👩⚖ У 2023 році кількість розглянутих справ про банкрутство громадян у росії зросло на 30%.
📌 Кількість росіян, визнаних банкрутами, збільшилась у І кварталі ще вищими темпами – на 40%.
📌 Також зросла кількість справ про примусове стягнення боргів – на 23%.
💁♂ Таку динаміку цікаво прокоментували у Мінекономрозвитку держави-агресора.
🗣 Перший заступник міністра обґрунтував збільшення кількості банкрутств «підвищенням рівня поінформованості серед росіян про можливість у такий спосіб списання боргів», відмовившись визнати очевидне: першопричина банкрутств – це борги, а не обізнаність чи необізнаність про способи їх анулювання. Війна спричинила скорочення реальних доходів населення, у той час як зростання цін у річному вимірі сягнуло торік 17,8%.
🏦 Посилилась і залежність росіян від мікрокредитів.
📌 За 2022 рік кількість людей, які оформили позики у мікрофінансових організаціях, зросла на 3,1 мільйони (+21,8%), і сягнула понад 17,3 млн. осіб.
Це відбулось при тому, що великі гравці ринку мікропозик суттєво змінили правила гри, зробивши ставку не на розширення клієнтської бази (як у попередні роки), а на повторне кредитування вже перевірених клієнтів, жорсткі скорингові моделі, та значно збільшили рівень відмов (для інформації – торік схвалення отримала тільки одна заявка з десяти).
📌 Тим не менш, обсяг тільки схвалених мікропозик торік сягнув 608 млрд. рублів.
📌 Третина позичальників сидить на трьох і більше мікрокредитах. Понад 7 млн. позик – прострочені.
📌 Позики клієнтам, які віддають на обслуговування попередніх понад 80% свого доходу – перевищує 40%.
Але бункерному діду глибоко начхати на зростаючу бідність свого «глибинного населення».
🤡 Цього року на війну з Україною він планує витратити з федерального бюджету 5 трильйонів рублів – ушестеро більше ніж на освіту та охорону здоров’я разом узяті…
📌 Кількість росіян, визнаних банкрутами, збільшилась у І кварталі ще вищими темпами – на 40%.
📌 Також зросла кількість справ про примусове стягнення боргів – на 23%.
💁♂ Таку динаміку цікаво прокоментували у Мінекономрозвитку держави-агресора.
🗣 Перший заступник міністра обґрунтував збільшення кількості банкрутств «підвищенням рівня поінформованості серед росіян про можливість у такий спосіб списання боргів», відмовившись визнати очевидне: першопричина банкрутств – це борги, а не обізнаність чи необізнаність про способи їх анулювання. Війна спричинила скорочення реальних доходів населення, у той час як зростання цін у річному вимірі сягнуло торік 17,8%.
🏦 Посилилась і залежність росіян від мікрокредитів.
📌 За 2022 рік кількість людей, які оформили позики у мікрофінансових організаціях, зросла на 3,1 мільйони (+21,8%), і сягнула понад 17,3 млн. осіб.
Це відбулось при тому, що великі гравці ринку мікропозик суттєво змінили правила гри, зробивши ставку не на розширення клієнтської бази (як у попередні роки), а на повторне кредитування вже перевірених клієнтів, жорсткі скорингові моделі, та значно збільшили рівень відмов (для інформації – торік схвалення отримала тільки одна заявка з десяти).
📌 Тим не менш, обсяг тільки схвалених мікропозик торік сягнув 608 млрд. рублів.
📌 Третина позичальників сидить на трьох і більше мікрокредитах. Понад 7 млн. позик – прострочені.
📌 Позики клієнтам, які віддають на обслуговування попередніх понад 80% свого доходу – перевищує 40%.
Але бункерному діду глибоко начхати на зростаючу бідність свого «глибинного населення».
🤡 Цього року на війну з Україною він планує витратити з федерального бюджету 5 трильйонів рублів – ушестеро більше ніж на освіту та охорону здоров’я разом узяті…
Моє рідне місто зустрічає своє свято пораненим від чергових бомбардувань ворога, що прагнув перетворити день свята у день скорботи.
Пораненим, однак ще більш стійким, ще більш незламним. Якщо «ще більш» може взагалі бути.
Але тисячолітньому місту, яке завжди врешті перемагало будь-якого ворога, неможливо спаплюжити його день, адже його день - це кожний день перемоги над страхом, безвихіддю, зневірою - кожний день мужності та незламності вічного міста!
Вічного, на відміну від безлічі тих ворогів, які марно намагалися його підкорити.
Любе моє, найкраще у світі місто, місто мого дитинства, місто мого життя, любі мої кияни, прекрасні люди, яких відчуваєш на підсвідомому рівні, в наш з вами день бажаю нам миру після нашої остаточної Перемоги!
Дякую, що ми разом!
Пораненим, однак ще більш стійким, ще більш незламним. Якщо «ще більш» може взагалі бути.
Але тисячолітньому місту, яке завжди врешті перемагало будь-якого ворога, неможливо спаплюжити його день, адже його день - це кожний день перемоги над страхом, безвихіддю, зневірою - кожний день мужності та незламності вічного міста!
