Forwarded from Брудні Ігри (Evgeniy Plinskiy)
Ви не повірите, але у Винниківсьеої тютюнової фабрики вже є рішення Львівського окружного адмінсуду, про заборону податковій не видавати їм ліцензію на виробництво сигарет)
Таке сюрреалістичне Рршення винесла суддя Наталія Сидор, ще в вересні місяці.
Так що не хвилюйтеся, Compliment та Lifa буде всім)
От просто цікаво, а скільки буде коштувати рішення українського суду, яким буде дозволено їхати на червоне світло світлофора?
Таке сюрреалістичне Рршення винесла суддя Наталія Сидор, ще в вересні місяці.
Так що не хвилюйтеся, Compliment та Lifa буде всім)
От просто цікаво, а скільки буде коштувати рішення українського суду, яким буде дозволено їхати на червоне світло світлофора?
Є також цифри жовтня по митниці.
На жаль, доведений індикатив 62,1 млрд грн, виконано Держмитслужбою на 87%, фактично перераховано 54 млрд грн.
📈В порівнянні з минулим місяцем надходження збільшено на 1,7 млрд грн.
Зменшення надходжень митниця повʼязує із зменшенням обсягів ввезення бюджетоформуючих товарів в порівнянні з минулим роком, зменшенням біржових котирувань на певні категорії товарів, а також збільшення обсягів енергообладнання, ввезеного з пільгами.
На жаль, доведений індикатив 62,1 млрд грн, виконано Держмитслужбою на 87%, фактично перераховано 54 млрд грн.
📈В порівнянні з минулим місяцем надходження збільшено на 1,7 млрд грн.
Зменшення надходжень митниця повʼязує із зменшенням обсягів ввезення бюджетоформуючих товарів в порівнянні з минулим роком, зменшенням біржових котирувань на певні категорії товарів, а також збільшення обсягів енергообладнання, ввезеного з пільгами.
✅💰Проект Державного бюджету на 2025 рік ухвалено у першому читанні.
Почну з того, чого, на жаль, станом на зараз, не буде, а саме – перегляду основних соціальних стандартів та гарантій (прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії). Не кажу про їх приведення, приміром, до фактичного рівня прожиткового мінімуму для окремих категорій громадян (дітей, працездатних та непрацездатних осіб), але хоча б про рух у цьому напрямі. За оцінками моєї колеги Р. Підласи, підвищення мінімальної зарплати на 100 грн. створювало додаткові видатки бюджету усього на 5,3 млрд. грн. (нагадаю, на дороги нам пропонували виділити майже у 8 разів більше), але, у першому читанні ухвалено те, що запропонував Уряд.
З іншого боку, не буде перегляду оплати праці і для однієї «дуже вразливої» категорії громадян, які потрапили у гучний скандал, що призвів до політичної відповідальності та відставки їх очільника.
❕Була підтримана частина поданих мною поправок до головного фінансового документа держави.
Ми зайняли принципову позицію щодо фінансування дорожнього будівництва – це зараз не на часі, вивільнені кошти мають піти на збільшення видатків державного бюджету на першочергові загальносуспільні потреби, насамперед видатків на національну безпеку і оборону. Якщо комусь ну дуже не вистачає якоїсь бруківки, то, будь-ласка, не коштом державного бюджету.
Запропонували зафіксувати виділення 2 млрд. грн. на компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення – сьогодні кожний гектар очищеної та поверненої у господарське використання землі – це додатковий внесок у зростання економіки, бюджетні надходження та експорт, адже зараз частка аграріїв перевищує у ньому 60%.
Запропонували виключити «великий мішок» під назвою «Фінансове забезпечення підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів», у який передбачалось влити 25 млрд. грн. – пропонуємо здійснити розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету на підставі рішення Стратегічної інвестиційної ради (я раніше вже розповідав про реформу публічних інвестицій, цей орган та перелік пріоритетних проектів).
Додаємо нову статтю про підтримку освіти – у 2025 році залишки коштів за освітньою субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2024 року, перераховуються казначейством до спеціального фонду Державного бюджету для МОН з метою подальшого розподілу таких коштів за рішеннями КМУ між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти (з відкриттям у разі потреби нових програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), тобто зекономлені / невикористані кошти залишаться на фінансування освітньої сфери у 2025 році.
Традиційно дали низку доручень і рекомендації Кабінету Міністрів, які пропонуємо врахувати під час підготовки проекту Державного бюджету на 2025 рік на друге читання.
Ще один дуже важливий момент, на який хочу звернути увагу. Той текст бюджету, який рахувався Кабінетом Міністрів, з яким ми працювали і ухвалювали у І читанні, базувався на червневих передбаченнях Уряду, що у 2025 році економіка зросте лише на 2,7%.
В останній день жовтня отримали новий прогноз від НБУ, який покращений порівняно з попереднім, і у ньому збільшення ВВП у наступному році очікується на рівні 4,3%. Це солідна різниця – майже в 1,6 рази, а отже є нагальна необхідність обрахувати нову модель бюджету з урахуванням цих найбільш свіжих передбачень, з відповідним зростанням доходної частини бюджету, завдяки якій з’явиться можливість більш оптимістично подивитись і на певні видатки…
Почну з того, чого, на жаль, станом на зараз, не буде, а саме – перегляду основних соціальних стандартів та гарантій (прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії). Не кажу про їх приведення, приміром, до фактичного рівня прожиткового мінімуму для окремих категорій громадян (дітей, працездатних та непрацездатних осіб), але хоча б про рух у цьому напрямі. За оцінками моєї колеги Р. Підласи, підвищення мінімальної зарплати на 100 грн. створювало додаткові видатки бюджету усього на 5,3 млрд. грн. (нагадаю, на дороги нам пропонували виділити майже у 8 разів більше), але, у першому читанні ухвалено те, що запропонував Уряд.
З іншого боку, не буде перегляду оплати праці і для однієї «дуже вразливої» категорії громадян, які потрапили у гучний скандал, що призвів до політичної відповідальності та відставки їх очільника.
❕Була підтримана частина поданих мною поправок до головного фінансового документа держави.
Ми зайняли принципову позицію щодо фінансування дорожнього будівництва – це зараз не на часі, вивільнені кошти мають піти на збільшення видатків державного бюджету на першочергові загальносуспільні потреби, насамперед видатків на національну безпеку і оборону. Якщо комусь ну дуже не вистачає якоїсь бруківки, то, будь-ласка, не коштом державного бюджету.
Запропонували зафіксувати виділення 2 млрд. грн. на компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення – сьогодні кожний гектар очищеної та поверненої у господарське використання землі – це додатковий внесок у зростання економіки, бюджетні надходження та експорт, адже зараз частка аграріїв перевищує у ньому 60%.
Запропонували виключити «великий мішок» під назвою «Фінансове забезпечення підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів», у який передбачалось влити 25 млрд. грн. – пропонуємо здійснити розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету на підставі рішення Стратегічної інвестиційної ради (я раніше вже розповідав про реформу публічних інвестицій, цей орган та перелік пріоритетних проектів).
Додаємо нову статтю про підтримку освіти – у 2025 році залишки коштів за освітньою субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2024 року, перераховуються казначейством до спеціального фонду Державного бюджету для МОН з метою подальшого розподілу таких коштів за рішеннями КМУ між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти (з відкриттям у разі потреби нових програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), тобто зекономлені / невикористані кошти залишаться на фінансування освітньої сфери у 2025 році.
Традиційно дали низку доручень і рекомендації Кабінету Міністрів, які пропонуємо врахувати під час підготовки проекту Державного бюджету на 2025 рік на друге читання.
