🏦 Банківські регулятори Великої Британії, Швейцарії та Японії утримались від корекції грошово-кредитної політики.
🇬🇧 На тлі уповільнення економіки Банк Англії призупинив цикл посилення грошово-кредитної політики.
📌 Вартість запозичень збережена на рівні 5,25%. Ставки не підвищено вперше з грудня 2021 року.
🗣 У банку заявили, що «не сприймають останнє зниження інфляції як само собою зрозуміле» (інфляція уповільнилась у річному вимірі з 6,8% у липні до 6,7% у серпні), а також зазначили, що у разі потреби готові підвищувати ставки у майбутньому.
🇨🇭 Національний банк Швейцарії оголосив, що «робить паузу» в боротьбі з інфляцією, що останнім часом сповільнилась (за підсумками липня і серпня у річному вимірі вона тримається на рівні 1,6%).
📌 Отже, облікова ставка та ставка за депозитами до запитання залишається на рівні, встановленому у червні – 1,75%.
📌 Це перша пауза у циклі посилення грошово-кредитної політики з березня 2022 року.
🇯🇵 Важко було очікувати якісь сенсації від Банку Японії, який, на відміну від багатьох держав світу, дуже тривалий час робив ставку на ультра-м’яку та ліберальну грошово-кредитну політику.
📌 Регулятор не вніс жодних змін до політики контролю кривої прибутковості, що фіксує цільовий рівень короткострокової процентної ставки на рівні -0,1% та орієнтир прибутковості 10-річних бондів – на рівні нуля.
📌 Банк Японії також зберіг раніше встановлений діапазон для цільового рівня прибутковості 10-річних облігацій, який дозволяє прибутковості рухатися на +/-50 б.п. вище або нижче за 0%, а також встановлений у липні жорсткий ліміт в 1,0%.
🗣 Регулятор також пообіцяв ультра-м'яку ГКП доти, доки це буде необхідно для повернення до цільового показника інфляції у 2% (у серпні вона у річному вимірі становила 3,2%).
🇬🇧 На тлі уповільнення економіки Банк Англії призупинив цикл посилення грошово-кредитної політики.
📌 Вартість запозичень збережена на рівні 5,25%. Ставки не підвищено вперше з грудня 2021 року.
🗣 У банку заявили, що «не сприймають останнє зниження інфляції як само собою зрозуміле» (інфляція уповільнилась у річному вимірі з 6,8% у липні до 6,7% у серпні), а також зазначили, що у разі потреби готові підвищувати ставки у майбутньому.
🇨🇭 Національний банк Швейцарії оголосив, що «робить паузу» в боротьбі з інфляцією, що останнім часом сповільнилась (за підсумками липня і серпня у річному вимірі вона тримається на рівні 1,6%).
📌 Отже, облікова ставка та ставка за депозитами до запитання залишається на рівні, встановленому у червні – 1,75%.
📌 Це перша пауза у циклі посилення грошово-кредитної політики з березня 2022 року.
🇯🇵 Важко було очікувати якісь сенсації від Банку Японії, який, на відміну від багатьох держав світу, дуже тривалий час робив ставку на ультра-м’яку та ліберальну грошово-кредитну політику.
📌 Регулятор не вніс жодних змін до політики контролю кривої прибутковості, що фіксує цільовий рівень короткострокової процентної ставки на рівні -0,1% та орієнтир прибутковості 10-річних бондів – на рівні нуля.
📌 Банк Японії також зберіг раніше встановлений діапазон для цільового рівня прибутковості 10-річних облігацій, який дозволяє прибутковості рухатися на +/-50 б.п. вище або нижче за 0%, а також встановлений у липні жорсткий ліміт в 1,0%.
🗣 Регулятор також пообіцяв ультра-м'яку ГКП доти, доки це буде необхідно для повернення до цільового показника інфляції у 2% (у серпні вона у річному вимірі становила 3,2%).
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Закон про фінансовий контроль за публічно значущими особами йшов цього тижня дуже важко.
Але я вдячний всім колегам за підтримку цього надважливого євроінтеграційного рішення.
Але я вдячний всім колегам за підтримку цього надважливого євроінтеграційного рішення.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🤝Дякую ВР за підтримку нашого законопроєкту!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦🇨🇦 Оновлено Угоду про вільну торгівлю між Україною і Канадою.
🗓 Вона прийде на заміну документу, який діяв з 2017 року.
Ключові моменти:
📌 запроваджується блок цифрової торгівлі (нові інструменти, які Україна наразі має лише з однією державою – Великобританією);
📌 лібералізується торгівля послугами за принципом «усе, що не регулюється угодою – дозволено»;
📌 у торгівлі товарами уточнюється використання країни походження – це дозволить експортувати у Канаду без мит товари, у яких присутні компоненти з ЄС, Великобританії та Ізраїлю;
📌 оновлено глави про захист інтересів бізнесу та інвестицій, конкурентну політику, державні закупівлі, монопольні утворення, підконтрольні державі суб’єкти господарювання, екологічні стандарти, організацію праці, протидію корупції, відповідальну бізнес-поведінку тощо.
