📈 Інфляція у Єврозоні продовжує сповільнюватись.

За підсумками липня у річному вимірі вона зменшилась до 5,3% порівняно з 5,5% у червні та 6,1% у травні.

📉 Інфляція стала мінімальною з початку 2022 року.

🔋 Головний драйвер її зменшення – падіння цін на енергоносії (на 6,1%).

По країнах, які вже оприлюднили свою статистику:

🇦🇹 Австрія – 7,0% (проти 8,0% у червні);
🇧🇪 Бельгія – 4,14% (4,15%);
🇩🇪 Німеччина – 6,17% (6,38%);
🇪🇸 Іспанія – 2,3% (1,9%, підвищилась і вийшла за цільовий показник);
🇮🇹 Італія – 6,0% (6,4%);
🇳🇱 Нідерланди – 4,6% (5,7%);
🇵🇹 Португалія – 3,1% (3,4%);
🇸🇮 Словенія – 6,1% (6,9%);
🇫🇷 Франція – 4,3% (4,5%);
🇭🇷 Хорватія – 7,4% (7,6%).

🏦 Жорстка грошово-кредитна політика Європейського центрального банку приносить свої результати –
інфляція поступово зменшується.

🧐 Однак експерти не виключають, що у вересні ЄЦБ доведеться для закріплення тенденції зробити ще один, вже десятий цикл підвищення відсоткових ставок.

🇺🇸 Міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило рейтинг США з ААА до АА+.

🏆 Наш ключовий партнер утримував найвищу позицію в шкалі Fitch з 1994 року.

🤔 Причини, які дали підстави для зниження рейтингу, були визначені такі:

📌 очікуване погіршення фінансового становища протягом наступних трьох років;

📌 високе, і таке, що продовжує зростати, боргове навантаження;

📌 послаблення управління в останні два десятиліття, що виявлялось у неодноразових скасуваннях лімітів державного боргу рішеннями в останню хвилину;

📌 зростання дефіциту федерального бюджету США (у агентстві оцінюють цей показник як 3,7% ВВП у 2022 році, 6,3% ВВП у 2023 році, 6,6% ВВП у 2024 році та 6,9% ВВП у 2025 році);

📌 підвищення відсоткових ставок та впровадження жорсткої політики ФРС;

📌 загальна тенденція до переходу економіки у рецесію.

📄 Прогноз по рейтингу – стабільний.

🏢 Таким чином Fitch приєднався до S&P, яке знизило рейтинг до значення АА+ у 2011 році після тодішньої кризи зі стелею державного боргу, тоді як у Moody`s США продовжує утримувати планку ААА.

💁‍♂ Чи означатиме це щось серйозне для США? Думаю, що ні.

📌 Економіка країни зросла у другому кварталі у річному вимірі на 2,4%.

📌 Інфляція під впливом політики ФРС знижується.

📌 Демократам і республіканцям вдалось домовитись про скорочення протягом наступних 10 років дефіциту федерального бюджету на 1,5 трлн. доларів та тимчасове скасування стелі державного боргу до початку 2025 року, що дозволить знизити рівень політизації цього питання на президентських виборах восени 2024 року.

🇬🇧 Банк Англії підвищив процентну ставку до максимуму за 15 років.

🏦 Як і передбачали експерти, було прийнято рішення збільшити ставку на 25 б.п. – з 5,0% до 5,25%.

☝️ При цьому було підкреслено, що вона буде «підтримуватись на достатньо обмежувальному рівні протягом достатньо довгого періоду часу, доки інфляція не повернеться до цільового показника у 2%».

🤔 Що цікаво – вперше у цьому році члени комітету з грошово-кредитної політики Банку Англії запропонували відразу три можливі варіанти:

📌 шість членів комітету з дев’яти запропонували рішення, яке і було підтримано, щодо збільшення ставки на 25 б.п.;

📌 два члени комітету пропонували підвищення на 50 б.п. – до 5,5%;

📌 один член комітету висловився за збереження ставки на рівні 5,0%.

📈 Після оголошення рішення комітету був озвучений прогноз щодо очікуваного рівня інфляції у Великобританії.

