Forwarded from Економіка України
Брак робочої сили залишився головною перешкодою для бізнесу в Україні у березні
За результатами опитування 475 промислових підприємств, проведеного ІЕД у березні 2025 року, основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу у березні
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
Основні зміни у трійці лідерів перешкод для бізнесу:
▪️«Брак робочої сили» з майже незмінним значенням (65% у березні порівняно з 64% у лютому) залишається на першій позиції
▪️«Небезпечно працювати» із майже незмінним значенням (53% у березні та 52% у лютому) піднімається з 3-го на 2-ге місце
▪️«Зростання цін на сировину та товари» із суттєвим зменшенням (із 56% до 48%) опускається з 2-го на 3-тє місце
Також варто відзначити:
▪️«Зменшення попиту», незважаючи на збільшення значення (із 29% до 32%), залишається на 4-му місці
▪️«Перебої з електроенергією» зі зменшенням значення вдвічі (із 18% у лютому до 9%) опускаються з 5-го на 8-ме місце
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
За результатами опитування 475 промислових підприємств, проведеного ІЕД у березні 2025 року, основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу у березні
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
Основні зміни у трійці лідерів перешкод для бізнесу:
▪️«Брак робочої сили» з майже незмінним значенням (65% у березні порівняно з 64% у лютому) залишається на першій позиції
▪️«Небезпечно працювати» із майже незмінним значенням (53% у березні та 52% у лютому) піднімається з 3-го на 2-ге місце
▪️«Зростання цін на сировину та товари» із суттєвим зменшенням (із 56% до 48%) опускається з 2-го на 3-тє місце
Також варто відзначити:
▪️«Зменшення попиту», незважаючи на збільшення значення (із 29% до 32%), залишається на 4-му місці
▪️«Перебої з електроенергією» зі зменшенням значення вдвічі (із 18% у лютому до 9%) опускаються з 5-го на 8-ме місце
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
горбачик сквад
Брак робочої сили залишився головною перешкодою для бізнесу в Україні у березні За результатами опитування 475 промислових підприємств, проведеного ІЕД у березні 2025 року, основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення…
Читаю їх іноді по роботі заради регулярних опитувань бізнесу.
Виявляється, у них три канали — ось ті, що варті підписки:
• t.me/ukreconomic — про економіку України
• t.me/sanctions_a_enemy — про санкції проти росії
• t.me/world_w_ukr — про світ, але з фокусом на нас
Виявляється, у них три канали — ось ті, що варті підписки:
• t.me/ukreconomic — про економіку України
• t.me/sanctions_a_enemy — про санкції проти росії
• t.me/world_w_ukr — про світ, але з фокусом на нас
Telegram
Економіка України
Економічна аналітика під час війни від Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
🔹Про санкції проти росії: https://t.me/sanctions_a_enemy
🔹Про світові новини, важливі Україні: https://t.me/world_w_u
Співробітництво => @lenashkar
🔹Про санкції проти росії: https://t.me/sanctions_a_enemy
🔹Про світові новини, важливі Україні: https://t.me/world_w_u
Співробітництво => @lenashkar
The Economist показує, що довготривалу демократію не побудуєш лише на інститутах і процедурах. Без підтримки громадян далеко не поїдеш.
Попри високі оцінки за об’єктивними критеріями, громадяни Західної Європи дедалі більше невдоволені демократією.
Якщо демократія не відповідає очікуванням людей і не вирішує їхні проблеми — вона втрачає сенс для самих громадян. І тоді зростає спокуса обрати щось інше.
Деталі:
■ За Індексом демократії EIU більшість західноєвропейських країн належать до категорії «повноцінних демократій» завдяки незалежним судам, вільним виборам і захисту прав.
■ Водночас, опитування Pew (2024) фіксує зростаюче невдоволення демократією в більшості країн Західної Європи.
