Данило Гетманцев
👥Проєкт "Територія високого рівня податкової довіри" (або у простолюдді клуб білого бізнесу) частина реформи щодо впровадження міжнародних правил дотримання податкового законодавства (комплаєнсу).
✔️Мета проєкту - створення умов в обслуговуванні платників податків за яких рівень дотримання податкового законодавства буде рости, тобто досягнення свідомого виконання своїх податкових обов’язків більшістю платників. Та мінімізація або повне виключення заходів податкового контролю.
💰🏢Загалом до переліку автоматично включені 8,2 тис. компаній-платників податків, з яких:
▪️4487 – юридичні особи на загальній системі оподаткування;
▪️2359 – юридичні особи-платники єдиного податку ІІІ групи;
▪️1088 – юридичні особи-платники єдиного податку ІV групи;
▪️170 – резиденти спецрежиму «Дія Сіті»;
▪️151 – фізичні особи-підприємці.
Це представники великого, середнього та малого бізнесу, що мають найкращі показники рівня сплати та податкової дисципліни.
💸Загалом члени клубу сплачують 16,6% від загального обсягу надходжень до бюджету.
До реалізації проєкту вже залучено 576 комплаєнс-менеджерів, які забезпечують супровід компаній.
Перелік оприлюднено 19 грудня.
🔗Для зручності платників податків був створений субсайт ДПС https://tpd.tax.gov.ua.
💰🏢Загалом до переліку автоматично включені 8,2 тис. компаній-платників податків, з яких:
▪️4487 – юридичні особи на загальній системі оподаткування;
▪️2359 – юридичні особи-платники єдиного податку ІІІ групи;
▪️1088 – юридичні особи-платники єдиного податку ІV групи;
▪️170 – резиденти спецрежиму «Дія Сіті»;
▪️151 – фізичні особи-підприємці.
Це представники великого, середнього та малого бізнесу, що мають найкращі показники рівня сплати та податкової дисципліни.
💸Загалом члени клубу сплачують 16,6% від загального обсягу надходжень до бюджету.
До реалізації проєкту вже залучено 576 комплаєнс-менеджерів, які забезпечують супровід компаній.
Перелік оприлюднено 19 грудня.
🔗Для зручності платників податків був створений субсайт ДПС https://tpd.tax.gov.ua.
💸🇺🇦З початку війни Україна залучила 115 млрд. дол. пільгового зовнішнього фінансування
З 24 лютого 2022 року фінансова підтримка від партнерів, залучена в бюджет, склала 115,2 млрд. дол, в тому числі:
🔹2022 – 31,1 млрд. дол.
🔹2023 – 42,4 млрд. дол.
🔹2024 – 41,7 млрд. дол.
Це у середньому 3,4 млрд. дол. на місяць.
Кошти залучались у формі пільгових кредитів та безповоротної допомоги (грантів). Грантова частина складає 1/3 від усього обсягу наданого зовнішнього фінансування:
🔹2022 – 14,2 млрд. дол. (45,8% всього фінансування)
🔹2023 – 11,6 млрд. дол. (27,4%)
🔹2024 – 12,6 млрд. дол. (30%)
Левову частку безповоротного фінансування надали США.
З 24 лютого 2022 року фінансова підтримка від партнерів, залучена в бюджет, склала 115,2 млрд. дол, в тому числі:
🔹2022 – 31,1 млрд. дол.
🔹2023 – 42,4 млрд. дол.
🔹2024 – 41,7 млрд. дол.
Це у середньому 3,4 млрд. дол. на місяць.
Кошти залучались у формі пільгових кредитів та безповоротної допомоги (грантів). Грантова частина складає 1/3 від усього обсягу наданого зовнішнього фінансування:
🔹2022 – 14,2 млрд. дол. (45,8% всього фінансування)
🔹2023 – 11,6 млрд. дол. (27,4%)
🔹2024 – 12,6 млрд. дол. (30%)
Левову частку безповоротного фінансування надали США.
Данило Гетманцев
💸🇺🇦З початку війни Україна залучила 115 млрд. дол. пільгового зовнішнього фінансування З 24 лютого 2022 року фінансова підтримка від партнерів, залучена в бюджет, склала 115,2 млрд. дол, в тому числі: 🔹2022 – 31,1 млрд. дол. 🔹2023 – 42,4 млрд. дол. 🔹2024 –…
Надходження фінансування, у розрізі основних партнерів (млрд. дол.):
▪️ЄС – 44,79 (38,9% всього фінансування)
▪️США - 31,24 (27,1%)
▪️МВФ - 12,45 (10,8%)
▪️Японія - 8,53 (7,4%)
▪️Канада – 5,41 (4,7%)
▪️Світовий банк – 5,29 (4,6%)
▪️Великобританія – 3,03 (2,6%)
▪️Німеччина – 1,69 (1,5%)
▪️Інші партнери – 2,77 (2,4%)
ЄС та США надали 2/3 всієї фінансової допомоги.
🤝🏻Вдячні лідерам і платникам податків у країнах – партнерах.
Зовнішня бюджетна підтримка, яку Україна почала отримувати із початком війни, стала важливим фактором макрофінансової стабільності, забезпечуючи фінансування левової частки невійськових бюджетних видатків та підтримуючи відносну курсову стійкість.
Завдяки рекордним обсягам зовнішнього фінансування у грудні (9,2 млрд. дол.), Україна спокійно входить у новий рік із резервами на рівні 43,7 млрд. дол. та близько 3,9 млрд. дол. на валютному рахунку уряду. Водночас маючи декілька механізмів довгострокового фінансування і розвитку від партнерів (Ukraine Facility, програма EFF, ERA – виділення 50 млрд. дол. за рахунок прибутків від знерухомлених активів банку росії), маємо впевненість у закритті потреби у зовнішньому фінансуванні на 2025 і частину наступного року. Це підтримуватиме валютну, боргову, банківську стабільність у найближчі 12-18 місяців.
