Дочитала просто вчора історію про трьох дівчат, які мають перемогти потойбічне зло, і це була якась помісь «Воно» з янг-едалтом: криваві подробиці, відверті сцени, втрата близьких, прийняття себе.

Зовсім не все ідеально, але в неідеальності книжки була своя чесність і сила: навіть коли герої мене трошки бісили, вони були такі живеньки, що залишалось тільки поважати їх вибір.

Sawkill Girls by Claire Legrand – моторошно, відверто, і є балакучі молі ✨

Купила 📚

Читали щось? Сподобалось?

Читаю одночасно дві книжки про близнючок, але в жодній вони не привиди, ну як так-то 🥲

Прочитала How Lucky by Will Leitch
У Даніеля спінальна мʼязова атрофія — він не може ходити, майже не говорить і рухає лише однією рукою. Він звик спілкуватись онлайн або з людьми, які добре розуміють вираз його очей. Проте цього виявиться мало, коли Даніель стане свідком викрадення.

Навіщо це читати:
Книжки в цілому дають нам безпечний спосіб залізти в тіло будь-якої людини і підхопити трошки емпатії, тож чим більше книжок з різноманітними протагоністами — тим цікавіше.
А ця – ще й ладно збудований трилер, наповнений справжніми кріповими моментами.

Даніель пише в інтернеті, що бачив викрадення студентки, яку розшукує усе місто — і йому відповідає викрадач. Біля дому Даніеля зʼявляються незнайомі сліди. В його домі, здається, хтось був — хтось чужий.

Читається це все майже з завмиранням серця і легко уявити книжку в екранізації з хорошими, довгими кадрами саспенсу.
Єдине, що мені не сподобалось — мораль в кінці книги. Але якщо викинути її — дуже непогано!

Дивно в сучасному світі для мене те, що іноді я не можу купити електронне видання на «Амазоні», а паперове – можу 🤷‍♀️

А ще іноді паперове видання ДЕШЕВШЕ за електронне 🤷‍♀️🤷‍♀️

Читати «Українську демонологію» ще не почала, але цей горобець вже мій улюбленець ✨

Читаю, мабуть, найкращу книжку про міс Марпл: молода жінка розслідує вбивство, свідком якого стала в дитинстві💜💜💜

Добре, що романи Агати Крісті не дуже довгі, бо це ж неможливо спати, поки не взнаю, ХТО.

Не читала паперові книжки в потязі з моменту покупки електронної книги (логічно!)

Fun fact: перший в своєму житті роман Кінга я прочитала в потязі з Хмельницького на Київ. Це був «Острів Дума», мені вистачило рівно на поїздку (оце я колись читала швидко!) і я лишилась в повному захваті.
Тож, книжечко на фото, на тебе великі сподівання!

Прочитала "БЕЗ МЕРІТ" КОЛІН ГУВЕР
Підліток в депресії ненавидить усіх на світі, буквально — усіх, поки їй до ран не прикладають собачуньку.


НАЩО ЦЕ ЧИТАТИ

Читати про людей в депресії дратує. Читати про підлітків — дратує ще більше, особливо якщо ви вже забули, яким неймовірно важким, бісявим і несправедливим здавалось усе, коли вам було пʼятнадцать. Але книжечки для того і потрібні, в тому числі, щоб відшукати в нас трішки емпатії і нагадати, що життя часом дратує усіх, але декого – бісить настільки, що хочеться наковтатись таблеток і перестати бути.

Це дуже проста, коротка і підліткова книжка, яка легко може розізлити, але я бачу в ній справжню живу людину, а отже — сподобалось 💜

Паперова книжечка скінчилась на шляху «туди» (поплакала над нею в потязі, з ким не буває), але kindle не підведе, коли треба трошечки легковажного веселого фентезі з описами суконь ✨

Fun fact: перший мій kindle був «з рекламою»: в сплячому стані на екрані книги показувались обкладинки книжок, які амазон хотів мені продати (і чогось це завжди тайтли в стилі «він багатий володар ранчо, а вона – проста збирачка яблук»)

Зараз на основній читалці я бачу лише обкладинку книжки, яку читаю, і трошки-таки сумую за рекламою. І за приватністю 🔒

Читала вже трилогію про Кромвеля від Гіларі Мантел російською, читала англійською, а тепер от ще українською замовила.
Магія чудової книжки ✨

Дві складові гарного вечора 💜

Прочитала Ex Libris: 100+ Books to Read and Reread by Michiko Kakutani, а чого — бо Мічіко Какутані згадувала Керрі Бредшоу в одній з серій "Сексу у великому місті", а зовсім не тому що це поважна літературна критикиня "Нью-Йорк Таймс" (а за якими критеріями обираєте книжки ви?)

Уся книжка – список з короткими відгуками, серед яких як відомі «Гаррі Поттер» чи «Американха», так і такі ж відомі, але небанальні (принаймні для українського читача) збірки речей Лінкольна, наприклад.
Якщо ви полюбляєте списки або шукаєте щось нове — це книжечка для вас, якщо ні – давайте обговоримо важливе питання ⬇️

⁉️
правильний фемінітив для слова "критик": критикиня (💖), критикесса, критикарка?

І знову, #читала_в_найближчому_укритті

Прочитала "СТО РОКІВ ЛЕННІ ТА МАРГО" від МЕРІЄНН КРОНІН

Сімнадцятирічна Ленні невиліковно хвора і доживає віку в лікарні. Вісімдесятитрирічна (один кіт знає, як це правильно писати) Марго в цій же лікарні ходить в художній кружок. Усвідомлюючи, що їм залишилось недовго, героїні вирішують намалювати сто картин на честь сумарно прожитих на двох ста років — і згадати все те хороше і ні, що відбувалось в їх житті.

Є не так багато книжок, які я уникаю читати, власне, всього два типи: все що завгодно німецькомовних авторів та книжки про смертельно хворих людей (якщо я плачу над щасливими фіналами мультиків від Діснею, то можете не уявляти, що зі мною робиться, коли в книжці герої неустанно прямують до смерті — і відкладемо тут думку, що всі ми до неї йдемо, не зупиняючись, власне, ні на мить, кудись в довгеньку шухляду).
Проте ця книжка мені сподобалась, бо вона — скоріше про наповнене життя Марго, ніж про нерозкриті роки Ленні, і її флешбеки самі по собі могли б вирости в непоганий окремий роман. Втім, книжка хороша як є, і Ленні з Марго гарно доповнюють одна одну, складаючи просту, зворушливу і дуже сльозну історію. Готуйте носовички, як зберетесь читати 💦