❌На світовому ринку платини третій рік поспіль очікується структурний дефіцит.
Такий прогноз дали у Всесвітній раді з інвестицій у платину (WPIC).
У 2024 році ринок завершить з дефіцитом у 682 тис. унцій, оскільки винятково високий попит, який був досягнутий у 2023 році, збережеться і в році, що завершується (на рівні 7 951 тис. унцій) і перевищить пропозицію, яка залишається обмеженою на рівні 7 269 тис. унцій (+2% у порівнянні з минулим роком).

👉🏻У 2025 році прогнозується третій поспіль дефіцит ринку на рівні 539 тис. унцій, при цьому загальний попит залишатиметься високим на рівні 7 863 тис. унцій (-1% у річному вимірі), а загальна пропозиція залишається обмеженою, збільшившись на 1% до 7 324 тис. унцій.
Глобальний попит на ювелірні вироби зріс на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 478 тис. унцій у ІІІ кварталі 2024 року (+32 тис. унцій), в основному через зростання виробництва ювелірних виробів в Індії на 68% до 66 тис. унцій. Це збільшення разом із зростанням на ключових ринках, таких як Японія та Північна Америка, сприятиме збільшенню загального попиту на ювелірні вироби у 2024 році на 5% (+102 тис. унцій) у річному обчисленні до 1 951 тис унцій.

👨🏻‍💻Очікується, що ця позитивна тенденція збережеться в 2025 році з прогнозованим зростанням попиту на 2% (+32 тис. унцій) до 1 983 тис. унцій. Зростання продовжиться в Індії, Північній Америці та Китаї.
📉Промисловий попит скоротиться на 9% у 2025 році через скорочення проектів розширення потужностей. У промисловому секторі спостерігався високий попит у ІІІ кварталі 2024 року, який збільшився на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року (+76 тис. унцій). Це зумовлено зростанням на 10% в секторах електротехніки та медицини та стрибком попиту в секторі скла на 96%, хоча і з низької бази. За весь 2024 рік промисловий попит зменшиться лише на 1% порівняно з попереднім роком до 2 434 тис. унцій. Зростання в електричному (+1% до 90 тис. унцій), медичному (+4% до 303 тис. унцій), водневому (+123% до 64 тис. унцій) і скляному (+29% до 671 тис. унцій) секторі буде компенсовано 28% падіння в хімічному секторі, оскільки завершується циклічне розширення потужностей у Китаї.
📊Прогнозується, що після трьох років надзвичайного зростання промисловий попит скоротиться на 218 тис. унцій до 2 216 тис. унцій у 2025 році (-9%). Цей спад пов’язаний насамперед із падінням попиту на платину в скляному секторі на 57% (-385 тис. унцій) до 286 тис. унцій через меншу кількість розширень потужностей.
📈Проте в 2025 році очікується значне зростання попиту в хімічній (+17% до 656 тис. унцій), нафтовій (+31% до 211 тис. унцій), медичній (+4% до 314 тис. унцій) і водневій (+32% до 84 тис. унцій) сферах.

✔️У 2025 році прогнозується чистий позитивний попит на інвестиції третій рік поспіль. У 2024 році очікується зростання попиту на великі злитки (500 г і більше) в Китаї на 17% до 157 тис. унцій і чисті позитивні запаси ETF на 150 тис. унцій за весь рік. Однак це буде компенсовано падінням глобального попиту на злитки та монети на 47% (151 тис. унцій), за винятком великих злитків у Китаї, що викликано продажами в Японії через цінову кон’юнктуру та слабким попитом у Північній Америці. Результатом буде чистий позитивний інвестиційний попит у розмірі 393 тис. унцій за весь рік.

