Не можу не поділитись: нарешті вирішила свою головну читацьку дилему і знайшла спосіб відмічати як мангу, так і книжки, щоб себе не заплутати 🎉

Все дуже-дуже (ДУЖЕ) просто!
Goodreads – книжки
StoryGraph – манга і комікси
Прямо-таки кіт з плечей звалився!

Додавайтесь в друзі, звісно 🌺

Кілька років намагаюсь влитися в романтичну літературу – і ось, нарешті!

BOOK LOVERS мене смішила, тривожила, іноді хотілося всплакнути, але увесь час книжка не переставала бути цікавою, не збиваючись у кліше надуманих проблем, які герої ніби створюють для себе лише як місточки між еротичними сценами (читали і таке)

Ні, успішна літературна агентка Нора і редактор Чарлі поводяться як розумні люди, вирішують свої проблеми розмовами і максимально викликають симпатію.
Книжка читається легко, діалоги дотепні, а будні редакторської кухні розкриваються хоч і не глибоко, але додають історії шарму. Тут сотня згадок про книжки, і зовсім не всі з них я зчитала, але ті що відмітила, були як пиріжок на серце. Ну і ще це книга, в якій є книга, в якій є КІТ ❤️

Не можу сказати, що це моя улюблена книга і я побіжу читати всі інші твори авторки, просто тому що я люблю, коли в моїх книжках трошки більше смертей, привидів старої дами або мертвих дітей 😳

Але це точно найкраща романтична книга з прочитаних мною і тепер я знаю, куди ходити за описом хороших здорових стосунків з кількома гарячими сценами на додачу🔥

Читаю неймовірну і чудову кріпоту 😱

Хлопець з дівчиною їдуть в будиночок в горах, де ночами хтось говорить за вікнами і чутно кроки… і тут дівчина починає цим невидимим голосам відповідати уві сні 😱

Мені третій вечір страшно лягати спати, але я все одно задоволена: проста страшна історія, до того ж безкоштовна з kindle unlimited, і тут навіть є свій будиночок жаху, тож із теми я теж не вибиваюсь ❤️

Це я радію поверненню додому і тому, що тут на мене чекали ВОНИ 🥰

З вами знову #прочитане_місяця, нехай і трохи запізніле ☺️

Статистика
11 книжок: 9 англійською, 1 українською, 1 німецькою. 1 паперова і 10 з рідеру, бо, якщо чесно, в основному ним і живу.

Книжечки лютого 2023, в яких більше хороших, ніж звичайних, а є навіть і дуже-дуже хороші.

А ви що читали останнє❓

Прочитала STOLEN TONGUES by FELIX BLACKWELL — мабуть, найстрашнішу книжку з усіх, які я взагалі читала 😱

Історія написання: автор спочатку створив оповідання для треду на реддіті, а потім розвив його у роман.
Припускаю, що пролог роману — це і є те саме оповідання, тому що пролог не усюди стикається з основним сюжетом і може читатись окремо.
Втім, і пролог, і основна сюжетка варті прочитання: моторошні, зосереджені на тому, як невідоме пробирається до тебе в дім і може наздогнати будь де.

Автор пише просто і ясно, не напихаючи абзаци атмосферними описами, а майже сухо переказуючи моторошні факти. Книжка коротка, але наповнена подіями і кріповими моментами, кожен з яких наступає якраз тоді, коли читач почав трошки видихати. Ідеальна структура!

Зняла одну зірочку за розв’язку, яка мені ну зовсім не зайшла, але навіть кінцівка не змогла стерти захоплення від усього, що було до неї.

Майже досконала історія, яку можу лише радити. Є в колекції kindle unlimited 🫥

Прочитала THE LOTTERY by SHIRLEY JACKSON — рідкісний для мене вибір, тому що це не роман, а збірка оповідань, а я можу написати цілий роман, чому я не люблю оповідання (коротко — вони короткі!).

У свій захист скажу, що я не знала, що це збірка оповідань, аж поки не опинилася з нею один на один в літаку — вона дивилась на мене, я дивилась на неї… і ми вирішили дати одна одній шанс ▶️◀️

Я не пожалкувала — в збірці нема жодного поганого оповідання, і кожне з них цікаве в тому чи іншому сенсі.
Втім, аж за душу взяло тільки одне оповідання – власне, The Lottery, —але воно вже як взяло, то аж серденько затріпотіло 💗
Серйозно, це чудова антиутопія, і жахастик, і соціальний коментар, і просто напружена проза – і все це на кількох сторінках!

П’ять зірочок для The Lottery і три для усіх інших — починайте з Лотереї, і якщо зайде, можна іти далі, аж до романів ❤️

Не дочитала КОНДИТЕРКУ-ВТІКАЧКУ від Луїз Міллер ❌

Кондитерка з Бостона Олівія переїздить до маленького містечка, де всі всіх знають і народжують в шістнадцять 🤷‍♀️
В нас є: запашні тістечка, залитий сонцем ліс, великий пес, багато пліток і стара ворожнеча. Бонусом переживання втрати близьких і пошуки свого місця в світі.

Прочитала половину і більше не можу витримати намагання книжки бути усім і одразу.
Для затишного роману тут забагато болю, для драми – забагато тістечок і штучної напруги між Олівією і чуйним Мартіном.
А ще це дуже, ДУЖЕ нудно написано 😴
Буквально вона пішла-вона сказала-вони взялись за руки-кінець глави-знову тістечка.
Власне, тістечка описані найкраще, усе інше – купа слів на папері, в які так і не зайшла магія, що перетворює слова на історію.

Можу порадити тим, хто любить смачні описи їжі, хіба що.

Хто читав: сподобалось? Розкажіть, чим там все скінчилось: в них буде три дитини, чи більше?