🟢Відбувся перший у рамках відновленої «великої приватизації» аукціон з продажу майна, конфіскованого у підсанкційної особи.
Йдеться про 100% статутного фонду ТОВ «Аерок» – одного з найбільших в Україні підприємств з виготовлення бетонних і газобетонних виробів, головний офіс якого знаходиться в Обухові, а виробничі майданчики розташовані у Березані Київської області та Стрию Львівської області.

Раніше він належав громадянину рф, однак після застосування санкцій був вилучений та переданий Фонду державного майна.
💸Статутний капітал підприємства, яке виставлялось на продаж, дорівнював 437,4 млн. грн., стартова ціна для приватизації була встановлена на рівні 965,3 млн. грн.
За актив на платформі Прозорро.Продажі змагались три претенденти, в ході трираундового англійського аукціону його ціна зросла в 1,96 рази.

🏢Переможець, яким стало ТОВ «Трайдент Геоінвест Україна», має заплатити за придбаний об’єкт 1,89 млрд. грн. (плюс ПДВ), а також забезпечити:
▪️збереження основних видів діяльності підприємства;
▪️погашення протягом 6 місяців від дати переходу права власності боргів із заробітної плати та перед бюджетом, а також простроченої кредиторської заборгованості товариства, крім заборгованості перед підсанкційними фізичними та юридичними особами, громадянами / резидентами рф та/або білорусі;
▪️соціальні гарантії працівникам згідно з вимогами трудового законодавства, недопущення звільнення працівників товариства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу протягом 6 місяців від дати набуття права власності; виконання чинного колективного договору та укладення нового колективного договору на наступні періоди після закінчення чинного, а також здійснення працевлаштування вивільнених працівників товариства відповідно до законодавства;
▪️дотримання вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства.
💁‍♂️Кошти, виручені в ході аукціону, будуть спрямовані до державного бюджету для фінансування Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Рада директорів МВФ ухвалила 6-й перегляд програми EFF
Щойно Рада виконавчих директорів МВФ ухвалила шостий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) для України.
Це означає, що:
- Україна виконала усі кількісні критерії та структурні маяки, що підлягали оцінці.
- За декілька днів отримає черговий транш за програмою на суму 1,1 млрд. дол
- Ми залишаємось в програмі EFF, сьомий перегляд якої буде у березні
Деталі чергового перегляду згодом.

https://www.imf.org/en/News/Articles/2024/12/20/pr-24493-ukraine-imf-completes-6th-rev-of-extended-arrangement-under-eff

Велике інтервʼю для порталу Мінфін.

🙌Пройшлися по всім актуальним питанням.

У двох частинах.

1 частина:
https://minfin.com.ua/ua/2024/12/11/141371965/

2 частина:
https://minfin.com.ua/ua/crypto/articles/getmancev-pririst-vartosti-kripti-pid-chas-volodinnya-podatkami-obkladatisya-ne-bude/

💸В Україну найближчими днями надійдуть перші кошти у рамках довгострокового кредиту від G7 на 50 млрд. доларів, наданого за рахунок непередбачуваних прибутків від знерухомлених російських активів.
Йдеться про більше ніж 2 млрд. доларів, які перерахує Світовий банк у рамках його проекту Позики на підтримку політики розвитку «Основи зростання» (Growth Foundations Development Policy Loan) після ухвалення Виконавчою радою організації відповідного рішення.

✍🏼Для його реалізації Міністр фінансів України та регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи підписали:
🔹грантову Угоду на 1 млрд. доларів (перший транш з фонду Світового банку «Сприяння залученню ресурсів для інвестицій у зміцнення фінансового посередництва в Україні» (F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF), які надані за рахунок внеску США у межах ініціативи країн G7 ERA Mechanism (США взяли на себе частку у 20 млрд. доларів із загального обсягу ERA, який складає 50 млрд. доларів);
🔹Угоду про позику на суму 1,05 млрд. доларів, яка надається під гарантії від Уряду Японії (на 567 млн. доларів) та Уряду Великої Британії (на 483 млн. доларів).

📑Growth Foundations Development Policy Loan – проект за вже звичним для нас принципом «фінансова підтримка за реформи», у рамках якого Україна має реалізувати низку завдань, які сприятимуть зміцненню економіки (зокрема, у питаннях боротьби з корупцією, розвитку інфраструктури, покращання управління державною власністю тощо).

