Данило Гетманцев
21.8K subscribers
2.02K photos
366 videos
122 files
1.48K links
Все про податки та закони від Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua

Мій профіль на FB: https://www.facebook.com/danil.getmantsev
Download Telegram
Завтра, об 11.00 запрошуємо на он-лайн засідання Комітету. Одне з найголовніших питань ліквідація нелегального ринку тютюну.
Результати є.
Цікавий матеріал до засідання.

https://www.epravda.com.ua/columns/2024/08/8/717749/
🔥«Українська оборонна промисловість» уперше увійшла до Топ-50 рейтингу підприємств ОПК світу.

❗️Здійснивши найбільший з поміж 100 компаній, включених до рейтингу Defense News, стрибок (з числа тих підприємств, які були присутні у минулорічному рейтингу), наше АТ піднялось на 49-ту позицію.
У 2023 році виручка від продажу військової продукції зросла на 72% (також рекордний показник серед компаній Топ-100).

Показники «УОП» у рейтингу по роках (відображаються дані за попередній рік, тобто рейтинг-2024 – це підсумки діяльності у 2023 році):
🔲2019 р.: відсутнє у Топ-100;
🔲2020 р.: відсутнє у Топ-100;
🔲2021 р.: 97 місце (виручка від продажу військової продукції – 650,6 млн. дол.);
🔲2022 р.: 89 місце (754,6 млн. дол.);
🔲2023 р.: 65 місце (1284,7 млн. дол.);
🔲2024 р.: 49 місце (2206,9 млн. дол.).

Чи є потенціал для подальшого зростання? Є:
🔲серед тих, хто займає місця перед нами, починаючи з тридцятого, торік 4 компанії мали падіння військового виробництва (від -2% до -36%);
🔲ще 8 виробників зброї демонстрували темпи зростання менше 10% (у «УОП» після +72% у 2023 році, цього року – без конкретики по цифрах – обсяги збільшення виробництва також досить пристойні).
Звісно, нині будь-який подібний рейтинг для України – не самоціль, а лише вторинна зовнішня незалежна оцінка нашої роботи.

🪖Маємо виготовляти для Сил безпеки і оборони ще більше зброї, яка вже перебуває «у серії», прискореними темпами працювати над новими розробками і якомога швидше передавати їх у виробництво, ще тісніше співробітничати з партнерами та союзниками, переймати передові військові технології, створювати спільні підприємства, аби дедалі більше переданих нам зразків і видів зброї та військової техніки обслуговувались і ремонтувалися на території нашої держави, із залученням наших власних потужностей, а згодом і локалізувались та вироблялися в Україні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚠️Пенсійний фонд прозвітував про свої доходи у січні – липні 2024 року

📊У порівнянні із аналогічним періодом минулого року доходи зросли на 8,6% (+38,2 млрд. грн.) до 481,5 млрд. грн., в т.ч. по основним джерелам:
▫️Надходження від ЄСВ, що розподіляється на загальнообов’язкове пенсійне страхування,збільшились на 13,1% (+33,9 млрд. грн.) до 292,9 млрд. грн.
▫️Трансферт з державного бюджету зменшився на 1% («мінус» 1,3 млрд. грн.) до 143,1 млрд. грн.

Отже, основним драйвером зростання доходів ПФУ у 2024 році залишається покращення зайнятості і збільшення заробітних плат, що трансформується у збільшення доходів ПФУ від ЄСВ на загальнообов’язкове пенсійне та соціальне страхування.
Наведу цитату з останнього липневого інфляційного звіту НБУ:
«Хоча стиснена пропозиція робочої сили стримує діяльність підприємств, обмежуючи економічне відновлення, складна ситуація на ринку праці зумовлює поліпшення зайнятості, зокрема шляхом більшого залучення жінок, та стимулюєзростання заробітних плат. Лише в І кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17.7% р/р. Згідно з наявними високочастотними індикаторами, високі темпи зростання зарплат збереглися й у ІІ кварталі…Так, обсяги сплати ЄСВ приватним сектором (є непрямим індикатором зростання зарплат) у реальному вимірі у квітні та травні зросли на близько 20% р/р».

