У підручнику, який минулого семестру використовували багато студентів закладів вищої освіти Флориди для курсу «Вступ до соціології», перші рядки розділу під назвою «Раса та етнічність» звучали особливо близько й болісно.
На початку розділу окреслювалися обставини справи Трейвона Мартіна, 17-річного темношкірого старшокласника з Маямі-Гарденс, якого застрелив Джордж Циммерман, волонтер громадського патруля. Резонансне вбивство Мартіна в Центральній Флориді, за яким послідували затримка з арештом Циммермана, кримінальний процес і зрештою виправдувальний вирок, спричинило міжнародний суспільний рух Black Lives Matter і дискусії про расу та поліцейську діяльність, що тривають і сьогодні.
Проте для багатьох студентів Флориди, які цього семестру проходять курс «Вступ до соціології», у нових підручниках ця справа вже не згадується.
Ба більше, відсутній увесь розділ «Раса та етнічність», а також розділи «Девіація, злочин і соціальний контроль»; «Медіа та технології»; «Соціальна стратифікація у Сполучених Штатах»; «Глобальна нерівність»; і «Гендер, стать і сексуальність».
https://www.wlrn.org/government-politics/2026-02-13/florida-new-introduction-sociology-textbook-college
😁3
Померанцев в КШЕ
Дата: 17 лютого, 19:00
Локація: вул. Шпака, 3, KSE Dragon Capital Building, ICU Hall
Мова: українська / англійська
Реєстрація за посиланням https://forms.kse.ua/ssokseorgua/form/HowToWinanInformationWarLessonsfromHistoryforHowUk/formperma/hpLYi5BotwaKLujUzItCSM3xkELuOFzTrP8TTAU8qjs
Дата: 17 лютого, 19:00
Локація: вул. Шпака, 3, KSE Dragon Capital Building, ICU Hall
Мова: українська / англійська
Реєстрація за посиланням https://forms.kse.ua/ssokseorgua/form/HowToWinanInformationWarLessonsfromHistoryforHowUk/formperma/hpLYi5BotwaKLujUzItCSM3xkELuOFzTrP8TTAU8qjs
❤6🔥1
Forwarded from Ціна держави
3/4 українців мають проблеми з електропостачанням та опаленням і звинувачують у цьому росію – опитування КБФ
Більшість українців – три чверті опитаних – стикаються з проблемами електропостачання, понад третина – опалення. Відповідальність за це переважна більшість покладає на державу-агресора.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, підготовленого на замовлення Київського Безпекового Форуму. Опитування було проведене напередодні спільного заходу КБФ та Мюнхенської безпекової конференції — круглого столу, присвяченого енергетичній безпеці, який відбувся 14 лютого.
Опитування охоплювало питання очікувань українців стосовно завершення війни, довіри до держави, інших країн та міжнародних інституцій, а також стійкості домогосподарств в умовах атак на енергетичну інфраструктуру.
Ситуація з енергопостачанням та опаленням
73,4% респондентів оцінили електропостачання у своєму помешканні протягом останнього перед опитуванням тижня як погане, 1,9% зазначили, що електропостачання зовсім відсутнє. Лише 24,4% оцінили електропостачання як добре.
Ситуація з теплопостачанням дещо краща. 59,9% опитаних зазначили, що опалення у їхньому помешканні добре, 38,5% – погане, 1,4% – зовсім відсутнє.
Переважна більшість українців – 78,7% – покладають основну відповідальність за тривале припинення постачання електроенергії, води та тепла на російські війська, які здійснюють обстріли.
Водночас майже половина опитаних – 46,5% – звинувачує місцеву владу. Це контрастує з груднем 2022 року, коли відповідальність на місцеву владу покладали 13,6% респондентів.
На відповідальність приватних та комунальних компаній-постачальників послуг вказують 20,5% опитаних (у грудні 2022 року – 17,7%). На президента і уряд України покладають відповідальність 17,4% респондентів (у грудні 2022 року – 12,7%).
Частка тих, хто звинувачує західні країни у недостатній допомозі, різко знизилася – з 25% у грудні 2022 року до 4,3% у лютому 2026 року.
Наслідки російських обстрілів
Три чверті опитаних повідомили, що їхній населений пункт постраждав унаслідок російських атак: 42,4% – серйозно, 33,8% – незначно. Лише 15,5% зазначили, що їхній населений пункт не постраждав. 7,6% респондентів повідомили, що вони особисто або їхня сім'я постраждали від російських атак фізично або матеріально.
