За даними НБУ, за січень – квітень 2025 року маємо такі тенденції:
1️⃣Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі суттєво розширилось.
▪️Зовнішньоторговельний дефіцит по товарам збільшився на 50% (тут і далі до відповідного періоду минулого року, р/р) до 12 млрд. дол. Причина очевидна. Імпорт товарів продовжив зростати (+14%) до 24,4 млрд. дол. По основним товарним, найбільшими темпами зростав імпорт машин, устаткування, транспортних засобів (+22,9% до 8,9 млрд. дол.), мінеральних і паливо-енергетичних продуктів, насамперед, вуглеводнів (+23,1% до 3,3 млрд. дол). Тоді як товарний експорт скоротився на 7,4% до 12,4 млрд. дол. Просідання в експорті пов’язано із скороченням поставок аграрної продукції та мінералів (залізної руди).
▪️По торгівлі послугами ситуація дещо краща, але від’ємне сальдо також збільшилось на 18% до 1,9 млрд. дол. Тут скоротились як імпорт, так і експорт послуг, але останній скорочувався більш високими темпами – на 10,6%. Основна причина – скорочення експорту послуг трубопровідним транспортом (у 5 разів) через завершення контракту на транзит газу із газпромом. Водночас, експорт комп’ютерних послуг стабілізувався і був на рівні аналогічного періоду минулого року (2,1 млрд. дол. за перші 4 місяці).
2️⃣Зростання зовнішньоторговельного дефіциту було частково перекрито збільшенням надходжень грантів на фінансування бюджету. Додатне сальдо вторинних доходів, за яким рахується в тому числі надходження грантової, гуманітарної та іншої безповоротної зовнішньої допомоги, збільшилось на 72% до + 7,2 млрд. дол. Основна причина збільшення грантів на фінансування бюджету (насамперед від США), що надходять у рамках ініціативи ERA.
3️⃣Як результат, у березні – квітні зростання дефіциту рахунку поточних операцій (РПО) дещо уповільнилось, але його величина все рівно залишається на високому нестійкому рівні. За 4 місяці дефіцит РПО склав 6,8 млрд. дол. (+28,6%, р/р), тоді як за весь минулий рік цей показник був 13,7 млрд. дол., за 2023 – 9,6 млрд.дол. За прогнозом НБУ, за таких тенденцій, дефіцит рахунку поточних операцій у 2025 році сягне 17,3 млрд. дол., що відповідає приблизно 8,3% прогнозного ВВП.  За оцінками МВФ, дефіцит РПО вищий за 5% ВВП (5,3% у 2023, 7,2% ВВП у 2024 році) у довгостроковій перспективі є нестійкими та несе ризики для макрофінансової стабільності.
4️⃣На жаль, продовжується тенденція до скорочення прямих іноземних інвестицій. За 4 місяці 2025 року притік ПІІ склав 0,7 млрд. дол. Це у 3,6 рази менше у порівнянні із аналогічним періодом минулого року (2,4 млрд. дол.). Оскільки значну частку ПІІ складає реінвестований прибуток, то скорочення насамперед обумовлюється послабленнями на репатріацію «нових» дивідендів (нарахованих з 1 січня 2024 року), запроваджених НБУ у травні минулого року. Обсяги реінвестованого прибутку за цей час впали у 5,3 рази. Але це також не знімає із порядку денного проблеми залучення ПІІ за іншими каналами.
5️⃣Сальдо по фінансовому рахунку залишається профіцитним, розширившись до 9,3 млрд. дол. (+31%). Слід розуміти, що його повністю сформовано за рахунок офіційних зовнішніх запозичень до бюджету, що із великим запасом перекрили відтік валюти за операціями приватного сектору. Відмінність від минулих періодів, що більша частина таких запозичень носить умовний характер у рамках ініціативи ERA. Нагадаю, згідно Бюджетного кодексу та за договором із ЄС (Про механізм кредитного співробітництва із ЄС, ULCM) , вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор (ЄС) має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку росії.
6️⃣За перші 4 місяці платіжний баланс зведено із профіцитом 2,5 млрд. дол. (проти 1,9 млрд. дол. за 4 місяці 2024 року).
 

Правила одні для всіх. Але, на жаль, не всі це розуміють.

