Трішки редагована версія одного з епізодів ...📓

«ТЦК» та його безкарність.

Давно вже нічого не писав з приводу подій які відбуваються, але тут думаю варто вже щось сказати.
Звісно випадки які почали відбуватись після вбивства працівника ТЦК на АЗС, є резонансними.
Люди знову поділились на 2 фронти, але сьогодні ми не про це … Якщо оглянути ситуацію з нейтрального боку, не приймачи ні одну із сторін, то можна сказати, що ситуація закономірна і це мало статись рано чи пізно, але по порядку.

Працівників ТЦК нагородили такою собі безкарністю, даючи їм повний «Карт-Бланш».
Що за собою привело до «бусифікації» і неофіційного статусу «людолови», чи заслужили вони такий неофіційний статус … безумовно, натикаючись на відео в інтернеті можна спостерігати як працівники ТЦК, не гидують будь-якими способами вкинути чоловіків в свою «карету».
Доходить навіть до такого, що новоприбулих мобілізованих просто забивають до смерті на самих ділянках Центру Комплектування. Із цього можна зробити висновок, що останні події є закономірними, так як замість Присяги, військовослужбовці ТЦК, вирішили просто заробляти собі «медальки» та гроші.

Смішно спостерігати за владою, яка на повній серйозності заявляє про те, що це теракти зроблені росією. Тобто замість того, щоб змінити систему, та внести корегування в питаннях мобілізації, владі простіше зробити заяву «у всьому винна росія» та і все …

Поки не буде змін, в нас будуть продовжуватись такі резонансні випадки, СЗЧ, та випадки які охоче замовчуюються.

В мене все …

Потихеньку починаю виходити з творчої кризи, та депресії ... Хочу зробити щось нестандартне для себе, якийсь новий формат, але подробиці залишу в секреті ... буду намагатись підтримувати канал інформаційними вкидами ... Чекайте 📻🖊

" Вечір депресії "

Цигарка ... коридор ... пакет вина.
Я не маю тієї душі, щоб відчути якогось тепла.
День за днем, мій фільм "Нуар"
День за днем втрачаю сон.
Якщо я сліпий навіки, то навіщо мені сон?
Мій скелет у старій шафі
проростає аби як.
Аби я був розумніше, то морально не вмирав.
Вічна осінь за вікном: дощ,калюжі,вічний сон
Міг відразу все зробити, але хочу лиш покой.
Безкінечна депресія, окутує мене.
Як м'ясо у тій шафі, що окутує скелет.
Лиш папір мій мовчки терпить, прорізаний пером.
Може я колись відчую, може я колись побачу.
Може дійде все відразу, перед моментом "вічний сон"
Ситуація навколо, змушує лиш страждать.
Рутина-павутина, ось і все життя.
А я буду лиш чекати, поки пустіє пакет вина.

"Панелька"

Панельний будинок – тріснуте буття.
Розбиті надії, радянська сировина.
Більшість людей, які народилися в "панельках",
Помруть у цих самих "панельках".

Антуражна штора, гарний карниз.
На ньому минулий власник повісився.
Але дешевше, ніж по всьому місту
Заїхати в таку "привабливу" квартиру.

Цілі райони панельного "щастя".
Цілі райони панельного епосу.
З цигаркою на балконі тихо плачеш,
Бо в квартирі немає шумоізоляції.

Батьківське безсоння – чистий страх.
Кредити, іпотека – старий кришталь.
По п’янці він дуже легко б’ється,
Поки всі не підуть спати нарешті.

Ти хотів стати кращим за облич у телевізорі.
І хотів гарного фіналу в житті.
Тепер бухаєш перед зміною
В квартирі, що перейшла у спадок.

Синці під очима – день зарплати.
Недоспані ночі заради нової посади.
Твоє місце зайняв начальника "знайомий".
На балконі знову капають сльози.

Алкогольна манія тепер як звичка.
Закинутий соціумом, як синичка.
Знайдуть у квартирі згодом лиш тіло,
Що висіло на тому самому карнизі.

Щось, життєва "чорнуха" взагалі не популярна 🖊

Пора припиняти тимчасове мовчання, скоро увійду в колію ... Дякую всім хто залишається ❤️

По творам та віршам поки тиша, подробиці будуть пізніше🫡