Понад третина опитаних – 36,8% – переконані, що Україні слід посилити атаки на критичну інфраструктуру росії. Відносна більшість респондентів – 44,8% – вважають, що Україні слід діяти так само, як вона діє зараз. Лише 4,5% готові погодитися на всі умови росії, аби швидше завершити війну.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Більшість українців – три чверті опитаних – стикаються з проблемами електропостачання, понад третина – опалення. Відповідальність за це переважна більшість покладає на державу-агресора.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, підготовленого на замовлення Київського Безпекового Форуму. Опитування було проведене напередодні спільного заходу КБФ та Мюнхенської безпекової конференції — круглого столу, присвяченого енергетичній безпеці, який відбувся 14 лютого.
Опитування охоплювало питання очікувань українців стосовно завершення війни, довіри до держави, інших країн та міжнародних інституцій, а також стійкості домогосподарств в умовах атак на енергетичну інфраструктуру.
Ситуація з енергопостачанням та опаленням
73,4% респондентів оцінили електропостачання у своєму помешканні протягом останнього перед опитуванням тижня як погане, 1,9% зазначили, що електропостачання зовсім відсутнє. Лише 24,4% оцінили електропостачання як добре.
Ситуація з теплопостачанням дещо краща. 59,9% опитаних зазначили, що опалення у їхньому помешканні добре, 38,5% – погане, 1,4% – зовсім відсутнє.
Переважна більшість українців – 78,7% – покладають основну відповідальність за тривале припинення постачання електроенергії, води та тепла на російські війська, які здійснюють обстріли.
Водночас майже половина опитаних – 46,5% – звинувачує місцеву владу. Це контрастує з груднем 2022 року, коли відповідальність на місцеву владу покладали 13,6% респондентів.
На відповідальність приватних та комунальних компаній-постачальників послуг вказують 20,5% опитаних (у грудні 2022 року – 17,7%). На президента і уряд України покладають відповідальність 17,4% респондентів (у грудні 2022 року – 12,7%).
Частка тих, хто звинувачує західні країни у недостатній допомозі, різко знизилася – з 25% у грудні 2022 року до 4,3% у лютому 2026 року.
Наслідки російських обстрілів
Три чверті опитаних повідомили, що їхній населений пункт постраждав унаслідок російських атак: 42,4% – серйозно, 33,8% – незначно. Лише 15,5% зазначили, що їхній населений пункт не постраждав. 7,6% респондентів повідомили, що вони особисто або їхня сім'я постраждали від російських атак фізично або матеріально.
Понад третина опитаних – 36,8% – переконані, що Україні слід посилити атаки на критичну інфраструктуру росії. Відносна більшість респондентів – 44,8% – вважають, що Україні слід діяти так само, як вона діє зараз. Лише 4,5% готові погодитися на всі умови росії, аби швидше завершити війну.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁1
Forwarded from Вісті Економіки
Різниця в зарплатах між неодруженими чоловіками і незаміжніми жінками невелика, а от різниця обох цих груп (і одружених жінок) і одруженими чоловіками доволі значна.
Графік по США, але цей феномен присутній у дуже багатьох країнах світу
📈 Вісті Економіки
👉 Підписатись 👈
📱 Вісті на Patreon
📱 Вісті в YouTube
Графік по США, але цей феномен присутній у дуже багатьох країнах світу
👉 Підписатись 👈
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥3
Хвороба лівизни в соціології
Гарна колонка про те, як політизованість соціології шкодить якості наукової роботи.
Гарна колонка про те, як політизованість соціології шкодить якості наукової роботи.
Зосередившись на соціології — моїй власній академічній дисципліні — я поставив запитання, чи впливає її добре задокументована політична монокультура на наукову якість соціологічних досліджень. Щоб з'ясувати це, я порівняв соціологію з трьома іншими основними соціальними науками: економікою, політологією та психологією. Усі чотири дисципліни мають лівий нахил, але соціологія вирізняється особливо: на одного республіканця припадає 44 зареєстровані демократи. Майже кожний п'ятий професор соціології ідентифікує себе як far left — більш ніж в чотири рази вище, ніж в економіці, та більш ніж удвічі вище, ніж у політології чи психології.
...
Як засіб вирішення прихильники руху відкритої науки просувають нові практики, такі як попередня реєстрація дослідження, які зменшують спокусу до «p-hacking», «data dredging» (вишукування даних) та інших сумнівних стилів дослідження. Як мінімум, від учених очікується ділитися даними та кодом, використаними в їхніх дослідженнях, щоб результати могли бути незалежно перевірені.
...
Економіка, психологія та політологія охоче прийняли ці реформи. Журнал American Economic Review та інші провідні економічні видання вимагають пакетів для реплікації для кожної емпіричної статті. Журнали з політології прийняли обов'язкову політику верифікації. Соціологія, навпаки, набирає значно нижчі бали за метрикою Transparency and Openness Promotion (TOP) — інституційною мірою, розробленою Центром відкритої науки, яка відстежує, чи журнали насправді застосовують ці практики. Її середній бал менше одиниці, порівняно з чотирма до шести в рівнозначних дисциплінах (економіці, політології та психології).