✍🏼У 2025 році очікується, що загальний інвестиційний попит зросте на 7% до 420 тис. унцій, головним чином завдяки зростанню запасів на біржах і 8%-му збільшенню попиту на злитки 500 г і більше в Китаї. У той же час світовий інвестиційний попит на злитки та монети знизиться на 12% до 151 тис. унцій, при цьому прогнозується, що попит на злитки та монети в Північній Америці повернеться до зростання.
Незважаючи на те, що постачання в ІІІ кварталі 2024 року зросло на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 1 479 тис. унцій, головним чином завдяки збільшенню випуску запасів у Південній Африці, що вплинуло на обсяги виробництва за квартал, глобальні пропозиції видобутку за весь 2024 рік практично не зміняться порівняно з торішніми – і становитимуть 5 683 тис. унцій (+1%, +68 унцій), що відображає постійні виклики, з якими стикається галузь. Ризики зниження, такі як стабільно низька ціна кошика металів платинової групи (PGM) і триваюча реструктуризація, зберігаються і можуть тривати наступного року. Відповідно, у 2025 році прогнозується скорочення світових поставок з платинових копалень на 2% (-133 тис. унцій) порівняно з аналогічним періодом попереднього року до 5 550 тис. унцій.
💁‍♂️Водночас очікується, що наземні запаси скоротяться на 16% до 3 553 тис. унцій, що трохи перевищує п’ятимісячний попит у 2024 році, і ще на 15% у 2025 році – до 3 014 тис. унцій.тис.

В переддень чорної пʼятниці хотів би нагадати українцям, що купуючи товар з чеком або повідомляючи про невидачу чеку податкову, ви не тільки отримуєте оголошену знижку, але й контролюєте, щоб податок з доходу торгівця, отриманого за ваш товар йшов нашій армії.
А ще цим підтверджуєте якість товару та гарантуєте захист ваших прав.
Фіскальний чек мають видавати вам одразу, без вимог або нагадувань, без будь-яких «попередніх» чеків чи інших трюків.
Вдалих покупок!

🕹️📲Комітет рекомендував прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт N9256-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей.

Законопроєкт був суттєво доопрацьований Комітетом до другого читання, зокрема, враховані Комітетом пропозиції та поправки передбачають:
🔹ліквідацію КРАІЛ та розподіл її повноважень між профільним міністерством та новоствореним органом без колегіального статусу;
🚫заборону реклами азартних ігор, крім обмеженого переліку дозволених способів, та заборону спонсорства, крім спонсорства спорту;
🔍осучаснення інструментів державного нагляду за ринком азартних ігор – запроваджується контрольована гра як інструмент контролю на заміну фактичним перевіркам;
✍🏼щодо запровадження ефективних заходів щодо боротьби з лудоманією, блокування нелегальних вебсайтів, посилення вимог до організаторів та доповнення підстав для анулювання ліцензії, встановлення вимоги щодо здійснення організаторами азартних ігор усіх безготівкових розрахунків виключно через банки, вдосконалення вимог до ДСОМ тощо;
🎟️вдосконалення законодавства про державні лотереї, зокрема, встановлення аналогічних, як для організаторів азартних ігор, вимог щодо структури власності, критеріїв бездоганної ділової репутації, підстав для анулювання ліцензії, вимог до бренду, а також вимог до розрахунків при проведенні державних лотерей;
📄зміни до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» щодо відновлення подання звітності організаторів азартних ігор та операторів державних лотерей тощо.

📱✅Комітет рекомендував прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт N9319 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.
Законопроєкт розроблений з метою вдосконалення оподаткування резидентів Дія Сіті та їх спеціалістів.

✍🏼Доопрацьований до другого читання законопроєкт передбачає, зокрема:
✔️для резидентів Дія Сіті зі статусом стартапів – скасування норми про незастосування пільгової ставки  ПДФО 5 % та мінімального ЄСВ до доходів спеціалістів Дія Сіті, якщо кількість таких осіб у резидента Дія Сіті становить менше 9 осіб. Водночас передбачається запобіжник проти зловживань – якщо стартап не виконав критерії до завершення другого року перебування у статусі резидента Дія Сіті, то треба буде доплатити ПДФО та ЄСВ;
✔️звільнення від оподаткування ПнВК благодійної допомоги, наданої резидентами Дія Сіті на користь ЗСУ;
✔️скасування актів наданих послуг для гіг-спеціалістів;
✔️посилення “антикритеріїв” резидентства Дія Сіті на період дії воєнного стану та післявоєнний період;
✔️усунення деяких редакційних неточностей профільного Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

🚬💸Комітет рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт N11090 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби.