Вічного, на відміну від безлічі тих ворогів, які марно намагалися його підкорити.
Любе моє, найкраще у світі місто, місто мого дитинства, місто мого життя, любі мої кияни, прекрасні люди, яких відчуваєш на підсвідомому рівні, в наш з вами день бажаю нам миру після нашої остаточної Перемоги!
Дякую, що ми разом!
💁🏻♂️Доволі кумедно виглядають спроби одного з недіючих вже он-лайн букмекерів подати себе як найбільшого платника податків у 2022 році.
Адже однаково безбожно ухилялися від сплати податків всі ліцензіати.
Водночас, погодитися з Парі-матч можно в одному - якщо ухилялися всі, чому реальні проблеми тільки у нього? Невже всі інші доплатили вкрадені у армії податки за 2022 рік? Ні! І не квапляться.
Очевидно, що вихід в білу сам по собі не дає індульгенцію від минулих гріхів. Але «гравці» із завидною послідовністю знову і знову ставлять на чорне.
Вважаю, що питання або сплати суми недоїмки або припинення діяльності морадерів-міскодерів повинно бути негайно вирішено. Жорстко і однаково до всіх.
З чистого аркушу, значить з чистого аркушу!
Ставка на чорне не зіграє!
Адже однаково безбожно ухилялися від сплати податків всі ліцензіати.
Водночас, погодитися з Парі-матч можно в одному - якщо ухилялися всі, чому реальні проблеми тільки у нього? Невже всі інші доплатили вкрадені у армії податки за 2022 рік? Ні! І не квапляться.
Очевидно, що вихід в білу сам по собі не дає індульгенцію від минулих гріхів. Але «гравці» із завидною послідовністю знову і знову ставлять на чорне.
Вважаю, що питання або сплати суми недоїмки або припинення діяльності морадерів-міскодерів повинно бути негайно вирішено. Жорстко і однаково до всіх.
З чистого аркушу, значить з чистого аркушу!
Ставка на чорне не зіграє!
💰 Головне про державний борг у квітні
💵 На 30 квітня державний та гарантований державою борг становив 4 544,9 млрд. грн. або 124,3 млрд. дол. у валютному еквіваленті
📈 За останній звітній місяць держборг зріс на 3,7%: в гривні + 159,9 млрд.грн., у валютному еквіваленті +4,4 млрд.дол.
💸 Головна причина зростання заборгованості у квітні – залучення першого траншу за програмою EFF з МВФ (2,7 млрд.дол.) та 3-го траншу у поточному році макрофінансової допомоги від ЄС (1,5 млрд. євро).
📌 У структурі державного боргу на державний зовнішній борг приходиться 66,9% (до війни 60,9%), внутрішній – 33,1% (39,1%), на державний борг у валюті – 69,8% (65,1%).
📌 З початку війни державний борг у валютному еквіваленті збільшився на третину (+31 млрд. дол.). 85% його приросту з початку війни приходиться на зовнішній держборг, який надається на виключних пільгових умовах (строком до 35 років, відстрочкою платежів до 10 років, низькими ставками або взагалі можливістю не сплачувати відсотки як у випадку цьогорічного «макрофіну» від ЄС).
❕Попри зростання абсолютного розміру державного боргу і його зовнішньої частини ситуація залишається контрольованою:
Нагадаю, платежі за єврооблігаціями, ВВП-варрантами, заборгованістю перед Паризьким клубом, боргами державних корпорацій, гарантованих державою, влітку 2022 року було реструктуризовано (перед комерційними кредиторами – до серпня 2024 року, перед офіційними – до кінця 2023 року).
😌 Завдяки цьому навантаження боргових платежів на бюджет помітно скоротилось. За 4 місяці 2023 року на обслуговування державного боргу пішло 38,1 млрд. грн., з них на обслуговування зовнішнього боргу лише 11,8 млрд.грн. Це на 1/5 менше, ніж за аналогічний період минулого року, в тому числі по зовнішньому боргу – менше на половину.
📌 Частка видатків на обслуговування держборгу у видатках загального фонду держбюджету за цей період скоротилась удвічі до 4,4% (проти 8,7% за 4 місяці 2022 року).
Боргове навантаження на економіку звісно зросло, але як для війни залишається помірним. За підсумками 2022 року відношення держборгу до ВВП склало 78,4%. За базовим прогнозом МВФ у середньостроковій перспективі це співвідношення має стабілізуватись на рівні 100%, у довгостроковій перспективі знизитись до рівня менше 80%.
❕Для полегшення погашення і обслуговування такого рівня державного боргу програмою EFF передбачено наступні раунди його реструктуризації.
📌 Перед Паризьким клубом ще на 3 роки до кінця 2026, остаточне рішення за таким боргом буде прийнято до кінця дії програми EFF у 2027 році.
📌 Перед комерційними кредиторами (єврооблігації, варанти) – перемовини про продовження добровільної реструктуризації за підтримки МВФ заплановані на початок наступного року.