■ Зокрема, близько 80% греків і 60% британців вважають, що демократія в їхніх країнах працює не так, як повинна. З 2021 року рівень задоволення демократією в Нідерландах і Німеччині поступово знижується, підживлюючи прихильність до популістських та радикальних партій.
Попри високі оцінки за об’єктивними критеріями, громадяни Західної Європи дедалі більше невдоволені демократією.
Якщо демократія не відповідає очікуванням людей і не вирішує їхні проблеми — вона втрачає сенс для самих громадян. І тоді зростає спокуса обрати щось інше.
Деталі:
■ За Індексом демократії EIU більшість західноєвропейських країн належать до категорії «повноцінних демократій» завдяки незалежним судам, вільним виборам і захисту прав.
■ Водночас, опитування Pew (2024) фіксує зростаюче невдоволення демократією в більшості країн Західної Європи.
■ Зокрема, близько 80% греків і 60% британців вважають, що демократія в їхніх країнах працює не так, як повинна. З 2021 року рівень задоволення демократією в Нідерландах і Німеччині поступово знижується, підживлюючи прихильність до популістських та радикальних партій.
Forwarded from ✙DeepState✙🇺🇦
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🫡 День піхоти ЗСУ відзначають 6 травня, але віддавати шану піхотинцям ми повинні щодня.
Мапа
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ваш покірний слуга продовжує збирати на дрони для Азову.
Вчора в полку був день народження — 11 років.
Гарний привід закинути їм 20–50–100 грн на збір.
https://send.monobank.ua/jar/22LSJh4BHX
Вчора в полку був день народження — 11 років.
Гарний привід закинути їм 20–50–100 грн на збір.
https://send.monobank.ua/jar/22LSJh4BHX
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
Коли пропаганда стає пасткою для режиму
Цікаве дослідження, яке показує, як Росія через пропаганду позбавила себе простору для зміни риторики. Пропаганда мобілізувала групи, які щиро в неї повірили й тепер не готові змінювати свої переконання слідом за офіційною лінією.
У 2022–2024 роках Кремль системно будував образ США як ворога. Але після повернення Трампа спробував розвернути наратив — безуспішно. Telegram-канали воєнкорів і Z-блогерів, яких держава раніше підтримувала, стали відкрито критикувати ідею перемовин і зближення з США. У хід пішли звинувачення в «договорняку» і зраді. Кремль змушений балансувати між точковими репресіями і кооптацією: когось нагороджувати, а когось саджати.
Добра ілюстрація того, чому авторитарним режимам вигідніше уникати політичної мобілізації (як росія робила до певного етапу війни). Пасту назад у тюбик не засунеш.
Цікаве дослідження, яке показує, як Росія через пропаганду позбавила себе простору для зміни риторики. Пропаганда мобілізувала групи, які щиро в неї повірили й тепер не готові змінювати свої переконання слідом за офіційною лінією.
У 2022–2024 роках Кремль системно будував образ США як ворога. Але після повернення Трампа спробував розвернути наратив — безуспішно. Telegram-канали воєнкорів і Z-блогерів, яких держава раніше підтримувала, стали відкрито критикувати ідею перемовин і зближення з США. У хід пішли звинувачення в «договорняку» і зраді. Кремль змушений балансувати між точковими репресіями і кооптацією: когось нагороджувати, а когось саджати.
Добра ілюстрація того, чому авторитарним режимам вигідніше уникати політичної мобілізації (як росія робила до певного етапу війни). Пасту назад у тюбик не засунеш.
📌 11% українців ніколи не чули про штучний інтелект — результати щорічного дослідження «Індексу медіаграмотності» від ГО «Детектор медіа».
● 28% вже користуються ШІ: найчастіше в роботі (14%), навчанні (12%) та з іншою метою (13%).
● Найвищий рівень «ШІ-грамотності» — серед молоді 18–25 років: 42% мають вищий за середній або високий рівень.
● Добробут і освіта чітко корелюють з рівнем володіння ШІ.