Нагадаю, що основною метою підготовки законопроєкту є:
🔹поступове до 2028 року підвищення специфічних ставок акцизного податку з сигарет до досягнення мінімального рівня, встановленого Директивою Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 щодо структури та ставок акцизного збору на тютюнові вироби (кодифікація), з одночасним еквівалентним підвищенням таких ставок на тютюн, промислові замінники тютюну та зменшенням їх розміру для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання;
🔹визначення грошової одиниці виміру ставки акцизного податку на тютюнові вироби у євро задля уникнення впливу інфляції на підвищення ставок акцизного податку;
🔹уточнення окремих положень адміністрування акцизного податку з тютюнових виробів задля повноцінного застосування норм права.

💁‍♂️📑Прийняття законопроєкту забезпечить приведення податкового законодавства України в сфері акцизного оподаткування тютюнових виробів до норм законодавства ЄС задля виконання Угоди про асоціацію відповідно до додатка XXVIII до глави 4 «Оподаткування» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» в частині імплементації положень Директиви 2011/64/ЄС.

💱🌐Час від часу інформую про новини щодо грошово-кредитної політики у різних державах світу.
У листопаді деякі центральні банки продовжували цикл пом’якшення монетарної політики, деякі –  через підвищення інфляції, валютні ризики – поставили відповідні рішення про зміну облікової ставки на паузу (останнє власне як і в Україні). По країнам в регіоні, ЦБ Чехії продовжив монетарне пом’якшення, ЦБ Польщі, Угорщини залишили ставку незмінною.  

✍🏼📑Нижче підбірка про рішення, прийняті у цьому місяці.
1️⃣Центральний банк Нової Зеландії утретє за останні чотири місяці знизив свою ключову ставку – на 50 б.п. з 4,75% до 4,25%, зазначивши у своєму рішенні про можливість подальшого зниження ще на таку ж величину у лютому 2025 року.
2️⃣Центральний банк Швеції знизив ключову відсоткову ставку також на 50 б.п. – з 3,25% до 2,75%, зазначивши, що у разі збереження прогнозів щодо економічної ситуації в країні він може ще пом’якшити свою грошово-кредитну політику у грудні та першій половині 2025 року.
3️⃣Центральний банк Південноафриканської республіки знизив основну ставку на 25 б.п. – з 8,00% до 7,75%, як і прогнозували експерти.
4️⃣Центральний банк Чехії також знизив відсоткову ставку на 25 б.п. з 4,25% до 4,00%, зберігши темпи пом’якшення грошово-кредитної політики на тлі повільного відновлення економіки та утримання інфляції у межах цільового діапазону.
5️⃣Народний банк Китаю залишив на нинішньому рівні:
▪ ставку по кредитах першокласним позичальникам на один рік – на рівні 3,1%;
▪ ставку по кредитах першокласним позичальникам на п’ять років – на рівні 3,6%.
У регуляторі зазначили, що фінансові установи країни знизили свої ставки сильніше, ніж очікувалось, а також запевнили у своїй прихильності продовженню політики підтримки економіки, розпочатої декілька місяців тому.
6️⃣Центральний банк Індонезії зберіг на нинішньому рівні усі три свої ставки:
▪ семиденного зворотного репо – 6,00%;
▪ депозитну – 5,25%;
▪ кредитну – 6,75%.
У регуляторі зазначили, що зміна світової динаміки після виборів у США вимагає від нього зосередитись на питання стабілізації національної валюти.
7️⃣Центральний банк Норвегії залишив ключову ставку на рівні 4,50% – максимумі за 16 років, підкресливши при цьому, що вартість запозичень залишиться на цьому рівні до кінця 2024 року.
8️⃣Центральний банк Угорщини залишив ключову ставку без змін на рівні 6,5% після просідання національної валюти на тлі результатів виборів у США та з огляду на те, що анонсовані плани із запровадження новою адміністрацією торгівельних мит можуть негативно вплинути на економіку держав Центральної Європи.
9️⃣У Польщі ключова процентна ставка за рішенням місцевого Центрального банку залишена на рівні 5,75% на тлі прискорення інфляції в країні у жовтні.
1️⃣0️⃣Центральний банк Австралії також не став змінювати відсоткову ставку, залишивши її на рівні 4,35% – максимумі за останні 12 років, зазначивши, що «грошово-кредитна політика має залишатись обмежувальною до тих пір, доки не буде впевненості у тому, що базова інфляція уповільнюватиметься бажаним чином».
1️⃣1️⃣Національний банк Киргизстану вирішив зберегти облікову ставку на рівні 9,0%, що «відповідає нинішнім макроекономічним умовам країни та відображає політику Національного банку відносно існуючих ризиків, сприятиме збереженню цінової стабільності в країні та макроекономічної стійкості». Вона діятиме до кінця січня 2025 року.