💵 На 30 квітня державний та гарантований державою борг становив 4 544,9 млрд. грн. або 124,3 млрд. дол. у валютному еквіваленті
📈 За останній звітній місяць держборг зріс на 3,7%: в гривні + 159,9 млрд.грн., у валютному еквіваленті +4,4 млрд.дол.
💸 Головна причина зростання заборгованості у квітні – залучення першого траншу за програмою EFF з МВФ (2,7 млрд.дол.) та 3-го траншу у поточному році макрофінансової допомоги від ЄС (1,5 млрд. євро).
📌 У структурі державного боргу на державний зовнішній борг приходиться 66,9% (до війни 60,9%), внутрішній – 33,1% (39,1%), на державний борг у валюті – 69,8% (65,1%).
📌 З початку війни державний борг у валютному еквіваленті збільшився на третину (+31 млрд. дол.). 85% його приросту з початку війни приходиться на зовнішній держборг, який надається на виключних пільгових умовах (строком до 35 років, відстрочкою платежів до 10 років, низькими ставками або взагалі можливістю не сплачувати відсотки як у випадку цьогорічного «макрофіну» від ЄС).
❕Попри зростання абсолютного розміру державного боргу і його зовнішньої частини ситуація залишається контрольованою:
Нагадаю, платежі за єврооблігаціями, ВВП-варрантами, заборгованістю перед Паризьким клубом, боргами державних корпорацій, гарантованих державою, влітку 2022 року було реструктуризовано (перед комерційними кредиторами – до серпня 2024 року, перед офіційними – до кінця 2023 року).
😌 Завдяки цьому навантаження боргових платежів на бюджет помітно скоротилось. За 4 місяці 2023 року на обслуговування державного боргу пішло 38,1 млрд. грн., з них на обслуговування зовнішнього боргу лише 11,8 млрд.грн. Це на 1/5 менше, ніж за аналогічний період минулого року, в тому числі по зовнішньому боргу – менше на половину.
📌 Частка видатків на обслуговування держборгу у видатках загального фонду держбюджету за цей період скоротилась удвічі до 4,4% (проти 8,7% за 4 місяці 2022 року).
Боргове навантаження на економіку звісно зросло, але як для війни залишається помірним. За підсумками 2022 року відношення держборгу до ВВП склало 78,4%. За базовим прогнозом МВФ у середньостроковій перспективі це співвідношення має стабілізуватись на рівні 100%, у довгостроковій перспективі знизитись до рівня менше 80%.
❕Для полегшення погашення і обслуговування такого рівня державного боргу програмою EFF передбачено наступні раунди його реструктуризації.
📌 Перед Паризьким клубом ще на 3 роки до кінця 2026, остаточне рішення за таким боргом буде прийнято до кінця дії програми EFF у 2027 році.
📌 Перед комерційними кредиторами (єврооблігації, варанти) – перемовини про продовження добровільної реструктуризації за підтримки МВФ заплановані на початок наступного року.
Данило Гетманцев
💰 Головне про державний борг у квітні 💵 На 30 квітня державний та гарантований державою борг становив 4 544,9 млрд. грн. або 124,3 млрд. дол. у валютному еквіваленті 📈 За останній звітній місяць держборг зріс на 3,7%: в гривні + 159,9 млрд.грн., у валютному…
❗Наголошую, мова йде про базовий сценарій станом на сьогодні. Остаточне рішення щодо операцій з державним боргом Україна буде приймати у консультаціях з партнерами залежно від строків і наслідків завершення війни. У цій взаємодії Україна була і залишиться передбачуваним цивілізованим позичальником. Звісно ми всі прагнемо і будемо добиватись, аби росія заплатила повну ціну за свою варварську агресію, включаючи неринкове збільшення державного боргу.
Парламент нарешті проголосував за важливий законопроєкт N9107-1 про виведення з ринку банку в умовах воєнного стану у повторному другому читанні
🏦 Нагадаю, що законопроєкт стосується процедури виведення з ринку банків, що належать підсанкційним особам таким чином, аби припинення їх участі у банківській системі держави не заподіяло шкоди інтересам клієнтів банків і їх вкладників.
💁🏻📝 Щодо самого законопроєкту, як писав раніше про головне — його метою є забезпечення стабільності банківської системи в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також захист прав та інтересів вкладників та інших кредиторів банків.
🏦 Ініціатива направлена на протидію ризикам, зокрема, шляхом надання Національному банку України повноважень за певних обставин, пов’язаних із застосуванням санкцій до банку та/або власників істотної участі у банку, прийняти рішення про:
🔗 заборону підсакційній особі (фізичній та/або юридичній особі) набувати або збільшувати істотну участь у банку;
🔗 про виведення з ринку системно важливого банку (націоналізація) з урахуванням особливостей, установлених пунктом 23 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
🔗 запроваджується можливість виведення системно важливого банку з ринку (націоналізації) за відсутності у нього ознак неплатоспроможності (у разі застосування до банку або власника істотної участі у ньому блокуючих санкції);
🔗 закріплюється норма, якою передбачена можливість відшкодування особам збитків, яких вони зазнали внаслідок ліквідації банку або виведення з ринку системно важливого банку, виключно за рахунок коштів держави-агресора.
