Forwarded from Соціолог і книжки
#методологія #опитування
🧐 Дочитую книгу Володимира Паніотто та Антона Грушецького про українське суспільство після 24.02.2022
🧐 Автори описують цікаві експерименти (survey experiments). На фото — один з них. Він дуже цікавий, але з його інтерпретацією я незгоден. На жаль, в анкеті людей питали не про конкретні цінності, а про поняття "цінності". А це велика різниця: опитані можуть вкладати різне значення в поняття "традиційні українські цінності". Особисто я взагалі не знаю, чим є традиційні українські цінності...
🔥 Тому це опитування — не про цінності, а про фреймінг соціальної реальності: якщо певне явище маркувати як російське, то реакція на нього буде одною, якщо маркувати як українське чи європейське — іншою...
🔥 І в цьому контексті набагато цікавіше було б дати перелік цінностей — а далі запитати людей, які з них вони вважають українськими, які — європейськими, а які — російськими. Оце було б шикарне дослідження!
🧐 Дочитую книгу Володимира Паніотто та Антона Грушецького про українське суспільство після 24.02.2022
🧐 Автори описують цікаві експерименти (survey experiments). На фото — один з них. Він дуже цікавий, але з його інтерпретацією я незгоден. На жаль, в анкеті людей питали не про конкретні цінності, а про поняття "цінності". А це велика різниця: опитані можуть вкладати різне значення в поняття "традиційні українські цінності". Особисто я взагалі не знаю, чим є традиційні українські цінності...
🔥 Тому це опитування — не про цінності, а про фреймінг соціальної реальності: якщо певне явище маркувати як російське, то реакція на нього буде одною, якщо маркувати як українське чи європейське — іншою...
🔥 І в цьому контексті набагато цікавіше було б дати перелік цінностей — а далі запитати людей, які з них вони вважають українськими, які — європейськими, а які — російськими. Оце було б шикарне дослідження!
❤5
Важливо❗️❗️❗️
Опенкол для магістрів і аспірантів: стипендія до 50 тис. грн на написання аналітичного або публіцистичного тексту в парі з колегою. Програма «Дослідницькі тандеми» — від Locus у партнерстві з Фондом Бьолль.
Сьогодні о 17:00 — відкрита консультація для аплікантів: відповідність теми, процес відбору, підготовка заявки.
Деталі: the-very-locus.org/doslidnicki-tandemy
Консультація: facebook.com/share/1CEfmnivK5
Опенкол для магістрів і аспірантів: стипендія до 50 тис. грн на написання аналітичного або публіцистичного тексту в парі з колегою. Програма «Дослідницькі тандеми» — від Locus у партнерстві з Фондом Бьолль.
Сьогодні о 17:00 — відкрита консультація для аплікантів: відповідність теми, процес відбору, підготовка заявки.
Деталі: the-very-locus.org/doslidnicki-tandemy
Консультація: facebook.com/share/1CEfmnivK5
❤7
Нове опитування Рейтингу.
Українці відкидають гендерні стереотипи щодо компетентності, але підтримують традиційний розподіл ролей.
Молодші респонденти (18–35 років), особливо жінки, дотримуються менш консервативних поглядів.
Україна загалом відповідає східноєвропейським тенденціям, але демонструє сильніше неприйняття стереотипів про професійну спроможність, ніж сусідні країни.
Українці відкидають гендерні стереотипи щодо компетентності, але підтримують традиційний розподіл ролей.
Молодші респонденти (18–35 років), особливо жінки, дотримуються менш консервативних поглядів.
Україна загалом відповідає східноєвропейським тенденціям, але демонструє сильніше неприйняття стереотипів про професійну спроможність, ніж сусідні країни.
❤4💋1
Forwarded from Що з економікою?
Буде цікаво тим, хто любить закопатися у цифри.
Нагадаємо, що оцінками нашої нової хвилі дослідження, станом на січень 2026 року за кордоном перебуває 5,6 млн українських біженців.
Соцвиплати складають лише 17% доходу їхнього доходу. Тоді як зарплата чи дохід від бізнесу за кордоном — 50%.
Більше про це на графіку та на нашій великій інтерактивній сторінці.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤝4
Що з економікою?