🇪🇺✅Європейський Парламент затвердив новий склад Європейської Комісії.
За таке рішення проголосували 370 депутатів, 282 – проти, 36 утрималися.

Отже, наступні п’ять років ЄК працюватиме у такому складі:
🔹Урсула фонд дер Ляєн – Президентка Європейської Комісії;
🔹Кая Каллас – Верховний представник із закордонних справ і політики безпеки та віце-президент Європейської комісії;
🔹Тереза Рібера Родрігес – Виконавчий віце-президент з чистого, справедливого та конкурентоспроможного переходу;
🔹Хенна Віркунен – Виконавчий віце-президент з технічного суверенітету, безпеки та демократії;
🔹Стефан Сежурне – Виконавчий віце-президент з питань процвітання та промислової стратегії;
🔹Роксана Мінзату – Виконавчий віце-президент з людської політики, навичок і готовності;
🔹Рафаель Фітто – Виконавчий віце-президент з питань згуртованості та реформ;
🔹Марош Шефчович – Комісар з питань торгівлі та економічної безпеки; міжінституційних відносин та прозорості;
🔹Валдіс Домбровскіс – Комісар з питань економіки та продуктивності, впровадження та спрощення;
🔹Дубравка Шуїца – Комісар у справах Середземномор'я;
🔹Олівер Варгеї – Комісар з охорони здоров'я та добробуту тварин;
🔹Вопке Хоекстра – Комісар з питань клімату, Net Zero та чистого зростання;
🔹Андріус Кубілюс – Комісар з питань оборони та космосу;
🔹Марта Кос – Комісар з питань розширення;
🔹Йозеф Сікела – Комісар з питань міжнародного партнерства;
🔹Костас Кадіс – Комісар з питань рибальства та океанів;
🔹Марія Луїс Альбукерке – Комісар з питань фінансових послуг і Союзу заощаджень та інвестицій;
🔹Хаджа Лабіб – Комісар з питань готовності та управління кризовими ситуаціями; політики Рівності;
🔹Магнус Бруннер – Комісар з питань внутрішніх справ та міграції;
🔹Джессіка Розволл – Комісар з навколишнього середовища, водостійкості та конкурентоспроможної циркулярної економіки;
🔹Пйотр Серафін – Комісар з питань бюджету, боротьби з шахрайством та державного управління;
🔹Ден Йоргенсен – Комісар з питань енергетики та житлово-комунального господарства;
🔹Катерина Захар'єва – Комісар з питань стартапів, досліджень та інновацій;
🔹Майкл МакГрат – Комісар з питань демократії, правосуддя та верховенства права;
🔹Апостолос Ціцикостас – Комісар з питань сталого транспорту та туризму;
🔹Крістоф Хансен – Комісар з питань сільського господарства та продовольства;
🔹Глен Мікаллеф – Комісар з питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту.

