📣 «Вокс Україна» оголошує набір на стажування в проєкт «Індекс реформ».

Програма підійде для студентів та випускників, які бачать своє майбутнє в аналітиці, дослідженнях чи економічній журналістиці або просто цікавляться реформами, законотворчою діяльністю, економікою та суспільними процесами.

📅Тривалість стажування: 3 місяці – з 08 червня до 31 серпня 2026 року.
❗️Дедлайн подачі заявок – 31 травня 2026 року.

Аби отримати тестове завдання пиши на пошту m.balytska@voxukraine.org.

Деталі – за посиланням.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Сам колись стажувався у Воксі, раджу подаватись

Сьогодні, 24 травня, у Львові вдруге за вихідні відбулася акція проти залучення трудових мігрантів до ринку праці в Україні, проте з іншими організаторами. Учасники запевняють, що не мають расистських поглядів, а натомість виступають за створення гідних умов праці та пріоритет для українців. Про це повідомила кореспондентка Суспільного.

Мігранти навіть протести проти мігрантів краще позиціонують. Які ще докази вам потрібні?

Її чоловік, француз Ніколя Амбер, каже, що сам є іноземцем та мігрантом, тож він не має расистських поглядів, не є ксенофобом і не поділяє аргументів про "білу расу", якими ділилися учасники акції протесту 23 травня.

"Ті, які були вчора, це є провокації незрозумілих сил, які розказують про "білу расу" і тому подібне. Ми взагалі не маємо жодного стосунку до цих радикальних течій. Ми є просто громадською ініціативою. Це не про расизм, це не про ненависть до будь-якої людини чи до будь-якого народу. Це просто для того, щоб ми дали перевагу українцям, тому що це є земля українців. Знову ж таки, це те, що написано на нашому банері: "Панувати не над кимось, а на своїй землі", що є дуже популярною цитатою Дмитра Донцова. І це якраз гасло нашого руху", — говорить він.

Продовжу серію постів про індекс ксенофобії.

1/ Методологічні проблеми вимірювання індексу ксенофобії КМІС.

- Склад індексу змінився у 2022-му. З вересня 2022 КМІС замінив три з 13 питань про ксенофобію: замість оцінки "росіян" взяли середнє між "росіянами в Україні" і "росіянами в Росії"; аналогічно для білорусів і євреїв. КМІС пояснюють: "не хотіли втратити динаміку за багато років". Порівняння індексу ксенофобії до і після 2022 частково порівнює різні питання.

- Два пункти про ставлення до українців не є ксенофобією. Дистанція між україномовними і російськомовними українцями вимірює внутрішньогрупову напругу в суспільстві. Ксенофобія стосується ставлення до чужих. Їхнє включення в індекс занижує загальне середнє на ~0,4 пункти.

- Географічне покриття скорочується. Крим виходить з вибірки після 2014, ТОТ виходить до 2016. Без гармонізації хвилі порівнюють різні сукупності.

- Режим збору змінювався тричі. 1994-2017: особисто, самостійне заповнення. 2018-2019: особисто, планшет, інтерв'юер. 2021-2025: телефон (CATI). Перехід від самостійного заповнення до інтерв'юера посилює тиск соціальної бажаності на чутливих питаннях. Частина змін у динаміці може відображати зміну методу, а не реальну зміну установок.

3/ До деяких груп ставлення поляризоване: значна частка українців готова бачити їх родичами, але приблизно така сама частка - лише гостями України.

Сходіть, потім розкажете

Як вимірювати культуру? Мінкульт проведе публічну дискусію про дані, аналітику та презентує дослідження культури

26.05.2026 14:14
28 травня о 13:00 Міністерство культури України проведе публічний захід «Як вимірювати культуру? Інструменти та методи роботи з даними у культурній сфері», присвячений ролі досліджень та аналітики у формуванні культурної політики. 