Водночас, суттєвим ризиком для доходів ПФУ залишається невизначеність із фінансуванням військових видатків до кінця поточного року, в тому числі видатків на грошове забезпечення військовослужбовців із нарахуваннями. Тим більше, що план надходжень від ЄСВ не набагато, але не виконується від початку року. Це вкотре підкреслює комплексність питання покриття розриву у видатках на сектор безпеки і оборони, яке тягне за собою низку викликів і складних рішень, які потрібно буде ухвалювати.  
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Україна продовжує транспортувати газ європейським замовникам.

Попри різні чутки та інсинуації, з нашого боку вживаються усі зусилля, щоб контрактні транзитні зобов’язання України були виконані у повному обсязі.

💁‍♂️Як це відбувається на практиці?
Продавець газу (у даному випадку «газпром») узгоджує необхідні обсяги добового постачання зі своїми європейськими покупцями у державах ЄС, і після цього подає заявку на транзит до Оператора газотранспортної системи України (так звану «номінацію»).
ОГТСУ ці щодобові номінації підтверджує, виходячи з технічних можливостей – і газ прямує до європейських покупців у рамках конкретної номінації у тих обсягах, які «газпром» фізично довів до єдиного діючого міждержавного пункту обліку «Суджа».
Можливості ГТС України відомі – це друга за розміром ГТС Європи і одна з найбільших у світі, яка на вході зі сторони рфможе пропускати 288 млрд. кубометрів (у річному вимірі), на виході до держав ЄС – 142 млрд. кубометрів (або 389 млн. кубометрів на добу).
Після певних кроків з боку «газпрому» нині його обсяги постачання до ЄС складають близько 4,5% тамтешнього споживання. Ми не впливаємо на ці процеси та обсяги, обмежуючись функцією транзитера, яка згідно укладеної у 2019 році угоди завершується 31 грудня 2024 року.
На добу 8 серпня рф подала номінацію на 37 млн. 252 тисяч 586,87 кубометрів газу, вона підтверджена Україною.
Це менше, ніж у середньому у липні чи червні, однак номінації бували і на нижчому, і на значно нижчому рівні за період з початку 2023 року (навіть нижче 25 млн. кубометрів на добу).
Чому менше – слід питати у європейських замовників, які можуть добирати необхідні обсяги газу з інших джерел у конкретні періоди у рамках загальних законтрактованих обсягів, а може, й сам «газпром» потребує трохи часу на роздуми, щоб врахувати, як кажуть певні посадовці на росії, «нові територіальні реалії на землі», щоб скоригувати умови своєї роботи.
UPD. На добу 9 серпня замовлена номінація від «газпрому» – 41 млн. 695 тис 293,72 кубометри (на середньому у 2024 році рівні), вона ОГТСУ підтверджена і відповідні обсяги будутьтранспортовані до європейських замовників…
 
Як би не розвивались події – Україна зі свого боку не створюєніяких перешкод для тих, хто продовжує ділові відносини з росією (не помічаючи війну) – це питання їх сумління та майбутнього місця в історії.
Така саме політика у нас і щодо транзиту нафти (і про це ми неодноразово наголошували нашим сусідам): з ким ви хочете співпрацювати – це ваша суверенна комерційна справа, головна умова – ваш партнер не повинен перебувати під санкціями.
Нафта – висококонкурентний, цілком ринковий (не «політичний», на відміну від газу – зі «знижками в обмін на лояльність») товар, тому завжди можна знайти на світовому ринку продавця з бездоганною репутацією, і ми з задоволенням (якщо буде таке бажання і потреба) надамо вам можливість доставити її до себе через нашу територію.
Заслухали на Комітеті питання протидії нелегальному ринку тютюну.

Заслуховування вийшло не звичним. Вперше за всю каденцію змушений констатувати, що БЕБ повністю відпрацьовує нелегальний ринок. На сьогодні всі виробники тютюну, які не співпрацюють із слідством зупинені. Обшуки тривають. Злочинна діяльність припинена.
Там, де експертизи завершені ліцензії анульовані, лінії, де тютюн вироблявся нелегально вирізані.

