Раптом зрозуміла, що вже половина року прочитана! Ви знали? 🤯

За останній місяць я встигла відсвяткувати день народження, прочитати два найгірші трилери року і кілька дійсно хороших книжок.
Тож, з нами всіма рубрика #прочитане_місяця з книжками червня.

Cтатистика
12 книжок: 11 читала і 1 прослухала. 12 англійською, 0 іншими мовами. Жодної паперової – запевняю себе, що бережу дерева 🌱

Так і не змогла зупинитись, поки не дочитала ACE OF SPADES ♠️

Девон і Чіамака – єдині чорні учні престижної школи. Вона – староста потоку, відмінниця і найпопулярніша дівчина. Він – скромний студент музичного класу, якого ніхто не помічає. Але коли учні школи починають отримувати повідомлення від загадкових «Тузів», саме ці двоє опиняються під загрозою – адже повідомлення розкривають їх найбільші таємниці 🤫

Це підліткова книга. Вона про пошук свого місця і ролі в світі, шкільну ієрархію, розуміння власної сексуальності і відвертість з батьками. Але водночас вона чесна, яскрава і сильна, і такою її роблять саме персонажі-підлітки, які горять яскравими свічками бажання справедливості і кращого майбутнього.
Якби я прочитала її в підлітковому віці, то зʼїхала б з глузду від захоплення. Зараз – вона просто мені неймовірно сподобалась ❤️

Як ви можете зрозуміти з мого темпу читання, написано захоплююче 🔥
Тим неймовірніше, що авторка написала її в коледжі – якщо вона студенткою писала ТАК, я вже хочу прочитати її наступні історії!

Я хотіла почати читати мангу One Piece і навіть купила перший том, але потім згадала, що треба все-таки "pick your battles" – і вирішила краще читати Наруто. Він хоча б закінчений!
але 72 (!) томи 🥲

Відчуваю себе як сам Наруто – шлях буде важкий, але я не здамся! 😎

❓Читали чи дивились? І хто ваш улюблений персонаж?

Нове золоте правило оцінки персонажів🏆

Слухаю під час механічної роботи англомовних буктьюберів, і зазвичай я пропускаю частину тексту, мені просто подобаються деякі голоси, але сьогодні натрапила на чудове.

Буктьюберка описує книжку і така (переклад мій скорочений):
«…одразу було зрозуміло, хто є хто, і хто виявиться негідником!… Фінн, в нього є два вовки, які його друзі, які його захищають, і вони чудові...І це добрий знак, бо Себастіан — навіть якщо в нього нема часу на собаку, тому що він принц, в нього багато справ, він багато подорожує, я все розумію — але жодного разу не говорити про собак? Не згадати про собак?! Це поганий знак, він не пройшов dog vibe test.» 🐶

Кидаю No one gets out alive на 48% 😢

Це мала бути книжка про будинок жахів з привидами, відчуттям чужої присутності і невловимими тінями, а замість цього в нас проституція, погрози залити героїні обличчя кислотою і вже кілька замордованих трупів. І на це я витратила 300 сторінок прочитання??

Сидячи вночі на підлозі ванної під звуки далеких вибухів неважко дійти висновку, що життя досить бентежне і без поганих книг.
Давайте кидати погані книжки і читати хороші 😉

Про хороші книжки 👋

Спонтанно почала сьогодні «Восьме життя» – цеглину про кілька поколінь грузинської сімʼї, в основному, як я розумію, від імені жінок.

Очікувано, мені неймовірно подобається (сімейні саги хтось колись вигадав особисто для мене). Трошки менш очікувано – політичний контекст бʼє під ребра сильно і боляче. Тут ти собі читаєш про кондитера і його доньку, а наступним реченням – більшовики захопили Київ. Зазвичай я читаю британські сімейні саги, де України ніби не існує як політичної одиниці (але там взагалі нікого не існує, крім самої Британії і, іноді, Франції на фоні), і така географічна близькість оголює рани, про які навіть не задумуєшся (а вони, звісно, у всіх у нас є).

Коротше, це явно якийсь подарунок, який я собі зробила заздалегідь десь півроку тому, коли ми з Сашою обійшли в пошуках цієї книжки кілька хмельницьких книгарень (і воно було того варте!)

Вона товста, вона прекрасна, і якщо вам кортить з кимось провести літню спеку, долучайтесь – і давайте читати разом 😘

Мій рівень стресу – читаю Джейн Остін, бо ніщо, крім її кришталевих конструкцій із слів, які у інших письменників називаються «речення», не може мене зараз запевнити, що світ вартий читання 🦪

Розкажіть про свої комфортні книжки, якщо у вас вони є. Я раніше перечитувала Гарі Потера у будь-який складний момент світу, але всі стосунки закінчуються, навіть магічні 🐸

У амазону є чудова фіча, яка дозволяє дарувати людям електронні книжки – на випадок, якщо ви/ваші друзі такі ж як я: тобто паперові книжки вміють тільки складати купками, щоб потім все одно читати з рідера 🎁

❗️Про небезпеку екранізацій і історичний контекст

Доперечитувала вчора Sense and Sensibility (якщо ви думаєте, що я добре знаю англійську, просто уявіть, як я написала "sence" і підозріло на нього дивилась якийсь час).
І Алан Рікман, звісно, найкращий полковник Брендон, але Алан Рікман — то Алан Рікман, і ти така звикла уявляти саме його обличчя для цього героя, і читаєш спокійно, який він вже старий, нудний, як йому оце лише доживати свій вік, бо він скаржиться на ревматизм і любить теплий одяг (і взагалі, в його житті вже все було, пора вмирати)…

А потім дочитуєш майже до кінця, а йому, — увага! — 36!

