Час від часу отримую запитання від журналістів щодо спроможностей росії продовжувати війну.
Вони залишаються, і, на жаль, держава-агресор має можливість розраховувати не тільки на власні ресурси, але й на зовнішні.
Паралельно із введенням в дію нових пакетів санкцій (які ми вітаємо та які широко висвітлюються засобами масової інформації), спрямованих, як зазначається, на «послаблення спроможностей росії вести агресивну, загарбницьку війну», відбуваються й інші процеси, які частково нівелюють ефект від запроваджуваних обмежень.
930 компаній з держав ЄС та G7 є великими платниками податку на прибуток в росії.
Загальна виручка 827 підприємств з ЄС склала 81,4 млрд. доларів, що нижче показника 2022 року (111,4 млрд. доларів), однак їх відрахування податку на прибуток збереглись на рівні 3 млрд. доларів. У зв’язку з підвищенням ставки податку на прибуток у 2025 році з 20% до 25% очікується, що у нинішньому році «внесок» компаній з ЄС та G7 у фінансування російського вторгнення в Україну зросте.
Торік доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів зросли на 3,8 млрд. доларів – до 192 млрд. доларів (продаж нафти принесла +4,5 млрд. доларів, у той час як виручка від реалізації на зовнішніх ринках нафтопродуктів дещо знизилась).
У 2024 році обсяг експорту трубопровідного газу російським «Газпромом» в Європу зріс на 13% – з 28,3 млрд. кубометрів до 32 млрд. кубометрів. Виходячи з середньозваженої порахованої урядом росії вартості 1000 кубометрів, трубопровідне постачання газу до ЄС може принести державі-агресорці близько 10,8 млрд. доларів.
Постачання скрапленого природного газу з росії взагалі досягли рекордного рівня. У 2024 році через європейські порти пройшло 17,8 млн. тонн СПГ (на 2 млн. тонн більше порівняно з 2023 роком), його вартість оцінюється у більш ніж 7,4 млрд. євро.
Найбільшим постачальником російського скрапленого газу являється завод «Ямал СПГ» компанії «Новатек» (санкції торкнулись тільки іншого проекту компанії «Арктік СПГ-2»).
росії було б важко транспортувати свою продукцію з «Ямалу СПГ», особливо взимку, коли ціни перебувають на максимумі, якби не допомога в обслуговуванні спеціалізованих суден льодового класу… в європейських портах. З’ясувалось, що дві верфі (у Франції та Данії) забезпечили технічне обслуговування 14 з 15 спеціалізованих танкерів класу Arc7, які доставляють російський СПГ в Європу (останній, 15 танкер зареєстрований за підсанкційним «Совкомфлотом», і через брак запчастин та відсутність обслуговування вже шість місяців перебуває у простої). Одна з верфей запевнила, що надавала послуги, дотримуючись вимог законодавства, оскільки формально газовози належали не російським власникам, і вона не має відношення до вибору вантажів, які визначали для перевезень власники судноплавних компаній, яким належать обслуговувані судна.
А є ще «делікатна нерішучість» щодо зниження цінової стелі на російську нафту та нафтопродукти, вільно працюючий в Європі та світі «росатом», триваюча дискусія про запровадження / не запровадження обмежень щодо російського алюмінію…
У тому числі й з цих «цеглинок» складаються додаткові можливості для росії продовжувати війну.
Вони залишаються, і, на жаль, держава-агресор має можливість розраховувати не тільки на власні ресурси, але й на зовнішні.
Паралельно із введенням в дію нових пакетів санкцій (які ми вітаємо та які широко висвітлюються засобами масової інформації), спрямованих, як зазначається, на «послаблення спроможностей росії вести агресивну, загарбницьку війну», відбуваються й інші процеси, які частково нівелюють ефект від запроваджуваних обмежень.
930 компаній з держав ЄС та G7 є великими платниками податку на прибуток в росії.
Загальна виручка 827 підприємств з ЄС склала 81,4 млрд. доларів, що нижче показника 2022 року (111,4 млрд. доларів), однак їх відрахування податку на прибуток збереглись на рівні 3 млрд. доларів. У зв’язку з підвищенням ставки податку на прибуток у 2025 році з 20% до 25% очікується, що у нинішньому році «внесок» компаній з ЄС та G7 у фінансування російського вторгнення в Україну зросте.
Торік доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів зросли на 3,8 млрд. доларів – до 192 млрд. доларів (продаж нафти принесла +4,5 млрд. доларів, у той час як виручка від реалізації на зовнішніх ринках нафтопродуктів дещо знизилась).
У 2024 році обсяг експорту трубопровідного газу російським «Газпромом» в Європу зріс на 13% – з 28,3 млрд. кубометрів до 32 млрд. кубометрів. Виходячи з середньозваженої порахованої урядом росії вартості 1000 кубометрів, трубопровідне постачання газу до ЄС може принести державі-агресорці близько 10,8 млрд. доларів.
Постачання скрапленого природного газу з росії взагалі досягли рекордного рівня. У 2024 році через європейські порти пройшло 17,8 млн. тонн СПГ (на 2 млн. тонн більше порівняно з 2023 роком), його вартість оцінюється у більш ніж 7,4 млрд. євро.
Найбільшим постачальником російського скрапленого газу являється завод «Ямал СПГ» компанії «Новатек» (санкції торкнулись тільки іншого проекту компанії «Арктік СПГ-2»).
росії було б важко транспортувати свою продукцію з «Ямалу СПГ», особливо взимку, коли ціни перебувають на максимумі, якби не допомога в обслуговуванні спеціалізованих суден льодового класу… в європейських портах. З’ясувалось, що дві верфі (у Франції та Данії) забезпечили технічне обслуговування 14 з 15 спеціалізованих танкерів класу Arc7, які доставляють російський СПГ в Європу (останній, 15 танкер зареєстрований за підсанкційним «Совкомфлотом», і через брак запчастин та відсутність обслуговування вже шість місяців перебуває у простої). Одна з верфей запевнила, що надавала послуги, дотримуючись вимог законодавства, оскільки формально газовози належали не російським власникам, і вона не має відношення до вибору вантажів, які визначали для перевезень власники судноплавних компаній, яким належать обслуговувані судна.
А є ще «делікатна нерішучість» щодо зниження цінової стелі на російську нафту та нафтопродукти, вільно працюючий в Європі та світі «росатом», триваюча дискусія про запровадження / не запровадження обмежень щодо російського алюмінію…
У тому числі й з цих «цеглинок» складаються додаткові можливості для росії продовжувати війну.
🏦Борг перед НБУ за неповернутими кредитами рефінансування неплатоспроможних банків – 36,7 млрд. грн.
НБУ відзвітував, що за підсумками 2024 року йому було повернуто 457 млн. грн. на погашення проблемної заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків. 2/3 з цієї суми це стягнення застави та нерухомого майна поручителів за кредитами.
💸Мова йде про кредити рефінансування, які надавались переважно у 2008-2014 рр. банкам, які згодом були визнані неплатоспроможними і виведені з ринку.
🔹Найбільші кейси – це Надра, Дельта, Фінансова ініціатива, Ва-банк, Фінанси і кредит, Імексбанк та ін. Власники цих банків загальновідомі. Зараз вони здебільшого переховуються за межами України у Австрії, Франції та ін. юрисдикціях, але… деякі з них продовжують вести бізнес в Україні.
✔️💵Всього з 2015 року повернуто близько 20 млрд. грн. за проблемними кредитами рефінансування, що складає трохи більше третини загальної заборгованості неплатоспроможних банків перед НБУ.
При цьому в останні роки суми коштів, які повертаються, зменшуються.
Банки - банкрути скоротили свій борг перед НБУ:
▪️У 2019 році – на 3,6 млрд. грн.,
▪️2020 – 2,18 млрд. грн.,
▪️2021 – 1,4 млрд. грн.,
▪️2022 - 1,07 млрд. грн.,
▪️2023 – 0,94 млрд. грн.,
▪️2024 – 0,46 млрд. грн.
💁♂️Чому так? Думаю, відповідь очевидна. Попри сотні судових позовів, які були подані НБУ проти власників таких банків і поручителів за кредитами рефінансування, час грає не користь держави. Розгляди судових справ затягуються в експертизах і апеляціях, десь минають строки позовної давності, десь кримінальні провадження закриваються за строком давності, не кажучи вже про втрату самих предметів застави за цей час.
