Довгий туман, що тягнувся з вашої підсвідомості, обривається. Вікна в будинку різко відчиняються, ніби якась сутність із гнівом і гуркотом увірвалася всередину. Ви здригнулися й різко повернулися. А за вікном — лише дивні зарості.
Звісно, за цим будинком давно ніхто не доглядав, і якась отруйна рослинність заполонила весь простір. Ви відклали рукопис у шухляду, так і не дізнавшись продовження, якого, напевно, й не було. Єдине, що залишалося реальним у цю мить, — головний біль від видінь і дерев’яний присмак у роті.
Ви встали й попрямували до старого вікна, щоб зачинити його й не дати холоду розповзтися мертвим будинком. Поглянувши на білі квіти, ви не помітили нічого підозрілого. Звичайний болиголов.
Але щойно вікно зачинилося, на підвіконні з’явилася стара пляшечка з дивною назвою і кілька старих зарисовок тієї самої рослини за вікном.
Звісно, за цим будинком давно ніхто не доглядав, і якась отруйна рослинність заполонила весь простір. Ви відклали рукопис у шухляду, так і не дізнавшись продовження, якого, напевно, й не було. Єдине, що залишалося реальним у цю мить, — головний біль від видінь і дерев’яний присмак у роті.
Ви встали й попрямували до старого вікна, щоб зачинити його й не дати холоду розповзтися мертвим будинком. Поглянувши на білі квіти, ви не помітили нічого підозрілого. Звичайний болиголов.
Але щойно вікно зачинилося, на підвіконні з’явилася стара пляшечка з дивною назвою і кілька старих зарисовок тієї самої рослини за вікном.
❤2🔥2👻1
Базові дані:
• Ім’я: Даніель Хемлок
• Вік: 32 роки (станом на 1923 рік)
• Дата народження: 18.09.1891
• Місце народження: Oxford
• Національність: британка
• Освіта: вища медична освіта; спеціалізація в хірургії, патології та токсикології
• Професія: лікар, хірург
• Зріст: 170 см
• Статура: худорлява, витончена, аристократична
• Очі: зелені, холодні, уважні
• Волосся: чорне, густе, довге
• Особливі прикмети: бліда порцелянова шкіра, завжди холодні руки
• Одяг / стиль: стриманий класичний стиль 1920-х років, переважно темні сукні прямого крою, довгі пальта, шкіряні рукавички та акуратні капелюшки. Її одяг завжди бездоганно охайний, елегантний і практичний, з легким відтінком аристократичної строгості.
• Ім’я: Даніель Хемлок
• Вік: 32 роки (станом на 1923 рік)
• Дата народження: 18.09.1891
• Місце народження: Oxford
• Національність: британка
• Освіта: вища медична освіта; спеціалізація в хірургії, патології та токсикології
• Професія: лікар, хірург
• Зріст: 170 см
• Статура: худорлява, витончена, аристократична
• Очі: зелені, холодні, уважні
• Волосся: чорне, густе, довге
• Особливі прикмети: бліда порцелянова шкіра, завжди холодні руки
• Одяг / стиль: стриманий класичний стиль 1920-х років, переважно темні сукні прямого крою, довгі пальта, шкіряні рукавички та акуратні капелюшки. Її одяг завжди бездоганно охайний, елегантний і практичний, з легким відтінком аристократичної строгості.
🔥4
Ви ще кілька секунд дивитеся на пляшечку, не наважуючись торкнутися її. Пил на склі здається дивно рівним, майже навмисним. Потім ви залишаєте її й виходите з кімнати.
Коридор зустрічає сирістю, запахом старого дерева і тишею, що не виглядає порожньою. Вона радше щільна, як тканина, крізь яку важко дихати. Повз зачинені двері, потемнілі картини й меблі під білими простирадлами ви йдете далі, ніби самі не до кінця впевнені, що маєте кудись іти.
Наприкінці коридору — дзеркало.
Високе, у важкій рамі, почорнілій від часу. Воно стоїть окремо, ніби не частина будинку, а щось принесене сюди з іншого місця. Ваше відображення здається трохи тьмяним, а погляд — із ледь помітною затримкою, ніби він не зовсім ваш.
Поруч — невеликий столик. Колись він був прикрашений квітами, але тепер на ньому лише зів’ялі стебла й сухі пелюстки, що розсипаються від найменшого руху повітря.
Але головне — кілька пожовклих сторінок.
Той самий почерк. Той самий рукопис.
І відчуття, що вас тут не просто чекають, можливо запрошують
Коридор зустрічає сирістю, запахом старого дерева і тишею, що не виглядає порожньою. Вона радше щільна, як тканина, крізь яку важко дихати. Повз зачинені двері, потемнілі картини й меблі під білими простирадлами ви йдете далі, ніби самі не до кінця впевнені, що маєте кудись іти.
Наприкінці коридору — дзеркало.
Високе, у важкій рамі, почорнілій від часу. Воно стоїть окремо, ніби не частина будинку, а щось принесене сюди з іншого місця. Ваше відображення здається трохи тьмяним, а погляд — із ледь помітною затримкою, ніби він не зовсім ваш.
Поруч — невеликий столик. Колись він був прикрашений квітами, але тепер на ньому лише зів’ялі стебла й сухі пелюстки, що розсипаються від найменшого руху повітря.
Але головне — кілька пожовклих сторінок.
Той самий почерк. Той самий рукопис.
І відчуття, що вас тут не просто чекають, можливо запрошують
❤1🔥1👻1
Після прочиненого відчувається багато недосказаного. Та не встигаєте перегорнути сторінку далі, як чуєте шурхіт — ніби хтось розправив скатертину в повітрі. Далі тиша. Ви йдете далі.
