Forwarded from Значущий зв'язок
Значущий зв'язок
Жінки не одружуються вгору. 33 мільйони шлюбів і 185 років даних Вважається, що жінки цінують соціальний статус партнера більше, ніж чоловіки — і тому одружуються вище за своїм рівнем, отримуючи через шлюб соціальну мобільність. Кларк і Камінс перевірили…
Forwarded from Соціолог і книжки
😍 Завтра матиму честь читати гостьову лекцію на запрошення кафедри історії та археології Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького
🔥 Тема лекції:
І анотація:
👨🏼🏫Лектор: Данило Судин – кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Українського католицького університету
📆Захід відбудеться 27 березня о 15.30 у віртуальному залі Zoom-відеоконференції: https://us02web.zoom.us/j/85466781433?pwd=WsURshADDupEAQ86Y56TonqDObmvo9.1
👥 Долучайтесь усі, хто цікавиться міждисциплінарними дослідженнями
🔥 Тема лекції:
Історична соціологія: не історія, не соціологія, але щось більш небезпечне
І анотація:
📊Історична соціологія – дисципліна-"гібрид" на перетині історії та соціології. Для істориків вона виглядає надто узагальнюючою та такою, що ігнорує історичний контекст. Для соціологів – надто подієвою, обмеженою наявними історичними джерелами та епохами. Втім, саме історична соціологія ставить гострі питання як перед істориками, так і соціологами, змушуючи переглянути межі обох дисциплін.
👨🏼🏫Лектор: Данило Судин – кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Українського католицького університету
📆Захід відбудеться 27 березня о 15.30 у віртуальному залі Zoom-відеоконференції: https://us02web.zoom.us/j/85466781433?pwd=WsURshADDupEAQ86Y56TonqDObmvo9.1
👥 Долучайтесь усі, хто цікавиться міждисциплінарними дослідженнями
❤2
ШІ в Україні: хто користується і хто ні
Серед людей із вищою освітою регулярно використовують ШІ 42% — вдвічі більше, ніж рік тому (21%). Серед випускників профтехів і технікумів — 7%, що практично не змінилось (8% рік тому).
Загальна картина: частка регулярних користувачів (щоденно або кілька разів на тиждень/місяць) зросла з 23% до 34% між лютим 2025 і січнем 2026. 41% знають про ШІ, але ніколи ним не скористалися — рік тому таких було 52%.
Відмінності у користуванні за віком. Серед 18–29-річних регулярних користувачів 58% — приріст мінімальний (+4 п.п.), когорта вже насичена. Натомість 30–44-річні: з 21% до 36% (+15 п.п.), 45–59-річні: з 9% до 25% (+16 п.п.).
Географічний розрив стійкий. У містах 500 тис.+ регулярних користувачів 37%, у селах — 18%. Зростання є всюди, але відрив між містом і селом за рік не скоротився.
https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1599&page=1
Серед людей із вищою освітою регулярно використовують ШІ 42% — вдвічі більше, ніж рік тому (21%). Серед випускників профтехів і технікумів — 7%, що практично не змінилось (8% рік тому).
Загальна картина: частка регулярних користувачів (щоденно або кілька разів на тиждень/місяць) зросла з 23% до 34% між лютим 2025 і січнем 2026. 41% знають про ШІ, але ніколи ним не скористалися — рік тому таких було 52%.
Відмінності у користуванні за віком. Серед 18–29-річних регулярних користувачів 58% — приріст мінімальний (+4 п.п.), когорта вже насичена. Натомість 30–44-річні: з 21% до 36% (+15 п.п.), 45–59-річні: з 9% до 25% (+16 п.п.).
Географічний розрив стійкий. У містах 500 тис.+ регулярних користувачів 37%, у селах — 18%. Зростання є всюди, але відрив між містом і селом за рік не скоротився.
https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1599&page=1
👏2👀1
Forwarded from Вісті Економіки
В описовому дослідженні німецького аналітичного центру станом на кінець 25 року зменшення кількості працевлаштованих українців порівняно із 21 роком склало 22%.
Звісно, не всі 22% падіння працевлаштованих це саме біженці і не всі біженці виїхали в 22 році, але більшість - приблизно 14.2%.
