🤝Дякую за роботу керівнику акцизного департаменту ДПС Олександру Ярмоленку. Він очолював Департамент у найважчі часи. Тримав удар та працював на державу.

Саме завдяки позиції Олександра та його команди вдалося закрити фабрику в Жовтих Водах, припинити роботу нелегального ринку спирту, зібрати армії додаткові ресурси.

Переконаний, напрацювання Олександра стануть потужною базою для подальшого знищення командою Департаменту нелегального ринку підакцизних товарів до кінця 2023 року.

📈Вийшли дані по зведеному бюджету у січні 2023 року

🔻З найбільш важливого:

🔸Проти минулого року доходи зведеного бюджету у співставних показниках (без грантів), залишились без змін (+0,9 млрд. грн. або +0,7%). Перший місяць був напружений щодо збору податків, у наступні місяці ситуація буде покращуватись. Ми вже це бачимо по лютому.

🔸Доходи без грантів (податки і неподаткові надходження) покривали 58% видатків бюджету. Це продовження тенденції минулого року. За підсумками всього 2022 р. цей показник становив 56%. Отже, поточні внутрішні доходи забезпечують трохи більше половини видатків.

🔸Решту видатків із запасом було профінансовано за рахунок зовнішніх грантів і запозичень, а також військових облігацій.

🔸Простір для фінансування видатків, поза межами військового бюджету і соціальної сфери, на які спрямовувалось 95% видатків бюджету, був мінімальним.

🧮Структура видатків зведеного бюджету:

🔰Оборона – 54,7%
🏢 Безпека і громадський порядок – 9,2%
💰Соцзахист – 18,6%
🔭Освіта – 7,8%
💊Охорона здоров’я – 4,1%
⚙️Загальнодержавні функції – 2,8%
💸Економічна діяльність – 1,2%
🔻Інші функції – 1,7%

🔸Дефіцит зведеного бюджету – 50,2 млрд. грн., в тому числі держбюджет – 72,4 млрд.грн., місцеві бюджети - профіцитні (+22,2 млрд.грн.). Дефіцит профінансовано за рахунок боргових запозичень (≈70% - зовнішні пільгові кредити, 30% - військові ОВДП).

🔸В цілому, непростий старт бюджетного року, в якому військовий бюджет сягнув більше 60% всіх видатків, але завдяки вчасній підтримці партнерів, пожвавленню на ринку ОВДП, всім сумлінним платникам податків, його було пройдено впевнено із значним запасом ліквідності на ЄКР.

Добровільне декларування активів (податкова амністія) завершилося.

Станом на 01.03.2023:
✅Подано 845 декларацій;
✅Загальна вартість задекларованих активів​ 8 823,6 млн грн.

Загальна сума задекларованого збору​​ 547,5 млн грн.

💰Протягом останніх двох тижнів задекларовано 2,6 млрд.грн.
Майже 30%.

При цьому багато хто не встиг скористатися унікальною можливістю.

❗️1 березня починається чергова щорічна індексація пенсій

👌🏻Вчасно – як і обіцяли, як передбачено відповідним законом.

📈Пенсії збільшаться на 19,7% для 10,5 мільйонів людей поважного віку. 📈Також зростуть пенсії і для громадян, яким вони були призначені у 2020-2022 роках.

💁🏻‍♂️При цьому мінімальне підвищення у розмірі 100 грн. буде забезпечено навіть у випадку, якщо за формульним розрахунком сума індексації мала б бути меншою.

❗️Також продовжуватиметься програма щомісячних додаткових виплат для пенсіонерів:
📌старше 80 років – 570 грн.;
📌у віці 75-80 років – 456 грн.;
📌у віці 70-75 років – 300 грн.

✅З 1 квітня автоматично будуть перераховані пенсії працюючим пенсіонерам, а з 1 липня – проіндексовані виплати для пенсіонерів-науковців, держслужбовців, працівників органів місцевого самоврядування.

🏦Одночасно продовжуємо разом з Урядом роботу над впровадженням другого рівня пенсійного забезпечення - обов’язкового пенсійного накопичення.

Воно є надважливим елементом для розбудови сталої і міцної системи пенсійного забезпечення.

🤡російське статистичне відомство поділилось результатами моніторингу цін на 560 видів товарів на послуг.

📈Попри інфляцію, яка офіційно склала 11,9%, знайшлося чимало позицій, ціни на які зросли значно більшими темпами.

Що ж потрапило у топ-перелік того, що стало куди менш доступним для пересічних громадян скрепної держави?

Серед послуг (% росту цін, грудень 2022 / грудень 2021):

🇪🇬поїздка до Єгипту - +159,7%;
🇹🇷поїздка до Туреччини - +118,6%;
📑ксерокопіювання документів - +48,1%.

Серед товарів:
📌йод - +55,2%;
📌сірники - +50,6%;
📌мило туалетне - +44,2%;
📌прокладки жіночі - +43,5%;
📌дезодорант - +38,8%;
📌маргарин - +38,5%;
📌мило господарське - +37,8% (у них воно ще й досі популярне);
📌шампунь - +36,9%;
📌зубна паста - +36,6%.

