📚З 1 липня українці зможуть користуватись «книжковими сертифікатами».
📲Після набуття чинності законом, який вже підписав Президент В.Зеленський, з цього часу усі громадяни України, яким виповнилось 18 років, зможуть отримати у «Дії» сертифікат, який можна буде використати для придбання книжок – друкованих, електронних, аудіокниг та видань для людей із порушеннями зору.
💰Загальний бюджет програми – 376 млн. грн.
Це кошти, які завдяки українцям зможуть піти на підтримку книговидання і книгорозповсюдження (звичайного та електронного), а також наших талановитих авторів.
З технічної точки зору ніяких особливих складнощів не бачу – адже аналогічні механізми були свого часу відпрацьовані під час пандемії Ковід-19.
🤝Як на мене – дуже важлива ініціатива, спрямована на розбудову суспільства знань та культури, підтримку україномовного контенту.
І гарна відповідь ворогу, який вперто хоче нашої «денацифікації».
📲Після набуття чинності законом, який вже підписав Президент В.Зеленський, з цього часу усі громадяни України, яким виповнилось 18 років, зможуть отримати у «Дії» сертифікат, який можна буде використати для придбання книжок – друкованих, електронних, аудіокниг та видань для людей із порушеннями зору.
💰Загальний бюджет програми – 376 млн. грн.
Це кошти, які завдяки українцям зможуть піти на підтримку книговидання і книгорозповсюдження (звичайного та електронного), а також наших талановитих авторів.
З технічної точки зору ніяких особливих складнощів не бачу – адже аналогічні механізми були свого часу відпрацьовані під час пандемії Ковід-19.
🤝Як на мене – дуже важлива ініціатива, спрямована на розбудову суспільства знань та культури, підтримку україномовного контенту.
І гарна відповідь ворогу, який вперто хоче нашої «денацифікації».
Історія промислового розвитку, правильніше де-індустріалізації, України на одному слайді.
📊Держстат оновив індекси промислової продукції за минулий рік і до базового року (2016).
Начеб-то й нічого нового, але вкотре показує масштаб втрат в індустріальному потенціалі тільки за останні неповні 20 років.
Більшість цих втрат обумовлені війною з росією.
🛑Нагадаю економічна, вірніше торгівельна війна з рф почалась ще у 2012 році,
досягнувши піку у 2013 році. Потім була перша фаза війни, що розпочалась у 2014 році, і повномасштабне вторгнення, в результаті якого промислове виробництво на початку війни скорочувалось більш ніж наполовину від базового року.
📊Держстат оновив індекси промислової продукції за минулий рік і до базового року (2016).
Начеб-то й нічого нового, але вкотре показує масштаб втрат в індустріальному потенціалі тільки за останні неповні 20 років.
Більшість цих втрат обумовлені війною з росією.
🛑Нагадаю економічна, вірніше торгівельна війна з рф почалась ще у 2012 році,
досягнувши піку у 2013 році. Потім була перша фаза війни, що розпочалась у 2014 році, і повномасштабне вторгнення, в результаті якого промислове виробництво на початку війни скорочувалось більш ніж наполовину від базового року.
Данило Гетманцев
Історія промислового розвитку, правильніше де-індустріалізації, України на одному слайді. 📊Держстат оновив індекси промислової продукції за минулий рік і до базового року (2016). Начеб-то й нічого нового, але вкотре показує масштаб втрат в індустріальному…
❇️Відновлення, що розпочалось у 2023 році з вкрай низької бази, дозволило подолати частину цих втрат. Утім прірва в індустріальному виробництві до війни і зараз ще дуже велика. На кінець 2023 року індекс промислової продукції дорівнював трохи більше 70% від рівня 2016 року. З кожним місяцем і роком відновлюватись буде ставати все важче через вичерпання ефекту низької бази.
🔎Звісно було б не дуже правильно списувати всі втрати у промисловому розвитку тільки на війну, хоча це і є головний визначальний фактор останніх 10+ років. Супутником де-індустріалізації завжди є де-капіталізація – скорочення рівня інвестицій до ВВП.
Цей процес почався в нас ще до першої війни, але за останні 10 років дійсно набув загрозливих масштабів. За 2012-2021 рр. середня частка валового накопичення основного капіталу (ВНОК) до ВВП склала 16%, найнижчого рівня у нашому регіоні і Європі в цілому. Це було недостатньо тоді для підтримання стійких темпів зростання у довгостроковій перспективі, а зараз через додаткові втрати у капіталі і понині.
🙌Обнадійливим тут є те, що за підсумками 2023 року цей показник збільшився із 12% у 2022 до 17% у 2023 році, насамперед, на тлі збільшення державних інвестицій у сектор безпеки і оборони. Утім для стійкого розвитку нам знадобиться добитись відношення ВНОК до ВВП на рівні не менше 20%, а для його суттєвого прискорення і всі 25%. І хоча через військові загрози значення ВПК і сфери безпеки/оборони як драйвера інвестицій буде залишатись вагомим ще дуже значний період часу, звісно, що головним джерелом цих інвестицій у довгостроковій перспективі має стати приватний сектор і невійськові види економічної діяльності.
📝Відновлення кредитування, розвиток фондового ринку, проведення розумної індустріальної політики з повоєнного відновлення, пом’якшення демографічної проблеми і проблеми дефіциту робочої сили, підвищення якості людського капіталу і головне, альфа і омега всіх перетворень – забезпечення стійкої якості всіх базових інститутів, що гарантують верховенство права – це і є наш порядок денний на найближчі роки наперед.
🇪🇺Рух до членства у ЄС та підтримка партнерів у рамках принципу «реформи в обмін на гроші» мають додатково стимулювати ці невідворотні зміни.
🔎Звісно було б не дуже правильно списувати всі втрати у промисловому розвитку тільки на війну, хоча це і є головний визначальний фактор останніх 10+ років. Супутником де-індустріалізації завжди є де-капіталізація – скорочення рівня інвестицій до ВВП.
Цей процес почався в нас ще до першої війни, але за останні 10 років дійсно набув загрозливих масштабів. За 2012-2021 рр. середня частка валового накопичення основного капіталу (ВНОК) до ВВП склала 16%, найнижчого рівня у нашому регіоні і Європі в цілому. Це було недостатньо тоді для підтримання стійких темпів зростання у довгостроковій перспективі, а зараз через додаткові втрати у капіталі і понині.
🙌Обнадійливим тут є те, що за підсумками 2023 року цей показник збільшився із 12% у 2022 до 17% у 2023 році, насамперед, на тлі збільшення державних інвестицій у сектор безпеки і оборони. Утім для стійкого розвитку нам знадобиться добитись відношення ВНОК до ВВП на рівні не менше 20%, а для його суттєвого прискорення і всі 25%. І хоча через військові загрози значення ВПК і сфери безпеки/оборони як драйвера інвестицій буде залишатись вагомим ще дуже значний період часу, звісно, що головним джерелом цих інвестицій у довгостроковій перспективі має стати приватний сектор і невійськові види економічної діяльності.