Ще один дуже важливий момент, на який хочу звернути увагу. Той текст бюджету, який рахувався Кабінетом Міністрів, з яким ми працювали і ухвалювали у І читанні, базувався на червневих передбаченнях Уряду, що у 2025 році економіка зросте лише на 2,7%.
В останній день жовтня отримали новий прогноз від НБУ, який покращений порівняно з попереднім, і у ньому збільшення ВВП у наступному році очікується на рівні 4,3%. Це солідна різниця – майже в 1,6 рази, а отже є нагальна необхідність обрахувати нову модель бюджету з урахуванням цих найбільш свіжих передбачень, з відповідним зростанням доходної частини бюджету, завдяки якій з’явиться можливість більш оптимістично подивитись і на певні видатки…
🇪🇺📑Європейська Комісія ухвалила та представила щорічні Звіти про прогрес держав, які прагнуть вступити до ЄС.
Вони підготовлені за результатами аналізу політик та реформ, які проводились державами-претендентами – Албанією, Боснією і Герцеговиною, Грузією, Косово, Молдовою, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною, Україною та Чорногорією – у період 2023-2024 років.
✍🏼Загальний висновок – країни, попри досягнення різного ступеня прогресу на шляху до вступу до ЄС, повинні зосередитися на прискоренні структурних реформ, щоб забезпечити стале зростання та наблизитись до виконання економічних критеріїв для членства в ЄС.
Це передбачає забезпечення функціонування ринкових економік та демонстрацію їх здатності протистояти високій конкуренції, яка має місце на ринку ЄС. Крім того, економічна політика держав-претендентів має узгоджуватися з цілями переходу на зелені та цифрові технології.
Підкреслено, що процес розширення базується на заслугах і залежить від прогресу, досягнутого кожним із партнерів. Вони повинні здійснити незворотні реформи в усіх сферах права ЄС, з особливим наголосом на основах процесу розширення.
👥💸👉🏻ЄС підтримує країни розширення через політичні та фінансові інструменти, зокрема Economic and Investment Plan та Фонд Reform and Growth Facility for the Western Balkans на загальну суму 6 млрд. євро, програму Ukraine Facility обсягом 50 мільярдів євро, та нещодавно ухвалений Growth Plan for Moldova обсягом 1,8 млрд. євро, які мають на меті запровадити деякі переваги доступу цих країн до єдиного ринку до їх вступу до ЄС, підтримати соціально-економічні реформи та збільшити інвестиції.
👨🏻💻🇺🇦Що стосується України, то це другий для нас Звіт ЄК про прогрес, де дані оцінки тим крокам, які зроблені Україною від часу оприлюднення попереднього Звіту восени 2023 року.
У звіті використовується наступна шкала оцінювання для опису поточного стану: ранній етап, певний рівень підготовки, середня підготовленість, хороший рівень підготовки та добре просунутий. Для опису прогресу, досягнутого протягом звітного періоду, використовується така шкала: відкат, відсутність прогресу, обмежений прогрес, певний прогрес, хороший прогрес і дуже хороший прогрес.
Вони підготовлені за результатами аналізу політик та реформ, які проводились державами-претендентами – Албанією, Боснією і Герцеговиною, Грузією, Косово, Молдовою, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною, Україною та Чорногорією – у період 2023-2024 років.
✍🏼Загальний висновок – країни, попри досягнення різного ступеня прогресу на шляху до вступу до ЄС, повинні зосередитися на прискоренні структурних реформ, щоб забезпечити стале зростання та наблизитись до виконання економічних критеріїв для членства в ЄС.
Це передбачає забезпечення функціонування ринкових економік та демонстрацію їх здатності протистояти високій конкуренції, яка має місце на ринку ЄС. Крім того, економічна політика держав-претендентів має узгоджуватися з цілями переходу на зелені та цифрові технології.
Підкреслено, що процес розширення базується на заслугах і залежить від прогресу, досягнутого кожним із партнерів. Вони повинні здійснити незворотні реформи в усіх сферах права ЄС, з особливим наголосом на основах процесу розширення.
👥💸👉🏻ЄС підтримує країни розширення через політичні та фінансові інструменти, зокрема Economic and Investment Plan та Фонд Reform and Growth Facility for the Western Balkans на загальну суму 6 млрд. євро, програму Ukraine Facility обсягом 50 мільярдів євро, та нещодавно ухвалений Growth Plan for Moldova обсягом 1,8 млрд. євро, які мають на меті запровадити деякі переваги доступу цих країн до єдиного ринку до їх вступу до ЄС, підтримати соціально-економічні реформи та збільшити інвестиції.
👨🏻💻🇺🇦Що стосується України, то це другий для нас Звіт ЄК про прогрес, де дані оцінки тим крокам, які зроблені Україною від часу оприлюднення попереднього Звіту восени 2023 року.
У звіті використовується наступна шкала оцінювання для опису поточного стану: ранній етап, певний рівень підготовки, середня підготовленість, хороший рівень підготовки та добре просунутий. Для опису прогресу, досягнутого протягом звітного періоду, використовується така шкала: відкат, відсутність прогресу, обмежений прогрес, певний прогрес, хороший прогрес і дуже хороший прогрес.
Данило Гетманцев
🇪🇺📑Європейська Комісія ухвалила та представила щорічні Звіти про прогрес держав, які прагнуть вступити до ЄС. Вони підготовлені за результатами аналізу політик та реформ, які проводились державами-претендентами – Албанією, Боснією і Герцеговиною, Грузією,…
💁♂️Якщо деталізувати по розділах:
Поточний стан:
▪️ранній етап (early stage): Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС, Глава 32 - Фінансовий контроль, Розділ 2 - Свобода пересування працівників, Глава 19 - Соціальна політика та зайнятість, Глава 11 - Сільське господарство та розвиток сільських територій, Глава 33 - Фінансове та бюджетне забезпечення;
▪️певний рівень підготовки (some level of preparation): Реформа державного управління, Розділ 23: Судова влада та основні права, Розділ 24: Правосуддя, свобода та безпека, Глава 5 - Державні закупівлі, Розділ 18 - Статистика, Глава 3 – Право на заснування та свобода надання послуг, Глава 6 – Корпоративне законодавство, Глава 7 - Право інтелектуальної власності, Глава 8 - Конкурентна політика, Глава 9 - Фінансові послуги, Глава 28 - Захист споживачів і здоров'я, Глава 16 - Оподаткування, Розділ 26 - Освіта і культура, Глава 14 - Транспортна політика, Глава 21 - Транс'європейські мережі, Розділ 27 - Довкілля та зміна клімату, Глава 13 - Рибальство та аквакультура, Розділ 22 – Регіональна політика та координація структурних інструментів;
▪️Розділ 4 - Вільний рух капіталу, Глава 20 - Підприємництво та промислова політика – між певним рівнем підготовки та середньою підготовленістю;
▪️середня підготовленість (moderately prepared): Глава 1 - Вільний рух товарів, Глава 17 - Економічна та монетарна політика, Розділ 25 – Наука та дослідження, Глава 12 - Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика;
◾️Розділ 10 – Цифрова трансформація та медіа – між середньою підготовленістю та хорошим рівнем підготовки;
▪️хороший рівень підготовки (good level of preparation): Глава 29 - Митний союз, Глава 15 - Енергетика, Глава 30 - Зовнішні відносини, Глава 31 – Зовнішня політика, політика безпеки та оборони;
добре просунутий (well advanced): - .