📜 Угоду побудовано на стандартах, які лежать в основі Угоди про вільну торгівлю Канада – США - Мексика та Угоди про транстихоокеанське партнерство (до останньої ми маємо намір приєднатися).
🤝 Україна продовжує осучаснювати торговельні регуляції з нашими партнерами і союзниками задля збільшення обсягів торгівлі та інвестицій, впровадження новітніх технологій та розширення багатопрофільної співпраці.
🗓 Вона прийде на заміну документу, який діяв з 2017 року.
Ключові моменти:
📌 запроваджується блок цифрової торгівлі (нові інструменти, які Україна наразі має лише з однією державою – Великобританією);
📌 лібералізується торгівля послугами за принципом «усе, що не регулюється угодою – дозволено»;
📌 у торгівлі товарами уточнюється використання країни походження – це дозволить експортувати у Канаду без мит товари, у яких присутні компоненти з ЄС, Великобританії та Ізраїлю;
📌 оновлено глави про захист інтересів бізнесу та інвестицій, конкурентну політику, державні закупівлі, монопольні утворення, підконтрольні державі суб’єкти господарювання, екологічні стандарти, організацію праці, протидію корупції, відповідальну бізнес-поведінку тощо.
📜 Угоду побудовано на стандартах, які лежать в основі Угоди про вільну торгівлю Канада – США - Мексика та Угоди про транстихоокеанське партнерство (до останньої ми маємо намір приєднатися).
🤝 Україна продовжує осучаснювати торговельні регуляції з нашими партнерами і союзниками задля збільшення обсягів торгівлі та інвестицій, впровадження новітніх технологій та розширення багатопрофільної співпраці.
🧑🌾 Продовжуємо отримувати гарні новини від українських аграріїв.
🚜 Завершено збирання ранньої зернової групи, продовжується робота з пізніми зерновими та технічними культурами.
📦 Маємо вже 37,4 млн. тонн нового врожаю.
📌 Зернові та зернобобові культури зібрано вже майже з 6,85 млн. га.
🌽 Намолочено 29,8 млн. тонн зерна, зокрема:
🔗 пшениці – 22,2 млн. тонн;
🔗 ячменю – майже 5,9 млн. тонн;
🔗 гороху – 396,8 тис. тонн;
🔗 кукурудзи – 182,5 тис. тонн;
🔗 гречки – 138,2 тис. тонн;
🔗 проса – 125,3 тис. тонн;
🔗 інших зернових та зернобобових культур – 905 тис. тонн.
🌻 Олійні культури зібрано з площі майже 3 млн. га, намолочено понад 7,6 млн. тонн, у тому числі:
🔗 ріпаку – 4,0 млн. тонн насіння;
🔗 соняшнику – майже 2,4 млн. тонн насіння;
🔗 сої – близько 1,3 млн. тонн.
📌 Накопано також майже 1,5 млн. тонн цукрових буряків.
🚜 Паралельно триває сівба озимих культур, засіяно:
🔗 озимого ріпаку – 1 млн. га;
🔗 пшениці – 514 тис. га;
🔗 ячменю – 47 тис. га;
🔗 жита – 24 тис. га.
💸 З початку року майже 11 тисяч сільськогосподарських підприємств отримали 54,6 млрд. грн. кредитів для забезпечення своєї діяльності, з них у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» - 8,5 тисяч господарств на загальну суму 32,3 млрд. грн.
🚜 Завершено збирання ранньої зернової групи, продовжується робота з пізніми зерновими та технічними культурами.
📦 Маємо вже 37,4 млн. тонн нового врожаю.
📌 Зернові та зернобобові культури зібрано вже майже з 6,85 млн. га.
🌽 Намолочено 29,8 млн. тонн зерна, зокрема:
🔗 пшениці – 22,2 млн. тонн;
🔗 ячменю – майже 5,9 млн. тонн;
🔗 гороху – 396,8 тис. тонн;
🔗 кукурудзи – 182,5 тис. тонн;
🔗 гречки – 138,2 тис. тонн;
🔗 проса – 125,3 тис. тонн;
🔗 інших зернових та зернобобових культур – 905 тис. тонн.
🌻 Олійні культури зібрано з площі майже 3 млн. га, намолочено понад 7,6 млн. тонн, у тому числі:
🔗 ріпаку – 4,0 млн. тонн насіння;
🔗 соняшнику – майже 2,4 млн. тонн насіння;
🔗 сої – близько 1,3 млн. тонн.
📌 Накопано також майже 1,5 млн. тонн цукрових буряків.