Дещо грубо, ці 14.2% падіння кількості працевлаштованих можна прирівняти до 14.2% падіння реального ВВП.
Звісно, у 22 році також відбулось значне падіння попиту на працю також, проте значна частина падіння попиту на працю сталась через масовий виїзд споживачів українських товарів та послуг.
Тобто відбулося замкнене коло — шок для економіки від виїзду споживачів трансформувався в шок зменшення попиту на робочу силу.
Відповідно, оцінені вище 14.2% шкоди від виїзду ймовірно завищене, проте навряд чи значно.
Відповідно, грубо кажучи, десь 14-20 відсоткових пунктів із 28.8% падіння ВВП в 22 році можна пояснити виїздом біженців, тобто близько 50%-70% економічної шкоди для ВВП держави було викликано не самим фактом вторгнення РФ, а виїздом біжен_ок.
👉 Підписатись 👈
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👏3💅3🔥1
Social_media_is_populist_and_polarising;_AI_may_be_the_opposite.pdf
1.1 MB
ШІ і деполяризація: що показала колонка FT
Чотири найпопулярніші AI-чатботи зміщують людей від крайніх позицій до центру — включно з Grok, який належить Ілону Маску. Попри різних власників і різні ідеологічні профілі — напрямок однаковий.
Мердок ділить медіа на два типи: "демократизуючі" з низьким бар'єром входу для виробників контенту (друк, соцмережі) — поляризують, і "технократичні / елітні" з високим бар'єром (радіо, ТБ) — уніфікують. ШІ він відносить до другого типу через централізованість і комерційний стимул давати точні, а не сенсаційні відповіді. Алгоритми максимізують увагу через обурення; AI-компанії монетизують точність, де помилки матимуть юридичні та репутаційні наслідки.
Він протестував ChatGPT, Gemini, DeepSeek і Grok на 61 темі Cooperative Election Study. GPT, Gemini і DeepSeek тягнуть до центр-лівих позицій, Grok — до центр-правих. Але всі чотири пом'якшують радикалів з обох флангів: навіть знаючи ідеологічний профіль користувача, бот не підсилює крайні переконання.
Чотири найпопулярніші AI-чатботи зміщують людей від крайніх позицій до центру — включно з Grok, який належить Ілону Маску. Попри різних власників і різні ідеологічні профілі — напрямок однаковий.
Мердок ділить медіа на два типи: "демократизуючі" з низьким бар'єром входу для виробників контенту (друк, соцмережі) — поляризують, і "технократичні / елітні" з високим бар'єром (радіо, ТБ) — уніфікують. ШІ він відносить до другого типу через централізованість і комерційний стимул давати точні, а не сенсаційні відповіді. Алгоритми максимізують увагу через обурення; AI-компанії монетизують точність, де помилки матимуть юридичні та репутаційні наслідки.
Він протестував ChatGPT, Gemini, DeepSeek і Grok на 61 темі Cooperative Election Study. GPT, Gemini і DeepSeek тягнуть до центр-лівих позицій, Grok — до центр-правих. Але всі чотири пом'якшують радикалів з обох флангів: навіть знаючи ідеологічний профіль користувача, бот не підсилює крайні переконання.
😍3
горбачик сквад
Social_media_is_populist_and_polarising;_AI_may_be_the_opposite.pdf
Тепер до методичних проблем)
— Він насправді не тестував вплив на реальних людей. Замість цього - симульовані юзери: текстові маркери («я консерватор»), які підставлялись в розмову з ботом.
— Ефект переконання 20% він не вимірював - запозичив з Hackenburg et al., де тестували реальних людей у реальних розмовах. 20% - це середнє по палаті, можна припустити, що ефект переконання для хардлайнерів буде менший.
— Проміжний висновок, що ші-боти мають поміркованіші позиції, ніж типовий контент соцмереж - ймовірно вірний. Але це suggestive evidence щодо деполяризації, не доказ.
— Він насправді не тестував вплив на реальних людей. Замість цього - симульовані юзери: текстові маркери («я консерватор»), які підставлялись в розмову з ботом.