🏦 Нагадаю, що законопроєкт стосується процедури виведення з ринку банків, що належать підсанкційним особам таким чином, аби припинення їх участі у банківській системі держави не заподіяло шкоди інтересам клієнтів банків і їх вкладників.
💁🏻📝 Щодо самого законопроєкту, як писав раніше про головне — його метою є забезпечення стабільності банківської системи в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також захист прав та інтересів вкладників та інших кредиторів банків.
🏦 Ініціатива направлена на протидію ризикам, зокрема, шляхом надання Національному банку України повноважень за певних обставин, пов’язаних із застосуванням санкцій до банку та/або власників істотної участі у банку, прийняти рішення про:
🔗 заборону підсакційній особі (фізичній та/або юридичній особі) набувати або збільшувати істотну участь у банку;
🔗 про виведення з ринку системно важливого банку (націоналізація) з урахуванням особливостей, установлених пунктом 23 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
🔗 запроваджується можливість виведення системно важливого банку з ринку (націоналізації) за відсутності у нього ознак неплатоспроможності (у разі застосування до банку або власника істотної участі у ньому блокуючих санкції);
🔗 закріплюється норма, якою передбачена можливість відшкодування особам збитків, яких вони зазнали внаслідок ліквідації банку або виведення з ринку системно важливого банку, виключно за рахунок коштів держави-агресора.
🪖Парламент проголосував за два надважливих законопроєкти для фронту за основу та в цілому.
📍Законопроєкт N9275 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем
📍Законопроєкт N9276 про внесення зміни до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем
❌В умовах військового вторгнення в Україну країни-агресора вкрай необхідною є посилення спроможності до захисту нашої країни, підвищення її обороноздатності, що в першу чергу включає оптимізацію процесів виробництва та постачання продукції воєнного та оборонного призначення, зокрема безпілотних систем.
Законопроєкти розроблені з метою забезпечення держави у період дії воєнного стану достатньою кількістю безпілотних систем як ввезених, так і вироблених на митній території України.
За для досягнення зазначеної мети законопроєктом N9275 пропонується до припинення або скасування воєнного стану, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту складові для безпілотних систем. Законопроєктом N9276 пропонується тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, звільнення від оподаткування ввізним митом складових для безпілотних систем, які поміщуються у митний режим імпорту підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем.
📍Законопроєкт N9275 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем
📍Законопроєкт N9276 про внесення зміни до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем
❌В умовах військового вторгнення в Україну країни-агресора вкрай необхідною є посилення спроможності до захисту нашої країни, підвищення її обороноздатності, що в першу чергу включає оптимізацію процесів виробництва та постачання продукції воєнного та оборонного призначення, зокрема безпілотних систем.
Законопроєкти розроблені з метою забезпечення держави у період дії воєнного стану достатньою кількістю безпілотних систем як ввезених, так і вироблених на митній території України.
За для досягнення зазначеної мети законопроєктом N9275 пропонується до припинення або скасування воєнного стану, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту складові для безпілотних систем. Законопроєктом N9276 пропонується тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, звільнення від оподаткування ввізним митом складових для безпілотних систем, які поміщуються у митний режим імпорту підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем.
💵Рада прийняла законопроєкт N9015 щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків за основу
Нагадаю, що законопроєкт щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків був розроблений з метою створення умов для масштабування інвестицій в Україні в часи військових дій та повоєнного відновлення.
❕Ініціатива передбачає підтримку економічної діяльності в Україні, посилення промислового (в тому числі оборонно-промислового) сектору, а також створення нових робочих місць та наповнення бюджетів всіх рівнів коштами від сплати податків, що призведе до посилення сил оборони України.
По суті самого законопроєкту:
Пропонується внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», зокрема усунути прогалини, що обмежують можливість страхування вітчизняних інвестицій Експортно-кредитним агентством, в тому числі в умовах військових дій та повоєнного відновлення.
Нагадаю, що законопроєкт щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків був розроблений з метою створення умов для масштабування інвестицій в Україні в часи військових дій та повоєнного відновлення.
❕Ініціатива передбачає підтримку економічної діяльності в Україні, посилення промислового (в тому числі оборонно-промислового) сектору, а також створення нових робочих місць та наповнення бюджетів всіх рівнів коштами від сплати податків, що призведе до посилення сил оборони України.
По суті самого законопроєкту:
Пропонується внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», зокрема усунути прогалини, що обмежують можливість страхування вітчизняних інвестицій Експортно-кредитним агентством, в тому числі в умовах військових дій та повоєнного відновлення.
☑️Також Верховна Рада рекомендувала законопроєкт КМ N8401 про відновлення мирних умов оподаткування за основу.
🏦Законопроєкт розроблено з метою виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 року.
🏦Законопроєкт розроблено з метою виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 року.
💸 Завершено фінансування травневих пенсій, субсидій і пільг.