Врешті припинена злочинна діяльність колишнього київського конвертатора. У ТОВ Табако дім вилучено 2 лінії, продукція та сировина. Ліцензія відізвана.
У ТОВ Імперіал табак з Любашівки, Продукція також вилучена. Ліцензія відізвана.
Те ж саме у ТОВ Оріон табако, повʼязаного з відомим контрабандистом (Одеса). Обладнання вилучене. Ліцензія анульована.

Окремо зупинилися на найбільшому виробнику із Львівської області. З 17 ліній до експертизи допущено лише 6. Обшуки тривають. Ліцензія не анульована, бо завершила дію. Під час обшуків тіньовики влаштували декілька провокацій. По кожному факту триває слідство.

Таким чином на сьогодні все нелегальне виробництво тютюну зупинене вже 4й місяць поспіль. Бачимо непогані цифри приросту у червні-липні акцизу 4,6 млдр грн або +33,6 % рік до року. Вочевидь йде переток. Однак, правда також те, що гідра впирається і чи додушимо ми її разом, залежить виключно від нас - від того як ми продовжимо спільно діяти у боротьбі.

Отримали подяку від білого ринку. Приємно.
Фінансовий стан місцевих бюджетів залишається стійким

За даними Міністерства фінансів, за 7 місяців 2024 року доходи загального фонду місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) склали 247,3 млрд. грн., що на 4,4% (-11,4 млрд. грн.) менше за аналогічний період минулого року. Доходи скоротились в усіх регіонах окрім м. Києва (+24,8% або на 10 млрд. грн.) і Київській області (+0,8%).    
Водночас, у співставних показниках (якщо не враховувати військовий ПДФО минулого року) доходи місцевих бюджетів зросли на 24% (+47,8 млрд. грн.).
З державного бюджету до місцевих перераховано міжбюджетних трансфертів на суму 113,2 млрд. грн. Це на 5,5% більше (+6,1 млрд. грн.) порівняно із аналогічним періодом минулого року. Основні  трансферти перераховано у повному або майже повному обсязі від плану: базова дотація (100%), додаткова дотація (100%), освітня субвенція (99,6%).
За 7 місяців 2024 року річний план доходів загального фонду виконано на 62,8% (при нормі – 58,3%). Найбільше перевиконання плану зафіксовано по податку на прибуток приватних підприємств, єдиному податку, податку на нерухоме майно.  
На 1 липня залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ склали 165,1 млрд. грн. (+3,4 млрд. грн. за липень).
Данило Гетманцев
Фінансовий стан місцевих бюджетів залишається стійким За даними Міністерства фінансів, за 7 місяців 2024 року доходи загального фонду місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) склали 247,3 млрд. грн., що на 4,4% (-11,4 млрд. грн.) менше за аналогічний…
Вкотре зазначу, що передача «військового» ПДФО до держбюджету була вимушеним, але єдино вірним кроком, що дав змогу спрямувати у 2024 році на сектор безпеки і оборони додаткові майже 100 млрд. грн. З урахуванням цільового характеру цих коштів, це дало можливість профінансувати розробку і закупівлю нового озброєння, військової техніки, дронів, покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, які є безпосередніми платниками цього податку.
Звісно цей крок негативно вплинув на доходний потенціал місцевих бюджетів. Утім втрати є нерівномірними. Місцеві бюджети Києва і Київської області показують зростання доходів навіть попри передачу військового ПДФО. Тоді як найбільше постраждали ті ОТГ, де була більша концентрація військових частин, в тому числі ОТГ у прифронтових регіонах.  Для таких бюджетів була передбачена часткова компенсація за рахунок додаткової дотації.
В цілому ж можна констатувати, що фінансовий стан місцевих бюджетів залишається стійким. Доходи з урахуванням трансфертів є співставними із минулорічними (всі доходи у першій половині 2023 року – 326,2 млрд. грн., у першій половині 2024 року – 327,4 млрд. грн.). План по доходам загального фонду суттєво перевиконується. За першу половину року залишок коштів     на рахунках місцевих бюджетів збільшився на 46% (+52,2 млрд. грн.).
📈У 2024 році кількість отримувачів грантів у рамках програми «Власна справа» перевищила вже 6 тисяч осіб.
З таким результатом за підсумками 14-ї з початку поточного року хвилі подачі заяв цей проект заходить на третій рік роботи від моменту його запуску (нагадаю, це одна з перших ініціатив Плану відновлення України, запущена у липні 2022 року).
Далі – коротко мовою цифр:
▪️6 тисяч цьогорічних переможців разом отримали / отримають 1,5 млрд. грн. безповоротної допомоги;
▪️співвідношення підприємців, які подали заявки на розвиток вже існуючого бізнесу, до підприємців-початківців, що лише планують його створення – 85% / 15%;
▪️у рамках бізнес-планів, на які виділено грантове фінансування, має бути створено 12 тисяч нових робочих місць.
За два роки від старту програми:
▪️підтримано державною безповоротною допомогою 18,5 тисяч проектів;
▪️загальне виділене фінансування – 4,5 млрд. грн., при цьому понад 2 млрд. грн. вже повернулось у бюджет у вигляді сплачених бізнесами податків.

