Багато хто запитує як і для чого працює антиофшорне законодавство?
Розберемо на прикладі.
Памʼятаєте яйця по 17? Їх,і не тільки, постачали МОУ декілька компаній, у яких одна власниця. Компанії попри шалені ціни на продукцію, як ви здогадалися, традиційно збиткові. А власниця — ні. Вона має 5 готелів в Хорватії, що, як водиться зʼявилися у неї нізвідки. Легальність грошей на придбання готелів вона показала в Хорватії ніби як дивіденди від своїх українських юріків, які, повторюю, є збитковими, а тому дивіденди сплачувати за визначенням не могли.
Таким чином, навіть якщо залишити поза дужками сумнозвісні контракти з МОУ, громадянка України у війну (1) отримала на іноземні підконтрольні компанії декілька десятків мільйонів не гривень (2) вивела «сумнівний» прибуток за кордон без сплати податків (3) легалізувала гроші в Хорватії через придбання готелів.
А до чого тут антиофшорне законодавство?
До того, що завдяки йому про весь ланцюг чудових перетворень знає податкова України. І в тісній співпраці з податковою Хорватії, яка надає повне сприяння, зробить все аби повернути втрачені державою кошти додому.
І навіть, якщо не було б всього шуму навколо яєць по 17 грн, прибутки від готелів, завдяки норми КІК, підлягають оподаткуванню в Україні.
Як вважаєте, їх треба ж повернути додому?
Розберемо на прикладі.
Памʼятаєте яйця по 17? Їх,і не тільки, постачали МОУ декілька компаній, у яких одна власниця. Компанії попри шалені ціни на продукцію, як ви здогадалися, традиційно збиткові. А власниця — ні. Вона має 5 готелів в Хорватії, що, як водиться зʼявилися у неї нізвідки. Легальність грошей на придбання готелів вона показала в Хорватії ніби як дивіденди від своїх українських юріків, які, повторюю, є збитковими, а тому дивіденди сплачувати за визначенням не могли.
Таким чином, навіть якщо залишити поза дужками сумнозвісні контракти з МОУ, громадянка України у війну (1) отримала на іноземні підконтрольні компанії декілька десятків мільйонів не гривень (2) вивела «сумнівний» прибуток за кордон без сплати податків (3) легалізувала гроші в Хорватії через придбання готелів.
А до чого тут антиофшорне законодавство?
До того, що завдяки йому про весь ланцюг чудових перетворень знає податкова України. І в тісній співпраці з податковою Хорватії, яка надає повне сприяння, зробить все аби повернути втрачені державою кошти додому.
І навіть, якщо не було б всього шуму навколо яєць по 17 грн, прибутки від готелів, завдяки норми КІК, підлягають оподаткуванню в Україні.
Як вважаєте, їх треба ж повернути додому?
🔗Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N10423 про внесення змін до ПКУ щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України в другому читанні в цілому.
Законопроєктом передбачається:
☑️індексація рентної плати на 17% (що не вплине істотно на послуги мобільних операторів);
☑️застосування понижувальних коефіцієнтів до 1 вересня 2024 року;
☑️відміна підвищувальних коефіцієнтів з моменту припинення чи скасування воєнного стану.
🔴Прийняття даного законопроєкту :
💰надасть можливість отримати понад 500 млн грн до бюджету;
📲спростить адміністрування контролюючими органами цього податку;
🔎забезпечить однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Законопроєктом передбачається:
☑️індексація рентної плати на 17% (що не вплине істотно на послуги мобільних операторів);
☑️застосування понижувальних коефіцієнтів до 1 вересня 2024 року;
☑️відміна підвищувальних коефіцієнтів з моменту припинення чи скасування воєнного стану.
🔴Прийняття даного законопроєкту :
💰надасть можливість отримати понад 500 млн грн до бюджету;
📲спростить адміністрування контролюючими органами цього податку;
🔎забезпечить однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
🏦Комітет рекомендував прийняти законопроект N11043 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг у першому читанні.
❕Цей законопроект було розроблено нашим Комітетом спільно з фахівцями Національного банку України, Міністерства фінансів України, представниками ринку. Серед цілей проекту є, у тому числі, виконанням зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Законопроектом пропонуються зміни, які, зокрема, передбачать:
▫️можливість надання фінансовими компаніями, ломбардами та кредитними спілками платіжних послуг на підставі основної ліцензії відповідно фінансової компанії, ломбарду або кредитної спілки без необхідності отримання додаткової окремої ліцензії на надання фінансових платіжних послуг;
▫️встановлення вимог до регулятивного капіталу небанківських надавачів платіжних послуг з метою забезпечення якісного оцінювання фінансового стану цих піднаглядних осіб, виявлення потенційних ризиків у їх діяльності тощо;
▫️збільшення розміру штрафів для всіх об'єктів нагляду та оверсайта з обмеженням максимального розміру штрафу у 5 % від обсягу операції, проведеної з порушенням;
▫️уточнення положень щодо розмежування нагляду та оверсайта;
▫️розширення переліку обмежених платіжних послуг для унеможливлення повернення коштів анонімним абонентам;
▫️забезпечення можливостей проведення Національним банком інспекційних перевірок дистанційно (без відвідування об'єкта нагляду за його місцезнаходженням).