▪️ЄС – 44,79 (38,9% всього фінансування)
▪️США - 31,24 (27,1%)
▪️МВФ - 12,45 (10,8%)
▪️Японія - 8,53 (7,4%)
▪️Канада – 5,41 (4,7%)
▪️Світовий банк – 5,29 (4,6%)
▪️Великобританія – 3,03 (2,6%)
▪️Німеччина – 1,69 (1,5%)
▪️Інші партнери – 2,77 (2,4%)
ЄС та США надали 2/3 всієї фінансової допомоги.
🤝🏻Вдячні лідерам і платникам податків у країнах – партнерах.
Зовнішня бюджетна підтримка, яку Україна почала отримувати із початком війни, стала важливим фактором макрофінансової стабільності, забезпечуючи фінансування левової частки невійськових бюджетних видатків та підтримуючи відносну курсову стійкість.
Завдяки рекордним обсягам зовнішнього фінансування у грудні (9,2 млрд. дол.), Україна спокійно входить у новий рік із резервами на рівні 43,7 млрд. дол. та близько 3,9 млрд. дол. на валютному рахунку уряду. Водночас маючи декілька механізмів довгострокового фінансування і розвитку від партнерів (Ukraine Facility, програма EFF, ERA – виділення 50 млрд. дол. за рахунок прибутків від знерухомлених активів банку росії), маємо впевненість у закритті потреби у зовнішньому фінансуванні на 2025 і частину наступного року. Це підтримуватиме валютну, боргову, банківську стабільність у найближчі 12-18 місяців.
ІІІ_розд_Ефект_законод_ініціатив_30_12_24_2.pdf
3.5 MB
Фіскальний ефект законодавчих ініціатив, що пройшли комітет в різні роки.
💳У 2024 році у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» надано фінансування на загальну суму 93,1 млрд. грн.
Усього було оформлено понад 24,7 тисяч позик.
🏦На державні банки припало близько 18,1 тисячі кредитів (73,1% від їх загальної кількості) на загальну суму 45,3 млрд. грн. (48,7%).
За час дії воєнного стану видано майже 68,9 тис. кредитів на суму 270,4 млрд. грн. (у тому числі банками державного сектору 51,1 тис. кредитів на 135,7 млрд. грн.), з яких:
▪️68,8 млрд. грн. (25,4%) – на поповнення оборотного капіталу;
▪️57,55 млрд. грн. (21,3%) – на антивоєнні цілі;
▪️40,9 млрд. грн. (15,1%) – для підтримки сільськогосподарських товаровиробників;
▪️32 млрд. грн. (11,8%) – на інвестиційні цілі;
▪️30,4 млрд. грн. (11,2%) – переробникам сільськогосподарської продукції;
▪️25,6 млрд. грн. (9,5%) – кредитування підприємств в зоні високого воєнного ризику;
▪️1,66 млрд. грн. (0,6%) – на фінансування енергосервісу.
💸За весь час дії програми з лютого 2020 року укладено 103,7 тисячі кредитних договорів на загальну суму 360,0 млрд. грн., у тому числі з них банками державного сектору економіки – 71,6 тисячі договорів (69,0%) на 162,3 млрд. грн. (45,1%).
Серед головних завдань програми «Доступні кредити 5-7-9%» на 2025 рік:
✔️її перефокусування на пріоритетне фінансування проектів, які створюють більшу додану вартість, забезпечують виробництво інноваційних висококонкурентних продуктів, реалізують завдання, які сприяють посиленню обороноздатності держави та інші пріоритети державної політики (сподіваюсь, що це вдасться реалізувати у ході трансформації нинішнього адміністратора програми – Фонду розвитку підприємництва – в Національну установу розвитку);
✔️ліквідація заборгованості держави з компенсації відсоткових ставок, яка на кінець 2024 року сягнула 10 млрд. грн., та недопущення утворення боргів з її обслуговування у майбутньому.
Усього було оформлено понад 24,7 тисяч позик.
🏦На державні банки припало близько 18,1 тисячі кредитів (73,1% від їх загальної кількості) на загальну суму 45,3 млрд. грн. (48,7%).
За час дії воєнного стану видано майже 68,9 тис. кредитів на суму 270,4 млрд. грн. (у тому числі банками державного сектору 51,1 тис. кредитів на 135,7 млрд. грн.), з яких:
▪️68,8 млрд. грн. (25,4%) – на поповнення оборотного капіталу;
▪️57,55 млрд. грн. (21,3%) – на антивоєнні цілі;
▪️40,9 млрд. грн. (15,1%) – для підтримки сільськогосподарських товаровиробників;
▪️32 млрд. грн. (11,8%) – на інвестиційні цілі;
▪️30,4 млрд. грн. (11,2%) – переробникам сільськогосподарської продукції;
▪️25,6 млрд. грн. (9,5%) – кредитування підприємств в зоні високого воєнного ризику;
▪️1,66 млрд. грн. (0,6%) – на фінансування енергосервісу.
💸За весь час дії програми з лютого 2020 року укладено 103,7 тисячі кредитних договорів на загальну суму 360,0 млрд. грн., у тому числі з них банками державного сектору економіки – 71,6 тисячі договорів (69,0%) на 162,3 млрд. грн. (45,1%).
Серед головних завдань програми «Доступні кредити 5-7-9%» на 2025 рік:
✔️її перефокусування на пріоритетне фінансування проектів, які створюють більшу додану вартість, забезпечують виробництво інноваційних висококонкурентних продуктів, реалізують завдання, які сприяють посиленню обороноздатності держави та інші пріоритети державної політики (сподіваюсь, що це вдасться реалізувати у ході трансформації нинішнього адміністратора програми – Фонду розвитку підприємництва – в Національну установу розвитку);
✔️ліквідація заборгованості держави з компенсації відсоткових ставок, яка на кінець 2024 року сягнула 10 млрд. грн., та недопущення утворення боргів з її обслуговування у майбутньому.
👥У 2024 році близько 100 тисяч українців та українок змогли пройти професійну підготовку та перепідготовку.