Десь унизу, під підлогою, лунає крик. Він короткий. Зірваний. Нелюдський настільки, що ви не можете зрозуміти, кому він належав — чоловікові, жінці чи комусь уже не людському.Будинок завмирає разом із вами.
Ви переводите погляд до кінця коридору, де темні сходи ведуть у підвал. Звідти тягне холодом і різким запахом антисептика. Він врізається в легені, змішуючись із густішим запахом за ним — запахом смерті.
Згодом крики стихають так само раптово, як і почалися, ніби їх не було.
Ви ще кілька секунд вдивляєтеся в темний отвір сходів. Але будинок мовчить. Лише тоді погляд повертається до столика. Серед сухих пелюсток лежить біла пір’їна — надто чиста для цього місця. Декілька секунд ви вагаєтеся, але берете її.
Світ здригається.
Шкіра торкається не пір’їни, а ніби чужої пам’яті.
Перед очима спалахують уривки.
Десь унизу, під підлогою, лунає крик. Він короткий. Зірваний. Нелюдський настільки, що ви не можете зрозуміти, кому він належав — чоловікові, жінці чи комусь уже не людському.Будинок завмирає разом із вами.
Ви переводите погляд до кінця коридору, де темні сходи ведуть у підвал. Звідти тягне холодом і різким запахом антисептика. Він врізається в легені, змішуючись із густішим запахом за ним — запахом смерті.
Згодом крики стихають так само раптово, як і почалися, ніби їх не було.
Ви ще кілька секунд вдивляєтеся в темний отвір сходів. Але будинок мовчить. Лише тоді погляд повертається до столика. Серед сухих пелюсток лежить біла пір’їна — надто чиста для цього місця. Декілька секунд ви вагаєтеся, але берете її.
Світ здригається.
Шкіра торкається не пір’їни, а ніби чужої пам’яті.
Перед очима спалахують уривки.
🎉2🔥1
Базові дані:
• Ім’я: Томас Флетчер
• Вік: 36 років (станом на 1923 рік)
• Дата народження: 03.09.1887 рік
• Місце народження: Лондон
• Національність: британець
• Освіта: середня освіта, поліцейська підготовка, спеціалізація в Criminal Investigation Department (CID)
• Професія: Detective Chief Inspector, Criminal Investigation Department (CID), Metropolitan Police
• Зріст: 186 см
• Очі: сіро-блакитні, уважні, холодні
• Волосся: чорне, коротко підстрижене, злегка хвилясте
• Одяг / стиль: Класичний британський стиль 1920-х років. Надає перевагу якісним костюмам-трійкам темних відтінків, довгому вовняному пальту. Одяг завжди охайний і стриманий, без зайвої розкоші.
• Ім’я: Томас Флетчер
• Вік: 36 років (станом на 1923 рік)
• Дата народження: 03.09.1887 рік
• Місце народження: Лондон
• Національність: британець
• Освіта: середня освіта, поліцейська підготовка, спеціалізація в Criminal Investigation Department (CID)
• Професія: Detective Chief Inspector, Criminal Investigation Department (CID), Metropolitan Police
• Зріст: 186 см
• Очі: сіро-блакитні, уважні, холодні
• Волосся: чорне, коротко підстрижене, злегка хвилясте
• Одяг / стиль: Класичний британський стиль 1920-х років. Надає перевагу якісним костюмам-трійкам темних відтінків, довгому вовняному пальту. Одяг завжди охайний і стриманий, без зайвої розкоші.
🔥6❤🔥1
༺═────────────═༻
༺═────────────═༻
На перший погляд — нічого особливого. Кілька десятків майже невпізнаваних кадрів, більшість із яких уже сильно пошкоджені часом.
Але один із них привернув увагу.
Привид залишив вам дещо цікаве༺═────────────═༻
𓆩✧𓆪Серед старих речей знайшовся ось такий рулон плівки𓆩✧𓆪
На перший погляд — нічого особливого. Кілька десятків майже невпізнаваних кадрів, більшість із яких уже сильно пошкоджені часом.
Але один із них привернув увагу.
🔥5
𓆩✧𓆪Плівку проявлено𓆩✧𓆪
Кадр зберігся краще, ніж можна було очікувати.
Хоча, судячи з усього, люди на ньому зовсім не переймалися тим, що їх фотографують.
В голові пронісся шум та гам цих трьох осіб. Було чути лиш віддалений, хитрий голос:
Але дівчина ніби поглядом спалювала це задоволене обличчя. Шкода, що його партнер по танцям, схоже не схвалював подібні витівки. Тому торкнувшись до фігури зліва, почувся його обурений голос:
Кадр зберігся краще, ніж можна було очікувати.
Хоча, судячи з усього, люди на ньому зовсім не переймалися тим, що їх фотографують.
В голові пронісся шум та гам цих трьох осіб. Було чути лиш віддалений, хитрий голос:
— Ревнуєш, Даніель?
Але дівчина ніби поглядом спалювала це задоволене обличчя. Шкода, що його партнер по танцям, схоже не схвалював подібні витівки. Тому торкнувшись до фігури зліва, почувся його обурений голос:
— Якого біса, придурку?!
🔥5⚡2
– Ви ще тут? – зацікавлений голос шепотом накриває весь простір та маленька пірʼїнка між пальцями більш не хвилює. Ви бо маєте очима і в руках вже тримаєте новий розділ.
– Я вже починав думати, що після всього побаченого ви нарешті підете. Хочете дізнатися, що буде далі? Сміливо.
– Я вже починав думати, що після всього побаченого ви нарешті підете. Хочете дізнатися, що буде далі? Сміливо.
🔥3⚡1❤1❤🔥1