🏅Чергове досягнення в напрямку трансфертного ціноутворення.

Створено сучасну ІТ систему Big data TP, яка побудована за принципом системи управління ризиками, автоматизує велику частину розрахунків та дозволяє обробляти великі масиви цифрової інформації, зменшує людський фактор при обробці звітності. Проект реалізовано за підтримки EU4PFM.

🌐При створенні враховано досвід роботи з міжнародними експертами та консультантами ОЕСР, ОТД Казначейства США, Світового банку, МВФ.

🖥️Це ще один крок в розбудові діджиталізованих підходів в адмініструванні податків.
Спрямованих на досягнення високого рівня добровільної сплати завдяки compliance.

💊Тому користуйтесь можливістю відкоригувати свої податкові зобовʼязання без штрафів та пені.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/854347.html

🇯🇵💲Японія надасть Україні ще 3 млрд. доларів.
Про це стало відомо за результатами бесіди Президента В.Зеленського з новим Прем’єр-міністром Японії Шігеру Ішібою.

Йдеться про кошти, забезпечені замороженими російськими активами.
🔸Японія – один з лідерів у наданні підтримки нашій державі, загальний обсяг якої вже склав 12 млрд. доларів США. Вона є другою країною-донором за обсягом бюджетної допомоги та четвертою серед усіх міжнародних партнерів (після ЄС, США та МВФ), підтримуючи Україну як безпосередньо, так і через участь у численних проектах, які адмініструє Світовий банк.
Країна передала значні обсяги обладнання та техніки, які дозволяють відновлювати енергетику та інфраструктуру, надає значну підтримку в частині гуманітарного розмінування, стала однією з перших держав, фінансування від якої розпочало процес надання Україні довгострокового кредиту від G7 на загальну суму 50 млрд. доларів, а на початку цього року підставила плече для державного бюджету України у ситуації, коли з різних причин допомога від інших партнерів затримувалась.

👥Тільки через Японське агентство міжнародного співробітництва JICA від початку повномасштабної війни надано допомоги та започатковано проектів на суму майже 1,2 млрд. доларів.

Маємо дуже значний потенціал для розширення двостороннього торгівельного співробітництва, адже попри зростання експорту української продукції до Японії за 10 місяців на 2,1% та поставок японської в Україну на 4,4% – йдеться про суми 32,9 млн. доларів та 799,4 млн. доларів відповідно.
Є всі підстави сподіватись, що у найближчому майбутньому обсяги двосторонньої торгівлі зростатимуть, зокрема завдяки практичній реалізації домовленостей, досягнутих під час проведення цьогорічної українсько-японської бізнес-конференції, відкриттю в Україні офісу Японської організації з розвитку зовнішньої торгівлі (JETRO) та майбутній участі України у Всесвітній виставці Expo 2025, яка відбудеться з 13 квітня по 13 жовтня 2025 року у місті Осака (при цьому варто нагадати, що Україні нададуть приміщення для павільйону на безоплатній основі, а, крім того, японська сторона готова надати Україні фінансову та організаційну допомогу). 

🇺🇦🤝🏻🇯🇵Вдячні Урядові та народові Японії за послідовну масштабну підтримку нашої держави!

Хочу запропонувати опитування щодо ринку лікеро-горілчаних виробів.
За 10 місяців 2021 року обсяг виробленого спирту становив 8,2 млн. дал. За цей же період 2024 року обсяг виробленого спирту склав 23,7 млн. дал.

Вочевидь щодо цього питання я виявився в меншості).
Для мене зрозуміло, що українці не стали більше пити горілки.
Тим більше втричі.
Тим більше при зменшенні кількості споживачів щонайменше на 7 млн.
Знаючи ситуацію зсередини ринку, підтверджую, що збільшення утричі обсягів виробництва спирту викликано виключно зменшенням тіньового сегменту. Тобто раніше цей спирт також вироблявся, але держава його не бачила - широко закривала очі.
Сьогодні спирт перейшов в білу та генерує акциз і ПДВ. Для армії.
Спиртовики, які по 30 років в ринку не дадуть збрехати.
Дякую ДПС та правоохоронцям за якісну роботу!

👥Єврокомісія завершила формування Осіннього пакету європейського семестру 2024 року.
По суті це набір пропозицій та рекомендацій від ЄК, які після їх затвердження стануть «економічною дорожньою картою», яка почне реалізовуватись у 2025 році.