У Комітеті також вже напрацьовані суттєві важливі напрями доопрацювання проекту, що будуть імплементовані до другого читання.
❕Цей законопроект було розроблено нашим Комітетом спільно з фахівцями Національного банку України, Міністерства фінансів України, представниками ринку. Серед цілей проекту є, у тому числі, виконанням зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Законопроектом пропонуються зміни, які, зокрема, передбачать:
▫️можливість надання фінансовими компаніями, ломбардами та кредитними спілками платіжних послуг на підставі основної ліцензії відповідно фінансової компанії, ломбарду або кредитної спілки без необхідності отримання додаткової окремої ліцензії на надання фінансових платіжних послуг;
▫️встановлення вимог до регулятивного капіталу небанківських надавачів платіжних послуг з метою забезпечення якісного оцінювання фінансового стану цих піднаглядних осіб, виявлення потенційних ризиків у їх діяльності тощо;
▫️збільшення розміру штрафів для всіх об'єктів нагляду та оверсайта з обмеженням максимального розміру штрафу у 5 % від обсягу операції, проведеної з порушенням;
▫️уточнення положень щодо розмежування нагляду та оверсайта;
▫️розширення переліку обмежених платіжних послуг для унеможливлення повернення коштів анонімним абонентам;
▫️забезпечення можливостей проведення Національним банком інспекційних перевірок дистанційно (без відвідування об'єкта нагляду за його місцезнаходженням).
У Комітеті також вже напрацьовані суттєві важливі напрями доопрацювання проекту, що будуть імплементовані до другого читання.
❕Сьогодні провели зустріч із всіма провідними бізнес-асоціаціями щодо законопроєкту про платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Обговорили як саму ідею, так і конкретні пропозиції щодо вдосконалення ризикоорієнтованого підходу до адміністрування платників.
🤝Щодо ідеї - дякую бізнесу за підтримку. Те, що ми робимо - дійсно на користь білого бізнесу. Його підтримуємо. Його лобіюємо. Йому всіляко сприяємо. А того, хто ухиляється від оподаткування - закликаємо виходити з тіні.
Щодо конкретних пропозицій до механізму - домовились доопрацювати разом.
Дякую за співпрацю!
Обговорили як саму ідею, так і конкретні пропозиції щодо вдосконалення ризикоорієнтованого підходу до адміністрування платників.
🤝Щодо ідеї - дякую бізнесу за підтримку. Те, що ми робимо - дійсно на користь білого бізнесу. Його підтримуємо. Його лобіюємо. Йому всіляко сприяємо. А того, хто ухиляється від оподаткування - закликаємо виходити з тіні.
Щодо конкретних пропозицій до механізму - домовились доопрацювати разом.
Дякую за співпрацю!
Про відключення світла.
Останніми днями вони почастішали і стали більш непередбачуваними, ніж раніше.
Тому поясню деякі моменти. В них – насамперед технічне підґрунтя та формула, на якій базується енергопостачання.
Спрощено вона виглядає так: споживання (загалом по країні, по регіонах, по часу доби) vs генерація та можливості передачі мережами (магістральними та розподільчими) + можливий імпорт.
Почну з останньої складової – імпорту, який останнім часом позбавився слова «можливий». Так, нині без нього обійтися практично неможливо. Ми маємо після інтеграції до ENTSO-E (європейської мережі системних операторів передачі електроенергії) доведений нам верхній ліміт імпорту. І навіть якби ми розширили технічні можливості перетоків до України – нам швидко і суттєво ліміт не піднімуть (хоча ми про його збільшення постійно порушуємо питання), це нереально.
Друга складова на «правій шальці терезів» – генерація та розподіл.
Обидві навесні зазнали величезних втрат. Не буду називати конкретних цифр у гігаваттах, кількості підстанцій, трансформаторів та мереж – у ворога, на жаль, у запасах ще є чимало ракет, щоб збільшити масштаби уражень, а та кількість засобів ПРО-ППО, які ми маємо і про яку багато кажуть публічно – її, м’яко кажучи, «сильно недостатньо».
Відновлення – енергетики намагаються робити все можливе. Але перезапустити серйозно пошкоджену ТЕС чи ГЕС (а ворог цілив насамперед у маневрові потужності) – потребує дуже багато часу. І мова не тільки у годинах роботи, а насамперед в унікальному обладнанні. Його по великій кількості позицій нема ніде у світі «на складах», частина – вже давно не виробляється (щось вдасться роздобути завдяки союзникам із виведених з експлуатації енергетичних об’єктів), десь доведеться допрацьовувати те, що можна допрацювати, по якихось питаннях треба буде шукати нові технічні рішення. Альтернативні рішення, розподілені системи – це теж час та кошти, і їм також повний фізичний захист не гарантований (особливо у прифронтових регіонах).
