#рейтингнайкращихплатників
Наступною у серії постів про найвідповідальніших платників податків буде галузь виробництва олії.
Олійна промисловість забезпечує мільйони споживачів необхідним продуктом і залишається одним із ключових секторів українського експорту. Попри виклики, підприємства продовжують стабільно працювати, підтримуючи робочі місця та економічну стійкість країни.
Своєчасна сплата податків компаніями дає змогу державі фінансувати захист та перемогу:
Дякую цим підприємствам за лідерство:
▫️Дельта Вілмар
▫️Щедро
▫️Віктор і К (Королівський смак)
▫️ Оліяр
▫️Укролія
Дякуємо виробникам олії за їх працю, витримку та відповідальність.
Наступною у серії постів про найвідповідальніших платників податків буде галузь виробництва олії.
Олійна промисловість забезпечує мільйони споживачів необхідним продуктом і залишається одним із ключових секторів українського експорту. Попри виклики, підприємства продовжують стабільно працювати, підтримуючи робочі місця та економічну стійкість країни.
Своєчасна сплата податків компаніями дає змогу державі фінансувати захист та перемогу:
Дякую цим підприємствам за лідерство:
▫️Дельта Вілмар
▫️Щедро
▫️Віктор і К (Королівський смак)
▫️ Оліяр
▫️Укролія
Дякуємо виробникам олії за їх працю, витримку та відповідальність.
💵Середній розмір пенсій в Україні на 1 січня становив 5789,1 гривень.
Порівняно з аналогічною датою попереднього року він збільшився на 7,5%.
Такі дані наводить Пенсійний фонд.
👥Усього на початок року з Україні зареєстровано 10,3 млн. пенсіонерів.
З них 2,8 млн. осіб продовжують працювати (середній розмір виплати працюючим пенсіонерам – 6303 грн.).
Завдяки проведеній у березні минулого року індексації пенсій дещо поліпшилась структура отримуваних виплат за розміром. На початок 2025 року:
🔹пенсії нижче 3 тис. грн. отримували 26,0% від усіх пенсіонерів (торік – 29,7%);
🔹від 3 тис. грн. до 4 тис. грн. – 17,6% (на початок 2024 року – 21,3%);
🔹від 4 тис. грн. до 5 тис. грн. – 18,8% (торік – 14,9%);
🔹від 5 тис. грн. до 10 тис. грн. – 25,5% (на початок 2024 року – 23,2%);
🔹понад 10 тис. грн. – 12,2% (торік – 10,9%).
Найвищі пенсійні виплати отримували жителі:
▪️Києва – у середньому 8018 грн.;
▪️Донецької області – 7168 грн.;
▪️Луганської області – 6694 грн.
Найменші – мешканці:
🔸Тернопільської області – 4485 грн.;
🔸Чернівецької області – 4648 грн.;
🔸Закарпатської області – 4727 грн.
💁♂️Звісно, те, що виплати менш ніж 3 тис. грн. отримує кожний четвертий пенсіонер, менше 4 тис. грн. – 43,6%, менше 5 тис. грн. – 62,4%, не може не засмучувати.
Ми продовжуємо їхати на застарілій, малоефективній солідарній системі, яка консервує бідність.
За нинішньої демографічної ситуації, яка продовжує погіршуватись, подальшого скорочення пропорції «працюючі / пенсіонери» – це шлях в нікуди.
Очікую, що цього року ми все ж таки приймемо закон щодо запуску другого рівня пенсійної системи – накопичувального.
Результат, звісно, буде не завтра і не післязавтра, це реформа, яка приноситиме плоди значно пізніше, але відкладати її далі до кращих часів точно не можна.
Порівняно з аналогічною датою попереднього року він збільшився на 7,5%.
Такі дані наводить Пенсійний фонд.
👥Усього на початок року з Україні зареєстровано 10,3 млн. пенсіонерів.
З них 2,8 млн. осіб продовжують працювати (середній розмір виплати працюючим пенсіонерам – 6303 грн.).
Завдяки проведеній у березні минулого року індексації пенсій дещо поліпшилась структура отримуваних виплат за розміром. На початок 2025 року:
🔹пенсії нижче 3 тис. грн. отримували 26,0% від усіх пенсіонерів (торік – 29,7%);
🔹від 3 тис. грн. до 4 тис. грн. – 17,6% (на початок 2024 року – 21,3%);
🔹від 4 тис. грн. до 5 тис. грн. – 18,8% (торік – 14,9%);
🔹від 5 тис. грн. до 10 тис. грн. – 25,5% (на початок 2024 року – 23,2%);
🔹понад 10 тис. грн. – 12,2% (торік – 10,9%).
Найвищі пенсійні виплати отримували жителі:
▪️Києва – у середньому 8018 грн.;
▪️Донецької області – 7168 грн.;
▪️Луганської області – 6694 грн.
Найменші – мешканці:
🔸Тернопільської області – 4485 грн.;
🔸Чернівецької області – 4648 грн.;
🔸Закарпатської області – 4727 грн.
💁♂️Звісно, те, що виплати менш ніж 3 тис. грн. отримує кожний четвертий пенсіонер, менше 4 тис. грн. – 43,6%, менше 5 тис. грн. – 62,4%, не може не засмучувати.
Ми продовжуємо їхати на застарілій, малоефективній солідарній системі, яка консервує бідність.
За нинішньої демографічної ситуації, яка продовжує погіршуватись, подальшого скорочення пропорції «працюючі / пенсіонери» – це шлях в нікуди.
Очікую, що цього року ми все ж таки приймемо закон щодо запуску другого рівня пенсійної системи – накопичувального.
Результат, звісно, буде не завтра і не післязавтра, це реформа, яка приноситиме плоди значно пізніше, але відкладати її далі до кращих часів точно не можна.
Данило Гетманцев
📈У 2024 році капітальні видатки бюджету зросли майже на третину Продовжуємо аналізувати виконання зведеного бюджету за минулий рік.
🔺Із інших важливих трендів, продовжили зростати капітальні видатки зведеного бюджету.
За 2024 рік останні склали 410,1 млрд. грн. (8,3% видатків зведеного бюджету). Це на 31,3% більше (+97,9 млрд. грн.), ніж у 2023 році (7% від видатків зведеного бюджету).
✔️Як частка до ВВП капітальні видатки зведеного бюджету сягнуть 5,3% ВВП (4,8% у 2023). Для порівняння перед повномасштабною війною у 2021 році капвидатки «тягнули» 3,8% ВВП.
Зростання капітальних видатків обумовлюється в тому числі збільшенням витрат на військові інженерні і фортифікаційні споруди, відновлення пошкодженої енергетичної, транспортної інфраструктури, реалізації проектів із відбудови. Зокрема, за даними держстату за 9 місяців 2024 року (рік до року) будівництво інженерних споруд зросло на 25,4% у реальному вимірі.
Зростання обсягу і ваги державних капітальних видатків посилює значення реформи публічних інвестицій, яка запрацює у повній мірі із цього року і є одним із наших зобов’язань перед міжнародними партнерами (зокрема є у переліку маяків за програмою EFF).
👨🏻💻Нагадаю мова йде про впровадження у бюджет – 2025 комплексної системи управління публічними інвестиціями (Public Investment Management, PIM), запровадженою за підтримки Світового банку. Цей підхід передбачає формування Єдиного проектного портфелю, що включає 787 проектів загальною вартістю 2,6 трлн грн.
💸На 2025 рік передбачено фінансування 224,2 млрд грн, яке розподілено наступним чином:
▪️115 млрд грн буде залучено під державні гарантії для відновлення критичної інфраструктури, зокрема, транспортних та енергетичних об'єктів.
▪️71,8 млрд грн надійде від МФО у вигляді кредитів та грантів, що дозволить профінансувати проекти у сферах транспорту, промисловості, охорони здоров'я, освіти та енергетики.
▪️36,4 млрд грн передбачені з загального фонду бюджету на ключові соціальні та інфраструктурні проекти, включаючи відновлення навчальних закладів, лікарень та систем водопостачання у постраждалих регіонах.
Пріоритети, план інвестицій і сам портфель проектів визначаються Стратегічною інвестиційною радою, що складається з представників Уряду. Портфель проектів готується разом із бюджетною декларацією і включається у проект бюджету, який голосує Верховна рада.
За очікуваннями Мінфіну, PIM забезпечить більш ефективне і прозоре використання бюджетних коштів, спрямовуючи їх на реалізацію пріоритетних проектів, які відповідають стратегічним цілям країни, а не вузьким відомчим, політичним або навіть особистим інтересам як це було наприклад при розподілом субвенції на соціально-економічний розвиток або вибором проектів ДФРР.