Прогрес за останній рік:
▪️відкат (backsliding): - ;
▪️відсутність прогресу (no progress): Розділ 2 - Свобода пересування працівників;
▪️обмежений прогрес (limited progress): Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині Союзу, Глава 5 - Державні закупівлі, Глава 32 - Фінансовий контроль, Глава 3 – Право на заснування та свобода надання послуг, Глава 7 - Право інтелектуальної власності, Глава 8 - Конкурентна політика, Глава 19 - Соціальна політика та зайнятість, Глава 14 - Транспортна політика, Розділ 22 – Регіональна політика та координація структурних інструментів, Глава 33 - Фінансове та бюджетне забезпечення, Глава 30 - Зовнішні відносини;
▪️певний прогрес (some progress): Реформа державного управління, Розділ 23: Судова влада та основні права, Розділ 24: Правосуддя, свобода та безпека, Наявність функціонуючої ринкової економіки (між раннім етапом та певним рівнем підготовки), Розділ 18 - Статистика, Глава 1 - Вільний рух товарів, Розділ 4 - Вільний рух капіталу, Глава 6 – Корпоративне законодавство, Глава 9 - Фінансові послуги, Глава 28 - Захист споживачів і здоров'я, Розділ 10 – Цифрова трансформація та медіа, Розділ 25 – Наука та дослідження, Розділ 26 - Освіта і культура, Глава 15 - Енергетика, Глава 21 - Транс'європейські мережі, Розділ 27 - Довкілля та зміна клімату, Глава 11 - Сільське господарство та розвиток сільських територій, Глава 12 - Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика;
▪️хороший прогрес (good progress): Глава 16 - Оподаткування, Глава 17 - Економічна та монетарна політика, Глава 20 - Підприємництво та промислова політика, Глава 29 - Митний союз, Глава 13 - Рибальство та аквакультура, Глава 31 – Зовнішня політика, політика безпеки та оборони.
▪️дуже хороший прогрес (very good progress): - .
Поточний стан:
▪️ранній етап (early stage): Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС, Глава 32 - Фінансовий контроль, Розділ 2 - Свобода пересування працівників, Глава 19 - Соціальна політика та зайнятість, Глава 11 - Сільське господарство та розвиток сільських територій, Глава 33 - Фінансове та бюджетне забезпечення;
▪️певний рівень підготовки (some level of preparation): Реформа державного управління, Розділ 23: Судова влада та основні права, Розділ 24: Правосуддя, свобода та безпека, Глава 5 - Державні закупівлі, Розділ 18 - Статистика, Глава 3 – Право на заснування та свобода надання послуг, Глава 6 – Корпоративне законодавство, Глава 7 - Право інтелектуальної власності, Глава 8 - Конкурентна політика, Глава 9 - Фінансові послуги, Глава 28 - Захист споживачів і здоров'я, Глава 16 - Оподаткування, Розділ 26 - Освіта і культура, Глава 14 - Транспортна політика, Глава 21 - Транс'європейські мережі, Розділ 27 - Довкілля та зміна клімату, Глава 13 - Рибальство та аквакультура, Розділ 22 – Регіональна політика та координація структурних інструментів;
▪️Розділ 4 - Вільний рух капіталу, Глава 20 - Підприємництво та промислова політика – між певним рівнем підготовки та середньою підготовленістю;
▪️середня підготовленість (moderately prepared): Глава 1 - Вільний рух товарів, Глава 17 - Економічна та монетарна політика, Розділ 25 – Наука та дослідження, Глава 12 - Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика;
◾️Розділ 10 – Цифрова трансформація та медіа – між середньою підготовленістю та хорошим рівнем підготовки;
▪️хороший рівень підготовки (good level of preparation): Глава 29 - Митний союз, Глава 15 - Енергетика, Глава 30 - Зовнішні відносини, Глава 31 – Зовнішня політика, політика безпеки та оборони;
добре просунутий (well advanced): - .
Прогрес за останній рік:
▪️відкат (backsliding): - ;
▪️відсутність прогресу (no progress): Розділ 2 - Свобода пересування працівників;
▪️обмежений прогрес (limited progress): Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині Союзу, Глава 5 - Державні закупівлі, Глава 32 - Фінансовий контроль, Глава 3 – Право на заснування та свобода надання послуг, Глава 7 - Право інтелектуальної власності, Глава 8 - Конкурентна політика, Глава 19 - Соціальна політика та зайнятість, Глава 14 - Транспортна політика, Розділ 22 – Регіональна політика та координація структурних інструментів, Глава 33 - Фінансове та бюджетне забезпечення, Глава 30 - Зовнішні відносини;
▪️певний прогрес (some progress): Реформа державного управління, Розділ 23: Судова влада та основні права, Розділ 24: Правосуддя, свобода та безпека, Наявність функціонуючої ринкової економіки (між раннім етапом та певним рівнем підготовки), Розділ 18 - Статистика, Глава 1 - Вільний рух товарів, Розділ 4 - Вільний рух капіталу, Глава 6 – Корпоративне законодавство, Глава 9 - Фінансові послуги, Глава 28 - Захист споживачів і здоров'я, Розділ 10 – Цифрова трансформація та медіа, Розділ 25 – Наука та дослідження, Розділ 26 - Освіта і культура, Глава 15 - Енергетика, Глава 21 - Транс'європейські мережі, Розділ 27 - Довкілля та зміна клімату, Глава 11 - Сільське господарство та розвиток сільських територій, Глава 12 - Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика;
▪️хороший прогрес (good progress): Глава 16 - Оподаткування, Глава 17 - Економічна та монетарна політика, Глава 20 - Підприємництво та промислова політика, Глава 29 - Митний союз, Глава 13 - Рибальство та аквакультура, Глава 31 – Зовнішня політика, політика безпеки та оборони.
▪️дуже хороший прогрес (very good progress): - .
Ukraine Report 2024.pdf
1.4 MB
📄✔️В цілому маємо дуже детальний документ з переліком завдань, на реалізації яких маємо зосередитись протягом цього і 2025 року, щоб у наступному звіті отримати більший рівень прогресу на шляху до ЄС.
🔗Повний текст звіту – у доданому файлі.
🔗Повний текст звіту – у доданому файлі.
Данило Гетманцев
🇪🇺📑Європейська Комісія ухвалила та представила щорічні Звіти про прогрес держав, які прагнуть вступити до ЄС. Вони підготовлені за результатами аналізу політик та реформ, які проводились державами-претендентами – Албанією, Боснією і Герцеговиною, Грузією,…
👨🏻💻Надавши загальний коментар щодо Звіту ЄК про прогрес України на шляху до вступу у ЄС, зупинюсь більш детальніше на питаннях, пов’язаних зі сферою відповідальності нашого комітету, та тому, над чим нам з колегами належить попрацювати (звісно, у тісній співпраці з Урядом, міністерствами та відомствами, НБУ) протягом найближчого часу.
1️⃣Глава 32 – «Фінансовий контроль».
Оцінка: Україна знаходиться на ранній стадії підготовки до впровадження фінансового контролю. Україна досягла обмеженого прогресу щодо внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту.
Минулорічні рекомендації Комісії були виконані лише частково та залишаються в силі.
У наступному році Україна має, зокрема:
→ забезпечити підвищення якості внутрішнього аудиту державного сектору та приведення його у відповідність до відповідних міжнародних стандартів шляхом прийняття нових міжнародних стандартів внутрішнього аудиту та посилення ролі Centralised Harmonisation Unit;
→ посилити повноваження та політичну, фінансову та адміністративну незалежність Рахункової палати України шляхом прийняття нового закону (це ми вже зробили буквально днями);
→ посилити нагляд за виконанням державного бюджету шляхом посилення співпраці між Парламентом та Рахунковою палатою та вдосконалити систему державного фінансового контролю відповідно до міжнародних стандартів та найкращої практики ЄС та зобов’язань у рамках Плану України.
2️⃣Розділ 4 – «Вільний рух капіталу».
