горбачик сквад
Тетяна Нікітіна про дослідження медіаспоживання українців проведене Суспільне і ко: Вчора відбулася дуже важлива подія для українського медіа ринку – презентація результатів масштабного кросмедійного дослідження медіаспоживання українців в Ukrainian Media…
Ну і пару слайдів з презентації
🤯3
горбачик сквад
Photo
сегменти чисто tag yourself. хто ви сьогодні: молоді пасивні ескапісти чи зрілі чоловіки, що прагнуть фактів? 😂
😁3👏2
горбачик сквад
Половина результатів соціальних наук відтворюється У квітні 2026-го Nature опублікував три дослідження одночасно — усі три частина проєкту SCORE (865 дослідників). Кожне вимірює надійність результатів на окремому рівні. Важливий контекст: ці дослідження…
Виявляється, все ще сумніше: ефекти навіть тих досліджень, що реплікувались, були вдвічі меншими, ніж в оригінальному дослідженні.
Загалом, будь-яке дослідження можна ділити на чотири: половина хибні результати, інша половина ймовірно зафіксували ефекти, які насправді вдвічі менші.
Загалом, будь-яке дослідження можна ділити на чотири: половина хибні результати, інша половина ймовірно зафіксували ефекти, які насправді вдвічі менші.
👏3
Повністю підтримую
https://www.pravda.com.ua/articles/2026/04/05/8028767/
«А що змушує гнатися за науковими ступенями людей, які насправді не займаються ані наукою, ані освітою? Світлана Благодєтєлєва-Вовк називає три мотиви: гроші, авторитет і страховка.
Гроші – це насамперед про доплати за ступінь. Приміром, нещодавно видання NGL.media виявило, що майже 20% українських суддів мають науковий ступінь. Кандидатська дисертація додає їм 15% до зарплати щомісяця, а докторська – 20%.
"Минулого року надбавки за наукові ступені суддів обійшлися українському бюджету щонайменше в 123 мільйони гривень, а за останні чотири роки загальна сума сягнула майже 490 мільйонів гривень", – зазначає видання.
…
На думку Благодєтєлєвої-Вовк, змінити ситуацію з плагіатом у науці можна простим рішенням: скасувати ці доплати. І тоді значна частина людей поза академічним середовищем втратить мотивацію гнатися за ступенями.»
https://www.pravda.com.ua/articles/2026/04/05/8028767/
Українська правда
Плагіатори в чашці Петрі. Як в Україні будують академічні кар'єри на чужих текстах
Якщо поскролити новини Міністерства освіти України за 2026-ий рік, можна натрапити на наказ про позбавлення наукових ступенів докторки технічних наук Юлії Коваленко і кандидатки медичних наук Наталії Волошинович. Це останній з подібних документів, оприлюднених…
🔥2🤔1🤩1
Forwarded from Що з економікою?
Елла Лібанова про мігрантів, бідність та роботу після 70
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» запросили Еллу Лібанову, директорку Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.
▪️ Чому Україні не обійтися без мігрантів і хто приїде? (спойлер: не лише з бідних країн).
▪️ Наскільки збіднішали українці за час війни?
▪️ Чи буде перегляд пенсійного віку?
Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
Згодом додамо текстову розшифровку подкасту.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» запросили Еллу Лібанову, директорку Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.
▪️ Чому Україні не обійтися без мігрантів і хто приїде? (спойлер: не лише з бідних країн).
▪️ Наскільки збіднішали українці за час війни?
▪️ Чи буде перегляд пенсійного віку?
Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
Згодом додамо текстову розшифровку подкасту.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬4🌚2🫡1
Міжетнічні упередження в Україні
КМІС вимірює «індекс ксенофобії» з 1994-го: середнє значення соціальної дистанції за шкалою 1–7 до 13 етнічних груп. У 2023-му він впав до 3,70 — мінімуму за 30 років. Вже у 2024-му стрибнув до 4,39 — найвище за 30 років.
Найбільший внесок у зростання — зміна ставлення до російськомовних українців: 1,95 у 1994-му, 2,25 у 2013-му, 3,48 у
2025-му. Як можна відносити до ксенофобії ставлення до своєї етнічної/національної групи?