До того ж ми зараз вже перебуваємо в режимі підготовчої кампанії до наступного осінньо-зимового сезону. Обладнання, яке відпрацювало по максимуму минулу зиму та перебуває у робочому стані, доведеться виводити у поточні ремонти чи технічне обслуговування. Певні роботи вимагатимуть його зупинення, заміни вузлів та агрегатів. Тож можливості «генерації та розподілу» у найближчі місяці будуть меншими (хоча енергетики обіцяють робити все у максимально стислі строки, і ми бачимо, як вони намагаються відновлювати енергопостачання у лічені години після чергових атак та обстрілів), але треба бути реалістами…
Єдина складова на «лівій шальці терезів» - споживання(також відмінне залежно від регіонів та часу доби). Допоки була технічна можливість – енергетики намагались перекласти тягар відключень на категорію так званих «непобутових» споживачів (за винятком об’єктів критичної інфраструктури), хоча були місця і періоди, де доводилось відключати усіх.
Останнім часом відключення почастішали. Так, це неприємно, незручно, ламає багато планів та невідкладних справ.
Але це не зла воля «володарів рубильника», диспетчери та автоматична апаратура точно не бажають нікому нічого поганого.
Ми змушені будемо певний час жити у такому складному режимі. Чим кожен з нас може допомогти – це споживати ощадно.
Останніми днями вони почастішали і стали більш непередбачуваними, ніж раніше.
Тому поясню деякі моменти. В них – насамперед технічне підґрунтя та формула, на якій базується енергопостачання.
Спрощено вона виглядає так: споживання (загалом по країні, по регіонах, по часу доби) vs генерація та можливості передачі мережами (магістральними та розподільчими) + можливий імпорт.
Почну з останньої складової – імпорту, який останнім часом позбавився слова «можливий». Так, нині без нього обійтися практично неможливо. Ми маємо після інтеграції до ENTSO-E (європейської мережі системних операторів передачі електроенергії) доведений нам верхній ліміт імпорту. І навіть якби ми розширили технічні можливості перетоків до України – нам швидко і суттєво ліміт не піднімуть (хоча ми про його збільшення постійно порушуємо питання), це нереально.
Друга складова на «правій шальці терезів» – генерація та розподіл.
Обидві навесні зазнали величезних втрат. Не буду називати конкретних цифр у гігаваттах, кількості підстанцій, трансформаторів та мереж – у ворога, на жаль, у запасах ще є чимало ракет, щоб збільшити масштаби уражень, а та кількість засобів ПРО-ППО, які ми маємо і про яку багато кажуть публічно – її, м’яко кажучи, «сильно недостатньо».
Відновлення – енергетики намагаються робити все можливе. Але перезапустити серйозно пошкоджену ТЕС чи ГЕС (а ворог цілив насамперед у маневрові потужності) – потребує дуже багато часу. І мова не тільки у годинах роботи, а насамперед в унікальному обладнанні. Його по великій кількості позицій нема ніде у світі «на складах», частина – вже давно не виробляється (щось вдасться роздобути завдяки союзникам із виведених з експлуатації енергетичних об’єктів), десь доведеться допрацьовувати те, що можна допрацювати, по якихось питаннях треба буде шукати нові технічні рішення. Альтернативні рішення, розподілені системи – це теж час та кошти, і їм також повний фізичний захист не гарантований (особливо у прифронтових регіонах).
До того ж ми зараз вже перебуваємо в режимі підготовчої кампанії до наступного осінньо-зимового сезону. Обладнання, яке відпрацювало по максимуму минулу зиму та перебуває у робочому стані, доведеться виводити у поточні ремонти чи технічне обслуговування. Певні роботи вимагатимуть його зупинення, заміни вузлів та агрегатів. Тож можливості «генерації та розподілу» у найближчі місяці будуть меншими (хоча енергетики обіцяють робити все у максимально стислі строки, і ми бачимо, як вони намагаються відновлювати енергопостачання у лічені години після чергових атак та обстрілів), але треба бути реалістами…
Єдина складова на «лівій шальці терезів» - споживання(також відмінне залежно від регіонів та часу доби). Допоки була технічна можливість – енергетики намагались перекласти тягар відключень на категорію так званих «непобутових» споживачів (за винятком об’єктів критичної інфраструктури), хоча були місця і періоди, де доводилось відключати усіх.
Останнім часом відключення почастішали. Так, це неприємно, незручно, ламає багато планів та невідкладних справ.
Але це не зла воля «володарів рубильника», диспетчери та автоматична апаратура точно не бажають нікому нічого поганого.