● 72% не користуються ШІ: 37% не мають потреби, 13% не знають як, 10% не довіряють, 11% — не чули про нього взагалі.
Це перше вимірювання ШІ-грамотності в межах «Індексу медіаграмотності». Дані зібрано в січні 2024 року компанією New Image Marketing Group (1200 респондентів, репрезентативна вибірка).
👉 Джерело: ms.detector.media
● 28% вже користуються ШІ: найчастіше в роботі (14%), навчанні (12%) та з іншою метою (13%).
● Найвищий рівень «ШІ-грамотності» — серед молоді 18–25 років: 42% мають вищий за середній або високий рівень.
● Добробут і освіта чітко корелюють з рівнем володіння ШІ.
● 72% не користуються ШІ: 37% не мають потреби, 13% не знають як, 10% не довіряють, 11% — не чули про нього взагалі.
Це перше вимірювання ШІ-грамотності в межах «Індексу медіаграмотності». Дані зібрано в січні 2024 року компанією New Image Marketing Group (1200 респондентів, репрезентативна вибірка).
👉 Джерело: ms.detector.media
Forwarded from ЕП. Економічні хроніки війни
Безкоштовний репетитор чи загроза школі: що принесе ШІ в освіту
👨🏫 Війна стала іспитом для української освіти, оголивши безліч проблем. І серед цих викликів ШІ може здаватися ще однією невідомою. Та чи справді це так?
🧑🎓У новому випуску подкасту "ШІлософія" Христина Головко, Ігор Пилипів та Gemini шукають відповідь на це питання. Вони говорять про те, як ШІ вже сьогодні змінює шкільну освіту в Україні, особливо в умовах, коли мотивація учнів потребує особливої уваги, а складні теми доводиться пояснювати знову і знову.
Гість випуску – Ілля Філіпов, СЕО онлайн-студії EdEra. Він пояснює, як саме змінюється система, чи зможе ШІ створювати повноцінні курси самостійно та як освіта повинна адаптуватися, аби встояти – і не втратити сенс.
🤖Цей епізод створено за підтримки Google Україна. Завантажуйте Gemini за посиланням та приєднуйтесь до розмови про майбутнє освіти.
👨🏫 Війна стала іспитом для української освіти, оголивши безліч проблем. І серед цих викликів ШІ може здаватися ще однією невідомою. Та чи справді це так?
🧑🎓У новому випуску подкасту "ШІлософія" Христина Головко, Ігор Пилипів та Gemini шукають відповідь на це питання. Вони говорять про те, як ШІ вже сьогодні змінює шкільну освіту в Україні, особливо в умовах, коли мотивація учнів потребує особливої уваги, а складні теми доводиться пояснювати знову і знову.
Гість випуску – Ілля Філіпов, СЕО онлайн-студії EdEra. Він пояснює, як саме змінюється система, чи зможе ШІ створювати повноцінні курси самостійно та як освіта повинна адаптуватися, аби встояти – і не втратити сенс.
🤖Цей епізод створено за підтримки Google Україна. Завантажуйте Gemini за посиланням та приєднуйтесь до розмови про майбутнє освіти.
YouTube
Безкоштовний репетитор для всіх – розмова з Gemini | ШІлософія
ШІ-репетитор, що не втомлюється. Освіта, що виснажена війною. І діти, які все ще питають: "Навіщо мені навчатися?"
У новому випуску «ШІлософії» Христина Головко, Ігор Пилипів та Gemini говорять те, як штучний інтелект вже зараз змінює шкільну освіту в Україні.Чому…
У новому випуску «ШІлософії» Христина Головко, Ігор Пилипів та Gemini говорять те, як штучний інтелект вже зараз змінює шкільну освіту в Україні.Чому…
Forwarded from KSE Institute
Як будувати майбутнє України з урахуванням демографічних викликів?
