🚜 В Україні тривають жнива.

🌽 Станом на п’ятницю намолочено майже 16,6 млн. тонн зерна нового врожаю, зібраного з площі 3 782 тис. га, у тому числі:

🔗 пшениці – 12,5 млн. тонн; 
🔗 ячменю – 3,8 млн. тонн;
🔗 гороху – 306,4 тис. тонн.

🔗 Триває збирання озимого ріпаку, маємо 3,3 млн. тонн насіння.

🧑‍🌾 Дуже гарні новини надійшли від Української зернової асоціації.

🌻 За її оцінками, Україна збере у цьому році 76,8 млн. тонн зернових і олійних культур – на 7,8 млн. тонн більше порівняно з попереднім прогнозом, і на 3 млн. тонн більше, ніж торік, хоча посівні площі у цьому році на 2,2 млн. га менше, ніж у 2022 році.

Прогноз по окремих позиціях:

📌 кукурудза – 26,9 млн. тонн (+2,7 млн. тонн порівняно з попереднім прогнозом; у 2022 році - 27,3 млн. тонн), експорт – 22 млн. тонн;

📌 пшениця – 20,2 млн. тонн (+2,3 млн. тонн; у 2022 році - 20,2 млн. тонн); експорт у нинішньому 2023/2024 маркетинговому році – 15 млн. тонн;

📌 соняшник – 13,9 млн. тонн (+1,2 млн. тонн; у 2022 році - 11,1 млн. тонн), експорт – 1,1 млн. тонн, переробка насіння соняшнику – 12,5 млн. тонн;

📌 ячмінь – 5,2 млн. тонн (+0,8 млн. тонн; у 2022 році - 5,8 млн. тонн), експорт –  2,6 млн. тонн;

📌 соя – 4,8 млн. тонн (+0,4 млн. тонн, у 2022 році – 3,7 млн. тонн), експорт – 3,3 млн. тонн;

📌 ріпак –  3,9 млн. тонн (як і у 2022 році), експорт – 3,7 млн. тонн.

🌤 Поліпшення прогнозу пояснюється сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур.

🚛 Головні виклики, що стоять перед нами – організація зберігання продукції та розширення експортної логістики.

🏢 Два важливі рішення, прийняті Урядом:

💸🪖 виділити 95 млн. грн. на потреби громадян, які перебувають на деокупованих територіях або евакуюються із зони бойових дій (у нас лінія фронту простягається на понад 1000 км, інтенсивність боїв на сході та півдні з кожним днем підвищується); діти та особи з інвалідністю можуть отримати по 3 тис. гривень, інші особи – по 2 тис гривень;

💸🍅 надати допомогу жителям Херсонської та Миколаївської областей, які внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС втратили врожай на городах та присадибних ділянках. Їм буде виплачено компенсацію по 3 тис. гривень за кожну сотку земельної ділянки городу. Максимальна сума компенсації – до 100 тис. гривень. На ці цілі згадані області отримають 271 млн. гривень.

🤝 Держава і надалі піклуватиметься про тих, хто потерпає від розв’язаною державою-агресором повномасштабної війни.

🙏 Дякуємо нашим міжнародним партнерам, які допомагають фінансувати важливі програми державної підтримки громадян.

⛽ Goldman Sachs суттєво зменшив прогноз цін на газ у Європі.

📉 Слабкий промисловий попит та розвиток альтернативної енергетики, висока наповненість сховищ газу чинять значний тиск на ціну на нього.

🔍 Аналітики Goldman Sachs зробили прогнози цін на індекс TTF до літа 2025 року включно:

📌 серпень-жовтень 2023 р.: 33 євро/МВтч (порівняно з 90 євро/МВтч у попередніх очікуваннях);

📌 зима 2023/2024 рр.: 48 євро/МВтч (93 євро);

📌 літо 2024 р.: 45 євро/МВтч (94 євро);

📌 зима 2024/2025 рр.: 46 євро/МВтч (84 євро);

📌 літо 2025 р.: 38 євро/МВтч (50 євро).

📉 Таким чином, прогнози переглянуто у бік зменшення у 1,3-2,7 рази.

🛒 Скорочення споживчих витрат сприяло збільшенню запасів готової товарної продукції, що знизило промисловий попит на газ.