🔹Цього року Осінній пакет через те, що він готувався у рік загальноєвропейських виборів та у період формування нового складу європейських інституцій, було розділено на дві частини.
➡️Першу (фіскальну) частину, яка складається з Оцінки середньострокових фінансово-структурних планів, Висновку ЄК щодо проектів бюджетних планів, Збірного звіту щодо дотримання критерію дефіциту для Австрії та Фінляндії, Рекомендацій щодо подолання надмірного дефіциту у 8 країнах ЄС, Звітів про спостереження після закінчення програми для Кіпру та Греції, Звітів про нагляд після закінчення програми для Іспанії та Ірландії, а також Звіту про моніторинг після закінчення програми для Португалії було затверджено 25 листопада, в останні дні каденції Європейської Комісії 2019-2024 років.
➡️Нинішня, друга частина пакету, яка складається з Пропозиції щодо рекомендацій щодо економічної політики Єврозони на 2025 рік, Звіту про механізм попередження та Пропозиції щодо Спільного звіту про зайнятість, була ухвалений вже новим складом Європейської Комісії, який набув повноважень 1 грудня з мандатом до 2029 року.

💁‍♂️Разом цей пакет спрямований на координацію економічної та соціальної політики ЄС, забезпечуючи узгодженість між ЄС у цілому, його національними та регіональними зрізами, посилення відповідальності держав-членів, соціальних партнерів та інших зацікавлених сторін, включаючи місцеві та регіональні органи влади та відповідні організації громадянського суспільства, шляхом поглиблення структурованого діалогу з усіма сторонами.

Трохи деталей щодо окремих складових другої частини Осіннього пакету.

1️⃣ Рекомендації щодо економічної політики Єврозони представляють спеціальні настанови для держав-членів Єврозони на період 2025-2026 років, підкріплені Робочим документом, в якому аналізуються макроекономічні перспективи та основні структурні проблеми, з якими зараз стикається Єврозона.

👨🏻‍💻Вони розглядають фіскальні, фінансові та структурні питання, а також інституційні аспекти Європейського економічного та валютного союзу, та містять порядок денний для Єврозони в цілому та рамки для управління політичними дебатами щодо пріоритетів для Валютного союзу та його членів, зокрема в Єврогрупі.

Цього року рекомендації зосереджені на трьох ключових сферах політики:
✔️конкурентоспроможності – зокрема, на підвищенні продуктивності та стимулюванні інновацій шляхом поглиблення єдиного ринку та зменшення регуляторного тягаря для покращення бізнес-середовища. Вони наголошують на важливості інновацій через підвищення кваліфікації, перекваліфікацію та збільшення інвестицій у дослідження та розробки, одночасно сприяючи цілеспрямованій промисловій політиці, яка не порушує рівні умови гри. Крім того, рекомендації визначають розвиток Європейського союзу заощаджень та інвестицій шляхом зміцнення зв’язків між Союзом ринків капіталу (CMU) і Банківським союзом (BU) пріоритетом, так само як і мобілізацію венчурного капіталу для підтримки стартапів і компаній, що розширюються.
✔️стійкості – увага зосереджена на сприянні сильнішій та більш адаптивній економіці, збільшенню участі на ринку праці за допомогою заходів, що підтримують недостатньо представлені групи – жінок, працівників похилого віку, молодших працівників – а також керованій легальній міграції, що має важливе значення, так само як і сприяння зростанню заробітної плати та продуктивності, одночасно забезпечуючи відображення динаміки конкурентоспроможності в переговорах щодо заробітної плати. Системи соціального захисту та інклюзії мають адаптуватися до нових потреб, включаючи доступ до житла. Реалізація загальноєвропейської стратегії електрифікації та зеленого переходу, що підтримується мережами транскордонного з’єднання, також має важливе значення для стійкості.
✔️макроекономічної та фінансової стабільності – рекомендації підкреслюють важливість зваженої фіскальної політики та підтримки макрофінансової стабільності, включаючи дотримання нової фіскальної системи для підвищення стійкості боргу та визначення фіскальних стратегій, які покращують якість та ефективність державних фінансів. Моніторинг ризиків фінансової стабільності також має вирішальне значення для пом’якшення потенційної вразливості.

