Був спікером на панельній дискусії «Клімат має значення: діалог між бізнесом і державою» у межах Forbes Money | Форуму про фінанси та інвестиції.
❗️Бізнес-клімат у державі — це не лише про податки.❗️
Це — про гідне кредитування під час війни.
Це — про економічний безвіз.
Це — про боротьбу з тінню, яка щороку вимиває сотні мільярдів гривень і підриває чесну конкуренцію.
На жаль, у тіні сьогодні — 800–900 млрд грн.
Це більше, ніж було раніше (500 млрд), і це сигнал для всіх нас.
Бо ця боротьба — не «одна реформа й усе». Це не про швидкі рішення. Це щоденна робота— фіскальних органів,правоохоронців, виконавчої влади,та суспільства загалом.
У цій роботі влада і бізнес — по один бік барикад.
Дуже вдячний бізнесу та суспільству за підтримку у моїй послідовній боротьбі за детінізацію економіки України!
❗️Бізнес-клімат у державі — це не лише про податки.❗️
Це — про гідне кредитування під час війни.
Це — про економічний безвіз.
Це — про боротьбу з тінню, яка щороку вимиває сотні мільярдів гривень і підриває чесну конкуренцію.
На жаль, у тіні сьогодні — 800–900 млрд грн.
Це більше, ніж було раніше (500 млрд), і це сигнал для всіх нас.
Бо ця боротьба — не «одна реформа й усе». Це не про швидкі рішення. Це щоденна робота— фіскальних органів,правоохоронців, виконавчої влади,та суспільства загалом.
У цій роботі влада і бізнес — по один бік барикад.
Дуже вдячний бізнесу та суспільству за підтримку у моїй послідовній боротьбі за детінізацію економіки України!
💲📊І квартал 2025 року великі та середні підприємства закінчили з фінансовим результатом +241,2 млрд. грн.
Це на 12,4 млрд. грн. або на 4,9% менше, ніж було за аналогічний період минулого року (253,6 млрд. грн.).
Майже 38,0% загального позитивного фінансового результату досягнуто за рахунок промисловості – 91,5 млрд. грн., ще 30,2% - внесок фінансово-банківського сектору (72,9 млрд. грн.).
Єдиним сектором, де баланс прибуток / збиток виявився від’ємним, стала охорона здоров’я – мінус 824,5 млн. грн.
🔺Загальний прибуток підприємств, які у І кварталі досягли позитивного результату, склав +304,6 млрд. грн. (це на 4,7% менше, ніж торік).
Як і у в загальному фінансовому результаті, левова частка прибутку зароблена у промисловості (124,4 млрд. грн., 40,8%), фінансово-банківській діяльності (73,5 млрд. грн., 24,1%), торгівлі та ремонті транспортних засобів (47,7 млрд. грн., 15,7%).
➡️Загальний збиток підприємств, які у І кварталі закінчили з негативним результатом – 63,4 млрд. грн. (або 96,1% від аналогічного показника за минулий рік).
Більше половини – це збитки підприємств промисловості (32,9 млрд. грн.).
Частка збиткових підприємств в економіці за січень–березень 2025р. склала 26,8%, залишившись на минулорічному рівні.
Найгірша ситуація зафіксована у сільському господарстві, де збитковими були 56,3% від усіх підприємств (торік цей показник дорівнював 38,2%).
🔻У динаміці серйозне погіршення ситуації спостерігається у сфері охорони здоров’я – якщо у І кварталі 2024 року збиток мали 29,8% підприємств, то нині він зріс до 49,7%.
Також складна ситуація спостерігається у секторі, який охоплює транспорт, складське господарство та поштово-кур’єрську діяльність – збитковими нині є 42,9% підприємств (торік – 38,6%).
Натомість суттєво поліпшилась ситуація в готельно-ресторанному господарстві, де рівень збитковості зменшився з минулорічних 64,1% до 29,7% за підсумками січня-березня 2025 року.
Це на 12,4 млрд. грн. або на 4,9% менше, ніж було за аналогічний період минулого року (253,6 млрд. грн.).
Майже 38,0% загального позитивного фінансового результату досягнуто за рахунок промисловості – 91,5 млрд. грн., ще 30,2% - внесок фінансово-банківського сектору (72,9 млрд. грн.).
Єдиним сектором, де баланс прибуток / збиток виявився від’ємним, стала охорона здоров’я – мінус 824,5 млн. грн.