🚜 Паралельно триває сівба озимих культур, засіяно:
🔗 озимого ріпаку – 1 млн. га;
🔗 пшениці – 514 тис. га;
🔗 ячменю – 47 тис. га;
🔗 жита – 24 тис. га.
💸 З початку року майже 11 тисяч сільськогосподарських підприємств отримали 54,6 млрд. грн. кредитів для забезпечення своєї діяльності, з них у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» - 8,5 тисяч господарств на загальну суму 32,3 млрд. грн.
💸 Уряд направляє на програми відновлення понад 21,8 мільярдів гривень.
🇯🇵 Ці кошти – грант від Японії, виділений Україні через Japan International Cooperation Agency.
👇 Зазначені кошти буде спрямовано на відновлення і підтримку за наступними напрямками:
🔗 обладнання для гуманітарного розмінування;
🔗 транспортне та енергетичне обслуговування;
🔗 управління відходами руйнувань;
🔗 водопостачання;
🔗 медичне обладнання;
🔗 обладнання для надання освітніх послуг;
🔗 обладнання для аграрного сектору;
🔗 потреби сектору суспільного мовлення;
🔗 забезпечення та підтримка сектору комунальних послуг на муніципальному рівні.
🤝 Вдячні Уряду та народу Японії за непохитну підтримку та допомогу в реалізації першочергових проєктів з відновлення України!
🇯🇵 Ці кошти – грант від Японії, виділений Україні через Japan International Cooperation Agency.
👇 Зазначені кошти буде спрямовано на відновлення і підтримку за наступними напрямками:
🔗 обладнання для гуманітарного розмінування;
🔗 транспортне та енергетичне обслуговування;
🔗 управління відходами руйнувань;
🔗 водопостачання;
🔗 медичне обладнання;
🔗 обладнання для надання освітніх послуг;
🔗 обладнання для аграрного сектору;
🔗 потреби сектору суспільного мовлення;
🔗 забезпечення та підтримка сектору комунальних послуг на муніципальному рівні.
🤝 Вдячні Уряду та народу Японії за непохитну підтримку та допомогу в реалізації першочергових проєктів з відновлення України!
❗Урядом поставлено крапку в можливості правоохоронців втручатися у процес здійснення митного контролю товарів шляхом направлення доручень митникам щодо здійснення митного огляду товарів, та залучення їх до таких оглядів.
❌ Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 року виключено славнозвісний пункт 14 з Вичерпного переліку підстав, за наявності яких митним органом може проводитись огляд (переогляд) товарів, яким передбачалася можливість надання правоохоронцями обов’язкових до виконання доручень на проведення огляду.
🤝 Дякую членам Кабміну за підтримку позиції Комітету та врегулювання вищезазначеного питання.
📨 Одночасно прошу бізнес інформувати мене особисто або Комітет про випадки неврахування правоохоронцями вищезазначеного рішення Уряду або втручання в процес митного оформлення.
Нагадую митникам про відсутність підстав для прийняття будь-яких листів від правоохоронців щодо їх участі в митних процедурах або впливу на них.
❌ Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 року виключено славнозвісний пункт 14 з Вичерпного переліку підстав, за наявності яких митним органом може проводитись огляд (переогляд) товарів, яким передбачалася можливість надання правоохоронцями обов’язкових до виконання доручень на проведення огляду.
🤝 Дякую членам Кабміну за підтримку позиції Комітету та врегулювання вищезазначеного питання.
📨 Одночасно прошу бізнес інформувати мене особисто або Комітет про випадки неврахування правоохоронцями вищезазначеного рішення Уряду або втручання в процес митного оформлення.
Нагадую митникам про відсутність підстав для прийняття будь-яких листів від правоохоронців щодо їх участі в митних процедурах або впливу на них.
🇺🇸 Україна отримає від США допомогу для підтримання стійкості енергосистеми.
Вона складається з двох частин.
1⃣ Перша – в обсязі 422 млн. доларів буде спрямована на:
💡 відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. закупівлю і встановлення магістральних автотрансформаторів);
💡 посилення стійкості електроенергетичної системи за рахунок збільшення її достатності та гнучкості, насамперед для забезпечення постачання електроенергії до таких секторів, як опалення, водопостачання, водовідведення, транспорт, телекомунікації та охорона здоров’я;
💡 встановлення розподіленої газової генерації;
💡 розширення фізичної інтеграції енергетичної інфраструктури України з європейськими газовими та електричними мережами;
💡 впровадження реформ в енергетичному секторі відповідно до законодавства ЄС та зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства;
💡 співробітництво у сфері ядерної енергетики;
💡 захист найбільш важливої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. фізичний захист, кібербезпека).
