Навіщо в Росії закривають Ютуб?

1. Діти і молодь до 35 років становлять понад 40% населення РФ

2. Молодь, наскільки ми знаємо, є єдиною стратою, в якій у Кремля немає підтримки більшості. Це не значить, що молодь опозиційна, вона переважно аполітична, котики замість політиків. Більшості молоді плювати на велич Росії, вони не хочуть нічим заради цього жертвувати

3. Кремль бачить у цьому загрозу, але зробити щось по-старинці не може - молодь не дивиться телевізор. Майже взагалі

4. Тому більшість пропагандистських новацій Кремля в останні роки спрямовані саме на молодь - піонерія 2.0, єдиний підручник в школі, "основи російской ґосударствєнності"

5. І саме тому влада виступатиме проти непідконтрольних інтернет-майданчиків. Закриття Ютубу - питання часу

До речі, написаний цей аналіз був за тиждень до того, як в РФ почали замєдлять Ютуб

https://uifuture.org/publications/ostanni-neloyalni-rosiyska-molod-i-putinizm/

Це настільки прекрасна новина, що у мене немає слів! Хай би їм вдалося!

Стратегічний бенефіціар Курської офензиви - Китай. Пекін щойно побачив, що можна буде окупувати Владивосток з Хабаровськом і отримати у відповідь не ядерні боєголовки, а глибоке занепокоєння))

З певним здивуванням побачив кілька постів проти інтегрованого курсу історії України і світу. Звісно, можна не любити Лісового і бути впевненим, що все знову зроблять через дупу, але саму ідею я підтримую.

В усьому світі курс історії - один, а розділення на всесвітню і національну - відрижка совка. У мене наприклад, з 5 до 9 класу перше півріччя була всесвітня, друге - України. Це була освітня катастрофа.

Так, можливо, моделі США і Британії нам не підійдуть, але можна скористатися досвідом Польщі (бачив цьогорічні підручники - шедеври поліграфії).

Бо в підсумку неможливо нічого взнати про Україну, якщо вивчати лише Україну.

І до речі, нагадайте, у нас в школах два предмети - всесвітня географія та географія України, чи один загальний?

Не потрібно вигадувати велосипед і малювати спіральки)

На фото - зміст польського підручника з історії для 3 класу ліцею (1815-1939 рр.). Схема його організації елементарна: спочатку розділ про світову / європейську історію, за ним - про історію польських земель у той самий період (перша світова - унітарний розділ).

Не бачу жодної причини, з якої український інтегрований підручник з історії не міг би бути написаний за схожою схемою (хіба що періодизація трохи інша). Я б і сам написав таку схему, але мене ніхто не слухає, та й лінь, відверто кажучи)

Колхоз ім ХХ с'єзда КПСС? Досі? Серйозно? Суджа наче останні 40 років в петлі часу провела)

Читають дружина з сином книжку про дитячий літній табір. Трапляється епізод, як головний герой вислизнув з палати за пів години після відбою. Малий питає:

- А що, у них там теж була повітряна тривога?

Дарма росіяни сподіваються, що ми швидко їм все вибачимо і забудемо.

Дуже шкода, що українські патріоти захищають сталінську систему викладання історії в школах

https://lb.ua/society/2024/08/16/629629_navishcho_ukraini_integrovaniy_kurs.html

Колись було: "Вова купує квиток до Ростова", а тепер бачте)

Україна - алкогольний Мультифронтир!

/ водка - не російське слово, це транслітерація українською слова vodka 😉 /

85 років тому був укладений пакт Молотова-Ріббентропа і відчинені шлюзи для Другої світової війни. Це має бути день пам'яті жертв всіх тоталітаризмів (а День прапора перенести на 16 липня)

Тримайте в якості компенсації за сьогодні - розорення Москви ханом Токтамишем 26 серпня 1382 року. Треба якось повторить)

Путінська легенда. Абсурдна основа жахливої війни

Тімоті Снайдер

Правила, які Путін встановлює для інтерпретації минулого, не можуть бути прийняті. Це не більше, ніж фантазія, що слідує за силою. Це найважливіший момент. Якщо ми визнаємо, що тирани мають право починати війни через вигадки про братів і немовлят, через історії, які навіть не є помилковими, тоді кожен куточок світу підлягає вторгненню і весь міжнародний правовий порядок стає недійсним.

Навіть якби ми прийняли те, як Путін думає про минуле, чого ми категорично не повинні робити, це призвело б до геть іншого висновку, ніж він думає. Найкращі здогадки давно померлих монахів не є надійною основою для сучасної державності. «Повість временних літ» не може дати те, що від неї вимагає Путін.

Якщо для того, щоб існувати сьогодні, держави повинні доводити свій давній родовід і свою тривалу етнічну та політичну історію, то Путіну доведеться визнати, що для існування сьогоднішньої Російської Федерації немає жодних підстав.