Комісія у такому складі приступить до роботи з 1 грудня.
🤝🏻💁‍♂️Вітаємо новопризначених членів Єврокомісії та бажаємо їм лідерства та успіхів на відповідальних посадах!

🇪🇺Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн виступила з програмною промовою на засіданні Європарламенту.
Представляючи новий склад ЄК, її очільниця окреслила основні завдання, які стоятимуть перед цим органом у наступні п’ять років.
Серед тих питань, що будуть у фокусі Європейської Комісії – боротьба за свободу та єдність як ключові цінності Європейського Союзу, підвищення конкурентоспроможності та інноваційності економіки, декарбонізація та продовження зеленого переходу, зміцнення європейської безпеки та оборони, перспективи реформування Об’єднання та його розширення, інвестиції, дерегуляція, людський капітал, соціальна справедливість, рівність, зміцнення зв’язків з регіонами.
🇺🇦👉Декілька сигналів отримала й Україна – ЄС хоче, щоб Україна була частиною об’єднання, тому буде з Україною стільки, скільки буде потрібно, і ми можемо розраховувати на підтримку на шляху реформ, проте приєднання – це процес, оснований на заслугах.
💁‍♂️Маємо почути ці сигнали та ті пріоритети, які окреслила очільниця ЄК на період дії свого другого мандату, врахувати їх у своїх євроінтеграційних планах і завданнях, адже саме від нас, нашої щоденної ретельної та копіткої роботи залежить те, наскільки швидко ми зможемо пройти шлях до реалізації нашої «європейської мрії».

👨‍💻Далі для тих, хто бажає дізнатися більше – ключові тези з виступу:
◾Боротьба за свободу об’єднує нас як європейців. Наше минуле і наше сьогодення. Наші нації і наші покоління. Для мене це сенс існування нашого Союзу, і сьогодні він залишається його рушійною силою, як ніколи. Це та Європа, яку я люблю, якій моя Комісія завжди присвячуватиме себе. Наше покоління європейців має знову боротися за свободу та суверенітет. За свободу, за яку героїчно бореться народ України. За свободу формувати наше власне майбутнє в конфронтаційному та нестабільному світі. Свободи не дадуться безкоштовно. Це означатиме прийняття важкого вибору, значні інвестиції в нашу безпеку та процвітання, і перш за все – це означатиме залишатися єдиними та вірними нашим цінностям, шукати шляхи співпраці один з одним і подолання фрагментації.
◾ Єдність буде ще важливішою в сучасному суперечливому світі. Світ, у якому кожна слабкість використовується як зброя, кожне розмежування атакується, а кожна залежність експлуатується. Наша свобода та суверенітет, як ніколи, залежать від нашої економічної сили. Наша безпека залежить від нашої здатності конкурувати, впроваджувати інновації та виробляти. І наша соціальна модель залежить від економіки, що розвивається, і стикається з демографічними змінами.
◾ Першою великою ініціативою нової Комісії буде Компас конкурентоспроможності, побудований на трьох стовпах звіту М.Драгі: 1) скорочення інноваційного розриву з США та Китаєм; 2) спільний план декарбонізації та конкурентоспроможності; 3) підвищення безпеки та зменшення залежностей.
◾Перший стовп — усунення інноваційного розриву. Глобальна частка Європи щодо патентних заявок на одному рівні з США та Китаєм. Але лише третина з них використовується в комерційних цілях. Ми приблизно такі ж хороші, як США, у створенні стартапів. Але коли справа доходить до масштабування, у нас виходить набагато гірше, ніж у конкурентів – повинні закрити цю прогалину. Ми покладемо дослідження та інновації, науку та технології в центр нашої економіки. Ми будемо більше інвестувати і подбаємо про те, щоб наші малі компанії, стартапи та масштабні компанії могли процвітати тут, у Європі.
◾ Другий стовп – спільний план декарбонізації та конкурентоспроможності. Майже 5 років тому ми запустили Європейську зелену угоду – нашу стратегію зростання. Ми будемо дотримуватися курсу на досягнення її цілей. Але якщо хочемо досягти успіху в цьому переході, маємо бути більш гнучкими та краще супроводжувати людей і бізнес на цьому шляху. Потрібно використовувати наші традиційні сильні сторони – наші галузі та МСП, наших інноваторів і наших працівників. Тому ми запропонуємо Угоду про чисту промисловість протягом перших 100 днів мандата.
◾Ми багато зробили, щоб відповісти на енергетичний шантаж Росії та високу інфляцію, яка настала за цим. Але ціна на енергоносії повинна знижуватися далі. Знизити витрати домогосподарств і компаній. Інвестувати в чисту енергію. І замінити імпорт російського СПГ. Настав час це зробити.
◾Кожна галузь має різні потреби, кожен сектор матиме свій індивідуальний шлях, щоб бути чистим і конкурентоспроможним. Я вирішила скликати стратегічний діалог щодо майбутнього автомобільної промисловості в Європі, щоб розробляти рішення, оскільки ця галузь переживає глибокі та руйнівні зміни. Автомобільна промисловість Європи є гордістю Європи. Від цього залежать мільйони робочих місць. І разом ми маємо переконатися, що майбутнє автомобілів і надалі вироблятиметься в Європі.

