Forwarded from Соціолог і книжки
#соціологія_статистична
Наталія Заїка, українська дослідниця, чиї статті ми зі студентами обговорювали цього року, бо там цікавезні експерименти про ідентичність, написала такий допис:
Наталія Заїка, українська дослідниця, чиї статті ми зі студентами обговорювали цього року, бо там цікавезні експерименти про ідентичність, написала такий допис:
👨🦰 Чоловіки, які відчувають себе більш маскулінними (masculine), є більш щасливими. 👩🦰 Так само жінки, які відчувають себе більш жіночними (feminine), є більш щасливими.ℹ️ Лінк на оригінальну статтю
Але.
👨🦰 Чоловіки, які поводяться більш «по-чоловічому», більш задоволені життям, а ті, що поводяться менш «по-чоловічому» менше задоволені життям.
👩🦰 Для жінок ситуація інша: жінок, які поводяться більш «по-жіночому» менше задоволені життям. Тоді як перейняття типової поведінки чоловіків підвищує благополуччя (wellbeing).
По суті, маскулінність для чоловіків винагоджується суспільством, і жіночість для жінок карається (хоча самим жінкам подобається бути жіночними).
Це результати дослідження на основі 45 312 спостережень у 29 європейських країнах (дані European Social Survey 2024 року)
🤯3🫡2💋1
Forwarded from Соціолог і книжки
#габермас
🔵 14 березня помер Юрґен Габермас (1929–2026)
🔵 До 2022 року для мене він був одним з ключових сучасних соціологів. Але потім він написав дві колонки про україно-російську війну, де закликав якомога швидше миритися з росіянами, бо в них ядерка і взагалі — воювати дуже негуманно
🔵 І цим він зрадив власну філософію комунікативної дії. Власне, в 2023 році ми зі студентами аналізували його колонки про Україну з перспективи... теорії комунікативної дії того ж Габермаса. Було цікаво. І пізнавально
🔵 Зараз я можу сказати: як мислитель він був впливовим і цікавим. В соціології він зберіг баланс між описом дійсності і міркуваннями про її зміну на краще
🔵 Українською перекладено 5 його книг. Особливо цінною є Структурні перетворення у сфері відкритости — його перша відома книга, де він виклав ідеї про публічну сферу як простір комунікації
🔵 Остання його книга вийшла минулого року — Мало бути трохи краще... Це біографічна книга–інтерв'ю. І вже є польський переклад
ℹ️ На фото — Габермас в 1969 році
🔵 14 березня помер Юрґен Габермас (1929–2026)
🔵 До 2022 року для мене він був одним з ключових сучасних соціологів. Але потім він написав дві колонки про україно-російську війну, де закликав якомога швидше миритися з росіянами, бо в них ядерка і взагалі — воювати дуже негуманно
🔵 І цим він зрадив власну філософію комунікативної дії. Власне, в 2023 році ми зі студентами аналізували його колонки про Україну з перспективи... теорії комунікативної дії того ж Габермаса. Було цікаво. І пізнавально
🔵 Зараз я можу сказати: як мислитель він був впливовим і цікавим. В соціології він зберіг баланс між описом дійсності і міркуваннями про її зміну на краще
🔵 Українською перекладено 5 його книг. Особливо цінною є Структурні перетворення у сфері відкритости — його перша відома книга, де він виклав ідеї про публічну сферу як простір комунікації
🔵 Остання його книга вийшла минулого року — Мало бути трохи краще... Це біографічна книга–інтерв'ю. І вже є польський переклад
ℹ️ На фото — Габермас в 1969 році
❤3👌1
Це дуже круто. Така комунікація досліджень скоро буде нормою.
https://sovietleadershipdata.pages.dev/
https://sovietleadershipdata.pages.dev/
❤9✍1
горбачик сквад
Це дуже круто. Така комунікація досліджень скоро буде нормою. https://sovietleadershipdata.pages.dev/
Там є зокрема такий графік:
З 139 членів ЦК, обраних у лютому 1934 року, до березня 1939-го вижили 32.