...
Другий показник наукової чесності пов'язаний з тим, що економісти називають «революцією достовірності». З початку 2000-х років емпірична економіка пройшла трансформацію: більше неприйнятно робити причинні твердження — якими б «м'якими» вони не були — без застосування надійних стратегій для ізоляції причини та наслідку. Як наслідок, різко зросла кількість рандомізованих польових експериментів та інноваційних квазі-експериментальних дизайнів. Політологія наслідувала цей приклад. Соціологія, навпаки, у менше ніж 10 відсотках недавніх статей у провідних журналах використовує дизайни, які дозволяють робити достовірні висновки про причинні зв'язки. В економіці цей показник становить понад 70 відсотків, а в політології — понад 60 відсотків.
archive.is
Left-Wing Bias Is Corrupting Sociology
archived 22 Oct 2025 20:14:25 UTC
❤8😁6🔥3
горбачик сквад
Хвороба лівизни в соціології Гарна колонка про те, як політизованість соціології шкодить якості наукової роботи. Зосередившись на соціології — моїй власній академічній дисципліні — я поставив запитання, чи впливає її добре задокументована політична монокультура…
s11186-025-09640-4.pdf
811.1 KB
Ось стаття, на яку посилається колонка, для тих хто цікавився
Ви дружбомаксери чи дружбооптимізатори? Який мета-білд структури дружби в 2к26?
https://x.com/the2ndfloorguy/status/2023377751374188903?s=46
https://x.com/the2ndfloorguy/status/2023377751374188903?s=46
😁4🥴1
Воркфлоу з використанням ШІ для масштабування відтворюваності емпіричних досліджень
https://yiqingxu.org/papers/2026_ai/AI_reproducibility.pdf
https://yiqingxu.org/papers/2026_ai/AI_reproducibility.pdf
Forwarded from Що з економікою?
«Картинка ілюструє перебудову структури машинобудування під ВПК, показує, звідки беруться розриви кваліфікацій на ринку праці.
Дуже хочеться, щоб це була історія про наших нових чемпіонів, а не лише реквієм по старій індустріальної моделі...».
Джерело 一 Держстат, індекс промвиробництва.
(з допису заступниці директора ЦЕС Марії Репко).
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Дуже хочеться, щоб це була історія про наших нових чемпіонів, а не лише реквієм по старій індустріальної моделі...».
Джерело 一 Держстат, індекс промвиробництва.
(з допису заступниці директора ЦЕС Марії Репко).
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Стаття щодо реплікації дослідження за допомогою Клоду. Швидко застаріла через швидкість вдосконалення моделей.
Дослідники зі Стенфорду та UCLA провели аудит того, як Claude Code реплікує та розширює опубліковану політологічну статтю.
- Клод добре реплікує аналіз там, де чітко прописано, що відтворювати (наявний код і методологічні рішення).
- Просідає там, де треба приймати самостійні методологічні рішення.
- Не зберігає послідовність аналізу впродовж усієї статті — результат виходить мозаїчний, етапи аналізу втрачають зв'язність.
- Новий аналіз проводить формально за промптом, а не його змістом.
- Не документує рішення щодо збору даних, що шкодить відтворюваності.
Дослідники зі Стенфорду та UCLA провели аудит того, як Claude Code реплікує та розширює опубліковану політологічну статтю.
- Клод добре реплікує аналіз там, де чітко прописано, що відтворювати (наявний код і методологічні рішення).
- Просідає там, де треба приймати самостійні методологічні рішення.
- Не зберігає послідовність аналізу впродовж усієї статті — результат виходить мозаїчний, етапи аналізу втрачають зв'язність.
- Новий аналіз проводить формально за промптом, а не його змістом.
- Не документує рішення щодо збору даних, що шкодить відтворюваності.
Forwarded from Соціолог і книжки
#деколонізація
🔥 Антон Грушецький та Володимир Паніотто критикують методологію WVS (Світового дослідження цінностей) за те, що вона не враховує відмінностей в цінностях між Україною та Росією
📖 Це фото сторінки з книги Війна і трансформація українського суспільства (Дух і Літера, 2025)
🔥 Цікаво, що про це більш розлого пише Марина Стародубська в своїй книзі Як зрозуміти українців (Vivat, 2025), але про це іншим разом
🔥 Антон Грушецький та Володимир Паніотто критикують методологію WVS (Світового дослідження цінностей) за те, що вона не враховує відмінностей в цінностях між Україною та Росією
📖 Це фото сторінки з книги Війна і трансформація українського суспільства (Дух і Літера, 2025)
🔥 Цікаво, що про це більш розлого пише Марина Стародубська в своїй книзі Як зрозуміти українців (Vivat, 2025), але про це іншим разом
❤3🤯2