Оцінка: Україна знаходиться між певним рівнем підготовки та середньою підготовленістю у сфері вільного руху капіталу. Було досягнуто певного прогресу, зокрема щодо послаблення валютних обмежень, запроваджених під час воєнного стану. Крім того, Україна готується подати заявку на вступ до Єдиної європейської платіжної зони (SEPA).
Минулорічні рекомендації Комісії були частково виконані та залишаються в силі.
У наступному році Україна, зокрема, має:
→ відповідно до Плану України підготувати та реалізувати наступну Національну оцінку ризиків відповідно до оновленої методології національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні;
→ продовжити підготовку до подачі заявки на приєднання до SEPA;
→ вжити заходів для створення єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб відповідно до acquis ЄС та доповнити законодавство про реєстрацію бенефіціарної власності для всіх типів корпоративних та юридичних осіб в Україні, включаючи трасти.
3️⃣Глава 9 – «Фінансові послуги».
Оцінка: Україна має певний рівень підготовки у сфері фінансових послуг і досягла певного прогресу. Вона продовжувала скасовувати надзвичайні заходи, посилила регулювання небанківських фінансових послуг, зокрема шляхом впровадження нового законодавства про страхування та кредитні спілки.
Рекомендації Комісії від 2023 року були частково виконані та залишаються в силі.
У наступному році Україна, зокрема, має:
→ розпочати підготовку до незалежної оцінки якості активів банківського сектору відповідно до зобов’язань Плану України;
→ продовжити узгодження банківських нормативних актів (включаючи санацію банків і схеми гарантування банківських депозитів) і нормативних актів для небанківського сектору, включаючи страхування та регулювання ринків цінних паперів і капіталу, інвестиційних фондів та інфраструктури фінансового ринку;
→ відповідно до Плану України продовжити імплементацію нового Закону про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, дотримуючись принципів Міжнародної організації комісії з цінних паперів.
1️⃣Глава 32 – «Фінансовий контроль».
Оцінка: Україна знаходиться на ранній стадії підготовки до впровадження фінансового контролю. Україна досягла обмеженого прогресу щодо внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту.
Минулорічні рекомендації Комісії були виконані лише частково та залишаються в силі.
У наступному році Україна має, зокрема:
→ забезпечити підвищення якості внутрішнього аудиту державного сектору та приведення його у відповідність до відповідних міжнародних стандартів шляхом прийняття нових міжнародних стандартів внутрішнього аудиту та посилення ролі Centralised Harmonisation Unit;
→ посилити повноваження та політичну, фінансову та адміністративну незалежність Рахункової палати України шляхом прийняття нового закону (це ми вже зробили буквально днями);
→ посилити нагляд за виконанням державного бюджету шляхом посилення співпраці між Парламентом та Рахунковою палатою та вдосконалити систему державного фінансового контролю відповідно до міжнародних стандартів та найкращої практики ЄС та зобов’язань у рамках Плану України.
2️⃣Розділ 4 – «Вільний рух капіталу».
Оцінка: Україна знаходиться між певним рівнем підготовки та середньою підготовленістю у сфері вільного руху капіталу. Було досягнуто певного прогресу, зокрема щодо послаблення валютних обмежень, запроваджених під час воєнного стану. Крім того, Україна готується подати заявку на вступ до Єдиної європейської платіжної зони (SEPA).
Минулорічні рекомендації Комісії були частково виконані та залишаються в силі.
У наступному році Україна, зокрема, має:
→ відповідно до Плану України підготувати та реалізувати наступну Національну оцінку ризиків відповідно до оновленої методології національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні;
→ продовжити підготовку до подачі заявки на приєднання до SEPA;
→ вжити заходів для створення єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб відповідно до acquis ЄС та доповнити законодавство про реєстрацію бенефіціарної власності для всіх типів корпоративних та юридичних осіб в Україні, включаючи трасти.
3️⃣Глава 9 – «Фінансові послуги».
Оцінка: Україна має певний рівень підготовки у сфері фінансових послуг і досягла певного прогресу. Вона продовжувала скасовувати надзвичайні заходи, посилила регулювання небанківських фінансових послуг, зокрема шляхом впровадження нового законодавства про страхування та кредитні спілки.
Рекомендації Комісії від 2023 року були частково виконані та залишаються в силі.
У наступному році Україна, зокрема, має:
→ розпочати підготовку до незалежної оцінки якості активів банківського сектору відповідно до зобов’язань Плану України;
→ продовжити узгодження банківських нормативних актів (включаючи санацію банків і схеми гарантування банківських депозитів) і нормативних актів для небанківського сектору, включаючи страхування та регулювання ринків цінних паперів і капіталу, інвестиційних фондів та інфраструктури фінансового ринку;
→ відповідно до Плану України продовжити імплементацію нового Закону про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, дотримуючись принципів Міжнародної організації комісії з цінних паперів.
Данило Гетманцев
👨🏻💻Надавши загальний коментар щодо Звіту ЄК про прогрес України на шляху до вступу у ЄС, зупинюсь більш детальніше на питаннях, пов’язаних зі сферою відповідальності нашого комітету, та тому, над чим нам з колегами належить попрацювати (звісно, у тісній співпраці…
4️⃣Глава 16 – «Оподаткування».
Оцінка: Україна має певний рівень підготовки у сфері оподаткування. Був досягнутий хороший прогрес. Зокрема, до Податкового кодексу внесено зміни з метою його подальшого приведення у відповідність із acquis ЄС. Перший автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки успішно стартував у 2024 році.
Рекомендації Комісії від минулого року були добре реалізовані, але залишаються дійсними, оскільки необхідно продовжити їх впровадження.
У 2024 році Україна має, зокрема:
→ удосконалити приведення законодавства щодо пільг з ПДВ, структуру акцизних зборів та ставок;
→ внести зміни до національного законодавства для подальшого приведення його у відповідність із Директивою про боротьбу з ухиленням від сплати податків;
→ досягнути подальшого прогресу в підготовці до впровадження положень Директиви про адміністративне співробітництво (DAC) щодо обміну інформацією з державами-членами ЄС.
5️⃣Глава 17 – «Економічна та монетарна політика».
Оцінка: Україна має середній рівень підготовленості у сфері економічної та монетарної політики. Починаючи з минулого року, було досягнуто хорошого прогресу з поступовим поверненням до режиму гнучкого обмінного курсу без підриву макроекономічної стабільності, таргетуванням інфляції, а також шляхом відновлення публікації середньострокових бюджетних рамок.
Минулорічні рекомендації Комісії були виконані.
У наступному році Україна, зокрема, має:
→ продовжити реалізацію стратегії НБУ щодо послаблення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до таргетування інфляції;
→ обмежити грошове фінансування державного бюджету;
→ покращити політику та практику середньострокового бюджетного планування, зокрема шляхом посилення технічного потенціалу.
6️⃣Глава 29 – «Митний союз».
Оцінка: Україна має хороший рівень підготовки щодо Митного союзу і досягла хорошого прогресу. Митний кодекс України було приведено у відповідність до Митного кодексу ЄС. International operation of the New Computerised Transit System – phase 5 (NCTS-P5) успішно стартувала у квітні 2024 року. Було прийнято закон, який передбачає кримінальну відповідальність за контрабанду всіх товарів у великих розмірах.
Минулорічні рекомендації Комісії були добре виконані.
У наступному році Україна, зокрема, має:
→ забезпечити прогрес у впровадженні останніх поправок до Митного кодексу та завершення розробки та прийняття нового Митного кодексу, узгодженого з Митним кодексом ЄС;
→ досягти прогресу в реалізації Стратегічного плану цифровізації Держмитслужби на 2024-2026 роки та продовжити розширення поточної фази 5 NCTS до фази 6 NCTS;
→ покращити адміністративну спроможність Держмитслужби шляхом впровадження компетентнісного підходу до управління персоналом в основні кадрові процеси (відбір, оцінка ефективності, підвищення кваліфікації та навчання).
