💱У 2024 році продаж валюти банками на міжбанку збільшився більш ніж у два рази
Із початком повномасштабної війни Нацбанк був і залишається основним гравцем на валютному міжбанку. Обсяг валютних інтервенцій НБУ минулого року зріс на 22%, сягнувши 34,9 млрд. дол. Нацбанк здійснює інтервенції на міжбанку для покриття структурного дефіциту валюти і підтримки обмінного курсу гривні.  

Водночас, варто відмітити й іншу тенденцію щодо зростання операцій із купівлі - продажу валюти банками на міжбанку (поза межами інтервенцій НБУ). За даними валютної статистики Нацбанку, у 2024 році банки продали і купили іноземної валюти на міжбанку (без НБУ) на суму 29,5 млрд. дол. 🔺Це у 2,2 рази більше (+15,9 млрд. дол.) ніж у 2023 році.

Збільшення пропозиції валюти на міжбанку є прямим результатом відв’язки від фіксованого курсу, поступової валютної лібералізації і збільшення зацікавленості банків (і їх клієнтів) в таких операціях.  

📈Відповідно середньомісячний обсяг операцій банків на міжбанку (без НБУ) збільшився із 0,9 млрд. у період дії фіксованого курсу до 2,4 млрд. дол. після переходу до режиму керованої гнучкості у жовтні 2023 року.  При цьому у річному вимірі пропозиція валюти банками на міжбанку має тенденцію до зростання (у 4-му кварталі 2024 року вона була на 37% більшою, рік до року).
Нагадаю до повномасштабної війни обсяги торгівлі валютою банками на міжбанку складали близько 10 млрд. дол. на місяць.

💁‍♂️Отже, хоча ринок залишається далеким від самобалансування (як до лютого 2022 року), майже трикратне розширення пропозиції валюти банками на міжбанку після скасування фіксованого курсу є безперечно позитивною тенденцією. За інших рівних умов це зменшує тиск на резерви та прискорює адаптацію і поступове повернення до плаваючого курсу, що діяв до повномасштабної війни.      

👥📈Спеціально для секти масового закриття ФОПів.
Кількість зареєстрованих ФОП за 2024 р зросла на 119 тис. осіб – Держстат
За даними Держслужби статистики, на 1 січня 2025 року кількість зареєстрованих ФОП становила 1 707 677 осіб. Це на 7,5% (+118 943 ФОП) більше, ніж на 1 січня 2024 року.

❗️Ще раз – кількість зареєстрованих ФОП у 2024 році не зменшилась, як розганяли окремі ЗМІ та експерти наприкінці минулого року, а зросла. Це із врахуванням закритих та відповідно вибутих із реєстру (у звʼязку з детінізацією та закриттям «сплячих») ФОП.  

Ще декілька цікавих фактів:
▪ Найбільш популярні КВЕД, за якими зареєстровано найбільше ФОП, залишаються IT та роздрібна торгівля. Топ -5 видів економічної діяльності за чисельністю ФОП на 1 січня 2025 року:
- комп’ютерне програмування (147,8 тис. ФОП),
- роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями і тютюновими виробами (91,2 тис.),
- інші види роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах (75,2 тис.),
- послуги перукарень та салонів краси (71,6 тис.),
- роздрібна торгівля з лотків та на ринках (59,4 тис.).

▪ Водночас, комп’ютерне програмування хоч і залишається найбільш популярним видом економічної діяльності за чисельністю зареєстрованих ФОП, за 2024 рік кількість ФОП за цим напрямом зменшилась на 1,6% (-2,4 тис. осіб).  

▪ За 2024 рік частка ФОП, де керівником є жінка, продовжувала збільшуватись, досягнувши майже паритету із чоловіками.  Зокрема, на 1 січня 2025 року кількість ФОП, відкритих жінками, складала 49,4%, чоловіками – 50,6%. Рік тому пропорція була 47,5% на 52,5%, а два роки назад – 45,9% на 54,1%.

▪ Трохи більше половини зареєстрованих ФОП припадає на Київ та п’ятірку областей:
🔹Київ – 14,3% всіх зареєстрованих ФОП
🔹Дніпропетровська обл – 8,2%
🔹Харківська обл – 7,6%
🔹Львівська обл – 7,4%
🔹Київська обл – 6,6%
🔹Одеська обл - 6,5%

▪ За минулий рік кількість зареєстрованих ФОП збільшилась найбільше у відносному вимірі у Київській (+11,%), Волинській (+12,1%), Рівненській (+12,4%) області. Зменшилось число зареєстрованих ФОП очікувано у Донецькій, Луганській та Херсонській областях. При цьому кількість зареєстрованих ФОП, приміром у Луганській області (а це 36,2 тис. осіб) є все ще більшою, ніж у Чернігівській, Сумській, Кіровоградській областях.