📝Відновлення кредитування, розвиток фондового ринку, проведення розумної індустріальної політики з повоєнного відновлення, пом’якшення демографічної проблеми і проблеми дефіциту робочої сили, підвищення якості людського капіталу і головне, альфа і омега всіх перетворень – забезпечення стійкої якості всіх базових інститутів, що гарантують верховенство права – це і є наш порядок денний на найближчі роки наперед.
🇪🇺Рух до членства у ЄС та підтримка партнерів у рамках принципу «реформи в обмін на гроші» мають додатково стимулювати ці невідворотні зміни.
Northrop Grumman планує розгорнути виробництво в Україні.
🇪🇺Про це було заявлено під час міжнародної виставки Eurosatory2024 у Парижі.
🔎Подробиць поки що небагато – перший проект передбачає виробництво снарядів середнього калібру для бойових броньованих машин та зенітних систем, а згодом його планується розширити за рахунок боєприпасів для танків та систем, які використовують 155-мм калібр.
Від подальших коментарів у компанії відмовились.
🙌Поясню – чому це важливо для нас.
Власне Northrop Grumman – відносно «молода» корпорація, яка утворена 30 років тому, у 1994 році. А от її попередниці до об’єднання – авіабудівні компанії Grumman AircraftEngineering Corporation та Northrop Aircraft Company – набагато старші. Перша була заснована у 1929 році, друга – наприкінці наступного десятиліття.
За роки свого існування компанія, як і її попередниці, значно розширила свій профіль і поступово виросла в одну з найбільших корпорацій світу.
🪖Свого часу на початку «нульових», до виділення в окрему структуру, Northrop Grumman володіла єдиним розробником і виробником авіаносців та одним з двох постачальників підводних човнів для ВМС США.
Компанія випустила перший у світі малопомітний важкий стратегічний ядерний бомбардувальник за схемою «літаюче крило» B-2 Spirit, та є виробником нового покоління такого класу B-21 Raider, який здійснив перший політ у листопаді 2023 року. Виготовляє широку лінійку компонентів для літаків від F-16 до F-35.
Має потужний космічний дивізіон, який був причетний до створення місячного модулю Apollo та космічного телескопу James Webb, розробив ракету-носій «Антарес».
☑️Звісно, про проекти такого масштабу нині не йдеться, та і потреби України на сьогодні є дещо іншими.
Однак захід такого інвестора, якого прийнято кваліфікувати як «знаковий» – дуже важливий. Це може бути сильним сигналом і для інших лідерів ОПК США, що в Україні можна працювати, запускати нові виробництва попри війну.
💰Акт про підтримку України, який був прийнятий двопартійною більшістю і набув чинності у квітні, з бюджетом у 61 млрд. доларів передбачає, що частина цих коштів буде спрямована американським корпораціям на військове виробництво, створення зброї для України та поповнення власних запасів.
🤝Було б красиво і справедливо, якби певна частка такого фінансування була інвестована у виробничі потужності в Україні.
🇪🇺Про це було заявлено під час міжнародної виставки Eurosatory2024 у Парижі.
🔎Подробиць поки що небагато – перший проект передбачає виробництво снарядів середнього калібру для бойових броньованих машин та зенітних систем, а згодом його планується розширити за рахунок боєприпасів для танків та систем, які використовують 155-мм калібр.
Від подальших коментарів у компанії відмовились.
🙌Поясню – чому це важливо для нас.
Власне Northrop Grumman – відносно «молода» корпорація, яка утворена 30 років тому, у 1994 році. А от її попередниці до об’єднання – авіабудівні компанії Grumman AircraftEngineering Corporation та Northrop Aircraft Company – набагато старші. Перша була заснована у 1929 році, друга – наприкінці наступного десятиліття.
За роки свого існування компанія, як і її попередниці, значно розширила свій профіль і поступово виросла в одну з найбільших корпорацій світу.
🪖Свого часу на початку «нульових», до виділення в окрему структуру, Northrop Grumman володіла єдиним розробником і виробником авіаносців та одним з двох постачальників підводних човнів для ВМС США.
Компанія випустила перший у світі малопомітний важкий стратегічний ядерний бомбардувальник за схемою «літаюче крило» B-2 Spirit, та є виробником нового покоління такого класу B-21 Raider, який здійснив перший політ у листопаді 2023 року. Виготовляє широку лінійку компонентів для літаків від F-16 до F-35.
Має потужний космічний дивізіон, який був причетний до створення місячного модулю Apollo та космічного телескопу James Webb, розробив ракету-носій «Антарес».
☑️Звісно, про проекти такого масштабу нині не йдеться, та і потреби України на сьогодні є дещо іншими.
Однак захід такого інвестора, якого прийнято кваліфікувати як «знаковий» – дуже важливий. Це може бути сильним сигналом і для інших лідерів ОПК США, що в Україні можна працювати, запускати нові виробництва попри війну.
💰Акт про підтримку України, який був прийнятий двопартійною більшістю і набув чинності у квітні, з бюджетом у 61 млрд. доларів передбачає, що частина цих коштів буде спрямована американським корпораціям на військове виробництво, створення зброї для України та поповнення власних запасів.
🤝Було б красиво і справедливо, якби певна частка такого фінансування була інвестована у виробничі потужності в Україні.
Найкращі реформи - це ті, які можна проводити безкінечно.
Створити щось на кшталт БЕБ, аби припинити свавілля правоохоронців, щоб потім відчайдушно до нестями з цих же мотивів перезавантажувати вже БЕБ.
Так це виглядає зовні. А отже напевно так і є. Перший підхід до снаряду ми провалили, а на другий нам знадобилося 2 роки.
Очевидно, що ми зробили помилку, визнали це і сьогодні виправляємо.
І точно зробимо цю реформу, як і інші успішною. Як би хто не впирався, або не любив процес реформування сам по собі.
Комітет рекомендував остаточний варіант закону про перезавантаження БЕБ Верховній Раді у другому. І ВР сьогодні ж його прийме.
Створити щось на кшталт БЕБ, аби припинити свавілля правоохоронців, щоб потім відчайдушно до нестями з цих же мотивів перезавантажувати вже БЕБ.
Так це виглядає зовні. А отже напевно так і є. Перший підхід до снаряду ми провалили, а на другий нам знадобилося 2 роки.
Очевидно, що ми зробили помилку, визнали це і сьогодні виправляємо.
І точно зробимо цю реформу, як і інші успішною. Як би хто не впирався, або не любив процес реформування сам по собі.
Комітет рекомендував остаточний варіант закону про перезавантаження БЕБ Верховній Раді у другому. І ВР сьогодні ж його прийме.
Данія проінвестує український ОПК на 170 млн. доларів.
🪖Уряд країни оголосив про виділення вже 19-го пакету військової допомоги.