Це дуже важлива робота, оскільки двозначний рівень безробіття (яке у нас носить структурний характер) є одним з найголовніших викликів для нашої держави як у контексті необхідності забезпечення відновлення економіки, реалізації численних проектів відбудови, не чекаючи на завершення повномасштабної війни, так і з огляду на необхідність створення відповідних умов для забезпечення якомога більшої частини людей роботою та необхідними засобами для життя для них та членів їх сімей.
💁♂️Особлива увага має приділятися залученню / поверненню на ринок праці тих категорій громадян, які потребують для цього додаткової підтримки від держави, зокрема людей старшого віку, учасників та учасниць бойових дій, осіб з інвалідністю, внутрішньо-переміщених осіб тощо.
✔️👨🏻💻Минулого року розширився доступний спектр програм перепідготовки від Державної служби зайнятості – опанувати 95 професій та 60 спеціальностей можна за допомогою ваучерів, які покривають вартість навчання у сумі до 30 280 грн.
📖У 8 регіонах держави працювали Центри професійно-технічної освіти, у яких можна здобути 98 робітничих професій та обрати для себе понад 400 напрямків підвищення кваліфікації.
Було реалізовано і продовжено реалізацію численних програм підготовки та перепідготовки за участі багатьох наших міжнародних партнерів, зокрема через виділення грантів для опанування певних видів знань та навичок.
Ключовими завданнями на 2025 рік мають стати:
🔹масштабування для охоплення якомога більшої кількості учасників програм підготовки та перепідготовки, з огляду на ситуацію та тенденції, які спостерігаються на загальнонаціональному та регіональних ринках праці;
🔹модернізація матеріально-технічної бази місць навчання та перепідготовки, осучаснення навчальних програм із активним залученням до цього процесу роботодавців, у тому числі підготовка фахівців «під замовлення» з наступним працевлаштуванням у конкретного роботодавця;
🔹розширення міжнародної співпраці та залучення додаткових ресурсів від партнерів (у цьому плані розраховуємо на практичну імплементацію домовленостей, досягнутих під час минулорічної Конференції з відновлення України у Берліні, щодо Skills Alliance, який має акумулювати 700 млн. євро для перенавчання протягом трьох років 180 тисяч українців та українок).
Це дуже важлива робота, оскільки двозначний рівень безробіття (яке у нас носить структурний характер) є одним з найголовніших викликів для нашої держави як у контексті необхідності забезпечення відновлення економіки, реалізації численних проектів відбудови, не чекаючи на завершення повномасштабної війни, так і з огляду на необхідність створення відповідних умов для забезпечення якомога більшої частини людей роботою та необхідними засобами для життя для них та членів їх сімей.
💁♂️Особлива увага має приділятися залученню / поверненню на ринок праці тих категорій громадян, які потребують для цього додаткової підтримки від держави, зокрема людей старшого віку, учасників та учасниць бойових дій, осіб з інвалідністю, внутрішньо-переміщених осіб тощо.
✔️👨🏻💻Минулого року розширився доступний спектр програм перепідготовки від Державної служби зайнятості – опанувати 95 професій та 60 спеціальностей можна за допомогою ваучерів, які покривають вартість навчання у сумі до 30 280 грн.
📖У 8 регіонах держави працювали Центри професійно-технічної освіти, у яких можна здобути 98 робітничих професій та обрати для себе понад 400 напрямків підвищення кваліфікації.
Було реалізовано і продовжено реалізацію численних програм підготовки та перепідготовки за участі багатьох наших міжнародних партнерів, зокрема через виділення грантів для опанування певних видів знань та навичок.
Ключовими завданнями на 2025 рік мають стати:
🔹масштабування для охоплення якомога більшої кількості учасників програм підготовки та перепідготовки, з огляду на ситуацію та тенденції, які спостерігаються на загальнонаціональному та регіональних ринках праці;
🔹модернізація матеріально-технічної бази місць навчання та перепідготовки, осучаснення навчальних програм із активним залученням до цього процесу роботодавців, у тому числі підготовка фахівців «під замовлення» з наступним працевлаштуванням у конкретного роботодавця;
🔹розширення міжнародної співпраці та залучення додаткових ресурсів від партнерів (у цьому плані розраховуємо на практичну імплементацію домовленостей, досягнутих під час минулорічної Конференції з відновлення України у Берліні, щодо Skills Alliance, який має акумулювати 700 млн. євро для перенавчання протягом трьох років 180 тисяч українців та українок).
💸📉За 11 місяців 2024 року прямі іноземні інвестиції скоротились на 14% у річному вимірі
За даними НБУ, за 11 місяців 2024 року платіжний баланс зведено із дефіцитом 3,1 млрд. дол. (проти +8,4 млрд.дол. профіциту за аналогічний період минулого року). З врахуванням грудневих рекордних надходжень зовнішнього офіційного фінансування від партнерів (+9,2 млрд.дол.) та таких же рекордних інтервенцій НБУ на підтримку курсу (-5,3 млрд. дол.), а також тенденцій у зовнішній торгівлі, за підсумками року сальдо платіжного балансу буде близьким до нуля. Це можна вважати хорошими результатом як для повномасштабної війни та є однією з ознак макрофінансової стійкості.
💁♂️Утім хотів би звернути увагу на 2 аспекти, які треба постійно тримати у полі зору.
Перше. Це високий і стійкий дефіцит рахунку поточних операцій (РПО). За 11 місяців цього року він розширився до 13,9 млрд. дол. (проти 8,7 млрд. дол. за 11 місяців 2023 року). За підсумками року дефіцит РПО перевищить 8% ВВП (5,3% у 2023 році). За оцінками МВФ, дефіцит РПО вищий за 5% ВВП у довгостроковій перспективі є нестійкими та несе ризики для макрофінансової стабільності.