2⃣ Друга – у розмірі 100 млн. доларів, може надійти у разі проведення реформ енергетичного сектору:
📌 затвердження нового статуту і створення Наглядової ради ТОВ "Оператор ГТС України";
📌 досягнення прогресу в корпоратизації ДП "НАЕК "Енергоатом";
📌 вдосконалення процесів подання інформації про оптову торгівлю енергоносіями, що стосуються законодавства REMIT.
Вона складається з двох частин.
1⃣ Перша – в обсязі 422 млн. доларів буде спрямована на:
💡 відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. закупівлю і встановлення магістральних автотрансформаторів);
💡 посилення стійкості електроенергетичної системи за рахунок збільшення її достатності та гнучкості, насамперед для забезпечення постачання електроенергії до таких секторів, як опалення, водопостачання, водовідведення, транспорт, телекомунікації та охорона здоров’я;
💡 встановлення розподіленої газової генерації;
💡 розширення фізичної інтеграції енергетичної інфраструктури України з європейськими газовими та електричними мережами;
💡 впровадження реформ в енергетичному секторі відповідно до законодавства ЄС та зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства;
💡 співробітництво у сфері ядерної енергетики;
💡 захист найбільш важливої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. фізичний захист, кібербезпека).
2⃣ Друга – у розмірі 100 млн. доларів, може надійти у разі проведення реформ енергетичного сектору:
📌 затвердження нового статуту і створення Наглядової ради ТОВ "Оператор ГТС України";
📌 досягнення прогресу в корпоратизації ДП "НАЕК "Енергоатом";
📌 вдосконалення процесів подання інформації про оптову торгівлю енергоносіями, що стосуються законодавства REMIT.
Приз минулого та цього тижня серед замовних матеріалів відносно мене отримує ось ця хвиля платних публікацій в ЗМІ.
🏆 за двома номінаціями одразу:
✔️За тривалістю - «шокуюча новина» розганяється другий тиждень поспіль;
✔️За тупістю експерта, який навіть не спромігся зʼясувати, що питання розподілу ПДФО не є питаннями нашого комітету.
Хлопці, ви ж себе медіаменеджерами називаєте, більш ніж достатньо грошей від лісів та олігархів отримуєте... Чому не відпрацьовуєте, ледарі?
Не ганьбіть татка незнанням матчасті.
🏆 за двома номінаціями одразу:
✔️За тривалістю - «шокуюча новина» розганяється другий тиждень поспіль;
✔️За тупістю експерта, який навіть не спромігся зʼясувати, що питання розподілу ПДФО не є питаннями нашого комітету.
Хлопці, ви ж себе медіаменеджерами називаєте, більш ніж достатньо грошей від лісів та олігархів отримуєте... Чому не відпрацьовуєте, ледарі?
Не ганьбіть татка незнанням матчасті.
🧮 Головні показники державного боргу у серпні.
💰 За даними Міністерства фінансів, на 31 серпня державний та гарантований державою борг становив 4 897,6 млрд. грн. або 133,9 млрд. дол. у валютному еквіваленті.
📈 За серпень держборг зріс на 0,8%: в гривні (+37 млрд. грн.), у валютному еквіваленті (+1 млрд. дол.), що є уповільненням порівняно з попередніми місяцями.
🇪🇺 93% зростання держборгу у серпні обумовлено зовнішніми запозиченнями, а саме залученням чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС.
📈 Від початку війни державний борг збільшився у гривневому еквіваленті на 79,4% (+2 167,5 млрд. грн.), у валютному – на 43,5% (+40,6 млрд. дол.), що обумовлюється значним неринковим дефіцитом державного бюджету.
📊 У структурі запозичень зовнішній держборг займає 68,5% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – 71,2% (65,1%). З початку війни зовнішній держборг збільшився на 61,3% (+34,9 млрд. дол.).
📤 Видатки загального фонду на обслуговування державного боргу в серпні склали 31,6 млрд. грн. (12,7% всіх видатків у серпні), з початку року – 159,7 млрд. грн. (8,5%). При цьому 80% видатків на обслуговування державного боргу за 8 місяців початку року – це внутрішній державний борг (ОВДП). Проти аналогічного періоду минулого року такі платежі зросли на 83%.
😔 Показники державного боргу, його валютної структури, через війну очікувано погіршуються.
📌 Через високі процентні ставки суттєво зросли видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу. Для збалансування боргового навантаження критично важливим є забезпечення позитивного перегляду наступних раундів реструктуризації частини зовнішнього боргу (перед Паризьким клубом, тримачами єврооблігацій, ВВП-варантів).
📌 Вважаю також, що уряд спільно з НБУ мають розглянути питання репрофайлінгу військових облігацій, накопичених в портфелі НБУ з початком війни, з метою зменшення поточного навантаження з погашення та обслуговування такого боргу та його перенесення на більш пізні строки.
