Сьогодні День скорботи та вшанування памʼяті жертв війни в Україні.

❤️‍🩹 Час, щоб усім разом згадати тих, кого не стало, і дозволити собі горювати — подумки чи вголос.

Ми поруч.

«Все буде добре!»

Але тільки тоді, коли ти навчишся чесно визнавати, що злишся, сумуєш, дратуєшся, та давати собі час для проживання будь-яких емоцій та рефлексії.

А ще бачити свою та чужу правду.

А як ти вважаєш: чи треба до всього ставитися позитивно і чи завжди є інший, гарний бік медалі?

«Годі сумувати, треба жити далі» — фраза, яку часто чують ті, хто втратив важливу людину. Але як до цього прийти, ніхто не пояснює ❤️‍🩹

У каруселі розповіли про шлях горювання, щоби трохи краще зрозуміти себе або людину поруч. Це один із підходів, який запропонувала Елізабет Кюблер-Росс — вчена та психіатриня, яка однією з перших заговорила про етапи прийняття неминучого.

Цей процес не завжди відбувається у чіткій послідовності: людина може повертатися до попередніх етапів або пропускати деякі, і це нормально.

Важливо уважно ставитися до свого стану та стану інших й за потреби звернутися за підтримкою до близьких або фахівця з ментального здоров’я 🫂

Іноді ми йдемо поруч з кимось і не здогадуємося, що всередині в цієї людини шторм. Вона сміється, жартує, активна у соцмережах, а насправді переживає важкий період.

Бо часто за щасливим фасадом ховається багато болю і переживань. І ми не маємо сканера, щоб це перевірити.

Проте маємо інше — можливість бути добрими до неї, навіть якщо не знаємо, про що та мовчить 🤍