У підручнику, який минулого семестру використовували багато студентів закладів вищої освіти Флориди для курсу «Вступ до соціології», перші рядки розділу під назвою «Раса та етнічність» звучали особливо близько й болісно.

На початку розділу окреслювалися обставини справи Трейвона Мартіна, 17-річного темношкірого старшокласника з Маямі-Гарденс, якого застрелив Джордж Циммерман, волонтер громадського патруля. Резонансне вбивство Мартіна в Центральній Флориді, за яким послідували затримка з арештом Циммермана, кримінальний процес і зрештою виправдувальний вирок, спричинило міжнародний суспільний рух Black Lives Matter і дискусії про расу та поліцейську діяльність, що тривають і сьогодні.

Проте для багатьох студентів Флориди, які цього семестру проходять курс «Вступ до соціології», у нових підручниках ця справа вже не згадується.

Ба більше, відсутній увесь розділ «Раса та етнічність», а також розділи «Девіація, злочин і соціальний контроль»; «Медіа та технології»; «Соціальна стратифікація у Сполучених Штатах»; «Глобальна нерівність»; і «Гендер, стать і сексуальність».

Зосередившись на соціології — моїй власній академічній дисципліні — я поставив запитання, чи впливає її добре задокументована політична монокультура на наукову якість соціологічних досліджень. Щоб з'ясувати це, я порівняв соціологію з трьома іншими основними соціальними науками: економікою, політологією та психологією. Усі чотири дисципліни мають лівий нахил, але соціологія вирізняється особливо: на одного республіканця припадає 44 зареєстровані демократи. Майже кожний п'ятий професор соціології ідентифікує себе як far left — більш ніж в чотири рази вище, ніж в економіці, та більш ніж удвічі вище, ніж у політології чи психології.
...
Як засіб вирішення прихильники руху відкритої науки просувають нові практики, такі як попередня реєстрація дослідження, які зменшують спокусу до «p-hacking», «data dredging» (вишукування даних) та інших сумнівних стилів дослідження. Як мінімум, від учених очікується ділитися даними та кодом, використаними в їхніх дослідженнях, щоб результати могли бути незалежно перевірені.
...
Економіка, психологія та політологія охоче прийняли ці реформи. Журнал American Economic Review та інші провідні економічні видання вимагають пакетів для реплікації для кожної емпіричної статті. Журнали з політології прийняли обов'язкову політику верифікації. Соціологія, навпаки, набирає значно нижчі бали за метрикою Transparency and Openness Promotion (TOP) — інституційною мірою, розробленою Центром відкритої науки, яка відстежує, чи журнали насправді застосовують ці практики. Її середній бал менше одиниці, порівняно з чотирма до шести в рівнозначних дисциплінах (економіці, політології та психології).
...
Другий показник наукової чесності пов'язаний з тим, що економісти називають «революцією достовірності». З початку 2000-х років емпірична економіка пройшла трансформацію: більше неприйнятно робити причинні твердження — якими б «м'якими» вони не були — без застосування надійних стратегій для ізоляції причини та наслідку. Як наслідок, різко зросла кількість рандомізованих польових експериментів та інноваційних квазі-експериментальних дизайнів. Політологія наслідувала цей приклад. Соціологія, навпаки, у менше ніж 10 відсотках недавніх статей у провідних журналах використовує дизайни, які дозволяють робити достовірні висновки про причинні зв'язки. В економіці цей показник становить понад 70 відсотків, а в політології — понад 60 відсотків.