7️⃣Глава 33 – «Фінансове та бюджетне забезпечення».
Оцінка: Підготовка за цим розділом знаходиться на ранній стадії. Був обмежений прогрес у сферах, охоплених цим розділом.
Рекомендації Комісії від минулого року були виконані лише частково та залишаються в силі.
У наступному році Україна має:
→ створити координаційну структуру для адміністративних процесів, необхідних для системи власних ресурсів, і подальшого підвищення обізнаності серед ключових зацікавлених сторін.
Оцінка: Україна має певний рівень підготовки у сфері оподаткування. Був досягнутий хороший прогрес. Зокрема, до Податкового кодексу внесено зміни з метою його подальшого приведення у відповідність із acquis ЄС. Перший автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки успішно стартував у 2024 році.
Рекомендації Комісії від минулого року були добре реалізовані, але залишаються дійсними, оскільки необхідно продовжити їх впровадження.
У 2024 році Україна має, зокрема:
→ удосконалити приведення законодавства щодо пільг з ПДВ, структуру акцизних зборів та ставок;
→ внести зміни до національного законодавства для подальшого приведення його у відповідність із Директивою про боротьбу з ухиленням від сплати податків;
→ досягнути подальшого прогресу в підготовці до впровадження положень Директиви про адміністративне співробітництво (DAC) щодо обміну інформацією з державами-членами ЄС.
5️⃣Глава 17 – «Економічна та монетарна політика».
Оцінка: Україна має середній рівень підготовленості у сфері економічної та монетарної політики. Починаючи з минулого року, було досягнуто хорошого прогресу з поступовим поверненням до режиму гнучкого обмінного курсу без підриву макроекономічної стабільності, таргетуванням інфляції, а також шляхом відновлення публікації середньострокових бюджетних рамок.
Минулорічні рекомендації Комісії були виконані.
У наступному році Україна, зокрема, має:
→ продовжити реалізацію стратегії НБУ щодо послаблення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до таргетування інфляції;
→ обмежити грошове фінансування державного бюджету;
→ покращити політику та практику середньострокового бюджетного планування, зокрема шляхом посилення технічного потенціалу.
6️⃣Глава 29 – «Митний союз».
Оцінка: Україна має хороший рівень підготовки щодо Митного союзу і досягла хорошого прогресу. Митний кодекс України було приведено у відповідність до Митного кодексу ЄС. International operation of the New Computerised Transit System – phase 5 (NCTS-P5) успішно стартувала у квітні 2024 року. Було прийнято закон, який передбачає кримінальну відповідальність за контрабанду всіх товарів у великих розмірах.
Минулорічні рекомендації Комісії були добре виконані.
У наступному році Україна, зокрема, має:
→ забезпечити прогрес у впровадженні останніх поправок до Митного кодексу та завершення розробки та прийняття нового Митного кодексу, узгодженого з Митним кодексом ЄС;
→ досягти прогресу в реалізації Стратегічного плану цифровізації Держмитслужби на 2024-2026 роки та продовжити розширення поточної фази 5 NCTS до фази 6 NCTS;
→ покращити адміністративну спроможність Держмитслужби шляхом впровадження компетентнісного підходу до управління персоналом в основні кадрові процеси (відбір, оцінка ефективності, підвищення кваліфікації та навчання).
7️⃣Глава 33 – «Фінансове та бюджетне забезпечення».
Оцінка: Підготовка за цим розділом знаходиться на ранній стадії. Був обмежений прогрес у сферах, охоплених цим розділом.
Рекомендації Комісії від минулого року були виконані лише частково та залишаються в силі.
У наступному році Україна має:
→ створити координаційну структуру для адміністративних процесів, необхідних для системи власних ресурсів, і подальшого підвищення обізнаності серед ключових зацікавлених сторін.
31 жовтня відбулось чергове засідання правління Національного банку з питань монетарної політики.
На ньому прийнято рішення залишити облікову ставку та решту робочих ставок без змін.
Отже наразі продовжують діяти наступні ставки:
🔺Облікова ставка НБУ – 13%
🔺Ставка за депозитними сертифікатами овернайт – на рівні облікової ставки (13%)
🔺Ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами – 15,5%
🔺Ставка за кредитами рефінансування – 16%
Як випливає з пояснень НБУ, збереження відносно стриманої монетарної політики пояснюється прискоренням інфляції, яка продовжує бути на підйомі (8,6% у вересні у річному вимірі). Інфляція продовжила зростати також і в жовтні.
Будь-яких принципових рішень із зміни дизайну монетарної політики на засіданні не приймалось.
💁🏻♂️Найбільш значущим підсумком засідання стало оновлення макро-прогнозу, відповідно до якого:
🔺Облікова ставка буде утримуватись на рівні 13% щонайменше до літа 2025 року. Це необхідно для повернення інфляції до цільового значення 5% у 2026 році.
🔺Прогноз інфляції на кінець 2024 року погіршено з 8,5% до 9,7%, на 2025 рік – з 6,6% до 6,9%. Прогнозується, що річна інфляція почне знижуватись з весни 2025 року.
🔺Прогноз зростання реального ВВП трохи покращено: на 2024 рік з +3,7% до 4%, на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Переоцінка відображає кращі очікування по врожаю, менший дефіцит електроенергії, більшу визначеність із надходженням зовнішнього фінансування.
🔺Прогноз дефіциту рахунку поточних операційпогіршено, насамперед, на 2025 рік з «мінус» 19 до 27,9 млрд. дол. Зміна прогнозу очевидно відображає більшу ясність у наданні зовнішньої підтримки на 50 млрд. дол. через механізм ERA за рахунок прибутків від знерухомлених активів банку росії. Останні надаватимуться не як гранти, що обліковуються за статями вторинних доходів рахунку поточних операцій, а як кредити, які будуть погашатись і обслуговуватись партнерами, і відповідно відображатись за статтями фінансового рахунку.
🔺Прогноз міжнародних резервів покращено: на 2024 з 41,2 до 43,6 млрд. дол., на 2025 з 37,3 до 41 млрд. дол. Переоцінка пов’язана із більшою впевненістю щодо надходження міжнародної допомоги на 2024 – 2025 рр. Зокрема, за оцінками НБУ, до кінця 2024 року очікується надходження понад 15 млрд дол., з яких 4,8 млрд дол. – за програмою SPUR зі Світовим банком за підтримки фінансування з боку США. Загальна сума міжнародного фінансування цього року сягне 41,5 млрд дол, наступного – 38,4 млрд дол. Обсяги надходження зовнішнього фінансування є достатніми для уникнення емісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримки відносної стабільності на валютному ринку.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Податкова для зручності платників податків та користувачів створила сайт — Територія високого рівня податкової довіри.
❗️Перший Перелік платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства буде сформовано за результатами четвертого кварталу 2023 року та трьох кварталів 2024 року, наприкінці листопада та вже на початку грудня кожен може перевірити про включення себе до Переліку.
🧑💻На сайті «Територія високого рівня податкової довіри» платники зараз можуть ознайомитись з інфо як долучитися до Переліку та які переваги можна отримати, перебуваючи в ньому, а згодом з розрахованими середніми показниками критеріїв у розрізі регіонів, видів економічної діяльності, груп платників податків та періодів.
Платники можуть уточнити свої показники на початку грудня та дізнатися чи увійдуть до Переліку в своєму Електронному кабінеті.
Впевнений, що ініціатива сприятиме створенню якісно нових форм спілкування податкової служби і платника податків на сучасних засадах прозорості та відкритості.
Йдеться про мораторій на проведення документальних перевірок, окрім деяких їх видів.