🥲

Ще про Sense and Sensibility 👣

Я обожнюю раціональність Джейн Остін і те, як в неї персонажі реально оцінюють гроші, і як пари не клянуться жити в шалаші, а роздумують, що треба буде економити на цьому і цьому, щоб жити скромно, але жонатими.

Саме цьому я люблю майже всі її пари, бо вони поєднані якоюсь спільністю розумів, душ і підходу до життя (ну крім Тілні і Кетрін, де вона його любить через його особистість, а він її – тому що вона його любить, що теж, певною мірою, гармонійно).

Тож мене прям ранить, як напряму сказано: полковник Брендон приїздив в гості, щоб поговорити з Елінор і подивитись на Маріанну.
І там де в фільмі (з Аланом Рікманом!) хоча б показано, як він їй читає після хвороби, вони розмовляють, то в книзі вона буквально прокидається після ночі марення і тягне до нього руку з неочікуваним потеплінням 💔

Все це якось дуже «книжка кінчається давайте закохуйтесь», хоч я і розумію, що так теж було: він дорослий і відносно заможний, вона з розбитим серцем, він явно добра людина – чого б не одружитись, а поговорити завжди можна з її сестрою.

Тим паче йому 36, він все одно скоро помре 🥲
#культ_остін

#currentlyreading
Давайте ділитись один з одним цікавинками про процес читання 🌸
Я вже кілька разів згадувала, що в мене є окрема книжка для тривоги, але глянула свій список «читаю» на goodreads і зрозуміла, що це не єдина «окрема» книга, їх буквально завжди 3-4 одночасно, для різних випадків.

1️⃣Основна книжка для рідера, яку я читаю перед сном, зранку і завжди, коли рука тягнеться до кіндла – зараз це The Deep Sky, трилер про те, як 70+ жінок на космічному кораблі намагаються розібратись, хто встановив на кораблі вибухівку.

2️⃣At Home with the Horrors – збірка оповідань-жахастиків для читання кожен день по одному на ніч, щоб спати цікавіше було.

3️⃣Восьме життя – паперова книжка про кілька поколінь грузинської сімʼї. Лежить у вітальні і читається в основному на вихідних, бо саме тоді сходяться три кити успішного читання паперових книжок: я, денне світло і сама книжка.

4️⃣Mindf*ck series – книжка для бігової доріжки. Вона – серійна вбивця, він – агент ФБР, який її вбивства розслідує. А я – запихана білочка, яка поспішає по біговій доріжці до кінця пʼятикнижжя, бо, попри сумнівну обкладинку, історія дуже захоплююча.

5️⃣The Watchers – страшна книжка про монстрів, для чищення зубів і тривоги. Читати про погань під атаку погані – звучить ніби логічно.

6️⃣Наруто – манга для важких вечорів. Коли дуже-дуже сумно, я падаю після роботи на ліжко і читаю кілька томів, де ніндзя з селища Коноха наказує мені не здаватись. Ну, власне, і не здаюсь!

❓Розкажіть про свій процес читання!
Читаєте одну книжку, кілька одночасно, багато? Підбираєте спеціально різні під різні настрої? А мангу/комікси – паралельно книжкам чи ні?

Як розбити собі серце книжкою? Дуже просто – взяти книжку про дітей, які хочуть гратись у війну аж до моменту, коли війна стається з ними один на один.

Просто… (далі оригінал, а свій кривий переклад покладу в коментар):
🔤
“Don’t be ridiculous. It was outlawed at the Hague Convention,” I said.

I actually said that. I actually believed that the principles of our civilisation, our civilisation that has developed further than any other in the history of the world, giving us telephones and trains and flying, for God’s sake, we can fly, I thought, surely such a civilisation, that prides itself on conquering the beast in man and seeks only to bend towards beauty and prosperity, surely, surely, surely, it would not shatter in such a vile and disgusting way.
The Hague Convention sought to make war more humane. We had reached a point in history where we believed it was possible to make war humane.

Книжки липня 🌈

Місяць видався не надто активним на читання – більшість часу я або сумно дивилась в мангу (до речі, пройшло півроку, пора вже зробити про неї допис?), або грала в Зельду ☀️

Із хорошого втім: лише три посередні книжки, і навіть вони читались весело.
Більш детально, як завжди, в рубриці #прочитане_місяця трошки пізніше.

❓
Яка у вас найкраща книжка липня? Недочитані теж рахуються!

Мій план читання на серпень 🫣

Коротка, але читається важко, написано дуже сухо, навіть картинки не рятують. Втім, знаєте, я відчуваю, що зміст цієї книжки залишиться зі мною ще надовго ⭐

Дівчина в коридорі читає про дівчину в тумані 😧

#читала_в_найближчому_укритті

❗️Місце в Хмельницькому не безкінечне, тож – віддам книжки в читаючі руки.

З вас – оплата доставки Новою Поштою 💫
З мене – книжка чи книжки, які вам прийшлись до душі ✨

Короткий опис кожної в першому коментарі ⬇️

❗️UPD: всі забрали, ви найкращі коти!

Наснився дуже специфічний кошмар, в якому я просто сиділа на дивані і розуміла, що не хочу нічого читати, бо книжки не доставляють мені задоволення 🤯

Мозок, у тебе там все ок? Давай до монстрів повертатись, чи що, це вже дуже екзистенційно якось було 😢