Напередодні Європейська Комісія ухвалила рішення, згідно якого частка ЄС у загальному кредиті на 50 млрд. доларів (а саме 18,1 млрд. євро) буде виплачуватись траншами, починаючи з січня 2025 року, ураховуючи визнання того, що Україна виконала всі політичні умови, узгоджені для виплати цієї суми.
👥💰Кошти від партнерів у рамках ініціативи ERA Mechanism спрямовуватимуться до державного бюджету та йтимуть на фінансування наших першочергових потреб.

🌐Україна обновила зобов’язання за програмою EFF з Міжнародним валютним фондом
 
Під 6-й перегляд програми EFF Україна оновила Меморандум про економічну і фінансову політику.
З’явилось три нові структурні маяки, а також один маяк (вступ у дію податкового законопроекту 11416-д) був виконаний як попередній захід (prior action) перед шостим переглядом .

💁‍♂️Нагадаю структурні маяки – це жорсткі зобов’язання щодо реформ із дед-лайнами, що бере на себе позичальник у ході виконання програми МВФ.  

Три нові маяки, які добавились:
🔹Підготувати операційну стратегію для НЦКПФР (регулятора ринку цінних паперів та фондового ринку), в тому числі ініціювати проведення його незалежної оцінки. Додам від себе, що можу тільки привітати цей крок, оскільки результати роботи комісії, діяльність або бездіяльність якої неодноразово становилась предметом заслуховування на комітеті (включно, із питанням Фрідом фінанс, регулюванням ринку крипто-активів та ін.), м’яко кажучи не можна вважати задовільною.
Строк – до кінця січня 2025.
🔹Підготувати та подати до парламенту законопроект про критичні ризики третіх сторін, з якими стикаються банки, небанківські установи та платіжні системи. Законопроект має допомогти фінансовим установам завчасно розпізнавати та мінімізувати таки операційні ризики. Додам, що мова йде про різноманітні ризики, у т.ч. у контексті кібер-загроз, з якими стикаються фінансові установи, взаємодіючи із третіми сторонами, використовуючи послуги третіх сторін для забезпечення свої операційних потреб тощо. Строк – до кінця травня 2025 року.  
🔹Підготувати та опублікувати зовнішню оцінку НКРЕКП (регулятора у сфері енергетики та комунальних послуг) Секретаріатом енергетичного співтовариства (за запитом). Строк – до кінця жовтня 2025 року.

➡️Після оновлення Меморандуму структурних маяків стало 51 (якщо рахувати із вступом в дію податкового законопроекту 11416-д), з яких 34 вже виконано (5 із запізненням).

🗓️👥Щодо наступного, сьомого перегляду,  матимемо дуже щільний графік виконання зобов’язань за програмою EFF.
На перегляд будуть виноситись 8 маяків із строком виконання до кінця січня наступного року (загалом їх 11, з яких 2 - зараховано, 1 - постійно діючий по банкам, що відносить великі державні банки до сфери управління Мінфіну та забороняє рекапіталізацію за рахунок бюджету проблемних недержавних банків).

З цих 8 маяків:
◾️3 маяки по фінансовій політиці (рамкова програма фінансового оздоровлення банків, методологія оцінки банківських наглядових ризиків, стратегія для НЦКПФР),
◾️1 по енергетиці (затвердження наглядового складу Укренерго),
◾️1 по фіскальному блоку (внесення змін до бюджетного кодексу у продовження реформи державними інвестиціями),
◾️3 по анти-корупційній сфері (реформа Рахункової палати, створення нового вищого адмінсуду, правки до КПК).

🟢Частина з цих маяків вже виконана, по деяким пунктам, таким як створення нового вищого адмінсуду (замість ліквідованого ОАСК) та внесення змін до КПК (в т. ч. у контексті скасування правок Лозового) дискусії продовжуються. Очікую, що вони будуть виконання, хоча і не виключно зараховані із запізненням.

👨🏻‍💻В цілому щільний графік переглядів програми EFF (раз на квартал) за два роки навчив, що часу на розхолодження в принципі не має. Програма EFF в хорошому сенсі працює «як конвеєр» і втілення принципу реформи в обмін на гроші. Останнє є в інтересах як позичальника (а в широку сенсі – це держава і суспільство в цілому), так і кредитора, який, так, піклується насамперед про фінансову спроможність і довгострокову макрофінансову стійкість країни- реципієнта допомоги.        