Як результат, на 1 січня 2025 року борг перед НБУ за дефолтними кредитами рефінансування становить 36,7 млрд. грн. Під ці кошти НБУ вже давно сформував резерви і відповідно недоотримав прибуток, частина якого потім могла бути сплачена до бюджету. Ці кошти точно зараз не були б зайвими для України.
НБУ відзвітував, що за підсумками 2024 року йому було повернуто 457 млн. грн. на погашення проблемної заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків. 2/3 з цієї суми це стягнення застави та нерухомого майна поручителів за кредитами.
💸Мова йде про кредити рефінансування, які надавались переважно у 2008-2014 рр. банкам, які згодом були визнані неплатоспроможними і виведені з ринку.
🔹Найбільші кейси – це Надра, Дельта, Фінансова ініціатива, Ва-банк, Фінанси і кредит, Імексбанк та ін. Власники цих банків загальновідомі. Зараз вони здебільшого переховуються за межами України у Австрії, Франції та ін. юрисдикціях, але… деякі з них продовжують вести бізнес в Україні.
✔️💵Всього з 2015 року повернуто близько 20 млрд. грн. за проблемними кредитами рефінансування, що складає трохи більше третини загальної заборгованості неплатоспроможних банків перед НБУ.
При цьому в останні роки суми коштів, які повертаються, зменшуються.
Банки - банкрути скоротили свій борг перед НБУ:
▪️У 2019 році – на 3,6 млрд. грн.,
▪️2020 – 2,18 млрд. грн.,
▪️2021 – 1,4 млрд. грн.,
▪️2022 - 1,07 млрд. грн.,
▪️2023 – 0,94 млрд. грн.,
▪️2024 – 0,46 млрд. грн.
💁♂️Чому так? Думаю, відповідь очевидна. Попри сотні судових позовів, які були подані НБУ проти власників таких банків і поручителів за кредитами рефінансування, час грає не користь держави. Розгляди судових справ затягуються в експертизах і апеляціях, десь минають строки позовної давності, десь кримінальні провадження закриваються за строком давності, не кажучи вже про втрату самих предметів застави за цей час.
Як результат, на 1 січня 2025 року борг перед НБУ за дефолтними кредитами рефінансування становить 36,7 млрд. грн. Під ці кошти НБУ вже давно сформував резерви і відповідно недоотримав прибуток, частина якого потім могла бути сплачена до бюджету. Ці кошти точно зараз не були б зайвими для України.
Міністерство економіки погіршило свої оцінки економічного зростання у 2024 році з 4% до 3,6%.
💁♂️Очікувано, на тлі більш стриманих показників зростання реального ВВП у 3-му кварталі, яке сповільнилось до 2%.
🏦Світовий банк оцінив зростання реального ВВП у 2024 році на рівні 3,2%. На наступному тижні буде оновлений макро-прогноз від Нацбанку. Додатково відкалібруємо очікування зміни реального ВВП у 2024 році, але принципових змін не очікується. Зростання буде ближчим до 3,5%.
Основний драйвер зростання у 2024 році – споживання, внесок інвестицій (валового нагромадження основного капіталу) порівняно із позаминулим роком очікується помітно меншим.
Стримують відновлення структурні проблеми – стиснений ринок праці, дефіцит електроенергії та звісно сама війна, яка приносить збитки, руйнування, породжує невизначеність, пригнічує інвестиції, обумовлює міграцію тощо.
Державні програми стимулювання економіки додатково підтримували зростання, хоча слід розуміти через обмеженість бюджетних ресурсів на зазначені цілі – такий вплив має бути також обмеженим. Не берусь оцінювати коректність розрахунків, але МЕРТ оцінив вплив усіх програм під брендом «Зроблено в Україні», включно із програмою «5-7-9», у додаткові +0,6% в.п. зростання ВВП.
Зростання на 3,6% у 2024 році означає, що реальний ВВП на кінець минулого року буде все ще на рівні 77,7% від рівня 2021 року. Попереду тривале відновлення, динаміка якого буде насамперед залежати від того як і коли закінчиться війна.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Марко Рубіо: «Післявоєнний світовий порядок не просто застарів; зараз це зброя, яка використовується проти нас».
Було цікаво послухати номінаційні слухання у Сенаті США щодо кандидатури Марко Рубіо, якого новий Президент США, Дональд Трамп, висунув на посаду Державного секретаря. Це по суті третя людина в ієрархії виконавчої влади США (після президента і віце-президента), що очолює Держдеп та опікується зовнішньою політикою США.
Слухання тривали більше 4-х годин. Нижче основні тези вступної промови Рубіо у Сенаті, а також його позиція по Україні:
▪️Глобальний порядок, який виник після 2 Світової Війни, десятиліттями добре служив США і його союзникам. Зростали доходи американців, виникли нові альянси у Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні, які сприяли стабільності, демократії та процвітанню в цих регіонах. Зрештою впали Берлінський мур та «імперія зла» (СРСР).
«Із тріумфу завершення холодної війни виник двопартійний консенсус у США, що ми досягнули «кінця історії». Що всі нації на землі стануть членами демократичної спільноти, очолюваної Заходом. І що зовнішню політику, яка служить національним інтересам можна замінити такою, яка служитиме «ліберальному світовому порядку», де країни відмовляться від своєї національної ідентичності, а люди в них стануть громадянами світу».
▪️Таке сприйняття «кінця історії» було не тільки фантазією, але й небезпечною оманою. В США та інших передових державах майже релігійне слідування принципам вільної торгівлі за рахунок цих країн призвело до де-індустріалізації, передачі критичних ланцюгів поставок в руки країн - суперників, і відповідно кризи робітничого і скороченню середнього класу. Ірраціональне прагнення до свободи пересування призвело до міграційних криз і зростанню злочинності, що загрожує стабільності суспільств і урядів.
▪️Країни - конкуренти маніпулювали глобальним порядком за рахунок США. У той час як США надто часто продовжувала ставити пріоритет «глобального порядку» вище своїх основних національних інтересів, інші нації і країни продовжували діяти так як завжди – у відповідності до своїх власних найкращих інтересів. Вони маніпулювали новим світовим порядком, який служив їх інтересам за рахунок інтересів США.
«Ми вітали Комуністичну партію Китаю в цьому глобальному порядку. І вони скористатися всіма його перевагами, проігнорувавши всі свої зобов'язання і обов'язки. Натомість вони брехали, обманювали, хакнули та вкрали шлях до статусу глобальної наддержави за наш рахунок...У Москві, Тегерані та Пхеньяні диктатори сіють хаос і нестабільність, підтримують та фінансують радикальні терористичні групи, ховаючись за своїм правом вето ООН і загрозою ядерної війни».
▪️Основна місія Держдепу за каденції Рубіо буде виконання передвиборчої обіцянки Трампа – зробити Америку великою знов. США ніколи не залишаться осторонь страждань людей по всьому світові. Але за Президента Трампа основний пріоритет у роботі Держдепу має бути і буде США. Це визначатиме напрями зовнішньої політики. Кожен долар платників податків, що витрачається за програмами зовнішньої політики, має відповідати на три основні питання: чи робить це США безпечнішою, сильнішою і більш заможною країною.
«Розсудливість у зовнішній політиці не означає відмову від наших цінностей. І ставлення національних інтересів США і американців понад усе не є ізоляціонізмом. Навпаки це здорове розуміння того, що наша сила і багатство не є нескінченими, а зовнішня політика сконцентрована навколо національних інтересів не є якоюсь застарілою реліквією...Зараз це є необхідно як ніколи. Врешті решт як Америка може підтримувати «мир на Землі», якщо спочатку не має безпеки вдома. Що доброго нашим союзникам із того, що США не є сильними. Як ми можемо запобігти людським стражданням по всьому світові, якщо країна сама не є заможною».
Було цікаво послухати номінаційні слухання у Сенаті США щодо кандидатури Марко Рубіо, якого новий Президент США, Дональд Трамп, висунув на посаду Державного секретаря. Це по суті третя людина в ієрархії виконавчої влади США (після президента і віце-президента), що очолює Держдеп та опікується зовнішньою політикою США.
