🇩🇪 Німецьку економіку очікує незначне просідання.

📉 Урядовцями очікується, що за підсумками 2023 року ВВП найбільшої економіки Європи скоротиться на 0,3%.

📌 Ключові фактори, які призведуть до такого сценарію – нестача кваліфікованої робочої сили, стійка інфляція, що обмежує внутрішній попит, складний вихід промисловості з енергетичної кризи, а також слабкий попит з боку Китаю.

🔍 Після перегляду прогнозу він збігатиметься з оцінками, раніше сформованими МВФ (-0,3%) та Європейською Комісією (-0,4%).

🌐 Таким чином, Німеччина стане єдиною державою у G7, у якій відбудеться скорочення економіки.

💁 Однак спад буде нетривалим, а за темпами відновлення вже у найближчий перспективі Німеччина покаже позитивний результат.

📈 Зокрема, Європейська Комісія вважає, що у 2024 році ВВП ФРН зросте на 1,1%, а МВФ дає ще більш оптимістичну оцінку - +1,3%.

📉 Зростання гривневих депозитів у серпні пригальмувало, процентні ставки скорочуються.
 
🏦 За даними НБУ, у серпні гривневі депозити бізнесу і населення майже не змінились –  зросли на 0,7 млрд. грн. (+0,05%) до 1 418,7 млрд.грн.

📊 Динаміка по корпоративним і роздрібним депозитам була різнонаправленою.

📉 Вклади підприємств скоротились на 8,3 млрд. грн. (-1,1%) до 770,3 млрд. грн. –  уперше з липня минулого року.

📌 Скорочення ймовірно пов’язане насамперед із зменшенням експортних доходів, зокрема агровиробників, та збільшенням на цьому тлі виробничих витрат, в т.ч. за рахунок триваючого розширення імпорту.

📌 Статистика відпливу депозитів у розрізі банків буде доступною згодом, але можна також очікувати, що певний вплив мали також виведення з ринку Конкорду (на останню звітну дату мав 1,85 млрд. грн. депозитів юросіб), відплив вкладів з низки невеликих проблемних банків, на кшталт Укрбудінвесту, про що стало відомо із постанови НБУ про визнання неплатоспроможним банку у вересні. Серпень буде також показовим щодо стабілізації відпливу корпоративних вкладів у націоналізованому Сенсбанку (за липень в тратив майже 2 млрд. грн. за вкладами на вимогу).

📈 Гривневі вклади населення продовжили зростати: за серпень + 9 млрд. грн. (+1,4%) до 648,3 млрд. грн. Вклади населення в нацвалюті зростають безперервно з початку цього року.

✂️ Серпень остаточно зафіксував розворот на зниження ставок залучення як за депозитами бізнесу (- 1 в.п. до 13,4%), так і населення (-0,5% в.п. до 12,2%). Утім з огляду на сповільнення інфляції і реальну дохідність, поточні ставки за строковими депозитами залишаються привабливими. За даними українського індексу ставок за вкладами фізичних осіб, у серпні середні ставки за 3-місячними депозитами складали 14,2%, на 12 місяців – 14,8%.

Попри гальмування у серпні, позитивні тенденції у фондуванні банків зберігаються:

📌 З початку року вклади бізнесу зросли на 26% (+159 млрд.грн.), населення – на 9,4% (+55,6 млрд.грн.). З початку війни зросли відповідно на 60% і 40%. Загалом з початку війни банківські вклади юр і фізосіб збільшились на 0,5 трлн. грн.

📌 За рахунок такого притоку гривневих вкладів на свої рахунки банки тримають надліквідну позицію та загалом є стійкими.

📌 Збільшення частки строкових вкладів пригальмувало, але остання залишається помітно більшою ніж на початку року (35,3% у липні проти 28,8% рік тому).

📌 Частка валютних депозитів у загальному депозитному портфелі банків продовжує потроху скорочуватись (32% у серпні проти 36,1% рік тому). У серпні мало місце зменшення як депозитів населення, так і бізнесу, що свідчить про стабілізацію валютних очікувань навіть попри сезонний девальваційний тиск на роздрібному валютному ринку.

💸 Уряд вдосконалює програму «Доступні кредити 5-7-9%».

Акцент програми посилюється на трьох напрямах:
 
1⃣ відновлення і підтримка розвитку бізнесу на деокупованих територіях;

2⃣ підтримка переробних підприємств, які здатні генерувати високу додану вартість;

3⃣ реалізація проєктів у сфері підвищення енергоефективності.