Грантова програма «Власна справа» передбачає виділення на безповоротній основі коштів у розмірі від 50 тис. грн. до 250 тис. грн., які можна витратити на закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщення, придбання або лізинг устаткування тощо, при обов’язковій умові – проект має передбачати створення хоча б 1-2 нових робочих місць.

❗️Тим, хто ще не скористався можливістю отримати державну підтримку на створення / розвиток бізнесу, але має таке бажання – рекомендую ознайомитись з інформацію про програму «Власна справа» за посиланням https://vlasnaspravagrant.com.ua/
Схоже у податківців, що здійснюють перевірки, в тому числі фактичні, зʼявляться боді-камери.

Напевно один із найбільш ефективних заходів у боротьбі з корупцією на місцях.

Ніколи насправді не знаєш, чи гарна це новина чи ні:). Особливо на етапі впровадження змін. Для обох сторін перевірок.

Утім, це точно гарна новина для громадянського суспільства і місцевих громад.

Захистити свої законні права і інтереси у податкових спорах має стати на крок ефективніше.
Зрештою це і є класичний виграш-виграш як для контролера, так і перевіряємого ним бізнесу.
Forwarded from Брудні Ігри (Evgeniy Plinskiy)
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#ВиХтоТакі?

А цей фрагмент сьогоднішнього фінансового комітету варто викласти в окремий епізод.

Нелегальні виробники сигарет, в своїй протидії слідству та державі, вже перейшли всі можливі та неможливі межі.

Вони б’ють поліцейських, щоб унеможливити відбір зразків, заварюють двері та приміщення фабрики, вимикають світло в населеному пункті на дні та тижні, і навіть тупо крадуть арештований товар, який потім ловлять в момент відправки на пошті.

Лише уявіть собі, що на фабриці Владислава Гельзіна в Гощі слідчі досі не можуть взяти зразки з жодної ліній! Їм це не дають зробити фізично.
На фабриці Григорія Козловського з 17 ліній, зразки взяті з шести, а заблоковано 11.
Данило Гетманцев сьогодні публічно звернувся до Козловського та Гельзіна з питаннями:
«Ви хто там взагалі такі?», «Хто ви такі, що фізично протидієте державі?» «Ви в адекваті??».
Питання звісно в повітря, але очевидно що вони не адекватні.
Так само, як і корупційна постачальниці Міноборони Глиняна, яка сьогодні намагалася через бухгалтершу вивезти з країни в багажнику 4.7 млн. Євро.
Так само, як і десятки інших «бізнесменів», які наживають на воюючій країні.

Державі дійсно треба вже вмикати інші механізми боротьби проти всього цього.