Слухання тривали більше 4-х годин. Нижче основні тези вступної промови Рубіо у Сенаті, а також його позиція по Україні:
▪️Глобальний порядок, який виник після 2 Світової Війни, десятиліттями добре служив США і його союзникам. Зростали доходи американців, виникли нові альянси у Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні, які сприяли стабільності, демократії та процвітанню в цих регіонах. Зрештою впали Берлінський мур та «імперія зла» (СРСР).
«Із тріумфу завершення холодної війни виник двопартійний консенсус у США, що ми досягнули «кінця історії». Що всі нації на землі стануть членами демократичної спільноти, очолюваної Заходом. І що зовнішню політику, яка служить національним інтересам можна замінити такою, яка служитиме «ліберальному світовому порядку», де країни відмовляться від своєї національної ідентичності, а люди в них стануть громадянами світу».
▪️Таке сприйняття «кінця історії» було не тільки фантазією, але й небезпечною оманою. В США та інших передових державах майже релігійне слідування принципам вільної торгівлі за рахунок цих країн призвело до де-індустріалізації, передачі критичних ланцюгів поставок в руки країн - суперників, і відповідно кризи робітничого і скороченню середнього класу. Ірраціональне прагнення до свободи пересування призвело до міграційних криз і зростанню злочинності, що загрожує стабільності суспільств і урядів.
▪️Країни - конкуренти маніпулювали глобальним порядком за рахунок США. У той час як США надто часто продовжувала ставити пріоритет «глобального порядку» вище своїх основних національних інтересів, інші нації і країни продовжували діяти так як завжди – у відповідності до своїх власних найкращих інтересів. Вони маніпулювали новим світовим порядком, який служив їх інтересам за рахунок інтересів США.
«Ми вітали Комуністичну партію Китаю в цьому глобальному порядку. І вони скористатися всіма його перевагами, проігнорувавши всі свої зобов'язання і обов'язки. Натомість вони брехали, обманювали, хакнули та вкрали шлях до статусу глобальної наддержави за наш рахунок...У Москві, Тегерані та Пхеньяні диктатори сіють хаос і нестабільність, підтримують та фінансують радикальні терористичні групи, ховаючись за своїм правом вето ООН і загрозою ядерної війни».
▪️Основна місія Держдепу за каденції Рубіо буде виконання передвиборчої обіцянки Трампа – зробити Америку великою знов. США ніколи не залишаться осторонь страждань людей по всьому світові. Але за Президента Трампа основний пріоритет у роботі Держдепу має бути і буде США. Це визначатиме напрями зовнішньої політики. Кожен долар платників податків, що витрачається за програмами зовнішньої політики, має відповідати на три основні питання: чи робить це США безпечнішою, сильнішою і більш заможною країною.
«Розсудливість у зовнішній політиці не означає відмову від наших цінностей. І ставлення національних інтересів США і американців понад усе не є ізоляціонізмом. Навпаки це здорове розуміння того, що наша сила і багатство не є нескінченими, а зовнішня політика сконцентрована навколо національних інтересів не є якоюсь застарілою реліквією...Зараз це є необхідно як ніколи. Врешті решт як Америка може підтримувати «мир на Землі», якщо спочатку не має безпеки вдома. Що доброго нашим союзникам із того, що США не є сильними. Як ми можемо запобігти людським стражданням по всьому світові, якщо країна сама не є заможною».
Данило Гетманцев
Марко Рубіо: «Післявоєнний світовий порядок не просто застарів; зараз це зброя, яка використовується проти нас». Було цікаво послухати номінаційні слухання у Сенаті США щодо кандидатури Марко Рубіо, якого новий Президент США, Дональд Трамп, висунув на посаду…
▪️Післявоєнний порядок представляє небезпеку для США, і має бути змінений. Всі ці прорахунки призвели до того, що США зараз змушені протистояти найбільшому ризику геополітичної нестабільності після 2 Світової війни. Післявоєнний світовий порядок не просто застарів; зараз це зброя, яка використовується проти США.
«Через вісім десятиліть американська нація знов покликана створити «вільний світ із хаосу». Це буде нелегко. І це буде неможливо без сильної Америки, яка взаємодіятиме із світом, знову ставлячи свої основні національні інтереси понад усе».
▪️Війна в Україні має закінчитись – це має стати офіційною позицією США. Далі наведу скорочену і відредаговану для більшої ясності цитату:
«Президент Трамп хоче зупинити смерті серед цивільних і військових. Руйнування від війни є екстраординарним. Знадобиться покоління, і сотні мільярдів доларів, щоб все відбудувати. Мільйони українців поїхали за межі країни і це питання, чи повернуться вони з огляду на руйнування...
Яку роль у припиненні війни мають відіграти США? Адміністрація, що уходить (Дж. Байдена) ніколи не давала чітких орієнтирів, як має закінчитись війна і що досягнення конкретно яких результатів вони фінансують в Україні. Підхід був такий, що США підтримуватимуть Україну як довго вона цього потребуватиме і за будь який кошт. Це нереалістична позиція. Правда полягає в тому, що росія ніколи не захопить всю Україну. Українці є занадто сміливими та героїчно б’ються за свою країну. Країна є занадто великою… Але це також нереалістично думати, що така відносно невелика країна змусить росію (неважливо які втрати понесла остання в результаті війни і санкцій) відступити на кордони, які були до початку повномасштабного вторгнення…
Проблема України не втому, що в неї закінчуються гроші (на фінансування військових зусиль), а в тому що у неї закінчуються українці.. Не має сумнівів, що все це неприйнятно… Але війна має закінчитись, і це має бути офіційною позицією США...
Який план по завершенню війни? Це буде складно, вимагатиме сильних дипломатичних зусиль. На початку має бути встановлений режим припиненню вогню. Всі сторони мають стояти на реалістичних позиціях. Мають бути поступки як з боку росії, так і України. Має бути баланс, щоб обидві сторони мали важелі впливу…путін зараз намагається отримати максимальний вплив, просуваючи нейтральний статус так, щоб він міг повторити вторгнення за 4-5 років… Не думаю, що це сценарій який нас всіх задовільнить…Але Україна також має бути готова до поступок».
Номінаційний виступ Рубіо дещо навів фокус на майбутню зовнішню політику США. Утім без сенсацій. Його погляди на глобальну повістку віддзеркалюють передвиборчу риторику нового Президента США, Дональда Трампа. Останній не задоволений існуючим світовим ліберальними порядком, що, на його думку, в останні десятиліття призвів до небезпечного посилення Китаю та послаблення США, і волів би це змінити, зробивши «Америку сильною знов». Яструбині випади Рубіо у вступній промові проти Китаю дають чітко зрозуміти, кого в майбутній адміністрації США вбачають загрозою номер один.
Утім парадокс полягає в тому, що автократичні лідери країн антагоністів (Китай, росія, іран та їх проксі) також не вдоволені існуючим глобальним політичним, безпековим, економічним розкладом, ревізію якого вони намагаються зробити. Чи є тут поле для глобального компромісу, що впливатиме і на майбутнє України, покаже час. Утім за будь-якого розвитку подій, нам своє робити – захищати Україну, відбудовувати її, повертати людей, ставати щодня сильнішими у військовому та економічному плані.
«Через вісім десятиліть американська нація знов покликана створити «вільний світ із хаосу». Це буде нелегко. І це буде неможливо без сильної Америки, яка взаємодіятиме із світом, знову ставлячи свої основні національні інтереси понад усе».
▪️Війна в Україні має закінчитись – це має стати офіційною позицією США. Далі наведу скорочену і відредаговану для більшої ясності цитату:
«Президент Трамп хоче зупинити смерті серед цивільних і військових. Руйнування від війни є екстраординарним. Знадобиться покоління, і сотні мільярдів доларів, щоб все відбудувати. Мільйони українців поїхали за межі країни і це питання, чи повернуться вони з огляду на руйнування...