💁♂️Не має сумнівів, що під час війни і післявоєнної відбудови ми маємо сконцентрувати ресурси виключно на пріоритетних напрямах, і централізувати відбір інвестиційних проектів (хоча представники місцевої влади, депутати - мажоритарники ймовірно зі мною не погодяться).
Утім я далекий від думки, що підвищити ефективність публічних інвестицій можна простими рішеннями, наприклад, просто прибравши Бюджетний комітет від погодження інвестиційних проектів, та ув’язавши їх із пріоритетами бюджетної декларації. Це не зупинить лобістів різного штибу від просування «цікавих» проектів, які завжди можна запакувати у красиву обгортку «національних пріоритетів», зняти ренту, а потім ще й повісити борги на державу (як це неодноразово вже було).
Маю сподівання, що під пильним наглядом партнерів, ми дійсно підвищимо ефективність публічних інвестицій. Врешті - решт їх зростання, а це багато в чому є об’єктивною даністю через війну, має трансформуватись у прискорення економічного відновлення та підвищення якості життя. Це і є головний KPI для зазначеної реформи. Ну, а як воно буде – подивимось за декілька років.
За 2024 рік останні склали 410,1 млрд. грн. (8,3% видатків зведеного бюджету). Це на 31,3% більше (+97,9 млрд. грн.), ніж у 2023 році (7% від видатків зведеного бюджету).
✔️Як частка до ВВП капітальні видатки зведеного бюджету сягнуть 5,3% ВВП (4,8% у 2023). Для порівняння перед повномасштабною війною у 2021 році капвидатки «тягнули» 3,8% ВВП.
Зростання капітальних видатків обумовлюється в тому числі збільшенням витрат на військові інженерні і фортифікаційні споруди, відновлення пошкодженої енергетичної, транспортної інфраструктури, реалізації проектів із відбудови. Зокрема, за даними держстату за 9 місяців 2024 року (рік до року) будівництво інженерних споруд зросло на 25,4% у реальному вимірі.
Зростання обсягу і ваги державних капітальних видатків посилює значення реформи публічних інвестицій, яка запрацює у повній мірі із цього року і є одним із наших зобов’язань перед міжнародними партнерами (зокрема є у переліку маяків за програмою EFF).
👨🏻💻Нагадаю мова йде про впровадження у бюджет – 2025 комплексної системи управління публічними інвестиціями (Public Investment Management, PIM), запровадженою за підтримки Світового банку. Цей підхід передбачає формування Єдиного проектного портфелю, що включає 787 проектів загальною вартістю 2,6 трлн грн.
💸На 2025 рік передбачено фінансування 224,2 млрд грн, яке розподілено наступним чином:
▪️115 млрд грн буде залучено під державні гарантії для відновлення критичної інфраструктури, зокрема, транспортних та енергетичних об'єктів.
▪️71,8 млрд грн надійде від МФО у вигляді кредитів та грантів, що дозволить профінансувати проекти у сферах транспорту, промисловості, охорони здоров'я, освіти та енергетики.
▪️36,4 млрд грн передбачені з загального фонду бюджету на ключові соціальні та інфраструктурні проекти, включаючи відновлення навчальних закладів, лікарень та систем водопостачання у постраждалих регіонах.
Пріоритети, план інвестицій і сам портфель проектів визначаються Стратегічною інвестиційною радою, що складається з представників Уряду. Портфель проектів готується разом із бюджетною декларацією і включається у проект бюджету, який голосує Верховна рада.
За очікуваннями Мінфіну, PIM забезпечить більш ефективне і прозоре використання бюджетних коштів, спрямовуючи їх на реалізацію пріоритетних проектів, які відповідають стратегічним цілям країни, а не вузьким відомчим, політичним або навіть особистим інтересам як це було наприклад при розподілом субвенції на соціально-економічний розвиток або вибором проектів ДФРР.
💁♂️Не має сумнівів, що під час війни і післявоєнної відбудови ми маємо сконцентрувати ресурси виключно на пріоритетних напрямах, і централізувати відбір інвестиційних проектів (хоча представники місцевої влади, депутати - мажоритарники ймовірно зі мною не погодяться).
Утім я далекий від думки, що підвищити ефективність публічних інвестицій можна простими рішеннями, наприклад, просто прибравши Бюджетний комітет від погодження інвестиційних проектів, та ув’язавши їх із пріоритетами бюджетної декларації. Це не зупинить лобістів різного штибу від просування «цікавих» проектів, які завжди можна запакувати у красиву обгортку «національних пріоритетів», зняти ренту, а потім ще й повісити борги на державу (як це неодноразово вже було).
Маю сподівання, що під пильним наглядом партнерів, ми дійсно підвищимо ефективність публічних інвестицій. Врешті - решт їх зростання, а це багато в чому є об’єктивною даністю через війну, має трансформуватись у прискорення економічного відновлення та підвищення якості життя. Це і є головний KPI для зазначеної реформи. Ну, а як воно буде – подивимось за декілька років.
👥✔️У Брюсселі проходить черговий важливий для України «євроінтеграційний тиждень».
Протягом понеділка-середи відбулися двосторонні сесії України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за розділом 8 «Конкурентна політика».
Предметом розгляду та обговорення стали питання правових та інституційних рамок конкурентної політики, антимонопольного законодавства, контролю за злиттями та поглинаннями, правила надання державної допомоги.
🔹Розділ 8 – складова Кластеру 2 «Внутрішній ринок», консультаційні сесії у рамках якого стартували в кінці минулого року, і де ми поступово вже наближаємось до завершення скринінгу, у результаті якого буде сформовано дорожню карту та напрацьовані відповідні рекомендації для внесення змін до законодавства України.
За процедурою вступу до ЄС після офіційного відкриття переговорів за ключовим Кластером 1 та отримання позитивних рекомендацій європейських партнерів відкриється можливість і для відкриття для переговорів у рамках Кластеру 2.
У четвер розпочато двосторонні зустрічі в рамках офіційного скринінгу відповідності українського та європейського законодавства за розділом 30 «Зовнішні відносини». На розгляді – основи зовнішньополітичної діяльності, гуманітарна політика, єдина торговельна політика, автономні преференційні торговельні заходи, регіональні/двосторонні рамки спільної торговельної політики, а також інвестиції.
🔹Розділ 30 відноситься до Кластеру 6 – ще одного, по якому ми вже розпочали обговорення з європейськими партнерами щодо кроків, необхідних для приведення нашого законодавства у відповідність до права ЄС.
Зустрічі, які проходять цього тижня у Брюсселі, є складовою переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.
💁♂️Розраховуємо, що перші два кластери будуть відкриті для переговорів найближчим часом під час піврічного головування Польщі в Європейському Союзі, а також на подальший прогрес у цьому напрямку у другій половині року, коли президенство у ЄС перейде до Данії.
Протягом понеділка-середи відбулися двосторонні сесії України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за розділом 8 «Конкурентна політика».
Предметом розгляду та обговорення стали питання правових та інституційних рамок конкурентної політики, антимонопольного законодавства, контролю за злиттями та поглинаннями, правила надання державної допомоги.
🔹Розділ 8 – складова Кластеру 2 «Внутрішній ринок», консультаційні сесії у рамках якого стартували в кінці минулого року, і де ми поступово вже наближаємось до завершення скринінгу, у результаті якого буде сформовано дорожню карту та напрацьовані відповідні рекомендації для внесення змін до законодавства України.
За процедурою вступу до ЄС після офіційного відкриття переговорів за ключовим Кластером 1 та отримання позитивних рекомендацій європейських партнерів відкриється можливість і для відкриття для переговорів у рамках Кластеру 2.
У четвер розпочато двосторонні зустрічі в рамках офіційного скринінгу відповідності українського та європейського законодавства за розділом 30 «Зовнішні відносини». На розгляді – основи зовнішньополітичної діяльності, гуманітарна політика, єдина торговельна політика, автономні преференційні торговельні заходи, регіональні/двосторонні рамки спільної торговельної політики, а також інвестиції.
🔹Розділ 30 відноситься до Кластеру 6 – ще одного, по якому ми вже розпочали обговорення з європейськими партнерами щодо кроків, необхідних для приведення нашого законодавства у відповідність до права ЄС.
Зустрічі, які проходять цього тижня у Брюсселі, є складовою переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.