🗓 За підсумками липня вона має скласти 7% (буде оприлюднено органами статистики через два тижні), жовтня – близько 5%, до кінця року – до 4,9%, а вийти на цільовий показник у 2% розраховують лише у другому кварталі 2025 року.

🇨🇿 Вартість запозичень в Чехії залишено на більш ніж 20-тирічному максимумі.

🏦 Провів чергове засідання і Центральний банк Чехії.

💁 На ньому вирішили зберегти основну ставку репо на рівні, встановленому у червні 2022 року – 7,0%.

🙅 Окрім цього, керівництво регулятора оголосило про офіційне завершення режиму валютних інтервенцій, який було запущено у травні 2022 року, однак з листопада 2022 року він де-факто не використовувався.

🤔 Щодо перспектив: більшість експертів припускають, що зменшення інфляції на фоні падіння витрат домогосподарств і послаблення шоку від цін на енергоносії дозволить ближче до кінця року перейти до пом’якшення грошово-кредитної політики і зменшення процентної ставки.

📈 За підсумками червня інфляція у Чехії у річному вимірі зафіксована на рівні 9,7% проти 11,1% у травні.

🚜 В Україні тривають жнива.

🌽 Станом на п’ятницю намолочено майже 16,6 млн. тонн зерна нового врожаю, зібраного з площі 3 782 тис. га, у тому числі:

🔗 пшениці – 12,5 млн. тонн; 
🔗 ячменю – 3,8 млн. тонн;
🔗 гороху – 306,4 тис. тонн.

🔗 Триває збирання озимого ріпаку, маємо 3,3 млн. тонн насіння.

🧑‍🌾 Дуже гарні новини надійшли від Української зернової асоціації.

🌻 За її оцінками, Україна збере у цьому році 76,8 млн. тонн зернових і олійних культур – на 7,8 млн. тонн більше порівняно з попереднім прогнозом, і на 3 млн. тонн більше, ніж торік, хоча посівні площі у цьому році на 2,2 млн. га менше, ніж у 2022 році.

Прогноз по окремих позиціях:

📌 кукурудза – 26,9 млн. тонн (+2,7 млн. тонн порівняно з попереднім прогнозом; у 2022 році - 27,3 млн. тонн), експорт – 22 млн. тонн;

📌 пшениця – 20,2 млн. тонн (+2,3 млн. тонн; у 2022 році - 20,2 млн. тонн); експорт у нинішньому 2023/2024 маркетинговому році – 15 млн. тонн;

📌 соняшник – 13,9 млн. тонн (+1,2 млн. тонн; у 2022 році - 11,1 млн. тонн), експорт – 1,1 млн. тонн, переробка насіння соняшнику – 12,5 млн. тонн;

📌 ячмінь – 5,2 млн. тонн (+0,8 млн. тонн; у 2022 році - 5,8 млн. тонн), експорт –  2,6 млн. тонн;

📌 соя – 4,8 млн. тонн (+0,4 млн. тонн, у 2022 році – 3,7 млн. тонн), експорт – 3,3 млн. тонн;

📌 ріпак –  3,9 млн. тонн (як і у 2022 році), експорт – 3,7 млн. тонн.

🌤 Поліпшення прогнозу пояснюється сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур.

🚛 Головні виклики, що стоять перед нами – організація зберігання продукції та розширення експортної логістики.

🏢 Два важливі рішення, прийняті Урядом:

💸🪖 виділити 95 млн. грн. на потреби громадян, які перебувають на деокупованих територіях або евакуюються із зони бойових дій (у нас лінія фронту простягається на понад 1000 км, інтенсивність боїв на сході та півдні з кожним днем підвищується); діти та особи з інвалідністю можуть отримати по 3 тис. гривень, інші особи – по 2 тис гривень;

💸🍅 надати допомогу жителям Херсонської та Миколаївської областей, які внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС втратили врожай на городах та присадибних ділянках. Їм буде виплачено компенсацію по 3 тис. гривень за кожну сотку земельної ділянки городу. Максимальна сума компенсації – до 100 тис. гривень. На ці цілі згадані області отримають 271 млн. гривень.

