"Війна"
Війна невід'ємна частина людського буття, незалежно від часового проміжку в якому це все відбуватиметься: минуле, майбутнє чи теперішнє. Ціль війни одна, знищення людей і того, що люди весь цей час будували, і в те, що вони вірили. Війна руйнує буденне життя людей поступово перетворюючи їх в рабів.
У війні немає перемоги, та переможених.
Якщо не буде ні війни ні голоду, люди зможуть розвиватись, користуватись всима благами які в неї є, ставати інтелегентними, що змусить їх задуматись в потребі вищої "Еліти" яка контролює їхнє життя та ставить рамки контролю людської життєдіяльності, що може призвести до знищення тієї самої "Еліти"
Тому і створюються війни по самим банальним причинам, щоб відкинути людський розвиток на ще декілька років назад, а якщо війна не допомагає зламати людей то включається голод який відкидає людей до дикості, змушуючи їх поїдати одне одного.
21.06.24 "Невідомий Автор"
Війна невід'ємна частина людського буття, незалежно від часового проміжку в якому це все відбуватиметься: минуле, майбутнє чи теперішнє. Ціль війни одна, знищення людей і того, що люди весь цей час будували, і в те, що вони вірили. Війна руйнує буденне життя людей поступово перетворюючи їх в рабів.
У війні немає перемоги, та переможених.
Якщо не буде ні війни ні голоду, люди зможуть розвиватись, користуватись всима благами які в неї є, ставати інтелегентними, що змусить їх задуматись в потребі вищої "Еліти" яка контролює їхнє життя та ставить рамки контролю людської життєдіяльності, що може призвести до знищення тієї самої "Еліти"
Тому і створюються війни по самим банальним причинам, щоб відкинути людський розвиток на ще декілька років назад, а якщо війна не допомагає зламати людей то включається голод який відкидає людей до дикості, змушуючи їх поїдати одне одного.
21.06.24 "Невідомий Автор"
🔥7👍3💘1
Я тлію у душі, як ромашка гине восени.
Я тлію завжди, тлію тілом, тлію кожною клітиной.
Тлію навіть коли добре, тлію навіть коли завжди.
Не врятуєш ти мене ніяк, не витягнеш забутим словом.
Не почуєш не побачиш як тону я, бо легені наповнені водою.
А чи треба взагалі? Чи будуть спроби цією зимою.
Коли під лід підуть думки, і я за ними як в свободу
Я тлію знову, тлію всюди, тлітиму завжди.
Аби інші розквітали, а на мені уже крапки...
Я тлію завжди, тлію тілом, тлію кожною клітиной.
Тлію навіть коли добре, тлію навіть коли завжди.
Не врятуєш ти мене ніяк, не витягнеш забутим словом.
Не почуєш не побачиш як тону я, бо легені наповнені водою.
А чи треба взагалі? Чи будуть спроби цією зимою.
Коли під лід підуть думки, і я за ними як в свободу
Я тлію знову, тлію всюди, тлітиму завжди.
Аби інші розквітали, а на мені уже крапки...
💔3👍2❤1👎1😍1💘1
Холодні могили, померлих людей
Забуті простори, розбитих надій
Хрести кладовищ, роздивлялись блакить
Сніг навкруги, засипає все в мить.
Холодний розум, розбитих людей
Холодна країна, мертвих тіней
Синій туман, холодних лісів
Закинуте щастя, місцевий масив
Не потребую, я пояснень щодо
Втрачених годин.
Не шукаю того щастя Адже я завжди один.
І не треба ті поради, від незнайомих мені осіб.
Я і сам знайду те щастя, якщо навіть я вийду з сил.
Забуті простори, розбитих надій
Хрести кладовищ, роздивлялись блакить
Сніг навкруги, засипає все в мить.
Холодний розум, розбитих людей
Холодна країна, мертвих тіней
Синій туман, холодних лісів
Закинуте щастя, місцевий масив
Не потребую, я пояснень щодо
Втрачених годин.