🪖 Для бізнесу на деокупованих територіях передбачається:

📌 компенсація відсотків до рівня 1% на перші два роки, 5% з наступного року на інвестиційні цілі та 3% на фінансування оборотного капіталу;

📌 збільшення строку кредитування на інвестиційні цілі – до 10 років;

📌 збільшення ліміту програми до 150 млн. грн. (для підприємств, які зазнали руйнувань і працюють на деокупованих територіях).

🏭|🔋 Для переробних підприємств (за всіма КВЕД Секції С) та для проєктів підвищення енергоефективності передбачається:

📌 компенсація відсотків до рівня 5-7-9%;

📌 збільшення терміну кредитування на інвестиційні цілі – до 10 років;

📌 збільшення ліміту програми до 150 млн. грн.

💼 Ставка на інвестиційні цілі залишається на рівні 5-7-9%, на фінансування оборотних коштів – встановлюється на рівні 13% річних.

💰 Запроваджується також державна підтримка суб’єктам підприємництва за договорами факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги тощо):

📌 максимальний ліміт фінансування на контрагента та групу - до 95% суми грошової вимоги, або до 150 млн. грн. (з урахуванням отриманої державної підтримки за програмами кредитування та лізингу);

📌 максимальний строк користування факторинговим фінансуванням для суб’єкта підприємництва – 360 днів;

📌 держава компенсує витрати на сплату базової винагороди до рівня 13% річних.

🏦 НБУ пом’якшує низку валютних обмежень.

З 16 вересня Національний банк України послабив деякі валютні обмеження:

📌 Розширено нормативи для продажу готівкової валюти клієнтам банками. Зокрема, до розрахункової суми додано ще одну складову - залишок готівкової валюти в банках станом на 13 квітня 2022 року. Нагадаю, по операціях після 13 квітня 2022 року під час продажу готівкової валюти клієнтам банки можуть брати в розрахунок суму двох складових: перевищення між обсягами купівлі - продажу готівкової валюти і 120% від купленої безготівкової валюти у населення. Крок сприятиме збільшенню пропозиції готівкової валюти банками, згладжуванню сезонних коливань на роздрібному ринку та подальшій стабілізації валютних очікувань.

📌 Перелік медичних послуг, для оплати яких дозволено транскордонні платежі населення, розширено послугами медичної реабілітації та протезування.
 
📌 Розблоковано платежі за зовнішніми кредитами державних підприємств, які було реструктуризовано за погодженням з урядом. Це сприятиме подальшій упорядкованій реструктуризації таких зовнішніх зобов’язань.

💁 НБУ здійснює послідовні кроки з лібералізації валютного ринку та пом’якшенню валютних обмежень, уведених після початку повномасштабної війни. Кінцева мета – повернення до довоєнного режиму монетарної політики, що базувався на плаваючому курсі та інфляційному таргетуванні. Логіка та етапи такого переходу, що виключають різку зміну правил та мінімізують волатильність на валютному ринку, визначені відповідною стратегією Національного банку.

🇪🇺 Єврокомісія розпочинає розслідування у справі проти субсидій для китайських електромобілів.

🇨🇳 Розслідування може стати однією з найбільших торгових справ, порушених проти Китаю.

☀ ЄС намагається уникнути повторення помилки, яка сталася на початку 2010-х років, коли Союз фактично втратив власну галузь виробництва фотоелектричних систем, підірвану і збанкрутілу під тиском дешевого китайського імпорту сонячних панелей.

💁 Не секрет, що Китай завжди тримався політики надання великих державних субсидій для підтримки ціни на високотехнологічний товар на експорт на штучно заниженому рівні.

🚙 У Китаї є чимало виробників електромобілів, що підтримуються державними стимулами як для промисловості, так і для покупців.

🪙 Це дозволяє їм продавати електромобілі у Китаї за ціною майже вдвічі дешевше, ніж ті, що експортуються до Європи, а на європейському ринку виставляти ціни на 20% дешевше, ніж у європейських виробників.

📈 І це підживлює стрімке зростання експорту. Якщо ще 5 років тому, у 2018 році, Китай поставив на зовнішні ринки трохи більше 200 тисяч електромобілів, то за підсумками 2022 року цей показник сягнув майже 1,04 млн. авто, а у 2023 році позначку в один мільйон електромобілів подолано вже в серпні.

📌 Європейська комісія заявила, що частка Китаю у продажах електромобілів у Європі зросла нині до 8% і може досягти 15% у 2025 році.