🤝 Держава і надалі піклуватиметься про тих, хто потерпає від розв’язаною державою-агресором повномасштабної війни.

🙏 Дякуємо нашим міжнародним партнерам, які допомагають фінансувати важливі програми державної підтримки громадян.

⛽ Goldman Sachs суттєво зменшив прогноз цін на газ у Європі.

📉 Слабкий промисловий попит та розвиток альтернативної енергетики, висока наповненість сховищ газу чинять значний тиск на ціну на нього.

🔍 Аналітики Goldman Sachs зробили прогнози цін на індекс TTF до літа 2025 року включно:

📌 серпень-жовтень 2023 р.: 33 євро/МВтч (порівняно з 90 євро/МВтч у попередніх очікуваннях);

📌 зима 2023/2024 рр.: 48 євро/МВтч (93 євро);

📌 літо 2024 р.: 45 євро/МВтч (94 євро);

📌 зима 2024/2025 рр.: 46 євро/МВтч (84 євро);

📌 літо 2025 р.: 38 євро/МВтч (50 євро).

📉 Таким чином, прогнози переглянуто у бік зменшення у 1,3-2,7 рази.

🛒 Скорочення споживчих витрат сприяло збільшенню запасів готової товарної продукції, що знизило промисловий попит на газ.

🏭 За слабкої промислової активності ціни на газ повинні залишатися досить низькими, щоб мати можливість конкурувати з вугіллям у процесі виробництва електроенергії.

Для нас такі тенденції на газовому ринку – гарна новина, адже:

📌 це зменшення витрат на виробництво української товарної продукції та можливість зберігати доступні ціни на газ та теплову енергію для домогосподарств;

📌 росія недорахується багато мільярдів доларів надприбутків за продаж свого блакитного палива.

Важливе про макропрогноз від НБУ.

https://glavcom.ua/publications/koli-zakinchitsja-vijna-i-do-choho-hotuvatisja-ekonomitsi-shcho-hovorit-ostannij-makroprohnoz-nbu-947074.html

💵 Прямі збитки, завдані внаслідок повномасштабної російської агресії, перевищили 150 млрд. доларів.

🔍 KSE Institute, який разом із численними українськими і міжнародними партнерами робить аудит збитків, оновив дані станом на червень місяць.

🏚 Найбільших втрат зазнав житловий сектор – 55,9 млрд. доларів. Зруйновано або пошкоджено 167,2 тис. будинків (зокрема, 147,8 тисяч приватних, 19,1 тисяч багатоквартирних).

⚓️ На другому місці інфраструктурні об’єкти – 36,6 млрд. доларів (19 аеропортів і аеродромів, 126 залізничних вокзалів і станцій, колії, автошляхи, портові термінали у Херсонській області після підриву Каховської ГЕС). Ця сума збільшиться після оцінки атак на чорноморські і дунайські порти після виходу росії з зернової угоди у липні.

Далі збитки розподілилися так:

🏭 активи підприємств, промисловість – 11,4 млрд. доларів;

🏫 освітня сфера – 9,7 млрд. доларів;

💡 енергетика – 8,8 млрд. доларів;

🚜 аграрний сектор та земельні ресурси – 8,7 млрд. доларів;

🌳 лісовий фонд – 4,5 млрд. доларів;

🛞 транспортні засоби – 3,1 млрд. доларів;

🏥 сфера охорони здоров’я – 2,8 млрд. доларів;

🏬 житлово-комунальне господарство – 2,7 млрд. доларів;

🏪 сфера торгівлі – 2,6 млрд. доларів;

🏨 сфера культури, туризму та спорту – 2,4 млрд. доларів;

🏛 адміністративні будівлі – 0,5 млрд. доларів;

📱 цифрова інфраструктура – 0,5 млрд. доларів;

🏩 соціальна сфера – 0,2 млрд. доларів.

росія за все заплатить!

Хочу привітати з одуженням одного найбільш хворобливого члена КРАІЛ.

Дякувати Богу минулося, а кворум поновлений. Ніщо не заважає прийняттю важливих державницьких рішень.