Довіряйте лише перевіреним джерелам, не витрачайте час на інфоциган.

Закон прийнято!!!
228 голосів.
Дякую Галині Третьяковій за лідерство і всім колегам за підтримку!!!
Дуже важлива реформа.

✅Урядом ухвалено рішення, яке відкриває шлях до залучення іноземних компаній до розроблення, освоєння та випуску нових (модернізованих, модифікованих) зразків озброєння, військової і спеціальної техніки для Сил оборони України.
У разі залучення до виконання робіт (надання послуг) іноземних суб’єктів господарювання умовами державного контракту встановлюються:
▪️вимоги до товарів (робіт, послуг) оборонного призначення згідно з тактико-технічним (технічним) завданням (технічною специфікацією) або комерційною пропозицією, погодженою держзамовником;
▪️порядок передачі іноземним компаніям зразків із залишками ресурсних показників у разі їх модернізації (модифікації), умови підтримання їх справності (для повітряних суден — льотної придатності), конструкторської документації у достатньому обсязі та їх повернення держзамовнику;
▪️порядок розроблення і передачі конструкторської документації та обсяги внесення змін до неї;
▪️умови та порядок залучення представників держзамовника для їх підготовки (навчання), контролю якості, проведення попередніх і державних випробувань дослідного зразка;
▪️порядок та умови підготовки персоналу щодо експлуатації, технічного обслуговування та ремонту зразків;
▪️порядок та умови проведення попередніх та державних випробувань дослідного зразка на території країни виконавця (виконавців) робіт (послуг) та на території України;
▪️порядок та умови залучення вітчизняних суб’єктів господарювання;
▪️умови та порядок залучення представників уповноваженого національного органу з державного гарантування якості країни, згідно із законодавством якої провадить свою господарську діяльність іноземна компанія, за умови, якщо за результатами оцінювання ризиків необхідність взаємного державного гарантування якості підтверджено;
▪️розподіл прав інтелектуальної власності та права власності на створену науково-технічну продукцію і порядок її передачі;
▪️умови та порядок супроводження розробником зразка на всіх стадіях його життєвого циклу.
Українські державні замовники залучають до виконання робіт (надання послуг) іноземні компанії за умови наявності у них документів дозвільного характеру (спеціальних дозволів) на передачу Україні військових технологій, експорт товарів (робіт, послуг), у тому числі тих, які містять відомості з обмеженим доступом.

❗️Це надзвичайно важливий крок уперед у розширенні військово-технічного співробітництва з державами-союзниками.
Нам вкрай необхідна серйозна модернізація ОВТ (насамперед, літаків, кораблів та іншої складної військової техніки), якими оснащені ЗСУ, зокрема розроблення їх нових модифікацій з урахуванням досвіду, здобутого під час триваючої війни. Ми потребуємо заміни багатьох вузлів та агрегатів для техніки, виготовленої ще за часів срср чи на підприємствах, розташованих у державі-агресорі, на більш сучасні, якісні, з покращеними параметрами, довговічні та надійні.
У нас вже є успішний досвід за різними напрямками. Зокрема, переведення на використання західних ракет літаків Військово-повітряних сил України, чи реалізації з американськими партнерами Програми FrankenSAM (інтеграції ракет AIM-9M Sidewinder та RIM-7 Sea Sparrow та старих ЗРК радянського зразка, а також поєднання можливостей систем Patriot з українською РЛС).

💁‍♂️Нинішнє рішення дозволяє перевести відповідну роботу на більш масштабну та системну основу.
Нині воно працюватиме над посиленням спроможностей Сил безпеки та оборони України, а на післявоєнний час може стати перспективним напрямом спільних з союзниками програм модернізації зразків ОВТ радянського зразка, які стоять на озброєнні низки армій світу, та їх подальшого обслуговування, та витіснення з цієї ніші підприємств російського ОПК.  

✔️У 2024 році для українських виробників рослинницької та тваринницької продукції відкрито 16 нових товарних ринків у 9 країнах.
Йдеться про окремі ринки Китаю, Ізраїлю, Кувейту, Бахрейну, Канади, Албанії, Боснії та Герцеговини. Молдови та Північної Македонії.