— Ефект переконання 20% він не вимірював - запозичив з Hackenburg et al., де тестували реальних людей у реальних розмовах. 20% - це середнє по палаті, можна припустити, що ефект переконання для хардлайнерів буде менший.
— Проміжний висновок, що ші-боти мають поміркованіші позиції, ніж типовий контент соцмереж - ймовірно вірний. Але це suggestive evidence щодо деполяризації, не доказ.
image_2026-03-30_14-30-16.png
1009 KB
Карта результатів виборів до Європейського парламенту 2024 року на рівні 83 тисяч муніципалітетів Європи
https://www.reddit.com/r/dataisbeautiful/comments/1e5ee7b/oc_most_detailed_eu_election_map_shows_how_83k/
https://www.reddit.com/r/dataisbeautiful/comments/1e5ee7b/oc_most_detailed_eu_election_map_shows_how_83k/
😢3
ШІ прискорює домашню рутину — і вивільняє час для дозвілля
Дослідники з UCLA, Stanford і USC проаналізували браузингові дані 42 886 домогосподарств за 2021–2024 роки.
Люди використовують ChatGPT переважно для продуктивних задач — пошуку, навчання, фінансів. Ці задачі виконуються швидше, і вивільнений час перерозподіляється на дозвілля: його частка в браузингу зростає на ~30 пп, тоді як загальний час на продуктивні задачі лишається незмінним. Розрахунковий приріст ефективності — 76–176%. Примітно, що він вищий ніж типові оцінки на роботі: домашні задачі виконують непрофесіонали, для яких допомога ШІ дає найбільший ефект.
Є свідчення, що ефект виходить за межі екрану. WSJ фіксує типові кейси: одна жінка делегує ШІ пошук лікарів і страхових планів — і тепер має час на гітару; інша отримує замовлення продуктів поки їде на велосипеді. Автори інтерпретують це як значущий приріст добробуту — не лише продуктивності.
Але цей приріст розподілений нерівномірно. Домогосподарства з доходом понад $200K використовують ChatGPT вдвічі частіше, ніж з доходом до $25K. Серед 65+ адопція — менше 8%, серед 18–24 — понад 24%. Розрив не скорочується.
https://www.wsj.com/tech/ai/the-people-who-are-using-ai-at-home-to-free-up-their-time-30940cec
Дослідники з UCLA, Stanford і USC проаналізували браузингові дані 42 886 домогосподарств за 2021–2024 роки.
Люди використовують ChatGPT переважно для продуктивних задач — пошуку, навчання, фінансів. Ці задачі виконуються швидше, і вивільнений час перерозподіляється на дозвілля: його частка в браузингу зростає на ~30 пп, тоді як загальний час на продуктивні задачі лишається незмінним. Розрахунковий приріст ефективності — 76–176%. Примітно, що він вищий ніж типові оцінки на роботі: домашні задачі виконують непрофесіонали, для яких допомога ШІ дає найбільший ефект.
Є свідчення, що ефект виходить за межі екрану. WSJ фіксує типові кейси: одна жінка делегує ШІ пошук лікарів і страхових планів — і тепер має час на гітару; інша отримує замовлення продуктів поки їде на велосипеді. Автори інтерпретують це як значущий приріст добробуту — не лише продуктивності.
Але цей приріст розподілений нерівномірно. Домогосподарства з доходом понад $200K використовують ChatGPT вдвічі частіше, ніж з доходом до $25K. Серед 65+ адопція — менше 8%, серед 18–24 — понад 24%. Розрив не скорочується.
https://www.wsj.com/tech/ai/the-people-who-are-using-ai-at-home-to-free-up-their-time-30940cec
The Wall Street Journal
The People Who Are Using AI at Home to Free Up Their Time
Using AI agents to compare insurance plans and order groceries means more free time for riding bikes and playing the guitar.
❤2
Вітаю, друзі!
Я відкрив допоміжну банку на 10 000 грн для розвідгрупи спецпризначення НГУ.
Це частина збору на 2 тепловізійні дрони DJI Matrice 4T для денної та нічної розвідки противника в густих посадках. Підрозділ активно потребує цих систем для виконання поточних бойових задач.
