Прочитала SHE IS A HAUNTING by TRANG THANH TRAN — книжку, де у гарних дівчат вилазять з рота комахи, і тому кожен абзац з неї хочеться замалювати і повісити на стіну в рамці 🕸️

Це будиночок жаху, горор і історія дорослішання, моторошність якої побудована на відчутті огиди, а не напруги і наростанні ставок.

Комахи, отруєна їжа, гриби і контроль розуму — все це прекрасно матеріальне і читається дуже живим. Зазвичай я скоріше за психологічні горори, а не стирчащі зі сторінок нутрощі, але тут описи огидні і красиві водночах, тож атмосфера мені дуже сподобалась.

Із мінусів — книжка підліткова, і частина про пошук себе іноді видається зайвою, бо, якщо чесно, поки на одній сторінці стоніжка вигризає тіло прекрасної мертвої жінки, на іншій флірт головної героїні з подружкою викликає ну дуже мало співчуття.

Точно один з оригінальних варіантів будинку жаху, але місцями надто вже підлітковий.
Три огидно-гарні сколопендри із п’яти 🖤

Щоб не займатись stress eating, я віддаюсь stress reading – купила перший ліпший трилер і заливаюсь словами.

В The Writing Retreat дві колишні подружки-письменниці, а тепер ворогині, їдуть до знаменитої на весь світ письменниці на «письменницький відпочинок» (тут багато письменництва) в справжній будиночок жаху, де колись загадково померла сімейна пара.

Зачіпок розкидали досхочу, написано норм, герої майже всі жінки – очікую якісну розвагу 🖤

Видавництво КСД показали обкладинку свіжого перекладу Кінга (буде літом), і вона, звісно, гарна, але в мене питання: ДЕ СОБАКА?
Собака в цій книзі – буквально найбільш чесне, живе і справжнє, що є, ця вся історія відбувається, тому що хлопчик любить собаку тією неймовірною любов’ю, на яку люди здатні лише по відношенню до тварин. І її нема на обкладинці?

«Казка», в цілому, хороша: майстерна, фантазійна і ладна, але місцями трошки штучна, як на мене, бо моменти з собакою написані настільки яскраво і відверто, що все інше в порівнянні тьмяніє – навіть казковий світ.

THE MARRIAGE PORTRAIT by MAGGIE O`FARRELL
Шістнадцятирічна Лукреція за рік так і не народила чоловікові сина, тож він, здається, вже готовий її отруїти 🖤

Уявіть історичний трилер — дівчина, яка реально існувала і таємниче загинула нібито від хвороби.
Уявить історичний роман — палаццо і гобелени, строгі традиції матері-іспанки, корсети і стояння годинами заради портрету.
Уявіть роман про жінку, яка мріє малювати, але має бути лише герцогинею, дружиною, майбутньою матір’ю.
Уявіть роман про дівчину, яка не народила нового герцога, і їй обрізають волосся, забирають книжки і малюнки, забороняють гуляти, і навіть картини в кімнаті змінюють на сумні натюрморти, бо саме це, вважають лікарі, дозволить їй завагітніти. Плідність чоловіка під сумнів не ставиться, звісно, це 1560.
Уявіть роман про герцогиню, яку збирається вбити власний чоловік — тому що може.

Це книжка з тих, які викидають тебе в історію і лишають там, аж поки не дочитаєш, прекрасна, майстерно написана і жива.
Я буквально поклала її біля себе на стіл після прочитання ще на тиждень, бо не могла змиритись, що вона скінчилась.
Прочитаю у авторки все, що вийшло і вийде 💜

Перечитала BATTLE ROYALE — 40+ японських школярів вбивають один одного, проговорюючи самотність в тоталітарній державі.

Книжка, звісно, вже майже класика, і це заслужено.
Вона відверто жорстока, але одночасно наївна і чиста — тобто така сама як її герої, ці дуже дорослі майже діти, ці підлітки, які складені з м’яса реальності і крихкого сонця надії. Їх багато, але їх запам’ятовуєш одразу і розрізняєш без проблем, кожен з них живий і справжній, а ще – кожен з них має жити ще.

Найгірше для мене в цій книзі – те як кожен герой помирає в той самий момент, коли ти розумієш, що в його житті має бути ще десятки, сотні, тисячі днів для дружби, любові і пізнання себе. Але іх не буде.

Це водночас сумна, гостросюжетна і жорстока книжка. Вона неймовірно чудова, і можу лише сподіватись, що її перекладуть українською 🖤

Іноді я думаю, що можу полюбити будь-яку книжку, але потім відкриваю The Push від Ashley Audrain і буквально не можу відкласти – вмикаю читалку кожного разу, коли є хоч хвилина вільна, і на мене з неї сиплеться талант: слова, почуття, життя, материнство, нелюбов, покоління, страждання, трагедія – весь світ на сторінках.

І я, звісно, можу полюбити майже будь-яку книжку, але є такі, які не потребують, щоб я їх полюбила, бо вони самі – любов з першого речення.

Після The Marriage Portrait я готова купляти будь-що авторства Меггі О‘Фаррелл, а ця книжка, мало того що гарантовано прекрасно написана, так ще і гарна, і про Шекспіра 💙

Прочитала WITHIN THESE WALLS by Ania Ahlborn – книжку, де зустрічаються культ, будинок жаху і самотня дівчина ✨

Лукас Грехем – письменник, але його слава, як і життя, трошки припали пилом. Робота не йде, дружина має коханця, донька віддаляється – він на грані відчаю.

Єдина надія Лукаса – написати книжку про Джефрі Хелкома, лідера культу, чиї послідовники загадково вбили себе багато років тому.
Джефрі готовий дати інтерв‘ю. За однієї умови, звісно – Лукас буде жити в будинку, де стались смерті (ми всі розуміємо, що буде далі, так?)

Книжка чудово моторошна, кілька вечорів через неї мені було страшно ходити по квартирі вночі – хороший і очікуваний результат для книжки з будинком жахів.

Розповідь про сьогодення раз за разом переривається минулим, розкриваючи життя Одри – однієї з послідовниць Джефрі. Її потрапляння в культ і подальша історія – окремий горор всередині жахастика про привидів – психологічний і болісно реалістичний.

Із недоліків: заради сюжету страждають мотивації персонажів. Лукас живе в домі жаху з донькою, але вони обоє знаходять міліон причин не розказувати один одному про паранормальні явища і не покидати дім – і майже кожна причина надумана.

Підсумовуючи: страшна, майстерна і чесна книжка. На мій смак кінцівка не дуже – але шлях до неї настільки цікавий, що це не зіпсувало враження. Сцени з привидами – точно одні з найкращих із читаного в цьому році 🥇

Чотири привиди в стінах із п’яти: авторка явно знає що робить, і я вже хочу щоб вона знову мене налякала 💜

Мої плани на читання кожного місяця однакові: читати все підряд, кидати погане, любити хороше, прочитати всі книжки по книжковому клубу (навіть огидні), намагатись купити не всі книги, які попались на очі 🌟

Тож в квітні, як в завжди, я все здійснила: читала все підряд, кинула дві книжки, які не сподобались, з тих що для книжкового клубу – вимучила одну, не відриваючи долоню від обличчя 🌟

Cтатистика #прочитане_місяця
14 книжок: 12 англійською, 2 українською. 3 паперові, 11 з читалки – люблю свій kindle 🩵

Книжки квітня 2023. Давайте читати тільки коли хочеться, а коли не хочеться – не читати 🌸