💰 За даними Міністерства фінансів, на 31 серпня державний та гарантований державою борг становив 4 897,6 млрд. грн. або 133,9 млрд. дол. у валютному еквіваленті.
📈 За серпень держборг зріс на 0,8%: в гривні (+37 млрд. грн.), у валютному еквіваленті (+1 млрд. дол.), що є уповільненням порівняно з попередніми місяцями.
🇪🇺 93% зростання держборгу у серпні обумовлено зовнішніми запозиченнями, а саме залученням чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС.
📈 Від початку війни державний борг збільшився у гривневому еквіваленті на 79,4% (+2 167,5 млрд. грн.), у валютному – на 43,5% (+40,6 млрд. дол.), що обумовлюється значним неринковим дефіцитом державного бюджету.
📊 У структурі запозичень зовнішній держборг займає 68,5% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – 71,2% (65,1%). З початку війни зовнішній держборг збільшився на 61,3% (+34,9 млрд. дол.).
📤 Видатки загального фонду на обслуговування державного боргу в серпні склали 31,6 млрд. грн. (12,7% всіх видатків у серпні), з початку року – 159,7 млрд. грн. (8,5%). При цьому 80% видатків на обслуговування державного боргу за 8 місяців початку року – це внутрішній державний борг (ОВДП). Проти аналогічного періоду минулого року такі платежі зросли на 83%.
😔 Показники державного боргу, його валютної структури, через війну очікувано погіршуються.
📌 Через високі процентні ставки суттєво зросли видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу. Для збалансування боргового навантаження критично важливим є забезпечення позитивного перегляду наступних раундів реструктуризації частини зовнішнього боргу (перед Паризьким клубом, тримачами єврооблігацій, ВВП-варантів).
📌 Вважаю також, що уряд спільно з НБУ мають розглянути питання репрофайлінгу військових облігацій, накопичених в портфелі НБУ з початком війни, з метою зменшення поточного навантаження з погашення та обслуговування такого боргу та його перенесення на більш пізні строки.
✅ Завершено фінансування виплати пенсій за вересень.
🧓 25 вересня, як і передбачено графіками, пенсіонери отримали виплати за перший місяць осені.
💸 Загалом на пенсії спрямовано 58,3 млрд. грн., в тому числі:
🔗 48,5 млрд. грн. – через уповноважені банки;
🔗 9,8 млрд. грн. – через АТ “Укрпошта”.
💸 Також через Пенсійний фонд профінансовано:
🔗 виплату житлових субсидій та пільг – у сумі понад 1,1 млрд. грн.;
🔗 страхові виплати – у сумі більше 2,0 млрд. грн. (у тому числі лікарняні – на 934,0 млн. грн.).
🤝 Вдячний кожному сумлінному платнику податків та зборів, а також нашим міжнародним партнерам, завдяки яким ми можемо в повній мірі виконувати всі соціальні зобов’язання держави!
🧓 25 вересня, як і передбачено графіками, пенсіонери отримали виплати за перший місяць осені.
💸 Загалом на пенсії спрямовано 58,3 млрд. грн., в тому числі:
🔗 48,5 млрд. грн. – через уповноважені банки;
🔗 9,8 млрд. грн. – через АТ “Укрпошта”.
💸 Також через Пенсійний фонд профінансовано:
🔗 виплату житлових субсидій та пільг – у сумі понад 1,1 млрд. грн.;
🔗 страхові виплати – у сумі більше 2,0 млрд. грн. (у тому числі лікарняні – на 934,0 млн. грн.).
🤝 Вдячний кожному сумлінному платнику податків та зборів, а також нашим міжнародним партнерам, завдяки яким ми можемо в повній мірі виконувати всі соціальні зобов’язання держави!
У серпні чистий процентний дохід банків був максимальним з початку року
📈За даними Національного банку, фінансовий результат банків у серпні склав +11,9 млрд. грн.
💁🏻♂️Це менше, ніж у попередні два місяці, але в цілому відповідає середньому значенню прибутку на місяць з початку року.
Основна причина сповільнення – збільшення відрахувань в резерви під можливі збитки (+1,6 млрд. грн.) до 6,5 млрд. грн. з початку року. Це можливе відлуння стрес-тестів 20 найбільших банків, що завершує Нацбанк, або очікувань збільшення оподаткування банків (з огляду на озвучену позицію НБУ застосувати новий податок за результатами 2023 року), а можливо і те й інше. Більш чітко буде зрозуміло після опублікування серпневої статистики окремих банків.
💰Попри скорочення ставок, чистий процентний дохід залишається на високому рівні. Більш того, у серпні від був максимальним з початку року (+17,9 млрд.грн.), а за вісім місяців з початку року сягнув 129,3 млрд. грн. Проти останнього мирного 2021 року такий дохід зріс на 75%. Нагадаю левовову частку чистого процентного доходу банки отримують за операціями з державними цінними паперами (депозитними сертифікатами, ОВДП).