Друге. У 2024 році маємо скорочення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). За 11 місяців 2024 року притік ПІІ в Україну склав 3,98 млрд. дол., чистий притік ПІІ (за вирахуванням ПІІ за межі України) - 3,64 млрд. дол. Це на 14% (19% у випадку чистих ПІІ) менше проти аналогічного періоду минулого року. Оскільки левову частку ПІІ (75% у 2023 році, 64% за 11 місяців 2024 року) складає реінвестований прибуток, то скорочення частково обумовлюється послабленнями на репатріацію «нових» дивідендів (нарахованих з 1 січня 2024 року), запроваджених НБУ у травні цього року.
➡️Вважається, що дефіцит рахунку поточних операцій є контрольованим, коли він покривається за рахунок притоку прямих іноземних інвестицій в країну. Останні забезпечують розширення виробництва, вихід на нові ринки, трансфер технологій та знань, а отже збільшення продуктивності, що все разом вирівнює, насамперед, торгівельний баланс у довгостроковій перспективі, дефіцит якого у нас сягне 35 млрд. дол. цього року.
Звісно, поточний обсяг ПІІ є недостатнім для покриття всього дефіциту РПО (покриває трохи більше чверті). Більш того левову частку ПІІ складає реінвестований прибуток, що має більш нейтральний вплив на рахунок поточних операцій, оскільки враховується у кореспондуючих статтях балансу доходів від інвестицій на стороні РПО. За таких обставин скорочення прямих іноземних інвестицій, низька частка нових (green field) інвестицій однозначно є негативною тенденцією.
👨🏻💻Навіть при всіх обмеженнях, пов’язаних із триваючою третій рік повномасштабною війною, уряд загалом і МЕРТ зокрема, мають показати більший результат у залученні іноземних інвесторів, що є життєво необхідним як для макрофінансові стійкості, так і прискорення економічного зростання у довгостроковій перспективі.
За даними НБУ, за 11 місяців 2024 року платіжний баланс зведено із дефіцитом 3,1 млрд. дол. (проти +8,4 млрд.дол. профіциту за аналогічний період минулого року). З врахуванням грудневих рекордних надходжень зовнішнього офіційного фінансування від партнерів (+9,2 млрд.дол.) та таких же рекордних інтервенцій НБУ на підтримку курсу (-5,3 млрд. дол.), а також тенденцій у зовнішній торгівлі, за підсумками року сальдо платіжного балансу буде близьким до нуля. Це можна вважати хорошими результатом як для повномасштабної війни та є однією з ознак макрофінансової стійкості.
💁♂️Утім хотів би звернути увагу на 2 аспекти, які треба постійно тримати у полі зору.
Перше. Це високий і стійкий дефіцит рахунку поточних операцій (РПО). За 11 місяців цього року він розширився до 13,9 млрд. дол. (проти 8,7 млрд. дол. за 11 місяців 2023 року). За підсумками року дефіцит РПО перевищить 8% ВВП (5,3% у 2023 році). За оцінками МВФ, дефіцит РПО вищий за 5% ВВП у довгостроковій перспективі є нестійкими та несе ризики для макрофінансової стабільності.
Друге. У 2024 році маємо скорочення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). За 11 місяців 2024 року притік ПІІ в Україну склав 3,98 млрд. дол., чистий притік ПІІ (за вирахуванням ПІІ за межі України) - 3,64 млрд. дол. Це на 14% (19% у випадку чистих ПІІ) менше проти аналогічного періоду минулого року. Оскільки левову частку ПІІ (75% у 2023 році, 64% за 11 місяців 2024 року) складає реінвестований прибуток, то скорочення частково обумовлюється послабленнями на репатріацію «нових» дивідендів (нарахованих з 1 січня 2024 року), запроваджених НБУ у травні цього року.
➡️Вважається, що дефіцит рахунку поточних операцій є контрольованим, коли він покривається за рахунок притоку прямих іноземних інвестицій в країну. Останні забезпечують розширення виробництва, вихід на нові ринки, трансфер технологій та знань, а отже збільшення продуктивності, що все разом вирівнює, насамперед, торгівельний баланс у довгостроковій перспективі, дефіцит якого у нас сягне 35 млрд. дол. цього року.
Звісно, поточний обсяг ПІІ є недостатнім для покриття всього дефіциту РПО (покриває трохи більше чверті). Більш того левову частку ПІІ складає реінвестований прибуток, що має більш нейтральний вплив на рахунок поточних операцій, оскільки враховується у кореспондуючих статтях балансу доходів від інвестицій на стороні РПО. За таких обставин скорочення прямих іноземних інвестицій, низька частка нових (green field) інвестицій однозначно є негативною тенденцією.
👨🏻💻Навіть при всіх обмеженнях, пов’язаних із триваючою третій рік повномасштабною війною, уряд загалом і МЕРТ зокрема, мають показати більший результат у залученні іноземних інвесторів, що є життєво необхідним як для макрофінансові стійкості, так і прискорення економічного зростання у довгостроковій перспективі.
👨👨👧👦🏠У 2024 році більше 8,5 тисяч родин змогли скористатися програмою доступної іпотеки єОселя.
На це було спрямовано 14,6 млрд. грн.
У програмі можуть взяти участь військовослужбовці та члени їх сімей, правоохоронці, медичні, педагогічні, наукові та науково-педагогічні працівники (для них відсоткова ставка становить 3% річних у перші 10 років та 6% річних з 11-го року), ветерани війни та члени їх сімей, ВПО та інші особи, які потребують поліпшення життєвих умов (під 7% і 10% річних відповідно).
💵✔️Торік оформили кредити у рамках єОселі понад 4,1 тисячі родин військовослужбовців та працівників правоохоронних органів (48,9% від усіх виданих кредитів), понад 650 медиків та 620 педагогів, більше 2,3 тисяч осіб, які потребували поліпшення житлових умов.
💳Регіонами-лідерами за кількістю виданих кредитів стали Київська область (понад 2,3 тисячі) та м. Київ (майже 1,9 тисячі).
67,1% кредитів були видані під придбання житла на вторинному ринку, 8,7% – на первинному, 24,1% – у забудовника.
Майже 34% від усього обсягу кредитування припадає на «Ощадбанк» (близько 5,0 млрд. грн.), 27,0% – на «Укргазбанк» (понад 3,9 млрд. грн.), 26,4% – на «Приватбанк» (близько 3,9 млрд. грн.).