💁♂️Розраховуємо, що перші два кластери будуть відкриті для переговорів найближчим часом під час піврічного головування Польщі в Європейському Союзі, а також на подальший прогрес у цьому напрямку у другій половині року, коли президенство у ЄС перейде до Данії.
🏦Відбулись перші у 2025 році засідання банківських регуляторів у різних державах світу.
Центральний банк Туреччини зменшив на 250 б.п. свою ключову ставку, зафіксувавши її на рівні 45,0%. В останній місяць 2024 року інфляція у країні уповільнилась до 44,4% (після 75,5% у травні минулого року).
Центральний банк Індонезії несподівано знизив три свої ставки на 25 б.п. кожну (усі 30 опитаних напередодні засідання регулятора експерти Рейтерс вважали, що вартість запозичень залишиться на попередньому рівні):
▪️депозитну – до 5,00%;
▪️семиденного зворотного репо – до 5,75%;
▪️кредитну – до 6,50%.
Таке рішення прийнято з метою підтримки зростання економіки країни на тлі того, що місцева рупія нині коливається на позначці близько 6-шестимісячного мінімума (16 335 одиниць за долар).
Банк Канади знизив свою ключову ставку на 25 б.п. – з 3,25% до 3,0%. У грудні інфляція у країні опустилась до 1,8%, перебуваючи у цільовому діапазоні п’ять місяців поспіль (рік тому вона знаходилась на позначці 3,4%).
Побіне рішення прийняв і Центральний банк Швеції – ставку знижено на 25 б.п. – з 2,50% до 2,25% задля підтримання економічного зростання. Це зниження стало вже шостим у циклі пом’якшення грошово-кредитної політики, який стартував у травні 2024 року. У грудні інфляція в країні зафіксована на рівні 1,6%.
Синхронні рішення щодо збереження ставок прийняли регулятори держав Середньої Азії.
Національний банк Казахстану не став міняти облікову ставку, зберігши її на рівні 15,25% з коридором +/- 1 в.п. Інфляція у цій державі уповільнилась з 9,8% у 2023 році до 8,6% у 2024 році. У регуляторі анонсували, що оцінюватимуть необхідність у подальшому перейти до більш жорсткої грошово-кредитної політики для повернення інфляції до траєкторії стійкого уповільнення до таргету у 5%.
Аналогічне рішення прийняв і Національний банк Узбекистану, де ключова ставка залишається незмінною на рівні 13,5% після її зниження у липні минулого року на 50 б.п.
У Киргизстані вона збережеться на рівні 9,0%. Як зазначили у Нацбанку країни, прийняте рішення дозволить зберегти цінову стабільність в державі на середньострокову перспективу.
У Грузії і надалі діятиме ставка рефінансування у розмірі 8%. Від початку 2023 року інфляція в країні зберігається під планкою цільового показника у 3%, а у грудні минулого року зростання цін склало 1,9% у річному вимірі.
В Угорщині, як і раніше, діятиме ключова ставка у розмірі 6,5%. Останні чотири місяці споживчі ціни демонструють стале зростання, сягнувши у грудні рівня 4,8%.
Центральний банк Польщі зберіг ключову відсоткову ставку на рівні 5,75%. Інфляція в країні уповільнилась з 4,2% у вересні-жовтні до 3,9% у листопаді-грудні.
Центральний банк Норвегії прийняв аналогічне рішення – ставка зберігатиметься на максимумі за 17 останніх років – 4,50%, відзначивши, що залишає в силі плану щодо пом’якшення грошово-кредитної політики у березні. У чотири останні місяці 2024 року інфляція в країні уповільнилась з 2,7% до 1,7%.
Народний банк Китаю також залишив на попередньому рівні ставку по кредитах для першокласних позичальників LPR на один рік на рівні 3,10%, та на 5 років – 3,60% (більшість кредитів видається з орієнтиром на першу, друга використовується як маркер для іпотеки). Такий рівень ставок діє вже протягом трьох місяців.
Натомість Банк Японії підвищив короткострокову ставку з 0,25% до 0,50%. Це максимальний рівень з часів світової фінансової кризи 2008 року. У регуляторі висловили впевненість, що зростання заробітних плат в країні буде підтримувати інфляцію стабільною на рівні близько цільового показника у 2%. Регулятор також повідомив, що продовжуватиме підвищувати свої відсоткові ставки, якщо ситуація розвиватиметься згідно його економічних та цінових прогнозів.
Центральний банк Туреччини зменшив на 250 б.п. свою ключову ставку, зафіксувавши її на рівні 45,0%. В останній місяць 2024 року інфляція у країні уповільнилась до 44,4% (після 75,5% у травні минулого року).
Центральний банк Індонезії несподівано знизив три свої ставки на 25 б.п. кожну (усі 30 опитаних напередодні засідання регулятора експерти Рейтерс вважали, що вартість запозичень залишиться на попередньому рівні):
▪️депозитну – до 5,00%;
▪️семиденного зворотного репо – до 5,75%;
▪️кредитну – до 6,50%.
Таке рішення прийнято з метою підтримки зростання економіки країни на тлі того, що місцева рупія нині коливається на позначці близько 6-шестимісячного мінімума (16 335 одиниць за долар).
Банк Канади знизив свою ключову ставку на 25 б.п. – з 3,25% до 3,0%. У грудні інфляція у країні опустилась до 1,8%, перебуваючи у цільовому діапазоні п’ять місяців поспіль (рік тому вона знаходилась на позначці 3,4%).
Побіне рішення прийняв і Центральний банк Швеції – ставку знижено на 25 б.п. – з 2,50% до 2,25% задля підтримання економічного зростання. Це зниження стало вже шостим у циклі пом’якшення грошово-кредитної політики, який стартував у травні 2024 року. У грудні інфляція в країні зафіксована на рівні 1,6%.
Синхронні рішення щодо збереження ставок прийняли регулятори держав Середньої Азії.
Національний банк Казахстану не став міняти облікову ставку, зберігши її на рівні 15,25% з коридором +/- 1 в.п. Інфляція у цій державі уповільнилась з 9,8% у 2023 році до 8,6% у 2024 році. У регуляторі анонсували, що оцінюватимуть необхідність у подальшому перейти до більш жорсткої грошово-кредитної політики для повернення інфляції до траєкторії стійкого уповільнення до таргету у 5%.
Аналогічне рішення прийняв і Національний банк Узбекистану, де ключова ставка залишається незмінною на рівні 13,5% після її зниження у липні минулого року на 50 б.п.
У Киргизстані вона збережеться на рівні 9,0%. Як зазначили у Нацбанку країни, прийняте рішення дозволить зберегти цінову стабільність в державі на середньострокову перспективу.
У Грузії і надалі діятиме ставка рефінансування у розмірі 8%. Від початку 2023 року інфляція в країні зберігається під планкою цільового показника у 3%, а у грудні минулого року зростання цін склало 1,9% у річному вимірі.
В Угорщині, як і раніше, діятиме ключова ставка у розмірі 6,5%. Останні чотири місяці споживчі ціни демонструють стале зростання, сягнувши у грудні рівня 4,8%.
Центральний банк Польщі зберіг ключову відсоткову ставку на рівні 5,75%. Інфляція в країні уповільнилась з 4,2% у вересні-жовтні до 3,9% у листопаді-грудні.
Центральний банк Норвегії прийняв аналогічне рішення – ставка зберігатиметься на максимумі за 17 останніх років – 4,50%, відзначивши, що залишає в силі плану щодо пом’якшення грошово-кредитної політики у березні. У чотири останні місяці 2024 року інфляція в країні уповільнилась з 2,7% до 1,7%.
Народний банк Китаю також залишив на попередньому рівні ставку по кредитах для першокласних позичальників LPR на один рік на рівні 3,10%, та на 5 років – 3,60% (більшість кредитів видається з орієнтиром на першу, друга використовується як маркер для іпотеки). Такий рівень ставок діє вже протягом трьох місяців.
Натомість Банк Японії підвищив короткострокову ставку з 0,25% до 0,50%. Це максимальний рівень з часів світової фінансової кризи 2008 року. У регуляторі висловили впевненість, що зростання заробітних плат в країні буде підтримувати інфляцію стабільною на рівні близько цільового показника у 2%. Регулятор також повідомив, що продовжуватиме підвищувати свої відсоткові ставки, якщо ситуація розвиватиметься згідно його економічних та цінових прогнозів.
🪖💸У 2024 році прямі видатки на оборону сягнуть 30% ВВП
Разом із видатками соціальних фондів загальні публічні видатки у 2024 році перевищать 5,5 трлн. грн. або близько 71,4% ВВП.