🏭 За слабкої промислової активності ціни на газ повинні залишатися досить низькими, щоб мати можливість конкурувати з вугіллям у процесі виробництва електроенергії.

Для нас такі тенденції на газовому ринку – гарна новина, адже:

📌 це зменшення витрат на виробництво української товарної продукції та можливість зберігати доступні ціни на газ та теплову енергію для домогосподарств;

📌 росія недорахується багато мільярдів доларів надприбутків за продаж свого блакитного палива.

Важливе про макропрогноз від НБУ.

https://glavcom.ua/publications/koli-zakinchitsja-vijna-i-do-choho-hotuvatisja-ekonomitsi-shcho-hovorit-ostannij-makroprohnoz-nbu-947074.html

💵 Прямі збитки, завдані внаслідок повномасштабної російської агресії, перевищили 150 млрд. доларів.

🔍 KSE Institute, який разом із численними українськими і міжнародними партнерами робить аудит збитків, оновив дані станом на червень місяць.

🏚 Найбільших втрат зазнав житловий сектор – 55,9 млрд. доларів. Зруйновано або пошкоджено 167,2 тис. будинків (зокрема, 147,8 тисяч приватних, 19,1 тисяч багатоквартирних).

⚓️ На другому місці інфраструктурні об’єкти – 36,6 млрд. доларів (19 аеропортів і аеродромів, 126 залізничних вокзалів і станцій, колії, автошляхи, портові термінали у Херсонській області після підриву Каховської ГЕС). Ця сума збільшиться після оцінки атак на чорноморські і дунайські порти після виходу росії з зернової угоди у липні.

Далі збитки розподілилися так:

🏭 активи підприємств, промисловість – 11,4 млрд. доларів;

🏫 освітня сфера – 9,7 млрд. доларів;

💡 енергетика – 8,8 млрд. доларів;

🚜 аграрний сектор та земельні ресурси – 8,7 млрд. доларів;

🌳 лісовий фонд – 4,5 млрд. доларів;

🛞 транспортні засоби – 3,1 млрд. доларів;

🏥 сфера охорони здоров’я – 2,8 млрд. доларів;

🏬 житлово-комунальне господарство – 2,7 млрд. доларів;

🏪 сфера торгівлі – 2,6 млрд. доларів;

🏨 сфера культури, туризму та спорту – 2,4 млрд. доларів;

🏛 адміністративні будівлі – 0,5 млрд. доларів;

📱 цифрова інфраструктура – 0,5 млрд. доларів;

🏩 соціальна сфера – 0,2 млрд. доларів.

росія за все заплатить!

Хочу привітати з одуженням одного найбільш хворобливого члена КРАІЛ.

Дякувати Богу минулося, а кворум поновлений. Ніщо не заважає прийняттю важливих державницьких рішень.

Принагідно на випадок наступних випадкових захворювань, пропоную свої послуги поважним посадовцям як доктор. Щось підказує, що їх лікування лежить в площині саме мого фаху.

📱Чергові новини з проєкту діджиталізаціі ДПС.

Публічною установою - Центральне агентство з  управлінням проектами (СРМА ) обрано переможця тендеру із закупівлі програмного забезпечення для «Е-аудиту».

Це українська компанія  ТОВ «АМЕДІА».
💁🏻‍♂️Е - аудит є однією з основних складових діджиталізаціі ДПС, що повинна значно скоротити кількість документальних перевірок платників. Запуск е-аудиту в тестовому режимі планується на кінець 2024 року.

❕У державній програмі «5-7-9%» з’явиться новий напрямок.

🏭 Кошти в рамках неї виділятимуться для компенсації відсоткової ставки по кредитах, наданих для відновлення пошкоджених росіянами ТЕС і ТЕЦ.

💰 Обсяги фінансування не дуже великі – 7,6 млрд. гривень (для порівняння: з дня введення воєнного стану видано у рамках програми «5-7-9» кредитів на загальну суму 131,7 млрд. грн., а від її старту – на 221,3 млрд. грн.).

🪫 Важливо, що такі кредити видаватимуться виключно на відновлення зруйнованих та пошкоджених енергоблоків, а не на планові чи капітальні ремонти (на останні будуть інші джерела фінансування поза межами державної програми «5-7-9%»).