✅ЄЦБ оприлюднив результати процесу наглядової перевірки та оцінки (SREP) за 2024 рік і пріоритети нагляду на 2025-2027 роки.

Ключове з матеріалів регулятора:
🔸банківський сектор Єврозони залишався стійким у 2024 році;
🔸у середньому банки підтримували стабільний капітал і ліквідність, що значно перевищували нормативні вимоги. Aggregate CET1 становив 15,8 % у середині 2024 року, що є незначним покращенням порівняно з попереднім роком. Коефіцієнт левериджу трохи зріс до 5,8 %;
🔸вищі процентні ставки продовжували підтримувати прибутковість банків.
🔸поточний цикл SREP не призвів до суттєвих змін у оцінках банків або загальних вимогах рівня 2. Середній показник SREP залишився загалом стабільним на рівні 2,6 (у діапазоні від 1 до 4), причому 74 % банків отримали такі ж показники, як і в 2023 році, 11 % отримали гірші результати та 15 % – кращі;
🔸на оцінки банків негативно вплинув ринковий вплив нижчої оцінки комерційної нерухомості та неочікуваного підвищення процентних ставок, що призвело до підвищення процентних ризиків; навпаки, підвищення прибутковості позитивно вплинуло на показники;
🔸вимоги до CET1 дещо зросли з 1,1 % до близько 1,2 % risk-weighted assets, з невеликими коригуваннями вимог Pillar 2 через зміни в профілі ризику вибраних банків;
🔸спеціальні для банків вимоги Pillar 2, що випливають з рішень SREP 2024 року, будуть застосовуватися з 2025 року;
🔸загальні вимоги до CET1 та вказівки, які складаються з вимог Pillar 2, combined buffer requirements та необов’язкових вказівок Pillar 2, зростають з 11,2 % до 11,3 %. Симетричне збільшення, з 15,5 % до 15,6 % risk-weighted assets, вимагається по відношенню до загального капіталу — суми CET1, Tier 1 та Tier 2.
🔸ЄЦБ запровадив якісні заходи, які є ключовим компонентом його інструментарію нагляду і передусім усувають недоліки, пов’язані з управлінням кредитним ризиком, внутрішнім управлінням і плануванням капіталу;
🔸дивлячись у майбутнє, послаблення макроекономічних перспектив і структурні зміни в економіці вимагають підвищеної пильності.
Геополітичні ризики часто не оцінюються на фінансових ринках, доки вони не матеріалізуються, що потенційно може призвести до різкої переоцінки ризику, що може збільшити ризики для ліквідності та призвести до додаткових втрат.

📑🔗Ознайомитись зі звітом 2024 Supervisory Review and Evaluation Process можна за посиланням - https://www.bankingsupervision.europa.eu/activities/srep/2024/html/ssm.srep202412_aggregatedresults2024.en.html

👨🏻‍💻Одночасно були опубліковані пріоритети нагляду на 2025-2027 роки, які відображають середньострокову стратегію банківського нагляду ЄЦБ на наступні три роки та зосереджуються на тому, щоб зробити банки більш стійкими до безпосередніх макрофінансових загроз і серйозних геополітичних потрясінь (пріоритет 1); забезпеченні своєчасного усунення банками відомих суттєвих недоліків (пріоритет 2); забезпеченні того, щоб банки вирішували проблеми, пов’язані з цифровою трансформацією та новими технологіями, зважено керуючи пов’язаними з цим ризиками (пріоритет 3).
🔗Детальніше за посиланням https://www.bankingsupervision.europa.eu/framework/priorities/html/ssm.supervisory_priorities202412~6f69ad032f.en.html

Погода, прямо скажемо, не для саней і лиж. Тому пропоную коротке фінансове чтиво.
Насправді не маю наміру заспамити вас своїми інтервʼю, вони про різне. Тим, хто цікавиться предметом, це буде корисно.
Інтерфакс. Частина перша.
🔗 https://interfax.com.ua/news/interview/1035573.html

Справжня перемога - результат важкої та довгої праці. Інакше ніяк.
Вітав Чемпіона, коли це ще не було в тренді, вітаю зараз і буду вітати в майбутньому, після нових Перемог. Його і України.
Які здобудемо важкою працею. Терпінням. Розумом.
З Богом!