📌 Американський аналітичний центр The Center for Strategic and Internal Studies (CSIS) порахував, що у 2022 році 35% всіх експортованих електромобілів було вироблено в Китаї, що на 10 процентних пунктів більше, ніж роком раніше.

💁 У Пекіні очікувано засудили оголошене розслідування, назвавши його «неприкритим протекціоністським актом, який серйозно порушить та спотворить світову автомобільну промисловість та ланцюжки поставок, включаючи ЄС, та негативно вплине на економічні та торговельні відносини між Китаєм та ЄС».

🔍 Очікується, що розслідування триватиме до дев’яти місяців, а його результати будуть значно більш успішними для європейської автомобільної промисловості, ніж десятиріччя тому для виробників фотоелектричних систем.

📦 У серпні (порівняно з попереднім місяцем) показники зовнішньої торгівлі товарами трохи покращились.

🧮 Дефіцит торгівлі склав 2,77 млрд. дол. (проти 2,83 млрд. дол. у липні, що є найгіршим показником у цьому році).

🌽 Експорт агропродукції, попри обстріли портової інфраструктури, зріс до 1,55 млрд. дол. (проти 1,29 млрд. дол. у липні).

⚓ Обсяги експорту металургійної продукції залишаються стійкими на рівні 0,3 млрд. дол. На цьому фоні обнадійливою є новина про вихід на початку вересня по тимчасовому коридору, безпека якого гарантується Україною, двох балкерів з металопрокатом та ЗРС, які були заблоковані в портах Одеси та Південного з початку війни.

Утім, ілюзій також немає.

😔 Тенденції у зовнішній торгівлі товарами залишаються негативними. Дефіцит торгівлі з початку року збільшується: до 16,6 млрд. дол. за 8 місяців, що утричі більше за аналогічний період 2022 року. Експортна логістика є обмеженою. Окупант посилює обстріли портів та супутньої інфраструктури Придунав’я. Загалом за 2 місяці після зернової угоди російські терористи знищили 280 тис. тон зерна.

🧑‍🌾 Продовження аграрного ембарго з боку сусідніх країн ЄС збільшить витрати на логістику і погіршить фінансовий стан агровиробників в Україні. Можна щиро подякувати владі Болгарії за рішення відмовитись від продовження ембарго.

⬇️ З іншого боку, імпорт товарів швидко відновлюється, що обумовлюється початком відновлення та додатково стимулюється незмінним фіксованим курсом.

📑 З урахуванням цих ризиків, підтримка експортерів (через ЕКА, гарантії, гранти, 5-7-9, страхування військових ризиків та розбудову експортної логістики) має залишатись одним із головних пріоритетів за напрямом відновлення економіки у проєкті бюджету наступного року.

🌐 Україна вперше вирвалась у звіті Інституту Фрейзера «Економічна свобода в світі» з групи економічно невільних держав.

📈 Країна з результатом 6,17 балів посіла 125 місце зі 165, і потрапила у третій квартиль.

👇 Оцінювання проводиться за станом справ у п’яти сферах:

🔗 діяльність уряду (тут у нас 48 позиція, 7,26 балів); 
🔗 верховенство права і захист права власності (104 місце, 4,58 балів);
🔗 надійність грошей (131 місце, 6,96 балів); 
🔗 свобода міжнародної торгівлі (89 місце, 6,67 балів); 
🔗 регулювання ринку праці та бізнесу (141 місце, 5,36 балів).

📌 Покращення вдалося досягти насамперед за рахунок оцінок України у питаннях трансфертів, субсидій та державної власності на активи, а також позитивної динаміки показників правової системи, у сфері регулювання, зокрема в регулюванні кредитних ринків (контроль ставок), регулюванні підприємницької діяльності (витрати на бюрократію) та свободи конкуренції.

❕Однак 112 позиція – це занадто низько для держави, яка прагне залучити пів трильйона доларів інвестицій для післявоєнного відновлення, і привід до активізації та прискорення реформ у відповідних напрямках.

🗺 П’ятірка лідерів рейтингу «Економічна свобода у світі»:

🇸🇬 Сінгапур;
🇭🇰 САР Сянган (Гонконг);
🇨🇭 Швейцарія;
🇳🇿 Нова Зеландія;
🇺🇸 США.

📍Серед колишніх республік СРСР кращі позиції займають Литва та Естонія (розділили 12 місце), Грузія та Латвія (25 місце), Вірменія (33 місце), Молдова (57 місце).