Це відкриває додаткові можливості для експорту різноманітної продукції – м’яса, яєчних продуктів, олій, жирів, водних тварин тощо.
Наразі для українських виробників загалом відкрито ринки окремих країн вже за 360 товарними позиціями.
На перший погляд, ці показники є не досить значними.

👨🏻‍💻Але слід пам’ятати, що продовольча продукція, яка відноситься до розділів І-IV класифікатора зовнішньоекономічної діяльності (це живі тварини, продукція тваринного походження, продукція рослинного походження, жири та олії, готові харчові продукти), має особливі правила регулювання та механізми захисту ринку у рамках СОТ.
Тому держави в умовах, коли власні потреби можуть бути закриті внутрішнім виробництвом, зазвичай не дуже охоче відкривають свій ринок для інших країн, захищаючи його митами, квотами та іншими інструментами (бачимо, наскільки складний у нас є діалог в частині не те, що експорту, але й навіть транзиту через держави ЄС, і за відповідним розділом переговорної рамки про вступ до об’єднання нас чекають вкрай непрості перемовини).
Якщо все ж є потреба чи можливість запускати на внутрішній ринок імпортну продовольчу продукцію, то тут нерідко віддають перевагу своїм сусідам, близьким союзникам та великим торговельним партнерам, а для інших країн, які не входять до цих категорій, вихід на нові ринки – це досить складна справа.
Переговори та інспекції для відкриття допуску продовольчої продукції можуть тривати роками. Йдеться про величезну кількість позицій, які треба узгодити – від відповідності законодавства з питань забезпечення безпеки продовольчої продукції, функціонування систем її контролю на всіх етапах вирощування, перероблення, зберігання, транспортування до визнання національних систем лабораторних досліджень якості продукції та багатьох інших аспектів.

💁‍♂️Тому 16 нових ринків для українських виробників продовольства – це непоганий результат, але його потрібно покращувати у 2025 та наступні роки.
Адже українська аграрна та харчова промисловість нині є провідним сектором національної економіки.
Постачання аграрної продукції на зовнішні ринки вже вийшло на довоєнні показники. Продовольчі товари – це номер один у структурі нашого експорту у 2024 році, позиція, на яку припадає понад 59% його загального обсягу, і це принесло державі 24,6 млрд. доларів (для порівняння, це лише на 1 млрд. доларів менше, ніж надана нам допомога від двох найбільших партнерів – ЄС (17,3 млрд. доларів) та США (8,3 млрд. доларів)).
Ключ до збільшення надходжень в Україну виручки від реалізації аграрної продукції – відкриття у 2025 році нових товарних ринків у різних державах світу.

Про ворогів зовнішніх і внутрішніх.
До білого бізнесу.

Час обʼєднуватись!

На вимогу бізнесу - АСС, ЕВА, ФРУ, АПІТУ, УРБ, RAU, ТПП України подав на реєстрацію законопроекти щодо оподаткування імпорту посилок.

Тексти проектів про внесення змін до Митного та Податкового кодексів повністю розроблені відповідними бізнес-асоціаціями.

❗️Законопроектами пропонується визначити, що:

🔗громадяни можуть отримувати без оподаткування ПДВ товари вартістю до 45 євро за умови, що такі товари надсилаються на їх адресу фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети;

🔗товари, що купуються громадянами на маркетплейсах або інших подібних платформах підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від їх вартості. При цьому, ввізне мито з таких товарів буде справлятися лише у разі якщо їх вартість більша за 150 євро.

З метою полегшення адміністрування ПДВ та пришвидшення оформлення посилок на митниці пропонується:

🔗за аналогією з наявним у країнах ЄС механізмом IOSS, запровадити можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом чи іншою подібною платформою, за сприяння якої відбувалося постачання такого товару.

🔗запровадити нову митну декларацію для товарів з незначною вартістю з набором даних, аналогічним митній декларації Н7, яка існує у країнах ЄС. При цьому, наявні зараз форми документів для декларування посилок зможуть використовуватися і надалі.

Сплата ПДВ постачальником товару або маркетплейсом виключить необхідність додаткових митних платежів з боку покупця під час митного оформлення та сприятиме пришвидшенню митних процедур.


Пропоную колегам підтримати ініціативу бізнесу та долучитися до підписання законопроектів (картки 1783273, 1783307).