👥🏠Усього від моменту старту програми єОселя у жовтні 2022 року нею змогли скористатись майже 14,9 тисячі осіб, які отримали кредитів на загальну суму близько 24,1 млрд. грн.
✅Для продовження реалізації програми єОселя наприкінці грудня 2024 року Уряд прийняв рішення про докапіталізацію її адміністратора (ПрАТ «Укрфінжитло») на 20 млрд. грн. шляхом випуску ОВДП (зокрема, 10 млрд. грн. зі строком обігу 10 років, ставкою доходу 12,6% річних і купонним періодом один рік; 5 млрд. грн. зі строком обігу 5 років, ставкою доходу 15,84% річних і купонним періодом шість місяців та 5 млрд. грн. зі строком обігу 4 роки, ставкою доходу 16,35% річних і купонним періодом шість місяців).
На це було спрямовано 14,6 млрд. грн.
У програмі можуть взяти участь військовослужбовці та члени їх сімей, правоохоронці, медичні, педагогічні, наукові та науково-педагогічні працівники (для них відсоткова ставка становить 3% річних у перші 10 років та 6% річних з 11-го року), ветерани війни та члени їх сімей, ВПО та інші особи, які потребують поліпшення життєвих умов (під 7% і 10% річних відповідно).
💵✔️Торік оформили кредити у рамках єОселі понад 4,1 тисячі родин військовослужбовців та працівників правоохоронних органів (48,9% від усіх виданих кредитів), понад 650 медиків та 620 педагогів, більше 2,3 тисяч осіб, які потребували поліпшення житлових умов.
💳Регіонами-лідерами за кількістю виданих кредитів стали Київська область (понад 2,3 тисячі) та м. Київ (майже 1,9 тисячі).
67,1% кредитів були видані під придбання житла на вторинному ринку, 8,7% – на первинному, 24,1% – у забудовника.
Майже 34% від усього обсягу кредитування припадає на «Ощадбанк» (близько 5,0 млрд. грн.), 27,0% – на «Укргазбанк» (понад 3,9 млрд. грн.), 26,4% – на «Приватбанк» (близько 3,9 млрд. грн.).
👥🏠Усього від моменту старту програми єОселя у жовтні 2022 року нею змогли скористатись майже 14,9 тисячі осіб, які отримали кредитів на загальну суму близько 24,1 млрд. грн.
✅Для продовження реалізації програми єОселя наприкінці грудня 2024 року Уряд прийняв рішення про докапіталізацію її адміністратора (ПрАТ «Укрфінжитло») на 20 млрд. грн. шляхом випуску ОВДП (зокрема, 10 млрд. грн. зі строком обігу 10 років, ставкою доходу 12,6% річних і купонним періодом один рік; 5 млрд. грн. зі строком обігу 5 років, ставкою доходу 15,84% річних і купонним періодом шість місяців та 5 млрд. грн. зі строком обігу 4 роки, ставкою доходу 16,35% річних і купонним періодом шість місяців).
Наші виклики у 2025-у.
Колонка спеціально для ЕП.
https://epravda.com.ua/experts/golovni-vikliki-dlya-ukrajinskoji-ekonomiki-ta-ochikuvannya-u-2025-roci-801497/
Колонка спеціально для ЕП.
https://epravda.com.ua/experts/golovni-vikliki-dlya-ukrajinskoji-ekonomiki-ta-ochikuvannya-u-2025-roci-801497/
Економічна правда
Головні виклики для української економіки та очікування у 2025 році
Ключові завдання 2025 року: війна, економіка, реформи та інтеграція в ЄС
🎰Президент підписав закон про гральний бізнес. (закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей)
Що передбачає закон:
🔹ліквідацію КРАІЛ та розподіл її повноважень між профільним міністерством та новоствореним органом без колегіального статусу;
🚫заборону реклами азартних ігор, крім обмеженого переліку дозволених способів, та заборону спонсорства, крім спонсорства спорту;
🔍осучаснення інструментів державного нагляду за ринком азартних ігор – запроваджується контрольована гра як інструмент контролю на заміну фактичним перевіркам;
✍🏼щодо запровадження ефективних заходів щодо боротьби з лудоманією, блокування нелегальних вебсайтів, посилення вимог до організаторів та доповнення підстав для анулювання ліцензії, встановлення вимоги щодо здійснення організаторами азартних ігор усіх безготівкових розрахунків виключно через банки, вдосконалення вимог до ДСОМ тощо;
🎟️вдосконалення законодавства про державні лотереї, зокрема, встановлення аналогічних, як для організаторів азартних ігор, вимог щодо структури власності, критеріїв бездоганної ділової репутації, підстав для анулювання ліцензії, вимог до бренду, а також вимог до розрахунків при проведенні державних лотерей;
📄зміни до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» щодо відновлення подання звітності організаторів азартних ігор та операторів державних лотерей тощо.
Що передбачає закон:
🔹ліквідацію КРАІЛ та розподіл її повноважень між профільним міністерством та новоствореним органом без колегіального статусу;
🚫заборону реклами азартних ігор, крім обмеженого переліку дозволених способів, та заборону спонсорства, крім спонсорства спорту;
🔍осучаснення інструментів державного нагляду за ринком азартних ігор – запроваджується контрольована гра як інструмент контролю на заміну фактичним перевіркам;
✍🏼щодо запровадження ефективних заходів щодо боротьби з лудоманією, блокування нелегальних вебсайтів, посилення вимог до організаторів та доповнення підстав для анулювання ліцензії, встановлення вимоги щодо здійснення організаторами азартних ігор усіх безготівкових розрахунків виключно через банки, вдосконалення вимог до ДСОМ тощо;
🎟️вдосконалення законодавства про державні лотереї, зокрема, встановлення аналогічних, як для організаторів азартних ігор, вимог щодо структури власності, критеріїв бездоганної ділової репутації, підстав для анулювання ліцензії, вимог до бренду, а також вимог до розрахунків при проведенні державних лотерей;
📄зміни до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» щодо відновлення подання звітності організаторів азартних ігор та операторів державних лотерей тощо.