Ми змушені будемо певний час жити у такому складному режимі. Чим кожен з нас може допомогти – це споживати ощадно.
📈Середнє податкове навантаження по країні з податку на прибуток за перший квартал 2024 року перевищило аналогічний показник 2021 року, сягнувши майже 1,5%.
Дякую свідомому бізнесу за послідовну детінізацію!
Дякую свідомому бізнесу за послідовну детінізацію!
💰У минулу п’ятницю прийнято рішення виділити 7 млрд. 168 млн. грн. на закупівлю обладнання для відновлення високовольтної мережі, а також для покращання синхронізації енергосистеми України та ЄС. Відповідні ресурси стали доступними завдяки цільовому гранту Світового банку на реалізацію цього проекту.
Нинішньої п’ятниці ухвалено рішення про фінансування відновлення постраждалих Зміївської та Трипільської теплоелектростанцій, які входять до складу державного ПАТ «Центренерго».
Усього на ці дві ТЕС виділяється понад 1,55 млрд. грн.:
▫️826,2 млн. грн. – за рахунок коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії;
▫️725,6 млн. грн. – з резервного фонду державного бюджету.
Реалізуються також проекти, які посилять енергетичну автономність закладів охорони здоров’я, соціального захисту, центрів адміністративних послуг.
Є розуміння і підтримка з боку величезної кількості наших ключових партнерів, які виділяють кошти напряму та через Фонд підтримки енергетики України, а також міжнародних інституцій (ЄІБ, ЄБРР, KfW та інших).
Головне – забезпечити максимально швидке і надійне відновлення та раціональне і ефективне витрачання коштів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
На першій робочій зустрічі з бізнесом обговорили спільні досягнення та звісно актуальні проблеми, що непокоять обидві сторони.
Окреслили існуючу ситуацію, прогнози до кінця року, плани держави та очікування бізнесу щодо простору Дія.City
💰Загалом за 2023 рік резиденти Дія Сіті задекларували до сплати 2,079 млрд.грн. податку на прибуток.
Довідково, серед резидентів Дія Сіті кількість платників ПнВК складає 455 осіб. Традиційно, вже третій рік поспіль ця цифра менше половини.
Це остаточно розвінчує міф про привабливість диво-податку для українського бізнесу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Справжня наука - це не про папірці, форми звітності та звання. Це про ідеї та інтелект, що їх рухає, розриваючи мертву матерію усталених шаблонів і істин, які істинами давно не є.
Справжня наука живе і розвивається не завдяки а всупереч. Це боротьба самого життя з тим, що життям не є.
Дякую всім науковцям - не за званням, а за покликом долі, за ваш розум, працю, здобутки, за вашу справжність!
З Днем Науки!
Нехай цей день стане кожним.
Справжня наука живе і розвивається не завдяки а всупереч. Це боротьба самого життя з тим, що життям не є.
Дякую всім науковцям - не за званням, а за покликом долі, за ваш розум, працю, здобутки, за вашу справжність!
З Днем Науки!
Нехай цей день стане кожним.
Час від часу на очі потрапляють новини про долю іноземних бізнесів, які залишились працювати у росії та / або зберегли там свої активи.
Цього тижня практично синхронно прийшли два повідомлення від агентства Рейтерс:
- Арбітражний суд Санкт-Петербурга постановив заарештувати активи, рахунки і майно UniCredit, а також акції двох дочірніх компаній (UniCredit Leasing та UniCredit Garant) на загальну суму 463 млн. євро в рамках судового позову за припиненим газовим проектом за участю італійського банку;
- Арбітражний суд Санкт-Петербурга наклав арешт на цінні папери, нерухомість і банківські рахунки Дойче Банку, його російської дочірньої компанії та ТОВ "Дойче Банк Технологічний центр" на суму до 238,6 млн. євро, а також заборонив Дойче Банку розпоряджатися своєю 100% часткою в статутному капіталі російської дочірньої компанії, а також ТОВ "Технологічний центр Дойче Банку" (йдеться про ту ж справу).
Не хочу заглиблюватись у деталі цієї «господарської справи». ЮніКредит та Дойчебанк – дві поважні глобальні фінансові установи, що можуть собі дозволити наймати кращих спеціалістів на ринку, які точно не роблять дитячих помилок і мали можливість безліч разів вивірити свою позицію перед тим, як приймати ті чи інші рішення.
Не кажу і про те, що, як правило, за великими інвестиційнимиконтрактами розгляд спорів відбувається у поважних міжнародних судових інстанціях, а не там, де зараз.
Коріння ситуації та проблеми, у які затягнуло ЮніКредит та Дойчебанк, і першопричина цих їх негараздів у тому, що вони – неважливо з яких міркувань, може і дуже серйозних з їх точки зору – залишились працювати у державі-агресорі.