Викласти власний датасет у відкритий доступ - це доволі рідкісне явище, треба віддати належне
💯15❤4🤗1
Forwarded from Вокс Україна/VoxUkraine
🪖 🇺🇦 Повномасштабна війна триває понад чотири роки, а загалом війна росії проти України — вже більше десятиліття. У цих умовах армія стикається з дефіцитом кадрів, зокрема молодих спеціалістів, а майбутнє поповнення значною мірою залежить від того, як підлітки бачать свою професійну траєкторію.
Опитування KSE Institute серед 5089 підлітків 13–16 років та їхніх батьків показує, як часто діти замислюються про військову кар’єру і що впливає на цей вибір.
Лише 30% підлітків змогли назвати бажану професію. Серед них 5% розглядають військову кар’єру.
Серед підлітків, які обирають військовий шлях, 65% — хлопці, і найчастіше це учні 14–15 років. Важливу роль відіграють і родинні обставини: у 40% підлітків, які обирають військову кар’єру, у родині є військовослужбовець. 68% таких підлітків планують залишатися в Україні проти 45% серед інших і рідше думають про виїзд.
Ці підлітки активніші у волонтерстві та самоврядуванні, частіше шукають інформацію про освіту, фінансування навчання та попит на професії. Вони також частіше орієнтуються на здобуття вищої освіти і більш оптимістично оцінюють своє майбутнє та майбутнє країни.
📌 Що впливає на вибір підлітків і яку роль у цьому відіграє освіта — читайте в матеріалі.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
Опитування KSE Institute серед 5089 підлітків 13–16 років та їхніх батьків показує, як часто діти замислюються про військову кар’єру і що впливає на цей вибір.
Лише 30% підлітків змогли назвати бажану професію. Серед них 5% розглядають військову кар’єру.
Серед підлітків, які обирають військовий шлях, 65% — хлопці, і найчастіше це учні 14–15 років. Важливу роль відіграють і родинні обставини: у 40% підлітків, які обирають військову кар’єру, у родині є військовослужбовець. 68% таких підлітків планують залишатися в Україні проти 45% серед інших і рідше думають про виїзд.
Ці підлітки активніші у волонтерстві та самоврядуванні, частіше шукають інформацію про освіту, фінансування навчання та попит на професії. Вони також частіше орієнтуються на здобуття вищої освіти і більш оптимістично оцінюють своє майбутнє та майбутнє країни.
📌 Що впливає на вибір підлітків і яку роль у цьому відіграє освіта — читайте в матеріалі.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
VoxUkraine
Військова кар’єра: чи бачать підлітки власне майбутнє у війську?
У цьому матеріалі ми розглядаємо основні тенденції того, як часто українські діти замислюються про службу і хочуть будувати кар‘єру у...
Forwarded from Що з економікою?
У Financial Times вражені українським ринком праці під час війни. І посилаються на наше дослідження про біженців
Учора на FT вийшла стаття про ринок праці в Україні під час війни. Переказуємо головне:
▪️ Україна стала першим кейсом, де можливо системно аналізувати ринок праці під час війни завдяки цифровізації даних. Загалом війна призвела до втрати приблизно чверті робочої сили 一 мобілізація, біженці, втрати, а також різкого падіння попиту на працю 一 вакансії зменшилися вдвічі у перший рік повномасштабки.
▪️ Серед інших викликів на ринку праці 一 невідповідність навичок і регіонів (переміщення зі сходу на захід, еміграція освічених жінок) та швидка структурна перебудова економіки (зростання оборонного сектору, спад туризму).
▪️ Водночас авторка матеріалу вражена стійкістю українського ринку праці. Цю стійкість підтримують як міжнародна фінансова допомога, так і гнучкість роботодавців і працівників (жінки в «чоловічих» професіях, старші працівники, інклюзія), а також дистанційна робота.
▪️ Хоч і завершення війни поверне частину військових додому, очевидно, що багато біженців планують залишитися в нових країнах проживання.
Дослідження ЦЕС про українських біженців показує, що близько 43% біженців мають намір повернутися, тоді як 36% — ні. Що особливо проблематично для демографії, старші люди частіше схильні повертатися, тоді як молодші — залишатися за кордоном.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Учора на FT вийшла стаття про ринок праці в Україні під час війни. Переказуємо головне:
▪️ Україна стала першим кейсом, де можливо системно аналізувати ринок праці під час війни завдяки цифровізації даних. Загалом війна призвела до втрати приблизно чверті робочої сили 一 мобілізація, біженці, втрати, а також різкого падіння попиту на працю 一 вакансії зменшилися вдвічі у перший рік повномасштабки.