💱Основні підсумки валютного ринку у 2024 році.
Обмінний курс гривні до американського долара у 2024 році склав:
🔹На кінець року – 42,04 грн/дол
🔹Середній за рік - 40,15 грн/дол
Фактичний курс виявився близьким до урядового прогнозу.
Нагадаю, у бюджет-2024 закладався наступний розрахунковий курс: 42,1 грн/дол на кінець року, 40,7 грн/ дол – середній курс за рік.
Обмінний курс гривні до американського долара у 2024 році склав:
🔹На кінець року – 42,04 грн/дол
🔹Середній за рік - 40,15 грн/дол
Фактичний курс виявився близьким до урядового прогнозу.
Нагадаю, у бюджет-2024 закладався наступний розрахунковий курс: 42,1 грн/дол на кінець року, 40,7 грн/ дол – середній курс за рік.
💰За 2024 рік гривня девальвувала за офіційним середньорічним курсом на 8,9%, за курсом на кінець року на 9,7%.
За середньомісячним курсом найбільші темпи девальвації були у січні та червні, гривня послаблювалась усі місяці, крім жовтня.
🔺Минулого року попит на валюту продовжував суттєво випереджати її пропозицію на всіх сегментах ринку (безготівковому, готівковому).
🏦Як результат, у 2024 році Нацбанк залишався головним гравцем на валютному ринку.
Обсяги чистих валютних інтервенцій на підтримку курсу, тобто різниця між продажом і купівлею валюти НБУ на міжбанку, склали 34,8 млрд. дол., в т.ч. рекордні 5,3 млрд. дол. у грудні. Для порівняння у 2023 році на підтримку курсу було витрачено 28,6 млрд. дол., у 2022 році – 25 млрд. дол.
📈Збільшення інтервенцій обумовлюється зростанням попиту на валюту через розширення дефіциту рахунку поточних операцій, поступову валютну лібералізацію, погіршення валютних очікувань.
💁♂️Підбиваючи підсумки в цілому, у 2024 році ситуація на валютному ринку залишалась контрольованою. Цьому сприяла, насамперед, достатня зовнішня фінансова підтримка партнерів (41,7 млрд. дол.), що підтримувала міжнародні резерви і здатність НБУ проводити валютні інтервенції, а також виважена політика регулятора із забезпечення режиму керованої гнучкості. По року гривня очікувано послабилась проти долара, але темпи були помірними і не перевищили 10%. Відносна курсова стійкість залишалась важливим чинником стабілізації інфляційних очікувань і стримування зростання цін.
За середньомісячним курсом найбільші темпи девальвації були у січні та червні, гривня послаблювалась усі місяці, крім жовтня.
🔺Минулого року попит на валюту продовжував суттєво випереджати її пропозицію на всіх сегментах ринку (безготівковому, готівковому).
🏦Як результат, у 2024 році Нацбанк залишався головним гравцем на валютному ринку.
Обсяги чистих валютних інтервенцій на підтримку курсу, тобто різниця між продажом і купівлею валюти НБУ на міжбанку, склали 34,8 млрд. дол., в т.ч. рекордні 5,3 млрд. дол. у грудні. Для порівняння у 2023 році на підтримку курсу було витрачено 28,6 млрд. дол., у 2022 році – 25 млрд. дол.
📈Збільшення інтервенцій обумовлюється зростанням попиту на валюту через розширення дефіциту рахунку поточних операцій, поступову валютну лібералізацію, погіршення валютних очікувань.
💁♂️Підбиваючи підсумки в цілому, у 2024 році ситуація на валютному ринку залишалась контрольованою. Цьому сприяла, насамперед, достатня зовнішня фінансова підтримка партнерів (41,7 млрд. дол.), що підтримувала міжнародні резерви і здатність НБУ проводити валютні інтервенції, а також виважена політика регулятора із забезпечення режиму керованої гнучкості. По року гривня очікувано послабилась проти долара, але темпи були помірними і не перевищили 10%. Відносна курсова стійкість залишалась важливим чинником стабілізації інфляційних очікувань і стримування зростання цін.
🔺💸Український аграрний експорт вийшов на довоєнні показники.
Торік на зовнішні ринки було поставлено 78,3 млн. тонн сільськогосподарської продукції, за яку було отримано 24,5 млрд. доларів (це другий показник за часи Незалежності – більше було тільки у 2021 році – 27,7 млрд. доларів).
Найбільше доходів серед категорій продукції принесли:
🔸соняшникова олія – 5,1 млрд. доларів (21% від усього аграрного експорту, майже 6 млн. тонн);
🔸кукурудза – 5,0 млрд. доларів (21%, 29,6 млн. тонн);
🔸пшениця – 3,7 млрд. доларів (15%, 20,6 млн. тонн);
🔸ріпак – 1,8 млрд. доларів (7%, 3,8 млн. тонн);
🔸соя – 1,3 млрд. доларів (5%, 3,4 млн. тонн);
🔸макуха і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій – 1,0 млрд. доларів (4%, 4,7 млн. тонн).
✔️Завдяки стабільному функціонуванню Українського морського коридору наша держава продовжує відігравати провідну роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
Сподіваємось, що аграрна галузь і у нинішньому році продемонструє гарну динаміку.
💵На її підтримку у бюджеті передбачено понад 6 млрд. грн., зокрема:
▪️4,7 млрд. грн. – на виплату дотацій на гектар оброблюваної сільськогосподарської землі та на утримання корів, овець та кіз;
▪️1 млрд. грн. – на розвиток тваринництва та аграрної переробки (кошти, які надходитимуть від аукціонів з оренди державних сільськогосподарських земель, які були передані до Земельного банку);
▪️200 млн. грн. – на відновлення і будівництво меліоративних систем;
▪️80 млн. грн. – на надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам.