◾ Третім і останнім стовпом є зміцнення нашої економічної безпеки. Надмірна залежність може швидко перетворитися на вразливість. Ось чому стабільні та безпечні ланцюжки поставок є такими життєво важливими. Критична сировина є найбільш очевидним прикладом. Попит на найважливіші мінерали для чистого переходу вже подвоївся протягом останнього мандату, і він може зрости втричі до кінця наступного. Нам потрібна вільна та чесна торгівля, щоб диверсифікувати наших постачальників. Ми заплатили ціну за те, що віддали наше майбутнє в руки одного постачальника. І ми більше не повторимо тієї ж помилки. Європейський суверенітет не продається.
◾Війни, конфлікти та людські страждання не припиняються в наших сусідах – від України до Близького Сходу та в деяких частинах Африки. Європа повинна відігравати сильнішу роль на всіх цих аренах. Ми маємо обов’язок допомогти покласти край руйнуванню та втратам. Зміцнення нашої безпеки є ще важливішим у світі, такому суперечливому та крихкому, яким він є сьогодні. Світ, якому Європа потрібна як ніколи. Багатосторонність і партнерство. Сталий розвиток і гуманітарна допомога. Безпека та права людини. Вони важливіші, ніж будь-коли. Вони й надалі будуть стрижнем нашої зовнішньої діяльності.
◾ На кордонах Європи точиться війна. Ми повинні бути готові до того, що нас чекає попереду – працювати пліч-о-пліч з НАТО. Ми знаємо, що нам потрібно зробити набагато більше разом. Росія витрачає на оборону до 9% ВВП, Європа – в середньому 1,9%. Наші витрати на оборону мають зрости. Потрібен єдиний ринок оборони. Треба зміцнювати оборонно-промислову базу, покращити нашу військову мобільність. Потрібні спільні європейські проекти з оборони. Ми повинні бути настільки амбітними, наскільки серйозними є загрози. Протягом перших 100 днів ми виступимо з Білою книгою про майбутнє європейської оборони.
◾ Боротьба за свободу стосується не лише наших 27 держав-членів. Мрія про Європу поширюється на Західні Балкани, Україну, Молдову та далі. Ми бачили хоробрість народу України на шляху до Європи. Ми бачили стійкість народу Молдови, щоб дотримуватися свого європейського майбутнього. Ми бачили відданість Західних Балкан реформам, зростанню та підготовці до приєднання до нашого Союзу. У той же час ми бачили, як Росія не зупиниться ні перед чим, щоб завадити їм мати європейське майбутнє. Але відданість Європи цим країнам завжди буде сильнішою. Нехай не буде сумнівів, ми хочемо, щоб Україна була частиною Європейського Союзу. Тому ми будемо з Україною стільки, скільки буде потрібно. Ми будемо готові до реформ, які нам потрібні з нашого боку. І ми будемо підтримувати ці країни на кожному кроці їхнього процесу, заснованого на заслугах, доки вони не будуть готові приєднатися до нашого Союзу. Бачення континенту, об’єднаного демократією, верховенством права та повагою до основних свобод, завжди буде керувати нами. Тому що люди цих країн заслуговують на майбутнє миру, прогресу та процвітання. І ми подбаємо про те, щоб це майбутнє було в Європі.
◾ Усі три стовпи Компасу конкурентоспроможності вимагатимуть нового підходу до координації нашої політики, значного збільшення інвестицій, спрощення та навичок. По-перше, щодо фінансування. Це має бути інвестиційна комісія. Державні інвестиції будуть вирішальними: ми всі бачили, що бюджет може дати європейцям – нашим громадянам чи підприємствам, нашим дослідникам чи нашим фермерам, нашим громадам чи нашим регіонам. Але наш бюджет часто є надто складним – фінансування одного й того ж за різними програмами та різними способами. Ми повинні бути набагато більше зосереджені на інвестуванні в наші пріоритети. Нам терміново потрібно більше приватних інвестицій. Витрати бізнесу на дослідження та розробки в Європі складають близько 1,3% ВВП – порівняно з 1,9% у Китаї та 2,4% у США. Цей дефіцит приватного капіталу є основною причиною того, що ми відстаємо у загальних витратах на дослідження та розробки, а отже, і в інноваціях. Ось чому ми запропонували Європейський союз заощаджень та інвестицій – щоб європейські компанії могли знайти потрібний їм капітал тут, у Європі.