Також буде скорочено строки камеральних та документальних перевірок при отриманні бюджетного відшкодування та строки надання індивідуальних податкових консультацій.
🧑💼👩💼Для таких платників спрощується механізм взаємодії з податковою, оскільки для кожного з них буде визначено комплаєнс-менеджер з метою підвищення якості їх обслуговування.
Запрошую платників податків приєднатися до спільноти платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства - Території високого рівня податкової довіри.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Вітаємо зусилля НБУ, спрямовані на боротьбу з тінню!
🔗 https://bank.gov.ua/ua/news/all/finansovi-ustanovi-mayut-sfokusuvatisya-na-viyavlenni-shem-spryamovanih-na-uhilennya-vid-splati-podatkiv
🔗 https://bank.gov.ua/ua/news/all/finansovi-ustanovi-mayut-sfokusuvatisya-na-viyavlenni-shem-spryamovanih-na-uhilennya-vid-splati-podatkiv
Національний банк України
Фінансові установи мають сфокусуватися на виявленні схем, спрямованих на ухилення від сплати податків
Національний банк надав банкам і небанківським фінансовим установам рекомендації щодо виявлення механізмів так званого "дроблення бізнесу". Застосування таких механізмів може сві...
Forwarded from Ігор Клименко | МВС
1 загиблий та 26 поранених поліцейських у Харкові внаслідок російського удару по місцю дислокації правоохоронців, які забезпечують правопорядок у прифронтовому регіоні та дбають про безпеку місцевих мешканців. Травмовано ще щонайменше 4 цивільних.
Співчуття близьким та рідним загиблого полковника Андрія Матвієнка. На жаль, серед поранених є поліцейські у важкому стані. Лікарі борються за їхні життя.
Щодня поліцейські несуть службу, ризикуючи життям та здоровʼям. Участь в бойових діях, безпека людей у прифронтових населених пунктах - виклики, які незнайомі абсолютній більшості поліцейських відомств у світі.
Ворог відчує відповідь на полі бою від усіх сил МВС. Зокрема й підрозділів поліції, які в складі Сил оборони саме зараз тримають фронт.
Співчуття близьким та рідним загиблого полковника Андрія Матвієнка. На жаль, серед поранених є поліцейські у важкому стані. Лікарі борються за їхні життя.
Щодня поліцейські несуть службу, ризикуючи життям та здоровʼям. Участь в бойових діях, безпека людей у прифронтових населених пунктах - виклики, які незнайомі абсолютній більшості поліцейських відомств у світі.
Ворог відчує відповідь на полі бою від усіх сил МВС. Зокрема й підрозділів поліції, які в складі Сил оборони саме зараз тримають фронт.
🧮Платіжний баланс у вересні і за ІІІ квартали з початку року
У вересні 2024 року платіжний баланс зведено із дефіцитом 2,81 млрд. дол. Це третій найгірший результат за місяць із початку війни (більше було тільки у травні та липні цього року – 3,42 і 2,95 млрд. дол. відповідно).
👉🏻Обидва основні рахунки платіжного балансу у вересні були зведені із дефіцитом:
◾️Рахунок поточних операцій – «мінус» 2,4 млрд. дол. (-11 млрд. дол. за 9 місяців), в т.ч. зовнішньоторговельний дефіцит 3,19 млрд. дол. (-25,3 млрд. дол. за 9 місяців)
▪️Фінансовий рахунок – «мінус» 0,43 млрд. дол., в т.ч дефіцит за операціями державного сектору – 0,09 млрд. дол., приватного – 0,34 млрд. дол.
Основні фактори впливу на платіжний баланс не змінились. Це:
1️⃣Значний зовнішньоторговельний дефіцит. По товарам, найбільше негативне сальдо ми маємо у зовнішній торгівлі машинами, устаткуванням, транспортними засобами (у вересні «мінус» 1,89 млрд. дол.; за 9 місяців з початку року – 15,84 млрд. дол.). По послугам, найбільший дефіцит продовжує формуватись за статтями «особисті подорожі», на які припадають витрати українських мігрантів за кордоном (у вересні «мінус» 1,08 млрд. дол.; за 9 місяців з початку року – 10,11 млрд. дол.).
2️⃣Неритмічні і відносно менші (порівняно із минулим роком) обсяги надходження зовнішньої фінансової допомоги (поворотної і безповоротної). У вересні не було надходжень міжнародної допомоги.
💸Загалом за 9 місяців 2024 року надійшло 24,5 млрд. дол. зовнішнього офіційного фінансування, тоді як за аналогічний період минулого року 32,6 млрд. дол.
🔻В цілому за січень- вересень сальдо платіжного балансу сформовано на рівні «мінус» 3,3 млрд. дол.(проти + 9,48 млрд. дол. за аналогічний період минулого року). Дефіцит було профінансовано за рахунок міжнародних резервів (ЗВР) і кредитів МВФ (останні за методологією складання платіжного балансу рахуються окремо і разом із ЗВР є балансуючою статтею).
Які перспективи❓
Попри значний зовнішньо-торгівельний дефіцит, ситуація залишається контрольованою. Однак вірним буде і те, що у найближчі роки вона залишатиметься такою допоки Україна отримувати достатні обсяги зовнішнього фінансування від партнерів. В такій конструкції керована гнучкість курсу та валютні інтервенції НБУ є інструментами, що абсорбують надлишковий попит на валюту, а накопичені міжнародні резерви є буфером на випадок затримок та неритмічного надходження міжнародної допомоги.
📑🏦Як зазначено за підсумками останнього засідання правління НБУ:
▫️Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Міжнародні партнери суттєво наблизилися до надання Україні безповоротної позики, забезпеченої доходами від знерухомлених російських активів, обсягом до 50 млрд дол. США у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans.
▫️В жовтні Україна залучила 1,4 млрд. дол. пільгового зовнішнього фінансування (МВФ, уряд Канади), до кінця цього року очікується ще 15 млрд. дол.
▫️Прогноз міжнародних резервів на 2024 покращено з 41,2 до 43,6 млрд. дол., на 2025 – із 37,3 до 41 млрд. дол. Тоді як на 1 жовтня 2024 року міжнародні резерви складали 38,9 млрд. дол.
💁♂️Отже, виходячи з існуючих домовленостей, обсяги зовнішньої підтримки є достатніми для підтримки платіжного балансу і забезпечення стійкості валютного ринку. В цьому плані маємо дійсно більше впевненості при завершенні цього року і початку наступного.
У вересні 2024 року платіжний баланс зведено із дефіцитом 2,81 млрд. дол. Це третій найгірший результат за місяць із початку війни (більше було тільки у травні та липні цього року – 3,42 і 2,95 млрд. дол. відповідно).
👉🏻Обидва основні рахунки платіжного балансу у вересні були зведені із дефіцитом:
◾️Рахунок поточних операцій – «мінус» 2,4 млрд. дол. (-11 млрд. дол. за 9 місяців), в т.ч. зовнішньоторговельний дефіцит 3,19 млрд. дол. (-25,3 млрд. дол. за 9 місяців)
▪️Фінансовий рахунок – «мінус» 0,43 млрд. дол., в т.ч дефіцит за операціями державного сектору – 0,09 млрд. дол., приватного – 0,34 млрд. дол.
Основні фактори впливу на платіжний баланс не змінились. Це:
1️⃣Значний зовнішньоторговельний дефіцит. По товарам, найбільше негативне сальдо ми маємо у зовнішній торгівлі машинами, устаткуванням, транспортними засобами (у вересні «мінус» 1,89 млрд. дол.; за 9 місяців з початку року – 15,84 млрд. дол.). По послугам, найбільший дефіцит продовжує формуватись за статтями «особисті подорожі», на які припадають витрати українських мігрантів за кордоном (у вересні «мінус» 1,08 млрд. дол.; за 9 місяців з початку року – 10,11 млрд. дол.).