✈️У ньому – необхідні компоненти щодо підтримки F-16 (як відомо, бойові літаки саме з цієї країни першими поповнять лави Повітряних сил), фінансування участі у декількох спільних європейських проектах постачання озброєнь, про які домовились на минулому тижні у рамках 23-го «Рамштайну».
📝А головне – Уряд країни прийняв рішення про збільшення інвестицій у виробництво військової продукції підприємствами української оборонної промисловості у 6 разів, і тепер на ці цілі у рамках двох пакетів буде спрямовано вже 170 млн. доларів.
💢Ми маємо необхідні потужності, але стикаємось з браком коштів. За оцінками Мінстратегпрому, «розрив» між тим, що ми можемо виготовити, та бюджетом Міноборони на відповідні цілі складає близько 10 млрд. доларів.
✅Данія стала першою державою, яка запропонувала креативне рішення – вкладати кошти і купувати в українських підприємств зброю, яка є найбільш витребуваною у ЗСУ.
Навесні вона оголосила про готовність спрямувати на ці цілі близько 28 млн. доларів. Зараз цей пакет «у роботі» - на минулому тижні під час «Рамштайну» були підписані документи, які врегульовують механізми використання цього пакету допомоги, найближчим часом мають бути підписані конкретні контракти.
Але, не очікуючи на реалізацію першого траншу допомоги, Уряд Данії прийняв рішення про її суттєве збільшення. Для нас це дуже важлива та перспективна ініціатива – адже дасть нам можливості не тільки виготовити необхідну зброю, але й наростити спроможності підприємств ОПК на перспективу.
🙏Дякуємо керівництву Данії та данському народові за допомогу та підтримку!
🪖Уряд країни оголосив про виділення вже 19-го пакету військової допомоги.
✈️У ньому – необхідні компоненти щодо підтримки F-16 (як відомо, бойові літаки саме з цієї країни першими поповнять лави Повітряних сил), фінансування участі у декількох спільних європейських проектах постачання озброєнь, про які домовились на минулому тижні у рамках 23-го «Рамштайну».
📝А головне – Уряд країни прийняв рішення про збільшення інвестицій у виробництво військової продукції підприємствами української оборонної промисловості у 6 разів, і тепер на ці цілі у рамках двох пакетів буде спрямовано вже 170 млн. доларів.
💢Ми маємо необхідні потужності, але стикаємось з браком коштів. За оцінками Мінстратегпрому, «розрив» між тим, що ми можемо виготовити, та бюджетом Міноборони на відповідні цілі складає близько 10 млрд. доларів.
✅Данія стала першою державою, яка запропонувала креативне рішення – вкладати кошти і купувати в українських підприємств зброю, яка є найбільш витребуваною у ЗСУ.
Навесні вона оголосила про готовність спрямувати на ці цілі близько 28 млн. доларів. Зараз цей пакет «у роботі» - на минулому тижні під час «Рамштайну» були підписані документи, які врегульовують механізми використання цього пакету допомоги, найближчим часом мають бути підписані конкретні контракти.
Але, не очікуючи на реалізацію першого траншу допомоги, Уряд Данії прийняв рішення про її суттєве збільшення. Для нас це дуже важлива та перспективна ініціатива – адже дасть нам можливості не тільки виготовити необхідну зброю, але й наростити спроможності підприємств ОПК на перспективу.
🙏Дякуємо керівництву Данії та данському народові за допомогу та підтримку!
Дмитро Лубінець звітує сьогодні Верховній Раді.
Дякуємо йому за роботу!
Мені здається цю не справедливо забуту традицію на часі відновити для всіх посадових осіб, призначених ВР.
Навіть якщо нема про що звітувати.
Переконаний, що військовий час аж ніяк не може бути підставою для припинення контрольної функції ВР, а деяким посадовцям буде корисним нагадати про відповідальність і наслідки.
Дякуємо йому за роботу!
Мені здається цю не справедливо забуту традицію на часі відновити для всіх посадових осіб, призначених ВР.
Навіть якщо нема про що звітувати.
Переконаний, що військовий час аж ніяк не може бути підставою для припинення контрольної функції ВР, а деяким посадовцям буде корисним нагадати про відповідальність і наслідки.
В стародавні, давно забуті часи люди намагалися мислити і розуміти навколишній світ послідовно, будуючи логічні ланцюги з урахуванням історичного контексту, взаємних звʼязків і впливів подій та думок інших людей.
Це було важко, потребувало часу і зусиль на вивчення передумов, аналізу мотивів, причинно-наслідкових звʼязків і явищ в їх розвитку.
Ті хто вмів це робити чомусь вважали себе інтелектуальною елітою ніби дорікаючи цим своїм вмінням іншим - тим, хто цього робити не вмів.
Але потім народився Марк Цукерберг і через 20 років переконливо довів, що будь-які наративи марні, підготовка непотрібна, а аналіз причинно-наслідкових звʼязків зайвий, якщо в тебе є сторінка в FB і клавіатура на гаджеті, безперечно полегшивши життя мільйонів та позбавивши їх комплексу меншовартості перед нудними заучками, що завжди ускладнюють насправді прості і очевидні речі.
Тепер текст скоротився і став називатися постом, в якому є і емоція, і виклик автора світу, і протест, і необхідна інтелектуалу позиція, і навіть фотка.
Відповідно кількість письменників, науковців та інших інтелектуалів істотно збільшилася, і продовжує збільшуватись прямо пропорційно кількості сторінок в FB. А зайві багатослівні писаки природньо відмирають, заслужено страждаючи за приниження, заподіювані ними переважній більшості людства протягом всієї його історії, і завершуючи таким чином логічний і досі прихований її наратив, відшукувати який вони так полюбляли.
Це було важко, потребувало часу і зусиль на вивчення передумов, аналізу мотивів, причинно-наслідкових звʼязків і явищ в їх розвитку.
Ті хто вмів це робити чомусь вважали себе інтелектуальною елітою ніби дорікаючи цим своїм вмінням іншим - тим, хто цього робити не вмів.
Але потім народився Марк Цукерберг і через 20 років переконливо довів, що будь-які наративи марні, підготовка непотрібна, а аналіз причинно-наслідкових звʼязків зайвий, якщо в тебе є сторінка в FB і клавіатура на гаджеті, безперечно полегшивши життя мільйонів та позбавивши їх комплексу меншовартості перед нудними заучками, що завжди ускладнюють насправді прості і очевидні речі.
Тепер текст скоротився і став називатися постом, в якому є і емоція, і виклик автора світу, і протест, і необхідна інтелектуалу позиція, і навіть фотка.
Відповідно кількість письменників, науковців та інших інтелектуалів істотно збільшилася, і продовжує збільшуватись прямо пропорційно кількості сторінок в FB. А зайві багатослівні писаки природньо відмирають, заслужено страждаючи за приниження, заподіювані ними переважній більшості людства протягом всієї його історії, і завершуючи таким чином логічний і досі прихований її наратив, відшукувати який вони так полюбляли.