KSE Institute у новому Ukraine Human Capital Chartbook наголошує: число українців ймовірно зменшиться з 37,9 млн до 32 млн у наступні 25 років (за оцінками ООН). З 2070 року кількість людей віком понад 60 років, перевищить число працездатних. Щоб попередити ризики для стабільності систем соціальної підтримки, охорони здоровʼя і пенсійного забезпечення, повʼязані з цим, треба впроваджувати підходи, націлені на підвищення продуктивності. Особливу увагу варто приділити залученню до ринку праці вразливих груп і пенсіонерів.
Ключові заходи, що визначать подальший соціально-економічний розвиток держави:
🧑🏻⚖️ інтеграція та підтримка ветеранів з фокусом на соціальну допомогу молодим людям на місцевому рівні. Оскільки число ветеранів та їх сімей у разі завершення бойових дій до кінця 2025 року досягне 4-5 мільйонів. І 66% з них – люди, віком до 40 років.
👨💼 активніше залучення на ринок праці людей з інвалідністю. Дана група нині становить ~9% населення – 3,4 млн українців, 40% з яких не потрібна спеціальна адаптація робочих місць. Але лише ~16% вакансій адаптовані чи маркуються, як доступні для цієї категорії.
👩🏻💼 підвищення рівня доступності, комунікації і зниження недовіри до державних послуг у внутрішньо переміщених осіб, що офіційно становлять ~12% населення (понад 4,6 млн). А також, оновлення реєстрів ВПО, оскільки їх фактична чисельність приблизно на 950 тис. нижча.
Саме виправлення дисбалансу на ринку праці, що спричинений дефіцитом кадрів, міграцією, мобілізацією, недостатнім рівнем інклюзії та інтеграції вразливих груп, допоможе посилити стабільність економіки та прискорити повоєнний розвиток. Адже 63% підприємств наприкінці 2024 року відчули труднощі з набором персоналу (згідно з оцінками ІЕД),попри те, що у всіх галузях, крім державного управління та оборони, відбувається скорочення зайнятості. Це може призвести до суттєвого зниження рівня продуктивності і, відповідно, життя.
Заплановані урядом на 2025 рік заходи мають посилити соціальну підтримку, підвищити економічну активність українців та наблизити Україну до стандартів роботи Євросоюзу.
Детальніше про стан, виклики і рішення для посилення людського капіталу України читайте у Ukraine Human Capital Chartbook за посиланням 👉 https://shorturl.at/rOdAv
KSE Institute у новому Ukraine Human Capital Chartbook наголошує: число українців ймовірно зменшиться з 37,9 млн до 32 млн у наступні 25 років (за оцінками ООН). З 2070 року кількість людей віком понад 60 років, перевищить число працездатних. Щоб попередити ризики для стабільності систем соціальної підтримки, охорони здоровʼя і пенсійного забезпечення, повʼязані з цим, треба впроваджувати підходи, націлені на підвищення продуктивності. Особливу увагу варто приділити залученню до ринку праці вразливих груп і пенсіонерів.
Ключові заходи, що визначать подальший соціально-економічний розвиток держави:
🧑🏻⚖️ інтеграція та підтримка ветеранів з фокусом на соціальну допомогу молодим людям на місцевому рівні. Оскільки число ветеранів та їх сімей у разі завершення бойових дій до кінця 2025 року досягне 4-5 мільйонів. І 66% з них – люди, віком до 40 років.
👨💼 активніше залучення на ринок праці людей з інвалідністю. Дана група нині становить ~9% населення – 3,4 млн українців, 40% з яких не потрібна спеціальна адаптація робочих місць. Але лише ~16% вакансій адаптовані чи маркуються, як доступні для цієї категорії.
👩🏻💼 підвищення рівня доступності, комунікації і зниження недовіри до державних послуг у внутрішньо переміщених осіб, що офіційно становлять ~12% населення (понад 4,6 млн). А також, оновлення реєстрів ВПО, оскільки їх фактична чисельність приблизно на 950 тис. нижча.