2️⃣Неритмічні і відносно менші (порівняно із минулим роком) обсяги надходження зовнішньої фінансової допомоги (поворотної і безповоротної). У вересні не було надходжень міжнародної допомоги.
💸Загалом за 9 місяців 2024 року надійшло 24,5 млрд. дол. зовнішнього офіційного фінансування, тоді як за аналогічний період минулого року 32,6 млрд. дол.
🔻В цілому за січень- вересень сальдо платіжного балансу сформовано на рівні «мінус» 3,3 млрд. дол.(проти + 9,48 млрд. дол. за аналогічний період минулого року). Дефіцит було профінансовано за рахунок міжнародних резервів (ЗВР) і кредитів МВФ (останні за методологією складання платіжного балансу рахуються окремо і разом із ЗВР є балансуючою статтею).
Які перспективи❓
Попри значний зовнішньо-торгівельний дефіцит, ситуація залишається контрольованою. Однак вірним буде і те, що у найближчі роки вона залишатиметься такою допоки Україна отримувати достатні обсяги зовнішнього фінансування від партнерів. В такій конструкції керована гнучкість курсу та валютні інтервенції НБУ є інструментами, що абсорбують надлишковий попит на валюту, а накопичені міжнародні резерви є буфером на випадок затримок та неритмічного надходження міжнародної допомоги.
📑🏦Як зазначено за підсумками останнього засідання правління НБУ:
▫️Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Міжнародні партнери суттєво наблизилися до надання Україні безповоротної позики, забезпеченої доходами від знерухомлених російських активів, обсягом до 50 млрд дол. США у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans.
▫️В жовтні Україна залучила 1,4 млрд. дол. пільгового зовнішнього фінансування (МВФ, уряд Канади), до кінця цього року очікується ще 15 млрд. дол.
▫️Прогноз міжнародних резервів на 2024 покращено з 41,2 до 43,6 млрд. дол., на 2025 – із 37,3 до 41 млрд. дол. Тоді як на 1 жовтня 2024 року міжнародні резерви складали 38,9 млрд. дол.
💁♂️Отже, виходячи з існуючих домовленостей, обсяги зовнішньої підтримки є достатніми для підтримки платіжного балансу і забезпечення стійкості валютного ринку. В цьому плані маємо дійсно більше впевненості при завершенні цього року і початку наступного.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Податкова як сервіс для сумлінних платників.
Доброзичливість, емпатія і допомога - для тих, хто працює за законом.
Так і має бути.
Доброзичливість, емпатія і допомога - для тих, хто працює за законом.
Так і має бути.
Вітаю БЕБ з успішними слідчими діями, що довели виготовлення та реалізацію без акцизного тютюну сумновідомою фабрикою Табако Дім у Києві, що належить колишньому відомому київському конвертатору.
Обладнання у злочинців вилучене. Злочинна діяльність припинена.
Зрозуміло, що експертиза є достатнім доказом для анулювання ліцензії.
Очікуємо вироків у справі, а також позитивні новини про інших сірих виробників, особливо з передмість Львова.
Дякую БЕБ за роботу!
Обладнання у злочинців вилучене. Злочинна діяльність припинена.
Зрозуміло, що експертиза є достатнім доказом для анулювання ліцензії.
Очікуємо вироків у справі, а також позитивні новини про інших сірих виробників, особливо з передмість Львова.
Дякую БЕБ за роботу!
В будь-якому суспільстві, а особливо в нашому, існує така цікава категорія людей, які вважають, що експертні знання з податкового устрою даються людині волею Божою, разом зі свідоцтвом від народження і є достатніми та необхідними для формування суджень та висновків, обміну ними з іншими "фахівцями" в будь-якому форматі перекурів, спільних вечерь, ділових зустрічей, емоційних розмов з телевізором та гнівних коментарів в соцмережах.
Людина ж, яка чула, навіть здалека, про поділ податків на прямі та не прямі одразу набуває ознак та ваги поважного експерта, здатного не тільки як всі ми збуджено лаяти недолугу податкову політику влади, але й висувати свої науково обґрунтовані в ФБ-пості концепти податкових реформ.
Саме тому, коли ми бачимо чергову податкову реформу можемо дякувати Богу за народження нового видатного податкового експерта або навіть цілої плеяди.
Вочевидь, податки привертають навіть більше уваги видатних знавців, ніж такі вічні теми як погода та секс, незважаючи на те, що програми реформування останнього могли б бути більш захоплюючими, хоча і загрожуючими блокуванням аккаунту.
Людина ж, яка чула, навіть здалека, про поділ податків на прямі та не прямі одразу набуває ознак та ваги поважного експерта, здатного не тільки як всі ми збуджено лаяти недолугу податкову політику влади, але й висувати свої науково обґрунтовані в ФБ-пості концепти податкових реформ.
Саме тому, коли ми бачимо чергову податкову реформу можемо дякувати Богу за народження нового видатного податкового експерта або навіть цілої плеяди.
Вочевидь, податки привертають навіть більше уваги видатних знавців, ніж такі вічні теми як погода та секс, незважаючи на те, що програми реформування останнього могли б бути більш захоплюючими, хоча і загрожуючими блокуванням аккаунту.
🔄Оновлений рекорд низького рівня зупинки ПН/РК за останні два роки.
У жовтні цього року цей показник складає 0,59% від загальної кількості ПН/РК.
🔻Це на 61,2% менше ніж у жовтні 2022 року (в 2022 році даний показник складає 1,52%, в жовтні 2023 - 0,93%)
✔️Показних за 10 місяців 2024 року зупинених ПН/РК становить 0,76%, що менше на 25,4% ніж за 2022 рік та 19,1% менше показника 2023 року.
В 2024 році взагалі не було подано повідомлення на розблокування податкових накладних у загальній кількості 540 тис. шт або 30% від загальної суми зупинених ПН/РК, що складає 8 млрд ПДВ зупиненого схемного ПДВ.
За результатом судового оскарження зареєстровано ПН/РК в 2024 році всього 24 тис шт податкових накладних, що становить 1,14% від загальної кількості зупинених податкових накладних в 24 році або 0,0084% від загальної кількості зареєстрованих ПН. При тому, що за рішенням суду накладні можуть реєструватись, в тому числі, за останні 3 роки.
❕Загалом показники стабільної роботи СМКОР свідчать про вчасну та ефективну реалізацію прийнятих змін до Постанови №1165 за останні два роки.
У жовтні цього року цей показник складає 0,59% від загальної кількості ПН/РК.
🔻Це на 61,2% менше ніж у жовтні 2022 року (в 2022 році даний показник складає 1,52%, в жовтні 2023 - 0,93%)
✔️Показних за 10 місяців 2024 року зупинених ПН/РК становить 0,76%, що менше на 25,4% ніж за 2022 рік та 19,1% менше показника 2023 року.
В 2024 році взагалі не було подано повідомлення на розблокування податкових накладних у загальній кількості 540 тис. шт або 30% від загальної суми зупинених ПН/РК, що складає 8 млрд ПДВ зупиненого схемного ПДВ.
За результатом судового оскарження зареєстровано ПН/РК в 2024 році всього 24 тис шт податкових накладних, що становить 1,14% від загальної кількості зупинених податкових накладних в 24 році або 0,0084% від загальної кількості зареєстрованих ПН. При тому, що за рішенням суду накладні можуть реєструватись, в тому числі, за останні 3 роки.
❕Загалом показники стабільної роботи СМКОР свідчать про вчасну та ефективну реалізацію прийнятих змін до Постанови №1165 за останні два роки.
👨🏻💻Кількість одержувачів грантів від держави у рамках програми «Власна справа» перевалила за 20 тисяч.