Яку роль у припиненні війни мають відіграти США? Адміністрація, що уходить (Дж. Байдена) ніколи не давала чітких орієнтирів, як має закінчитись війна і що досягнення конкретно яких результатів вони фінансують в Україні. Підхід був такий, що США підтримуватимуть Україну як довго вона цього потребуватиме і за будь який кошт. Це нереалістична позиція. Правда полягає в тому, що росія ніколи не захопить всю Україну. Українці є занадто сміливими та героїчно б’ються за свою країну. Країна є занадто великою… Але це також нереалістично думати, що така відносно невелика країна змусить росію (неважливо які втрати понесла остання в результаті війни і санкцій) відступити на кордони, які були до початку повномасштабного вторгнення…
Проблема України не втому, що в неї закінчуються гроші (на фінансування військових зусиль), а в тому що у неї закінчуються українці.. Не має сумнівів, що все це неприйнятно… Але війна має закінчитись, і це має бути офіційною позицією США...
Який план по завершенню війни? Це буде складно, вимагатиме сильних дипломатичних зусиль. На початку має бути встановлений режим припиненню вогню. Всі сторони мають стояти на реалістичних позиціях. Мають бути поступки як з боку росії, так і України. Має бути баланс, щоб обидві сторони мали важелі впливу…путін зараз намагається отримати максимальний вплив, просуваючи нейтральний статус так, щоб він міг повторити вторгнення за 4-5 років… Не думаю, що це сценарій який нас всіх задовільнить…Але Україна також має бути готова до поступок».
Номінаційний виступ Рубіо дещо навів фокус на майбутню зовнішню політику США. Утім без сенсацій. Його погляди на глобальну повістку віддзеркалюють передвиборчу риторику нового Президента США, Дональда Трампа. Останній не задоволений існуючим світовим ліберальними порядком, що, на його думку, в останні десятиліття призвів до небезпечного посилення Китаю та послаблення США, і волів би це змінити, зробивши «Америку сильною знов». Яструбині випади Рубіо у вступній промові проти Китаю дають чітко зрозуміти, кого в майбутній адміністрації США вбачають загрозою номер один.
Утім парадокс полягає в тому, що автократичні лідери країн антагоністів (Китай, росія, іран та їх проксі) також не вдоволені існуючим глобальним політичним, безпековим, економічним розкладом, ревізію якого вони намагаються зробити. Чи є тут поле для глобального компромісу, що впливатиме і на майбутнє України, покаже час. Утім за будь-якого розвитку подій, нам своє робити – захищати Україну, відбудовувати її, повертати людей, ставати щодня сильнішими у військовому та економічному плані.
💰У 2024 році з загального фонду державного бюджету профінансовано видатків на 3 490,8 млрд. грн.
Це на 13,1% (або на 456,5 млрд. грн.) більше ніж у 2023 році.
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.
Кошти було розподілено наступним чином:
🔹1 289,0 млрд. грн. (36,9% від усіх видатків загального фонду, +68,0 млрд. грн. або +5,6% порівняно з 2023 роком) – на оплату праці з нарахуваннями, зокрема, 973,3 млрд. грн. – на грошове утримання військовослужбовців;
🔹587,1 млрд. грн. (16,8%) – на оплату використання товарів і послуг, у тому числі 340,0 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування тощо для Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів;157,3 млрд. грн. – перераховано на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
🔹570,1 млрд. грн. (16,3%, на 42,4 млрд. грн. або на 8,0% більше, ніж у 2023 році) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, різних видів допомоги, стипендій тощо), у тому числі 274,7 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 112,8 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій; 39,6 млрд. грн. – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу (ними скористались понад 3,2 млн. домогосподарств).
🔹426,7 млрд. грн. (12,2%) – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям), зокрема 378,2 млрд. грн. спрямовано на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 18 млрд. грн – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (адміністратора програми «Доступні кредити 5-7-9%»);
🔹307,4 млрд. грн. (8,8%, +59,8 млрд. грн. або +24,1% порівняно з 2023 роком) – на обслуговування державного боргу;
🔹177,5 млрд. грн. (5,1%, на 28,9 млрд. грн. або на 19,4% більше, ніж у 2023 році) – на трансферти місцевим бюджетам.
💁♂️Завдяки нашим сумлінним платникам податків та допомозі міжнародних партнерів ми гідно пройшли непростий 2024 рік (на початку якого у нас була досить складна бюджетна ситуація) і вступили у 2025 рік з чітким розумінням джерел покриття усіх запланованих видатків.
Це на 13,1% (або на 456,5 млрд. грн.) більше ніж у 2023 році.
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.
Кошти було розподілено наступним чином:
🔹1 289,0 млрд. грн. (36,9% від усіх видатків загального фонду, +68,0 млрд. грн. або +5,6% порівняно з 2023 роком) – на оплату праці з нарахуваннями, зокрема, 973,3 млрд. грн. – на грошове утримання військовослужбовців;
🔹587,1 млрд. грн. (16,8%) – на оплату використання товарів і послуг, у тому числі 340,0 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування тощо для Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів;157,3 млрд. грн. – перераховано на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
🔹570,1 млрд. грн. (16,3%, на 42,4 млрд. грн. або на 8,0% більше, ніж у 2023 році) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, різних видів допомоги, стипендій тощо), у тому числі 274,7 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 112,8 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій; 39,6 млрд. грн. – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу (ними скористались понад 3,2 млн. домогосподарств).
🔹426,7 млрд. грн. (12,2%) – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям), зокрема 378,2 млрд. грн. спрямовано на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 18 млрд. грн – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (адміністратора програми «Доступні кредити 5-7-9%»);
🔹307,4 млрд. грн. (8,8%, +59,8 млрд. грн. або +24,1% порівняно з 2023 роком) – на обслуговування державного боргу;
🔹177,5 млрд. грн. (5,1%, на 28,9 млрд. грн. або на 19,4% більше, ніж у 2023 році) – на трансферти місцевим бюджетам.
💁♂️Завдяки нашим сумлінним платникам податків та допомозі міжнародних партнерів ми гідно пройшли непростий 2024 рік (на початку якого у нас була досить складна бюджетна ситуація) і вступили у 2025 рік з чітким розумінням джерел покриття усіх запланованих видатків.
Підбито підсумки роботи Державної служби зайнятості у 2024 році.
Коротко мовою цифр:
✔️за сприяння держави забезпечено зайнятість 330 тисяч осіб, з них працевлаштовано 250 тисяч осіб (найбільше – у Дніпропетровській (22,8 тис.), Львівській (16,3 тис.), Харківській (15,6 тис.) областях);
✔️за рахунок реалізації компенсаційних програм для роботодавців надано роботу 16 тисячам безробітних різних категорій;
✔️працевлаштовано 15 тисяч ВПО за рахунок компенсації роботодавцям витрат на оплату праці;
✔️32,8 тисяч осіб брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру (найбільше – у Харківській (6,7 тис.), Черкаській (4,3 тис.), Хмельницькій (2,6 тис.) областях);
✔️здійснено 138 тис. направлень громадян для участі у роботах в рамках «Армії відновлення» (найбільше – у Харківській (17,4 тис.), Донецькій (15,5 тис.), Київській (14,7 тис.) областях);
✔️41 тисяча осіб пройшли навчання за направленням Держслужби зайнятості, з них 24 тисячі осіб – у Центрах професійно-технічної освіти ДСЗ (діють у Дніпрі, Івано-Франківську, Львові, Одесі, Полтаві, Рівному, Сумах, Харкові);
✔️видано 23 тисячі ваучерів на здобуття освіти (нині доступні вже 155 професій та спеціальностей).
Одним з інструментів забезпечення зайнятості є програма «Власна справа», яка передбачає виділення грантів на створення та розвиток власного бізнесу.
💰Від початку її реалізації видано 23 тисяч мікрогрантів (до 250 тисяч грн.) на загальну суму 5,4 млрд. грн., у результаті передбачено створення 47 тисяч нових робочих місць. Найактивніше реалізується програма у Львівські області (майже 3,1 тис. мікрогрантів), м. Києві (близько 2,1 тис.), Рівненські області (1,7 тис.).
🔹У рамках «ветеранської компоненти» програми «Власна справа» понад 1,1 тисяча заявників-переможців отримали на безповоротній основі грантів (у розмірі до 1 млн. грн.) на загальну суму 537 млн. грн., у результаті планується створення 2,2 тисяч робочих місць.