Подивіться відео засідання
📈У липні інфляція за місяць не змінилась, утім у річному вимірі прискорилась до 5,4%

За даними Держслужби статистики, у липні споживчі ціни не змінились (до червня 2024 року), з початку року – зросли на 4,3% (до грудня 2023 року).
Нульова інфляція у липні не є чимось несподіваним. Зазвичай у цьому місяці реєструється дефляція або нульова інфляція. Зокрема, за останні 25 років (з 2000 р.) дефляція у липні фіксувалась 16 разів, нульова інфляція – 5 разів, невелика інфляція (макс. 1,2% у 2010 році) – 4 рази.

💁‍♂️Попри нульову інфляцію у липні, динаміка цін на окремі товари і послуги була різноспрямованою.  
Серед продуктів харчування, за липень найбільшими темпами продовжив дорожчати цукор (+12,1%). Також помітно подорожчав хліб (+2,8%). Загалом у липні ціни на більшість продуктів харчування зростали, за виключенням тільки двох позицій: овочі (-19,6%) та яйця (-11,4%). Утім, за їх рахунок  продовольчі товари за місяць загалом подешевшали на 0,6%.
Серед непродовольчих товарів і послуг, у липні продовжували дешевшати тільки взуття і одяг («мінус» 4,7%). Решта позицій із споживчого кошику дорожчало. Найбільше зросла вартість послуг зв’язку (+1,8%), амбулаторій (+1,4%), ресторанів і готелів (+1,2%), транспортних послуг (+0,8%).  

У річному вимірі (до липня 2023 року) споживча інфляція прискорилась до 5,4% (з 4,8 % у червні 2024 року). Річна інфляція прискорилась навіть за умови нульової інфляції у липні, бо рік назад – у липні 2023 року – була зафіксована дефляція (-0,6%).
Для порівняння річна інфляція у липні в Угорщині була 4,1%, Польщі – 4,2%, Єврозоні - 2,6%.

❗️Отже, у липні інфляція не змінилась, але у річному вимірі продовжила прискорюватись.
За останнім прогнозом НБУ, річна інфляції продовжить прискорюватись протягом другої половини 2024 – І-го кварталу 2025 рр. Це відображатиме вичерпання впливу значних минулорічних урожаїв, подальший тиск на витрати бізнесу через дефіцит електроенергії та брак працівників, перегляд акцизних податків (та уразі схвалення – інших податків, насамперед, на споживання) та несприятливий вплив літньої посухи. Водночас інфляція залишиться помірною – 8,5% на кінець 2024 року.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сам грішним ділом вживаю вкрай хибне словосполучення «білий бізнес». Бізнес не ділиться за кольорами.
І ми вже давно повинні відрізнити бізнес, що дає робочі місця та платить податки від організованої злочинної діяльності, що велично називає себе бізнесом, крадучи у армії акциз, блокуючи БЕБ та поліцію, роздаючи з багажника 4,7 млн.євро кеш-відкатів за "правильні" тендери, подрібнюючи величезні мережі на фопів, ввозячи фурами «карго»-контрабас, продаючи кредит ПДВ, юзаючи р2р та крадучи, крадучи, крадучи наше майбутнє.
Це не бізнес. Це невідʼємна частина корупційної інфраструктури, що крутиться у спайці з діячами, які давно забули, а деякі і ніколи не згадували, про присягу державного службовця. Це складова кланової системи, що 30 років мала країну за кормову базу, знищуючи її зсередини і продовжує робити це у війну.
І це найбільший і найбезпечніший ворог бізнесу і суспільства. Наш ворог.
Ворог, що зухвало хвалиться вам за чаркою чаю вкраденими у вас податками через фопів, тендера, виведення прибутку, фіктивні залишки…
Ворог тим потужніший, чим схвальніше ви посміхаєтесь у відповідь на цю байку замість того, аби просто дати по пиці.
📊Оперативні дані щодо зовнішньої торгівлі товарами від Держмитслужби.

За сім місяців товарообіг склав 61,7 млрд. дол. США.
🔹Експорт – 22,6 млрд. дол. (+3,1 млрд. дол. у липні).
Топ-3 країн по експорту:
- Польща – 2,4 млрд. дол.;
- Іспанія – 1,8 млрд. дол.;
- Китай – 1,8 млрд. дол.
Топ-3 експортних позицій (на них припадає 82,3% усього експорту):
- продовольчі товари – 14,1 млрд. дол.;
- метали та вироби з них – 2,5 млрд. дол.;
- мінеральні продукти – 2,0 млрд. дол.