🔋 Ще одна принципова позиція – йтиметься не про відновлення «як було», а за філософією «build back better». У нас є спільний проект з ЄБРР щодо низьковуглецевої реконструкції об’єктів генерації. Фокус цього проекту буде перенесено на відновлення генеруючих потужностей.

🔍 Досягнуто згоди, що найближчим часом ЄБРР та PwC зроблять аналіз вугільних ТЕС та ТЕЦ, оцінять завдані збитки та сформують перелік об’єктів для участі у програмі.

☑ Після цього буде розроблено план дій щодо залучення фінансування для переведення генерації на альтернативні низьковуглецеві джерела енергії.

🤝 Переконаний, що поєднання державної підтримки з капіталом приватним і міжнародних фінансових інституцій дасть синергетичний ефект для розвитку української енергетики.

🏆 Маємо новий рекордний показник міжнародних резервів за часів незалежності.

💰 На початок серпня міжнародні резерви України склали 41 718,6 млн. дол., оновивши попередній рекорд за часів незалежності, досягнутий місяць тому (показник на 1 липня – 39 025,5 млн.дол.). 

📈 За липень міжнародні резерви зросли на 6,9% (+2 693,1 млн. дол.), з початку року – на 46,4% (+13 224,6 млн.дол.). У 2023 р. міжнародні резерви зростають безперервно останні 5 місяців (з березня).

📊 Тенденції останніх місяців щодо динаміки міжнародних резервів не змінюються. На притік валюти і збільшення резервів у липні вплинули значні надходження міжнародної допомоги, які перевищували виплати за державним боргом у валюті та обсяги інтервенцій НБУ на підтримку фіксованого курсу:

💵 У липні Україна отримала 4 454 млн. дол. зовнішньої фінансової допомоги (це макрофінансова допомога від ЄС, гранти від США та інших країн, пільговий кредит від Світового банку під гарантії уряду Японії) і 227,3 млн. дол. від розміщення валютних ОВДП. Тоді як на погашення і обслуговування держборгу у валюті Україна сплатила 394,6 млн. дол. (в т.ч. за валютними ОВДП – 319,6 млн.дол.).

💵 Чисті інтервенції НБУ на міжбанку (продаж валюти з резервів мінус її купівля) у липні становили до 1 860,5 млн. дол. Для порівняння середньомісячний обсяг чистих інтервенцій за перші 7 місяців 2023 року – 2 013 млн.дол.

💵 За рахунок курсової переоцінки фінансових інструментів резерви у липні зросли на 266 млн.дол.  

🗓 За оцінками НБУ, міжнародні резерви наразі еквівалентні 5,6 місяців майбутнього імпорту при рекомендованому мінімумі 3 місяці. Це адекватний рівень резервів, достатній для підтримки фіксованого курсу і стабілізації валютних очікувань у короткостроковій перспективі. Прямий наслідок збільшення міжнародних резервів у 2023 році – укріплення і стабілізація готівкового курсу гривні до долара з початку року.

🔻 Великі європейські компанії зазнали 100 млрд. євро прямих збитків від діяльності в росії.

🔍 До такого висновку дійшли у Financial Times, проаналізувавши звіти 600 європейських компаній, що працювали чи працюють у росії.

🏢 Серед них 176 бізнесів підтвердили зниження активів та збитки, понесені унаслідок закриття, продажу або скорочення діяльності на території держави-агресора.

Натомість:
🔗 220 іноземних компанії продовжують діяльність у росії без усяких обмежень;
🔗 179 – продовжують діяльність, проте не інвестують у розвиток;
🔗 153 – скорочують лише деякі операційні процеси;
🔗 504 – тимчасово призупинили діяльність у росії, але з можливістю повернення.

💁‍♂ У мене для усіх цих бізнесів дві неприємні новини:

📌 удавка для «почекунів» кращих часів у росії буде ставати все більш жорсткою: ті, хто виходив з російського ринку першими, у 2022 році, продали бізнес дорожче і понесли менші збитки, ніж нестимуть ті, хто виходитиме пізніше. Останні вже отримали 10% податку на продаж активів у росії (тамтешній міністр фінансів на минулому тижні заявив, що чув про «готовність» іноземного бізнесу до ставки 15%) + сплатять підписаний на днях путіним податок на війну у розмірі 10% від надприбутку (приміром, група Raiffeisen Bank підрахувала, що їй доведеться сплатити до російського бюджету 100 млн. євро);

📌 у росії набирає обертів процес «скасування приватизації»: тільки за останні тижні генпрокуратура держави-агресора подала позови з вимогою повернути державі акції «Волжского оргсинтеза» (найбільшого хімічного підприємства у Європі), «Метафракс Кемікад» (одного з найбільших виробників метанолу і формаліну), великого рибопромислового холдингу «Тефіда» та ще низки підприємств під наступним приводом – «утрата Россией экономического суверенитета и переход собственности под контроль либо граждан других государств, либо иностранных юридических лиц».