❗️Високий рівень безробіття є одним з найбільших викликів для української економіки – як на сьогодні, так і у перспективі, враховуючи ще більшу потребу в кадрах усіх професій та спеціальностей під час реалізації програм відновлення.
💁♂️Тому роботу в напрямі підвищення ефективності діючих та запуску нових програм, які сприятимуть зайнятості та скороченню безробіття, потрібно посилювати.
Коротко мовою цифр:
✔️за сприяння держави забезпечено зайнятість 330 тисяч осіб, з них працевлаштовано 250 тисяч осіб (найбільше – у Дніпропетровській (22,8 тис.), Львівській (16,3 тис.), Харківській (15,6 тис.) областях);
✔️за рахунок реалізації компенсаційних програм для роботодавців надано роботу 16 тисячам безробітних різних категорій;
✔️працевлаштовано 15 тисяч ВПО за рахунок компенсації роботодавцям витрат на оплату праці;
✔️32,8 тисяч осіб брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру (найбільше – у Харківській (6,7 тис.), Черкаській (4,3 тис.), Хмельницькій (2,6 тис.) областях);
✔️здійснено 138 тис. направлень громадян для участі у роботах в рамках «Армії відновлення» (найбільше – у Харківській (17,4 тис.), Донецькій (15,5 тис.), Київській (14,7 тис.) областях);
✔️41 тисяча осіб пройшли навчання за направленням Держслужби зайнятості, з них 24 тисячі осіб – у Центрах професійно-технічної освіти ДСЗ (діють у Дніпрі, Івано-Франківську, Львові, Одесі, Полтаві, Рівному, Сумах, Харкові);
✔️видано 23 тисячі ваучерів на здобуття освіти (нині доступні вже 155 професій та спеціальностей).
Одним з інструментів забезпечення зайнятості є програма «Власна справа», яка передбачає виділення грантів на створення та розвиток власного бізнесу.
💰Від початку її реалізації видано 23 тисяч мікрогрантів (до 250 тисяч грн.) на загальну суму 5,4 млрд. грн., у результаті передбачено створення 47 тисяч нових робочих місць. Найактивніше реалізується програма у Львівські області (майже 3,1 тис. мікрогрантів), м. Києві (близько 2,1 тис.), Рівненські області (1,7 тис.).
🔹У рамках «ветеранської компоненти» програми «Власна справа» понад 1,1 тисяча заявників-переможців отримали на безповоротній основі грантів (у розмірі до 1 млн. грн.) на загальну суму 537 млн. грн., у результаті планується створення 2,2 тисяч робочих місць.
❗️Високий рівень безробіття є одним з найбільших викликів для української економіки – як на сьогодні, так і у перспективі, враховуючи ще більшу потребу в кадрах усіх професій та спеціальностей під час реалізації програм відновлення.
💁♂️Тому роботу в напрямі підвищення ефективності діючих та запуску нових програм, які сприятимуть зайнятості та скороченню безробіття, потрібно посилювати.
❗️Триває подання документів на конкурс Директора БЕБ.
Конкурс, який буде проходити відкрито, прозоро і де в комісії вирішальне слово у міжнародників.
Багато з ким говорив.
З гідних, професійних, розумних.
Не хочуть іти на конкурс та працювати на державу. Тотальне розчарування, спровоковане з одного боку деякими з тих, хто потрапляє на державну службу та прямо дискредитує її своїми діями, брехнею, тупістю, а з іншого - суспільством, яке сприймає кожного чиновника як покидька і крадія, за визначенням, все примітизуючи. В цьому суспільству активно допомагають замовними матеріалами покидьки, з якими нормальна людина бореться.
Тому люди, що цінують репутацію не йдуть на держслужбу, провокуючи кадровий голод, а врешті і катастрофу не тільки державного управління, а й держави в цілому.
Вигодонабувачами цього замкненого кола є тільки корупціонери та ворог.
Ми, українці, та український бізнес програємо.
Державу.
Майбутнє.
Бій з тінню.
У випадку з БЕБ - програємо навіть не придбавши квиток!
Термін для подання документів завершується.
Благаю, візьміть участь в конкурсі, станьте частиною тих, хто змінює цю країну на краще!
Ви дуже нам потрібні!!!
Конкурс, який буде проходити відкрито, прозоро і де в комісії вирішальне слово у міжнародників.
Багато з ким говорив.
З гідних, професійних, розумних.
Не хочуть іти на конкурс та працювати на державу. Тотальне розчарування, спровоковане з одного боку деякими з тих, хто потрапляє на державну службу та прямо дискредитує її своїми діями, брехнею, тупістю, а з іншого - суспільством, яке сприймає кожного чиновника як покидька і крадія, за визначенням, все примітизуючи. В цьому суспільству активно допомагають замовними матеріалами покидьки, з якими нормальна людина бореться.
Тому люди, що цінують репутацію не йдуть на держслужбу, провокуючи кадровий голод, а врешті і катастрофу не тільки державного управління, а й держави в цілому.
Вигодонабувачами цього замкненого кола є тільки корупціонери та ворог.
Ми, українці, та український бізнес програємо.
Державу.
Майбутнє.
Бій з тінню.
У випадку з БЕБ - програємо навіть не придбавши квиток!
Термін для подання документів завершується.
Благаю, візьміть участь в конкурсі, станьте частиною тих, хто змінює цю країну на краще!
Ви дуже нам потрібні!!!
📈✅Держава у 2024 році збільшила видобуток газу.
Провідна компаній у цій сфері – АТ «Укргазвидобування», що входить до складу Групи Нафтогаз, торік наростила видобуток товарного газу на 5,3% – до 13,9 млрд. кубометрів (проти 13,2 млрд. кубометрів у 2023 році).
Минулого року введено 83 нові свердловини:
▪️60 – експлуатаційних;
▪️23 – пошуково-розвідувальні.
У 2024 році обсяги проведеного компанією буріння склали 370 тис. метрів (на 14% більше, ніж у 2023 році, це є максимальним показником за останні роки).
Збільшено буріння свердловин, які дають змогу видобувати газ на важкодоступних ділянках – торік їх кількість зросла до 60 проти 51 такої свердловини у 2023 році.
Окрім покращання виробничих показників, НАК «Нафтогаз України» продовжує відігравати серйозну роль у забезпечення фінансової стабільності у державі.
💵У 2024 році компанія поповнила бюджети усіх рівнів на 104,3 млрд. грн., зокрема:
🔹81,8 млрд. грн. надійшли до державного бюджету у вигляді податків і зборів;
🔹15,7 млрд. грн. склали дивіденди, нараховані на корпоративні права держави;
🔹6,8 млрд. грн. було спрямовано у місцеві бюджети.
Провідна компаній у цій сфері – АТ «Укргазвидобування», що входить до складу Групи Нафтогаз, торік наростила видобуток товарного газу на 5,3% – до 13,9 млрд. кубометрів (проти 13,2 млрд. кубометрів у 2023 році).
Минулого року введено 83 нові свердловини:
▪️60 – експлуатаційних;
▪️23 – пошуково-розвідувальні.
У 2024 році обсяги проведеного компанією буріння склали 370 тис. метрів (на 14% більше, ніж у 2023 році, це є максимальним показником за останні роки).
Збільшено буріння свердловин, які дають змогу видобувати газ на важкодоступних ділянках – торік їх кількість зросла до 60 проти 51 такої свердловини у 2023 році.
Окрім покращання виробничих показників, НАК «Нафтогаз України» продовжує відігравати серйозну роль у забезпечення фінансової стабільності у державі.
💵У 2024 році компанія поповнила бюджети усіх рівнів на 104,3 млрд. грн., зокрема:
🔹81,8 млрд. грн. надійшли до державного бюджету у вигляді податків і зборів;
🔹15,7 млрд. грн. склали дивіденди, нараховані на корпоративні права держави;
🔹6,8 млрд. грн. було спрямовано у місцеві бюджети.
Знаючи і люблячи, як ми всі, популізм, цінуючи його, як цікаве суспільне явище, з яким в міру сил приходитися боротися, «щиро заздрю» тим політикам, які змогли, неймовірним зусиллям, подолавши в собі рештки людськості, опанувати найтемніші його відтінки.