🗓️ЄК представить свою пропозицію щодо Рекомендації щодо економічної політики Єврозони в Єврогрупі та Раді з економічних і фінансових питань на початку третьої декади січня 2025 року (схвалення ними очікуються у середині лютого). Після цього схвалення Рекомендацій Європейською радою може відбутися у березні, а офіційне прийняття Радою з економічних і фінансових питань – у квітні.
Подробиці – у доданих файлах.

2️⃣Звіт про механізм попередження (AMR) – ініціює наступний щорічний раунд застосування процедури врегулювання макроекономічного дисбалансу, спрямованої на виявлення, запобігання та виправлення дисбалансів, які перешкоджають належному функціонуванню економік держав-членів, Економічного та валютного союзу чи ЄС в цілому, а також на реалізацію відповідних політичних заходів.

🌐AMR піддає аналізу всі держави-члени ЄС з метою виявлення тих, які можуть постраждати або ризикувати постраждати від макроекономічних дисбалансів, і на цій основі вибирає ті, для яких слід підготувати поглиблений огляд, щоб оцінити, чи дійсно у них є дисбаланси.

📑Як випливає зі звіту, еволюція дисбалансів значною мірою була спричинена надзвичайно сильною інфляцією за останні кілька років, яка призвела до значного скорочення коефіцієнтів боргу. Згодом темпи інфляції знизились, поступово наближаючись до цільових показників, проте протягом року підвищення цін і витрат було визначальним фактором для прогнозу дисбалансів. Успадковані дисбаланси – головним чином високі борги – продовжували виправлятися, і багато сукупних показників, особливо борг корпорацій і домашніх господарств, зараз знаходяться на найнижчому рівні за багато років. Винятком є державний борг деяких країн, де, незважаючи на подальше скорочення у 2023 році, він ще не повернувся до допандемійного рівня та, за прогнозами, у деяких випадках знову зросте.
Незважаючи на загальне покращення, проблема конкурентоспроможності залишається актуальною, особливо для деяких країн ЄС. У 2023 році зростання вартості одиниці робочої сили досягло історичного максимуму, а інфляція послуг залишається високою. Незважаючи на те, що різниці в інфляції дуже сильно скоротилися, вони не зникли, і вони залишили по собі спадщину у вигляді набагато вищих відносних цін і витрат, що потенційно може чинити тиск на конкурентоспроможність, особливо там, де вони вийшли на вершину вже ослабленої конкурентоспроможності до пандемії.

В результаті зроблено висновок про виправданість поглиблених перевірок (IDR) для 10 держав-членів ЄС, зокрема 9 країн, для яких висновок про дисбаланс або надмірний дисбаланс було зроблено у попередньому річному циклі навесні 2024 року (Кіпр, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Румунія, Словаччина та Швеція), а також для Естонії – через специфічні ризики нових дисбалансів (вона продовжує стикатися з накопичувальною втратою цінової конкурентоспроможності, спричиненою сильним тиском витрат, погіршенням поточного рахунку та зростанням цін на житло та позик домогосподарств).
Для решти держав-членів ЄК вважає, що на даному етапі немає потреби проводити поглиблені перевірки.

👥📃Після обговорення AMR з Європейським Парламентом і Радою ЄС, Єврокомісія підготує поглиблені огляди для згаданих держав-членів у найближчі місяці перед представленням Весняного пакету європейського семестру 2025 року, у якому міститимуться висновки ЄК щодо дисбалансів для відповідних держав-членів.
Подробиці – у прикріплених файлах.

3️⃣ Спільний звіт про зайнятість – щорічний огляд основних подій у сфері зайнятості та соціальної сфери в ЄС, а також дій держав-членів відповідно до їх Керівних принципів щодо політики зайнятості, аналіз ключових проблем у цій площині в Європі, завдяки якому держави-члени можуть порівнювати свою власну ефективність з ефективністю інших і вживати заходів для удосконалення своєї політики.