▪️ Серед інших викликів на ринку праці 一 невідповідність навичок і регіонів (переміщення зі сходу на захід, еміграція освічених жінок) та швидка структурна перебудова економіки (зростання оборонного сектору, спад туризму).
▪️ Водночас авторка матеріалу вражена стійкістю українського ринку праці. Цю стійкість підтримують як міжнародна фінансова допомога, так і гнучкість роботодавців і працівників (жінки в «чоловічих» професіях, старші працівники, інклюзія), а також дистанційна робота.
▪️ Хоч і завершення війни поверне частину військових додому, очевидно, що багато біженців планують залишитися в нових країнах проживання.
Дослідження ЦЕС про українських біженців показує, що близько 43% біженців мають намір повернутися, тоді як 36% — ні. Що особливо проблематично для демографії, старші люди частіше схильні повертатися, тоді як молодші — залишатися за кордоном.
«Втім, це виклик майбутнього. Наразі ж здатність українського ринку праці функціонувати протягом років активної війни є вражаючим досягненням. Це також нагадування про те, що ведення війни залежить не лише від військової сили, а й від економічної стійкості», 一 завершують матеріал FT.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Що з економікою?
У Financial Times вражені українським ринком праці під час війни. І посилаються на наше дослідження про біженців Учора на FT вийшла стаття про ринок праці в Україні під час війни. Переказуємо головне: ▪️ Україна стала першим кейсом, де можливо системно аналізувати…
Найцікавіше в колонці - це діскашн пейпер про воєнний ринок праці у посиланнях. Дам лише один фрагмент про перерозподіл робочої сили. Читайте пейпер повністю, там набагато більше цікавого.
Кореляція між галузевим зростанням зайнятості до і після вторгнення — r = 0,01. Галузі, що найбільше зростали до 2022, зараз переважно скорочуються — і навпаки. Структура розподілу зайнятості змінилась принципово.
Хто виграв (2021–2024):
- Виробництво зброї та боєприпасів: +91,8%
- Виробництво металообробного обладнання та верстатів: +43,7%
- Виробництво військових бойових машин: +36,4%
- Гральний бізнес і ставки: +43,7% (побічний ефект падіння інших послуг)
Хто програв (2021–2024):
- Внутрішній водний вантажний транспорт: −83,8%
- Готелі та короткострокове розміщення: −73,1%
- Охоронні служби: −72,8%
- Виробництво коксу: −54,6%
- Чорна металургія: −53,2%
- Колл-центри: −57,8%
До вторгнення лідерами були сервіси для нафтогазового сектору (+622%), гірнича промисловість (+142%), науково-технічні послуги. Зараз ці ж галузі або в мінусі, або стагнують.
Приватний сектор втратив непропорційно більше: внески на соціальне страхування впали на ~40% після вторгнення — і поступово відновлюються. Реалокація пішла у державний сектор. В 1990-х все рухалось в протилежний бік — від держави до ринку.
Неформальна зайнятість — відкрите питання. До вторгнення — близько 19% всієї зайнятості: 22% серед чоловіків, 16% серед жінок, 33% серед сільських мешканців проти 12% у містах. Після 2022 тягнуть у різні боки: бізнес іде в тінь через дезорганізацію формальної активності — але міграція і падіння доходів скорочують попит саме на ті ніші, де тіньова праця найбільша (роздрібна торгівля, персональні послуги).
Кореляція між галузевим зростанням зайнятості до і після вторгнення — r = 0,01. Галузі, що найбільше зростали до 2022, зараз переважно скорочуються — і навпаки. Структура розподілу зайнятості змінилась принципово.