🏦 На 1 вересня 2023 року норматив адекватності регулятивного капіталу по банківській системі сягнув нового історичного максимуму - 24,94%.

🔸 Разом з нормативом достатності основного капіталу, це основний показник, який демонструє здатність банку розраховуватись за своїми зобов’язаннями за рахунок власного капіталу.

🔸 Норматив H2 має бути не менше 10%. У 2015 році, під час банківської кризи, Н2 скорочувався до 7,4%, сигналізуючи про суттєві проблеми з вимиванням капіталу і платоспроможністю значної частини банків.

✅ На 1 вересня 2023 року, із 64 банків норматив Н2 виконували всі банки, окрім Укрексіму (9,08%). Показник останнього мав тенденцію до поліпшення останні місяці. Наразі банк є прибутковим, і демонструє спроможність самостійно поповнити потребу в капіталі.

🔍 Утім, реальна картина буде зрозуміла після завершення діагностики цього року. За потреби банк може бути рекапіталізовано державою.

❄ Гарна новина про підготовку до опалювального сезону.

⛽ НАК «Нафтогаз України» 19 вересня накопичила у підземних сховищах газу 14,7 млрд. кубометрів блакитного палива.

✅ Саме стільки стояло завдання щодо підготовки до зими в частині газу зі строком виконання – 1 листопада.

🗓 Маємо ще більше 40 діб, щоб нарощувати цей показник (у ПСГ є ще 65% вільного місця для зберігання газу).

Радує виконання не тільки поточних завдань, але й тих, що забезпечують нам перспективу.

📌 У 2023 році вдалось вийти на найвищі за останні 15 років темпи буріння.

📌 З початку року запущено в роботу 54 нових свердловини.

📌 Щодоби в країні добувається вже 52,7 млн. кубометрів блакитного палива.

І це ще не минуло й року з моменту призначення нинішньої команди менеджерів, які вдихнули у НАК «Нафтогаз України» нове життя.

💁🏻‍♂️Провів робочу зустріч з EBA.

🇪🇺Доповів про хід підготовки Національної стратегії доходів та майбутнє української податкової системи в контексті євроінтеграції.

📃Обговорили поточні питання податкової політики. Запевнив бізнес про відсутність цього року (і маю надію у майбутньому) змін до податкового законодавства «під ялинку» - бюджет 2024 розрахований на існуючій податковій базі.

Зʼясували деякі проблемні питання щодо запровадження РРО, подання SAF-T файлу, підготовки нової редакції закону 481.

🤝Дякую за, як завжди, конструктивне та плідне спілкування.

💰 За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), розмір глобального боргу, що включає заборгованість урядів, корпорацій та домогосподарств, на кінець першої половини 2023 року сягнув рекордних 307 трлн. дол.

🧮 За останні півроку глобальний борг зріс на 10 трлн. дол., відношення боргу до світового ВВП зросло з 334% до 336% ВВП.

🌐 Основні драйвери зростання заборгованості – розвинені країни (США, Японія, Великобританія, Франція), на які приходиться 80% приросту глобального боргу за останні півроку.

📈 За останні 10 років глобальний борг збільшився на 100 трлн. дол., а темпи його зростання значно прискорились. Глобальний борг по відношенню до ВВП досяг максимальних значень у 1-му кварталі 2021 року під впливом пандемії, зростання дефіцитів бюджетів та низьких процентних ставок, сягнувши 362% світового ВВП.

📊 Різке зростання інфляції у 2022 році дозволило скоротити це співвідношення за рахунок знецінення місцевих валют та скорочення рівня боргів у місцевій валюті до «інфльованого» ВВП. Зростання ставок також виступило запобіжником нарощування нових боргів, насамперед, домогосподарствами. Відношення боргу домогосподарств до ВВП у розвинених країнах наразі скоротилось до мінімуму за останні 20 років.

⤴️ Сповільнення інфляції, що спостерігається останні півроку, повернуло співвідношення глобального боргу до світового ВВП на траєкторію зростання.

🧐 За оцінками IIF, найбільші ризики зараз сконцентровані для державних фінансів. Розширення дефіцитів бюджетів для боротьби з COVID-19, кризою «вартості життя», включно з енергетичною кризою та зростанням вартості продовольства через війну в Україні, призвело до стрімкого нарощування рівнів державного боргу у багатьох країнах. Стійкість такого рівня боргового навантаження, насамперед, на економіки країн, що розвиваються, і готовність до таких ризиків глобальної фінансової системи залишається під великим питанням.