Найбільш далекоглядні бізнеси поспішили полишити їївідразу чи у перші місяці після початку розв’язаної росієюповномасштабної війни проти України – і вийшли з мінімальними втратами.
Той, хто трохи повагався, змушений був «проковтнути» необхідність отримання спеціального дозволу на відчуження своєї законної власності (!!!) і «невеликий податок» на таку операцію.
Наступна хвиля іноземних інвесторів стикнулась з неприємністю під назвою «продати з дисконтом», для декого відхід з росії з запізненням коштував половину та навіть більше вартості активів.
Але були й ті, хто попри таку тенденцію, все ще сподівався, що у росії можна продовжувати вести бізнес.
І два роки тому, і рік тому я писав – ні, не можна, тікайте якомога швидше, далі буде все гірше, складніше і «дорожче».
Зараз починається наступна фаза – повний віджим бізнесу. Це було лише питання часу.
Зараз у державі-агресорці, попри публічні нібито запереченнянаціоналізації та передачі приватних активів державі, популярний тренд, який давно влучно описувався лаконічною фразою одного літературного героя – «Да что тут предлагать?.. Взять все, да и поделить».
Так, власне і відбувається.
Сподіватись, що обмежаться виключно власністю «іноагентів», найбільшим макаронним чи виноробним бізнесом неправильних російських господарів та не чіпатимуть глобальні іноземні структури – як мінімум необачно. Їх російські «дочки» вже не перший місяць переписують на своїх, питання тільки у тому – хто наступний у черзі…
Цього тижня практично синхронно прийшли два повідомлення від агентства Рейтерс:
- Арбітражний суд Санкт-Петербурга постановив заарештувати активи, рахунки і майно UniCredit, а також акції двох дочірніх компаній (UniCredit Leasing та UniCredit Garant) на загальну суму 463 млн. євро в рамках судового позову за припиненим газовим проектом за участю італійського банку;
- Арбітражний суд Санкт-Петербурга наклав арешт на цінні папери, нерухомість і банківські рахунки Дойче Банку, його російської дочірньої компанії та ТОВ "Дойче Банк Технологічний центр" на суму до 238,6 млн. євро, а також заборонив Дойче Банку розпоряджатися своєю 100% часткою в статутному капіталі російської дочірньої компанії, а також ТОВ "Технологічний центр Дойче Банку" (йдеться про ту ж справу).
Не хочу заглиблюватись у деталі цієї «господарської справи». ЮніКредит та Дойчебанк – дві поважні глобальні фінансові установи, що можуть собі дозволити наймати кращих спеціалістів на ринку, які точно не роблять дитячих помилок і мали можливість безліч разів вивірити свою позицію перед тим, як приймати ті чи інші рішення.
Не кажу і про те, що, як правило, за великими інвестиційнимиконтрактами розгляд спорів відбувається у поважних міжнародних судових інстанціях, а не там, де зараз.
Коріння ситуації та проблеми, у які затягнуло ЮніКредит та Дойчебанк, і першопричина цих їх негараздів у тому, що вони – неважливо з яких міркувань, може і дуже серйозних з їх точки зору – залишились працювати у державі-агресорі.
Найбільш далекоглядні бізнеси поспішили полишити їївідразу чи у перші місяці після початку розв’язаної росієюповномасштабної війни проти України – і вийшли з мінімальними втратами.
Той, хто трохи повагався, змушений був «проковтнути» необхідність отримання спеціального дозволу на відчуження своєї законної власності (!!!) і «невеликий податок» на таку операцію.
Наступна хвиля іноземних інвесторів стикнулась з неприємністю під назвою «продати з дисконтом», для декого відхід з росії з запізненням коштував половину та навіть більше вартості активів.
Але були й ті, хто попри таку тенденцію, все ще сподівався, що у росії можна продовжувати вести бізнес.
І два роки тому, і рік тому я писав – ні, не можна, тікайте якомога швидше, далі буде все гірше, складніше і «дорожче».
Зараз починається наступна фаза – повний віджим бізнесу. Це було лише питання часу.
Зараз у державі-агресорці, попри публічні нібито запереченнянаціоналізації та передачі приватних активів державі, популярний тренд, який давно влучно описувався лаконічною фразою одного літературного героя – «Да что тут предлагать?.. Взять все, да и поделить».
Так, власне і відбувається.
Сподіватись, що обмежаться виключно власністю «іноагентів», найбільшим макаронним чи виноробним бізнесом неправильних російських господарів та не чіпатимуть глобальні іноземні структури – як мінімум необачно. Їх російські «дочки» вже не перший місяць переписують на своїх, питання тільки у тому – хто наступний у черзі…
"Батько, ти чуєш мене, ми це зробили!"
Олександр Усик - абсолютний чемпіон світу у надважкій вазі!
Непересічна подія сама по собі, бо останній абсолютний чемпіон у цій вазі був 25 років тому. І яка ж важлива Перемога зараз, яка є втіленням незламності сили духу нас, українців.