Буду радий Вашим донатам і репостам 🫶
Банка:
https://send.monobank.ua/jar/9YFLw5m2ZX
Пост:
https://www.instagram.com/p/DWWGGTbDV8E/?igsh=MTg4aHNma2treTlndA==
Я відкрив допоміжну банку на 10 000 грн для розвідгрупи спецпризначення НГУ.
Це частина збору на 2 тепловізійні дрони DJI Matrice 4T для денної та нічної розвідки противника в густих посадках. Підрозділ активно потребує цих систем для виконання поточних бойових задач.
Буду радий Вашим донатам і репостам 🫶
Банка:
https://send.monobank.ua/jar/9YFLw5m2ZX
Пост:
https://www.instagram.com/p/DWWGGTbDV8E/?igsh=MTg4aHNma2treTlndA==
❤5🔥1
Forwarded from KSE Institute
Ринок праці, пенсії, освіта і соцвиплати мають стати ключовими пріоритетами для уряду цього року – Human Capital Chartbook від KSE Institute ✍️
Попит на державну підтримку за останні роки суттєво зріс. Оскільки станом на 2025 рік у країні 10,2 млн пенсіонерів, 1,7 млн ветеранів, 3,6 млн осіб з інвалідністю і 4,6 млн ВПО. А кількість працюючих – навпаки – зменшилась на 1,3 млн з 2021 року, і у 2025 становила 10,7 млн. Це тягне за собою скорочення надходжень до соціальних фондів, яке поки менш відчутне завдяки внескам із зарплат військових. Але після завершення війни такі виплати найімовірніше значно знизяться 📉
Видатки на пенсії торік суттєво не змінились через зменшення числа пенсіонерів з одного боку та підвищення виплат – з іншого. Але соціальні виплати потрібно далі підвищувати, щоб наблизити їх до реальних витрат на життя 👛 Внаслідок інфляції 11,2% у 2025 році фактичний прожитковий мінімум зріс до $228. При цьому законом визначені $70 — прожитковий мінімум, $192 — мінімальна зарплата, $104 — середня пенсія, $57 — мінімальна. Більше як половина пенсіонерів отримують майже вдвічі менше, ніж фактичний прожитковий мінімум. 27,6% пенсіонерів — близько 2,8 млн людей — змушені продовжувати роботу через низькі доходи 🪙
👨🏼🔧 На ринку праці розрив між потребами бізнесу та навичками чи місцем проживання кандидатів створює парадокс: брак кадрів зростає на фоні відносно високого безробіття (≈10–11% у 2025 році). Ситуацію може покращити масштабна комплексна перепідготовка та працевлаштування ветеранів і представників вразливих категорій. Але державні програми в цьому напрямку потрібно покращувати. Статистика, що ілюструє ситуацію: лише 21,8% ветеранів, які звернулися до служби зайнятості у 2025 році, знайшли роботу.
🧳 Масове повернення українців з-за кордону найближчим часом малоймовірне. У 2025 році поза країною перебувало близько 5,9 млн біженців з України, 90% — у країнах ЄС, причому 75% біженців — жінки та діти. Це вже впливає на ринок праці та формує довгострокові демографічні виклики. Відповідно держава потребує більш системної політики: програм повернення, підтримки інтеграції, взаємодії з українцями за кордоном і нових моделей зайнятості між кількома країнами.
🛄 Водночас внутрішня міграція змінює навантаження на місцеві бюджети — регіонам постійно доводиться переглядати обсяги коштів на соціальну підтримку.
🧑🏫 Без стабільних інвестицій та цілеспрямованого відновлення освіти ризик кризи на ринку праці дедалі зростатиме. Після шоку 2022 року відновлення залишається неповним: у 2025 році фінансування освіти було на 17,4% нижчим, ніж у 2021-му, а кількість студентів — на 12,2% меншою. Скорочується і частка школярів, які планують вступати до університетів, знижується їх інтерес до наукових дисциплін. У результаті може виникнути суттєвий дефіцит STEM-фахівців, необхідних для післявоєнної відбудови.