Якби Путін слідував своїй власній логіці, він би не вторгався в Україну, а передав би європейську Росію Фінляндії чи Швеції.

https://telegra.ph/Put%D1%96nska-legenda-Absurdna-osnova-zhahlivoi-v%D1%96jni-08-27

З кожним роком на планеті стає все менше свободи і все більше цензури. Це стосується не лише авторитарних країн на Сході, але й т.зв. «демократичних» (а насправді бюрократичних) країн на Заході.

Цензури стає все більше не тільки у фізичному просторі – в кампусах китайських, російських і, сюрприз-сюрприз, британських та американських вишів. Цензури стає все більше в колишньому «просторі свободи» – інтернеті, як на Сході, так і на Заході. Гугл цензурує контент не згірше за Яндекс – сьогодні він приховує інформацію, яку вільно видавав ще 10, а то й всього 5 років тому. Браузери блокують доступ до окремих сайтів на власний розсуд.

Вороги свободи всюди різні. Десь – правителі-автократи, десь – олігархи-монополісти, десь – держслужбовці-бюрократи. Але що цікаво – всюди ці вороги прикриваються однією й тією самою ширмою – безпекою.

А більшість населення в усіх країнах, на жаль, не цінують свою свободу на належному рівні. І часто самі приходять до цензорів з проханням: «поневольте нас, але захистіть нас». Дорослі діти дозволяють комусь іншому вирішувати, що читати в мережі.

Але ті, хто поступаються свободою заради безпеки, втрачають свободу і не отримують безпеку.

Антиутопії значно ближче, ніж здається.

Але на відміну від ХХ століття, втекти від них буде вже нікуди.

Мультифронтир очікувано опинився в довгому списку Книги року. Але оскільки в номінації є Плохій, навряд чи вдасться відсвяткувати перемогу. Треба в якійсь рік заборонити його перекладати, щоб у інших був шанс))

Те єдине, що по справжньому відрізняло Європу (а потім Північну Америку та Австралазію) від решти світу і що забезпечило піднесення Заходу – це свобода особистості.

Свобода слова і совісті означала появу нових ідей. Економічна свобода (вільне володіння приватною власністю та свобода підприємництва) дозволяла втілювати ці ідеї в життя. Політичні свободи убезпечували від тиранії влади.

Протилежністю цих свобод є монополія. Монополія завжди веде до стагнації та збіднення: монополія думки (цензура), економічна монополія, політична монополія (диктатура).

Але не варто спрощувати історію Заходу до історії свободи, а історію Сходу до історії поневолення, бо так було не завжди. Правильніше було б окреслити Захід як регіон, в якому історія боротьби за свободу завершилася успішно, а Схід – де боротьба триває.

Однак в останні часи Захід почав втрачати дещо з того, що зробило його Заходом.

Американська бібліотечна асоціація задокументувала у 2022 році 1269 спроб цензурувати бібліотечні книги та е-ресурси. Це абсолютний рекорд за останні 20 років. У 2022-2023 рр. американський PEN виявив 3362 випадки вилучення книг зі шкільних бібліотек, що на 33% більше, ніж попереднього року.

У доповіді Future of Free Speech за 2023 рік зазначено, що з 2015 до 2022 року у 22 демократичних країнах ситуація зі свободою слова стала критичною. З 217 заходів та законопроектів, запроваджених західними країнами в галузі контролю над розповсюдженням інформації, близько 78% виявились обмежувальними та репресивними. Серед антилідерів – ЄС в цілому, Британія, Данія та Німеччина. Автори дійшли висновку, що демократичні країни в рамках боротьби з дезінформацією від терористичних груп або авторитарних країн самі поступово набувають авторитарних рис.

І не треба виправдовувати це тим, що цензурні обмеження запроваджуються законами. Рабовласництво та Голокост теж були законними у своїх країнах.

Скасування свободи слова на Заході в ім’я безпеки означатиме кінець Заходу як такого і скочування його до рівня решти світу.

Світу, жити в якому нам точно не сподобається.

Короткий звіт за 13 років: у верхньому рядку - 6,5 написаних мною книг, у нижньому - колективні праці 🤓

Український Мультифронтир, або навіщо потрібна нова схема історії України

Український Мультифронтир: нова схема історії України (неоліт – початок ХХ століття) / Упор. С. Громенко. – Х.: Фабула, 2024. – 480 с.

На межі двох відмінних суспільств за певних умов виникає фронтир – зона контактів, конфліктів і трансформацій. На перетині трьох суспільств виникають уже три двоскладові фронтири і один трискладовий – і таку ситуацію я пропоную називати Мультифронтиром. Для України мультифронтирність є нормальним станом щонайменше від неоліту до середини ХХ століття, та й зараз ми знову занурюємося у неї. Тому вивчення Мультифронтиру є пізнанням самої суті українськості.

Передмова, післямова та лінк на покупку – на сайті Історичної правди