Принагідно на випадок наступних випадкових захворювань, пропоную свої послуги поважним посадовцям як доктор. Щось підказує, що їх лікування лежить в площині саме мого фаху.

📱Чергові новини з проєкту діджиталізаціі ДПС.

Публічною установою - Центральне агентство з  управлінням проектами (СРМА ) обрано переможця тендеру із закупівлі програмного забезпечення для «Е-аудиту».

Це українська компанія  ТОВ «АМЕДІА».
💁🏻‍♂️Е - аудит є однією з основних складових діджиталізаціі ДПС, що повинна значно скоротити кількість документальних перевірок платників. Запуск е-аудиту в тестовому режимі планується на кінець 2024 року.

❕У державній програмі «5-7-9%» з’явиться новий напрямок.

🏭 Кошти в рамках неї виділятимуться для компенсації відсоткової ставки по кредитах, наданих для відновлення пошкоджених росіянами ТЕС і ТЕЦ.

💰 Обсяги фінансування не дуже великі – 7,6 млрд. гривень (для порівняння: з дня введення воєнного стану видано у рамках програми «5-7-9» кредитів на загальну суму 131,7 млрд. грн., а від її старту – на 221,3 млрд. грн.).

🪫 Важливо, що такі кредити видаватимуться виключно на відновлення зруйнованих та пошкоджених енергоблоків, а не на планові чи капітальні ремонти (на останні будуть інші джерела фінансування поза межами державної програми «5-7-9%»).

🔋 Ще одна принципова позиція – йтиметься не про відновлення «як було», а за філософією «build back better». У нас є спільний проект з ЄБРР щодо низьковуглецевої реконструкції об’єктів генерації. Фокус цього проекту буде перенесено на відновлення генеруючих потужностей.

🔍 Досягнуто згоди, що найближчим часом ЄБРР та PwC зроблять аналіз вугільних ТЕС та ТЕЦ, оцінять завдані збитки та сформують перелік об’єктів для участі у програмі.

☑ Після цього буде розроблено план дій щодо залучення фінансування для переведення генерації на альтернативні низьковуглецеві джерела енергії.

🤝 Переконаний, що поєднання державної підтримки з капіталом приватним і міжнародних фінансових інституцій дасть синергетичний ефект для розвитку української енергетики.

🏆 Маємо новий рекордний показник міжнародних резервів за часів незалежності.

💰 На початок серпня міжнародні резерви України склали 41 718,6 млн. дол., оновивши попередній рекорд за часів незалежності, досягнутий місяць тому (показник на 1 липня – 39 025,5 млн.дол.). 

📈 За липень міжнародні резерви зросли на 6,9% (+2 693,1 млн. дол.), з початку року – на 46,4% (+13 224,6 млн.дол.). У 2023 р. міжнародні резерви зростають безперервно останні 5 місяців (з березня).

📊 Тенденції останніх місяців щодо динаміки міжнародних резервів не змінюються. На притік валюти і збільшення резервів у липні вплинули значні надходження міжнародної допомоги, які перевищували виплати за державним боргом у валюті та обсяги інтервенцій НБУ на підтримку фіксованого курсу:

💵 У липні Україна отримала 4 454 млн. дол. зовнішньої фінансової допомоги (це макрофінансова допомога від ЄС, гранти від США та інших країн, пільговий кредит від Світового банку під гарантії уряду Японії) і 227,3 млн. дол. від розміщення валютних ОВДП. Тоді як на погашення і обслуговування держборгу у валюті Україна сплатила 394,6 млн. дол. (в т.ч. за валютними ОВДП – 319,6 млн.дол.).

💵 Чисті інтервенції НБУ на міжбанку (продаж валюти з резервів мінус її купівля) у липні становили до 1 860,5 млн. дол. Для порівняння середньомісячний обсяг чистих інтервенцій за перші 7 місяців 2023 року – 2 013 млн.дол.

💵 За рахунок курсової переоцінки фінансових інструментів резерви у липні зросли на 266 млн.дол.  