Оприлюднено рейтинг міст світу за вартістю життя для експатів.
🌏Раз на рік виходить дослідження Mercer Cost of Living Survey, у якому через суму витрат на житло, комунальні платежі, транспорт, продукти та деякі інші компоненти вираховують найдорожчі та найдешевші міста планети для іноземних працівників.
🌃Усього у рейтинг-2024 увійшло 226 міст.
Топ-5 найдорожчих міст зберігся таким самим і у тій же послідовності, як і торік: Гонконг (САР Китаю), Сінгапур, Цюріх, Женева і Базель (усі Швейцарія).
За ними розташувались Берн (Швейцарія), Нью-Йорк (США), Лондон (Велика Британія), Нассау (Багамські острови) та Лос-Анджелес (США).
📉Найдешевшими стали Абуджа та Лагос (обидва – Нігерія, при цьому вони опустились у порівнянні з минулорічним рейтингом на 86 та 178 місць, що дослідники пояснили падінням місцевої валюти), Ісламабад (Пакистан), Бішкек (Киргизстан) та Карачі (Пакистан).
📈Світові лідери за підвищенням вартості життя порівняно з минулим роком – Аккра (Гана, 98 місце, +80 позицій), Аддис-Абеба (Ефіопія, 138 місце, +56 позицій), Стамбул (Туреччина, 130 місце, +55 позицій), Тирана (Албанія, 103 місце, +50 позицій), Каїр (Єгипет, 168 місце, +49 позицій) та Мехіко-Сіті (Мексика, 33 місце, +46 позицій).
📍Ще одним лідером падіння, окрім згаданого Лагосу, стала Луанда (Ангола, 158 місце, -128 позицій).
У регіоні Близького сходу найдорожчим став Дубай (ОАЕ, 15 місце) і Тель-Авів (Ізраїль, який втратив 8 позицій, випав з першої десятки і опинився на 16 місці).
💰Найдорожчі у Південній Америці – Монтевідео (Уругвай, 44 місце) та Буенос-Айрес (Аргентина, 77 місце, падіння за рік на 32 позиції).
☀️В Африці серед лідерів за вартістю життя – Бангі (Центральноафриканська республіка, 14 місце у світі !!!), Джибуті (столиця однойменної держави, 18) та Нджамена (Чад, 21).
🔹У Тихоокеанському регіоні найвищі у рейтингу – Сідней (Австралія, 58 місце) та Нумеа (Нова Каледонія, 60).
⚪️Щодо України – зі зрозумілих усім причин дослідження не проводять.
🌏Раз на рік виходить дослідження Mercer Cost of Living Survey, у якому через суму витрат на житло, комунальні платежі, транспорт, продукти та деякі інші компоненти вираховують найдорожчі та найдешевші міста планети для іноземних працівників.
🌃Усього у рейтинг-2024 увійшло 226 міст.
Топ-5 найдорожчих міст зберігся таким самим і у тій же послідовності, як і торік: Гонконг (САР Китаю), Сінгапур, Цюріх, Женева і Базель (усі Швейцарія).
За ними розташувались Берн (Швейцарія), Нью-Йорк (США), Лондон (Велика Британія), Нассау (Багамські острови) та Лос-Анджелес (США).
📉Найдешевшими стали Абуджа та Лагос (обидва – Нігерія, при цьому вони опустились у порівнянні з минулорічним рейтингом на 86 та 178 місць, що дослідники пояснили падінням місцевої валюти), Ісламабад (Пакистан), Бішкек (Киргизстан) та Карачі (Пакистан).
📈Світові лідери за підвищенням вартості життя порівняно з минулим роком – Аккра (Гана, 98 місце, +80 позицій), Аддис-Абеба (Ефіопія, 138 місце, +56 позицій), Стамбул (Туреччина, 130 місце, +55 позицій), Тирана (Албанія, 103 місце, +50 позицій), Каїр (Єгипет, 168 місце, +49 позицій) та Мехіко-Сіті (Мексика, 33 місце, +46 позицій).
📍Ще одним лідером падіння, окрім згаданого Лагосу, стала Луанда (Ангола, 158 місце, -128 позицій).
У регіоні Близького сходу найдорожчим став Дубай (ОАЕ, 15 місце) і Тель-Авів (Ізраїль, який втратив 8 позицій, випав з першої десятки і опинився на 16 місці).
💰Найдорожчі у Південній Америці – Монтевідео (Уругвай, 44 місце) та Буенос-Айрес (Аргентина, 77 місце, падіння за рік на 32 позиції).
☀️В Африці серед лідерів за вартістю життя – Бангі (Центральноафриканська республіка, 14 місце у світі !!!), Джибуті (столиця однойменної держави, 18) та Нджамена (Чад, 21).
🔹У Тихоокеанському регіоні найвищі у рейтингу – Сідней (Австралія, 58 місце) та Нумеа (Нова Каледонія, 60).
⚪️Щодо України – зі зрозумілих усім причин дослідження не проводять.
«Програма 5-7-9» потребує фундаментальних змін – Звіт про фінансову стабільність
📊Упродовж наступних днів поділюсь цікавими інсайтами із останнього звіту про Фінансову стабільність за червень 2024 року.
Нижче про програму 5-7-9, яка стала драйвером кредитування на початку війни, але зараз потребує системної зміни дизайну та фокусу.
🔖Чому виникла необхідність у змінах?
1. Програма стала надто дорогою для бюджету. У 2022-2023 рр. уряд 16 разів вносив зміни до програми, розширюючи її застосування. Портфель позик за програмою від початку війни зріс більш ніж удвічі – до 129 млрд грн на початок червня 2024 року. Бюджет програми не був розрахований на таку динаміку. На початок 2024 року борг за компенсаціями перед банками перевищував 7 млрд грн. (на початок червня скоротився до 5,8 млрд. грн.). Затримки із фінансуванням програми підсилювали невизначеність та стримували кредитуванняяк з боку банків, так і клієнтів.
🏦2. Програма посилювала ризики для банківської системи. Хоча частка NPL за кредитами в рамках програми за час війни зросла стримано (з 1% до 8% від кредитного портфелю), швидкість накопичення таких кредитів, ставала дедалі нестійкою, маскуючи неплатоспроможних клієнтів та погіршуючи якість виданого портфелю. Деякі банки сформували за рахунок програми понад 50% свого чистого гривневого корпоративного портфеля, тоді як у середньому по системі ця частка становить близько третини.
🔻3. Програма стримувала цінову конкуренцію за клієнтів та зниження процентних ставок.
Вартість запозичень за програмою залишались вкрай низькою, навіть коли ринкові ставки суттєво збільшились. Значні обсяги позик надавалися під 0% на тривалий період. На початок 2024 року середня ставка за програмою для клієнтів становила 4,5%, тоді як держава компенсувала банкам 14,4% з кожної тисячі гривень виданих кредитів. Повні ставки за програмою (з врахуванням компенсації) були вищими, ніж за кредитами на ринкових умовах.