👵 👴 В останній місяць весни пенсіонерам перераховано 57 млрд. гривень, у тому числі:
🏦 - через уповноважені банки: 47 млрд. грн.;
📬 - через АТ «Укрпошта»: 10 млрд. грн.
💸 Також завершено фінансування виплат житлових субсидій і пільг, які також адмініструє Пенсійний фонд України – на них спрямовано 3,1 млрд. грн.
👍 Виконання усіх соціальних зобов’язань держави – безумовний пріоритет нашої команди.
👵 👴 В останній місяць весни пенсіонерам перераховано 57 млрд. гривень, у тому числі:
🏦 - через уповноважені банки: 47 млрд. грн.;
📬 - через АТ «Укрпошта»: 10 млрд. грн.
💸 Також завершено фінансування виплат житлових субсидій і пільг, які також адмініструє Пенсійний фонд України – на них спрямовано 3,1 млрд. грн.
👍 Виконання усіх соціальних зобов’язань держави – безумовний пріоритет нашої команди.
❌ Кількість банкрутств великих компаній у США стало найвищим з 2010 року.
🤔 Попри те, що американська економіка демонструє вищі темпи зростання, ніж прогнозувалося, кількість банкрутств у перші чотири місяці року виявилась найвищою за останні 13 років.
📌 Усього протягом січня-квітня збанкрутувало 236 великих компаній – вдвічі більше ніж за аналогічний період 2022 року.
🏢 Під категорію великих підпадають публічні компанії з боргом 2+ млн. доларів і приватні компанії з боргом 10+ млн. доларів.
❌ Продовжився процес і у травні. Тільки за минулий тиждень збанкрутували 8 корпорацій з боргами більше 50 млн. доларів – це найвищий тижневий показник з початку 2023 року.
💁 За висновком експертів, ключова причина – посилення вимог до отримувачів кредитів після низки банкрутств фінансових установ, а також зростання відсоткових ставок, через що багато корпорацій втрачає доступ до позикових ресурсів.
🤔 Попри те, що американська економіка демонструє вищі темпи зростання, ніж прогнозувалося, кількість банкрутств у перші чотири місяці року виявилась найвищою за останні 13 років.
📌 Усього протягом січня-квітня збанкрутувало 236 великих компаній – вдвічі більше ніж за аналогічний період 2022 року.
🏢 Під категорію великих підпадають публічні компанії з боргом 2+ млн. доларів і приватні компанії з боргом 10+ млн. доларів.
❌ Продовжився процес і у травні. Тільки за минулий тиждень збанкрутували 8 корпорацій з боргами більше 50 млн. доларів – це найвищий тижневий показник з початку 2023 року.
💁 За висновком експертів, ключова причина – посилення вимог до отримувачів кредитів після низки банкрутств фінансових установ, а також зростання відсоткових ставок, через що багато корпорацій втрачає доступ до позикових ресурсів.
Законопроєкт N8401 Кабінету Міністрів про відновлення податкових правил містить цікаве нововведення, на яке слід звернути увагу.
Це можливість уникнення сплати штрафів та пені взагалі при добровільному погашенні донарахуваноі внаслідок перевірки недоїмки протягом 30 днів.
Норма діє лише на військовий час, але якщо буде мати позитивний ефект та позитивні відгуки бізнесу, зробимо її постійною.
Це можливість уникнення сплати штрафів та пені взагалі при добровільному погашенні донарахуваноі внаслідок перевірки недоїмки протягом 30 днів.
Норма діє лише на військовий час, але якщо буде мати позитивний ефект та позитивні відгуки бізнесу, зробимо її постійною.
Данило Гетманцев
Photo
💸 З початку війни донати на ЗСУ склали від 100 млрд. грн.
🔎 Цікаве дослідження New Voice (NV.ua) щодо благодійних внесків на потреби ЗСУ.
💵 З початку війни на зазначені цілі було перераховано 98,9 млрд. грн (2,7 млрд.дол.):
📌 54,6 млрд. грн. – через благодійні фонди/ спецрахунки (топ - 3: спецрахунок НБУ – 25 млрд.грн., United 24 – 12,1 млрд.грн., БФ Повернись живим – 6,8 млрд.грн.);
📌 22,7 млрд. грн – приватні перекази («банки» на спеціальні ініціативи, лідером по збору є Монобанк);
📌 17,9 млрд.грн. – перерахування від приватних компаній;
📌 3,7 млрд.грн. – перерахування від банків.
Звісно мова не йде про повний обсяг благодійних внесків, але це найбільші платформи і канали для приватних донатів на потреби оборони, що дають уявлення про суми благодійної підтримки.
💁♂ Додам від себе, що від початку війни влада надала додаткові податкові стимули для прямої і непрямої благодійної підтримки Збройних сил. По комітетській роботі, підтримуємо постійний зв’язок з благодійними організаціями, волонтерами і соціально відповідальним бізнесом для вирішення оперативних питань, пов’язаних з благодійною діяльністю. З останнього, ініціатива щодо збільшення розміру податкової знижки для бізнесу на благодійність на користь неприбуткових організацій з 4% до 10% від оподаткованого прибутку (законопроект 9177).