Це унікальне вміння брехати не тільки розуміючи, що це брехня, але й розуміючи, що вона сама по собі шкодить країні: гори все вогнем, аби тільки рейтинг гріло.
Оце вміння не зупинятися не перед чим у брехні, є вищим політичним пілотажем, який ніколи тобі не підкориться, якщо в тебе лишається така невідʼємна ознака людини, як совість.
Це унікальне вміння брехати не тільки розуміючи, що це брехня, але й розуміючи, що вона сама по собі шкодить країні: гори все вогнем, аби тільки рейтинг гріло.
Оце вміння не зупинятися не перед чим у брехні, є вищим політичним пілотажем, який ніколи тобі не підкориться, якщо в тебе лишається така невідʼємна ознака людини, як совість.
🏦✔️На 1 січня 2025 року усі банки виконують оновлені нормативи банківського капіталу – НБУ
НБУ прозвітував про успішне виконання другого етапу переходу банками на нову структуру капіталу.
Нагадаю із серпня 2024 року банки перейшли на нову структуру капіталу відповідно до директив ЄС: замість 2-рівневої структури (основний і додатковий капітал) запроваджено 3-рівневу структуру (основний капітал першого рівня, додатковий капітал першого рівня, капітал другого рівня).
При цьому змінилась методика підрахунку складових капіталу. Зокрема, до основного капіталу першого рівня було дозволено включати прибутки минулих років і проміжний прибуток (без його підтвердження аудитом поточного року відповідно до перехідних положень), що раніше спрямовувались до додаткового капіталу. Змінився також підрахунок регулятивного капіталу. Були встановлені перехідні періоди для виконання оновленого нормативу регулятивного капіталу.
👨🏻💻Зміни покликані посилити стійкість банківської системи і захист інтересів вкладників.
За даними наглядової статистики НБУ, на 1 січня 2025 року нормативи достатності капіталу по банківській системи склали:
🔸Показник адекватності регулятивного капіталу – 17,35% (при перехідному нормативі до кінця 2024 року – не менше 8,5%, до кінця першої половини 2025 року – не менше 9,25%, після – не менше 10%).
🔸Показник достатності капіталу першого рівня – 16,92% (при нормативі – 7,5%).
🔸Показник достатності основного капіталу першого рівня - 16,92% (при нормативі – 5,625%).
📝Оцінюючи результати виконання 2-го етапу переходу на нову структуру банківського капіталу, НБУ констатував, що на 1 січня 2025 року:
✔️Банківська система зберігає достатній (щонайменше двократний) запас капіталу всіх рівнів.
✔️Усі банки виконують перехідні мінімальні нормативи.
✔️Поточний рівень капіталу загалом забезпечує стійкість сектору до можливих шоків та дає змогу надалі нарощувати кредитний портфель.
✔️Через підвищення ставки податку на прибуток до 50% за підсумками 2024 року, показники достатності капіталу окремих банків знизяться. Деяким із банків можливо знадобиться перегляд програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2023 року. Однак в цілому банки збережуть достатній запас капіталу і зможуть нарощувати кредитування.
💁♂️Отже, головний висновок, попри підвищення оподаткування, банківська система залишається достатньо прибутковою і належно капіталізованою, що є необхідною умовою нарощування кредитування при одночасному збереженні стійкості роботи сектору.
НБУ прозвітував про успішне виконання другого етапу переходу банками на нову структуру капіталу.
Нагадаю із серпня 2024 року банки перейшли на нову структуру капіталу відповідно до директив ЄС: замість 2-рівневої структури (основний і додатковий капітал) запроваджено 3-рівневу структуру (основний капітал першого рівня, додатковий капітал першого рівня, капітал другого рівня).
При цьому змінилась методика підрахунку складових капіталу. Зокрема, до основного капіталу першого рівня було дозволено включати прибутки минулих років і проміжний прибуток (без його підтвердження аудитом поточного року відповідно до перехідних положень), що раніше спрямовувались до додаткового капіталу. Змінився також підрахунок регулятивного капіталу. Були встановлені перехідні періоди для виконання оновленого нормативу регулятивного капіталу.
👨🏻💻Зміни покликані посилити стійкість банківської системи і захист інтересів вкладників.
За даними наглядової статистики НБУ, на 1 січня 2025 року нормативи достатності капіталу по банківській системи склали:
🔸Показник адекватності регулятивного капіталу – 17,35% (при перехідному нормативі до кінця 2024 року – не менше 8,5%, до кінця першої половини 2025 року – не менше 9,25%, після – не менше 10%).
🔸Показник достатності капіталу першого рівня – 16,92% (при нормативі – 7,5%).
🔸Показник достатності основного капіталу першого рівня - 16,92% (при нормативі – 5,625%).
📝Оцінюючи результати виконання 2-го етапу переходу на нову структуру банківського капіталу, НБУ констатував, що на 1 січня 2025 року:
✔️Банківська система зберігає достатній (щонайменше двократний) запас капіталу всіх рівнів.
✔️Усі банки виконують перехідні мінімальні нормативи.
✔️Поточний рівень капіталу загалом забезпечує стійкість сектору до можливих шоків та дає змогу надалі нарощувати кредитний портфель.
✔️Через підвищення ставки податку на прибуток до 50% за підсумками 2024 року, показники достатності капіталу окремих банків знизяться. Деяким із банків можливо знадобиться перегляд програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2023 року. Однак в цілому банки збережуть достатній запас капіталу і зможуть нарощувати кредитування.
💁♂️Отже, головний висновок, попри підвищення оподаткування, банківська система залишається достатньо прибутковою і належно капіталізованою, що є необхідною умовою нарощування кредитування при одночасному збереженні стійкості роботи сектору.
✅Затверджено Стратегію розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року та операційний план заходів з її реалізації у 2025–2027 роках.
Ця сфера зазнала величезних втрат від початку повномасштабної війни. За оцінками партнерів, на кінець 2023 року вони оцінювались у розмірі близько 17,8 млрд. доларів. Загальний обсяг потреб, необхідних на відновлення, становить не менше 14,2 млрд. доларів.
Потребують вирішення питання технічного переоснащення та модернізації закладів системи охорони здоров’я, поліпшення якості та доступності медичних послуг, впровадження сучасних інноваційних технологій їх надання, подолання глибокого кадрового дефіциту у медичній сфері, а головне – її повноцінної інтеграції в європейський медичний простір.
Адже горизонт планування Стратегії – 2030 рік – це період, у який мають пройти та завершитись перемовини, пов’язані зі вступом України до Європейського Союзу, і до закінчення якого усі сфери суспільного життя мають відповідати високим європейським стандартам їх роботи.
Ключові завдання, які мають бути вирішені в процесі реалізації Стратегії:
▪️забезпечення універсального доступу населення до якісних медичних послуг та інструментів реалізації права на здоров’я (створення рівних умов та безперешкодного доступу населення до своєчасної, безпечної та якісної медичної допомоги; забезпечення доступу населення до якісних і безпечних лікарських засобів з доведеною ефективністю та медичних виробів; формування та підтримка ціннісного ставлення населення до здоров’я; відновлення, розвиток та підтримка напрямів, пов’язаних з новими викликами та задоволенням потреб населення під час надзвичайних ситуацій; забезпечення прозорості національної політики у сфері охорони здоров’я та залучення громадянського суспільства до прийняття рішень);
▪️посилення міжсекторальної координації державної політики, що впливає на систему охорони здоров’я (забезпечення професійної автономії, сталого розвитку та ефективної роботи суб’єктів, що провадять діяльність у сфері охорони здоров’я; забезпечення належного фінансування системи охорони здоров’я та ефективного використання її ресурсів; розвиток міжсекторального співробітництва для забезпечення загальнодержавного підходу у вирішенні питань охорони здоров’я; реалізація політики у сфері охорони здоров’я з урахуванням права ЄС та глобального порядку денного; забезпечення послідовного розвитку системи охорони здоров’я з використанням сучасних та деталізованих фактичних даних, сучасних інструментів планування та кращих світових практик; посилення спроможності та забезпечення належного управління системою охорони здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій та глобальних загроз; удосконалення механізму та алгоритмів моніторингу якості надання медичної допомоги);
▪️забезпечення та створення умов для розвитку та реалізації потенціалу національної системи охорони здоров’я (забезпечення безперервного розвитку людського капіталу та створення можливостей самореалізації в системі охорони здоров’я; впровадження сучасних технологій та наукових досягнень для збереження та зміцнення здоров’я; технологізація та цифровізація процесів управління системою, планування та організації надання послуг у сфері охорони здоров’я; створення умов для залучення інвестицій, збільшення економічної привабливості та покращення показників економічної ефективності галузі).