🗓 За оцінками НБУ, міжнародні резерви наразі еквівалентні 5,6 місяців майбутнього імпорту при рекомендованому мінімумі 3 місяці. Це адекватний рівень резервів, достатній для підтримки фіксованого курсу і стабілізації валютних очікувань у короткостроковій перспективі. Прямий наслідок збільшення міжнародних резервів у 2023 році – укріплення і стабілізація готівкового курсу гривні до долара з початку року.

🔻 Великі європейські компанії зазнали 100 млрд. євро прямих збитків від діяльності в росії.

🔍 До такого висновку дійшли у Financial Times, проаналізувавши звіти 600 європейських компаній, що працювали чи працюють у росії.

🏢 Серед них 176 бізнесів підтвердили зниження активів та збитки, понесені унаслідок закриття, продажу або скорочення діяльності на території держави-агресора.

Натомість:
🔗 220 іноземних компанії продовжують діяльність у росії без усяких обмежень;
🔗 179 – продовжують діяльність, проте не інвестують у розвиток;
🔗 153 – скорочують лише деякі операційні процеси;
🔗 504 – тимчасово призупинили діяльність у росії, але з можливістю повернення.

💁‍♂ У мене для усіх цих бізнесів дві неприємні новини:

📌 удавка для «почекунів» кращих часів у росії буде ставати все більш жорсткою: ті, хто виходив з російського ринку першими, у 2022 році, продали бізнес дорожче і понесли менші збитки, ніж нестимуть ті, хто виходитиме пізніше. Останні вже отримали 10% податку на продаж активів у росії (тамтешній міністр фінансів на минулому тижні заявив, що чув про «готовність» іноземного бізнесу до ставки 15%) + сплатять підписаний на днях путіним податок на війну у розмірі 10% від надприбутку (приміром, група Raiffeisen Bank підрахувала, що їй доведеться сплатити до російського бюджету 100 млн. євро);

📌 у росії набирає обертів процес «скасування приватизації»: тільки за останні тижні генпрокуратура держави-агресора подала позови з вимогою повернути державі акції «Волжского оргсинтеза» (найбільшого хімічного підприємства у Європі), «Метафракс Кемікад» (одного з найбільших виробників метанолу і формаліну), великого рибопромислового холдингу «Тефіда» та ще низки підприємств під наступним приводом – «утрата Россией экономического суверенитета и переход собственности под контроль либо граждан других государств, либо иностранных юридических лиц».

⚖ У росії немає ніяких термінів позовної давності, не кажучи вже про справедливе правосуддя – суд задовольнить усі прохання прокуратури!

❌ Сьогодні ті іноземні компанії, які ще продовжують працювати у росії, можуть щось втратити, а завтра – втратять взагалі все, без жодної компенсації.

Тож припиняйте псувати собі історію, репутацію і карму – продавайте усі свої активи та полишайте росію, поки ще є така можливість!

🏅 АТ "Українська оборонна промисловість" (колишній державний концерн "Укроборонпром") зайняв 65 місце у рейтингу найбільших військово-промислових компаній світу.

📈 У першій сотні нікому не вдалося піднятися в рейтингу Defense News вищими темпами, ніж «УОП». За підсумками 2022 року наше підприємство підвищилось на 24 позиції (з 89 місця за підсумками 2021 року).

💵 Дохід компанії збільшився на 70% - з 754,57 млн. доларів у 2021 році до 1 284,65 млн. доларів у 2022 році.

💪 Але вважаю, що це не межа для провідного підприємства ВПК України, якому цілком по силам завершити нинішній рік мінімум у Топ-50.

✊ Тож бажаю нашим зброярам рости і розвиватися. Попри величезну військову допомогу від союзників, ЗСУ сподіваються на збільшення виробництва вітчизняної зброї та боєприпасів.

🇩🇪 До речі, наш партнер Rheinmetall AG, з яким розраховуємо вже найближчими місяцями розгорнути спільне виробництво і ремонт броньованої техніки, підвищився у рейтингу на 10 позицій і зайняв 19 місце.

👇 Ознайомитись з повним рейтингом можна за посиланням: https://people.defensenews.com/top-100/