🔺Загальний прибуток підприємств, які у І кварталі досягли позитивного результату, склав +304,6 млрд. грн. (це на 4,7% менше, ніж торік).
Як і у в загальному фінансовому результаті, левова частка прибутку зароблена у промисловості (124,4 млрд. грн., 40,8%), фінансово-банківській діяльності (73,5 млрд. грн., 24,1%), торгівлі та ремонті транспортних засобів (47,7 млрд. грн., 15,7%).
➡️Загальний збиток підприємств, які у І кварталі закінчили з негативним результатом – 63,4 млрд. грн. (або 96,1% від аналогічного показника за минулий рік).
Більше половини – це збитки підприємств промисловості (32,9 млрд. грн.).
Частка збиткових підприємств в економіці за січень–березень 2025р. склала 26,8%, залишившись на минулорічному рівні.
Найгірша ситуація зафіксована у сільському господарстві, де збитковими були 56,3% від усіх підприємств (торік цей показник дорівнював 38,2%).
🔻У динаміці серйозне погіршення ситуації спостерігається у сфері охорони здоров’я – якщо у І кварталі 2024 року збиток мали 29,8% підприємств, то нині він зріс до 49,7%.
Також складна ситуація спостерігається у секторі, який охоплює транспорт, складське господарство та поштово-кур’єрську діяльність – збитковими нині є 42,9% підприємств (торік – 38,6%).
Натомість суттєво поліпшилась ситуація в готельно-ресторанному господарстві, де рівень збитковості зменшився з минулорічних 64,1% до 29,7% за підсумками січня-березня 2025 року.
На жаль, спад у виробництві від початку поточного року продовжує поглиблюватись. Якщо у січні відставання від аналогічного місяця 2024 року становило -4,8%, за підсумками двох місяців – вже -6,0%, то за квартал воно прискорилось ще на 0,1 в.п.
📉У добувній промисловості падіння виробництва відносно І кварталу 2024 року досягло вже -15,0%. Видобуток металевих руд скоротився на 4,0%, вуглеводнів (нафти і газу) – на 14,8%, вугілля – на 42,1%.
Не менш складна ситуація спостерігається і у переробній промисловості, де темпи падіння хоч і зменшуються, однак має місце скорочення виробництва на 2,1%.
Харчова промисловість зменшила випуск продукції на 12,3%. Приріст виробництва м’яса та м’ясних продуктів на 6,0%, рибних продуктів – на 5,2%, фруктової та овочевої продукції – на 4,2% не компенсували скорочення виробництва олії та тваринних жирів на 24,9%, продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 13,9%, хліба та хлібобулочних виробів, борошняних кондитерських виробів нетривалого зберігання – на 11,7%, цукру – на 83,8%.
➡️Уповільнюється зростання у легкій промисловості – з +28,8% у січні, +13,2% – у січні-лютому до +8,7% за підсумками першого кварталу. У разі збереження такої динаміки вже на середину року можна прогнозувати, що і цій галузі загрожуватиме скорочення обсягів випуску продукції.
▪️Уповільнення зростання фіксується і у металургійній галузі – до 7,9% з 11,7% на початку року, зокрема виробництво чавуну, сталі та феросплавів – до 6,4% з 10,0%, а виробництво іншої продукції первинного оброблення сталі з +18,0% за підсумками січня перетворилось на -1,6% у січні-березні 2025 року.
На 19,9% зменшилось виробництво у нафтопереробній галузі.
🔺Дещо поліпшилась ситуація у секторі машинобудування – з мінус 7,3% на початку року до +1,9% за підсумками І кварталу. Водночас і тут вистачає проблемних напрямків: приміром, виробництво металообробних машин і верстатів скоротилось на 20,3%, інших машин і устаткування спеціального призначення – на 23,8%.
💁♂️Звісно, триваюча четвертий рік повномасштабна війна продовжує виснажувати українську промисловість, і це зокрема видно по добувній промисловості.
Її галузі потребують достатніх кадрів, інвестицій, довгострокового доступного кредитування та страхування воєнних ризиків для нарощування виробництва, розвитку та модернізації. Особливий фокус на прифронтові регіони – території із підвищеним безпековими ризиками – де маємо підтримати увесь місцевий бізнес, і промисловість зокрема. Як я неодноразово переконувався під час численних контактів з бізнесом ці питання залишається одним із найбільш серйозних викликів.