Кожен, хто веде діяльність в тіні. Кожен, хто цю тінь покриває. Кожен, хто толерує тінь. Всі люди мають розуміти одне: така позиція шкідлива навіть у мирний час, а в умовах воєнного – це аморальність, що межує з мародерством.

Я часто озвучую публічно різні кейси. Публічність важлива, бо тінь її боїться.

Черговий раз в суспільстві обговорюється тема ухилення від сплати податків ресторанно-готельним бізнесом. Мова не про всіх, але про багатьох гравців.

Що ми маємо. Ресторани з гарною їжею, крутим маркетингом і зарплатами на папері навіть нижчими за мінімалку. Щоб зекономити на ПДФО. Але це не тільки неповага до закону, це неповага до наших захисників. Сплачені з зарплати податки спрямовуються на армію – у нас більшість бюджетних видатків йдуть на оборону. Або не йдуть, коли мова про таке ухилення від оподаткування.

Занижені в рази офіційні зарплати, окремі чеки на алкоголь та кухню, дроблення на ФОПів. А в соцмережах – історії успішного успіху власників закладу.

Свідомі українці точно не поділяють такий підхід.

Вдячний Львівській міській раді за позицію та публічне оприлюднення інформації. Побороти тінь можна тільки разом – спільними зусиллями.

Якщо у вас ще не було планів на вечір, приєднуйтеся – https://youtu.be/ghh2ITqRD2w
А навіть якщо були, обов'язково знайдіть час😉

19:00. Наживо. Про важливе.

Ще одна безсонна ніч. Ще одна велика трагедія.
Найбільший гріх війни - звикання до зла. Перетворення смертей в цифри статистики. А отже втрата людськості.
Не можемо, не маємо права цього допустити. Адже маємо залишитись людьми. Тільки тоді наша боротьба буде мати сенс.
Співчуття родинам загиблих. Одужання пораненим.

Росіяни добре навчили нас відрізняти звук грому від звуку вибуху.
Але все одно, з кожним гуркотом на мить здригаєшся.
Гримить.

📄👥OECD представив свій новий Економічний огляд 2025 року.
Він вийшов із промовистою назвою – «Подолання невизначеності, відродження зростання».

Далі – ключове з огляду:👇🏼
Глобальні перспективи стають дедалі складнішими. Значне збільшення торговельних бар'єрів, жорсткіші фінансові умови, послаблення довіри бізнесу та споживачів, а також підвищена невизначеність у політиці матимуть помітний негативний вплив на перспективи зростання, якщо вони збережуться.
Зростання світового ВВП сповільниться з 3,4% у 2023 році та 3,3% у 2024 році до 2,9% у нинішньому та наступному роках, виходячи з припущення, що тарифні ставки станом на середину травня збережуться, незважаючи на поточні виклики.
Особливо помітним буде пригальмовування економіки США – з 2,9% у 2023 році та 2,8% у 2024 році до 1,6% у 2025 році та 1,5% у 2026 році. Натомість зростання в Єврозоні прискориться з 0,5% у 2023 році та 0,8% у 2024 році до 1,0% у 2025 році та 1,2% у 2026 році.
Зростання світової торгівлі, ймовірно, суттєво сповільниться протягом наступних двох років після значного попереднього зростання перед очікуваним підвищенням тарифів, а невизначеність, як очікується, стримуватиме інвестиції в бізнес.
Фіскальне пом'якшення надасть підтримку кільком економікам, зокрема Китаю та Німеччини, де збільшення витрат на оборону та інфраструктуру у 2026 році може призвести до значного зростання, але політика, ймовірно, буде дещо обмежувальною в багатьох інших країнах.
Очікується, що річна інфляція в економіках G20 знизиться з 6,2% до 3,6% у 2025 році та 3,2% у 2026 році, але важливим винятком стануть США, де очікується, що річна інфляція зросте приблизно до 4% до кінця 2025 року та залишиться вищою за цільовий показник у 2026 році.
Існують суттєві ризики для цих прогнозів, оскільки масштаби та тривалість очікуваного спаду залишаються дуже невизначеними. Подальше збільшення або швидкі зміни торговельних бар'єрів, зокрема шляхом запровадження заходів у відповідь, а також більш обережна поведінка споживачів і фірм, або продовження переоцінки ризиків на фінансових ринках можуть посилити уповільнення зростання та спричинити значні збої у тісно взаємопов'язаних транскордонних ланцюгах поставок.
Зростання інфляційних очікувань домогосподарств може продовжити інфляційний тиск, особливо в економіках, які стикаються зі значно вищими торговельними витратами або мають напружену ситуацію на ринку праці, що призведе до більш обмежувальної монетарної політики та послаблення перспектив зростання.
Ризики для фінансової стабільності, пов'язані з все ще високо оціненими та концентрованими ринками акцій, та високими потребами корпоративного фінансування, можуть бути викликані додатковим переоцінюванням ризиків та посилені примусовим продажем активів висококредитованими небанківськими фінансовими посередниками.
З іншого боку, зміна тенденції до збільшення торговельних бар'єрів сприятиме зростанню та зменшить інфляцію, навіть якщо це не призведе негайно до зниження невизначеності політики. Кроки щодо полегшення регуляторного тягаря та швидке врегулювання конфліктів у Європі та на Близькому Сході також можуть підвищити довіру та стимули для інвестування.
На цьому тлі ключовими політичними пріоритетами є забезпечення тривалого зниження торговельної напруженості, політичної невизначеності та інфляції, встановлення надійного фіскального шляху до стійкості боргу, з одночасним наданням тимчасової підтримки тим, хто вразливий до економічних потрясінь, а також впровадження амбітних реформ для зміцнення перспектив зростання та підвищення конкурентоспроможності.