Слава Чемпіону!
Слава Україні!
Вітаю всіх із Перемогою!
Олександр Усик - абсолютний чемпіон світу у надважкій вазі!
Непересічна подія сама по собі, бо останній абсолютний чемпіон у цій вазі був 25 років тому. І яка ж важлива Перемога зараз, яка є втіленням незламності сили духу нас, українців.
Слава Чемпіону!
Слава Україні!
Вітаю всіх із Перемогою!
У ЄС з 19 травня запроваджено кримінальну відповідальність за порушення санкцій, введених об’єднанням.
Відтепер кримінальним злочином на всій території ЄС мають стати:
▫️надання коштів або економічних ресурсів прямо чи опосередковано або на користь визначеної особи, організації чи органу в порушення заборони, яка є обмежувальним заходом ЄС;
▫️неспроможність заморозити кошти чи економічні ресурси, що належать або перебувають у власності, утримуються чи контролюються визначеною особою, юридичною особою чи органом у порушення зобов’язання, яке є обмежувальним заходом ЄС;
▫️надання можливості визначеним фізичним особам в'їжджати на територію держави-члена або проїжджати через неї транзитом в порушення заборони, яка є обмежувальним заходом ЄС;
▫️укладення або продовження операцій з третьою державою, органами третьої держави або організаціями чи органами, які прямо чи опосередковано належать або контролюються третьою державою чи органами третьої держави, включаючи укладання або продовження виконання державних або концесійних контрактів, якщо заборона або обмеження такої поведінки є обмежувальним заходом ЄС;
▫️торгівля, імпорт, експорт, продаж, купівля, передача, транзит або транспортування товарів, а також надання брокерських послуг, технічної допомоги чи інших послуг, пов’язаних з цими товарами, якщо заборона або обмеження такої поведінки є обмежувальним заходом ЄС;
▫️надання фінансових послуг або здійснення фінансової діяльності, надання інших послуг, якщо заборона або обмеження такої поведінки є обмежувальним заходом ЄС;
▫️обхід обмежувальних заходів Союзу шляхом: а) використання, передачі третій стороні або іншим чином розпорядження коштами чи економічними ресурсами, які прямо чи опосередковано належать, утримуються або контролюються визначеною особою, юридичною особою чи органом, які мають бути заморожені відповідно до обмежувальних заходів ЄС, щоб приховувати ці кошти або економічні ресурси; б) надання неправдивої або оманливої інформації, щоб приховати той факт, що визначена особа, організація чи орган є кінцевим власником або бенефіціаромкоштів або економічних ресурсів, які мають бути заморожені відповідно до обмежувальних заходів ЄС; в) невиконання визначеною фізичною особою чи представником призначеної організації чи органу зобов’язання, яке є обмежувальним заходом ЄС щодо звітування компетентним адміністративним органам про кошти чи економічні ресурси в межах юрисдикції держави-члена, що належать , які належать, утримуються або контролюються ними; г) невиконання зобов’язання, яке є обмежувальними заходами ЄС щодо надання компетентним адміністративним органам інформації про заморожені кошти чи економічні ресурси або інформацію про кошти чи економічні ресурси, що зберігаються на території держав-членів, належать, володіють, зберігаються чи контролюються визначеними особами, організаціями чи органами, які не були заморожені, якщо така інформація була отримана під час виконання професійних обов’язків;
▫️порушення або невиконання умов дозволів, наданих компетентними органами на здійснення діяльності, яка за відсутності такого дозволу є порушенням заборони чи обмеження, що є обмежувальним заходом ЄС.
