Іноді я думаю, що можу полюбити будь-яку книжку, але потім відкриваю The Push від Ashley Audrain і буквально не можу відкласти – вмикаю читалку кожного разу, коли є хоч хвилина вільна, і на мене з неї сиплеться талант: слова, почуття, життя, материнство, нелюбов, покоління, страждання, трагедія – весь світ на сторінках.

І я, звісно, можу полюбити майже будь-яку книжку, але є такі, які не потребують, щоб я їх полюбила, бо вони самі – любов з першого речення.

Після The Marriage Portrait я готова купляти будь-що авторства Меггі О‘Фаррелл, а ця книжка, мало того що гарантовано прекрасно написана, так ще і гарна, і про Шекспіра 💙

Прочитала WITHIN THESE WALLS by Ania Ahlborn – книжку, де зустрічаються культ, будинок жаху і самотня дівчина ✨

Лукас Грехем – письменник, але його слава, як і життя, трошки припали пилом. Робота не йде, дружина має коханця, донька віддаляється – він на грані відчаю.

Єдина надія Лукаса – написати книжку про Джефрі Хелкома, лідера культу, чиї послідовники загадково вбили себе багато років тому.
Джефрі готовий дати інтерв‘ю. За однієї умови, звісно – Лукас буде жити в будинку, де стались смерті (ми всі розуміємо, що буде далі, так?)

Книжка чудово моторошна, кілька вечорів через неї мені було страшно ходити по квартирі вночі – хороший і очікуваний результат для книжки з будинком жахів.

Розповідь про сьогодення раз за разом переривається минулим, розкриваючи життя Одри – однієї з послідовниць Джефрі. Її потрапляння в культ і подальша історія – окремий горор всередині жахастика про привидів – психологічний і болісно реалістичний.

Із недоліків: заради сюжету страждають мотивації персонажів. Лукас живе в домі жаху з донькою, але вони обоє знаходять міліон причин не розказувати один одному про паранормальні явища і не покидати дім – і майже кожна причина надумана.

Підсумовуючи: страшна, майстерна і чесна книжка. На мій смак кінцівка не дуже – але шлях до неї настільки цікавий, що це не зіпсувало враження. Сцени з привидами – точно одні з найкращих із читаного в цьому році 🥇

Чотири привиди в стінах із п’яти: авторка явно знає що робить, і я вже хочу щоб вона знову мене налякала 💜

Мої плани на читання кожного місяця однакові: читати все підряд, кидати погане, любити хороше, прочитати всі книжки по книжковому клубу (навіть огидні), намагатись купити не всі книги, які попались на очі 🌟

Тож в квітні, як в завжди, я все здійснила: читала все підряд, кинула дві книжки, які не сподобались, з тих що для книжкового клубу – вимучила одну, не відриваючи долоню від обличчя 🌟

Cтатистика #прочитане_місяця
14 книжок: 12 англійською, 2 українською. 3 паперові, 11 з читалки – люблю свій kindle 🩵

Книжки квітня 2023. Давайте читати тільки коли хочеться, а коли не хочеться – не читати 🌸

Це не я купила, це Дуолінго мені сказав! 🦉

Насправді важливе питання: лясе чи звичайна закладка?

Нагадую, що лясе – вшита в книгу стрічка, типу такої

Вечір зізнань: вчора вночі я рандомно завела канал про ігри. Збираюсь писати туди все підряд, від улюблених способів померти в новій Зельді до ненависного мені рівня в Manor Matters, який я не можу пройти вже чотири дні.
А також про сто ігор про вирощування картоплі і пʼятдесят годин читання основної сюжетки Хігурашей.

Це, звісно, не значить, що я раптом стану менше читати (ха!) чи менше писати сюди (куди вже менше), але якщо вам цікаво і про ігри поговорити – тицяйте сюди 🎀