" Вечір депресії "
Цигарка ... коридор ... пакет вина.
Я не маю тієї душі, щоб відчути якогось тепла.
День за днем, мій фільм "Нуар"
День за днем втрачаю сон.
Якщо я сліпий навіки, то навіщо мені сон?
Мій скелет у старій шафі
проростає аби як.
Аби я був розумніше, то морально не вмирав.
Вічна осінь за вікном: дощ,калюжі,вічний сон
Міг відразу все зробити, але хочу лиш покой.
Безкінечна депресія, окутує мене.
Як м'ясо у тій шафі, що окутує скелет.
Лиш папір мій мовчки терпить, прорізаний пером.
Може я колись відчую, може я колись побачу.
Може дійде все відразу, перед моментом "вічний сон"
Ситуація навколо, змушує лиш страждать.
Рутина-павутина, ось і все життя.
А я буду лиш чекати, поки пустіє пакет вина.
Цигарка ... коридор ... пакет вина.
Я не маю тієї душі, щоб відчути якогось тепла.
День за днем, мій фільм "Нуар"
День за днем втрачаю сон.
Якщо я сліпий навіки, то навіщо мені сон?
Мій скелет у старій шафі
проростає аби як.
Аби я був розумніше, то морально не вмирав.
Вічна осінь за вікном: дощ,калюжі,вічний сон
Міг відразу все зробити, але хочу лиш покой.
Безкінечна депресія, окутує мене.
Як м'ясо у тій шафі, що окутує скелет.
Лиш папір мій мовчки терпить, прорізаний пером.
Може я колись відчую, може я колись побачу.
Може дійде все відразу, перед моментом "вічний сон"
Ситуація навколо, змушує лиш страждать.
Рутина-павутина, ось і все життя.
А я буду лиш чекати, поки пустіє пакет вина.
Панельний будинок – тріснуте буття.
Розбиті надії, радянська сировина.
Більшість людей, які народилися в "панельках",
Помруть у цих самих "панельках".
Антуражна штора, гарний карниз.
На ньому минулий власник повісився.
Але дешевше, ніж по всьому місту
Заїхати в таку "привабливу" квартиру.
Цілі райони панельного "щастя".
Цілі райони панельного епосу.
З цигаркою на балконі тихо плачеш,
Бо в квартирі немає шумоізоляції.
Батьківське безсоння – чистий страх.
Кредити, іпотека – старий кришталь.
По п’янці він дуже легко б’ється,
Поки всі не підуть спати нарешті.
Ти хотів стати кращим за облич у телевізорі.
І хотів гарного фіналу в житті.
Тепер бухаєш перед зміною
В квартирі, що перейшла у спадок.
Синці під очима – день зарплати.
Недоспані ночі заради нової посади.
Твоє місце зайняв начальника "знайомий".
На балконі знову капають сльози.
Алкогольна манія тепер як звичка.
Закинутий соціумом, як синичка.
Знайдуть у квартирі згодом лиш тіло,
Що висіло на тому самому карнизі.
Розбиті надії, радянська сировина.
Більшість людей, які народилися в "панельках",
Помруть у цих самих "панельках".
Антуражна штора, гарний карниз.
На ньому минулий власник повісився.
Але дешевше, ніж по всьому місту
Заїхати в таку "привабливу" квартиру.
Цілі райони панельного "щастя".
Цілі райони панельного епосу.
З цигаркою на балконі тихо плачеш,
Бо в квартирі немає шумоізоляції.
Батьківське безсоння – чистий страх.
Кредити, іпотека – старий кришталь.
По п’янці він дуже легко б’ється,
Поки всі не підуть спати нарешті.
Ти хотів стати кращим за облич у телевізорі.
І хотів гарного фіналу в житті.
Тепер бухаєш перед зміною
В квартирі, що перейшла у спадок.
Синці під очима – день зарплати.
Недоспані ночі заради нової посади.
Твоє місце зайняв начальника "знайомий".
На балконі знову капають сльози.
Алкогольна манія тепер як звичка.
Закинутий соціумом, як синичка.
Знайдуть у квартирі згодом лиш тіло,
Що висіло на тому самому карнизі.
Пора припиняти тимчасове мовчання, скоро увійду в колію ... Дякую всім хто залишається ❤️