☠️Стає зрозумілим, чому дикуни з «другої армії світу» мародерили це все в Україні – вони просто тягли до дому «найцінніше» за їх відчуттям.

Деякі відчайдушні опозиціонерки - представники давно, хоч подекуди і не заслужено забутої влади, традиційно заламуючи руки, обурюються з приводу виявлених, публічно оприлюднених та припинених нами схем з ухилення від оподаткування грального бізнесу.

Приєднуючись до обурення щодо будь-якого, а особливо такого зухвалого та масштабного ухилення від оподаткування, нагадаю опозиціонерам, що:

- ці ж самі схеми успішно існували протягом всієї їх каденції, коли гральний бізнес був «заборонений», що чомусь обурення у них не викликало.

- ці ж схеми існували поряд із щедро усіяними вулицями наших міст казино та гральними залами, які ми прибрали одразу ж прийшовши до влади.

І так, у 2022 році галузь, що відверто начхала на армію, державу та суспільство у війну, сплатила лише 1,9 млрд.грн.

Недопустимо мало. Але це рівно на 1,9 млрд.грн. більше, ніж те, що ця ж галузь платила щороку в бюджет, процвітаючи при сьогоднішній опозиції.

І так, шахраї існують і при нас, і існували при них. Але на відміну від найпатріотичнішоі влади у світі, ми з ними боремося, їх припиняємо і покидьків змушуємо доплатити гроші армії.
А не у кишеню тих, хто їх активно не помічав, прикриваючись патріотичними гаслами про армію, мову і віру.

🧮Державний борг у січні, головні підсумки:

📌На 31 січня державний та гарантований державою борг становив 4 258 млрд. грн. або 116,4 млрд. дол. у валютному еквіваленті

📈За останній звітній місяць держборг ↑на 4,6%: в гривні + 185 млрд.грн., у валютному еквіваленті +5,1 млрд.дол.

📍Головна причина зростання заборгованості – залучення першого траншу макрофінансової допомоги від ЄС. 5/6 зростання держборгу у січні приходиться на збільшення зовнішньої заборгованості.

💶Валютна частка держборгу зросла до 68% (із 67,2% на початку року, 64,4% - 12 місяців назад).

✅Попри зростання абсолютного розміру державного боргу і його валютної частини ситуація є контрольованою:

💰Платежі за єврооблігаціями, ВВП-варрантами, заборгованістю перед Паризьким клубом, боргами державних корпорацій, гарантованих державою, реструктуризовано на 2 роки.

📉Завдяки цьому навантаження боргових платежів на бюджет помітно скоротилось. За два місяці 2023 року на обслуговування державного боргу пішло 12,6 млрд. грн. (100% від плану), що на 60% менше аналогічного періоду минулого року. Частка видатків на обслуговування держборгу у видатках загального фонду держбюджету за цей період стиснулась до 3,1% (6,5% за підсумками 2022 року).

🔸Навантаження на економіку як для війни залишається помірним. За підсумками 2022 року відношення держборгу до ВВП оціночно склало 84,4%. За основними прогнозами (МВФ, НБУ) у середньостроковій перспективі це співвідношення не вийде за рамки 100%.

🗓️Увесь приріст держборгу у валюті зараз припадає на офіційне пільгове кредитування строком до 35 років, відстрочкою платежів до 10 років, низькими ставками або взагалі можливістю не сплачувати відсотки як у випадку цьогорічного «макрофіну» від ЄС. Тому валютні ризики наразі є стриманими. Пожвавлення внутрішнього боргового ринку покращуватиме валютну структуру державного боргу.

Україна візьме участь у дослідженні PISA-2025

🎓PISA – це організовувана Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) міжнародна система дослідження якості освіти, яка стартувала у 2000 році і проводиться трирічними циклами.

💁🏻‍♂️Дослідження, які мали відбутися у 2021 року, були перенесені на 2022 рік через пандемію Ковід.
🌎Торік дослідженням PISA-2022 було охоплено 85 держав світу, а акцент цього циклу був зроблений на математиці з додатковим тестом на креативне мислення.
✔️Попри війну, змогли взяти участь у дослідженні й українці - 3,5 тис. здобувачів із 177 закладів освіти.

До кінця 2023 року матимемо об’єктивну оцінку рівня підготовки у вітчизняній системі освіти у порівнянні з іншими державами.

😉Але ми вже дбаємо про наступний цикл - PISA-2025.
Вдячні ОЕСР, яка, взявши до уваги наші нинішні бюджетні обмеження, погодилась взяти на себе покриття внесків України за участь у PISA-2025.

🇺🇦План відновлення України передбачає розбудову нової сучасної та значно більш конкурентоспроможної системи освіти, і подібні глобальні дослідження і оцінки – неоцінений для нас дороговказ у цій роботі.