А власних запасів міцності та можливостей промисловості не вистачає (хоч у І кварталі українські промислові підприємства отримали 91,5 млрд. грн. позитивного фінансового результату, однак на тлі +124,4 млрд. грн. у прибуткових підприємств маємо, на жаль, -32,9 млрд. грн. у збиткових, і це більше половини від загального збитку по усіх секторах економіки).
Вочевидь, треба тісніше, зосередивши увагу на найбільш проблемних підгалузях, у взаємодії з бізнесом розбиратись з причинами скорочення виробництва у промисловості, яке від початку року прискорюється.
📉У добувній промисловості падіння виробництва відносно І кварталу 2024 року досягло вже -15,0%. Видобуток металевих руд скоротився на 4,0%, вуглеводнів (нафти і газу) – на 14,8%, вугілля – на 42,1%.
Не менш складна ситуація спостерігається і у переробній промисловості, де темпи падіння хоч і зменшуються, однак має місце скорочення виробництва на 2,1%.
Харчова промисловість зменшила випуск продукції на 12,3%. Приріст виробництва м’яса та м’ясних продуктів на 6,0%, рибних продуктів – на 5,2%, фруктової та овочевої продукції – на 4,2% не компенсували скорочення виробництва олії та тваринних жирів на 24,9%, продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 13,9%, хліба та хлібобулочних виробів, борошняних кондитерських виробів нетривалого зберігання – на 11,7%, цукру – на 83,8%.
➡️Уповільнюється зростання у легкій промисловості – з +28,8% у січні, +13,2% – у січні-лютому до +8,7% за підсумками першого кварталу. У разі збереження такої динаміки вже на середину року можна прогнозувати, що і цій галузі загрожуватиме скорочення обсягів випуску продукції.
▪️Уповільнення зростання фіксується і у металургійній галузі – до 7,9% з 11,7% на початку року, зокрема виробництво чавуну, сталі та феросплавів – до 6,4% з 10,0%, а виробництво іншої продукції первинного оброблення сталі з +18,0% за підсумками січня перетворилось на -1,6% у січні-березні 2025 року.
На 19,9% зменшилось виробництво у нафтопереробній галузі.
🔺Дещо поліпшилась ситуація у секторі машинобудування – з мінус 7,3% на початку року до +1,9% за підсумками І кварталу. Водночас і тут вистачає проблемних напрямків: приміром, виробництво металообробних машин і верстатів скоротилось на 20,3%, інших машин і устаткування спеціального призначення – на 23,8%.
💁♂️Звісно, триваюча четвертий рік повномасштабна війна продовжує виснажувати українську промисловість, і це зокрема видно по добувній промисловості.
Її галузі потребують достатніх кадрів, інвестицій, довгострокового доступного кредитування та страхування воєнних ризиків для нарощування виробництва, розвитку та модернізації. Особливий фокус на прифронтові регіони – території із підвищеним безпековими ризиками – де маємо підтримати увесь місцевий бізнес, і промисловість зокрема. Як я неодноразово переконувався під час численних контактів з бізнесом ці питання залишається одним із найбільш серйозних викликів.
А власних запасів міцності та можливостей промисловості не вистачає (хоч у І кварталі українські промислові підприємства отримали 91,5 млрд. грн. позитивного фінансового результату, однак на тлі +124,4 млрд. грн. у прибуткових підприємств маємо, на жаль, -32,9 млрд. грн. у збиткових, і це більше половини від загального збитку по усіх секторах економіки).
Вочевидь, треба тісніше, зосередивши увагу на найбільш проблемних підгалузях, у взаємодії з бізнесом розбиратись з причинами скорочення виробництва у промисловості, яке від початку року прискорюється.
Другий раунд перемовин у Стамбулі показав, що позиції сторін наразі виглядають як два протилежні полюси, які ніколи не зійдуться. У багатьох навіть виникає запитання, чи доцільно продовжувати ці контакти. На мій погляд відповідь – так. І ось чому.
Кожна зустріч, завдяки зусиллям наших дипломатів, приносить нам певний практичний результат. Передусім, це обмін полоненими. Це дає змогу нашим захисникам повернутись до родин, які дуже на них чекають.