🏦В цілому, чистий прибуток банків за перші 8 місяців 2023 року склав 95,1 млрд. грн., що є черговим історичним рекордом для зазначеного періоду. Проти аналогічного періоду 2021 року, який до цього був найкращим для банківської системи за прибутковістю, цей показник збільшився у 2,1 рази. Рентабельність капіталу банківської системи (чистий прибуток до власного капіталу) за 8 місяців цього року - 64,7%, що є удвічі більшим за аналогічний період 2 роки тому. Норматив адекватності регулятивного капіталу (має бути мінімум 10%) на 1 вересня склав 24,94%, що є також історичним рекордом.
👆🏼Зазначені показники свідчать про сильну фінансову позицію банків, що є залишається вагомим фактором втримання макрофінансової стабільності. Утім вкотре зазначу, що рекордні прибутки банків отримані насамперед за рахунок формування надліквідності під час війни, використану банками для фактично безризикових операцій з державними цінними паперами.
Зазначу також, під час другої світової війни уряди багатьох воюючих країн вдавались до додаткового оподаткування надприбутку підприємств (в США ставка такого податку доходила до 95%). Тому в умовах продовження повномасштабної війни уведення тимчасового додаткового оподаткування історично рекордного банківського прибутку – морально це правильна історія. Вдячний регулятору і в цілому банківській спільноті за зважену позицію.
🤔Чи будуть банки перекладати частину витрат на клієнтів?
📊Є чимало досліджень на тему перенесення оподаткування корпоративного прибутку. Якщо коротко, то витрати на сплату останнього в кінцевому випадку переносяться на акціонерів, найманих робітників і на споживачів у вигляді зростання цін або у випадку банків – процентних ставок. Тобто певне перенесення витрат на клієнтів буде, але це точно не відбудеться лінійно. З одного боку, банківський ринок залишається достатньо конкурентним. Це стримуватиме підняття комісій за обслуговування. А з іншого зараз основними драйверами зростання кредитування є державні програми – «5-7-9», Є-оселя. Це стримуватиме підняття процентних ставок банками. На динаміку останніх більше впливатиме облікова ставка НБУ, цикл зниження якої триває.
📈За даними Національного банку, фінансовий результат банків у серпні склав +11,9 млрд. грн.
💁🏻♂️Це менше, ніж у попередні два місяці, але в цілому відповідає середньому значенню прибутку на місяць з початку року.
Основна причина сповільнення – збільшення відрахувань в резерви під можливі збитки (+1,6 млрд. грн.) до 6,5 млрд. грн. з початку року. Це можливе відлуння стрес-тестів 20 найбільших банків, що завершує Нацбанк, або очікувань збільшення оподаткування банків (з огляду на озвучену позицію НБУ застосувати новий податок за результатами 2023 року), а можливо і те й інше. Більш чітко буде зрозуміло після опублікування серпневої статистики окремих банків.
💰Попри скорочення ставок, чистий процентний дохід залишається на високому рівні. Більш того, у серпні від був максимальним з початку року (+17,9 млрд.грн.), а за вісім місяців з початку року сягнув 129,3 млрд. грн. Проти останнього мирного 2021 року такий дохід зріс на 75%. Нагадаю левовову частку чистого процентного доходу банки отримують за операціями з державними цінними паперами (депозитними сертифікатами, ОВДП).
🏦В цілому, чистий прибуток банків за перші 8 місяців 2023 року склав 95,1 млрд. грн., що є черговим історичним рекордом для зазначеного періоду. Проти аналогічного періоду 2021 року, який до цього був найкращим для банківської системи за прибутковістю, цей показник збільшився у 2,1 рази. Рентабельність капіталу банківської системи (чистий прибуток до власного капіталу) за 8 місяців цього року - 64,7%, що є удвічі більшим за аналогічний період 2 роки тому. Норматив адекватності регулятивного капіталу (має бути мінімум 10%) на 1 вересня склав 24,94%, що є також історичним рекордом.
👆🏼Зазначені показники свідчать про сильну фінансову позицію банків, що є залишається вагомим фактором втримання макрофінансової стабільності. Утім вкотре зазначу, що рекордні прибутки банків отримані насамперед за рахунок формування надліквідності під час війни, використану банками для фактично безризикових операцій з державними цінними паперами.
Зазначу також, під час другої світової війни уряди багатьох воюючих країн вдавались до додаткового оподаткування надприбутку підприємств (в США ставка такого податку доходила до 95%). Тому в умовах продовження повномасштабної війни уведення тимчасового додаткового оподаткування історично рекордного банківського прибутку – морально це правильна історія. Вдячний регулятору і в цілому банківській спільноті за зважену позицію.
🤔Чи будуть банки перекладати частину витрат на клієнтів?