✔️Затверджено також 16 цільових показників, які мають бути досягнуті у ході реалізації Стратегії.
📑Її повний текст разом з операційним планом на 2025-2027 роки – у доданому файлі.
Ця сфера зазнала величезних втрат від початку повномасштабної війни. За оцінками партнерів, на кінець 2023 року вони оцінювались у розмірі близько 17,8 млрд. доларів. Загальний обсяг потреб, необхідних на відновлення, становить не менше 14,2 млрд. доларів.
Потребують вирішення питання технічного переоснащення та модернізації закладів системи охорони здоров’я, поліпшення якості та доступності медичних послуг, впровадження сучасних інноваційних технологій їх надання, подолання глибокого кадрового дефіциту у медичній сфері, а головне – її повноцінної інтеграції в європейський медичний простір.
Адже горизонт планування Стратегії – 2030 рік – це період, у який мають пройти та завершитись перемовини, пов’язані зі вступом України до Європейського Союзу, і до закінчення якого усі сфери суспільного життя мають відповідати високим європейським стандартам їх роботи.
Ключові завдання, які мають бути вирішені в процесі реалізації Стратегії:
▪️забезпечення універсального доступу населення до якісних медичних послуг та інструментів реалізації права на здоров’я (створення рівних умов та безперешкодного доступу населення до своєчасної, безпечної та якісної медичної допомоги; забезпечення доступу населення до якісних і безпечних лікарських засобів з доведеною ефективністю та медичних виробів; формування та підтримка ціннісного ставлення населення до здоров’я; відновлення, розвиток та підтримка напрямів, пов’язаних з новими викликами та задоволенням потреб населення під час надзвичайних ситуацій; забезпечення прозорості національної політики у сфері охорони здоров’я та залучення громадянського суспільства до прийняття рішень);
▪️посилення міжсекторальної координації державної політики, що впливає на систему охорони здоров’я (забезпечення професійної автономії, сталого розвитку та ефективної роботи суб’єктів, що провадять діяльність у сфері охорони здоров’я; забезпечення належного фінансування системи охорони здоров’я та ефективного використання її ресурсів; розвиток міжсекторального співробітництва для забезпечення загальнодержавного підходу у вирішенні питань охорони здоров’я; реалізація політики у сфері охорони здоров’я з урахуванням права ЄС та глобального порядку денного; забезпечення послідовного розвитку системи охорони здоров’я з використанням сучасних та деталізованих фактичних даних, сучасних інструментів планування та кращих світових практик; посилення спроможності та забезпечення належного управління системою охорони здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій та глобальних загроз; удосконалення механізму та алгоритмів моніторингу якості надання медичної допомоги);
▪️забезпечення та створення умов для розвитку та реалізації потенціалу національної системи охорони здоров’я (забезпечення безперервного розвитку людського капіталу та створення можливостей самореалізації в системі охорони здоров’я; впровадження сучасних технологій та наукових досягнень для збереження та зміцнення здоров’я; технологізація та цифровізація процесів управління системою, планування та організації надання послуг у сфері охорони здоров’я; створення умов для залучення інвестицій, збільшення економічної привабливості та покращення показників економічної ефективності галузі).
✔️Затверджено також 16 цільових показників, які мають бути досягнуті у ході реалізації Стратегії.
📑Її повний текст разом з операційним планом на 2025-2027 роки – у доданому файлі.
Відчуття схоже на передноворічну ніч.
Так само багато прогнозів і очікувань. Особливо від політиків.
Адже, як сказав один розумний дядько, політик має вміти передбачити те, що відбудеться, завтра, через тиждень, через місяць і через рік. А потім пояснити чому не відбулося.
Від себе додам, що ми маємо справу з дуже високими очікуваннями. Зазвичай чим вищими є останні, тим більшим є розчарування, якщо щось піде не так. Це неминуче.
Це стосується всіх: і тих, хто очікує карколомних змін на краще, і тих, - хто на гірше. Хоча, останнім розчаровуватись буде легше.
А ще, «медовий період» у великий політиці, коли виданий авансом кредит довіри знаходиться на максимумі, є коротким. І це також неминуче.
Вихід один – плекати реалістичні очікування, тримати фокус на наших довгострокових національних інтересах, по максимуму використовувати «вікно можливостей», якщо таке з’явиться у наступні дні, тижні і місяці після 20 січня.
Так само багато прогнозів і очікувань. Особливо від політиків.
Адже, як сказав один розумний дядько, політик має вміти передбачити те, що відбудеться, завтра, через тиждень, через місяць і через рік. А потім пояснити чому не відбулося.
Від себе додам, що ми маємо справу з дуже високими очікуваннями. Зазвичай чим вищими є останні, тим більшим є розчарування, якщо щось піде не так. Це неминуче.
Це стосується всіх: і тих, хто очікує карколомних змін на краще, і тих, - хто на гірше. Хоча, останнім розчаровуватись буде легше.
А ще, «медовий період» у великий політиці, коли виданий авансом кредит довіри знаходиться на максимумі, є коротким. І це також неминуче.
Вихід один – плекати реалістичні очікування, тримати фокус на наших довгострокових національних інтересах, по максимуму використовувати «вікно можливостей», якщо таке з’явиться у наступні дні, тижні і місяці після 20 січня.
Провів зустріч з представниками асоціації «Укртютюн» та міжнародних тютюнових компаній.
Серед іншого обговорили нагальну необхідність продовження роботи податківців та правоохоронців спрямованої на подальшу детінізацію ринку тютюну.
Дійшли згоди в тому, що у 2024 році держава зробила всі необхідні заходи для зменшення тютюнової тіні.
Але тренд необхідно зміцнювати!
Серед іншого обговорили нагальну необхідність продовження роботи податківців та правоохоронців спрямованої на подальшу детінізацію ринку тютюну.
Дійшли згоди в тому, що у 2024 році держава зробила всі необхідні заходи для зменшення тютюнової тіні.
Але тренд необхідно зміцнювати!
Данило Гетманцев
🔻Бізнес погіршив девальваційні очікування - НБУ За результатами опитування Нацбанком ділових настроїв підприємств, у 4-му кварталі 2024 року бізнес погіршив очікування середнього обмінного курсу гривні у найближчі 12 місяців до 44,42 грн/дол (проти 43,72 грн/дол.…
👨🏻💻В цілому бізнесові очікування є дуже близькими до урядового прогнозу середнього обмінного курсу, закладеного у бюджет – 2025, на рівні 45 грн/дол.
📉Погіршились також інфляційні очікування. У найближчі 12 місяців бізнес очікував прогнозну інфляцію на рівні 10,3% (9,7% у попередньому кварталі). Очікування є гіршими за поточний прогноз інфляції на кінець року як з боку НБУ (6,9%), так і уряду (9,5%).
💁♂️Як воно буде - подивимось за рік. Утім, НБУ точно не буде сидіти, чекаючи «подальшого розбалансування інфляційних і валютних очікувань». Тим більше допоки річна інфляція знаходиться у некомфортному двозначному діапазоні (тобто більше 10%).
🏦✔️Із найближчих очікуваних кроків регулятора – продовження циклу підвищення облікової ставки НБУ на засіданні 23 січня, а також підтримка достатнього обсягу інтервенцій на міжбанку для стабілізації обмінного курсу.
📉Погіршились також інфляційні очікування. У найближчі 12 місяців бізнес очікував прогнозну інфляцію на рівні 10,3% (9,7% у попередньому кварталі). Очікування є гіршими за поточний прогноз інфляції на кінець року як з боку НБУ (6,9%), так і уряду (9,5%).
💁♂️Як воно буде - подивимось за рік. Утім, НБУ точно не буде сидіти, чекаючи «подальшого розбалансування інфляційних і валютних очікувань». Тим більше допоки річна інфляція знаходиться у некомфортному двозначному діапазоні (тобто більше 10%).