🙏 Низькій уклін всім громадянам, власникам бізнесів і волонтерам, хто по мірі можливостей перераховує власні кошти, організовує збори і закупівлі, і наближає нашу Перемогу.
🔎 Цікаве дослідження New Voice (NV.ua) щодо благодійних внесків на потреби ЗСУ.
💵 З початку війни на зазначені цілі було перераховано 98,9 млрд. грн (2,7 млрд.дол.):
📌 54,6 млрд. грн. – через благодійні фонди/ спецрахунки (топ - 3: спецрахунок НБУ – 25 млрд.грн., United 24 – 12,1 млрд.грн., БФ Повернись живим – 6,8 млрд.грн.);
📌 22,7 млрд. грн – приватні перекази («банки» на спеціальні ініціативи, лідером по збору є Монобанк);
📌 17,9 млрд.грн. – перерахування від приватних компаній;
📌 3,7 млрд.грн. – перерахування від банків.
Звісно мова не йде про повний обсяг благодійних внесків, але це найбільші платформи і канали для приватних донатів на потреби оборони, що дають уявлення про суми благодійної підтримки.
💁♂ Додам від себе, що від початку війни влада надала додаткові податкові стимули для прямої і непрямої благодійної підтримки Збройних сил. По комітетській роботі, підтримуємо постійний зв’язок з благодійними організаціями, волонтерами і соціально відповідальним бізнесом для вирішення оперативних питань, пов’язаних з благодійною діяльністю. З останнього, ініціатива щодо збільшення розміру податкової знижки для бізнесу на благодійність на користь неприбуткових організацій з 4% до 10% від оподаткованого прибутку (законопроект 9177).
🙏 Низькій уклін всім громадянам, власникам бізнесів і волонтерам, хто по мірі можливостей перераховує власні кошти, організовує збори і закупівлі, і наближає нашу Перемогу.
Ще декілька цифр з дослідження NV щодо фінансового боку ціни Перемоги.
💵 Загальна сума на забезпечення безпеки і оборони від початку війни – 122,5 млрд.дол. (станом на початок травня):
📌 Міжнародна військова допомога – 75,7 млрд.дол.
📌 Прямі витрати з державного бюджету – 44,1 млрд. дол.
📌 Найбільші донати – 2,7 млрд.дол.
❕Нагадаю, все що Україна збирає у якості податків і неподаткових надходжень зараз йде на відсіч російської агресії.
💵 Загальна сума на забезпечення безпеки і оборони від початку війни – 122,5 млрд.дол. (станом на початок травня):
📌 Міжнародна військова допомога – 75,7 млрд.дол.
📌 Прямі витрати з державного бюджету – 44,1 млрд. дол.
📌 Найбільші донати – 2,7 млрд.дол.
❕Нагадаю, все що Україна збирає у якості податків і неподаткових надходжень зараз йде на відсіч російської агресії.
🏦 Україна пройшла перший перегляд чотирирічної програми МВФ і отримає другий транш на $900 мільйонів після затвердження угоди Радою виконавчих директорів фонду.
🤝 Відповідна угода на рівні експертів (SLA) сьогодні досягнута між МВФ і владою України.
✅ Таким чином, усі кількісні критерії ефективності і структурні маяки, про які домовлено в меморандумі з МВФ виконуються своєчасно та в повному обсязі.
📝 Ключовим в цьому контексті є прийняття у першому читанні законопроекту 8401 про відновлення звичайних умов оподаткування з 1 липня. Це частини заходів із зміцнення фіскальної стійкості в рамках майбутньої Національної стратегії доходів.
💰👍 Збереження та виконання програми з МВФ є одним із визначальних факторів фінансової стійкості нашої держави, що наближатиме нашу Перемогу, відбудову після війни і вступ до ЄС.
https://www.imf.org/en/News/Articles/2023/05/30/pr23185-ukraine-imf-and-ukrainian-authorities-reach-staff-level-agreement-eff
🤝 Відповідна угода на рівні експертів (SLA) сьогодні досягнута між МВФ і владою України.
✅ Таким чином, усі кількісні критерії ефективності і структурні маяки, про які домовлено в меморандумі з МВФ виконуються своєчасно та в повному обсязі.
📝 Ключовим в цьому контексті є прийняття у першому читанні законопроекту 8401 про відновлення звичайних умов оподаткування з 1 липня. Це частини заходів із зміцнення фіскальної стійкості в рамках майбутньої Національної стратегії доходів.
💰👍 Збереження та виконання програми з МВФ є одним із визначальних факторів фінансової стійкості нашої держави, що наближатиме нашу Перемогу, відбудову після війни і вступ до ЄС.
https://www.imf.org/en/News/Articles/2023/05/30/pr23185-ukraine-imf-and-ukrainian-authorities-reach-staff-level-agreement-eff
IMF
IMF and Ukrainian Authorities Reach Staff-Level Agreement on the First Review Under the Extended Fund Facility (EFF) Arrangement
“Ukraine’s four-year EFF Arrangement, with access of about US$15.6 billion (SDR 11.6 billion) was approved on March 31, and forms part of a US$115 billion international support package for Ukraine. The EFF continues to provide a solid anchor for the authorities’…
🏦 Триває операція з порятунку Credit Suisse.