Як розподілились решта 107:
— 94 розстріляні (68% від початкового складу)
— 3 померли у в’язниці
— 4 покінчили з собою
— 1 вбитий
— 5 природні причини
Темп знищення нерівномірний:
— до червня 1937: −11 за три роки
— червень–жовтень 1937: −42 за чотири місяці
— грудень 1937 – березень 1939: −54
З 139 членів ЦК, обраних у лютому 1934 року, до березня 1939-го вижили 32.
Як розподілились решта 107:
— 94 розстріляні (68% від початкового складу)
— 3 померли у в’язниці
— 4 покінчили з собою
— 1 вбитий
— 5 природні причини
Темп знищення нерівномірний:
— до червня 1937: −11 за три роки
— червень–жовтень 1937: −42 за чотири місяці
— грудень 1937 – березень 1939: −54
✍7❤🔥1🤯1
Вкрадено у Юрія Гайдая
https://www.facebook.com/photo/?fbid=3764813970337899&set=a.107123296107003&locale=uk_UA
https://www.facebook.com/photo/?fbid=3764813970337899&set=a.107123296107003&locale=uk_UA
🙏2
Forwarded from Вокс Україна/VoxUkraine
🧑🎓📊🧠 Хто обирає профтех, а хто — університет? І чи справді до ПТУ йдуть ті, хто «гірше вчиться»?
Опитування понад 5 тисяч підлітків і їхніх батьків у межах дослідження KSE Institute «Індекс майбутнього» показує: найсильніший фактор вибору освітнього шляху — не оцінки, а освіта батьків. Серед підлітків, чиї батьки мають лише шкільну освіту, профтех обирають 52%. Натомість серед дітей батьків із вищою освітою — лише 17%.
Поширений стереотип про те, що профтех — це вибір слабших учнів, також не підтверджується даними. 67% підлітків, які планують вступати до ПТО, мають середній бал 8 і вище — достатній для вступу до університету. Різницю часто визначають інші фактори: сімейний освітній досвід і те, чи робив підліток конкретні кроки для вибору професії — шукав інформацію, відвідував ярмарки професій або консультувався з фахівцями.
Серед підлітків, які вже визначилися з освітнім шляхом, 75,9% планують вступати до університету, а 24,1% — до профтеху. Водночас майже третина опитаних ще не має чіткої відповіді, який рівень освіти хоче здобути.
📌 Повні результати дослідження — читайте у матеріалі.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
Опитування понад 5 тисяч підлітків і їхніх батьків у межах дослідження KSE Institute «Індекс майбутнього» показує: найсильніший фактор вибору освітнього шляху — не оцінки, а освіта батьків. Серед підлітків, чиї батьки мають лише шкільну освіту, профтех обирають 52%. Натомість серед дітей батьків із вищою освітою — лише 17%.
Поширений стереотип про те, що профтех — це вибір слабших учнів, також не підтверджується даними. 67% підлітків, які планують вступати до ПТО, мають середній бал 8 і вище — достатній для вступу до університету. Різницю часто визначають інші фактори: сімейний освітній досвід і те, чи робив підліток конкретні кроки для вибору професії — шукав інформацію, відвідував ярмарки професій або консультувався з фахівцями.
Серед підлітків, які вже визначилися з освітнім шляхом, 75,9% планують вступати до університету, а 24,1% — до профтеху. Водночас майже третина опитаних ще не має чіткої відповіді, який рівень освіти хоче здобути.
📌 Повні результати дослідження — читайте у матеріалі.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
VoxUkraine
Хто обирає профтех, а хто – університет: портрети підлітків за даними Індексу майбутнього
Україна потребує кваліфікованих робітників для відбудови. Але хто ті підлітки, які обирають професійну освіту? Опитування понад п’яти тисяч підлітків та...