✔️Цілі ЄС щодо зайнятості, навичок і скорочення бідності до 2030 року продовжують перебувати у фокусі політики як Об’єднання в цілому, так і держав-членів.
Головні висновки:
🔹Зайнятість: стабільне зростання зайнятості за останні два роки поставило ЄС на шлях досягнення головної цілі щодо її рівня до 2030 року (збільшити зайнятість з 75,3% у 2023 році до цільового показника 78,0% у 2030 році). Останні квартальні дані вказують на стійкий прогрес (75,8% у ІІ кварталі 2024 року). До 2023 року всі країни-члени досягли прогресу, п’ять уже досягли або перевищили свої національні цілі щодо зайнятості.
🔹Навички: частка дорослих, які беруть участь у навчанні, в ЄС досягла лише обмеженого прогресу з 37,4% у 2016 році до 39,5% у 2022 році, залишаючись значно нижчим загальної цілі ЄС у 60%. Більшість держав-членів втратили позиції у досягненні своїх національних цілей, що вказує на необхідність суттєвих подальших зусиль, щоб Європа залишалася конкурентоспроможною, інноваційною та інклюзивною в зелених і цифрових перетвореннях на тлі старіння населення.
🔹Зменшення бідності: рішучі політичні дії як на рівні ЄС, так і на рівні держав-членів допомогли зменшити ризики бідності, незважаючи на складний соціально-економічний контекст протягом останніх трьох років. У 2023 році кількість людей, яким загрожує бідність або соціальна ізоляція, зменшилася на 703 тисячі осіб (другий рік поспіль) після періоду стабільності в 2018-2021 роках. Половина держав-членів досягли певного прогресу в досягненні своїх національних цілей щодо скорочення бідності з 2019 року. Тому будуть потрібні подальші зусилля та моніторинг, щоб досягти національних цілей і скоротити принаймні на 15 мільйонів осіб кількість людей, яким загрожує бідність або соціальна ізоляція в ЄС до 2030 року в порівнянні з 2019 роком.

Пропозиція ЄК щодо Спільного звіту про зайнятість за 2025 рік зберігає акцент на конкретних країнах на основі принципів Рамкової програми соціальної конвергенції (SCF).
Аналіз першого етапу SCF вказує на наступне: і) висхідна конвергенція на ринку праці збереглася у 2023 році; іі) зберігаються ризики висхідної конвергенції щодо навичок, незважаючи на незначне покращення на рівні ЄС в цілому; ііі) були визначені деякі ризики висхідної конвергенції щодо соціальних досягнень, незважаючи на незначне зниження рівня ризику бідності або соціального відчуження на рівні ЄС.

Другий етап (з використанням ширшого набору кількісних даних і якісних характеристик) сфокусується на державах, для яких на першому етапі виявлено потенційні ризики висхідної соціальної конвергенції (Болгарія, Естонія, Іспанія, Італія, Литва, Угорщина, Румунія, які проходили через другий етап аналізу і минулого року, а також Греція, Хорватія та Люксембург).

Пропозиції ЄК щодо Спільного звіту про зайнятість обговорюватимуть у Комітеті з питань зайнятості та Комітеті соціального захисту, після чого їх мають ухвалити міністри зайнятості та соціальних питань держав ЄС у березні 2025 року.
Подробиці – у доданих файлах.

📈Зростання реального ВВП у третьому кварталі сповільнилось до 2% - Держстат
За даними Державної служби статистики, реальний ВВП у III кварталі 2024 року збільшився порівняно з попереднім кварталом на 0,2% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з III кварталом 2023 року – на 2,0%.

💁‍♂️Нагадаю, зростання у першому кварталі становило 6,5% (рік до року), другому – 3,7%.

Днями Держстат, опублікував дані галузевої статистики, з яких випливає, що зростання в промисловості у січні – вересні 2024 року сповільнилось до 4,9%, рік-до року (з 8,1% у першій половині року), у будівництві – до 23,8% (із відповідно 37,1%), вантажообіг скоротився з 19% до 15,7%.

📉Отже, економічна активність за секторами, за якими є дані, у третьому кварталі продовжила уповільнюватись. Утім таке сповільнення перевершило очікування. Зокрема в останньому макро-прогнозі НБУ оцінював зміну реального ВВП у ІІІ кварталі на рівні 4%, що у свою чергу дало змогу покращити оцінку економічного зростання по року до +4%.

👨🏻‍💻Детальна розбивка структури ВВП буде згодом. Поки ж можна припустити, що основними причинами, які обумовили уповільнення зростання ВВП, окрім більшої статистичної бази, стали більші негативні ефекти, пов’язані із обмеженнями в енергопостачанні та зростанням вартості е/е, нестачею робочої сили, гіршим врожаєм.
З врахуванням гіршої динаміки за третій квартал, економічне зростання за підсумками року становитиме близько 3,5%.