Хоча учасники панелі розходились в оцінках динаміки китайської культури в нинішній момент, загальна думка зводилась до того, що це не час особливого розквіту. Тому поточна мода на Китай на Заході навряд чи пояснюється якимось захопливим культурним підйомом усередині самого Китаю.

Найбільш вірогідні пояснення слід шукати, з одного боку, в самому факті зростання Китаю, з іншого, у дедалі витонченішій споживчій та онлайн-культурі країни і в контрасті з відчуттям занепаду в англомовному світі та вичерпанням блиску західних брендів.

Якщо конкретніше, з нашої розмови можна виокремити щонайменше сім векторів нинішньої “китаємаксимізації” (China-Maxxing).

#1 Найочевидніший: технократична заздрість. Теза Дена Вана у “Breakneck”: Китай, суспільство кероване інженерами, зосереджене на “конструюванні майбутнього”.

#2 Шок від зіткнення з китайською реальністю у тих, хто відвідав країну, незалежно від того, чи організований цей візит офіційними туристичними агентствами.

#3 Ще один вимір ентузіазму: ретро-автентичність. Вуличні сцени Пекіна чи Чунціна як нагадування про втрачений світ “приземленого” повсякдення.

#4 Великий інтерес до китайських практик здоров’я і добробуту (wellness).

#5 Захід відкрив для себе, що китайські інтернет-користувачі мають чудове почуття гумору.

#6 Китайська популярна культура є одним із головних генераторів стилів та атрибутики “милоти” (cuteness).

#7 Еротичний вимір: поширені чутки про епідемії “жовтої лихоманки” (Yellow fever), що прокочуються сферою знайомств і стосунків.​​​​​​​​​​​​​​​​ (🫣)

30 червня. Презентація у Києві книги лідера Китаю "Сі Цзіньпін про державне управління в Китаї" українською мовою. На заході виступають лідер фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія, низка міністрів та Юлія Тимошенко.
6 липня. Міністерство інфраструктури повідомляє про підписання угоди з Китаєм, за якою Україна може отримати китайські кредити. Текст угоди досі не опублікований.
7 липня. Виходить коментар Давид Арахамії китайському інформагентству Сіньхуа. Він каже, що досвід Китаю в розбудові держави та економіки варто запозичити, а принципи партії "Слуга народу" та Комуністичної партії Китаю багато в чому співпадають.
13 липня. У першій розмові з Сі Цзіньпіном Володимир Зеленський вітає лідера Китаю з 10-ою річницею стратегічного партнерства між двома країнами, пропонує інвестувати в українську інфраструктуру та обопільний безвіз.
18 липня. Позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович в ефірі телеканалу Дом заявляє, що Україна готова до розвороту на Схід.

Звіт Драгі неявно сподівається, що дві кризи Європи підсилюватимуть одна одну. Криза конкурентоспроможності має змусити Європу інвестувати, впроваджувати інновації, нарощувати масштаб і припинити захищати чинних гравців. Криза безпеки — це причина, чому Європа більше не має розкоші дрейфувати. В оптимістичному прочитанні російська загроза забезпечує політичну терміновість, якої порядку денному конкурентоспроможності завжди бракувало.

Факти вказують на більш незручний висновок. Безпековий шок створює політичний простір для реформ переважно там, де проблема конкурентоспроможності не є найгострішою. Польща, країни Балтії, Фінляндія та Швеція або ближчі до адміністративного фронтиру, або швидше зростають завдяки конвергенції. Шок не створює порівнянного простору в країнах, де порядок денний Драгі найбільш необхідний. В Італії, Іспанії та Франції низьке зростання продуктивності, старіючі фіскальні зобов’язання та захищені чинні гравці — це серцевина проблеми, а війна для медіанного виборця досі залишається подією зовнішньої політики.​​​​​​​​​​​​​​​​