📊Є чимало досліджень на тему перенесення оподаткування корпоративного прибутку. Якщо коротко, то витрати на сплату останнього в кінцевому випадку переносяться на акціонерів, найманих робітників і на споживачів у вигляді зростання цін або у випадку банків – процентних ставок. Тобто певне перенесення витрат на клієнтів буде, але це точно не відбудеться лінійно. З одного боку, банківський ринок залишається достатньо конкурентним. Це стримуватиме підняття комісій за обслуговування. А з іншого зараз основними драйверами зростання кредитування є державні програми – «5-7-9», Є-оселя. Це стримуватиме підняття процентних ставок банками. На динаміку останніх більше впливатиме облікова ставка НБУ, цикл зниження якої триває.
💁🏻♂️Це більш ніж на 30 тисяч більше, ніж на початок цього місяця.
❕Таким чином процес встановлення касових апаратів завершується і кожний український споживач з 1 жовтня буде мати повне право вимагати чек за придбаний товар, а також поскаржитися, якщо такий чек не видають.
👇Скаргу можна подати за реквізитами.
https://t.me/StopOverpriceBot
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Telegram
StopViolationBot
Цей чат-бот допоможе повідомити по відомі Вам порушення сфери роздрібної торгівлі та послуг до ДПС УКРАЇНИ
❕Запитують позицію щодо переліку реформ, запропонованого Урядом США.
Відповідаю.
Це документ для обговорення. Вчора відбулось шосте засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України, для обговорення на якому й було запропоновано бачення США щодо пріоритетів реформ на найближчі півтора року.
Україна зараз починає адвокацію необхідності залучення 42,8 млрд. дол. зовнішнього бюджетного фінансування на 2024 рік, більша частина з якого зараз негарантована.Від ритмічності та повноти цієї допомоги буде залежати наша спроможність виплачувати зарплати бюджетникам,пенсії, підтримувати освітній процес, надавати медичні послуги.
З початку війни й станом на зараз донори вже надали майже 65 млрд. дол.тільки прямої бюджетної підтримки.За оцінками Ukraine support tracker, уся допомога (фінансова, військова, гуманітарна),включно з оголошеними зобов’язаннями на 1 серпня,складала 230 млрд. євро.
Зв'язок надання цієї допомоги з проведенням реформ та аудитом витрачання коштів посилюється,і це правильна,об’єктивна історія.Бо політики є підзвітними перед своїми виборцями й платниками податків.
Значна кількість пунктів реформ у переліку від Уряду США перегукується з уже взятими зобов’язаннями в Меморандумі з МВФ та Угоді про надання макрофінансової допомоги ЄС.
Є реформи, які прямо дотичні до роботи Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Є великий блок пов’язаний з реформою Митниці, перезапуском БЕБ,які мною як Головою комітету не лише підтримуються,але й активно просуваються у вигляді законодавчих ініціатив.
❕Звернув увагу на відсутність у складі першочергових реформ Податкової.Це позитивна оцінка з боку партнерів останніх двох років роботи керівництва служби, спрямованих на реформування ДПС зсередини:і жорсткий антикор,і діджиталізація,що врешті зрушила з місця,це й зміщення акцентів податкового контролю з тотального контролю на ризикоорієнтований підхід.
Безперечно, реформа ДПС потрібна, але очевидно, що тут вона точно проводиться і проводиться успішно.
Дякую всім причетним.
Відповідаю.
Це документ для обговорення. Вчора відбулось шосте засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України, для обговорення на якому й було запропоновано бачення США щодо пріоритетів реформ на найближчі півтора року.
Україна зараз починає адвокацію необхідності залучення 42,8 млрд. дол. зовнішнього бюджетного фінансування на 2024 рік, більша частина з якого зараз негарантована.Від ритмічності та повноти цієї допомоги буде залежати наша спроможність виплачувати зарплати бюджетникам,пенсії, підтримувати освітній процес, надавати медичні послуги.
З початку війни й станом на зараз донори вже надали майже 65 млрд. дол.тільки прямої бюджетної підтримки.За оцінками Ukraine support tracker, уся допомога (фінансова, військова, гуманітарна),включно з оголошеними зобов’язаннями на 1 серпня,складала 230 млрд. євро.
Зв'язок надання цієї допомоги з проведенням реформ та аудитом витрачання коштів посилюється,і це правильна,об’єктивна історія.Бо політики є підзвітними перед своїми виборцями й платниками податків.
Значна кількість пунктів реформ у переліку від Уряду США перегукується з уже взятими зобов’язаннями в Меморандумі з МВФ та Угоді про надання макрофінансової допомоги ЄС.
Є реформи, які прямо дотичні до роботи Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Є великий блок пов’язаний з реформою Митниці, перезапуском БЕБ,які мною як Головою комітету не лише підтримуються,але й активно просуваються у вигляді законодавчих ініціатив.