Очікується також виділення до 1,37 млрд. грн. через гранти, у тому числі, на закладення садів і створення тепличних господарств, та 1 млрд. грн. – на розмінування земель сільськогосподарського призначення.
Торік на зовнішні ринки було поставлено 78,3 млн. тонн сільськогосподарської продукції, за яку було отримано 24,5 млрд. доларів (це другий показник за часи Незалежності – більше було тільки у 2021 році – 27,7 млрд. доларів).
Найбільше доходів серед категорій продукції принесли:
🔸соняшникова олія – 5,1 млрд. доларів (21% від усього аграрного експорту, майже 6 млн. тонн);
🔸кукурудза – 5,0 млрд. доларів (21%, 29,6 млн. тонн);
🔸пшениця – 3,7 млрд. доларів (15%, 20,6 млн. тонн);
🔸ріпак – 1,8 млрд. доларів (7%, 3,8 млн. тонн);
🔸соя – 1,3 млрд. доларів (5%, 3,4 млн. тонн);
🔸макуха і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій – 1,0 млрд. доларів (4%, 4,7 млн. тонн).
✔️Завдяки стабільному функціонуванню Українського морського коридору наша держава продовжує відігравати провідну роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
Сподіваємось, що аграрна галузь і у нинішньому році продемонструє гарну динаміку.
💵На її підтримку у бюджеті передбачено понад 6 млрд. грн., зокрема:
▪️4,7 млрд. грн. – на виплату дотацій на гектар оброблюваної сільськогосподарської землі та на утримання корів, овець та кіз;
▪️1 млрд. грн. – на розвиток тваринництва та аграрної переробки (кошти, які надходитимуть від аукціонів з оренди державних сільськогосподарських земель, які були передані до Земельного банку);
▪️200 млн. грн. – на відновлення і будівництво меліоративних систем;
▪️80 млн. грн. – на надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам.
Очікується також виділення до 1,37 млрд. грн. через гранти, у тому числі, на закладення садів і створення тепличних господарств, та 1 млрд. грн. – на розмінування земель сільськогосподарського призначення.
💰У 2024 році суборенда належних державі ділянок сільськогосподарського призначення принесла бюджетам 343,7 млн. грн.
На початку жовтня стартували перші аукціони з передачі в суборенду землі сільськогосподарського призначення, яка перебувала у державній власності та була консолідована в спеціальному операторі «Земельний банк» Фонду держмайна.
За три місяці:
✅проведено 266 результативних онлайн-аукціонів на майданчику «Прозорро.Продажі» з надання в суборенду земель загальною площею 23 296 гектарів у 15 областях України;
✅за їх результатами укладено 175 договорів суборенди на ділянки площею 10 847 га;
✅загальна сума переможних ставок (разом із ПДВ) склала 757 млн. грн.;
✅до державного та місцевих бюджетів перераховано 343,7 млн. грн. (частина з угод ще перебуває на етапі оформлення).
👥У середньому за одну ділянку на аукціонах змагались 9 претендентів, стартова вартість зросла у 8,6 рази, середня вартість суборенди землі склала 27 106 грн. за гектар (рекорд – ділянка у Черкаській області, вартість суборенди якої становитиме 44 077 грн. за гектар).
68% переможців торгів – малі фермерські господарства та аграрні підприємства зі штатною чисельністю до 60 працівників.
За результатами реалізації першого етапу, де загалом буде запропоновано в суборенду 100 тисяч гектарів, вже консолідованих у ФДМУ, очікується щорічне надходження до бюджету не менше 1 млрд. грн. на рік.
💁♂️Від оренди іншого нерухомого державного майна у 2024 році державний бюджет отримав майже 833 млн. грн. (план – 800 млн. грн., надходження у 2023 році – 769,1 млн. грн., у 2022 році – 575,0 млн. грн.).
Протягом минулого року за результатами аукціонів у системі «Прозорро.Продажі» укладено понад 1 тисячу нових договорів оренди, їх загальна чисельність перевищила 14 тисяч (разом вони охоплюють близько 8,2 млн. кв. м нерухомості, яка належить державі).
На початку жовтня стартували перші аукціони з передачі в суборенду землі сільськогосподарського призначення, яка перебувала у державній власності та була консолідована в спеціальному операторі «Земельний банк» Фонду держмайна.
За три місяці:
✅проведено 266 результативних онлайн-аукціонів на майданчику «Прозорро.Продажі» з надання в суборенду земель загальною площею 23 296 гектарів у 15 областях України;
✅за їх результатами укладено 175 договорів суборенди на ділянки площею 10 847 га;
✅загальна сума переможних ставок (разом із ПДВ) склала 757 млн. грн.;
✅до державного та місцевих бюджетів перераховано 343,7 млн. грн. (частина з угод ще перебуває на етапі оформлення).
👥У середньому за одну ділянку на аукціонах змагались 9 претендентів, стартова вартість зросла у 8,6 рази, середня вартість суборенди землі склала 27 106 грн. за гектар (рекорд – ділянка у Черкаській області, вартість суборенди якої становитиме 44 077 грн. за гектар).
68% переможців торгів – малі фермерські господарства та аграрні підприємства зі штатною чисельністю до 60 працівників.
За результатами реалізації першого етапу, де загалом буде запропоновано в суборенду 100 тисяч гектарів, вже консолідованих у ФДМУ, очікується щорічне надходження до бюджету не менше 1 млрд. грн. на рік.
💁♂️Від оренди іншого нерухомого державного майна у 2024 році державний бюджет отримав майже 833 млн. грн. (план – 800 млн. грн., надходження у 2023 році – 769,1 млн. грн., у 2022 році – 575,0 млн. грн.).
Протягом минулого року за результатами аукціонів у системі «Прозорро.Продажі» укладено понад 1 тисячу нових договорів оренди, їх загальна чисельність перевищила 14 тисяч (разом вони охоплюють близько 8,2 млн. кв. м нерухомості, яка належить державі).
Доходи
▪ Доходи державного бюджету склали 3120,5 млрд. грн. (в т.ч загальний фонд – 2177 млрд. грн.).