Хто виграв (2021–2024):
- Виробництво зброї та боєприпасів: +91,8%
- Виробництво металообробного обладнання та верстатів: +43,7%
- Виробництво військових бойових машин: +36,4%
- Гральний бізнес і ставки: +43,7% (побічний ефект падіння інших послуг)
Хто програв (2021–2024):
- Внутрішній водний вантажний транспорт: −83,8%
- Готелі та короткострокове розміщення: −73,1%
- Охоронні служби: −72,8%
- Виробництво коксу: −54,6%
- Чорна металургія: −53,2%
- Колл-центри: −57,8%
До вторгнення лідерами були сервіси для нафтогазового сектору (+622%), гірнича промисловість (+142%), науково-технічні послуги. Зараз ці ж галузі або в мінусі, або стагнують.
Приватний сектор втратив непропорційно більше: внески на соціальне страхування впали на ~40% після вторгнення — і поступово відновлюються. Реалокація пішла у державний сектор. В 1990-х все рухалось в протилежний бік — від держави до ринку.
Неформальна зайнятість — відкрите питання. До вторгнення — близько 19% всієї зайнятості: 22% серед чоловіків, 16% серед жінок, 33% серед сільських мешканців проти 12% у містах. Після 2022 тягнуть у різні боки: бізнес іде в тінь через дезорганізацію формальної активності — але міграція і падіння доходів скорочують попит саме на ті ніші, де тіньова праця найбільша (роздрібна торгівля, персональні послуги).
RFBerlin
A Wartime Labor Market
ROCKWOOL Foundation
🔥1
Війна знищує інноваційний потенціал країни на десятиліття — особливо в технологічно складних галузях.
Дослідники зіставили записи загиблих британців у Першій світовій із патентними даними 1895–1979 років на рівні парафій. Бойові дії відбувалися за кордоном — фізичний капітал Британії не постраждав, тому ефект можна приписати саме людським втратам. Удар припав непропорційно на молодих освічених чоловіків — «втрачене покоління».
Зростання бойової смертності на 10% знижувало патентну активність громад упродовж наступних десятиліть на 0,09–0,12 процентних пункти. Ефект для проривних винаходів — утричі сильніший. Найглибший спад — в електроенергетиці, хімії, фізиці, машинобудуванні. Втрата офіцера з інженерною освітою давала додатковий удар по інноваціях громади; втрата офіцерів інших типів — ні.
Два механізми: наявні фахівці втрачають продуктивність, нові — не з'являються. Руйнується не лише індивідуальний потенціал, а мережа передачі знань між поколіннями.
Дослідники перевірили три способи, якими винахідники могли компенсувати втрати: переїзд в іншу громаду, перехід у нову галузь і розширення співавторства. Перший і третій частково допомагали — ті, хто переїхав або працював у співавторстві, втрачали менше. Зміна галузі не давала нічого. Повністю компенсувати втрати не вдавалося жодним способом. Це вказує на потенційно ефективну політику для України: підключати українських інженерів і науковців за кордоном до спільних проєктів із місцевими командами.
Дослідники зіставили записи загиблих британців у Першій світовій із патентними даними 1895–1979 років на рівні парафій. Бойові дії відбувалися за кордоном — фізичний капітал Британії не постраждав, тому ефект можна приписати саме людським втратам. Удар припав непропорційно на молодих освічених чоловіків — «втрачене покоління».
Зростання бойової смертності на 10% знижувало патентну активність громад упродовж наступних десятиліть на 0,09–0,12 процентних пункти. Ефект для проривних винаходів — утричі сильніший. Найглибший спад — в електроенергетиці, хімії, фізиці, машинобудуванні. Втрата офіцера з інженерною освітою давала додатковий удар по інноваціях громади; втрата офіцерів інших типів — ні.
Два механізми: наявні фахівці втрачають продуктивність, нові — не з'являються. Руйнується не лише індивідуальний потенціал, а мережа передачі знань між поколіннями.
Дослідники перевірили три способи, якими винахідники могли компенсувати втрати: переїзд в іншу громаду, перехід у нову галузь і розширення співавторства. Перший і третій частково допомагали — ті, хто переїхав або працював у співавторстві, втрачали менше. Зміна галузі не давала нічого. Повністю компенсувати втрати не вдавалося жодним способом. Це вказує на потенційно ефективну політику для України: підключати українських інженерів і науковців за кордоном до спільних проєктів із місцевими командами.
Ssrn
Human-Capital Shocks and Innovation: Evidence from Britain’s Lost Generation
This paper studies how World War I mortality shocks to British communities affected long-run innovation. Linking parish-level military deaths to universal paten
👏1