Відтепер кримінальним злочином на всій території ЄС мають стати:
▫️надання коштів або економічних ресурсів прямо чи опосередковано або на користь визначеної особи, організації чи органу в порушення заборони, яка є обмежувальним заходом ЄС;
▫️неспроможність заморозити кошти чи економічні ресурси, що належать або перебувають у власності, утримуються чи контролюються визначеною особою, юридичною особою чи органом у порушення зобов’язання, яке є обмежувальним заходом ЄС;
▫️надання можливості визначеним фізичним особам в'їжджати на територію держави-члена або проїжджати через неї транзитом в порушення заборони, яка є обмежувальним заходом ЄС;
▫️укладення або продовження операцій з третьою державою, органами третьої держави або організаціями чи органами, які прямо чи опосередковано належать або контролюються третьою державою чи органами третьої держави, включаючи укладання або продовження виконання державних або концесійних контрактів, якщо заборона або обмеження такої поведінки є обмежувальним заходом ЄС;
▫️торгівля, імпорт, експорт, продаж, купівля, передача, транзит або транспортування товарів, а також надання брокерських послуг, технічної допомоги чи інших послуг, пов’язаних з цими товарами, якщо заборона або обмеження такої поведінки є обмежувальним заходом ЄС;
▫️надання фінансових послуг або здійснення фінансової діяльності, надання інших послуг, якщо заборона або обмеження такої поведінки є обмежувальним заходом ЄС;
▫️обхід обмежувальних заходів Союзу шляхом: а) використання, передачі третій стороні або іншим чином розпорядження коштами чи економічними ресурсами, які прямо чи опосередковано належать, утримуються або контролюються визначеною особою, юридичною особою чи органом, які мають бути заморожені відповідно до обмежувальних заходів ЄС, щоб приховувати ці кошти або економічні ресурси; б) надання неправдивої або оманливої інформації, щоб приховати той факт, що визначена особа, організація чи орган є кінцевим власником або бенефіціаромкоштів або економічних ресурсів, які мають бути заморожені відповідно до обмежувальних заходів ЄС; в) невиконання визначеною фізичною особою чи представником призначеної організації чи органу зобов’язання, яке є обмежувальним заходом ЄС щодо звітування компетентним адміністративним органам про кошти чи економічні ресурси в межах юрисдикції держави-члена, що належать , які належать, утримуються або контролюються ними; г) невиконання зобов’язання, яке є обмежувальними заходами ЄС щодо надання компетентним адміністративним органам інформації про заморожені кошти чи економічні ресурси або інформацію про кошти чи економічні ресурси, що зберігаються на території держав-членів, належать, володіють, зберігаються чи контролюються визначеними особами, організаціями чи органами, які не були заморожені, якщо така інформація була отримана під час виконання професійних обов’язків;
▫️порушення або невиконання умов дозволів, наданих компетентними органами на здійснення діяльності, яка за відсутності такого дозволу є порушенням заборони чи обмеження, що є обмежувальним заходом ЄС.
Данило Гетманцев
У ЄС з 19 травня запроваджено кримінальну відповідальність за порушення санкцій, введених об’єднанням. Відтепер кримінальним злочином на всій території ЄС мають стати: ▫️надання коштів або економічних ресурсів прямо чи опосередковано або на користь визначеної…
▫️правопорушення було вчинено в рамках злочинної організації;
▫️правопорушення пов'язане з використанням правопорушником фальшивих або підроблених документів;
▫️правопорушення вчинено надавачем професійних послуг з порушенням професійних обов’язків такого надавача професійних послуг;
▫️правопорушення вчинено посадовою особою під час виконання нею службових обов'язків або іншою особою, яка виконує державну функцію;
▫️правопорушення призвело до отримання суттєвих фінансових вигод або уникнення значних витрат, прямо чи опосередковано, у тій мірі, в якій такі вигоди чи витрати можуть бути визначені;
▫️правопорушник знищив докази або залякав свідків чи скаржників;
▫️фізична чи юридична особа раніше була засуджена остаточним вироком за злочини, пов’язані із порушенням санкцій.
Держави-члени мають до 20 травня 2025 року імплементувати Директиву у своє національне законодавство.
На мій погляд, це той необхідний інструментарій, який дозволить протидіяти «друзям» та комерційним партнерам росії, які не гребують зароблянням коштів на війні.
Головне – щоб правильне правове регулювання не залишилось на папері, а перейшло у фазу активного застосування, адже будь-які санкції втрачають сенс, якщо їх можна безкарно обходити з великою вигодою для тих, хто бере у цьому участь.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
При всьому відношенні до ухилянтів, шуткувати про тих, хто топиться в Тисі, може тільки той, хто сидить в окопі.
Але у тих, хто в окопі вистачає розуму, виховання і поваги до смерті аби з неї не глузувати.
Але у тих, хто в окопі вистачає розуму, виховання і поваги до смерті аби з неї не глузувати.
Наприкінці тижня – новини від наших аграріїв.
У ході весняних польових робіт засіяно вже 11,4 млн. гасільськогосподарських угідь, зокрема:
▫️олійними – близько 6,3 млн. га;
▫️зерновими – 5,1 млн. га.
Доробок наступний:
▫️зернові на зернобобові культури:
▫️кукурудза – 3 565,6 тис. га;
▫️ячмінь – 781,6 тис. га;
▫️пшениця – 249 тис. га;
▫️овес – 166,7 тис. га;
▫️горох – 162,1 тис. га;
▫️гречка – 48,1 тис. га;
▫️просо – 43,1 тис. га;
▫️інші зернові культури – 88,8 тис. га.
▫️олійні культури:
соняшник – 4 605,0 тис. га;
▫️соя – 1 640,9 тис. га;
Загалом весняні польові роботи виходять на фінішну пряму –освоєно вже понад 90% від запланованих площ посіву.
На підтримку робіт з початку 2024 року загалом виділено 43,2 млрд. гривень банківських кредитів, з яких за державною програмою доступних кредитів «5-7-9%» майже 4 тисячі господарств отримали 18,3 млрд. гривень.