🔹Імпорт – 39,1 млрд. дол. (+5,9 млрд. дол. у липні).
Топ-3 країн по імпорту:
- Китай – 7,7 млрд. дол.;
- Польща – 4,0 млрд. дол.;
- Німеччина – 3,1 млрд. дол.
Топ-3 імпортних позицій (разом – 65,0% усього імпорту):
- машини, обладнання та транспортні засоби – 13,4 млрд. дол.;
- продукція хімічної промисловості – 6,9 млрд. дол.;
- паливно-енергетичні товари – 5,1 млрд. дол.
Митне оформлення імпорту принесло бюджету 230,5 млрд. дол. митних платежів.

🔻Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами сягнуло -16,5 млрд. дол. (у липні зросло на 2,8 млрд. дол.). Найбільший вклад – за рахунок торгівлі з Китаєм (-5,9 млрд. дол., або понад 35,7% від загального результату).
Данило Гетманцев
🇪🇺Розпочато процес формування нового складу Європейської Комісії. Переобрана на посаду на другий п’ятирічний строк Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн надіслала державам ЄС листа з проханням подати кандидатури до нового складу Єврокомісії. 👩‍💼👨‍💼Кожній країні…
Продовжується процес висунення кандидатів до нового складу Європейської Комісії.
Я вже писав трохи раніше про деякі запропоновані кандидатури.
Чергова порція інформації на цю тему👇🏼

Три країни запропонували своїх кандидатів, які працювали у першому складі Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн. Зокрема:
▪️від Хорватії – Дубравка Шуїца, чинна віце-президентка ЄК та єврокомісар з демократії та демографії;
▪️від Франції – Тьєррі Бретон, чинний єврокомісар з питань внутрішнього ринку;
▪️від Угорщини – Олівер Варгеї, чинний єврокомісар з питань розширення та сусідства.

Ще чотири держави пропонують оновити своє представництво у складі Європейської Комісії. Зокрема, номіновані:
▪️від Фінляндії – Хенна Віркунен, колишня міністерка освіти, державного управління та транспорту країни (нині Фінляндію представляє Ютта Урпілайнен, комісар з міжнародного співробітництва);
▪️від Іспанії – Тереза Рібера, міністерка з питань екологічного переходу та демографічних проблем країни (зараз представник Іспанії – Жозеп Боррель Фонтельєс, віце-президент ЄК, Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки);
▪️від Словенії – Томаж Весель, екс-голова Рахункової палати країни, екс-голова незалежного комітету з аудиту ФІФА (нині Словенію представляє Янез Ленарчич, комісар з питань гуманітарної допомоги та управління кризовими ситуаціями);
▪️від Люксембургу – Крістоф Хансен, член Європарламенту від ЄНП (зараз представник Люксембургу – Ніколас Шміт, комісар з питань зайнятості та соціальних прав).

📌Чому для України важливий новий склад Європейської Комісії?

На період її каденції (2024-2029 роки) припаде ряд дуже важливих для нас подій, головні серед яких:
— переговори про вступ України до ЄС (і хоча ними займатимуться спеціальні перемовні групи, однак саме ЄК готуватиме Звіти про прогрес України та даватиме остаточні оцінки виконання нами «домашніх завдань»);
— досягнення угоди про оновлений постійний торгівельний режим з ЄС, який має бути запущений після завершення 5 червня 2025 року останнього року пролонгації нині діючого «економічного безвізу»;
— перегляд чотирирічної програми Ukraine Facility, який має відбутися після завершення половини строку її дії;
— підготовка та затвердження наступного довгострокового бюджету ЄС (нинішній розрахований на 2021-2027 роки), у якому (давайте дозволимо собі помріяти) хотілося б знайти бачення Об’єднання у новому форматі «30+ держав-членів»…
Тому формування Європейської Комісії з членів, які зможуть демонструвати лідерство та будуть готові приймати сміливі рішення, багато у чому впливатиме на реалізацію нашої європейської мрії.
Данило Гетманцев
🔥«Українська оборонна промисловість» уперше увійшла до Топ-50 рейтингу підприємств ОПК світу. ❗️Здійснивши найбільший з поміж 100 компаній, включених до рейтингу Defense News, стрибок (з числа тих підприємств, які були присутні у минулорічному рейтингу),…
Трохи вище вже писав про успіх АТ «Українська оборонна промисловість», яке за підсумками 2023 року увійшло до Топ-50 найбільших оборонних компаній світу.
Поділюсь ще деякими фактами про рейтинг від Defense News.

