I know what’s it like to love something so much you have to eat it.

Дочитала одну з найгарніших книжок в своєму житті (ви тільки подивіться на ці троянди!), яка і всередині дуже нічогенька 💜

Джейн майже звичайна школярка – у неї іноді проблеми з гнівом (у кого з підлітків нема?) і вона їсть книжки.
Але коли Джейн переїздить з мамою до маленького містечка в будинок бабусі, її проблеми перестають бути звичайними: в будинку явно є хтось чужий, а поруч буйно квітнуть чорні троянди, незважаючи на лютий холод. Ще і жителі міста поводяться так, ніби Джейн є частиною неприємних таємниць своєї бабусі – але дівчина про родичку не знає майже нічого!

Книжка коротка і читається дуже легко, а описи жахіть в ній неймовірно естетичні. Викладені пелюстками троянд слова, жіночий силует в рамці освітленого вікна, повільне поїдання шматочків слів – все це описано з тендітною крихкістю, і гарне навіть тоді, коли страшне.

Це мʼякий горор, але деякі моменти дійсно страшні, хоча до істинного зрізу психології книга не доходить. Вона дуже, дуже красива, але поверхнева, з закінченням настільки підлітковим, що хочеться вирвати його – і зʼїсти 😈

Три чорні троянди з пʼяти – перетворити б цю книжку на анімаційний фільм! 💜

До мене нарешті дійшло, що сидіти вночі на тривозі в темряві і читати японські міські легенди – не найкраща ідея для лякливих котів, які після тривоги мріють ще доспати без кошмарів.

Тож три з половиною книги легенд потому переходжу на оповідання про Пуаро.

❓ А ви читаєте на тривогах?

We look down at our dress. It is covered with kittens who are wearing crowns because they are the kings and queens of this world 👑

Прочитала BUNNY by MONA AWAD — і я взагалі не можу зрозуміти, ЩО я прочитала, але це було неймовірно весело! ❤️

Зав'язка проста: студентка з письменницького курсу елітного університету вчиться на одному семінарі з "Кроликами" — групкою дівчат, зациклених одна на одній. Саманта, наша головна героїня, не дуже любить "Кроликів", вважаючи їх претенціозними і дивними, але коли вони кличуть її в свою компанію — погоджується.

Далі — суцільний хаос з крові, міні-капкейків, вибухаючих голів, прозорого блиску для губ і сукні з кошенятами в коронах, бо вони королі і королеви нашого світу (я перечитувала це речення стільки разів, що хочу зробити його своїм девізом).

Книжка настільки дивна, хаотична і чудова, що розказати про неї хоч щось без спойлерів майже неможливо.

Але що я можу сказати точно: вона прекрасно написана, жорстока і зворушлива, в ній гарно описана дружба, творчий процес і критика елітних шкіл.
Раджу її всім, хто готовий опинитись в лабіринті хаосу без чітких відповідей на питання, але — з сукнею з кошенятами, які являются королями і королевами нашого світу 🌈

Якщо ви читали, спойлерне питання для вас: магічний реалізм чи оповідання про шизофренію?

Ок, актуальне. Або «як надумати собі проблему на будь-якому місці»

Сходили на пошту – відправила батькам неймовірної якості «Історію краси» і «Історію потворства» Умберто Еко російською. Ці книжки мені колись подарував Саша. Я так їх хотіла, так хотіла! – що не відкрила жодного разу після зняття плівки роки три тому 🤦‍♀️

В цьому році в мене настрій не прочитати жодної книжки російською, але я знаю, що в Києві чекає на складі ціла купа російських видань, з історією і без, і в якийсь момент,є доведеться перестати перекладати рішення на Аню з майбутнього і щось з ними зробити. Книжки – не коти, вони не можуть просто лежати!

Увага, питання: що з ними робити? Викидати/спалити/макулатура/ігнорувати/залишити?
❓
Що ви робите з російськими виданнями?

Святі коти, що я знайшла!
Дівчина їде в круїз з коханим, але після першої ночі на лайнері всі пасажири зникають!

Бути одною в великому домі — це вже добре, але бути одною на ЛАЙНЕРІ посеред океану? *кидаю гроші в читалку*
Вийде 8 серпня, я вже не знаю, як дочекатись — тож якщо знаєте щось схоже по атмосфері (і це не гра Zero Escape), напишіть, будь ласка!

Одна на лайнері! 🤯
Знаєте, коли навіть не знаєш, що любиш щось, поки не зустрінеш його вперше. Здається, я люблю жахастики про закинуті кораблі 🤔

Прочитала MONDAY’S NOT COMING від Тіффані Д.Джексон, і, здається, в мене нова улюблена авторка 🎉

Клавдія повертається з літніх канікул, але її подруга Мандей до школи не приходить – і ніхто, здається, не звертає на це увагу. Дівчата були так близькі, що Клавдія не вірить, що подруга могла просто її покинути – і починає власне розслідування.

Що треба зазначити одразу: це не детектив і не трилер. Це моторошна, але водночас лірична історія про байдужість, нерозуміння дорослих і жорстку соціальну нерівність. Історія про самотність, сімʼю і болючу необхідність відкритись, щоб тебе могли полюбити. Щоб тобі могли допомогти ❤️
А ще, звісно, про жорстокість дітей і їх же можливість любити.

Дуже сподобалось, як написано, у авторки неймовірний талант писати живих, страждаючих і трошки хаотичних підлітків, яким дійсно віриш. І хоча це не трилер, деякі речі тут безжально ріжуть душу, тож підступайтесь обережно 💔

Чотири побитих серденька із пʼяти – у мене є ще одна книжка авторки, і тепер на неї великі сподівання ❤️

Якби ж то! ☺️