OECD надав також декілька ключових рекомендацій:
🔹країнам необхідно знайти способи співпраці в рамках світової торговельної системи та зробити торговельну політику більш передбачуваною. Угоди щодо послаблення торговельної напруженості або потенційного зниження існуючих торговельних бар'єрів покращать політичну визначеність та зміцнять перспективи для інвестицій та зростання;
🔹кроки щодо зниження тарифів, поглиблення торговельних угод або зменшення бар'єрів у торгівлі послугами також сприятимуть вищій продуктивності та рівню життя. Ключові сфери, де існують можливості для реформ у торгівлі послугами, включають подальше спрощення торгівлі, скорочення регуляторних бар'єрів, що перешкоджають доступу до національних ринків, та ініціативи щодо покращення транскордонних цифрових послуг;
🔹центральним банкам слід залишатися пильними, враховуючи підвищену невизначеність та потенціал початкового зростання торговельних витрат, що призведе до посилення тиску на заробітну плату та ціни в цілому. Баланс ризиків для центральних банків буде різним залежно від країни, причому негативні наслідки вищої невизначеності та слабшого експорту, ймовірно, будуть ключовими факторами впливу на політичні рішення в більшості країн, але зростаючий інфляційний тиск буде більш актуальним у країнах, які підвищують тарифи. За умови, що інфляційні очікування залишаться стабільними, а торговельна напруженість не посилиться, зниження облікової ставки має продовжуватися в економіках, де прогнозується помірна або низька базова інфляція;
🔹зіткнувшись зі значними витратами, уряди повинні забезпечити довгострокову стійкість боргу та зберегти здатність реагувати на майбутні потрясіння. Активніші зусилля щодо стримування та перерозподілу витрат і збільшення доходів, встановлені в рамках надійних середньострокових шляхів коригування, специфічних для кожної країни, будуть необхідними для того, щоб боргове навантаження залишалося керованим та щоб зберегти ресурси, необхідні для вирішення довгострокових проблем із витратами;
🔹у найближчій перспективі автоматичні фіскальні стабілізатори повинні мати можливість діяти повноцінно, щоб допомогти пом'якшити негативний вплив торговельної напруженості та підвищеної невизначеності. Цілеспрямовані та добре продумані заходи підтримки також можуть знадобитися для допомоги компаніям, але вони повинні бути лише тимчасовими, оскільки структурні політичні рішення є ключовими, якщо негативний вплив на зовнішню конкурентоспроможність, ймовірно, триватиме;
🔹підвищення масштабів протекціонізму, геополітична невизначеність та слабкі перспективи зростання підсилюють потребу в амбітних структурних реформах політики, які покращують рівень життя та сприяють економічній конкурентоспроможності. Слід зосередити особливу увагу на політиці, спрямованій на відродження інвестицій у бізнес, інновацій та продуктивності праці.
🔗 https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/06/oecd-economic-outlook-volume-2025-issue-1_1fd979a8/83363382-en.pdf

Відбулось 28 засідання «коаліції Рамштайн»

Цього разу – без Міністра оборони США, який також пропускає і Раду Україна - НАТО.