❕Звернув увагу на відсутність у складі першочергових реформ Податкової.Це позитивна оцінка з боку партнерів останніх двох років роботи керівництва служби, спрямованих на реформування ДПС зсередини:і жорсткий антикор,і діджиталізація,що врешті зрушила з місця,це й зміщення акцентів податкового контролю з тотального контролю на ризикоорієнтований підхід.
Безперечно, реформа ДПС потрібна, але очевидно, що тут вона точно проводиться і проводиться успішно.
Дякую всім причетним.
🚫 Найбільша криптобіржа у світі Binance остаточно полишає росію.
📣 У компанії зробили заяву: «Дивлячись у майбутнє, ми розуміємо, що робота в росії несумісна зі стратегією відповідності Binance. Ми, як і раніше, впевнені у довгостроковому зростанні індустрії Web3 по всьому світу та зосередимо наші зусилля на більш ніж 100 інших країнах, в яких працюємо».
💼 Весь російський бізнес криптобіржі буде продано новому власнику.
☝️ Ще в березні Binance закрила для росіян та осіб, що проживають у росії, можливість доступу до операцій у доларах і євро.
🕵 Попри це, компанія потрапила під розслідування Міністерства юстиції США щодо можливості використання Binance для обходу санкцій.
росія дедалі більшою мірою ставала для криптобіржі «валізою без ручки».
❌ Після укладення угоди про продаж протягом декількох наступних місяців Binance закриє всі обмінні сервіси та інші напрями бізнесу в росії.
🙅 Вихід є повним – Binance не отримуватиме долі доходів від операцій, які здійснюватиме в росії новий власник, угода про продаж не передбачає опцію зворотнього викупу в разі зміни обставин.
Вітаю Binance з обранням правильної сторони Історії!
💼 Весь російський бізнес криптобіржі буде продано новому власнику.
☝️ Ще в березні Binance закрила для росіян та осіб, що проживають у росії, можливість доступу до операцій у доларах і євро.
🕵 Попри це, компанія потрапила під розслідування Міністерства юстиції США щодо можливості використання Binance для обходу санкцій.
росія дедалі більшою мірою ставала для криптобіржі «валізою без ручки».
❌ Після укладення угоди про продаж протягом декількох наступних місяців Binance закриє всі обмінні сервіси та інші напрями бізнесу в росії.
🙅 Вихід є повним – Binance не отримуватиме долі доходів від операцій, які здійснюватиме в росії новий власник, угода про продаж не передбачає опцію зворотнього викупу в разі зміни обставин.
Вітаю Binance з обранням правильної сторони Історії!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
📲 Ще один крок до цифрової податкової у цифровій державі!
❕Від сьогодні мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний користувачам. Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так й iOs!
🧑💻 «Моя податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби, а також сплати податків з використанням платіжних систем.
1️⃣ У розділі «Послуги» можливі:
🔗пошук марки акцизного податку;
🔗пошук фіскального чека;
🔗 направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;
🔗 подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).
2️⃣ У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:
🔗 адресу реєстрації та фактичне місце проживання;
🔗 обʼєкти оподаткування;
🔗 обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);
🔗 стан розрахунків з бюджетом.
3️⃣ У розділі «Повідомлення» можна переглянути:
🔗 квитанції;
🔗 відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
🔗 інформацію з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;
🔗 листи контролюючого органу.
☝️ Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.
❕Від сьогодні мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний користувачам. Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так й iOs!
🧑💻 «Моя податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби, а також сплати податків з використанням платіжних систем.
1️⃣ У розділі «Послуги» можливі:
🔗пошук марки акцизного податку;
🔗пошук фіскального чека;
🔗 направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;
🔗 подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).
2️⃣ У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:
🔗 адресу реєстрації та фактичне місце проживання;
🔗 обʼєкти оподаткування;
🔗 обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);
🔗 стан розрахунків з бюджетом.
3️⃣ У розділі «Повідомлення» можна переглянути:
🔗 квитанції;
🔗 відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
🔗 інформацію з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;
🔗 листи контролюючого органу.
☝️ Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.
✔️ Друзі, давайте разом допоможемо податковій стати краще.
📲 Встановіть додаток, протестуйте. Діліться враженнями.
📝 Якщо раптом виявите хиби в роботі - повідомте будь-ласка в коментах!
👇 Посилання на "Моя Податкова":
https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua
https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BC%D0%BE%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0/id6450752527?l=uk
📲 Встановіть додаток, протестуйте. Діліться враженнями.
📝 Якщо раптом виявите хиби в роботі - повідомте будь-ласка в коментах!
👇 Посилання на "Моя Податкова":
https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua
https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BC%D0%BE%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0/id6450752527?l=uk
Google Play
Моя Податкова - Apps on Google Play
A free application for citizens with easy access to electronic services