Навздогін до ранкового посту. Чим більша економічна нерівність та сильніше соціальне розшарування - тим лівіші настрої росіян. Якщо Захід після чергового колапсу Росії знову не втрутиться, там замість квазіправої диктатури встановиться квазіліва

А от і нові російські зошити з військовими на обкладинці. Можна поглузувати з якості малюнків, а можна і замислитися

Слово «побєдобєсіє» перестало бути публіцистичним штампом і перетворилося на адекватний опис реальності. На фото - кримські школярі, вишикувані на колінах пентаграмою. Таких акцій по всій Росії та на окупованих землях України зафіксовано понад 300. Так там 19 квітня відзначали «День единых действий в память о геноциде советского народа нацистами и их пособниками». Іноді неосовітізм неможливо відрізнити від сатанізму.

Про те, навіщо Путіну визнання росіян головними жертвами нацистського геноциду - в колонці на Локальній історії.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/ditiacha-pentagrafiia-sergii-gromenko/

Чого мені не вистачає у сучукркартографії - це таких мап-інфографік на цілі століття, як зробив Драгоманов для Всесвітньої географії Реклю 1880 року

У 2019 році Росія була єдиною з-поміж досліджених країн, населення якої радше негативно ставилося до багатопартійної системи та ринкової економіки. Це багато чого пояснює в питанні, хто винуватий - народ чи влада. В Україні теж прям не все айс, але перевага на користь свободи очевидна. Шкода, в Білорусі не опитали населення

Одна з найважливіших, якщо не вирішальна причина появи Заходу, яким ми його знаємо, - незалежна наднаціональна церква тисячу років тому. Конфлікт пап з імператорами поклав початок громадянському суспільству.

На графіку показане зростання частки міст із самоуправлінням в Європі, і як бачимо, старт процесу дала перемога пап у боротьбі за інвеституру. За 200+ років 20% імперських міст та 45% єпископських уже урядувалися самостійно. А попереду - розквіт магдебурзького права та інших подібних систем.

Ніде більше в світі не було такої церкви - не було такого обмеження імператорів - не було таких самоврядних міст. А без вільних міст не буде ані демократії, ані економічного розвитку. І тут Росія - знову ідеальний антиприклад. Монополія - абсолютне зло.

ПиСи. Ролі античного спадку - зокрема, приватної власності на землю, - не заперечую. Але без церкви і цей спадок лежав би мертвим вантажем, як на захоплених арабами і турками візантійських землях.

Буде якось так. Це ще не передзамовлення, але ви все одно розчищайте місце на полиці 😉

Сьогоднішня (а в принципі - будь-яка) інавгурація Путіна))

Як і очікувалося, питання про "СВО" потрапили до єдиного іспиту в Росії, а отже учні з пасивних споживачів пропаганди перетворилися на її активних ретрансляторів. Кому цікаво більше - читайте мою доповідь "Фабрики зомбі: яким вийде зі школи нове покоління росіян"

https://uifuture.org/publications/fabryky-zombi-yakym-vyjde-zi-shkoly-nove-pokolinnya-rosiyan/

Європейське "Never аgain" і українське "Ніколи знову" зразка 2014 року - це як роззброєння. Якщо роззброюються всі учасники процесу, то всі мають спільну вигоду. Але якщо один роззброївся, а інший - ні, то перший пошивається в дурні.

Оскільки Європа та Україна проголосили "Ніколи знову", а Росія - "Можем повторить", то результат виявився дещо передбачуваним. Саме тому з 2015 року наше гасло - "Пам'ятаємо. Перемагаємо", а Європа почала щось усвідомлювати у 2022 році.

Якою буде модель пам'ять про Другу світову після нашої перемоги над Росією - хз. Але те, що вона вже ніколи не буде совітською/російською - це точно!

Хз, в якому році бої за Україну відбували в Читі, але ветерани СВО тут як справжні))

Сьогодні у Москві
!АД

Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

Переклад мій.

Щось глючить Телеграф, тому текст лише на моєму ФБ: https://www.facebook.com/sergii.gromenko/posts/pfbid05dMiQQYqCBQccu4qgiUBERdXjBGaXcB1LcSzZvPALoL6myHXR549RCmbpSjuPhs1l?locale=uk_UA

Кожного дня працюю з цим гаслом!