⚖ У росії немає ніяких термінів позовної давності, не кажучи вже про справедливе правосуддя – суд задовольнить усі прохання прокуратури!

❌ Сьогодні ті іноземні компанії, які ще продовжують працювати у росії, можуть щось втратити, а завтра – втратять взагалі все, без жодної компенсації.

Тож припиняйте псувати собі історію, репутацію і карму – продавайте усі свої активи та полишайте росію, поки ще є така можливість!

🏅 АТ "Українська оборонна промисловість" (колишній державний концерн "Укроборонпром") зайняв 65 місце у рейтингу найбільших військово-промислових компаній світу.

📈 У першій сотні нікому не вдалося піднятися в рейтингу Defense News вищими темпами, ніж «УОП». За підсумками 2022 року наше підприємство підвищилось на 24 позиції (з 89 місця за підсумками 2021 року).

💵 Дохід компанії збільшився на 70% - з 754,57 млн. доларів у 2021 році до 1 284,65 млн. доларів у 2022 році.

💪 Але вважаю, що це не межа для провідного підприємства ВПК України, якому цілком по силам завершити нинішній рік мінімум у Топ-50.

✊ Тож бажаю нашим зброярам рости і розвиватися. Попри величезну військову допомогу від союзників, ЗСУ сподіваються на збільшення виробництва вітчизняної зброї та боєприпасів.

🇩🇪 До речі, наш партнер Rheinmetall AG, з яким розраховуємо вже найближчими місяцями розгорнути спільне виробництво і ремонт броньованої техніки, підвищився у рейтингу на 10 позицій і зайняв 19 місце.

👇 Ознайомитись з повним рейтингом можна за посиланням: https://people.defensenews.com/top-100/

За минулий тиждень більше 5 тис підприємців підключили програмні РРО.
Оператори ПРРО запропонували безоплатне обслуговування до кінця 2023 року для тих, хто підключиться до 1 вересня.
Прекрасна пропозиція, якою варто скористатися.

https://t.me/prrounion/8

💸 У липні держава профінансувала 35,2 млрд. гривень соціальних виплат.

Протягом другого місяця літа кошти були спрямовані на такі цілі:

🧓 виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду –  22,7 млрд. грн.;

🛡 соціальний захист громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах – 8,7 млрд. грн.;
 
👨‍👩‍👧‍👦 соціальний захист дітей та сім’ї – 2,0 млрд. грн.;

🏠 підтримка малозабезпечених сімей, пільги та житлові субсидії – 1,5 млрд. грн.;

🧑‍🦽 соціальний захист осіб з інвалідністю – 0,3 млрд. грн.

💰 Усього за сім місяців державою направлено на соціальні виплати 265,6 млрд. грн.

🤝 Розуміємо важливість безперервного надання державної підтримки тим, хто її потребує. Завдяки нашим платникам податків та міжнародним партнерам повністю покриваємо усі потреби в коштах на ці цілі.

🙌Парламент підтримав законопроєкт N9030 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції стану у другому читанні

🌎Нагадаю, що законопроєкт розроблено з метою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних практик та сучасних трендів розвитку виноробної галузі, а також:

❌зняття необґрунтованих адміністративних бар’єрів для діяльності суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових;
✅створення сприятливих умов для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні.

🍇Ініціатива допоможе створити економічні стимули для розвитку малого виноробства і збільшити кількості малих виробництв виноробної продукції, а також забезпечить відкриття нових виробництв та створення нових робочих місць і підвищення зайнятості, а також збільшення бюджетних надходжень.

📰 The Washington Post оприлюднив цікаве дослідження щодо допомоги Україні від США.