◾Нам потрібно спростити роботу для наших компаній. Вони кажуть нам, що регуляторний тягар лягає на них важким тягарем. Забагато звітності. Забагато зобов’язань. Надто складно і дорого для виконання. Нам потрібно спростити наші правила, щоб зменшити навантаження на бізнес. Одним із наших перших кроків у новому мандаті буде нове комплексне законодавство. Ми розглянемо різні сектори. Наш єдиний ринок завжди був найбільшим двигуном зростання. Найбільша сила Єдиного ринку полягає в тому, що він замінює безліч національних стандартів і звичаїв єдиним набором правил. Нам потрібно повернутися до того, що Єдиний ринок працював найкраще і спростив бізнес по всій Європі.
◾ Основою нашої економіки є люди. Їх наполеглива праця, їхній талант і вміння. Сьогодні конкурентоспроможність залежить не стільки від вартості робочої сили, скільки від знань працівників. І саме тут ми можемо перевершити наших конкурентів. Тут, у Європі, компанії можуть знайти неймовірно досвідчених працівників і випускників першокласних технологій. Але нам їх не вистачає. І це ручне гальмо для нашої спроможності конкурувати. Люди мають стати на перше місце. Тому що продуктивність залежить від хороших умов праці, отримання справедливої заробітної плати, хорошого балансу роботи та особистого життя, того, щоб знайти дитячу кімнату для дітей, і мати хороший догляд за старенькими батьками. І мати доступ до гідного та доступного житла. Житло було однією з найбільших проблем для європейців на останніх виборах. Нам потрібно активно боротися з житловою кризою. Ідея ставити людей на перше місце завжди була основою європейської соціальної ринкової економіки. Ми хочемо сильних соціальних партнерів. Ринок може добре працювати лише тоді, коли процвітає соціальний діалог. Ми повинні переконатися, що ми зміцнюємо соціальні права в Європі. Ми розробили амбітну соціальну програму, починаючи з оновлення Європейського рівня соціальних прав.
◾ Ми будемо підтримувати унікальну якість життя європейців у всій Європі. Ми повинні працювати над вирішенням проблем, з якими стикаються регіони – від демографічних змін до зміни клімату чи потреби в сучасній інфраструктурі. Для багатьох людей свобода полягає у виборі місця проживання, роботи та навчання – чи жити в іншій частині Європи, чи там, де вони виросли. Я хочу, щоб регіони та громади контролювали свою власну долю і допомагали формувати нашу політику. Важливо надавати регіонам політичне значення, на яке вони заслуговують. Це особливо стосується наших сільських і прибережних громад. Фермери та рибалки дають нам найякіснішу їжу у світі. Вони більше, ніж будь-хто, несуть тягар кліматичних змін. І вони заслуговують на рівні умови та на винагороду за свою важку працю, справедливий і достатній дохід.
◾ З початку мого першого мандата я обіцяла підхід до міграції, який буде справедливим і твердим. Це гарантує суверенітет і солідарність. З більш суворими правилами, але також із сильнішими гарантіями індивідуальних прав.
◾ Ми будемо командою з європейськими громадянами, навчаючись більше з щоденних реалій, з якими стикаються люди, командою з державами-членами. Разом ми можемо працювати над амбітною програмою реформ, яка потрібна Європі. Потрібна зміна Договору, яка може покращити наш Союз.
◾ Я боролася всіма силами, щоб у цьому складі комісії було 11 жінок – порівняно з п’ятьма, коли надійшов перший набір номінацій – але це все ще навіть не половина, і цього, звичайно, недостатньо. Ми багато досягли. Ми подолали гендерний розрив в оплаті праці. Ми вжили європейських заходів щодо насильства щодо жінок. Ми ніколи не припинимо боротися за рівність. Разом ми щодня працюватимемо, щоб об’єднати різні частини нашого суспільства, стати мостом між поколіннями, підтримати нашу молодь і забезпечити солідарність між людьми різного віку.