Друга частина великого інтервʼю для Обозу.
🔗https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/pro-blokuvannya-perekaziv-ukraintsiv-minimalku-v-2025-mu-ta-perspektivi-pislya-vijni-intervyu-z-danilom-getmantsevim.htm

📑Презентовано Стратегію цифрового розвитку інновацій України до 2030 року.
Якщо оцінювати у цілому – дуже амбіційне по цілям та масштабам бачення перетворення України у цифрову інноваційну державу.
В основі Стратегії – розбудова та підтримка інноваційної інфраструктури, дерегуляція інноваційної діяльності, забезпечення доступу до фінансування, сприяння розвиткові людського капіталу, посилення захисту інтелектуальної власності, розвиток наукоємних та створення інклюзивних інновацій, розширення міжнародного співробітництва, створення WINWIN Centres of Excellence для кожної з пріоритетних галузей та сфер.

У якості останніх визначені:
1️⃣ DefenseTech (оборонні технології) – безпілотні (роботизовані) системи озброєння; біологічні та генно-інженерні технології; штучний інтелект та машинне навчання у сфері оборони; сучасна електроніка та новітні матеріали; сенсори та системи отримання даних; енергетичні системи; космічні технології для оборони; інноваційні системи кібероборони;
2️⃣ MedTech (медичні технології) – медичні вироби (біонічні/інноваційні протези, рішення для відновлення шкіри, технології для покращення ментального здоров'я); штучний інтелект в охороні здоров'я; «цифрове» здоров’я (зокрема мобільні застосунки для моніторингу здоров’я); діагностика in vitro;
3️⃣ BioTech (біологічні технології) – біотехнології для сталого розвитку медицини, сільського господарства, відновлення довкілля, забезпечення якості життя;
4️⃣ GreenTech (зелені технології) – декарбонізація енергетики та зелений енергетичний перехід; установки зберігання енергії; мікромережі та розумні мережі; зелена металургія; біоенергетика та виробництво біометану; технології для енергоефективності промисловості;
5️⃣ EdTech (освітні технології) – спрощення системи ліцензування edtech-бізнесу та ІТ-шкіл; неформальна освіта; захист прав інтелектуальної власності на освітній продукт; забезпечення доступу edtech-бізнесів до інноваційних кластерів; інноваційні рішення для формальної та неформальної освіти; підтримка технологій для навчання протягом життя; платформи для перекваліфікації та підвищення кваліфікації з використанням ШІ;
6️⃣ AgrоTech (агротехнології) – відновлення деградованих земель; автоматизовані системи збору врожаю; технологічне перероблення сільськогосподарської сировини;
7️⃣ AI (штучний інтелект) – впровадження в пріоритетних галузях; системи підтримки ухвалення рішень на основі даних;
8️⃣XR (імерсивні технології) – цифровізація державних рішень; цифрові двійники у різних сферах;
9️⃣ AUV (безпілотні технології та автономні системи) – безпілотні технології для сільського господарства, транспортної та інших сфер; автономний тестовий та R&D-хаб;
1️⃣0️⃣Semiconductors (напівпровідники) – мікроелектроніка; розвиток виробничих потужностей та інтеграція в глобальні ланцюги постачання та доданої вартості;
1️⃣1️⃣Secure Cyberspace (безпека цифрового простору) – співпраця для протидії кіберзагрозам; відкриття ринку послуг у сфері кіберзахисту; державна підтримка в експорті кіберрішень , посилення інфраструктури / екосистеми кіберзахисту країни; страхування кіберризиків;
1️⃣2️⃣ SpaceTech (космічні технології) – інтеграція космічних технологій у цифрову інфраструктуру; виробництво космічної техніки; розвиток наземної інфраструктури; участь у міжнародних космічних програмах;
1️⃣3️⃣Fluid economy – створення сприятливого регуляторного середовища для бізнесу та громадян; глобальна інтеграція та залучення інвестицій; підтримка експорту цифрових продуктів та послуг; освіта для майбутнього (AI-ready);
1️⃣4️⃣ GovTech (технології державного управління) – цифрові державні послуги; автоматизація процесів; системи аналізу даних; інструменти для ухвалення рішень.

За результатами реалізації Стратегії передбачається досягнення до 2030 року наступних показників:
✔️ частка витрат на наукові дослідження та розробки у ВВП – 1,2% (у 2023 році – 0,33%);
✔️ якість середньої освіти за показниками PISA – 470-510 балів (у 2022 році – 428-250 балів);
✔️ глобальний індекс людського капіталу – 55 місце (у 2023 році – 79 місце);
✔️глобальний індекс інновацій – 45 місце (у 2023 році – 57 місце);
✔️ глобальний патентний індекс – 35 місце (у 2023 році – 46 місце);
✔️ підвищення продуктивності праці через інновації – 35% потенціалу (у 2023 році – 25%).