📌4. Участь у програмі не підвищувала операційну ефективність позичальників, а здебільшого збільшувала їх прибутковість через економії на обслуговуванні позик.
На додачу до вже імплементованих заходів (обмеження процентної маржі банків, скорочення з 60 до 5 млн. грн. лімітів кредитування на поповнення обігових коштів), у звіті визначається низка подальших кроків для збалансування програми:
▪ Фокусування переважно на інвестиційних проектах;
▪ Видача кредитів на поповнення обігових коштівобмеженому колу клієнтів (напр., бізнесупостраждалому від війни, який має потенціал для відновлення);
▪ Посилення стандартів кредитування;
▪ Обмеження загального портфеля кредитів за програмою з урахуванням бюджету, виділеного на неї
📊Упродовж наступних днів поділюсь цікавими інсайтами із останнього звіту про Фінансову стабільність за червень 2024 року.
Нижче про програму 5-7-9, яка стала драйвером кредитування на початку війни, але зараз потребує системної зміни дизайну та фокусу.
🔖Чому виникла необхідність у змінах?
1. Програма стала надто дорогою для бюджету. У 2022-2023 рр. уряд 16 разів вносив зміни до програми, розширюючи її застосування. Портфель позик за програмою від початку війни зріс більш ніж удвічі – до 129 млрд грн на початок червня 2024 року. Бюджет програми не був розрахований на таку динаміку. На початок 2024 року борг за компенсаціями перед банками перевищував 7 млрд грн. (на початок червня скоротився до 5,8 млрд. грн.). Затримки із фінансуванням програми підсилювали невизначеність та стримували кредитуванняяк з боку банків, так і клієнтів.
🏦2. Програма посилювала ризики для банківської системи. Хоча частка NPL за кредитами в рамках програми за час війни зросла стримано (з 1% до 8% від кредитного портфелю), швидкість накопичення таких кредитів, ставала дедалі нестійкою, маскуючи неплатоспроможних клієнтів та погіршуючи якість виданого портфелю. Деякі банки сформували за рахунок програми понад 50% свого чистого гривневого корпоративного портфеля, тоді як у середньому по системі ця частка становить близько третини.
🔻3. Програма стримувала цінову конкуренцію за клієнтів та зниження процентних ставок.
Вартість запозичень за програмою залишались вкрай низькою, навіть коли ринкові ставки суттєво збільшились. Значні обсяги позик надавалися під 0% на тривалий період. На початок 2024 року середня ставка за програмою для клієнтів становила 4,5%, тоді як держава компенсувала банкам 14,4% з кожної тисячі гривень виданих кредитів. Повні ставки за програмою (з врахуванням компенсації) були вищими, ніж за кредитами на ринкових умовах.
📌4. Участь у програмі не підвищувала операційну ефективність позичальників, а здебільшого збільшувала їх прибутковість через економії на обслуговуванні позик.
На додачу до вже імплементованих заходів (обмеження процентної маржі банків, скорочення з 60 до 5 млн. грн. лімітів кредитування на поповнення обігових коштів), у звіті визначається низка подальших кроків для збалансування програми:
▪ Фокусування переважно на інвестиційних проектах;
▪ Видача кредитів на поповнення обігових коштівобмеженому колу клієнтів (напр., бізнесупостраждалому від війни, який має потенціал для відновлення);
▪ Посилення стандартів кредитування;
▪ Обмеження загального портфеля кредитів за програмою з урахуванням бюджету, виділеного на неї
Данило Гетманцев
«Програма 5-7-9» потребує фундаментальних змін – Звіт про фінансову стабільність 📊Упродовж наступних днів поділюсь цікавими інсайтами із останнього звіту про Фінансову стабільність за червень 2024 року. Нижче про програму 5-7-9, яка стала драйвером кредитування…
✅Додам від себе, що програма дійсно зіграла позитивну роль особливо на початку війни, зокрема допомігши пройти посівну, зібрати врожай, підтримавши обіговими коштами підприємства критичної інфраструктури, роздрібні мережі, коли це дійсно було необхідно, коли через невизначеність банки в принципі неохоче кредитували.
☑️Можливо уряду слід було більш активно працювати над дизайном оновленої програми, коли економіка вийшла з фази «оціпеніння» у перший рік війни. Тим не менш, ризики програми в її існуючому вигляді стали очевидними у другій половині минулого року. Тоді ж почалась робота над її вдосконаленням.
Ця робота зараз отримає новий імпульс. Бо розпорядником програми є Фонд розвитку підприємництва на базі якого буде створена Національна установа розвитку (НУР). Відповідний законопроект, розроблений нашим комітетом спільно з Мінфіном і НБУ, прийнято у першому читанні.
🤝Маємо забезпечити спрямування ресурсів НУР дійсно на пріоритетні напрями – стимулювання кредитування посилення обороноздатності, перспективних точок зростання у рамках повоєнного відновлення, релокованого бізнесу, бізнесу на деокупованихтериторіях, ВПО та ін. проектів, що в силу різних причин, насамперед підвищених ризиків, є менш цікавими для звичайних комерційних банків.
☑️Можливо уряду слід було більш активно працювати над дизайном оновленої програми, коли економіка вийшла з фази «оціпеніння» у перший рік війни. Тим не менш, ризики програми в її існуючому вигляді стали очевидними у другій половині минулого року. Тоді ж почалась робота над її вдосконаленням.
Ця робота зараз отримає новий імпульс. Бо розпорядником програми є Фонд розвитку підприємництва на базі якого буде створена Національна установа розвитку (НУР). Відповідний законопроект, розроблений нашим комітетом спільно з Мінфіном і НБУ, прийнято у першому читанні.
🤝Маємо забезпечити спрямування ресурсів НУР дійсно на пріоритетні напрями – стимулювання кредитування посилення обороноздатності, перспективних точок зростання у рамках повоєнного відновлення, релокованого бізнесу, бізнесу на деокупованихтериторіях, ВПО та ін. проектів, що в силу різних причин, насамперед підвищених ризиків, є менш цікавими для звичайних комерційних банків.
ЄС ще на рік продовжив для України транспортний «безвіз».
📝Вперше угоду про вільне переміщення без спеціальних дозволів для перевізників з держав ЄС та України було укладено 29 червня 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення росії, яка перекрила рух товарів через Чорне море (аналогічний режим був запроваджений і для Молдови). Вона також запроваджувала взаємне визнання виданих країнами водійських посвідчень без необхідності оформлювати спеціальні міжнародні.
Весною 2023 року дію угоди було продовжено до 30 червня 2024 року.
🇪🇺І от тепер маємо «транспортний безвіз» ще на рік – до кінця червня 2025 року з можливістю його автоматичної пролонгації до кінця наступного року.
🔉Транспортний «безвіз», попри спроби блокування перевезень суходолом з боку окремих «фермерів» з листопада минулого року, зробив свій внесок у суттєве збільшення експорту доЄвропейського Союзу, і разом з так само пролонгованим економічним «безвізом» створюють передумови для збереження такої позитивної динаміки.