Водночас, переговори – це майданчик, який дає змогу Україні піднімати важливі для нас питання. Зокрема, щодо повернення українських дітей, які були розлучені із сім’ями. І нашим опонентам доводиться на ці питання відповідати.
І головне, більшість політиків, як на Заході, в ЄС та США, так і в Україні, вже погоджуються, що війна врешті-решт завершиться за столом перемовин. Націленість на мирне врегулювання неодноразово заявляв і підтверджував Президент України.
Так ось він цей «переговорний стіл», де необхідно буде шукати рішення. Переривати процес зараз – це озброювати наших ворогів, які кажуть, що Україна не хоче миру.
На жаль, ми не маємо іншого опонента, з яким можна було б вести іншу дискусію. Але ми, разом із союзниками, маємо прагнути змінити його ставлення до переговорів. Шукати шляхи й інструменти для того, щоб замість ультиматумів на переговорах лунав продуктивний обмін думками. Можливо, доведеться говорити навіть з кожного окремого пункту майбутньої мирної угоди.
Більше того, як ніколи раніше нам потрібно працювати із нейтральними країнами та навіть тими, хто в цьому конфлікті раніше не підтримував нас. Потрібно вести діалог з КНР, Індією, Бразилією, залучати світ до активної позиції, аби забезпечити дипломатичний тиск заради відновлення миру. І зробити це ми можемо тільки якщо будемо залишатись стороною, яка дійсно прагне миру і пропонує конструктивні підходи.
Кожна зустріч, завдяки зусиллям наших дипломатів, приносить нам певний практичний результат. Передусім, це обмін полоненими. Це дає змогу нашим захисникам повернутись до родин, які дуже на них чекають.
Водночас, переговори – це майданчик, який дає змогу Україні піднімати важливі для нас питання. Зокрема, щодо повернення українських дітей, які були розлучені із сім’ями. І нашим опонентам доводиться на ці питання відповідати.
І головне, більшість політиків, як на Заході, в ЄС та США, так і в Україні, вже погоджуються, що війна врешті-решт завершиться за столом перемовин. Націленість на мирне врегулювання неодноразово заявляв і підтверджував Президент України.
Так ось він цей «переговорний стіл», де необхідно буде шукати рішення. Переривати процес зараз – це озброювати наших ворогів, які кажуть, що Україна не хоче миру.
На жаль, ми не маємо іншого опонента, з яким можна було б вести іншу дискусію. Але ми, разом із союзниками, маємо прагнути змінити його ставлення до переговорів. Шукати шляхи й інструменти для того, щоб замість ультиматумів на переговорах лунав продуктивний обмін думками. Можливо, доведеться говорити навіть з кожного окремого пункту майбутньої мирної угоди.
Більше того, як ніколи раніше нам потрібно працювати із нейтральними країнами та навіть тими, хто в цьому конфлікті раніше не підтримував нас. Потрібно вести діалог з КНР, Індією, Бразилією, залучати світ до активної позиції, аби забезпечити дипломатичний тиск заради відновлення миру. І зробити це ми можемо тільки якщо будемо залишатись стороною, яка дійсно прагне миру і пропонує конструктивні підходи.
+1,5 млрд дол. у 2023 р.
+2,5 млрд дол. у 2024 р.
+4 млрд дол. (прогнозовано) у 2025 р.
Це значні цифри, які доводять: детінізація є одним із найголовніших ресурсів для зростання надходжень до бюджету.
Тому коли ми чуємо про те, де взяти додатково 400 млрд грн до бюджету, саме про такі джерела йде мова.
Насамперед – детінізація. Нагадаю, за новими оцінками обсяг бюджетних втрат від детінізації складає до 900 млрд грн.
Далі – військові облігації (ОВДП).
Третя складова – фіскальна економія, тобто військова цензура видатків. Економія на неефективних програмах, яка потрібна і в мирний час, проте зараз – критично необхідна.
Тобто – наголошую на цьому уже вкотре – зараз навіть мови не може йти про збільшення податків.
Більше розповів у відео – https://youtu.be/6x9m8sM6Rs8
+2,5 млрд дол. у 2024 р.
+4 млрд дол. (прогнозовано) у 2025 р.
Це значні цифри, які доводять: детінізація є одним із найголовніших ресурсів для зростання надходжень до бюджету.
Тому коли ми чуємо про те, де взяти додатково 400 млрд грн до бюджету, саме про такі джерела йде мова.