❗️Це аномальний рівень перерозподілу, обумовлений війною і значними видатками на оборону, які другий рік поспіль досягатимуть 30% ВВП (у 2023 – 32% ВВП, у 2024 – 29,9% ВВП).
Із врахуванням сектору національної безпеки, мілітарні видатки є ще більшими.
Разом із видатками соціальних фондів загальні публічні видатки у 2024 році перевищать 5,5 трлн. грн. або близько 71,4% ВВП.
❗️Це аномальний рівень перерозподілу, обумовлений війною і значними видатками на оборону, які другий рік поспіль досягатимуть 30% ВВП (у 2023 – 32% ВВП, у 2024 – 29,9% ВВП).
Із врахуванням сектору національної безпеки, мілітарні видатки є ще більшими.
Данило Гетманцев
🪖💸У 2024 році прямі видатки на оборону сягнуть 30% ВВП Разом із видатками соціальних фондів загальні публічні видатки у 2024 році перевищать 5,5 трлн. грн. або близько 71,4% ВВП. ❗️Це аномальний рівень перерозподілу, обумовлений війною і значними видатками…
💰Минулого року воєнний бюджет склав 2648,9 млрд. грн. (40,5% ВВП). Остаточних даних щодо воєнного бюджету у 2024 році ще не має, утім виходячи із видатків на оборону і сектор безпеки, цей показник буде на рівні 38-39 % ВВП, тобто не набагато меншим.
Світовий банк (із посиланням на дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, SIPRI) приводить трохи менший показник для 2023 року (36,7% ВВП). Утім на цьому рівні цифр різниця не є принциповою – навантаження військових видатків є гранично високим.
У глобальному порівнянні вищими у минулому столітті були хіба що видатки Кувейту на початку 90-х через агресію Іраку (середні військові видатки у 1990-92 рр. 65,9% ВВП), співставними - видатки Еритреї у ході війни з Ефіопією наприкінці 90-хх (33,2% ВВП у 1998-2000 рр.) і найбільш релевантний для нас приклад - в Ізраїлі у середині 70-хх напередодні, у ході та після війни Йом – Кіпур проти Єгипту і Сирії (29% ВВП у 1972-76 рр.).
У нинішньому столітті мілітарні видатки України є рекордними у відносному вимірі (як частка ВВП), і є набагато вищими за решту прецедентів для країн у війні. Це пояснюється інтенсивністю російської агресії, значною протяжністю лінії фронту, кількістю залученого особового складу, масштабом використання військової техніки і обладнання, що робить війну в Україні найбільшою із часів другої Світової війни.
Із історичного досвіду, підтримувати такий рівень мілітарних видатків у довгостроковій перспективі надзвичайно складно.
Знову ж таки із найбільш релевантних прикладів для нас – Ізраїль. Зростаючі військові видатки і фіскальне навантаження після війни Йом – Кіпур у 1973 році, першої війни з Ліваном у 1982 році призвели до стагфляції у другій половині 70-хх – першій половині 80-хх рр., що отримали назву втраченого десятиліття. Ситуація почала вирівнюватись з 1985 року після прийняття Плану стабілізації і зниження безпекових ризиків.
На додачу до руйнувань, збитків, втрат у людському капіталі, невизначеності від війни, високий рівень мілітарних видатків сам по собі негативно впливає на економічне зростання через відволікання ресурсів з інших більш продуктивних секторів економіки. Так, є синергія ВПК із іншими галузями промисловості, IT, освіти і науки, і відповідні перетоки військових технологій у цивільні сектори економіки, і навпаки. Утім позитивні ефекти від таких інновацій та стартапів не перекривають стиснення інвестицій і активності в інших секторах економіки.
А ще, як вірно підмітили експерти ЦЕС, ризики того, що такі мілітарні видатки будуть менш ефективними є більшими для країн із ринками, що формуються, в силу більш слабких інститутів, меншого громадського контролю з боку суспільства.
💁♂️Звісно, допоки відбиваємо російську агресію, ні про яке зменшення воєнного бюджету мова навіть не може йти – навпаки, навчені помилками минулого року, ми приймали бюджет-2025 із розрахунку продовження активної фази військових дій протягом всього поточного року. Слід також бути реалістами, навіть за умови настання миру, у перші 5-10 років треба буде підтримувати високий рівень боєздатності армії, забезпечувати модернізацію озброєння і військової техніки, розвиток ВПК, в силу чого військові видатки ще довго залишатимуться на високому для нашої новітньої історії рівні. Утім буде вірним і те, що настання миру, дасть змогу дещо полегшити тягар мілітарних видатків. Це і є частина «мирного дивіденду» разом із зростанням ділових очікувань бізнесу, припливом інвестицій та фінансування у відбудову, поверненням частини громадян після війни.
Світовий банк (із посиланням на дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, SIPRI) приводить трохи менший показник для 2023 року (36,7% ВВП). Утім на цьому рівні цифр різниця не є принциповою – навантаження військових видатків є гранично високим.
У глобальному порівнянні вищими у минулому столітті були хіба що видатки Кувейту на початку 90-х через агресію Іраку (середні військові видатки у 1990-92 рр. 65,9% ВВП), співставними - видатки Еритреї у ході війни з Ефіопією наприкінці 90-хх (33,2% ВВП у 1998-2000 рр.) і найбільш релевантний для нас приклад - в Ізраїлі у середині 70-хх напередодні, у ході та після війни Йом – Кіпур проти Єгипту і Сирії (29% ВВП у 1972-76 рр.).
У нинішньому столітті мілітарні видатки України є рекордними у відносному вимірі (як частка ВВП), і є набагато вищими за решту прецедентів для країн у війні. Це пояснюється інтенсивністю російської агресії, значною протяжністю лінії фронту, кількістю залученого особового складу, масштабом використання військової техніки і обладнання, що робить війну в Україні найбільшою із часів другої Світової війни.
Із історичного досвіду, підтримувати такий рівень мілітарних видатків у довгостроковій перспективі надзвичайно складно.
Знову ж таки із найбільш релевантних прикладів для нас – Ізраїль. Зростаючі військові видатки і фіскальне навантаження після війни Йом – Кіпур у 1973 році, першої війни з Ліваном у 1982 році призвели до стагфляції у другій половині 70-хх – першій половині 80-хх рр., що отримали назву втраченого десятиліття. Ситуація почала вирівнюватись з 1985 року після прийняття Плану стабілізації і зниження безпекових ризиків.
На додачу до руйнувань, збитків, втрат у людському капіталі, невизначеності від війни, високий рівень мілітарних видатків сам по собі негативно впливає на економічне зростання через відволікання ресурсів з інших більш продуктивних секторів економіки. Так, є синергія ВПК із іншими галузями промисловості, IT, освіти і науки, і відповідні перетоки військових технологій у цивільні сектори економіки, і навпаки. Утім позитивні ефекти від таких інновацій та стартапів не перекривають стиснення інвестицій і активності в інших секторах економіки.
А ще, як вірно підмітили експерти ЦЕС, ризики того, що такі мілітарні видатки будуть менш ефективними є більшими для країн із ринками, що формуються, в силу більш слабких інститутів, меншого громадського контролю з боку суспільства.
💁♂️Звісно, допоки відбиваємо російську агресію, ні про яке зменшення воєнного бюджету мова навіть не може йти – навпаки, навчені помилками минулого року, ми приймали бюджет-2025 із розрахунку продовження активної фази військових дій протягом всього поточного року. Слід також бути реалістами, навіть за умови настання миру, у перші 5-10 років треба буде підтримувати високий рівень боєздатності армії, забезпечувати модернізацію озброєння і військової техніки, розвиток ВПК, в силу чого військові видатки ще довго залишатимуться на високому для нашої новітньої історії рівні. Утім буде вірним і те, що настання миру, дасть змогу дещо полегшити тягар мілітарних видатків. Це і є частина «мирного дивіденду» разом із зростанням ділових очікувань бізнесу, припливом інвестицій та фінансування у відбудову, поверненням частини громадян після війни.
#рейтингнайкращихплатників
Продовжуємо відзначати найкращих платників податків за різними галузями.
Ці компанії не лише працюють в складних умовах, а й роблять вагомий внесок у стабільність економіки та обороноздатність країни сплатою податків.
На тютюновому ринку лідерами за 2024 рік стали:
▫️Philip Morris Ukraine
▫️JTI Ukraine
▫️Бритіш Американ Тобакко Україна
▫️Imperial Tobacco Ukraine
❕ Компаніі не тільки забезпечують стабільні надходження до державного бюджету, але й ефективно разом з Комітетом протидіють нелегальному ринку тютюну.