📌До його першої десятки увійшли:
1 (місце у рейтингу-2023: 1) – Lockheed Martin (США), виручка від продажу оборонної продукції 64,7 млрд. дол.;
2 (4) – Aviation Industry Corporation of China (Китай), 44,9 млрд. дол.;
3 (2) – RTX (США), 40,6 млрд. дол.;
4 (3) – Northrop Grumman (США), 35,2 млрд. дол.;
5 (6) – General Dynamics  (США), 33,7 млрд. дол.;
6 (5) – Boeing (США), 32,7 млрд. дол.;
7 (7) – BAE Systems (Велика Британія), 27,6 млрд. дол.;
8 (-) – China State Shipbuilding Corporation Limited (Китай), 21,2 млрд. дол.;
9 (8) – China North Industries Group Corporation Limited (Китай), 16,6 млрд. дол.;
10 (9) – L3Harris Technologies (США), 15,6 млрд. дол.
🇺🇸🇨🇳Як бачимо, у першій десятці – шість компаній з США та три з Китаю.

🇺🇸У цілому компанії зі США повністю домінують у рейтингу, їх у Топ-100 – 51, а загальний обсяг реалізованої ними військової продукції склав минулого року 328,3 млрд. дол.

📌10 зі 100 компаній – новачки рейтингу, при цьому китайські China State Shipbuilding Corporation Limited та China Electronics Technology Group посіли одразу 8 та 11 місце відповідно, британська Babcock International – 34-те, індійські Hindustan Aeronautics Ltd. та Bharat Electronics Ltd. – 39-те та 57-ме місце відповідно.
У частині зростання виручки від реалізації військової продукції до першої п’ятірки, окрім лідируючого АТ «УОП» (+72%), увійшли Makine ve Kimya Endustrisi (Туреччина, +64%), Turkish Aerospace Industries (Туреччина, +49%), Hyundai Motor Company (Південна Корея, +47%) та Aviation Industry Corporation of China (Китай, +45%).
Натомість China Aerospace Science and Technology Corporation (Китай) втратила порівняно з 2022 роком 79% виручки, опустившись з 15 на 52 місце рейтингу.
📉За останні роки світові потоки капіталу зменшились і суттєво переформатувались.
Цікава інфо-графіка від МВФ, яка демонструє переорієнтацію у потоках капіталу за останні 5 років.
Попри високі процентні ставки у США, політику монетарного стиснення ФРС і здорожчання долара  як основної світової резервної валюти, що зазвичай призводить до відтоку капіталу із ринків країн, що розвиваються, і посилює вірогідність фінансової кризи, останні дані МВФ свідчать про зворотне.