Але лідерство у «Рамштайні», який тепер доречніше буде називати «Брюсселем», що підхопили від заокеанського партнера Велика Британія та Німеччина, приносить ще більш сильні результати.
Після повідомлення про нові пакети допомоги від союзників її обсяг у 2025 році стане найвищим за весь час повномасштабної війни.

🇩🇪Німеччина підтвердила оголошене наприкінці травня фінансування у розмірі 5 млрд. євро. До пакета увійдутьдалекобійна зброя, яку вироблятимуть в Україні, системи ППО, зброя та боєприпаси. Не розкриваючи подробиць, Міністр оборони країни Б.Пісторіус заявив, що перша далекобійна зброя, вироблена в Україні та профінансована Німеччиною, може надійти на озброєння ЗСУ вже за кілька тижнів;
🇧🇪Бельгія анонсувала виділення щороку до 2029 року по 1 млрд.євро військової підтримки Україні та передачу протимінногокорабля;
🇳🇴Норвегія виділить 700 млн. доларів на безпілотні системи та підтримку української оборонної промисловості; ще 86 млн. єврокраїна спрямовує у Європейський фонд миру – кошти підуть на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів для ЗСУ;
🇬🇧Велика Британія надасть 350 млн. фунтів стерлінгів на безпілотні системи (це кошти на приблизно 100 тисяч дронів у 2025 році), а загальна допомога від цієї країни сягне 4,5 мільярда фунтів;
🇸🇪Швеція виділить 440 млн. євро для закупівлю артилерійських снарядів, дронів та іншої зброї для України через міжнародні програми;
🇳🇱Нідерланди профінансують пакет «морської військової допомоги» загальною вартістю 400 млн. євро, до якого входять протимінний корабель, катери та морські дрони;
🇨🇦Канада надасть 45 млн. доларів на дрони, засоби радіоелектронної боротьби, IT-рішення та бронемашини Coyote та Bison.
Також стало відомо про те, що у 2025 році інвестиції в український ОПК за «данською моделлю» збільшаться до 1,3 млрд. євро (торік фінансування склало майже 538 млн. євро). Перший транш у розмірі 428 млн. євро, який спільно виділять Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія, піде на виробництво українськихартилерійських систем, ударних дронів, ракет та протитанкових засобів вітчизняного виробництва.
Важливим елементом на перспективу стала підтримана нашими союзниками ініціатива про розбудову «індустріального Ракмштайну», коли партнери фінансуватимуть створення українських виробництв (у тому числі за кордоном), продукція яких до кінця війни йтиме на задоволення потреб ЗСУ.

Подробиць поки дуже небагато – сама ідея народилась під час зустрічі у Брюсселі, однак реалізація цієї концепції дасть новий поштовх розвиткові української оборонної промисловості не тільки вже зараз, а з серйозними перспективами вже у повоєнний час.

Вкладникам Фрідом Фінанс не тільки не повернули гроші та не розблокували облігацій.
❗️Через невчасне оформлення відповідних документів інвестори були позбавлені права взяти участь у реструктуризації облігацій зовнішніх позик на більш вигідних умовах, тобто були позбавлені права на певні виплати.

Керуючий «працює» вже рік.
Справно отримує зарплату.
А 12 тисяч вкладників вже третій рік чекають.

Що треба робити регулятору?
Правильно продовжити контракт з керуючим надалі.

Оплески.

https://www.nssmc.gov.ua/wp-content/uploads/Documents/6e9230db-97e1-4c69-b609-87293e22b09e/2409.pdf

📰🇪🇺Продовжую ділитись основними новинами по нашому прогресу у переговорах про вступ до ЄС.  
30 травня Уряд затвердив Переговорні позиції України відразу щодо двох кластерів – Кластера 2 «Внутрішній ринок» і Кластера 6 «Зовнішні відносини».

Другий кластер є найбільшим серед інших у переговорній рамці і складається з 9 розділів. Він охоплює ключові напрями функціонування єдиного ринку ЄС, а саме чотирьох європейських «свобод» (руху капіталу, переміщення товарів, надання послуг, пересування працівників), корпоративного права, захисту інтелектуальної власності та прав споживачів, справедливої конкуренції.
Шостий кластер навпаки є найменшим – усього два розділи, присвячені зовнішній політиці, безпеці та обороні.

✔️Трохи раніше, 14 травня було затверджено Переговорну позицію України за Кластером 1 «Основи», який має дати старт відкриттю перемовного процесу, переговори за ним відкривається першими та закриваються останніми.
Ці документи офіційно направлені Єврокомісії. Таким чином, маємо сформований і затверджений пакет вже за трьома з шести Кластерів.

Що являють собою Переговорні позиції та для чого вони потрібні❓
Це офіційні документи від країни-кандидата, які вона представляє перед початком переговорів з Європейським Союзом про вступ за кожним розділом переговорної рамки, об’єднаних у відповідний Кластер.
Вони готуються на підставі Звітів Єврокомісії про результати скринінгу законодавства України на його відповідність актам, які діють в Європейському Союзі, та рекомендацій, які ЄС надає країні, що вступає до ЄС.
Скринінг законодавства за Кластером 2 Україна розпочала 19 листопада минулого року з розділу про вільне пересування працівників та успішно завершила 13 березня розділом, присвяченим корпоративному праву.
Скринінг за Кластером 2 розпочався 30 січня і завершився 7 березня.
Звіти за обома Кластерами були підготовлені Європейською Комісією у травні, і ми досить оперативно зробили наш наступний крок – підготували та передали партнерам наші Переговорні позиції.  
Переговорна позиція окреслює пріоритети, етапи, послідовність дій, зобов’язання країни в процесі адаптації acquis ЄС (права ЄС) у контексті потенційного членства.
Цей документ також може містити запити про перехідні періоди для гармонізації законодавства з відповідною частиною права ЄС.
Останнє дуже важливо як для нашої країни, так і для Європейського Союзу.
З одного боку, ми ведемо переговори про приєднання до Об’єднання, увійшовши вже у четвертий рік повномасштабної війни, і це вносить суттєві корективи щодо наших можливостей.
З іншого боку, у ЄС діють дуже високі стандарти у всіх сферах суспільного життя, і вони не передбачають виключень та винятків – адже і для ЄС прийом держави, яка перебуває у стані війни, є унікальним випадком.

В одних сферах Україні буде не дуже складно повністю адаптуватись, бо у нас вже проведена величезна відповідна інтеграційна робота, і наданий нам енергетичний та транспортний безвіз є підтвердженням і визнанням цього з боку ЄС.
Водночас в інших сферах досягнути європейських стандартів за 2-3 роки, в які ми плануємо вкласти переговорний процес, практично нереально – з фінансової, технічної точки зору, або через масштабність завданих нашій економіці руйнувань.

💁‍♂️Тому украй важливо дуже реалістично оцінити наші поточні спроможності та можливості на перспективу, щоб бути чесними з європейськими партнерами, і взяти такі обіцянки, які ми точно здатні виконати у визначені строки і не соромитись за них, а щодо решти – вести мову про перехідні періоди та проміжні умови.
Домовленість про це дозволить нам продовжити рух до ЄС тими високими темпами, які ми демонструємо з лютого 2022 року.

Цікаво, що розробники новітніх технологій, в тому числі ШІ, обмежують від їх використання своїх дітей у період дорослішання.

Чому?
Тому що мозок людини в період зростання має формувати такі нейронні звʼязки, які дають можливість йому думати, а не імітувати розумову діяльність, як це робить ШІ.

Це стосується математики, яка також формує здатність мислити, закладає основи логіки.
І хоча, правда, властивості функції y=ax^2+bx+c, мені в житті особисто жодного разу поки що не знадобилися, я наполягаю на знанні моїми дітьми математики і, до речі, намагаюся максимально обмежити їх від гаджетів.

Це до питання про обовʼязковість математики на випускних іспитах. Мені здається, в епоху гаджетів і чатів джіпіті не так багато приводів чимдалі залишається реально попрацювати мізками. Маємо тренувати розум. Разом з дітьми. І допомагати їм вчитися, підтримуючи у будь-якій ситуації.