Ключове:

💰 загальний обсяг допомоги від початку повномасштабного вторгнення росії на цей час сягнув 66,2 млрд. доларів (для порівняння – другим, третім і четвертим найбільшим отримувачем американської допомоги у 2022-2023 роках стали Ізраїль (8,6 млрд. доларів), Єгипет (3,3 млрд. доларів), Йорданія (2,9 млрд. доларів)).

🏆 допомога Україні – це найбільший розмір фінансування від США з часів завершення Другої світової війни (приміром, витрати на План Маршала з поправкою на інфляцію склали близько 150 млрд. доларів протягом трьох років, які були розподілені між десятком держав);

🪖🪙📦 мілітарна допомога, що виділялась у рамках вже понад півсотні траншів, досягла 43,1 млрд. доларів, економічна допомога склала 20,5 млрд. доларів, гуманітарна – 2,6 млрд. доларів;

⚔ з 43,1 млрд. доларів мілітарної допомоги більше половини (23,5 млрд. доларів) – це зброя та військове обладнання.

🤝 Вдячні американському народу й Уряду за неухильну підтримку України на шляху до Перемоги!

👇 Детальніше – за посиланням: https://www.washingtonpost.com/world/2023/08/04/ukraine-war-us-spending/

📉 У липні вперше майже за два роки зареєстровано дефляцію, інфляція у річному вимірі загальмувала до 11,3%.

🧮 За даними Державної служби статистики, у липні споживчі ціни скоротились на 0,6% (до червня 2023 року). Дефляція у липні - серпні, зазвичай, є частим сезонним явищем, обумовленим новим врожаєм і зменшенням цін на продовольство. У цьому столітті інфляція в липні реєструвалась у 2/3 випадків. Тим не менш, через підвищений інфляційний тиск і війну, поточну літню дефляцію зареєстровано уперше майже за два останні роки (з серпня 2021 року).

🧺 Найбільший внесок у дезінфляцію мало зниження цін на продовольчі товари. Останні за липень подешевшали у цілому на 2,1%, з них найбільше овочі («мінус» 18,2%), яйця (-7,6%), фрукти (-1,3%), соняшникова олія (-0,8%).

🛒 Серед непродовольчих товарів, за останній звітній місяць подешевшали одяг і взуття («мінус» 4,8%), серед послуг – послуги відпочинку і культури (-0,5%).

💡 Після підняття тарифів на е/е у червні, тарифи на ЖК-послуги у липні майже не змінились.

⛽ Продовольча дезінфляція компенсувала негативні наслідки зростання цін, насамперед, на паливо  (+7,3%), що збільшились після повернення на нього повних довоєнних податків з 1 липня (утім ефект перекладання податків на ціни є ще неповним), а також зростаючих цін і тарифів на деякі споживчі послуги.

📈 Загалом споживча інфляція з початку року становила 4% (до грудня 2022). За 7 місяців з початку року найбільше подорожчала е/е (+69,7%) та овочі (+24,4%), найбільше подешевшали – яйця (-36,3%) та паливо (-9,9%).

📈 У липні у річному вимірі споживча інфляція загальмувала до 11,3% (для порівняння у Польщі – 10,8%, Угорщині – 17,6%). Це найнижчий рівень інфляції з початку війни (13,7% - у березні 2022 року, 10,7% - у лютому 2022 року).

🤔 Річна інфляція сповільнюється 7-й місяць поспіль з темпами, які виявились більш швидкими, ніж очікувалось. Виходячи з поточних тенденцій, у серпні є всі підстави очікувати продовження тренду на дезінфляцію. Через все ще відносно вищу базу порівняння минулого року річна інфляція продовжить сповільнюватись,  скоротившись до рівня меншого за 10% у найближчі місяці. Така інфляційна динаміка буде вагомим аргументом на користь продовження скорочення облікової ставки НБУ на наступному засіданні 13 вересня.

🏦 За першу половину 2023 року банківська система показала фінансовий результат +67,6 млрд. грн.

📄 За даними НБУ, за січень - червень банки продемонстрували значне покращення у фінансовій звітності:

📌 чистий прибуток склав 67,6 млрд. грн. (проти збитку 4,6 млрд. грн. за аналогічний період минулого року);

📌 рентабельність капіталу зросла до 56% (проти «мінус» 4% у першій половині 2022 року);

📌 нарахований за першу половину року прибуток перевищив його сплату за весь 2021 рік, що до війни був історично найприбутковішим для банків за часів незалежності.
 