👌3🔥2
This simple weapon has thrown the global economy into disarray. Dozens of articles cite the cost of the drones as somewhere in the $20,000 to $50,000 range—a mere fraction of the cost of interceptor missiles, whose price tag can reach up to $3 million. The price juxtaposition is getting a lot of attention, as an evocative illustration of fast-evolving contemporary warfare. But is the comparison accurate? Most of the estimates of the cost of the Shahed-136 are based on analysis of the Russian variants and none of the public estimates appear to be derived from an actual breakdown of the components of an Iranian-made drone. The real costs of Iranian drones could be dramatically cheaper than assumed—the cost asymmetry more extreme.
I asked an academic in Tehran with knowledge of Iran’s defense industry whether he had ever come across an estimate for the production cost of a Shahed-136. He asked around. The number he came back with was IRR 6 billion, or around $4,000 at the current main exchange rate.
https://www.phenomenalworld.org/analysis/cost-of-a-shahed/
Phenomenal World
Drones Like Bicycles | Esfandyar Batmanghelidj
Assessing the cost of a Shahed kamikaze drone
🤬1
Класна стаття за підходом, але булшіт за інтерпретацією.
Купа людей процитували результат про «90% академічних статей є лівацькими!». Тоді як адекватною інтерпретацією є «більшість статей в соціальних науках не є політичними, а серед тієї меншості які є - переважають лівоцентристські позиції». І то, це було б щедро.
Детальніший розбір скоро.
Купа людей процитували результат про «90% академічних статей є лівацькими!». Тоді як адекватною інтерпретацією є «більшість статей в соціальних науках не є політичними, а серед тієї меншості які є - переважають лівоцентристські позиції». І то, це було б щедро.
Детальніший розбір скоро.
❤5👌4
Нів'євський|Економічна політика без прикрас
Чого не вистачає - скільки ця затія буде коштувати платникам податків.
Для таких речей варто робити дашборд «вартість популізму» — скільки за гроші кожної подібної програми можна було б купити зброї.
Щось на кшталт цього дашборду навпаки:
https://www.payforwar.com/
Щось на кшталт цього дашборду навпаки:
https://www.payforwar.com/
🔥3💩1🌚1
горбачик сквад
Класна стаття за підходом, але булшіт за інтерпретацією. Купа людей процитували результат про «90% академічних статей є лівацькими!». Тоді як адекватною інтерпретацією є «більшість статей в соціальних науках не є політичними, а серед тієї меншості які є…
Чи справді 90% соціальних наук — "ліві"?
Джеймс Манзі проаналізував близько 600 тисяч академічних абстрактів із 11 дисциплін соціальних наук за 1960–2024 роки. Для кодування використовувався GPT-4o з фіксованою шкалою американського політичного спектру 2025 року.
Висновок: 90% політично релевантних статей мають лівий ухил, і цей ухил посилився після 1990 року — особливо в соціокультурних темах.
Це перше систематичне дослідження такого масштабу. До епохи великих мовних моделей проаналізувати пів мільйона текстів послідовним методом було практично неможливо.
Результати
Середній бал по всіх дисциплінах — 6.9 з 10 (де 5 = центр). Економіка найближча до центру (5.7), гендерні дослідження найдалі (7.6). Усі дисципліни лівіше центру кожного року без винятку. Після 1990 року всі рухаються вліво. Окремо цікавий результат: соціокультурний ухил зростає значно швидше ніж економічний, і цей розрив з часом збільшується.
Слабкі місця
По-перше, 70% абстрактів були відфільтровані як "політично нерелевантні" — і коли автор включав їх у перевірку стійкості результатів, вони переважно отримували нейтральний бал 5. Тобто цифра 90% стосується лише тієї меншини текстів, яку класифікатор визнав політичними. Правдивіший заголовок звучав би інакше: більшість соціальної науки не займається політикою взагалі, а серед тієї частини що займається - переважають лівоцентристські позиції.