Всупереч переконанням лібертаріанців в світі є абсолютно безглузді з точки зору економічної логіки речі.
Важко навіть порахувати у витратах людиногодин, або оцінити доцільність доставки різними мʼяко кажучи не зручними способами щороку з базару не габаритної живої ялинки, що може бути дорожча за штучну, метикуючи над її встановленням, для чого іноді фіксуючи конструкцію матузкою до батареї.
Потім всією сімʼєю іі прибирати, не за законами логіки, симетрії або хоча б феншуя, а за відомими тільки цій сімʼї усталеними десятиріччями правилами, керуючись відмою тільки старійшинам ієрархією іграшок, цінність яких визначається точно не вартістю. А потім, через три тижні страждати, виносячи чарівну красу з пониклими вітками на звалище.
Безперечно економічно доцільніше один раз придбати штучну ялинку, можна навіть заздалегідь прикрашену. Економія часу і грошей гарантована. Тим більше, що це вочевидь в тренді сучасної екополітики.
Чому б ні?
Можливо, тому що весь цей ритуал з ялинкою саме по собі і є цінністю, яка наповнює наше життя змістом і дарує щастя і які не можна порахувати економічно?
Як і багато інших важливих речей в цьому світі.

✅Уряд затвердив результати оцінювання службової діяльності у 2024 році низки державних секретарів міністерств, керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників.

Усього оцінювались:
🔹10 державних секретарів міністерств, з яких 8 отримали оцінку «відмінна діяльність», 2 – «позитивна»;
🔹28 керівників центральних органів виконавчої влади (агентств, служб, інспекцій тощо) – 18 отримали оцінки «відмінна діяльність», 10 – «позитивна».
🔹77 перших заступників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади – діяльність 57 осіб оцінено як «відмінну», 20 – як «позитивну».  

🔻Негативних оцінок, які б мали стати приводом для звільнення з займаної посади державної служби, за підсумками роботи у 2024 році не виявлено.

💁‍♂️Здавалося, можна було б порадіти за якість державних службовців топового рівня, а за тих, хто отримав оцінку «відмінно», вдвічі більше, адже стаття 44 Закону «Про державну службу» передбачає, що «державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню».

Але давайте подивимось – може є трошки інші думки? Як, приміром, оцінюють стан справ наші європейські партнери, які наприкінці жовтня представили Звіт щодо прогресу України у рамках політики розширення. Він якраз стосувався бачення європейськими партнерами ситуації у нашій державі станом на зараз та тих змін, що сталися протягом останнього року.
У кластері 1 (а це ключовий кластер, який відкривається першим та закривається останнім у процесі переговорів про вступ до ЄС) один з найважливіших розділів – це «Реформа державного управління», який йде другим відразу після «Функціонування демократичних інституцій».

➡️І там не все так райдужно, як у наших власних оцінках: «Україна має певний рівень підготовки у сфері реформування державного управління та досягла певного прогресу. Рекомендації Європейської Комісії від минулого року були виконані частково та залишаються в силі».
«Певний рівень підготовки» (some level of preparation) – це, на жаль, «двійка» за п’ятибальною шкалою (1 – early stage, 2 – some level of preparation, 3 – moderately prepared, 4 – good level of preparation, 5 – well advanced).
«Досягла певного прогресу» (some progress) – «четвірочка», але за шестибільною шкалою, (1 – backsliding, 2 – no progress, 3 – limited progress, 4 – some progress, 5 – good progress, 6 – very good progress).

❗️🇪🇺Зараз одним з ключових завдань для нашої державної служби є робота з євроінтеграції та досягнення прогресу за усіма напрямами, які оцінюватимуться європейськими партнерами.

За останній рік висновок Єврокомісії наступний:
▪️відсутність прогресу (no progress, «двійка») – 1 напрям;
▪️обмежений прогрес (limited progress, «трійка») – 11 напрямів;
▪️певний прогрес (some progress, «четвірка») – 18 напрямів;
▪️хороший прогрес (good progress, «п’ятірка») – 6 напрямів;
▪️дуже хороший прогрес (very good progress, найвищий бал – 6) – відсутній.
Як бачимо – трошки інші оцінки роботи за 2024 рік…

✍🏼Цей пост не про критику державної служби. Вона така як є і відображає повільний прогрес у формуванні державних інститутів, що забезпечують демократію і стійкий розвиток, за всі ці роки, власне про що йдеться у висновках Єврокомісії.
У цьому сенсі вважаю, що не варто себе заколисувати завищеними оцінками топ-посадовців. Адже ризикуємо за такого дисонансу в оцінках отримати у черговому Звіті ЄК про прогрес України достатньо неприємний результат.