🔶У жовтні державний борг залишився стабільним
За даними Міністерства фінансів, на 31 жовтня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 413,6 млрд. грн., у валютному еквіваленті –155,4 млрд. дол.

 📈У жовтні державний борг у гривні зріс на 0,07% (+4,4 млрд. грн.), у валютному еквіваленті зменшився на 0,2% (-0,3 млрд. дол.).

✍🏼Отже, величина державного боргу у жовтні практично не змінилась. Збільшення держборгу через нарощування розміщення ОВДП та надходження 6-го траншу за програмою EFF, було компенсовано скороченням державного боргу перед ЄС за рахунок послаблення курсу євро як до долара США, так і гривні.

📊Структура державного боргу (на кінець жовтня):
🔹74,1% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 25,9% - борг у гривні (до війни 65,1% на 34,9%).
🔹71,5% - зовнішній борг, 28,5% - внутрішній (до війни 61% і 39% відповідно);
🔹57,7% - зовнішні офіційні позики (в т.ч. ЄС – 27,5%), 27,5% - ОВДП, 9,8% - єврооблігації (вкл. гарантовані державою), 5% - інша заборгованість.
 
У листопаді через залучення зовнішнього офіційного фінансування темпи зростання державного боргу мають прискоритись.
💁‍♂️Нагадаю, за останнім прогнозом МВФ державний борг сягне 95,6% ВВП (проти 84,4% у 2023 році).

Підписання ресурсного законопроекту одночасно з бюджетом поставило крапку в довгій і абсолютно безплідній дискусії про «недоцільність» рішення та геніальні альтернативи підвищенню податків на армію.

Мої чергові щирі вітання «експертній» спільноті.

Багато хто запитує.
Так, ресурсний закон опублікований сьогодні.

Зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада.
Таким чином, ВЗ за новою ставкою має бути утриманий лише за 2 дні листопада.
Щодо ФОП, ми внесли відповідну поправку, згідно якої зобовʼязання зі сплати ВЗ за новими ставками для них будуть діяти з 1 січня 2025 року, якщо правка наступного тижня буде підтримана ВР. Переконаний правка буде підтримана.

P.S.Завтра з ранку опублікують офіційне розʼяснення.