Настільки глибока картинка, що за нею можна дисертацію написати. Навіть дві - з культурології та з кулінарії))

Сьогодні - 80-і роковини депортації кримськотатарського народу. Все, що треба знати про цей радянський злочин, наукова інфографіка (а не фантазії дизайнерів) та документи - на двох міні-сайтах Крим.Реалії (Радіо Свобода). Користуйтеся самі та радьте іншим.

https://ua.krymr.com/a/28495153.html

https://ua.krymr.com/a/deportaciya-krimskih-tatar/29943962.html

Вчора в Росії святкували День піонерії. Ну, формально - День дитячих громадських організацій, але фото показує істинну суть празніка))

Чому російсько-українська війна не завершиться за корейським сценарієм

В останні дні, напередодні зустрічей G7 та мирної конференції в Женеві, актуалізувалося питання перемир'я в російсько-українській війні. І все частіше в ефірах і текстах звучить словосполучення "корейський варіант". Зізнаюся, воно мене настільки вибішує, що я написав спеціальну статтю про абсурдність цієї аналогії.

1. Корея напередодні війни (у 1945–1949 рр.) перебувала під окупацією двох зовнішніх сил. Україна 24 роки до війни була незалежною, як і Росія.

2. У Кореї відразу виникли два локальні уряди, що претендували на зверхність над усім півостровом, а з 1948 року існували дві різні держави. В Україні російським окупантам жодного разу не вдалося створити якусь альтернативну державність. Захоплені території або односторонньо анексувалися Москвою, або управлялися окупантами за ширмою самозваних «народних республік». Причому «ДНР» і «ЛНР» не спромоглися формально об’єднатися в «Новоросію», а у 2022-му їх офіційно поглинула Росія.

3. До початку війни 38-ма паралель була технічним орієнтиром для розмежування сил США та СРСР, а не міжнародно визнаним кордоном котроїсь Кореї. Кордони України до російського вторгнення були визнані міжнародним правом.

4. Війна в Кореї мала одночасно характер і громадянської, і світової — півострів став полем бою американців проти радянців і китайців. Україна з 2014 року відбиває агресію іноземної держави, а «громадянська війна» в ній — вологі фантазії кремлівських пропагандистів.

5. Державні кордони обох Корей пройшли там, де вдалося зафіксувати фронт, причому з обох сторін іноземних військ було значно більше, ніж власне корейських. Українці сидять в окопах майже самостійно (нечисленні добровольці-іноземці погоди не роблять).

Тож чому я так рішуче виступаю проти терміну «корейський»? Та тому, що корейці, хай там як, були одним народом в одній країні й не з власної волі розділені наддержавами. А отже, колись, раніше чи пізніше, питання про об’єднання Кореї знову постане. А українці не розділений народ, і росіяни з українцями не один народ. Перед Києвом ще стоятиме надважкий виклик реінтеграції окупованих територій, але вже ніколи не постане питання «возз’єднання» з Росією. Не розуміти цієї засадничої відмінності означає не дати собі раду з проблемою російського імперіалізму.

https://lb.ua/society/2024/05/22/614315_chomu_rosiyskoukrainska_viyna.html

Одна з найважливіших причин трешу в сучасній Америці - класово-поколінська нерівність (Маркс був би втішений). На карті показаний вік, в якому більшість населення кожного штату купувала власне житло. Як видно, теперішні молоді янки значно бідніші за своїх батьків - це вперше в новітній історії. Результат ми бачимо на вулицях, а іноді - і в Конгресі. США явно звернули не туди(

Не просто жорстка, а навіть, я б сказав, безжальна розмова про історичну політику з Дмитром Шурхалом на Радіо Свобода вийшла. І чому назва вулиці має значення, навіть якщо вона заасфальтована, і чому треба чистити зуби, і чому Акунін презентував свою книжку в королівському географічному товаристві в Лондоні, а українці - ні.

https://www.radiosvoboda.org/a/istorychna-svoboda-intervyu-serhiy-hromenko/32960671.html