Під час події презентують результати дослідження «Культура в Україні», яке фіксує актуальні практики культурної участі, споживання культурного контенту, мовні та поведінкові тенденції українців в умовах повномасштабної війни.

Формат події: офлайн та онлайн. 

Локація з міркувань безпеки буде повідомлена зареєстрованим учасникам.

Учасники обговорять, як дані допомагають ухвалювати рішення у сфері культури, оцінювати культурні практики українців, визначати пріоритети підтримки та формувати ефективні стратегії розвитку культури в умовах війни.

Українська культурна сфера переживає безпрецедентний тиск і безпрецедентне піднесення водночас. Рішення про підтримку ініціатив, розподіл ресурсів, пріоритети культурної дипломатії ухвалюються в умовах невизначеності. Тож сьогодні дані у культурній сфері – база для побудови процесів. Мінкульт ініціює роботу з даними, адже це один з топінструментів роботи команди. 

Запрошуємо до професійної розмови про те, як описуємо, розуміємо і захищаємо культуру. Хто і як збирає дані в культурній сфері? Як дослідження може змінити рішення — в державній установі, в медіа, в громадській організації? Як працювати з аналітикою? Та які інструменти використовувати в умовах обмежених ресурсів?

Реєстрація учасників за формою: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfWs2EjkTjAaDGFohYmeNKOWcRGmyOa9em406PnJZbjMYlspA/viewform 

ШІ перемагає в конкурсі оповідань.

Багато каже про самі конкурси і журі, ніж про можливості ШІ, але ладно

18 травня, через два дні після оголошення регіональних переможців 2026 року, письменник Набіл С. Куреші написав у Twitter про те, наскільки згенерованим штучним інтелектом здається одне з переможних оповідань — «Змій у гаю» Джаміра. Потім @allgarbled пропустив оповідання через Pangram, де воно отримало позначку 100% згенерованого ШІ.​​​​​​​​​​​​​​​​

Фонд Співдружності зберігає архів усіх регіональних переможців починаючи з 2012 року. Ми пропустили ці оповідання через Pangram і виявили, що Назір — не єдиний, хто вдавався до ШІ: один із п’яти регіональних переможців 2025 року та троє з п’яти регіональних переможців 2026 року продемонстрували виразні ознаки використання штучного інтелекту у своїх текстах.​​​​​​​​​​​​​​​​

https://www.pangram.com/blog/ai-is-writing-prize-winning-fiction

Інформаційні інтервенції не змінюють сприйняття корупції в Україні.

Городніченко і Сологуб перевірили це в рандомізованому експерименті з 7 000+ українців (лютий–квітень 2024). Чотири групи отримали різні меседжі: статистика вироків, дані про поширеність хабарів, комбінація обох, і одна гучна конкретна справа (Дяченко і Радик, 116 млн грн, будівництво залізниці Бориспіль–Київ).

Результат:
▪️ Жодна інтервенція не вплинула на те, наскільки важливою проблемою респонденти вважають корупцію.
▪️ Але інформування про вироки підвищило оцінку готовності уряду боротися з нею (+0,32 SD одразу після, ефект тримається два місяці для T3 і T4).
▪️ На реальну поведінку (донати, волонтерство) не вплинула жодна інтервенція.

Одне зауваження щодо вибору залежної змінної. Їхній теоретичний аргумент про "парадокс доброчесності" стосується оцінки масштабів корупції: інформація про покарання посадовців може посилювати переконання, що корумпованих чиновників багато. Але основний outcome у них - не "наскільки поширена корупція", а "наскільки вона важлива для вас як проблема". Це, на мою думку, ціннісне судження, а не фактологічна оцінка. Що вироки, що статистика хабарів навряд чи змінять місце корупції в ієрархії проблем респондента, особливо під час війни. Правильніше тому говорити, що інтервенції не вплинули на сприйняття важливості корупції як проблеми, а не на сприйняття корупції загалом.

Зниження споживання «соціального лубриканту» має очікувані наслідки