👨🏻‍💻Ну, і як кажуть, «вишенька на торті» – КРАІЛ.
Голова  КРАІЛ І.Рудий, якого 18 грудня затримали працівники ДБР та Офісу Генерального прокурора, та усі 5 оцінюваних членів комісії (А.Сдобнова, Є.Яхній, О.Ботезат, О.Водолажко та Х.Дутка) отримали за результатами службової діяльності у 2024 році оцінку «відмінно», і її затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів.
Ми на початку грудня у Верховній Раді проголосували за ліквідацію цього абсолютно неефективного органу, а виявляється – треба було їм премії виписати.

Тільки-но ми звикли до слова гендер, почали розрізняти топ-47 і приглядатись до інших 74-х, тільки-но наука врешті почала підтверджувати наші багаторічні підозри щодо сусідів, поліцейських, депутатів та митників, а в маршрутках ми подумки, але напевно навчились розкривати гендерну сутність кожного з пасажирів і навіть водія, щойно Мінфін затвердив гендерну бюджетну програму, а Дія тільки-но запустила тест-версію е-гендер,
як виявилось, що статі знову дві.

А як жити в такій неймовірній турбулентності підходів і що робити з тест-версією е-гендер, творці гендерів відповіді не дають.

Подав на реєстрацію законопроекти про встановлення KPI для митних та податкових органів

Законопроєктами пропонується запровадити оцінку ефективності та результативності діяльності податкових та митних органів з метою підвищення прозорості та підзвітності податкових та митних органів, оптимізації процесів прийняття управлінських рішень, усунення недоліків у діяльності.

Така оцінка буде проводитися на підставі KPI, які будуть визначитися Мінфіном та оприлюднюватися на офіційних веб-сайтах ДПС та Держмитслужби. За результатами оцінки ДПС та Держмитслужба будуть складати звіти, які підлягають оприлюдненню на веб-сайтах цих органів.

Проєктом щодо встановлення KPI для податкової пропонується:

1) визначення поняття «податковий розрив» (tax gap) та запровадження щорічного обчислення і оприлюднення цього показника;

2) визначення поняття «ключовий показник діяльності податкових органів» (KPI) та встановлення вимог до KPI;

3) запровадження рекомендованої МВФ класифікації KPI для ДПС на стратегічні (строком більш ніж на один рік) та операційні (щорічні);

4) встановлення взаємозв’язку між індивідуальним оцінюванням службової діяльності посадової особи та оцінкою діяльності ДПС;

5) врегулювання порядку щоквартального оприлюднення інформації про виконання KPI для ДПС;

6) першим звітним періодом для оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів має стати 2025 рік, а з метою врахування кращих міжнародних практик (TADAT) та рекомендацій міжнародних організацій (МВФ, ОЕСР) проектом закону пропонується перелік рекомендованих для встановлення KPI для ДПС.

Проектом щодо встановлення KPI для митниці пропонується:

1) визначити види оцінки - внутрішня (проводиться Держмитслужбою на підставі KPI, розроблених Мінфіном), та зовнішня (проводиться незалежними експертами, що визначаються КМУ за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій);

2) визначити, що внутрішній оцінці підлягають такі напрями діяльності митниці:

створення сприятливих умов для полегшення торгівлі та розвитку конкуренції;

адміністрування митних платежів;

захист суспільства, громадського здоров’я і безпеки навколишнього природного середовища та боротьба з незаконним переміщенням наркотичних засобів та зброї;

організаційний розвиток діяльності митних органів;

3) Мінфіну рекомендується врахувати механізм вимірювання ефективності діяльності митних адміністрацій (WCO Performance Measurement Mechanism), розроблений Всесвітньою митною організацією при визначенні KPI для митниці.

❕Запрошую колег долучитися до підписання (картки 1763587, 1763579)

Дякую правоохоронному комітету ВР, який врешті рекомендував ВР для схвалення законопроект 12191 про декриміналізацію порнографії, що змінює славнозвісну статтю 301 КК України.
Переконаний, що моралізаторство щодо поширення порноконтенту поряд з безперешкодним його поширенням із сплатою, до речі, з нього податків - це лицемірство, яке набагато більше корозує суспільну мораль, аніж будь-яке порно.
В залі буду голосувати за і переконувати підтримувати колег!