🇺🇦 У 2026 році уряд готує пакет структурних реформ, щоб відповісти на виклики для людського капіталу. Новий Трудовий кодекс покликаний розширити залучення до зайнятості вразливих груп, зокрема жінок з дітьми. Паралельно готується пенсійна реформа, яка має підвищити адекватність пенсій і зменшити ризики бідності. Також планується нова методологія розрахунку прожиткового мінімуму.
👉 Про зміст цих реформ, їхній потенційний вплив та перспективи людського капіталу України — у повній версії Human Capital Chartbook від KSE Institute 🔗 https://shorturl.at/IBsvF
Попит на державну підтримку за останні роки суттєво зріс. Оскільки станом на 2025 рік у країні 10,2 млн пенсіонерів, 1,7 млн ветеранів, 3,6 млн осіб з інвалідністю і 4,6 млн ВПО. А кількість працюючих – навпаки – зменшилась на 1,3 млн з 2021 року, і у 2025 становила 10,7 млн. Це тягне за собою скорочення надходжень до соціальних фондів, яке поки менш відчутне завдяки внескам із зарплат військових. Але після завершення війни такі виплати найімовірніше значно знизяться 📉
Видатки на пенсії торік суттєво не змінились через зменшення числа пенсіонерів з одного боку та підвищення виплат – з іншого. Але соціальні виплати потрібно далі підвищувати, щоб наблизити їх до реальних витрат на життя 👛 Внаслідок інфляції 11,2% у 2025 році фактичний прожитковий мінімум зріс до $228. При цьому законом визначені $70 — прожитковий мінімум, $192 — мінімальна зарплата, $104 — середня пенсія, $57 — мінімальна. Більше як половина пенсіонерів отримують майже вдвічі менше, ніж фактичний прожитковий мінімум. 27,6% пенсіонерів — близько 2,8 млн людей — змушені продовжувати роботу через низькі доходи 🪙
👨🏼🔧 На ринку праці розрив між потребами бізнесу та навичками чи місцем проживання кандидатів створює парадокс: брак кадрів зростає на фоні відносно високого безробіття (≈10–11% у 2025 році). Ситуацію може покращити масштабна комплексна перепідготовка та працевлаштування ветеранів і представників вразливих категорій. Але державні програми в цьому напрямку потрібно покращувати. Статистика, що ілюструє ситуацію: лише 21,8% ветеранів, які звернулися до служби зайнятості у 2025 році, знайшли роботу.
🧳 Масове повернення українців з-за кордону найближчим часом малоймовірне. У 2025 році поза країною перебувало близько 5,9 млн біженців з України, 90% — у країнах ЄС, причому 75% біженців — жінки та діти. Це вже впливає на ринок праці та формує довгострокові демографічні виклики. Відповідно держава потребує більш системної політики: програм повернення, підтримки інтеграції, взаємодії з українцями за кордоном і нових моделей зайнятості між кількома країнами.
🛄 Водночас внутрішня міграція змінює навантаження на місцеві бюджети — регіонам постійно доводиться переглядати обсяги коштів на соціальну підтримку.
🧑🏫 Без стабільних інвестицій та цілеспрямованого відновлення освіти ризик кризи на ринку праці дедалі зростатиме. Після шоку 2022 року відновлення залишається неповним: у 2025 році фінансування освіти було на 17,4% нижчим, ніж у 2021-му, а кількість студентів — на 12,2% меншою. Скорочується і частка школярів, які планують вступати до університетів, знижується їх інтерес до наукових дисциплін. У результаті може виникнути суттєвий дефіцит STEM-фахівців, необхідних для післявоєнної відбудови.
🇺🇦 У 2026 році уряд готує пакет структурних реформ, щоб відповісти на виклики для людського капіталу. Новий Трудовий кодекс покликаний розширити залучення до зайнятості вразливих груп, зокрема жінок з дітьми. Паралельно готується пенсійна реформа, яка має підвищити адекватність пенсій і зменшити ризики бідності. Також планується нова методологія розрахунку прожиткового мінімуму.
👉 Про зміст цих реформ, їхній потенційний вплив та перспективи людського капіталу України — у повній версії Human Capital Chartbook від KSE Institute 🔗 https://shorturl.at/IBsvF
🤡1