Такого результату вдалося досягнути після визначення переможців двадцятої хвилі оброблення заявок у 2024 році.
👉🏻Усього від початку реалізації цієї програми (нагадаю, це один з перших проектів, запущених у рамках Плану відновлення України, який передбачає виділення на безповоротній основі від 50 до 250 тис. грн. на придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщення тощо, при цьому отримати кошти може як вже працюючий підприємець, так і початківець, який тільки планує зайнятись бізнесом) держава виділила на неї близько 5 млрд. грн., при цьому 3/4 наданого фінансування (майже 4 млрд. грн.) вже повернулось у вигляді сплачених податків та зборів.
❗️А головне – підприємці, що скористались можливостями програми «Власна справа», створили 40 тисяч нових робочих місць у різних галузях і регіонах країни.
👀Скептикам може здатись, що 20 тисяч працюючих бізнесів та 40 тисяч працевлаштованих українців та українок – це замало. Але для кожного та кожної з тих, хто долучився до програми – мати можливість, подавши заявку і бізнес-план через Портал «Дія» та отримавши допомогу від держави, попри триваючу повномасштабну війну, реалізувати свою мрію, працювати, розвиватись і давати роботу іншим, особливо на територіях, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також для людей, які через війну втратили роботу та засоби існування, «Власна справа» стала по суті джерелом для своєї маленької особистої «історії успіху».
💁♂️З урахуванням популярності програми «Власна справа» у проекті Державного бюджету України на 2025 рік продовжено її фінансування за окремим бюджетним рядком («Надання грантів для створення або розвитку бізнесу»), на неї передбачено виділення 1,37 млрд. грн. за загальним фондом.
Такого результату вдалося досягнути після визначення переможців двадцятої хвилі оброблення заявок у 2024 році.
👉🏻Усього від початку реалізації цієї програми (нагадаю, це один з перших проектів, запущених у рамках Плану відновлення України, який передбачає виділення на безповоротній основі від 50 до 250 тис. грн. на придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщення тощо, при цьому отримати кошти може як вже працюючий підприємець, так і початківець, який тільки планує зайнятись бізнесом) держава виділила на неї близько 5 млрд. грн., при цьому 3/4 наданого фінансування (майже 4 млрд. грн.) вже повернулось у вигляді сплачених податків та зборів.
❗️А головне – підприємці, що скористались можливостями програми «Власна справа», створили 40 тисяч нових робочих місць у різних галузях і регіонах країни.
👀Скептикам може здатись, що 20 тисяч працюючих бізнесів та 40 тисяч працевлаштованих українців та українок – це замало. Але для кожного та кожної з тих, хто долучився до програми – мати можливість, подавши заявку і бізнес-план через Портал «Дія» та отримавши допомогу від держави, попри триваючу повномасштабну війну, реалізувати свою мрію, працювати, розвиватись і давати роботу іншим, особливо на територіях, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також для людей, які через війну втратили роботу та засоби існування, «Власна справа» стала по суті джерелом для своєї маленької особистої «історії успіху».
💁♂️З урахуванням популярності програми «Власна справа» у проекті Державного бюджету України на 2025 рік продовжено її фінансування за окремим бюджетним рядком («Надання грантів для створення або розвитку бізнесу»), на неї передбачено виділення 1,37 млрд. грн. за загальним фондом.
🌾В Україні наближається до завершення збирання врожаю.
На початок листопада оброблено вже 18,6 млн. га посівних площ, з яких маємо 66,7 млн. тонн зернових, зернобобових та олійних культур, зокрема:
✔️зернові та зернобобові культури – 47,9 млн. тонн, у тому числі:
🔸пшениці – 22,3 млн. тонн;
кукурудзи – 18,3 млн. тонн (залишається в роботі 24% посівних площ);
🔸ячменю – 5,6 млн. тонн;
🔸гороху – 470,4 тис. тонн;
🔸проса – 160,2 тис. тонн (залишилось зібрати врожай з 7% посівних площ);
🔸гречки – 126,9 тис. тонн (очікуємо врожай ще з 2% посівних площ);
🔸інших зернових культур – 1,02 млн. тонн;
✔️олійні культури – 18,8 млн. тонн, у тому числі:
🔸соняшнику – 9,6 млн. тонн насіння (залишилось зібрати врожай з 6% посівних площ);
🔸сої – 5,7 млн. тонн насіння (очікуємо збір ще з 5% площі);
🔸ріпаку – 3,5 млн. тонн насіння.
✔️Оброблено також 76% площ під цукровим буряком, накопано 9,5 млн. тонн солодких коренів.
💁♂️Попри триваючі атаки на портову інфраструктуру, Україна продовжує тримати високі темпи експорту аграрної продукції. Станом на 1 листопада на зовнішні ринки від початку 2024/2025 маркетингового року (з 1.07.2024) поставлено вже 14,4 млн. тонн зернових та зернобобових культур (на 55,8% більше ніж на аналогічну дату минулого року), у тому числі:
▫️понад 7,7 млн. тонн пшениці (+67,1%);
▫️4,7 млн. тонн кукурудзи (+23,0%);
▫️майже 1,7 млн. тонн ячменю (+105,1%);
Ще 8 тисяч фермерських господарств та інших виробників аграрної продукції отримали 396,1 млн. грн. субсидій (на одиницю оброблюваних угідь та на утримання великої рогатої худоби) від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Передбачається, що у рамках проекту Світового банку ARISE до кінця року ці категорії аграрного бізнесу зможуть одержати загалом майже 1,2 млрд. грн. державної підтримки.
На початок листопада оброблено вже 18,6 млн. га посівних площ, з яких маємо 66,7 млн. тонн зернових, зернобобових та олійних культур, зокрема:
✔️зернові та зернобобові культури – 47,9 млн. тонн, у тому числі:
🔸пшениці – 22,3 млн. тонн;
кукурудзи – 18,3 млн. тонн (залишається в роботі 24% посівних площ);
🔸ячменю – 5,6 млн. тонн;
🔸гороху – 470,4 тис. тонн;
🔸проса – 160,2 тис. тонн (залишилось зібрати врожай з 7% посівних площ);
🔸гречки – 126,9 тис. тонн (очікуємо врожай ще з 2% посівних площ);
🔸інших зернових культур – 1,02 млн. тонн;
✔️олійні культури – 18,8 млн. тонн, у тому числі:
🔸соняшнику – 9,6 млн. тонн насіння (залишилось зібрати врожай з 6% посівних площ);
🔸сої – 5,7 млн. тонн насіння (очікуємо збір ще з 5% площі);
🔸ріпаку – 3,5 млн. тонн насіння.
✔️Оброблено також 76% площ під цукровим буряком, накопано 9,5 млн. тонн солодких коренів.
💁♂️Попри триваючі атаки на портову інфраструктуру, Україна продовжує тримати високі темпи експорту аграрної продукції. Станом на 1 листопада на зовнішні ринки від початку 2024/2025 маркетингового року (з 1.07.2024) поставлено вже 14,4 млн. тонн зернових та зернобобових культур (на 55,8% більше ніж на аналогічну дату минулого року), у тому числі:
▫️понад 7,7 млн. тонн пшениці (+67,1%);
▫️4,7 млн. тонн кукурудзи (+23,0%);
▫️майже 1,7 млн. тонн ячменю (+105,1%);
Ще 8 тисяч фермерських господарств та інших виробників аграрної продукції отримали 396,1 млн. грн. субсидій (на одиницю оброблюваних угідь та на утримання великої рогатої худоби) від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Передбачається, що у рамках проекту Світового банку ARISE до кінця року ці категорії аграрного бізнесу зможуть одержати загалом майже 1,2 млрд. грн. державної підтримки.