Цікаво, що якось не коментують те, що до ромів (5,31) та африканців (5,17) стабільно найбільша соціальна дистанція протягом 30 років - на рівні "готовий терпіти, але тільки як жителів України". І якщо подивитись в таблиці, то десь від 1/5 до 1/4 українців не пускали б їх в Україну.
КМІС вимірює «індекс ксенофобії» з 1994-го: середнє значення соціальної дистанції за шкалою 1–7 до 13 етнічних груп. У 2023-му він впав до 3,70 — мінімуму за 30 років. Вже у 2024-му стрибнув до 4,39 — найвище за 30 років.
Найбільший внесок у зростання — зміна ставлення до російськомовних українців: 1,95 у 1994-му, 2,25 у 2013-му, 3,48 у
2025-му. Як можна відносити до ксенофобії ставлення до своєї етнічної/національної групи?
Цікаво, що якось не коментують те, що до ромів (5,31) та африканців (5,17) стабільно найбільша соціальна дистанція протягом 30 років - на рівні "готовий терпіти, але тільки як жителів України". І якщо подивитись в таблиці, то десь від 1/5 до 1/4 українців не пускали б їх в Україну.
❤5
Сприйняття ймовірностей
Шерман Кент, перший директор аналітичного відділу ЦРУ, зафіксував, що аналітики і політики вкладають різний зміст в одні й ті самі словесні вирази ймовірності. Він провів експеримент:
Реплікація на 46 000 відповідях із Reddit /r/samplesize підтвердила ту саму картину: «Імовірно» розуміли як ймовірність від 55% до 90%. «Малоймовірно» — від 5% до 40%.
Шерман Кент, перший директор аналітичного відділу ЦРУ, зафіксував, що аналітики і політики вкладають різний зміст в одні й ті самі словесні вирази ймовірності. Він провів експеримент:
«23 офіцерам НАТО, які звикли читати розвідзвіти, давали речення на зразок: "Дуже малоймовірно, що...". Всі речення були однаковими, крім словесного вираження ймовірності. Офіцерів просили вказати, яку числову ймовірність вони б приписали кожному виразу. Кожна крапка на графіку — це відповідь одного офіцера. Єдиний вираз із широким консенсусом — "better than even". Щодо решти — діапазони розкидалися на десятки відсоткових пунктів.»
Реплікація на 46 000 відповідях із Reddit /r/samplesize підтвердила ту саму картину: «Імовірно» розуміли як ймовірність від 55% до 90%. «Малоймовірно» — від 5% до 40%.
✍7
Forwarded from Pics&Maps
Більше третини українців не готові приєднатись до лав ЗСУ, якщо війна затягнеться – соцопитування
▪️18% готові служити або «відправити» близьких до війська, якщо війна триватиме ще 3 роки;
▪️16% готові до служби у перспективі 10 років;
▪️40–42% опитаних чітко заявляють про «неготовність» до служби;
▪️35–37% відповіли, що не визначилися.
▪️Частка тих, хто категорично не готовий служити, поступово зростає. Це може свідчити про втому суспільства та демотивацію при переході війни у статус «вічної».
▪️Найбільш показовим є зниження частки тих, хто відповів «Вже служу/служать найближчі родичі» з 7% (прогноз на 3 роки) до 5% (на 5 і 10 років).
▪️ Чоловіки частіше готові служити, а жінки частіше вагаються. Найвища готовність – у віковій групі 45–54 роки.
▪️На півночі України найвищий рівень готовності служити (26%), а у Києві – найнижчий (10%).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
▪️18% готові служити або «відправити» близьких до війська, якщо війна триватиме ще 3 роки;
▪️16% готові до служби у перспективі 10 років;
▪️40–42% опитаних чітко заявляють про «неготовність» до служби;
▪️35–37% відповіли, що не визначилися.
▪️Частка тих, хто категорично не готовий служити, поступово зростає. Це може свідчити про втому суспільства та демотивацію при переході війни у статус «вічної».
▪️Найбільш показовим є зниження частки тих, хто відповів «Вже служу/служать найближчі родичі» з 7% (прогноз на 3 роки) до 5% (на 5 і 10 років).
▪️ Чоловіки частіше готові служити, а жінки частіше вагаються. Найвища готовність – у віковій групі 45–54 роки.
▪️На півночі України найвищий рівень готовності служити (26%), а у Києві – найнижчий (10%).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
🌚2💅2🤔1