🗣 UBS Group AG, яка у березні погодилась викупити другий банк Швейцарії, який йшов на дно, повідомила про переговори з урядом країни щодо захисту від збитків, пов'язаних із поглинанням Credit Suisse Group AG, та про нормативні вимоги до капіталу.
🇨🇭Уряд Швейцарії, з ініціативи і за підтримки якого відбувається операція, погодився взяти на себе 9 мільярдів франків (10,1 мільярда доларів) потенційних збитків.
❗Однак за оцінкою UBS, збитки будуть більшими – 17 млрд. доларів, у тому числі 4 млрд. доларів – у зв’язку з потенційними судовими витратами.
Але, на думку експертів, остання цифра може виявитись більшою.
🧑⚖🇸🇬 На минулому тижні Сінгапурський міжнародний комерційний суд зобов'язав Credit Suisse виплатити 926 мільйонів доларів колишньому прем'єр-міністру Грузії Бідзіні Іванішвілі, який очолював уряд Грузії в 2012-13 роках.
🖋 Колишній співробітник Credit Suisse Trust у Сінгапурі Патріс Лескодрон протягом 8 років підробляв підписи клієнтів (у тому числі й колишнього прем’єра Грузії) і здійснював махінації з їх коштами. Його було засуджено у 2018 році, а у 2020 року він покінчив з собою. Але розгляд деяких позовів триває і надалі.
🤔 Credit Suisse у минулу п’ятницю повідомив, що оскаржуватиме рішення суду, але це скоріше символічне рішення, адже він ще у грудні 2022 року виплатив перший транш згаданому клієнту.
❗Тим часом друга за чисельністю фракція у Федеральних зборах Швейцарії – Соціал-демократичної партії – підготувала законопроект про скорочення активів банку UBS.
Адже баланс об'єднаної після поглинання Credit Suisse структури становитиме близько 1,5 трильйона швейцарських франків – майже удвічі більше, ніж економіка Швейцарії, і це створює значні ризики для країни.
📝 Згідно підготовленого законопроекту, активи UBS не повинні перевищувати 50% ВВП Швейцарії, а для будь-якої частини балансу, що перевищуватиме цей поріг, частка власних коштів кредитора повинна складати мінімум 30%.
💁 UBS Group AG планував завершити операцію з поглинання Credit Suisse на початку червня, але, вочевидь, це потребуватиме більше часу.
🗣 UBS Group AG, яка у березні погодилась викупити другий банк Швейцарії, який йшов на дно, повідомила про переговори з урядом країни щодо захисту від збитків, пов'язаних із поглинанням Credit Suisse Group AG, та про нормативні вимоги до капіталу.
🇨🇭Уряд Швейцарії, з ініціативи і за підтримки якого відбувається операція, погодився взяти на себе 9 мільярдів франків (10,1 мільярда доларів) потенційних збитків.
❗Однак за оцінкою UBS, збитки будуть більшими – 17 млрд. доларів, у тому числі 4 млрд. доларів – у зв’язку з потенційними судовими витратами.
Але, на думку експертів, остання цифра може виявитись більшою.
🧑⚖🇸🇬 На минулому тижні Сінгапурський міжнародний комерційний суд зобов'язав Credit Suisse виплатити 926 мільйонів доларів колишньому прем'єр-міністру Грузії Бідзіні Іванішвілі, який очолював уряд Грузії в 2012-13 роках.
🖋 Колишній співробітник Credit Suisse Trust у Сінгапурі Патріс Лескодрон протягом 8 років підробляв підписи клієнтів (у тому числі й колишнього прем’єра Грузії) і здійснював махінації з їх коштами. Його було засуджено у 2018 році, а у 2020 року він покінчив з собою. Але розгляд деяких позовів триває і надалі.
🤔 Credit Suisse у минулу п’ятницю повідомив, що оскаржуватиме рішення суду, але це скоріше символічне рішення, адже він ще у грудні 2022 року виплатив перший транш згаданому клієнту.
❗Тим часом друга за чисельністю фракція у Федеральних зборах Швейцарії – Соціал-демократичної партії – підготувала законопроект про скорочення активів банку UBS.
Адже баланс об'єднаної після поглинання Credit Suisse структури становитиме близько 1,5 трильйона швейцарських франків – майже удвічі більше, ніж економіка Швейцарії, і це створює значні ризики для країни.
📝 Згідно підготовленого законопроекту, активи UBS не повинні перевищувати 50% ВВП Швейцарії, а для будь-якої частини балансу, що перевищуватиме цей поріг, частка власних коштів кредитора повинна складати мінімум 30%.
💁 UBS Group AG планував завершити операцію з поглинання Credit Suisse на початку червня, але, вочевидь, це потребуватиме більше часу.
Приємні новини від митниці.
При 34,220 млрд. грн плану за травень до бюджету перераховано 34,293 млрд.грн.
☑️План виконано.