Дякуємо за вашу сумлінність та внесок у розвиток України!
Продовжуємо відзначати найкращих платників податків за різними галузями.
Ці компанії не лише працюють в складних умовах, а й роблять вагомий внесок у стабільність економіки та обороноздатність країни сплатою податків.
На тютюновому ринку лідерами за 2024 рік стали:
▫️Philip Morris Ukraine
▫️JTI Ukraine
▫️Бритіш Американ Тобакко Україна
▫️Imperial Tobacco Ukraine
Дякуємо за вашу сумлінність та внесок у розвиток України!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
Реальні зарплати перевищили довоєнний рівень у більшості галузей - НБУ Як завжди, поділюсь декількома цікавими інсайтами із останнього інфляційного звіту НБУ. 👥Цього разу про ринок праці.
💵📈За оцінками НБУ, у 2024 році реальна зарплата (номінальна зарплата скоригована на інфляцію) у 2024 році зросла на 14,4% (проти +3,7% у 2023, «мінус» 11,4% у 2022 році).
Головні висновки:
▪️Зростання реальних зарплат по економіці у 2024 році стимулювалось дефіцитом кадрів
▪️Темп зростання реальних зарплат у 2024 році був вищим за довоєнний рівень.
▪️Реальна зарплата у більшості галузей перевищила довоєнний рівень. Зокрема, у 3-му кварталі 2024 року реальна зарплата) у середньому по економіці була на 7,2% вищою за аналогічний квартал 2021 року.
У порівнянні ІІІ кв 2024 до ІІІ кв 2021 року, найбільше реальна зарплата зросла у сферах:
🔹IT (+45,5%),
🔹торгівлі (+32,3%),
🔹операцій із нерухомим майном (+23,8%),
🔹фінансів (+22,6%),
🔹готелів і ресторанів (+21,4%).
Водночас, в аналогічному порівнянні зменшилась реальна зарплата у сферах:
🔸освіти (-14,8%)
🔸мистецтва (-10,1%)
🔸Майже не змінилась у сфері будівництва (+0,9%).
💁♂️На 2025 рік НБУ прогнозує суттєве сповільнення зростання реальних зарплат до + 3,8% під впливом більшої середньої інфляції (12,4% у 2025 проти 6,5% у 2024 році) і подальшої нормалізації ринку праці (зменшенню безробіття і структурних диспропорцій на ньому, але останні все ще залишатимуться на рівнях вищими за довоєнні показники).
Головні висновки:
▪️Зростання реальних зарплат по економіці у 2024 році стимулювалось дефіцитом кадрів
▪️Темп зростання реальних зарплат у 2024 році був вищим за довоєнний рівень.
▪️Реальна зарплата у більшості галузей перевищила довоєнний рівень. Зокрема, у 3-му кварталі 2024 року реальна зарплата) у середньому по економіці була на 7,2% вищою за аналогічний квартал 2021 року.
У порівнянні ІІІ кв 2024 до ІІІ кв 2021 року, найбільше реальна зарплата зросла у сферах:
🔹IT (+45,5%),
🔹торгівлі (+32,3%),
🔹операцій із нерухомим майном (+23,8%),
🔹фінансів (+22,6%),
🔹готелів і ресторанів (+21,4%).
Водночас, в аналогічному порівнянні зменшилась реальна зарплата у сферах:
🔸освіти (-14,8%)
🔸мистецтва (-10,1%)
🔸Майже не змінилась у сфері будівництва (+0,9%).
💁♂️На 2025 рік НБУ прогнозує суттєве сповільнення зростання реальних зарплат до + 3,8% під впливом більшої середньої інфляції (12,4% у 2025 проти 6,5% у 2024 році) і подальшої нормалізації ринку праці (зменшенню безробіття і структурних диспропорцій на ньому, але останні все ще залишатимуться на рівнях вищими за довоєнні показники).
Не встиг КМ призначити уповноваженого з питань реформування митниці, як митниця вперше за багато місяців перевиконала індикатив за січень.
До бюджету перераховано 47,4 млрд грн (виконання - 100,6% або +0,3 млрд. грн).
Реформи вочевидь йдуть із випередженням😉
До бюджету перераховано 47,4 млрд грн (виконання - 100,6% або +0,3 млрд. грн).
Реформи вочевидь йдуть із випередженням😉
#рейтингнайкращихплатників
❕ У нашій серії постів про найвідповідальніших платників податків наступною є ресторанна галузь.
Ресторани є важливою частиною культурної та економічної сфери країни. У часи, коли економіка України щодня долає виклики війни, заклади продовжують обслуговувати гостей , та тільки частина з них активно підтримують стабільність економіки через своєчасну і чесну сплату податків.
Це дозволяє державі зміцнювати ресурси для захисту та відновлення країни!
Лідерами у 2024 році стали:
🍟McDonalds
🍗KFC
🥨 Форпоінт (🤤Cinnabon)
🍲Пузата Хата
🥮СВІТ ФРЕШ (Honey і Завертайло)
На жаль, сьогодні належна сплата податків галуззю - це скоріше виняток, аніж правило. Водночас, переконаний ситуацію вдасться найближчим часом вирішити.
Дякуємо свідомим підприємствам ресторанної галузі за стійкість, відповідальність та внесок у розвиток української економіки!
Ресторани є важливою частиною культурної та економічної сфери країни. У часи, коли економіка України щодня долає виклики війни, заклади продовжують обслуговувати гостей , та тільки частина з них активно підтримують стабільність економіки через своєчасну і чесну сплату податків.
Це дозволяє державі зміцнювати ресурси для захисту та відновлення країни!
Лідерами у 2024 році стали:
🍟McDonalds
🍗KFC
🥨 Форпоінт (🤤Cinnabon)
🍲Пузата Хата
🥮СВІТ ФРЕШ (Honey і Завертайло)
На жаль, сьогодні належна сплата податків галуззю - це скоріше виняток, аніж правило. Водночас, переконаний ситуацію вдасться найближчим часом вирішити.
Дякуємо свідомим підприємствам ресторанної галузі за стійкість, відповідальність та внесок у розвиток української економіки!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❕Швеція виділила Україні черговий пакет військової допомоги.
Він став 18-тим і водночас найбільшим траншем, який спрямований на підтримку військових спроможностей наших Сил безпеки та оборони.
💰Його загальна вартість оцінюється в 13,5 млрд. шведських крон (приблизно 1,2 млрд. доларів).
Пакет поділено на низку компонентів:
▪️Закупівлі озброєнь та військової техніки – близько 5,9 млрд. шведських крон, на які Управління військової техніки за дорученням шведського Уряду закупить для ЗСУ озброєння, обладнання та військову техніку від шведської та іноземної оборонної промисловості.
▪️Фінансові пожертви – на суму приблизно 2,8 млрд.шведських крон, які надійдуть у різні фонди для закупівлі військової техніки та амуніції, наприклад, через «коаліції спроможностей» або на реалізацію «данської моделі» (Швеція пожертвує 1 млрд. шведських крон на виробництво українським ОПК ракет великої дальності та безпілотників дальньої дії).
▪️Пожертвування матеріальних засобів від Збройних сил Швеції з відповідними закупівлями на заміну – на суму приблизно 3,3 млрд. шведських крон, у результаті яких буде передано 146 вантажівок; 16 бойових катерів (на додачу до 16 раніше переданих), 23 Weapon stations для морського використання; 1 млн. шт. боєприпасів калібру 12,7 мм; 1500 протитанкових ракет TOW; 200 одиниць протитанкової зброї, включно з навчальною технікою;піхотне спорядження, хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні (ХБРЯ) засоби індивідуального захисту.
▪️Послуги через Шведське агентство оборонних досліджень і Шведський університет оборони - близько 180 млн.шведських крон (перше відомство надасть допомогу устворенні відповідного агентства в Україні, друге – реалізує навчальні програми в Україні).
▪️Фінансування підтримки Збройними силами Швеції низки навчальних ініціатив протягом 2025 року, таких як Interflex, який проводить базову підготовку для українських військових – 650 млн. шведських крон.
▪️Постачальницькі рішення та заходи з обслуговування раніше переданої шведської техніки – 400 млн.шведських крон.
З урахуванням цього пакету Швеція надала Україні військову підтримку на загальну суму 61,9 млрд. шведських крон відпочатку повномасштабного вторгнення росії.
🇸🇪🤝🏻Вдячні нашим шведським друзям за найбільший пакет військової допомоги, який посилюватиме спроможності Сил безпеки та оборони України!