🏦✔️Із найближчих очікуваних кроків регулятора – продовження циклу підвищення облікової ставки НБУ на засіданні 23 січня, а також підтримка достатнього обсягу інтервенцій на міжбанку для стабілізації обмінного курсу.
👨🏻💻✔️У швейцарському Давосі розпочався 55-й Всесвітній економічний форум (ВЕФ).
Цього року його головна тема – «Співпраця заради інтелектуальної епохи», а предметами обговорення визначені геоекономічна невизначеність, роль штучний інтелекту, переосмислення зростання та захист планети в процесі змін.
👥Загалом очікується, що у форумі візьмуть участь 3 тисячі представників з понад 130 країн світу, близько 350 урядовців, у тому числі 60 глав держав і урядів будуть безпосередньо присутні у Давосі.
Участь у заході прийматимуть також понад 1,6 тисячі бізнес-лідерів, у тому числі близько 900 керівників провідних компаній світу та компаній-партнерів WEF.
Очікується, що у відеоформаті до форуму приєднається і новообраний Президент США Д. Трамп, який 20 січня буде приведений до присяги на інаугураційній церемонії у Вашингтоні.
Зі спеціальною промовою 21 січня на форумі виступить наш Президент В. Зеленський, а з 20 по 23 січня у Давосі працюватиме та традиційно організовуватиме панельні дискусії Українській дім.
🗓️Всесвітній економічний форум триватиме до 24 січня.
Цього року його головна тема – «Співпраця заради інтелектуальної епохи», а предметами обговорення визначені геоекономічна невизначеність, роль штучний інтелекту, переосмислення зростання та захист планети в процесі змін.
👥Загалом очікується, що у форумі візьмуть участь 3 тисячі представників з понад 130 країн світу, близько 350 урядовців, у тому числі 60 глав держав і урядів будуть безпосередньо присутні у Давосі.
Участь у заході прийматимуть також понад 1,6 тисячі бізнес-лідерів, у тому числі близько 900 керівників провідних компаній світу та компаній-партнерів WEF.
Очікується, що у відеоформаті до форуму приєднається і новообраний Президент США Д. Трамп, який 20 січня буде приведений до присяги на інаугураційній церемонії у Вашингтоні.
Зі спеціальною промовою 21 січня на форумі виступить наш Президент В. Зеленський, а з 20 по 23 січня у Давосі працюватиме та традиційно організовуватиме панельні дискусії Українській дім.
🗓️Всесвітній економічний форум триватиме до 24 січня.
Данило Гетманцев
🏦📉У 2024 році кількість банківських відділень продовжувала скорочуватись За даними Національного банку, на початок 2025 року в Україні функціонував 61 банк, які мали 5011 структурних підрозділів (банківських відділень).
🔻За минулий рік кількість банківських відділень скоротилась на 127 одиниць («мінус» 2,5%).
Найбільше за рік мережа скоротилась у Ощада («мінус» 32 відділення), Привата («мінус» 25), Креді Агріколь («мінус» 14).
🔹Водночас, Ощад, мережа якого у 2024 році складала 1150 відділень, залишався лідером ринку за кількістю структурних підрозділів. На Ощад та Приват (1107 відділень) припадає 45% всієї мережі банківських відділень.
🔺Кожен 5-й банк навпаки збільшував мережу, відкриваючи нові відділення. Найбільше кількість останніх у 2024 році зросла в Аккордбанку (+6 відділень).
💁♂️Нагадаю, тренд на скорочення діючих структурних підрозділів банків триває з 2009 року. Це обумовлюється насамперед двома банківськими кризами (2008-2009 рр. і 2014-2016 рр.), оптимізацією мереж державними банками, розвитком банківського фін-теку (поширенням інтернет-банкінгу, появою нео-банків, нових платіжних систем, поглибленням систем віддаленої верифікації, таких як BankID). Як і в 2014-2015 рр., війна також обумовила скорочення та призупинення роботи банківських підрозділів. Проти початку 2022 року діюча банківська мережа відділень скоротилась на чверть («мінус» 1674 відділення).
👥Рішення про оптимізацію структурних відділень приймають органи управління та акціонери банків. У прифронтових регіонах – це питання, мотивоване насамперед безпекою працівників та клієнтів банків. Утім окрім областей, де йдуть активні бойові дії, звертає на себе увагу низький і нижче середнього рівень проникнення банківських відділень у більшості областей Західної України (хіба що крім Львівської області), що може призводити до погіршення фінансової інклюзії.
🔸Зокрема за оцінками Світового банку, рівень фінансової інклюзії – охоплення населення фінансовими послугами – в Україні у 2021 році становив 84%, що на 11 в. п. менше, ніж цільові 95%.
В цьому плані ще раз звертаю увагу колег на законопроект №12044, розроблений на виконання Меморандуму з МВФ, якому минулого місяця не вистачало декількох голосів.
✔️Його головною метою є створення правових засад для появи банків фінансової інклюзії – нових установ із спеціальною обмеженою банківською ліцензією, роль яких можуть виконувати як новостворені фінансові установи, діючі перепрофільовані банки, так і поштові оператори (Укрпошта, НП). Метою діяльності яких буде забезпечення належного доступу до основних фінансових послуг (зняття готівки, валютообмінні операції, платежі, розміщення заощаджень та отримання кредитів) для громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
❗️Цей законопроект є необхідним для збільшення рівня охоплення фінансовими послугами, що і до повномасштабної війни залишався далеким від оптимального, а зараз це питання постало ще гостріше.
Найбільше за рік мережа скоротилась у Ощада («мінус» 32 відділення), Привата («мінус» 25), Креді Агріколь («мінус» 14).
🔹Водночас, Ощад, мережа якого у 2024 році складала 1150 відділень, залишався лідером ринку за кількістю структурних підрозділів. На Ощад та Приват (1107 відділень) припадає 45% всієї мережі банківських відділень.
🔺Кожен 5-й банк навпаки збільшував мережу, відкриваючи нові відділення. Найбільше кількість останніх у 2024 році зросла в Аккордбанку (+6 відділень).
💁♂️Нагадаю, тренд на скорочення діючих структурних підрозділів банків триває з 2009 року. Це обумовлюється насамперед двома банківськими кризами (2008-2009 рр. і 2014-2016 рр.), оптимізацією мереж державними банками, розвитком банківського фін-теку (поширенням інтернет-банкінгу, появою нео-банків, нових платіжних систем, поглибленням систем віддаленої верифікації, таких як BankID). Як і в 2014-2015 рр., війна також обумовила скорочення та призупинення роботи банківських підрозділів. Проти початку 2022 року діюча банківська мережа відділень скоротилась на чверть («мінус» 1674 відділення).
👥Рішення про оптимізацію структурних відділень приймають органи управління та акціонери банків. У прифронтових регіонах – це питання, мотивоване насамперед безпекою працівників та клієнтів банків. Утім окрім областей, де йдуть активні бойові дії, звертає на себе увагу низький і нижче середнього рівень проникнення банківських відділень у більшості областей Західної України (хіба що крім Львівської області), що може призводити до погіршення фінансової інклюзії.
🔸Зокрема за оцінками Світового банку, рівень фінансової інклюзії – охоплення населення фінансовими послугами – в Україні у 2021 році становив 84%, що на 11 в. п. менше, ніж цільові 95%.
В цьому плані ще раз звертаю увагу колег на законопроект №12044, розроблений на виконання Меморандуму з МВФ, якому минулого місяця не вистачало декількох голосів.
✔️Його головною метою є створення правових засад для появи банків фінансової інклюзії – нових установ із спеціальною обмеженою банківською ліцензією, роль яких можуть виконувати як новостворені фінансові установи, діючі перепрофільовані банки, так і поштові оператори (Укрпошта, НП). Метою діяльності яких буде забезпечення належного доступу до основних фінансових послуг (зняття готівки, валютообмінні операції, платежі, розміщення заощаджень та отримання кредитів) для громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
❗️Цей законопроект є необхідним для збільшення рівня охоплення фінансовими послугами, що і до повномасштабної війни залишався далеким від оптимального, а зараз це питання постало ще гостріше.