Серед 97,1 млн перевірених посилань ми виявили 4046 сфабрикованих посилань у 2810 статтях. У 2023 році приблизно кожна 2828-ма стаття містила хоча б одне сфабриковане посилання. До 2025 року це співвідношення зросло до 1 з 458, а впродовж перших 7 тижнів 2026 року вже кожна 277-ма стаття містила хоча б одне сфабриковане посилання. Частота фальсифікацій зросла більш ніж у 12 разів: з приблизно 4 на 10 000 статей у 2023 році до 51,3 на 10 000 статей у четвертому кварталі 2025-го та 56,9 на 10 000 статей на початку 2026 року (графік).

“Кляті індуси-трудові мігранти руйнують нашу мононацію, то Україна вже не для українців…” 🤯🫣

Хоча учасники панелі розходились в оцінках динаміки китайської культури в нинішній момент, загальна думка зводилась до того, що це не час особливого розквіту. Тому поточна мода на Китай на Заході навряд чи пояснюється якимось захопливим культурним підйомом усередині самого Китаю.

Найбільш вірогідні пояснення слід шукати, з одного боку, в самому факті зростання Китаю, з іншого, у дедалі витонченішій споживчій та онлайн-культурі країни і в контрасті з відчуттям занепаду в англомовному світі та вичерпанням блиску західних брендів.

Якщо конкретніше, з нашої розмови можна виокремити щонайменше сім векторів нинішньої “китаємаксимізації” (China-Maxxing).

#1 Найочевидніший: технократична заздрість. Теза Дена Вана у “Breakneck”: Китай, суспільство кероване інженерами, зосереджене на “конструюванні майбутнього”.

#2 Шок від зіткнення з китайською реальністю у тих, хто відвідав країну, незалежно від того, чи організований цей візит офіційними туристичними агентствами.

#3 Ще один вимір ентузіазму: ретро-автентичність. Вуличні сцени Пекіна чи Чунціна як нагадування про втрачений світ “приземленого” повсякдення.

#4 Великий інтерес до китайських практик здоров’я і добробуту (wellness).

#5 Захід відкрив для себе, що китайські інтернет-користувачі мають чудове почуття гумору.

#6 Китайська популярна культура є одним із головних генераторів стилів та атрибутики “милоти” (cuteness).

#7 Еротичний вимір: поширені чутки про епідемії “жовтої лихоманки” (Yellow fever), що прокочуються сферою знайомств і стосунків.​​​​​​​​​​​​​​​​ (🫣)

30 червня. Презентація у Києві книги лідера Китаю "Сі Цзіньпін про державне управління в Китаї" українською мовою. На заході виступають лідер фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія, низка міністрів та Юлія Тимошенко.
6 липня. Міністерство інфраструктури повідомляє про підписання угоди з Китаєм, за якою Україна може отримати китайські кредити. Текст угоди досі не опублікований.
7 липня. Виходить коментар Давид Арахамії китайському інформагентству Сіньхуа. Він каже, що досвід Китаю в розбудові держави та економіки варто запозичити, а принципи партії "Слуга народу" та Комуністичної партії Китаю багато в чому співпадають.
13 липня. У першій розмові з Сі Цзіньпіном Володимир Зеленський вітає лідера Китаю з 10-ою річницею стратегічного партнерства між двома країнами, пропонує інвестувати в українську інфраструктуру та обопільний безвіз.
18 липня. Позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович в ефірі телеканалу Дом заявляє, що Україна готова до розвороту на Схід.