Він став 18-тим і водночас найбільшим траншем, який спрямований на підтримку військових спроможностей наших Сил безпеки та оборони.
💰Його загальна вартість оцінюється в 13,5 млрд. шведських крон (приблизно 1,2 млрд. доларів).
Пакет поділено на низку компонентів:
▪️Закупівлі озброєнь та військової техніки – близько 5,9 млрд. шведських крон, на які Управління військової техніки за дорученням шведського Уряду закупить для ЗСУ озброєння, обладнання та військову техніку від шведської та іноземної оборонної промисловості.
▪️Фінансові пожертви – на суму приблизно 2,8 млрд.шведських крон, які надійдуть у різні фонди для закупівлі військової техніки та амуніції, наприклад, через «коаліції спроможностей» або на реалізацію «данської моделі» (Швеція пожертвує 1 млрд. шведських крон на виробництво українським ОПК ракет великої дальності та безпілотників дальньої дії).
▪️Пожертвування матеріальних засобів від Збройних сил Швеції з відповідними закупівлями на заміну – на суму приблизно 3,3 млрд. шведських крон, у результаті яких буде передано 146 вантажівок; 16 бойових катерів (на додачу до 16 раніше переданих), 23 Weapon stations для морського використання; 1 млн. шт. боєприпасів калібру 12,7 мм; 1500 протитанкових ракет TOW; 200 одиниць протитанкової зброї, включно з навчальною технікою;піхотне спорядження, хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні (ХБРЯ) засоби індивідуального захисту.
▪️Послуги через Шведське агентство оборонних досліджень і Шведський університет оборони - близько 180 млн.шведських крон (перше відомство надасть допомогу устворенні відповідного агентства в Україні, друге – реалізує навчальні програми в Україні).
▪️Фінансування підтримки Збройними силами Швеції низки навчальних ініціатив протягом 2025 року, таких як Interflex, який проводить базову підготовку для українських військових – 650 млн. шведських крон.
▪️Постачальницькі рішення та заходи з обслуговування раніше переданої шведської техніки – 400 млн.шведських крон.
З урахуванням цього пакету Швеція надала Україні військову підтримку на загальну суму 61,9 млрд. шведських крон відпочатку повномасштабного вторгнення росії.
🇸🇪🤝🏻Вдячні нашим шведським друзям за найбільший пакет військової допомоги, який посилюватиме спроможності Сил безпеки та оборони України!
🧮У 2024 році зведене сальдо платіжного балансу було близьким до нуля.
Маємо попередні підсумки виконання платіжного балансу у 2024 році.
Минулого року його зведено, якщо можна так сказати, із хірургічною точністю:
1️⃣Дефіцит рахунку поточних операцій склав 13,42 млрд. дол.
2️⃣Профіцит рахунку операцій з капіталом – 0,25 млрд. дол.
3️⃣Профіцит фінансового рахунку – 13,17 млрд. дол.
Як результат, за підсумками 2024 року зведене сальдо платіжного балансу «вийшло в нуль», якщо бути точним – склало «мінус» 3 млн. дол. (проти +9,45 млрд. дол. у 2023 році).
З огляду на те як складався минулий рік, 8 із 10 перших місяців якого платіжний баланс був дефіцитним, це непоганий результат, що віддзеркалює насамперед неритмічність міжнародної допомоги минулого року, левова частина якої надійшла у березні, серпні, листопаді – грудні.
Маємо попередні підсумки виконання платіжного балансу у 2024 році.
Минулого року його зведено, якщо можна так сказати, із хірургічною точністю:
1️⃣Дефіцит рахунку поточних операцій склав 13,42 млрд. дол.
2️⃣Профіцит рахунку операцій з капіталом – 0,25 млрд. дол.
3️⃣Профіцит фінансового рахунку – 13,17 млрд. дол.
Як результат, за підсумками 2024 року зведене сальдо платіжного балансу «вийшло в нуль», якщо бути точним – склало «мінус» 3 млн. дол. (проти +9,45 млрд. дол. у 2023 році).
З огляду на те як складався минулий рік, 8 із 10 перших місяців якого платіжний баланс був дефіцитним, це непоганий результат, що віддзеркалює насамперед неритмічність міжнародної допомоги минулого року, левова частина якої надійшла у березні, серпні, листопаді – грудні.
Данило Гетманцев
🧮У 2024 році зведене сальдо платіжного балансу було близьким до нуля. Маємо попередні підсумки виконання платіжного балансу у 2024 році. Минулого року його зведено, якщо можна так сказати, із хірургічною точністю: 1️⃣Дефіцит рахунку поточних операцій склав…
➕Із основних позитивних тенденцій:
▪️Негативне зовнішньоторговельне сальдо зменшилось до 35,70 млрд. дол. (проти 37,88 млрд. дол. у 2023 році). Скорочення дефіциту відбулось за рахунок послуг, насамперед, за статтями «особисті подорожі», за якими в основному зараз відображаються витрати українських мігрантів за кордоном. Водночас, це ще один сигнал про «вкорінення» останніх за кордоном і їх перехід на місцеві джерела доходів.
▪️По товарам, експорт помітно прискорився на 12,1% (+4,2 млрд. дол.) до 38,88 млрд. дол. Структура експорту, в якій 63,4% займають продовольчі товари та сировина для їх виробництва, майже не змінилась. По топ-3 агрегованим товарним групам, найбільш суттєво у відносному значенні збільшився експорт мінеральних продуктів (+38,7%). Це насамперед відображає зростання експорту залізної руди, обсяги якого збільшились на 90%. Водночас, товарний імпорт також продовжив зростати, хоч і меншими темпами на 8,1% (+5,19 млрд. дол.).
➖Із основних негативних тенденцій:
▪️Другий рік поспіль скорочується експорт IT послуг. У 2023 році експорт комп’ютерних послуг становив 6,45 млрд. дол., проти 2023 року він знизився на 4,2% (на 0,28 млрд. дол.).
▪️Дефіцит рахунку поточних операцій (РПО) збільшився до 7% ВВП у 2024 році (проти 5,3% ВВП у 2023 році). Дефіцит РПО розширився через збільшення дефіциту торгівлі товарами, зростання виплат за інвестиційними доходами, зменшення зовнішньої безповоротної допомоги (сальдо вторинних доходів), але насамперед через скорочення оплати праці від нерезидентів.
▪️У 2024 році маємо скорочення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). За 12 місяців 2024 року чистий притік ПІІ (за вирахуванням ПІІ за межі України) склав 3,79 млрд. дол. Це на 14,7% менше проти позаминулого року. Оскільки більшу частку ПІІ складає реінвестований прибуток, то скорочення насамперед обумовлюється послабленнями на репатріацію «нових» дивідендів (нарахованих з 1 січня 2024 року), запроваджених НБУ у травні минулого року. Портфельні інвестиції у 2024 році також скоротились (майже на 40%), що відображає насамперед продовження виходу нерезидентів із ОВДП.
▪️Суттєво збільшився відтік валюти за операціями приватного сектору, а саме за статтею «готівкова валюта поза банками» (із 11,72 млрд. дол. у 2023 до 16,49 млрд. дол. у 2024 році). Збільшення попиту на готівкову валюту віддзеркалює погіршення валютних очікувань на тлі застосування режиму керованої гнучкості та продовження валютної лібералізації.
💁♂️Висновки:
Як і минулого року, загальне сальдо платіжного балансу сформовано двома протилежними тенденціями. Негативним сальдо на боці рахунку поточних операцій (РПО), що відображає насамперед високий стійкий дефіцит торгівлі товарами, і позитивним сальдо фінансового рахунку, сформованим надходженням офіційних зовнішніх запозичень до державного сектору.
Утім на відміну від 2023 року, коли зведений баланс склав +9,45 млрд. дол., минулого року загальне сальдо було близьким до нуля через розширення дефіциту РПО та посилення відтоку валюти за операціями приватного сектору.
Розширення дефіциту рахунку поточних операцій залишається ключовим ризиком. За оцінками МВФ, дефіцит РПО вищий за 5% ВВП (5,3% у 2023, 7% ВВП у 2024 році) у довгостроковій перспективі є нестійкими та несе ризики для макрофінансової стабільності.
Мінімізація цих ризиків під час війни і післявоєнної відбудови передбачає насамперед збереження значних і ритмічних обсягів міжнародної допомоги, розширення експортного потенціалу і логістики, суттєве збільшення залучення прямих іноземних інвестицій.