▪ Проти 2023 року доходи зросли на 16,8% або (+448,5 млрд. грн.), в т.ч. по загальному фонду – на 30,9%.
▪ Структура доходів загального фонду: імпортний ПДВ – 21,4%, гранти – 20,8%, податок на прибуток – 12,5%, внутрішній ПДВ (із врахуванням відшкодування) – 12,3%, ПДФО та військовий збір – 10,8%, акциз – 9,7%, дивіденди та частина прибутку державних підприємств – 3,2%, ввізне та вивізне мито – 2,2%, рента - 2,2%, частина прибутку НБУ – 1,8%, інші джерела – 3,2%.
▪ Нагадаю, податкова служба виконала план доходів, який був збільшений восени на 103 млрд. грн., на 100,2% (+1,4 млрд. грн.). Митна служба виконала план 93,9% (недовиконання 38,7 млрд. грн.). Загальні цифри виконання уточненого розпису доходів будуть згодом.
▪ Хотів би окремо звернути увагу, що у порівнянні із 2023 роком обсяг грантів (безповоротної бюджетної допомоги від партнерів) збільшився на 4,5% (+19,6 млрд. грн.). Це стало можливим завдяки надходженням у грудні грантової допомоги від США та ЄС.
Видатки
▪ Видатки держбюджету склали – 4 479,3 млрд. грн. (загальний фонд - 3488,8 млрд. грн.)
▪ Проти 2023 року видатки збільшились на 11,6% (+464,9 млрд. грн.), в т.ч. по загальному фонду – на 15%.
▪ Остаточна структура видатків буде згодом. Утім у порівнянні із 11 місяцями, за підсумками яких 50% видатків йшло на оборону, вона особливо не зміниться. Тобто прямі видатки на оборону становитимуть близько 2,25 трлн. грн.
▪ Через нарощування фінансування сектору безпеки і оборони видатки держбюджету у порівнянні із 2021 номінально зросли у три рази, як частка до ВВП – у 2 рази(див. інфо-графіку) до близько 60% ВВП. Остання цифра (а це акцентую виключно держбюджет, без місцевих бюджетів і соцфондів) є німим нагадуванням відірваності від життя «експертних» порад скорочення перерозподілу ВВП через бюджет до 20% у найближчі роки як «чарівної пігулки» для забезпечення економічного зростання і кращого життя.
Дефіцит
Дефіцит держбюджету (з врахуванням кредитування) становитиме близько 1,35 трлн. грн., що є близьким до показника минулого року (1,34 трлн. грн.), утім як частка до ВВП очікувано скоротиться до 17,8% ВВП (із 20,4% у 2023 році). Отже, маємо невелике скорочення рівня бюджетного дефіциту (як загального, так і первинного – за вирахуванням видатків на обслуговування держборгу), що можу бути ознакою початку бюджетної стабілізації і консолідації під час війни. Наскільки стійкий цей тренд – покаже поточний рік.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
В цілому, пройшли ще один складний бюджетний рік із майже відсутнім зовнішнім фінансуванням на початку(10% від потреби у січні – першій половині березня), недооцінкою бюджетного фактору продовження війни (не лише нами, а й партнерами) та необхідністю першого великого підвищення податків під кінець 2024 року.
Утім попри апокаліптичні прогнози, по року фінансування усіх пріоритетних видатків на оборону, безпеку і соціальний захист було забезпечено. Як і минулого року, бюджетну емісію не використовували. Це стало можливим завдяки внеску всіх сумлінних платниківподатків, на плечах яких тримається військовий бюджет, продовження детінізації по багатьом напрямам (що принесла 2,6 млрд. дол. додаткових доходів), активізації ринку ОВДП та отримання всієї необхідної підтримки від партнерів, які продовжують фінансувати левову частку невійськових видатків.
Утім попри апокаліптичні прогнози, по року фінансування усіх пріоритетних видатків на оборону, безпеку і соціальний захист було забезпечено. Як і минулого року, бюджетну емісію не використовували. Це стало можливим завдяки внеску всіх сумлінних платниківподатків, на плечах яких тримається військовий бюджет, продовження детінізації по багатьом напрямам (що принесла 2,6 млрд. дол. додаткових доходів), активізації ринку ОВДП та отримання всієї необхідної підтримки від партнерів, які продовжують фінансувати левову частку невійськових видатків.
Данило Гетманцев
В цілому, пройшли ще один складний бюджетний рік із майже відсутнім зовнішнім фінансуванням на початку(10% від потреби у січні – першій половині березня), недооцінкою бюджетного фактору продовження війни (не лише нами, а й партнерами) та необхідністю першого…
До вашої уваги структура доходів загального фонду держбюджету у 2024 році.
🔎Щодо «податку на Google».
Передбачення та прогнози, що він не запрацює в Україні, нерезиденти не будуть реєструватися та вийдуть з ринку України, не справдились.
Навпаки, надходження з так званого «податку на Google» рік до року зростають.
📲💸Так, якщо в рік запровадження надходження склали 4,3 млрд. грн, в 2023 році - 8 млрд. грн., то вже в 2024 році надходження складали 11,2 млрд. грн., що майже в 4 рази перевищує суму, яку розраховували отримати за результатами прийняття закону.
👨🏻💻Очікуємо, що наступні ініціативи з імплементації директив DAC 7, ATAD I та ATAD II матимуть такий же успіх, як і «податок на Google».
Передбачення та прогнози, що він не запрацює в Україні, нерезиденти не будуть реєструватися та вийдуть з ринку України, не справдились.
Навпаки, надходження з так званого «податку на Google» рік до року зростають.
📲💸Так, якщо в рік запровадження надходження склали 4,3 млрд. грн, в 2023 році - 8 млрд. грн., то вже в 2024 році надходження складали 11,2 млрд. грн., що майже в 4 рази перевищує суму, яку розраховували отримати за результатами прийняття закону.
👨🏻💻Очікуємо, що наступні ініціативи з імплементації директив DAC 7, ATAD I та ATAD II матимуть такий же успіх, як і «податок на Google».