Не шукаю того щастя Адже я завжди один.
І не треба ті поради, від незнайомих мені осіб.
Я і сам знайду те щастя, якщо навіть я вийду з сил.
💔6❤4
Я в шоці від того, скільки переглядів набираються на моїх публікаціях ...
Скоро щось створю для вас.
Дякую кожному за те, що ви зі мною.
👁👁
Скоро щось створю для вас.
Дякую кожному за те, що ви зі мною.
👁👁
❤4👍1
Ілюзія.
Місто Ілюзій, фальшиві дерева.
Місто Ілюзій, закриті бар'єри.
Люди йдуть, але йдуть в пустоту.
Не треба емоцій, тебе не знайдуть.
Не треба душі, якщо ти бездушний.
Не треба шукати, якщо ти сліпий.
Тут всі в одному болоті, тонуть і все.
Забуті простори, великих областей.
Синій туман, старих лісів.
Пожовклі бумаги, офісний масив.
Бюрократія сильніше, чим ваші осуди.
Працюй хоч до смерті, але всеодно засудять.
Тут можна про себе, говорити про все.
Тут можна жити, але потайки від всих.
Але очі всевидящі, тебе тут побачать.
Діти в грязюці, голодні та плачуть.
Червоне сонце, не зайде для деяких.
Синьо-жовта ілюзія, очей моїх.
Не врятують патріоти, якщо люди тут злі.
Забута доброта, це місцевий мейнстрім.
Забудь все, що бачив.
Тут новий вже світ.
Колорит паскудства.
Рівняють до всих...
"Невідомий Автор"
Ілюзії Міста Туманів: 2024
Місто Ілюзій, фальшиві дерева.
Місто Ілюзій, закриті бар'єри.
Люди йдуть, але йдуть в пустоту.
Не треба емоцій, тебе не знайдуть.
Не треба душі, якщо ти бездушний.
Не треба шукати, якщо ти сліпий.
Тут всі в одному болоті, тонуть і все.
Забуті простори, великих областей.
Синій туман, старих лісів.
Пожовклі бумаги, офісний масив.
Бюрократія сильніше, чим ваші осуди.
Працюй хоч до смерті, але всеодно засудять.
Тут можна про себе, говорити про все.
Тут можна жити, але потайки від всих.
Але очі всевидящі, тебе тут побачать.
Діти в грязюці, голодні та плачуть.
Червоне сонце, не зайде для деяких.
Синьо-жовта ілюзія, очей моїх.
Не врятують патріоти, якщо люди тут злі.
Забута доброта, це місцевий мейнстрім.
Забудь все, що бачив.
Тут новий вже світ.
Колорит паскудства.
Рівняють до всих...
"Невідомий Автор"
Ілюзії Міста Туманів: 2024
❤10👍1😍1
Війна.
Йде війна вже кожен день.
Я не чую тих пісень.
Де б не був я ...
Де б не був я …
Розбита хата ще стоїть.
Я згадаю лиш ту мить.
Де б не був я ...
Де б не був я …
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
Тут місяцями йдуть дощі.
Чутно тільки крик душі.
Де б не був я ...
Де б не був я …
Кулі, гільзи старі мости.
Розбита хата, в моїй душі.
Де б не був я …
Де б не був я …
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
Йде війна вже кожен день.
Я не чую тих пісень.
Де б не був я ...
Де б не був я …
Розбита хата ще стоїть.
Я згадаю лиш ту мить.
Де б не був я ...
Де б не був я …
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
Тут місяцями йдуть дощі.
Чутно тільки крик душі.
Де б не був я ...
Де б не був я …
Кулі, гільзи старі мости.
Розбита хата, в моїй душі.
Де б не був я …
Де б не був я …
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
"Завтра" нам ніхто не пропонує
❤7🥰1