По-друге, шкала прив'язана до американської політики 2025 року і накладається на тексти 1960-х — автор визнає цю проблему, яку він сам називає часовим анахронізмом. Перевірка з оцінюванням статей за стандартами їхнього часу дала на 6 відсоткових пунктів менше лівих — найбільше відхилення серед усіх тестів.
Але: це дуже грунтовне дослідження.
Методологічно це значно сильніша робота ніж більшість у цьому жанрі. Автор провів десять варіантів перевірок стійкості — альтернативні моделі, варіації підказок, різні набори даних, оцінювання за стандартами часу публікації. Діапазон результатів по всіх варіантах — 86–100% лівих.
Навіть якщо врахувати слабкі місця, загальний напрям висновку навряд чи зміниться. Соціальні науки справді лівіше суспільного центру, і цей ухил посилюється. Реальна цифра, ймовірно, нижча за 90% — але "переважно лівоцентристські" залишається точним описом.
Втім, сам автор визнає: лівоцентристські результати можуть відображати не упередженість дослідників, а просто реальність — якщо дані про нерівність, бідність чи охорону здоров'я систематично вказують у певний бік, класифікатор зафіксує "ліве" там де є просто факт. "It is a well known fact that reality has liberal bias"
Джеймс Манзі проаналізував близько 600 тисяч академічних абстрактів із 11 дисциплін соціальних наук за 1960–2024 роки. Для кодування використовувався GPT-4o з фіксованою шкалою американського політичного спектру 2025 року.
Висновок: 90% політично релевантних статей мають лівий ухил, і цей ухил посилився після 1990 року — особливо в соціокультурних темах.
Це перше систематичне дослідження такого масштабу. До епохи великих мовних моделей проаналізувати пів мільйона текстів послідовним методом було практично неможливо.
Результати
Середній бал по всіх дисциплінах — 6.9 з 10 (де 5 = центр). Економіка найближча до центру (5.7), гендерні дослідження найдалі (7.6). Усі дисципліни лівіше центру кожного року без винятку. Після 1990 року всі рухаються вліво. Окремо цікавий результат: соціокультурний ухил зростає значно швидше ніж економічний, і цей розрив з часом збільшується.
Слабкі місця
По-перше, 70% абстрактів були відфільтровані як "політично нерелевантні" — і коли автор включав їх у перевірку стійкості результатів, вони переважно отримували нейтральний бал 5. Тобто цифра 90% стосується лише тієї меншини текстів, яку класифікатор визнав політичними. Правдивіший заголовок звучав би інакше: більшість соціальної науки не займається політикою взагалі, а серед тієї частини що займається - переважають лівоцентристські позиції.
По-друге, шкала прив'язана до американської політики 2025 року і накладається на тексти 1960-х — автор визнає цю проблему, яку він сам називає часовим анахронізмом. Перевірка з оцінюванням статей за стандартами їхнього часу дала на 6 відсоткових пунктів менше лівих — найбільше відхилення серед усіх тестів.
Але: це дуже грунтовне дослідження.
Методологічно це значно сильніша робота ніж більшість у цьому жанрі. Автор провів десять варіантів перевірок стійкості — альтернативні моделі, варіації підказок, різні набори даних, оцінювання за стандартами часу публікації. Діапазон результатів по всіх варіантах — 86–100% лівих.
Навіть якщо врахувати слабкі місця, загальний напрям висновку навряд чи зміниться. Соціальні науки справді лівіше суспільного центру, і цей ухил посилюється. Реальна цифра, ймовірно, нижча за 90% — але "переважно лівоцентристські" залишається точним описом.
Втім, сам автор визнає: лівоцентристські результати можуть відображати не упередженість дослідників, а просто реальність — якщо дані про нерівність, бідність чи охорону здоров'я систематично вказують у певний бік, класифікатор зафіксує "ліве" там де є просто факт. "It is a well known fact that reality has liberal bias"
❤9🤝2