🔸 Головними чинниками забезпечення прибутковості у 2023 році є:

📌 Зростання процентних доходів, насамперед від операцій з державними цінними паперами (депозитними сертифікатами, ОВДП). Процентні доходи складають 67,2% всіх доходів банків. Проти першого півріччя минулого року чисті процентні доходи (за мінусом процентних витрат) зросли на 40,8%.

📌 Зменшення відрахувань в резерви під кредитні ризики через уповільнення визнання банками непрацюючих кредитів. У першій половині 2023 року такі відрахування становили 4,6 млрд.грн. (проти 57,9 млрд. грн. за аналогічний період минулого року). В цілому із початку повномасштабної війни банки сформували резерви під кредити на 103 млрд грн.

🛡 Високий рівень прибутковості є першою лінією захисту капіталу банків. На 1 липня 2023 року норматив адекватності регулятивного капіталу становив 23,77% (при мінімумі – 10%), що є рекордним показником за останні 20+ років, за які доступна співставна статистика.

📊 У першому півріччі прибутковими були 57 банків, збитковими – 8 банків (збиток останніх 0,1 млрд.грн.).

☝️ Вкотре наголошу, що більш точні дані в т.ч. щодо фінрезультату буде отримаємо після стрес-тестів. За їх підсумками можливий перегляд показників активів, прибутку і капіталу окремих банків. Утім на сьогодні ризики погіршення якості активів і можливої докапіталізації є контрольованими. Банківська система зберегла стійкість, довіру вкладників і демонструє ознаки відновлення кредитування.

🏦Парламент підтримав законопроєкт N6529 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) прийняти у другому читанні та в цілому.

📍Законопроєкт встановлює зміни положень Закону України «Про санкції» щодо нерозповсюдження обмежувальних заходів (санкцій) на сплату податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та погашення податкового боргу.

Що змінилось до другого читання?

📍Встановлено 4 види заходів, які здійснює контролюючий орган з метою реалізації санкції прийнятих РНБО;
📍ПК доповнено механізмами реалізації таких заходів до підсанкційних осіб.

📍Доповнено норми щодо заборони перебування підсанкційного суб’єкта на спрощеній системі оподаткування (ст.ст. 291, 298, 299 підстави та механізм анулювання реєстрації платником єдиного податку);

Набрання чинності законопроекту синхронізовано з нещодавно ухваленим Законом N3223, який запроваджує публічний Державний реєстр санкцій.

🚛 Триває пошук шляхів розширення експорту української аграрної продукції.

🌽 Цього року, за прогнозами Української зернової асоціації, очікуємо кращий врожай зернових, зернобобових і олійних культур, ніж торік.

⚓️ В умовах блокади Чорного моря та спроб росії знищити дунайську портову інфраструктуру дедалі більшого значення набуває вирішення проблеми розширення експорту суходолом.

🌉 У цьому контексті 8 серпня Уряд схвалив важливе рішення і подає закон щодо ратифікації міждержавної угоди між Україною та Молдовою про будівництво моста через Дністер. Цей проект розрахований на збільшення пропускної спроможності для вітчизняної продукції (зокрема, аграрної) у напрямі держав південної та південно-східної Європи.

🇵🇱 Наші польські друзі допомогли збільшити експорт українського зерна через свої Балтійські порти у червні до 260 тис. тонн – удвічі більше, ніж три місяці тому.

✏️ Однак, ураховуючи обмежені можливості існуючої портової інфраструктури у Польщі, країна почала опрацьовувати питання щодо будівництва нових спеціалізованих портів виключно для транспортування зернових – «агропортів».

🇱🇹 Також Польща розпочала переговори з Литвою про перенесення точки здійснення фітосанітарного контролю з українсько-польського кордону на суходолі безпосередньо у литовські порти, щоб потяги з українським зерном рухались територією цих країн без зупинки аж до місця перевантаження до морських зерновозів.

🇪🇸 Це дуже важливі рішення – адже у минулому маркетинговому році другим напрямом відвантаження пшениці та кукурудзи після Китаю була Іспанія з часткою понад 18%.

ВР оподаткувала он-лайн казино податком з обороту.

Це принесе в бюджет додатково щонайменше 1,5 млрд на рік.

Цікава дискусія відбулася в залі з захисниками грального бізнеса.