▪️Негативне зовнішньоторговельне сальдо зменшилось до 35,70 млрд. дол. (проти 37,88 млрд. дол. у 2023 році). Скорочення дефіциту відбулось за рахунок послуг, насамперед, за статтями «особисті подорожі», за якими в основному зараз відображаються витрати українських мігрантів за кордоном. Водночас, це ще один сигнал про «вкорінення» останніх за кордоном і їх перехід на місцеві джерела доходів.
▪️По товарам, експорт помітно прискорився на 12,1% (+4,2 млрд. дол.) до 38,88 млрд. дол. Структура експорту, в якій 63,4% займають продовольчі товари та сировина для їх виробництва, майже не змінилась. По топ-3 агрегованим товарним групам, найбільш суттєво у відносному значенні збільшився експорт мінеральних продуктів (+38,7%). Це насамперед відображає зростання експорту залізної руди, обсяги якого збільшились на 90%. Водночас, товарний імпорт також продовжив зростати, хоч і меншими темпами на 8,1% (+5,19 млрд. дол.).
➖Із основних негативних тенденцій:
▪️Другий рік поспіль скорочується експорт IT послуг. У 2023 році експорт комп’ютерних послуг становив 6,45 млрд. дол., проти 2023 року він знизився на 4,2% (на 0,28 млрд. дол.).
▪️Дефіцит рахунку поточних операцій (РПО) збільшився до 7% ВВП у 2024 році (проти 5,3% ВВП у 2023 році). Дефіцит РПО розширився через збільшення дефіциту торгівлі товарами, зростання виплат за інвестиційними доходами, зменшення зовнішньої безповоротної допомоги (сальдо вторинних доходів), але насамперед через скорочення оплати праці від нерезидентів.
▪️У 2024 році маємо скорочення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). За 12 місяців 2024 року чистий притік ПІІ (за вирахуванням ПІІ за межі України) склав 3,79 млрд. дол. Це на 14,7% менше проти позаминулого року. Оскільки більшу частку ПІІ складає реінвестований прибуток, то скорочення насамперед обумовлюється послабленнями на репатріацію «нових» дивідендів (нарахованих з 1 січня 2024 року), запроваджених НБУ у травні минулого року. Портфельні інвестиції у 2024 році також скоротились (майже на 40%), що відображає насамперед продовження виходу нерезидентів із ОВДП.
▪️Суттєво збільшився відтік валюти за операціями приватного сектору, а саме за статтею «готівкова валюта поза банками» (із 11,72 млрд. дол. у 2023 до 16,49 млрд. дол. у 2024 році). Збільшення попиту на готівкову валюту віддзеркалює погіршення валютних очікувань на тлі застосування режиму керованої гнучкості та продовження валютної лібералізації.
💁♂️Висновки:
Як і минулого року, загальне сальдо платіжного балансу сформовано двома протилежними тенденціями. Негативним сальдо на боці рахунку поточних операцій (РПО), що відображає насамперед високий стійкий дефіцит торгівлі товарами, і позитивним сальдо фінансового рахунку, сформованим надходженням офіційних зовнішніх запозичень до державного сектору.
Утім на відміну від 2023 року, коли зведений баланс склав +9,45 млрд. дол., минулого року загальне сальдо було близьким до нуля через розширення дефіциту РПО та посилення відтоку валюти за операціями приватного сектору.
Розширення дефіциту рахунку поточних операцій залишається ключовим ризиком. За оцінками МВФ, дефіцит РПО вищий за 5% ВВП (5,3% у 2023, 7% ВВП у 2024 році) у довгостроковій перспективі є нестійкими та несе ризики для макрофінансової стабільності.
Мінімізація цих ризиків під час війни і післявоєнної відбудови передбачає насамперед збереження значних і ритмічних обсягів міжнародної допомоги, розширення експортного потенціалу і логістики, суттєве збільшення залучення прямих іноземних інвестицій.
🔺🌾Експорт зернових і зернобобових культур перевищив 25 млн. тонн.
Станом на початок лютого у нинішньому маркетинговому році (який стартував 1 липня 2024 року) українські аграрії відвантажили закордонним покупцям понад 25,5 млн. тонн продукції.
📈Це на 10,2% більше, ніж на аналогічну дату минулого року (23,1 млн. тонн).
У розрізі культур:
🔸кукурудза – 12 284 тис. тонн (-1,5%);
🔸пшениця – 10 744 тис. тонн (+19,0%);
🔸ячмінь – 2 064 тис. тонн (+47,4%);
🔸жито – 10,8 тис. тонн (проти 1,0 тис. тонн на кінець січня 2024 року).
👨🏻🌾Українські аграрії продовжують відігравати вагому роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
Зростання експорту стало можливим завдяки стабільному функціонуванню Українського морського коридору, надійній роботі транспортної інфраструктури (зокрема, портової та залізничної), реалізації різноманітних програм підтримки аграрного сектору.
📑💰У Державному бюджеті на 2025 рік на них передбачено виділити понад 6 млрд. грн., які будуть спрямовані на виплату дотацій на гектар оброблюваної сільгоспвиробниками землі та на утримання корів, овець та кіз, розвиток аграрної переробки, видачу грантів, розмінування земель сільськогосподарського призначення, відновлення і будівництво меліоративних систем, надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам, а також часткову компенсацію вартості придбаної техніки вітчизняного виробництва.
Станом на початок лютого у нинішньому маркетинговому році (який стартував 1 липня 2024 року) українські аграрії відвантажили закордонним покупцям понад 25,5 млн. тонн продукції.
📈Це на 10,2% більше, ніж на аналогічну дату минулого року (23,1 млн. тонн).
У розрізі культур:
🔸кукурудза – 12 284 тис. тонн (-1,5%);
🔸пшениця – 10 744 тис. тонн (+19,0%);
🔸ячмінь – 2 064 тис. тонн (+47,4%);
🔸жито – 10,8 тис. тонн (проти 1,0 тис. тонн на кінець січня 2024 року).
👨🏻🌾Українські аграрії продовжують відігравати вагому роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
Зростання експорту стало можливим завдяки стабільному функціонуванню Українського морського коридору, надійній роботі транспортної інфраструктури (зокрема, портової та залізничної), реалізації різноманітних програм підтримки аграрного сектору.
📑💰У Державному бюджеті на 2025 рік на них передбачено виділити понад 6 млрд. грн., які будуть спрямовані на виплату дотацій на гектар оброблюваної сільгоспвиробниками землі та на утримання корів, овець та кіз, розвиток аграрної переробки, видачу грантів, розмінування земель сільськогосподарського призначення, відновлення і будівництво меліоративних систем, надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам, а також часткову компенсацію вартості придбаної техніки вітчизняного виробництва.
Дякую Миколі Ящуку за змістовне спілкування, цікаві та не типові питання з публічних фінансів.
Перша частина.
https://ukranews.com/ua/interview/3173-danylo-getmantsev-my-ne-planuyemo-pidvyshhennya-podatkiv-u-2025-rotsi
Перша частина.
https://ukranews.com/ua/interview/3173-danylo-getmantsev-my-ne-planuyemo-pidvyshhennya-podatkiv-u-2025-rotsi
Українські Новини
Данило Гетманцев: ми не плануємо підвищення податків у 2025 році
Українські Новини вирішили дізнатися про подальшу фінансову політику у голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила
#рейтингнайкращихплатників
Продовжуємо інформувати про найвідповідальніших платників податків. Нині у центрі уваги — фармацевтична галузь.
Ліки рятують життя на фронті та в лікарнях, водночас вони слугують для наповнення державного бюджету. Фармацевтичні компанії, своєчасно сплачуючи податки, відіграють важливу роль не лише в охороні здоров'я, а й у зміцненні обороноздатності країни.
Сумлінними платниками податків за 2024 рік стали:
💊Фармацевтична фірма «Дарниця»
💊Фармак
💊Біофарма
💊Юрія-Фарм
💊Фарма Старт
💊Київський Вітамінний Завод
💊Київмедпрепарат
💊Філісіт-Діагностика
💊Харківська Фармацевтична Фабрика
Дякуємо фармацевтичним підприємствам за їх прямий та опосередкований внесок у боротьбу за здоров'я та життя нації!
Продовжуємо інформувати про найвідповідальніших платників податків. Нині у центрі уваги — фармацевтична галузь.
Ліки рятують життя на фронті та в лікарнях, водночас вони слугують для наповнення державного бюджету. Фармацевтичні компанії, своєчасно сплачуючи податки, відіграють важливу роль не лише в охороні здоров'я, а й у зміцненні обороноздатності країни.