На експорт відвантажено вже понад 44,2 млн. тонн зернових і зернобобових культур минулого врожаю (+0,26 млн. тонн порівняно з показниками минулого року на співставну дату), зокрема:
▫️кукурудзи – 24,8 млн. тонн;
▫️пшениці – 16,6 млн. тонн;
▫️ячменю – 2,3 млн. тонн.
У ході весняних польових робіт засіяно вже 11,4 млн. гасільськогосподарських угідь, зокрема:
▫️олійними – близько 6,3 млн. га;
▫️зерновими – 5,1 млн. га.
Доробок наступний:
▫️зернові на зернобобові культури:
▫️кукурудза – 3 565,6 тис. га;
▫️ячмінь – 781,6 тис. га;
▫️пшениця – 249 тис. га;
▫️овес – 166,7 тис. га;
▫️горох – 162,1 тис. га;
▫️гречка – 48,1 тис. га;
▫️просо – 43,1 тис. га;
▫️інші зернові культури – 88,8 тис. га.
▫️олійні культури:
соняшник – 4 605,0 тис. га;
▫️соя – 1 640,9 тис. га;
Загалом весняні польові роботи виходять на фінішну пряму –освоєно вже понад 90% від запланованих площ посіву.
На підтримку робіт з початку 2024 року загалом виділено 43,2 млрд. гривень банківських кредитів, з яких за державною програмою доступних кредитів «5-7-9%» майже 4 тисячі господарств отримали 18,3 млрд. гривень.
На експорт відвантажено вже понад 44,2 млн. тонн зернових і зернобобових культур минулого врожаю (+0,26 млн. тонн порівняно з показниками минулого року на співставну дату), зокрема:
▫️кукурудзи – 24,8 млн. тонн;
▫️пшениці – 16,6 млн. тонн;
▫️ячменю – 2,3 млн. тонн.
Банківський ринок у першому кварталі 2024 року: лідери,два невеликі банки, доля яких склалась по різному, і до чого тут Укрпошта.
🏦За перший квартал 2024 року кількість діючих банків не змінилась.
💁♂️Із найближчих претендентів на вихід – невеличкий Альпарі банк, який колись хотіла придбати Укрпошта та зробити на його базі власну фінансову установу. Банк був хронічно збитковим останнім часом. Наприкінці 2023 року акціонери подали заявку на припинення банківської діяльності і відповідний план, що були схвалені НБУ. За планом банк мав би припинити діяльність до 15 травня, але станом на сьогодні його ліцензія ще не відкликана.
Отже, на 1 квітня в Україні продовжували діяти 63 банки, в тому числі 6 – державних, 14 – віднесених до іноземних банківських груп, 43 – банки з приватним капіталом.
Кількість державних банків збільшилась за рахунок Першого інвестиційного банку (Pinbank) – невеликого банку, 89% акцій якого у січні 2024 року було остаточно переоформлено на нового власника – державу в особі Фонду держмайна. Перед цим акції банку були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС як актив, що належить власникам (Є. Гінеру), пов’язаних із росією як країною – агресором і проти яких були запроваджені відповідні санкції. Цікаво, що рік тому Pinbank також розглядався як претендент на передачу Укрпошті, але не склалось і від ідеї створення спеціалізованого поштового банку на даному етапі відмовились.
👇Щодо лідерів ринку у першому кварталі 2024 року, інформація нижче у інфографіці (у дужках місце банку на 1 січня 2024 року).
🏦За перший квартал 2024 року кількість діючих банків не змінилась.
💁♂️Із найближчих претендентів на вихід – невеличкий Альпарі банк, який колись хотіла придбати Укрпошта та зробити на його базі власну фінансову установу. Банк був хронічно збитковим останнім часом. Наприкінці 2023 року акціонери подали заявку на припинення банківської діяльності і відповідний план, що були схвалені НБУ. За планом банк мав би припинити діяльність до 15 травня, але станом на сьогодні його ліцензія ще не відкликана.
Отже, на 1 квітня в Україні продовжували діяти 63 банки, в тому числі 6 – державних, 14 – віднесених до іноземних банківських груп, 43 – банки з приватним капіталом.
Кількість державних банків збільшилась за рахунок Першого інвестиційного банку (Pinbank) – невеликого банку, 89% акцій якого у січні 2024 року було остаточно переоформлено на нового власника – державу в особі Фонду держмайна. Перед цим акції банку були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС як актив, що належить власникам (Є. Гінеру), пов’язаних із росією як країною – агресором і проти яких були запроваджені відповідні санкції. Цікаво, що рік тому Pinbank також розглядався як претендент на передачу Укрпошті, але не склалось і від ідеї створення спеціалізованого поштового банку на даному етапі відмовились.
👇Щодо лідерів ринку у першому кварталі 2024 року, інформація нижче у інфографіці (у дужках місце банку на 1 січня 2024 року).