☑️Розпочато бета-тестування оформлення документів на будівництво в «Дії»

💁🏻‍♂️Дозвільні процедури у сфері будівництва небезпідставно вважались однією з найкорумпованіших сфер у державі.

🫣Змінювались прізвища, не раз навіть перезавантажувались регуляторні та наглядові органи – але принципи, за якими вони працювали, залишалися незмінними.

❎Наша команда має тверде переконання – там, де це тільки можливо, і насамперед у корупціоногенних сферах і питаннях, все треба переводити «у цифру», яка, як відомо хабарів не вимагає і не бере.

🏗️Електронна дозвільна система відкривається для житлових багатоквартирних будинків, промислових об’єктів і ТРЦ (т.з. об’єкти СС2 і СС3).

🤳Для отримання дозволу на будівництво вже не потрібно буде вводити інформацію вручну, додавати електронні скан-копії різних документів – все підтягуватиметься автоматично з  Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та інших державних ресурсів. Також перед відправленням заявки відбуватиметься електронна попередня перевірка правильності документів, і якщо буде знайдена помилка – система зверне на неї увагу заявника: що саме потрібно скоригувати.

❌Численні умисні «завертання документів» (зрозуміло, з натяком на що) залишаться у минулому.

Тож запрошую забудовників (фізичних та юридичних осіб) долучатись до бета-тесту послуги «Дозвіл на виконання робіт» за посиланням.
 

📉Рівень інфляції у Єврозоні знизився у лютому до 8,5%

📍Зафіксоване зниження символічне – усього на 0,1% (з 8,6% у січні), попри те, що європейські експерти прогнозували показник інфляції на рівні 8,2-8,3%.

💁🏻‍♂️Однак певне занепокоєння виникає той факт, що відбувається у топ-5 економік Єврозони.

🇮🇹З них тільки у третій економіці – Італії – інфляція у лютому скоротилась до 9,2% з 10,0% у січні та 11,6% у грудні минулого року.

🇩🇪У провідній економіці Єврозони – Німеччині – вона залишилась на тому ж рівні (8,7%, що утім є вищим за показник грудня 2022 року – 8,1%).

🇫🇷У другій економіці Єврозони – Франції – інфляція у лютому зросла до 6,2% (проти 6,0% у січні і 5,9% у грудні 2022 року).

🇪🇸У четвертій економіці Єврозони – Іспанії спостерігається аналогічна картина: лютий  - 6,1% (після 5,9% у січні і 5,7% у грудні 2022 року).
🇳🇱У Нідерландах (п’ята економіка Єврозони) – ралі: лютий – 8,0%, січень – 7,6%, грудень 2022 року – 9,6%.

🤔Було цікаво, як відреагує на таку ситуацію Європейський центральний банк – з одного боку формально-статистично інфляція у Єврозоні уповільнюється, однак у провідних її державах ситуація залишається складною, і тільки у одній з Топ-5 країн інфляція підтримує загальну для зони тенденцію до зниження.

І така реакція вже є – оголошено про поступовий відхід від впроваджуваної ще у 2015 році програми купівлі активів, і тепер реалізовуватиметься політика їх скорочення: до кінця червня 2023 року портфель активів зменшуватиметься на 15 млрд. євро щомісяця, і залишатимуть у ньому у першу чергу емітентів, які матимуть кращі кліматичні показники.

📈Середня зарплата за 2022 рік зросла на 6%

Держстат оприлюднив квартальні дані щодо середньої зарплати у минулому році.

💁🏻‍♂️З них випливає, що середня місячна зарплата за підсумками 2022 року склала 14 857 грн. (в тому числі у 4-му кварталі 16 477 грн.).

📉Проти 2021 року це + 6% номінального зростання, але в реальному вимірі середні зарплати скоротились ≈на 12%.

💲В доларовому еквіваленті, по середньорічному офіційному курсу (32,34 грн/дол), середня зарплата скоротилась до 459 дол. («мінус» 10,5% проти 2021 року). Падіння відчутне, але це все ще більше рівня 2020 року.

Найбільші середні зарплати за підсумками минулого року були традиційно у сфері інформаційних технологій (30,9 тис. грн.), найменші - у поштовій та кур’єрській діяльності (8,6 тис. грн.)

Тільки протягом цього тижня ДПС передала до БЕБ 79 досліджень щодо наявності ознак правопорушень, пов’язаних з ухиленням від оподаткування та/або легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванням тероризму за період з 2021 по 2022 роки в особливо великих розмірах.

Протягом 21-22 років за даними податкової, за переданими дослідженнями, ці організовані злочинні групи вкрали у держави 7 002 млн грн, в т.ч. шляхом:
❗️заниження ПДВ у сумі 6 625 млн грн;
❗️заниження податку на прибуток у сумі – 377 млн грн.

Слідкуємо тепер щоб БЕБ врешті покращив показники своєї роботи, відправивши справи до суду, після належного та швидкого розслідування злочинів.