Сумлінними платниками податків за 2024 рік стали:
💊Фармацевтична фірма «Дарниця»
💊Фармак
💊Біофарма
💊Юрія-Фарм
💊Фарма Старт
💊Київський Вітамінний Завод
💊Київмедпрепарат
💊Філісіт-Діагностика
💊Харківська Фармацевтична Фабрика
Дякуємо фармацевтичним підприємствам за їх прямий та опосередкований внесок у боротьбу за здоров'я та життя нації!
Чи буде користь від тарифних війн❓
Із завтрашнього дня США встановлюють додаткове імпортне мито у розмірі 25% для Мексики і Канади (для останньої за виключенням імпорту енергоносіїв, на які мито встановлюється на рівні 10%), а також 10% мито на імпорт із Китаю. Мито розповсюджується на всі товари, призначені для споживання або переміщені на митні склади для подальшого поживання. Скасовується також вартісний поріг у 800 дол. для безмитних посилок (customs de minimis entry) із зазначених країн. Відповідні укази видані Президентом США, Д.Трампом, 1 лютого 2025 року із посиланням на закон «Про міжнародні надзвичайні повноваження» (International Emergency Economic Powers Act, IEEPA.
Уведення додаткових імпортних тарифів має економічну та політичну складову:
▪️На зазначені три країни припадає близько 40% всього імпорту і 60% зовнішньо-торгівельного дефіциту США, який має тенденцію до істотного розширення із середини 90-хх і в останні роки сягав до 1 трлн. дол. (0,95 трлн. у 2022 році, 0,78 трлн. у 2023 році). При цьому дефіцит торгівлі із Китаєм є найбільшим (0,28 трлн. дол. у 2023 році), тоді як на Мексику припадає (0,15 трлн. дол), Канаду (0,06 трлн. дол.).
▪️Уведення додаткових імпортних тарифів розглядається як інструмент впливу з метою зменшення нелегальної міграції та наркотрафіку до США, що за оцінками нової адміністрації, йдуть через зазначені країни.
Президент США, Д. Трамп, також анонсував можливість запровадження 10% мита на імпорт із ЄС.
Уведення додаткових імпортних тарифів є внутрішньою справою США, утім з огляду на масштаби впливу на глобальну торгівлю, це може мати далекоглядні наслідки через посилення тарифних війн у світі, особливо якщо нові мита будуть запроваджені на постійній основі, а не будуть відмінені після поступок. Китай, Мексика, Канада вже оголосили про підготовку зворотних тарифних та нетарифних «контр-заходів» (зокрема Канада анонсувала першу хвилю підняття тарифів, що зачепить імпорт різноманітної продукції із США на суму більше 0,1 трлн. дол.).
Якими будуть наслідки? В теорії, у глобалізованому світі підняття імпортних мит та тарифні війни мають призвести до:
🔹Підвищення інфляції, погіршення інфляційних очікувань, зростання вартості життя. Водночас, для кінцевих споживачів ці наслідки можуть бути пом’якшені у разі зміцнення національної валюти та перенесення виробництв в інші країни, на продукцію яких не уводили додаткові мита. Зокрема, так було за першої каденції Трампа, коли було збільшено імпортні тарифи на продукцію з Китаю.
🔹Руйнування стійких ланцюгів поставок і створення доданої вартості, які передбачали перенесення виробництв (offshoring та тенденція останніх років – nearshoring, коли виробництва переносились замість того ж Китаю, у дружні сусідні країни). Це насамперед позначиться на таких складних видах економічної діяльності як автомобілебудування, де кількість постачальників вимірюється сотнями.
На іншому боці, окрім досягнення політичних цілей, нова адміністрація США розраховує отримати розвиток власної промислової бази через повернення виробництв, ре-індустріалізацію, створення додаткових робочих місць. Утім це радше довгострокова стратегія, досягнення цілей якої не є гарантованим.
💁♂️Як воно буде - подивимось. Для України, яка є відкритою і малою економікою, торгівельні війни між великими країнами матимуть побічний вплив з огляду на можливе скорочення обсягів глобальної торгівлі та порушення ланцюгів поставок. Водночас для нас це також урок, з якого треба робити висновки: інтегруючись у глобальні ланцюги створення доданої вартості, не варто забувати про розвиток власної обробної промисловості. Частка останньої у ВВП і до повномасштабної війни була на низькому рівні (10% ВВП), тоді як у середньому по країнам OECD вона є удвічі більшою.
UPD! Як стало відомо сьогодні, уведення додаткового 25% тарифів на імпорт із Мексики відкладено на 1 місяць.
Із завтрашнього дня США встановлюють додаткове імпортне мито у розмірі 25% для Мексики і Канади (для останньої за виключенням імпорту енергоносіїв, на які мито встановлюється на рівні 10%), а також 10% мито на імпорт із Китаю. Мито розповсюджується на всі товари, призначені для споживання або переміщені на митні склади для подальшого поживання. Скасовується також вартісний поріг у 800 дол. для безмитних посилок (customs de minimis entry) із зазначених країн. Відповідні укази видані Президентом США, Д.Трампом, 1 лютого 2025 року із посиланням на закон «Про міжнародні надзвичайні повноваження» (International Emergency Economic Powers Act, IEEPA.
Уведення додаткових імпортних тарифів має економічну та політичну складову:
▪️На зазначені три країни припадає близько 40% всього імпорту і 60% зовнішньо-торгівельного дефіциту США, який має тенденцію до істотного розширення із середини 90-хх і в останні роки сягав до 1 трлн. дол. (0,95 трлн. у 2022 році, 0,78 трлн. у 2023 році). При цьому дефіцит торгівлі із Китаєм є найбільшим (0,28 трлн. дол. у 2023 році), тоді як на Мексику припадає (0,15 трлн. дол), Канаду (0,06 трлн. дол.).
▪️Уведення додаткових імпортних тарифів розглядається як інструмент впливу з метою зменшення нелегальної міграції та наркотрафіку до США, що за оцінками нової адміністрації, йдуть через зазначені країни.
Президент США, Д. Трамп, також анонсував можливість запровадження 10% мита на імпорт із ЄС.
Уведення додаткових імпортних тарифів є внутрішньою справою США, утім з огляду на масштаби впливу на глобальну торгівлю, це може мати далекоглядні наслідки через посилення тарифних війн у світі, особливо якщо нові мита будуть запроваджені на постійній основі, а не будуть відмінені після поступок. Китай, Мексика, Канада вже оголосили про підготовку зворотних тарифних та нетарифних «контр-заходів» (зокрема Канада анонсувала першу хвилю підняття тарифів, що зачепить імпорт різноманітної продукції із США на суму більше 0,1 трлн. дол.).
Якими будуть наслідки? В теорії, у глобалізованому світі підняття імпортних мит та тарифні війни мають призвести до:
🔹Підвищення інфляції, погіршення інфляційних очікувань, зростання вартості життя. Водночас, для кінцевих споживачів ці наслідки можуть бути пом’якшені у разі зміцнення національної валюти та перенесення виробництв в інші країни, на продукцію яких не уводили додаткові мита. Зокрема, так було за першої каденції Трампа, коли було збільшено імпортні тарифи на продукцію з Китаю.
🔹Руйнування стійких ланцюгів поставок і створення доданої вартості, які передбачали перенесення виробництв (offshoring та тенденція останніх років – nearshoring, коли виробництва переносились замість того ж Китаю, у дружні сусідні країни). Це насамперед позначиться на таких складних видах економічної діяльності як автомобілебудування, де кількість постачальників вимірюється сотнями.
На іншому боці, окрім досягнення політичних цілей, нова адміністрація США розраховує отримати розвиток власної промислової бази через повернення виробництв, ре-індустріалізацію, створення додаткових робочих місць. Утім це радше довгострокова стратегія, досягнення цілей якої не є гарантованим.
💁♂️Як воно буде - подивимось. Для України, яка є відкритою і малою економікою, торгівельні війни між великими країнами матимуть побічний вплив з огляду на можливе скорочення обсягів глобальної торгівлі та порушення ланцюгів поставок. Водночас для нас це також урок, з якого треба робити висновки: інтегруючись у глобальні ланцюги створення доданої вартості, не варто забувати про розвиток власної обробної промисловості. Частка останньої у ВВП і до повномасштабної війни була на низькому рівні (10% ВВП), тоді як у середньому по країнам OECD вона є удвічі більшою.
UPD! Як стало відомо сьогодні, уведення додаткового 25% тарифів на імпорт із Мексики відкладено на 1 місяць.