Саме виправлення дисбалансу на ринку праці, що спричинений дефіцитом кадрів, міграцією, мобілізацією, недостатнім рівнем інклюзії та інтеграції вразливих груп, допоможе посилити стабільність економіки та прискорити повоєнний розвиток. Адже 63% підприємств наприкінці 2024 року відчули труднощі з набором персоналу (згідно з оцінками ІЕД),попри те, що у всіх галузях, крім державного управління та оборони, відбувається скорочення зайнятості. Це може призвести до суттєвого зниження рівня продуктивності і, відповідно, життя.
Заплановані урядом на 2025 рік заходи мають посилити соціальну підтримку, підвищити економічну активність українців та наблизити Україну до стандартів роботи Євросоюзу.
Детальніше про стан, виклики і рішення для посилення людського капіталу України читайте у Ukraine Human Capital Chartbook за посиланням 👉 https://shorturl.at/rOdAv
горбачик сквад
Як будувати майбутнє України з урахуванням демографічних викликів? KSE Institute у новому Ukraine Human Capital Chartbook наголошує: число українців ймовірно зменшиться з 37,9 млн до 32 млн у наступні 25 років (за оцінками ООН). З 2070 року кількість людей…
Новий чартбук від KSE Institute систематизує ключові ground facts про демографію, ринок праці та соціальну політику в Україні.
🔹 Населення зменшилось на 6+ млн з 2021 року, до 37,9 млн (оцінка ООН).
🔹 Країна стрімко старіє: на одного працівника вже припадає один пенсіонер, а до 2070 року людей 60+ буде більше, ніж працездатних.
🔹 Хоча офіційне безробіття впало до 11,5%, дефіцит кадрів зростає. Понад 60% компаній не можуть знайти кваліфікованих працівників. Найбільше зростає зайнятість у секторі оборони (+27%), а промисловість і соціальні сфери — скорочуються.
🔹 Чартбук окремо підкреслює: Україна майже не використовує потенціал соціальних груп, які можуть і хочуть працювати.
🔹 Лише 16% людей з інвалідністю мають роботу, хоча 40% з них не потребують адаптації робочого місця.
🔹 Лише 20% ветеранів, які подалися на роботу, були працевлаштовані. Частка вакансій, відкритих для ветеранів, — лише 5%.
🔹 Служби зайнятості слабкі: лише 6% людей з інвалідністю ними скористались, а підтримка ветеранів досі розпорошена між відомствами.
Читайте весь чартбук - там ще купа важливих графіків про зайнятість, державні витрати, пенсії та соціальні трансферти.
🔹 Населення зменшилось на 6+ млн з 2021 року, до 37,9 млн (оцінка ООН).
🔹 Країна стрімко старіє: на одного працівника вже припадає один пенсіонер, а до 2070 року людей 60+ буде більше, ніж працездатних.
🔹 Хоча офіційне безробіття впало до 11,5%, дефіцит кадрів зростає. Понад 60% компаній не можуть знайти кваліфікованих працівників. Найбільше зростає зайнятість у секторі оборони (+27%), а промисловість і соціальні сфери — скорочуються.
🔹 Чартбук окремо підкреслює: Україна майже не використовує потенціал соціальних груп, які можуть і хочуть працювати.
🔹 Лише 16% людей з інвалідністю мають роботу, хоча 40% з них не потребують адаптації робочого місця.
🔹 Лише 20% ветеранів, які подалися на роботу, були працевлаштовані. Частка вакансій, відкритих для ветеранів, — лише 5%.
🔹 Служби зайнятості слабкі: лише 6% людей з інвалідністю ними скористались, а підтримка ветеранів досі розпорошена між відомствами.
Читайте весь чартбук - там ще купа важливих графіків про зайнятість, державні витрати, пенсії та соціальні трансферти.