🟢Зараз вже тривають консультації щодо наступного складу Європейської Комісії, але нинішній під керівництвом Президентки Урсули фон дер Ляєн продовжує непохитно підтримувати Україну на нашому євроінтеграційному шляху і прийняв чергове важливе рішення, яке сприяє наближенню нашого повноцінного членства в Об’єднанні.
📝Вперше угоду про вільне переміщення без спеціальних дозволів для перевізників з держав ЄС та України було укладено 29 червня 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення росії, яка перекрила рух товарів через Чорне море (аналогічний режим був запроваджений і для Молдови). Вона також запроваджувала взаємне визнання виданих країнами водійських посвідчень без необхідності оформлювати спеціальні міжнародні.
Весною 2023 року дію угоди було продовжено до 30 червня 2024 року.
🇪🇺І от тепер маємо «транспортний безвіз» ще на рік – до кінця червня 2025 року з можливістю його автоматичної пролонгації до кінця наступного року.
🔉Транспортний «безвіз», попри спроби блокування перевезень суходолом з боку окремих «фермерів» з листопада минулого року, зробив свій внесок у суттєве збільшення експорту доЄвропейського Союзу, і разом з так само пролонгованим економічним «безвізом» створюють передумови для збереження такої позитивної динаміки.
🟢Зараз вже тривають консультації щодо наступного складу Європейської Комісії, але нинішній під керівництвом Президентки Урсули фон дер Ляєн продовжує непохитно підтримувати Україну на нашому євроінтеграційному шляху і прийняв чергове важливе рішення, яке сприяє наближенню нашого повноцінного членства в Об’єднанні.
Заздрість найбільш мерзенне і шкідливе почуття. Гірше заздрості є лише надія.
Але якщо надія - це омана, яка однаково всіх примиряє з неминучістю, то заздрість дає кожному різне.
У нормальної сучасної людини заздрість породжує бажання спаскудити предмет заздрощів, або на худий кінець - хоч помститися.
Але в деяких ненормальних заздрість породжує бажання більше попрацювати над собою, щоб зробити краще. І що характерно, якщо у них виходить, - то ті, перші, нормальні, заздрять вже їм.
Кажуть, що ті країни, де нормальних більше, звичайно, щасливіші. Але ті країни, де більше тих - інших – як не дивно, чомусь успішніші.
Але ми не будемо втрачати надії стати успішними, так само, як завжди, заздрючи щасливчикам, ненавидячи їх та перемиваючи їх кістки.
Зрештою, має ж пощастити колись і нам!
Але якщо надія - це омана, яка однаково всіх примиряє з неминучістю, то заздрість дає кожному різне.
У нормальної сучасної людини заздрість породжує бажання спаскудити предмет заздрощів, або на худий кінець - хоч помститися.
Але в деяких ненормальних заздрість породжує бажання більше попрацювати над собою, щоб зробити краще. І що характерно, якщо у них виходить, - то ті, перші, нормальні, заздрять вже їм.
Кажуть, що ті країни, де нормальних більше, звичайно, щасливіші. Але ті країни, де більше тих - інших – як не дивно, чомусь успішніші.
Але ми не будемо втрачати надії стати успішними, так само, як завжди, заздрючи щасливчикам, ненавидячи їх та перемиваючи їх кістки.
Зрештою, має ж пощастити колись і нам!
Переконаний, що не удаване, а справжнє, глибоке прозріння щодо насправді ефективної та справедливої податкової реформи можливе лише внаслідок системного хронічного голодування протягом 5-10 років внаслідок неотримання жодної офіційної копійки доходів.
Така практика, згідно стародавнім Ведам, дозволяє всім верхнім податковим чакрам експерта розкритися особливо повно.
Така практика, згідно стародавнім Ведам, дозволяє всім верхнім податковим чакрам експерта розкритися особливо повно.
У росії піднімають податки для фінансування зростаючих військових витрат. Що це означає для нас?
20 червня держдума рф прийняла у першому читанні урядовийзаконопроект щодо «вдосконалення податкової системи», який має бути прийнятий у серпні та запрацювати з початку 2025 року. Оскільки напрямок «вдосконалення» та строки вже озвучив президент рф, путін, те, що законопроект буде прийнятий сумніватись не приходиться.
Основні зміни наступні (у дужках потенційний фіскальний ефект на 2025 рік):
▪ Вводиться більш прогресивна шкала оподаткування ПДФО(533 млрд. руб). Замість двох ставок 13% і 15% зараз, буде застосовуватись шкала з 5 ставок: 13% (до 2,4 млн. рублів) –15% (2,4-5 млн. руб) - 18% (5-20 млн. руб) – 20% (20-50 млн. руб) – 22% (від 50 млн. руб). Отже доходи до ≈2300 дол/місяць продовжать оподатковуватись за найнижчою ставкою, що діє сьогодні (13%). Для сімей із двома дітьми і більше, дохід в яких не перевищує 1,5 регіонального прожиткового мінімуму на члена сім’ї буде застосовуватись податкова знижка (НДФЛ фактично сплачуватиметься за ставкою 6%).За оцінками тамтешнього мінфіну, підвищення торкнеться 2 млн. працюючих із 64 млн. робітників (3,2% зайнятого населення). Місцевому населенню, ці зміни «продають» як «відновлення соціальної справедливості». Водночас, ставка податку на дивіденди, які отримують найбільш заможні росіяни, залишається на найнижчому рівні.
▪ Підвищується ставка податку на прибуток підприємств з 20 до 25% (1 600 млрд.руб). Пільгова ставка для IT компаній підвищується з 0 до 5%.Водночас, запроваджується можливість зменшення податкової бази (податкових вирахувань) на суму капітальних інвестицій, вкладень у НІОКР тощо.
▪ Обмеження застосування спрощеної системи оподаткування (348 млрд. руб). Головне нововведення – всі «спрощенці» із річним доходом від 60 до 450 млн. руб (верхньої межі застосування «спрощенки») становляться платниками ПДВ.Замість єдиної ставки 6% зараз (1% для депресивних регіонів) вводяться дві ставки 5% (60-250 млн. руб) і 7% (250-450 млн. руб).
▪ Уведення додаткових акцизів (113 млрд .грн.). Пропонується застосовувати нові акцизи на спиртовмісні лікарняні препарати, фармацевтичну субстанцію спирту, природний газ для виробництва аміаку, нікотинову сировину і безтютюновісуміші нікотину для нагрівання
▪ Збільшення рівня вилучення природної ренти при видобутку залізорудної сировини з 4,8% до 6,7% (23 млрд. руб)
▪ Збільшення ренти при видобутку калійних солей, апатитових, фосфоритових руд (25 млрд. руб)
▪ Збільшення податку на видобуток природних копалин при видобутку алмазів, золота, апатитових руд (28 млрд.руб)
▪ Перехід на сплату держмита за реєстрацію прав власності на нерухоме майно (включаючи землю) від фіксованого розміру до відсотка ціни угоди (16 млрд. руб).
