Прочитала "Нічне Кіно" Маріши Пессл.
Журналіст розслідує смерть доньки відомого режисера, хоча його ніхто не просив і нікому це не потрібно.

Повна газетних вирізок і роздруківок книга має занурити читача в свій світ, щоб після її завершення він продовжував терзатись питанням: була то література, реальність, чи містифікація режисера Кордови?

В історії є всі складові успіху: дівчина з дивної сімʼї, тріо різномастних героїв і сюжети фільмів Кордови, які самі по собі — розмаїття триллерних зачіпок. Проте під час читання мене не покидало відчуття, що я знаходжусь в якомусь фільмі 90тих: де Нью-Йорк сірий і безжальний, справа таємнича і ризикована, а єдине, про що говорить герой — як всі навколо або тупі (крім нього), або стерви (усі жінки), або він сам.

Зрештою, "містифікація" режисера Кордови якщо і поставила перед читачем питання, то єдине: що за фігня?

Цілком імовірно, що саме цього авторка і хотіла досягти. Але все одно — не сподобалось 😾

Якщо вірити моєму додатку kindle, я читаю кожного тижня вже чотири роки 🤔
Любчику, то це ти ще паперові книжки рахувати не вмієш.

Жодного уявлення, що там в цій книжці, але вона мені точно потрібна 😮
Два долари на амазоні 📚

Прочитала "І тоді вона зникла" Лайзи Джувелл.

Донька Лорел Мек, Еллі, зникла десять років тому, і жінка так від цього і не оговталась. Аж раптом Лорел зустрічає харизматичного чоловіка і його девʼятирічну доньку Поппі, яка неймовірно схожа на Еллі…

Навіщо це читати:
Авторка чесно і майстерно пише силу материнської любові: беззаперечну, всеосяжну і руйнуючу як саму матір, так і усіх оточуючих. За це почуття важко не зачепитись, бо воно більше за слова і більше за папір, на якому ці слова надруковані, воно більше за всю книжку, бо воно – справжнє.

Чого не скажеш про інтригу в книзі, яка не те що надумана, а просто відсутня.
Слідкуйте за руками: ось десять років тому зникла Еллі, а ось — дев'ятирічна Поппі, яка на неї дуже схожа.
Я не знаю, у вас є якісь варіанти, яка ще тут може бути розгадка?

Дочитала просто вчора історію про трьох дівчат, які мають перемогти потойбічне зло, і це була якась помісь «Воно» з янг-едалтом: криваві подробиці, відверті сцени, втрата близьких, прийняття себе.

Зовсім не все ідеально, але в неідеальності книжки була своя чесність і сила: навіть коли герої мене трошки бісили, вони були такі живеньки, що залишалось тільки поважати їх вибір.

Sawkill Girls by Claire Legrand – моторошно, відверто, і є балакучі молі ✨

Купила 📚

Читали щось? Сподобалось?

Читаю одночасно дві книжки про близнючок, але в жодній вони не привиди, ну як так-то 🥲

Прочитала How Lucky by Will Leitch
У Даніеля спінальна мʼязова атрофія — він не може ходити, майже не говорить і рухає лише однією рукою. Він звик спілкуватись онлайн або з людьми, які добре розуміють вираз його очей. Проте цього виявиться мало, коли Даніель стане свідком викрадення.

Навіщо це читати:
Книжки в цілому дають нам безпечний спосіб залізти в тіло будь-якої людини і підхопити трошки емпатії, тож чим більше книжок з різноманітними протагоністами — тим цікавіше.
А ця – ще й ладно збудований трилер, наповнений справжніми кріповими моментами.

Даніель пише в інтернеті, що бачив викрадення студентки, яку розшукує усе місто — і йому відповідає викрадач. Біля дому Даніеля зʼявляються незнайомі сліди. В його домі, здається, хтось був — хтось чужий.

Читається це все майже з завмиранням серця і легко уявити книжку в екранізації з хорошими, довгими кадрами саспенсу.
Єдине, що мені не сподобалось — мораль в кінці книги. Але якщо викинути її — дуже непогано!

Дивно в сучасному світі для мене те, що іноді я не можу купити електронне видання на «Амазоні», а паперове – можу 🤷‍♀️

А ще іноді паперове видання ДЕШЕВШЕ за електронне 🤷‍♀️🤷‍♀️

Читати «Українську демонологію» ще не почала, але цей горобець вже мій улюбленець ✨

Читаю, мабуть, найкращу книжку про міс Марпл: молода жінка розслідує вбивство, свідком якого стала в дитинстві💜💜💜

Добре, що романи Агати Крісті не дуже довгі, бо це ж неможливо спати, поки не взнаю, ХТО.

Не читала паперові книжки в потязі з моменту покупки електронної книги (логічно!)

Fun fact: перший в своєму житті роман Кінга я прочитала в потязі з Хмельницького на Київ. Це був «Острів Дума», мені вистачило рівно на поїздку (оце я колись читала швидко!) і я лишилась в повному захваті.
Тож, книжечко на фото, на тебе великі сподівання!

Прочитала "БЕЗ МЕРІТ" КОЛІН ГУВЕР
Підліток в депресії ненавидить усіх на світі, буквально — усіх, поки їй до ран не прикладають собачуньку.


НАЩО ЦЕ ЧИТАТИ

Читати про людей в депресії дратує. Читати про підлітків — дратує ще більше, особливо якщо ви вже забули, яким неймовірно важким, бісявим і несправедливим здавалось усе, коли вам було пʼятнадцать. Але книжечки для того і потрібні, в тому числі, щоб відшукати в нас трішки емпатії і нагадати, що життя часом дратує усіх, але декого – бісить настільки, що хочеться наковтатись таблеток і перестати бути.

Це дуже проста, коротка і підліткова книжка, яка легко може розізлити, але я бачу в ній справжню живу людину, а отже — сподобалось 💜

Паперова книжечка скінчилась на шляху «туди» (поплакала над нею в потязі, з ким не буває), але kindle не підведе, коли треба трошечки легковажного веселого фентезі з описами суконь ✨

Fun fact: перший мій kindle був «з рекламою»: в сплячому стані на екрані книги показувались обкладинки книжок, які амазон хотів мені продати (і чогось це завжди тайтли в стилі «він багатий володар ранчо, а вона – проста збирачка яблук»)

Зараз на основній читалці я бачу лише обкладинку книжки, яку читаю, і трошки-таки сумую за рекламою. І за приватністю 🔒

Читала вже трилогію про Кромвеля від Гіларі Мантел російською, читала англійською, а тепер от ще українською замовила.
Магія чудової книжки ✨

Дві складові гарного вечора 💜

Прочитала Ex Libris: 100+ Books to Read and Reread by Michiko Kakutani, а чого — бо Мічіко Какутані згадувала Керрі Бредшоу в одній з серій "Сексу у великому місті", а зовсім не тому що це поважна літературна критикиня "Нью-Йорк Таймс" (а за якими критеріями обираєте книжки ви?)

Уся книжка – список з короткими відгуками, серед яких як відомі «Гаррі Поттер» чи «Американха», так і такі ж відомі, але небанальні (принаймні для українського читача) збірки речей Лінкольна, наприклад.
Якщо ви полюбляєте списки або шукаєте щось нове — це книжечка для вас, якщо ні – давайте обговоримо важливе питання ⬇️

⁉️
правильний фемінітив для слова "критик": критикиня (💖), критикесса, критикарка?