у січні в Ґрейді Гендрікса, відомого горориста, вийшов новий роман "Witchcraft for Wayward Girls" ("Відьомство для заблудлих дівчат"), таке не можна пропускати!

торік мені дуже сподобалася його книга "Посібник зі знищення вампірів від Південного книжкового клубу". тут варто зауважити, що я не надто люблю вампірів (гарячий тренд зараз) і горори (теж тренд), тож Гендріксу об'єктивно нелегко було мене вразити. тим не менш, йому вдалося!

"Відьомство..." починається з газетних цитат, в яких так чи інакше засуджується вагітність поза шлюбом (події відбуваються в Америці початку 70х), а потім ми зустрічаємо головну героїню. це вагітна підлітка, яку батько відвозить у спеціальний Будинок, де можна тимчасово приховати доньку, аби вона не зганьбила родину. після пологів немовля буде віддане на всиновлення, а дівчина повернеться додому, говорячи всім, що провела цей час з тіткою.

для очільниці цього Будинку утримання незаміжніх вагітних дівчаток - сімейний бізнес, що започаткував ще її батько. тут є лікар, медсестра, соціальна працівниця, кухарка, вчителька, а раз на два тижні приїжджає пересувна бібліотека. дівчатам заборонено називати своє справжнє ім'я, натомість вони отримують тимчасове "рослинне" наймення: Флора, Дейзі, Гейзел, Роза, Ферн. такий собі садок, ціла клумба!

як і в попередній книжці про вампірів Гендріксу більше йдеться не про вигаданих монстрів, а про суспільство, що ставить дівчаток, переважно обманутих через брак сексуальної освіти, в такі жорстокі умови. наприклад, одній з героїнь батьки пообіцяли, що після пологів і відмови від дитини їй подарують справжнього собаку. і вона так по-дитячому цьому тішиться, що стає справді моторошно. ще була жаска сцена, де героїня вперше потрапляє на гінекологічний огляд до відверто неприємного лікаря з холодними руками, ewhhh. утім, сподіваюсь, що і до відьомства теж дійде!

була дуже втішена новиною, що інша книга Гендрікса українською виходитиме ще й у ВСЛ 🙏🏻 наразі планую прочитати увесь його доробок, якщо вже від тих горорів нікуди не втечеш 🤭

останні кілька днів моя основна діяльність на каналі — видалення порноботів, просто якась навала 🥲

а між іншим я прочитала другу книжку зі свого списку забутих книг! на початку року я виписала десять назв книг, які купила от прямо давно, перемішала їх і витягаю по черзі. зрештою якщо до кінця 2025 року якісь з них залишаться нечитаними, то віднесу в бібліотеку. книги заслуговують, аби їх читали 😌

поки що рахунок 2/10:

🌸 збірка есеїв "Момент ведмедя" Ольги Токарчук для мене видалася захопливим зразком гейт-рідінґу;

🌸 "Кравчиня з Парижа" Джорджії Кауфманн стала вельми прохідною мелодрамою, але доволі легко і приємно написаною, тож загалом не шкодую.

наступний папірець я вже витягла, але книгу ще не починала. сподіваюсь, десь за місяць похвалюся і нею теж 🤭 загалом поки що процес нагадує гру, це прикольно, раджу.

чи накопичуються у вас книги, придбані давно і забуті? робите з цим щось?

мені теж хочеться 🥲

про ютуб розказувала трохи вище, на жаль, проблема з камерою нікуди не зникла, але загалом усе впирається у банальний брак часу.

маю багато роботи, водіння, наступного тижня починаються навчальні курси, а ще ж хочеться втиснути й сякий-такий спорт у цей графік. потрібен часоворот! і разом із цим здається, що у житті, в тому числі й читацькому, не відбувається нічого супер екстра, аби регулярно про це писати.

ще читаю книжки (очікувано, погодьтеся). почала (за)багато, тому тут підчитаю, там підчитаю, а здається наче особливо і не просунулася ніде. от прямо зараз найбільше часу вділяю "Дім на краю світу" Майкла Каннінґема, бо треба встигнути на клуб 😌

насправді дуже хотілося б реанімувати ютуб, я страшенно скучила за цим, треба щось зрештою придумати.

форма для питань: https://ngl.link/dariiach

дослухала "The Seven Year Slip" Ешлі Постон (в українському перекладі "З різницею у сім років"), дуже симпатичний роменс про час і вчасність, авторка приємно вирізняється на тлі більшості своїх колег по жанру.

але говорячи про цю книгу відразу згадується той самий момент з фільму "Люксембург-Люксембург" 🤭

— Коля, синок, клєткі нашого організма обновляються каждих 7 лєт.

Коль, це уже не той папка, який жив з нами, того уже давно нема. Він розтворився і іщез вмєсте з клєтками.