20 червня держдума рф прийняла у першому читанні урядовийзаконопроект щодо «вдосконалення податкової системи», який має бути прийнятий у серпні та запрацювати з початку 2025 року. Оскільки напрямок «вдосконалення» та строки вже озвучив президент рф, путін, те, що законопроект буде прийнятий сумніватись не приходиться.
Основні зміни наступні (у дужках потенційний фіскальний ефект на 2025 рік):
▪ Вводиться більш прогресивна шкала оподаткування ПДФО(533 млрд. руб). Замість двох ставок 13% і 15% зараз, буде застосовуватись шкала з 5 ставок: 13% (до 2,4 млн. рублів) –15% (2,4-5 млн. руб) - 18% (5-20 млн. руб) – 20% (20-50 млн. руб) – 22% (від 50 млн. руб). Отже доходи до ≈2300 дол/місяць продовжать оподатковуватись за найнижчою ставкою, що діє сьогодні (13%). Для сімей із двома дітьми і більше, дохід в яких не перевищує 1,5 регіонального прожиткового мінімуму на члена сім’ї буде застосовуватись податкова знижка (НДФЛ фактично сплачуватиметься за ставкою 6%).За оцінками тамтешнього мінфіну, підвищення торкнеться 2 млн. працюючих із 64 млн. робітників (3,2% зайнятого населення). Місцевому населенню, ці зміни «продають» як «відновлення соціальної справедливості». Водночас, ставка податку на дивіденди, які отримують найбільш заможні росіяни, залишається на найнижчому рівні.
▪ Підвищується ставка податку на прибуток підприємств з 20 до 25% (1 600 млрд.руб). Пільгова ставка для IT компаній підвищується з 0 до 5%.Водночас, запроваджується можливість зменшення податкової бази (податкових вирахувань) на суму капітальних інвестицій, вкладень у НІОКР тощо.
▪ Обмеження застосування спрощеної системи оподаткування (348 млрд. руб). Головне нововведення – всі «спрощенці» із річним доходом від 60 до 450 млн. руб (верхньої межі застосування «спрощенки») становляться платниками ПДВ.Замість єдиної ставки 6% зараз (1% для депресивних регіонів) вводяться дві ставки 5% (60-250 млн. руб) і 7% (250-450 млн. руб).
▪ Уведення додаткових акцизів (113 млрд .грн.). Пропонується застосовувати нові акцизи на спиртовмісні лікарняні препарати, фармацевтичну субстанцію спирту, природний газ для виробництва аміаку, нікотинову сировину і безтютюновісуміші нікотину для нагрівання
▪ Збільшення рівня вилучення природної ренти при видобутку залізорудної сировини з 4,8% до 6,7% (23 млрд. руб)
▪ Збільшення ренти при видобутку калійних солей, апатитових, фосфоритових руд (25 млрд. руб)
▪ Збільшення податку на видобуток природних копалин при видобутку алмазів, золота, апатитових руд (28 млрд.руб)
▪ Перехід на сплату держмита за реєстрацію прав власності на нерухоме майно (включаючи землю) від фіксованого розміру до відсотка ціни угоди (16 млрд. руб).
Данило Гетманцев
У росії піднімають податки для фінансування зростаючих військових витрат. Що це означає для нас? 20 червня держдума рф прийняла у першому читанні урядовийзаконопроект щодо «вдосконалення податкової системи», який має бути прийнятий у серпні та запрацювати…
Отже, за розрахунками мінфіну рф, сумарно всі ці підвищення податків потенційно можуть згенеруватимайже 2,65 трлн. руб. (≈30,5 млрд дол.) додаткових доходів у 2025 році, 8,1 трлн. руб у 2025-2027 рр.
Наскільки вагомі ці суми? План доходів федерального бюджету на 2024 рік становить 35,1 трлн. руб., видатки на оборону – 10,4 трлн. руб. У цифрах 2024 року підвищення податків у росії еквівалентне чверті їх видатків на оборону та 7,5% доходів федбюджету. У цифрах 2025 року ця пропорція буде дещо меншою, але не принципово.
Які висновки? Висновок очевидний – росія продовжує посилювати мобілізаційну економіку, перекладаючи все більший тягар фінансування війни на бізнес і населення. Так, у довгостроковій перспективі збільшення прямого оподаткування бізнесу буде вести до сповільнення інвестиційної і економічної активності, утім у коротко-і середньостроковій перспективі це дасть додатковий ресурс на продовження війни. Ворог підсилюється фінансово, мобілізує внутрішні джерела і демонструє готовність до війни на виснаження.
У цьому світлі пропоную не ламати списи навколо ініційованого нашим урядом підвищення податків, що обумовлюється додатковими потребами на сектор безпеки і оборони. Після того як пакет мінфіну буде внесений упарламент краще сконцентруватись на його доопрацюванні і збалансуванні у частині фіскального ефекту і впливу на економіку.
При цьому варто пам’ятати, що російська агресія з кожним днем коштує все дорожче як у плані збитків від війни, так і поточних видатків на утримання війська. Підвищення податків, що ми до останнього часу уникали, це не забаганка, а вимушений крок навіть з врахуванням обіцяних 50 млрд. дол. на 2025 і наступні роки, частину з яких нам дозволили використовувати на військові цілі.
Цих коштів недостатньо для забезпечення наших військових потреб. Нагадаю тільки минулого року наш військовий бюджет склав 60% видатків загального фонду держбюджету, близько 40% ВВП (72 млрд. дол.). Як можна було побачити наприкінці 2023 - початку 2024 рр політичні цикли навіть у країнах стратегічних партнерах, від яких залежить зовнішнє фінансування і надання військової допомоги, мінливі.
Підвищення внутрішніх податків і внутрішніх запозичень звісно не замінять цю допомогу, але вони точно підтримають і не будуть зайвими у найбільш складні часи протистояння російській навалі.
Наскільки вагомі ці суми? План доходів федерального бюджету на 2024 рік становить 35,1 трлн. руб., видатки на оборону – 10,4 трлн. руб. У цифрах 2024 року підвищення податків у росії еквівалентне чверті їх видатків на оборону та 7,5% доходів федбюджету. У цифрах 2025 року ця пропорція буде дещо меншою, але не принципово.
Які висновки? Висновок очевидний – росія продовжує посилювати мобілізаційну економіку, перекладаючи все більший тягар фінансування війни на бізнес і населення. Так, у довгостроковій перспективі збільшення прямого оподаткування бізнесу буде вести до сповільнення інвестиційної і економічної активності, утім у коротко-і середньостроковій перспективі це дасть додатковий ресурс на продовження війни. Ворог підсилюється фінансово, мобілізує внутрішні джерела і демонструє готовність до війни на виснаження.