При 34,220 млрд. грн плану за травень до бюджету перераховано 34,293 млрд.грн.
☑️План виконано.
❗️Маємо перші цифри по виконанню бюджету в частині податкової у травні.
Загальне перевиконання плану 8,4 млрд.грн., або 9%.
Це істотна та надважлива допомога армії від тилу!
При достатньо непоганому відшкодуванні ПДВ (9,9 млрд.грн) план з надходжень з ПДВ перевиконаний на 2,4 млрд.грн. Або на 17%.
Акциз (з ввезеного та виробленого товару) плюс 1.8 млрд.
Перевиконані надходження із податку на прибуток і ПДФО.
Загалом надходження до загального фонду склали 101,1 млрд.грн.
За 5 місяців 2023 року у нас плюс 9,8 млрд або 3.5%.
Низький уклін свідомому патріотичному бізнесу, який працює та сплачує податки!
Загальне перевиконання плану 8,4 млрд.грн., або 9%.
Це істотна та надважлива допомога армії від тилу!
При достатньо непоганому відшкодуванні ПДВ (9,9 млрд.грн) план з надходжень з ПДВ перевиконаний на 2,4 млрд.грн. Або на 17%.
Акциз (з ввезеного та виробленого товару) плюс 1.8 млрд.
Перевиконані надходження із податку на прибуток і ПДФО.
Загалом надходження до загального фонду склали 101,1 млрд.грн.
За 5 місяців 2023 року у нас плюс 9,8 млрд або 3.5%.
Низький уклін свідомому патріотичному бізнесу, який працює та сплачує податки!
🏦🔎 Deutsche Bank представив результати дослідження щодо перспектив для економіки.
Головне з нього:
🌩 через найшвидший за останні 15 років цикл посилення грошово-кредитної політики хвиля дефолтів компаній у США та Європі неминуча;
📈 пік дефолтів очікується у IV кварталі 2024 року;
🧮 «пікові рівні дефолтів досягнуть 9% для високоприбуткових боргових зобов'язань США, 11,3% для американських кредитів, 4,4% для європейських високоприбуткових облігацій та 7,3% для європейських кредитів»;
😲 «оцінка пікового рівня неповернення кредитів у США у 11,3% буде майже історичним максимумом порівняно з показником у 12% під час світової фінансової кризи 2007–2008 років та 7,7% під час технологічного міхура у США наприкінці 1990-х років»;
😔 агресивне збільшення великими центральними банками відсоткових ставок як засіб стримування інфляції посилює ризики глобальної рецесії (зокрема, найбільша економіка Європи – німецька – у неї вже увійшла);
🇪🇺 ризик дефолту для європейських компаній оцінюється як нижчий порівняно з компаніями у США, «ураховуючи більш високий відсоток облігацій з вищим рейтингом, а також більшу фінансову підтримку в Європі та менші суми боргу в секторах, що швидко зростають»;
🏗 найбільший тиск на європейському ринку високоприбуткових облігацій чиниться на сектор нерухомості – на його частку припадає більше 50% усього європейського проблемного боргу з високою прибутковістю;
🤔 «вклад нового капіталу від приватних акціонерів компаній, фіскальні стимули в Європі та зниження ставок ЄЦБ можуть допомогти знизити деякі ризики та уникнути найгіршого варіанту розвитку подій», однак базовий сценарій все ж таки - зростання рівня дефолтів.
Головне з нього:
🌩 через найшвидший за останні 15 років цикл посилення грошово-кредитної політики хвиля дефолтів компаній у США та Європі неминуча;
📈 пік дефолтів очікується у IV кварталі 2024 року;
🧮 «пікові рівні дефолтів досягнуть 9% для високоприбуткових боргових зобов'язань США, 11,3% для американських кредитів, 4,4% для європейських високоприбуткових облігацій та 7,3% для європейських кредитів»;
😲 «оцінка пікового рівня неповернення кредитів у США у 11,3% буде майже історичним максимумом порівняно з показником у 12% під час світової фінансової кризи 2007–2008 років та 7,7% під час технологічного міхура у США наприкінці 1990-х років»;
😔 агресивне збільшення великими центральними банками відсоткових ставок як засіб стримування інфляції посилює ризики глобальної рецесії (зокрема, найбільша економіка Європи – німецька – у неї вже увійшла);
🇪🇺 ризик дефолту для європейських компаній оцінюється як нижчий порівняно з компаніями у США, «ураховуючи більш високий відсоток облігацій з вищим рейтингом, а також більшу фінансову підтримку в Європі та менші суми боргу в секторах, що швидко зростають»;
🏗 найбільший тиск на європейському ринку високоприбуткових облігацій чиниться на сектор нерухомості – на його частку припадає більше 50% усього європейського проблемного боргу з високою прибутковістю;
🤔 «вклад нового капіталу від приватних акціонерів компаній, фіскальні стимули в Європі та зниження ставок ЄЦБ можуть допомогти знизити деякі ризики та уникнути найгіршого варіанту розвитку подій», однак базовий сценарій все ж таки - зростання рівня дефолтів.