9 дітей і 9 дорослих стали жертвами удару балістичною ракетою по Кривому Рогу 4 квітня. Ще 61 особа зазнала поранень. Про це повідомила Дніпропетровська ОДА.

Тим часом росіяни в своїх офіційних джерелах поширили цинічну брехню про удар по "нараді командирів з'єднань ЗСУ з західними інструкторами". І це в той час, коли є десятки фото і відеосвідчень із місця влучання! Вбити дітей, їхніх батьків, бабусь і цинічно брехати, маніпулювати очевидним - це звичайна тактика Росії, неважливо совєцька вона чи путінська. Так путін демонструє свою готовність до миру, який йому зовсім не потрібен.

У терористів немає совісті, тому їх марно всовіщати. У терористів немає жалості, тому їх марно закликати зупинитися. Терористам не можна вірити, тому з ними неможливо домовитися. Їх зупинять лише рішучі дії, а не інфантильна стурбованість. Світе, прокинься, поки російські ракети не летять по твоїх дитячих майданчиках!

Співчуваємо всім, хто втратив своїх рідних. Найшвидшого відновлення пораненим.

🖼 - Нікіта Тітов.

✨Запрошуємо на затишний сімейний майстер-клас, де ви власноруч створите великодню свічку з натуральної вощини!

Що на вас чекає?
✔️ Знайомство з традиціями виготовлення воскових свічок в Україні;
✔️ Робота з натуральною вощиною — її аромат не залишить нікого байдужим;
✔️ Створення особливої свічки, яка стане окрасою святкового столу або великоднього кошика.

🕛Коли: 12 квітня о 12:00
🏛️Де: Національний музей Голодомору-геноциду (вул. Лаврська, 3, станція метро “Арсенальна”)
💰Вартість: 90 грн + вхідний квиток (15—30 грн).

Кількість місць обмежена! Реєструйтеся тут!

🇺🇦 Делегація депутатів Сенедду, парламенту Вельсу, відвідала Київ, щоб вшанувати вельського журналіста Ґарета Джонса, відомого відкриттям правди про Голодомор 1933-1934 років.

🪧 Вони зустрілися з представниками Київської міської ради, щоб обговорити ідею розміщення меморіальної дошки на вулиці Ґарета Джонса в столиці.

📸 Дошка, яку створять та виготовлять вельські майстри зі сланцю, традиційного для Вельсу матеріалу, вшанує журналістську роботу Джонса, яка розкрила правду про політику Сталіна попри значний ризик для нього самого, повідомляє Посольство Великої Британії в Україні.

10 квітня 1893 року народився Марко Залізняк — фотограф з Донеччини, що залишив великий спадок світлин періоду колективізації та розкуркулення.

Він зафіксував справжній фотолітопис нищення українського села Удачне наприкінці 1920-х — на початку 1930-х. На його знімках — кадри колективізації, розкуркулення й розорення селян, відбирання хліба й виселення до Сибіру. Він цілковито розумів значущість своїх кадрів, що підтверджував його син: «Що сьогодні є рядовий знімок, те завтра буде історією».

Нині в рідних місцях фотографа тривають бойові дії. Удачне, Сергіївка та Покровськ безлюдніють і спустошуються, алже тут не стихають обстріли.

💔Сумна новина у нашій музейній спільноті: ми з сумом дізналися, що 13 квітня 2025 року закінчилось земне життя Діани Попової, генеральної директорки Музею історії Києва (2022—2025), директорки Департаменту культури КМДА (2014—2021). Їй було лише 47 років…

Уся команда Музею Голодомору висловлює щирі співчуття рідним і близьким Діани Олегівни, а також колегам з Музею історії міста Києва.

🕯 Світла пам'ять і вічний спокій...

Друзі, у рамках заходу «Життя після життя. Особисті книжкові колекції в українських культурних інституціях» відбудеться передача колекції доктора юридичних наук, професора, юриста-міжнародника, дипломата, автора правової оцінки Голодомору як геноциду, колишнього співробітника Національного музею Голодомору-геноциду Володимира Василенка (1937–2023) до музейної книгозбірні.

Найцінніші книги із його особистої бібліотеки ви зможете побачити на виставці, яка відбудеться під час цієї події.
Також у рамках заходу поговоримо: яка доля особистих книжкових колекцій після смерті їхніх власників? Чи можливе «життя» приватних книжкових зібрань після смерті господарів? Як культурні інституції працюють з переданими колекціями книг.

⏳Коли: 15 квітня 2025 р. о 17.00
🏛Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3, ст. метро "Арсенальна")
✅Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

🗓13 квітня 1934 року вийшла таємна директива Одеського виконкому про вилучення із сільрад книги смертей за 1933 рік. Це історичний приклад, що чудово ілюструє сталу практику російської державної влади — як за радянських часів, так і зараз — приховувати правду про свої злочини, фальсифікувати документи, знищувати докази та переписувати історію.

📜«Вилучити із сільрад книги смертей за 1933 рік по всіх без винятку сільрадам, а за 1932 р. за списком, повідомленим УНХУ [ рос. абревіатура Управління народно-господарського обліку]. Вилучені книги передати на зберігання у секретному порядку при райвиконкомах».

З таємної директиви Одеського виконкому до міських рад та районних виконкомів, райкомів ВКП(б) та інспекторів УНГО Одеської області, 13 квітня 1934 р. – Державний архів Одеської області, ф. Р-2009, оп. 1, спр. 4, арк. 91, 92.

🇺🇦15 квітня світ відзначає Міжнародний день культури — дату, засновану на честь підписання у 1935 році Пакту Реріха, першого міжнародного договору про захист культурної спадщини.

росія щодня руйнує наші музеї, театри, церкви та бібліотеки, намагаючись стерти культурну спадщину. Проте навіть у ці темні часи ми бачимо, як народжується нове мистецтво, як відроджуються пісні та символи, що є живим свідченням нашої незламної історії і духу.

Культура — це не стіни. Це пам’ять. Це голос. Це те, що не під силу знищити жодній російській ракеті. Ми бачимо: навіть на лінії фронту звучить музика, у сховищах читають поезію, на згарищах будинків малюють мурали. Там, де здається, має панувати тиша, — говорить культура.

Українська культура не тільки живе — вона розвивається й стала символом незламності.

Сьогодні ми, як ніколи, маємо усвідомлювати свою відповідальність та об’єднати зусилля для збереження культурного надбання для майбутніх поколінь.

Трудодні – міра оцінки й оплати праці в радянських колгоспах у 1930–1966 рр., а по суті новітня панщина на радянський лад. Юридичною підставою для їх запровадження став «Зразковий Статут сільськогосподарської артілі», затверджений постановою ЦВК і РНК СРСР від 13 квітня 1930 р.

Кожен колгоспник мав відробити від 60 до 100 трудоднів на рік, діти, старші 12 років, мали свою норму – 50 трудоднів. Один відпрацьований у колгоспі день не був рівноцінний трудодню. Часто, щоб заробити трудодень, треба було відпрацювати і кілька днів. Адже види робіт за складністю розподілялися на розряди. Наприклад, щоб заробити 1,5 трудодня треба було заборонувати 6 га землі або зв’язати 480 снопів.
Видавали платню в кінці року — після того, як колгосп «здав план». Тоді залишок вирощеного в колгоспі розподіляли між колгоспниками за кількістю трудоднів.

Скасували систему трудоднів тільки в 1966 році.

🎞️Облік трудоднів у колгоспі «Серп і молот». Бердянський р-н, Запорізька обл. Фото ЦДАЕА.