У цьому світлі пропоную не ламати списи навколо ініційованого нашим урядом підвищення податків, що обумовлюється додатковими потребами на сектор безпеки і оборони. Після того як пакет мінфіну буде внесений упарламент краще сконцентруватись на його доопрацюванні і збалансуванні у частині фіскального ефекту і впливу на економіку.
При цьому варто пам’ятати, що російська агресія з кожним днем коштує все дорожче як у плані збитків від війни, так і поточних видатків на утримання війська. Підвищення податків, що ми до останнього часу уникали, це не забаганка, а вимушений крок навіть з врахуванням обіцяних 50 млрд. дол. на 2025 і наступні роки, частину з яких нам дозволили використовувати на військові цілі.
Цих коштів недостатньо для забезпечення наших військових потреб. Нагадаю тільки минулого року наш військовий бюджет склав 60% видатків загального фонду держбюджету, близько 40% ВВП (72 млрд. дол.). Як можна було побачити наприкінці 2023 - початку 2024 рр політичні цикли навіть у країнах стратегічних партнерах, від яких залежить зовнішнє фінансування і надання військової допомоги, мінливі.
Підвищення внутрішніх податків і внутрішніх запозичень звісно не замінять цю допомогу, але вони точно підтримають і не будуть зайвими у найбільш складні часи протистояння російській навалі.
Румунія подарує Україні систему PATRIOT.
✔️20 червня Президент країни Клаус Йоханніс провів засідання Вищої ради оборони країни.
💬На ньому було прийнято рішення – «Враховуючи значне погіршення безпекової ситуації в Україні внаслідок постійних і масованих нападів Росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, особливо на енергетичний сектор, а також регіональні наслідки цієї ситуації, в тому числі на безпеку Румунії, у тісній координації разом із союзниками члени Ради вирішили подарувати Україні систему PATRIOT».
🙌Румунія продовжить переговори з союзниками, особливо з США, з метою отримання подібної або еквівалентної системи, яка відповідає потребам забезпечення захисту національного повітряного простору, модернізації армії Румунії та для забезпечення оперативної сумісності з системою НАТО.
🫶Румунія з першого дня надає Україні величезну різнопланову підтримку, прихистила велику кількість біженців, прийняла на себе значні товарні потоки та забезпечувала транзит вантажів під час блокування польсько-українського кордону.
Вона відчуває і підвищену військову небезпеку – адже дрони і ракети держави-агресора регулярно збивались практично на румунському кордоні, а їх частини і уламки падали на територію Румунії, піддаючи загрозі життя місцевих мешканців.
🤝Тому ми особливо вдячні Румунії за прийняте рішення, спрямоване на суттєве посилення спроможностей сил ППО України!
✔️20 червня Президент країни Клаус Йоханніс провів засідання Вищої ради оборони країни.
💬На ньому було прийнято рішення – «Враховуючи значне погіршення безпекової ситуації в Україні внаслідок постійних і масованих нападів Росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, особливо на енергетичний сектор, а також регіональні наслідки цієї ситуації, в тому числі на безпеку Румунії, у тісній координації разом із союзниками члени Ради вирішили подарувати Україні систему PATRIOT».
🙌Румунія продовжить переговори з союзниками, особливо з США, з метою отримання подібної або еквівалентної системи, яка відповідає потребам забезпечення захисту національного повітряного простору, модернізації армії Румунії та для забезпечення оперативної сумісності з системою НАТО.
🫶Румунія з першого дня надає Україні величезну різнопланову підтримку, прихистила велику кількість біженців, прийняла на себе значні товарні потоки та забезпечувала транзит вантажів під час блокування польсько-українського кордону.
Вона відчуває і підвищену військову небезпеку – адже дрони і ракети держави-агресора регулярно збивались практично на румунському кордоні, а їх частини і уламки падали на територію Румунії, піддаючи загрозі життя місцевих мешканців.
🤝Тому ми особливо вдячні Румунії за прийняте рішення, спрямоване на суттєве посилення спроможностей сил ППО України!
Thales оголосив про реалізацію трьох проектів в Україні.
🪖Йдеться про спільне виробництво, підготовку та обслуговування:
- засобів радіоелектронної боротьби;
- обладнання зв’язку;
- радарів та систем протиповітряної оборони;
- ударних БПЛА.
🙌Відповідні угоди підписані на полях виставки Eurosatory, яка проходить у Парижі.
Thales – міжнародна оборонно-промислова компанія, що має офіси у півсотні держав світу, і у якій працює понад 80 тисяч осіб. Вона веде свою історію з 1893 року, коли була заснована попередниця компанії – Compagnie Française Thomson-Houston (французька філія Thomson-Houston, яка згодом дала початок всесвітньо відомій американський General Electric).
🛩️🚁Основні напрямки діяльності – авіоніка, космічні, повітряні та підводні системи, інформаційні технології, цифрова безпека.
Thales входить до числа світових лідерів з виробництва бортових РЛС та засобів радіоелектронної боротьби (та є №1 у цьому сегменті у Європі).
Її радари серії Ground Master дозволяють розпізнавати повітряні цілі на відстанях до 500 км.
🔝Попит на продукцію компанії надзвичайно високий. Попри анонсоване керівництвом Thales амбітне завдання подвоїти виробництво радарів – у разі його досягнення це покриє тільки половину замовлень, зроблених у 2023 році.
🔔Для нас співробітництво з Thales – дуже важливе, адже це інвестиції, доступ до сучасних технологій, нові робочі місця,посилення обороноздатності держави, оснащення Збройних сил найсучаснішим обладнанням.
🪖Йдеться про спільне виробництво, підготовку та обслуговування:
- засобів радіоелектронної боротьби;
- обладнання зв’язку;
- радарів та систем протиповітряної оборони;
- ударних БПЛА.
🙌Відповідні угоди підписані на полях виставки Eurosatory, яка проходить у Парижі.
Thales – міжнародна оборонно-промислова компанія, що має офіси у півсотні держав світу, і у якій працює понад 80 тисяч осіб. Вона веде свою історію з 1893 року, коли була заснована попередниця компанії – Compagnie Française Thomson-Houston (французька філія Thomson-Houston, яка згодом дала початок всесвітньо відомій американський General Electric).
🛩️🚁Основні напрямки діяльності – авіоніка, космічні, повітряні та підводні системи, інформаційні технології, цифрова безпека.
Thales входить до числа світових лідерів з виробництва бортових РЛС та засобів радіоелектронної боротьби (та є №1 у цьому сегменті у Європі).
Її радари серії Ground Master дозволяють розпізнавати повітряні цілі на відстанях до 500 км.
🔝Попит на продукцію компанії надзвичайно високий. Попри анонсоване керівництвом Thales амбітне завдання подвоїти виробництво радарів – у разі його досягнення це покриє тільки половину замовлень, зроблених у 2023 році.
🔔Для нас співробітництво з Thales – дуже важливе, адже це інвестиції, доступ до сучасних технологій, нові робочі місця,посилення обороноздатності держави, оснащення Збройних сил найсучаснішим обладнанням.