💸У 2023 році сукупний притік капіталу, що охоплює прямі, портфельні іноземні інвестиції та збільшення міжнародних резервів, до групи із 24 найбільших країн, ринки яких формуються, відновився від пост-пандемічних мінімумів і склав 110 млрд. дол. (0,6% ВВП цієї групи країн). Це найбільший рівень із 2018 року. При цьому найбільшу стійкість показують прямі іноземні інвестиції (ПІІ).
💁‍♂️Утім є одне але. Це не стосується Китаю, відплив капіталу з якого продовжується 4-й рік поспіль, перевищуючи 1% ВВП цієї країни щороку. Останнє демонструє репатріацію прибутків мультинаціональними компаніями, погіршення очікувань щодо сповільнення економіки країни, наростаючі геополітичні ризики, а також зростаючі апетити самого Китаю, який нарощує вихідні ПІІ в інші країни, що розвиваються (Саудівську Аравію, Малайзію, В’єтнам, Єгипет, Марокко, Індонезію, Казахстан, Сербію, Аргентину, Мексику тощо) для посилення політичного, економічного впливу у світі, подолання внутрішніх обмежень на зростання (подорожчання робочої сили, гальмування внутрішнього попиту, в т.ч на тлі кризи житлового будівництва), обходу тарифних і нетарифних бар’єрів у зовнішній торгівлі.
Разом із Китаєм найбільший відплив глобального капіталу за останні роки демонструють також світові фінансові центри (країни та території, що підпадають під визначення офшорних фінансових центрів та юрисдикцій низько-податковими режимами). Це може свідчити про посилення фінансового, податкового, регуляторного контролю за такими потоками капіталу та відповідну зміну стратегій мульти-фінансових корпорацій.
Водночас, США очікувано скористались роллю тихої гавані, суттєво наростивши свою частку у потоці світового фінансового капіталу (зокрема, частка США у припливі капіталу зросла із 23% у 2017-2019 рр. до 41% у 2022-2023 рр.).

📝Які висновки?

Те, що країни із ринками що формуються, попри фінансову волатильність останніх років виявились більш стійкими до відтоку глобального капіталу, є хорошою новиною. Це зменшує їх вразливість у випадку глобальної фінансової кризи, про яку зараз не пише хіба що ледачий.

Китай із країни магніту для ПІІ, якою він був 30+ років на стику минулого і початку цього століття, остаточно переходить у категорію нетто- експортера світового капіталу, що характеризує триваючу зміну моделі розвитку економіки країни, її «старіння» (у сенсі зростання вартості робочої сили і переходу до виробництва товарів з більшою доданою вартістю, що симулює перенесення виробництва у менш розвинуті країни), але й також свідчить про наростаючу геополітичну напругу і фінансову де-фрагментацію у світі.

Останній висновок підкріплюється суттєвим зниженням потоків (припливу –відпливу) глобального капіталу в цілому по всім регіонам світу, які скоротились із близько 6% світового ВВП у 2017-2019 рр. до трохи більше 4% ВВП у 2022-2023 рр. Це погіршує перспективи зростання світової економіки у найближчі роки, якщо тенденція не зміниться на зворотну. Утім виходячи із сьогоднішніх наростаючих геополітичних ризиків, підстав очікувати на такий розворот найближчим часом не так вже і багато.
📝Наприкінці тижня – новини від українських аграріїв.
Збирання ранніх зернових та зернобобових і олійних культур вийшло на фінішну пряму – зокрема, у восьми регіонах роботи вже завершено (Вінницька, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Одеська, Херсонська, Черкаська та Чернівецька області).

🌾Оброблено 7 741,4 тис. га посівних площ, намолочено 30 640,2  тис. тонн продукції нового врожаю (+2,1 млн. тонн за останні сім днів).

▫️Зернові та зернобобові культури – 27 322 тис. тонн (+2,0 млн. тонн), зокрема:
- пшениці – 20 935,2 тис. тонн (+1,5 млн. тонн);
- ячменю – 5 203,6 тис. тонн (+384 тис. тонн);
- гороху – 457,7 тис. тонн (+6,1 тис. тонн);
- інших зернових культур – 719,3 тис. тонн (+143 тис. тонн).

▫️Олійні культури (ріпак) - 3 318 тис. тонн насіння (+81,7 тис. тонн).

🔸По згаданих культурах залишилось зібрати врожай з 1-3% посівних площ.
З початку 2024 року майже 9,4 тис. господарств отримали 65,2 млрд. гривень банківських кредитів, з них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» – понад 5,7 тис. господарств профінансовано на загальну суму більш ніж 27,3 млрд. гривень.

🔹Набирає хід експорт аграрної продукції: станом на 9 серпня з початку маркетингового року на зовнішні ринки вже поставлено понад 4,7 млн. тонн зернових та зернобобових культур (рік тому на аналогічну дату – близько 2,8 млн. тонн).