Насамперед – детінізація. Нагадаю, за новими оцінками обсяг бюджетних втрат від детінізації складає до 900 млрд грн.
Далі – військові облігації (ОВДП).
Третя складова – фіскальна економія, тобто військова цензура видатків. Економія на неефективних програмах, яка потрібна і в мирний час, проте зараз – критично необхідна.
Тобто – наголошую на цьому уже вкотре – зараз навіть мови не може йти про збільшення податків.
Більше розповів у відео – https://youtu.be/6x9m8sM6Rs8
YouTube
⚡️400 млрд грн треба брати з детінізації, ОВДП та економії видатків | про податки та бюджет-2025
Про ресурси для наповнення державного бюджету.
Більше про економіку та політику читайте в telegram https://t.me/getmantsevdanil
Більше про економіку та політику читайте в telegram https://t.me/getmantsevdanil
Законопроєкт передбачає:
❗️запровадити новий вид банку – банк фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії, головним завданням діяльності якого пропонується визначити обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення);
2) визначити на законодавчому рівні терміни "фінансова інклюзія", "обмежена банківська ліцензія", "банк фінансової інклюзії", а також наділити Національний банк України повноваженнями щодо сприяння розвитку фінансової інклюзії;
3) передбачити, що банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги виключно фізичним особам, суб'єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування та інше.
Законопроєкт створить правові засад для появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.
💁♂️Саме ці банки допоможуть забезпечити належний доступ до фінансових послуг як громадян України (зокрема соціально вразливих груп населення), так і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Парламент прийняв законопроєкт N12306 про факторинг у другому читанні.
Законопроєкт передбачає удосконалення регулювання факторингу в Україні та окремих положень чинних законів України, що стосуються надання факторингових послуг.
👇Положення проєкту Закону спрямовані на:
🌎 імплементацію в законодавство України положень Модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного прав про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних відповідників;
📉 запровадження державної реєстрації відступлення права вимоги, що дасть змогу знизити ризик шахрайства під час здійснення факторингової діяльності та сприятиме прозорості ринку факторингу;
▫️визначення предмету та змісту договору факторингу;
▫️визначення пріоритету відступлення права грошової вимоги;
▫️розмежування регулювання торговельного факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Водночас діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу.
Законопроєкт передбачає удосконалення регулювання факторингу в Україні та окремих положень чинних законів України, що стосуються надання факторингових послуг.
👇Положення проєкту Закону спрямовані на:
▫️визначення предмету та змісту договору факторингу;
▫️визначення пріоритету відступлення права грошової вимоги;
▫️розмежування регулювання торговельного факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Водночас діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦🇺🇸Мав важливу зустріч з представниками однієї з провідних бізнес-спільнот, що об’єднує прозорий та відповідальний бізнес — Американською торговельною палатою в Україні.
Обговорили ключові питання, які сьогодні найбільше турбують сумлінний бізнес:
▪️ боротьба з тіньовою економікою та підтримка дієвих механізмів її подолання;
▪️ плани Верховної Ради щодо подальших змін у сфері податкової політики;
▪️ заклики бізнесу забезпечити рівні та справедливі умови для всіх учасників ринку, зокрема — скасування податкових преференцій для міжнародних поштових відправлень;
▪️ пропозиції бізнес-спільноти щодо вдосконалення податкового законодавства.
Зі свого боку, я завжди відкритий до конструктивного діалогу та готовий чути й підтримувати білий бізнес.
Продовжуємо нашу співпрацю задля детінізації економіки та створення рівних правил гри для всіх.
Обговорили ключові питання, які сьогодні найбільше турбують сумлінний бізнес:
▪️ боротьба з тіньовою економікою та підтримка дієвих механізмів її подолання;
▪️ плани Верховної Ради щодо подальших змін у сфері податкової політики;
▪️ заклики бізнесу забезпечити рівні та справедливі умови для всіх учасників ринку, зокрема — скасування податкових преференцій для міжнародних поштових відправлень;
▪️ пропозиції бізнес-спільноти щодо вдосконалення податкового законодавства.
Зі свого боку, я завжди відкритий до конструктивного діалогу та готовий чути й підтримувати білий бізнес.
Продовжуємо нашу співпрацю задля детінізації економіки та створення рівних правил гри для всіх.
❗️Однією з найбільших проблем, на які скаржаться українські військові, є питання кредитів. Надані військовим пільги щодо погашення кредитів зумовили протилежний ефект у вигляді обмежень банків у кредитуванні.
Проблема системна.
Саме тому я ініціював проведення засідання Комітету спільно з Мінветеранів, Мінекономіки, Нацбанком та іншими структурами, щоб відкрито обговорити ці болючі теми й спільно шукати рішення.
🗓 9 червня о 11:00
📍 Відкрите засідання Комітету спільно з Міністерством у справах ветеранів
У фокусі обговорення:
🏠 Проблеми з іпотечним кредитуванням військових та ветеранів за програмою «єОселя»
💸 Кредитування для військовослужбовців: бар’єри та шляхи вирішення
🏦 Загальний стан та перспективи кредитування корпоративного сектору в Україні
📺 Трансляція — на офіційній сторінці Комітету в YouTube
👉 Долучайтесь!
Проблема системна.
Саме тому я ініціював проведення засідання Комітету спільно з Мінветеранів, Мінекономіки, Нацбанком та іншими структурами, щоб відкрито обговорити ці болючі теми й спільно шукати рішення.
🗓 9 червня о 11:00
📍 Відкрите засідання Комітету спільно з Міністерством у справах ветеранів
У фокусі обговорення:
🏠 Проблеми з іпотечним кредитуванням військових та ветеранів за програмою «єОселя»
💸 Кредитування для військовослужбовців: бар’єри та шляхи вирішення
🏦 Загальний стан та перспективи кредитування корпоративного сектору в Україні
📺 Трансляція — на офіційній сторінці Комітету в YouTube
👉 Долучайтесь!
YouTube
Комітет ВРУ ФПМП
Share your videos with friends, family, and the world
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Не може в одній державі хтось отримувати пенсію 2 300, а хтось – 100 000!
Сьогодні виступив в парламенті з вимогою не затягувати розгляд питання про скасування спецпенсій прокурорам.
Підхід до нарахування пенсій має бути справедливим:
• зі скасуванням феодальних кланових привілеїв
• з реальними кроками до істотного підвищення мінімальної пенсії
Сьогодні виступив в парламенті з вимогою не затягувати розгляд питання про скасування спецпенсій прокурорам.
Підхід до нарахування пенсій має бути справедливим:
• зі скасуванням феодальних кланових привілеїв
• з реальними кроками до істотного підвищення мінімальної пенсії
Понад 40 років цього дня у світі відзначається Міжнародний день дітей – жертв агресії. Ми не уявляли, наскільки болючою є ця дата календаря, поки біда не прийшла на нашу землю.
Сьогодні вся Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації.
Тут немає правильних слів. Це непоправна втрата, біль, який не минає.
І жодна статистика не може передати глибину трагедії втрати людського життя, життя дитини.
Світла пам’ять янголам, яких ми втратили🕯
Сьогодні й щодня ми повинні робити все, щоб наблизити мир, зберегти кожне життя.
Сьогодні вся Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації.
Тут немає правильних слів. Це непоправна втрата, біль, який не минає.
І жодна статистика не може передати глибину трагедії втрати людського життя, життя дитини.
Світла пам’ять янголам, яких ми втратили🕯
Сьогодні й щодня ми повинні робити все, щоб наблизити мир, зберегти кожне життя.
Законопроєкт N13305 про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що ввозяться на митну територію України для потреб безпеки і оборони, та усунення технічних неузгодженостей.
Законопроєкт N13306 про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони.
🪖Дані законодавчі ініціативи передбачають звільнення від оподаткування митними платежами оптоволокна для виробництва дронів, що дозволить забезпечити сприятливі умови для розроблення та виробництва безпілотних систем, які використовують оптичний кабель для управління та передачі відеосигналу необхідних для оборони України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Детективи Бюро встановили, що роботу підпільних цехів в двох областях України налагодило подружжя з Харкова. Виготовляли рідини, картриджі та заправні контейнери для вейпів. Надалі товар продавали оптом і в роздріб.
Під час 9 обшуків правоохоронці вилучили:
▪️2,8 тонни нікотиновмісних рідин
▪️8,6 тонни гліцерину
▪️1,4 млн харчових ароматизаторів в пластикових ємностях
▪️обладнання повного циклу виробництва, чорну бухгалтерію тощо
Вартість цієї продукції – 1,2 млрд грн.
Розслідування триває.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM