Данило Гетманцев
21.2K subscribers
1.66K photos
357 videos
86 files
1.38K links
Все про податки та закони від Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua

Мій профіль на FB: https://www.facebook.com/danil.getmantsev
Download Telegram
🤬 Підрив рашистами Каховської ГЕС – жахливий за своїми масштабами акт порушення звичаїв війни та екоциду.

Усі наслідки цього терористичного акту зараз важко уявити. Мова йде про десятки затоплених і підтоплених населених пунктів, в яких проживає сотні тисяч населення. Знищення біорозмаїття на прилеглих територіях. Підвищення ризиків ядерної безпеки для Запорізької АЕС.  Порушення водопостачання для Півдня України і АРК, що чекає на своє звільнення. Це одна з найбільших екологічних і техногенних катастроф у світі за останні десятиріччя.

Які ще мають бути докази для повної ізоляції країни - терориста і її посіпак цивілізованим світом? Україна била в набат про ризики руйнування Каховської ГЕС ще восени минулого року. Не потрібно очікувати на наступні катастрофи, аби діяти більш рішуче.

Включити росію в «чорний список» FATF, відключити повністю від SWIFT, запровадили максимально жорстке торгівельне ембарго, що позбавить терористів більшої частини доходів, забезпечити нашу, якщо не перевагу, то хоча б рівновагу, у військовій техніці і обладнанні.

Впевнений, що кожен такий злочин зміцнює нашу лють і підтримку демократичними країнами. Тому результат – відповідь не забариться.

Росіяни, наслідки цього і всіх інших терактів для вас будуть ще більш жахливими. Як свідчить історія, від «гойди» до колективного прозріння і каяття – дуже короткий шлях. От тільки рахунок за злочини ваших правителів доведеться оплачувати вам протягом наступних десятиліть. Єдине, що ви можете зробити зараз, принаймні спробувати, це пришвидшити падіння путінського режиму і дати шанс наступним поколінням спокутати свою провину.
Хотів би принагідно звернутися до валютних обмінників, в т.ч. банків.

Друзі, розумію, можливо у пошуку додаткової маржинальності, ви трошки забулися і забули, що в країні війна.

Саме тому напевно вирішили запровадити додаткову комісію за обмін «зношених» купюр, серед яких зношеними вважаються навіть помʼяті або з малесенькими цяточками у куточку.

Оця цяточка може вам надто дорого коштувати. Якщо точніше - ліцензію.
Нацбанк вже займається цією проблемою. А громадян прошу повідомляти мені у телеграм канал про факти безпідставної відмови від обміну валют та/або вимагання обмінниками додаткових комісій.
🇺🇦🇪🇺 Підписано Угоду з ЄС про участь України у програмі Європейського Союзу «Механізм «Сполучення Європи».

🚊 Ця програма передбачає розвиток транс’європейських мереж у сфері транспорту та енергетики.

🛣 Для нас, як для майбутнього члена ЄС, який нині є для України головним торговельним партнером, вкрай важливо мати якісне і ефективне транспортне сполучення, сучасні пункти пропуску через державний кордон залізницею та автомобільним транспортом (ураховуючи блокування морських шляхів для переважної більшості номенклатури української продукції, а після їх майбутнього розблокування – збереження на роки високої мінної небезпеки).

🔌 Також маємо зробити додаткові кроки з розбудови мереж для розширення можливостей з експорту-імпорту електроенергії у рамках спільної роботи з ENTSO-E.

💶 Участь у програмі «Механізм «Сполучення Європи» - це ще й дуже вигідний для України інструмент фінансування великих інфраструктурних проектів, адже:

📌 загальний бюджет програми до 2027 року – 21 млрд. євро;

📌 країна-заявник має профінансувати лише 50% від кошторисної вартості проектів (власними коштами або за допомогою МФО), а інша половина – покривається з бюджету програми ЄС.
💁🏻‍♂️Завтра спільно з Сергієм Марченком та Михайлом Федоровим беру участь у важливому заході — «Економічний форум: Ключові антикорупційні та інституційні зміни для Відновлення України», організованим Українською Радою Бізнесу та Національною бізнес-коаліцією.

Поспілкуємося в межах перших двох секціях — присвячених оцінці ефективності роботи БЕБ та діджиталізації ДПС.

Буде цікаво. Доєднуйтесь.
Трансляція заходу буде на Facebook-сторінці Української Ради Бізнесу.
🏦Станом на 1 травня частка непрацюючих кредитів (NPL) становила 39,3%.

📈За квітень обсяг NPL збільшився на 1,2 млрд. грн. до 435,3 млрд. грн., а їх частка від загального кредитного портфелю зросла на 0,5 в.п. до 39,3%.
💁🏻‍♂️Через повномасштабну війну і погіршення якості активів банків показник NPL погіршується 14-й місяць поспіль. На 1 березня 2022 року частка NPL у кредитному портфелі становила 26,6%. За час війни обсяг непрацюючих кредитів зріс на 43% (+130 млрд. грн.).
Отже, тенденція до зростання непрацюючих кредитів залишається, хоча у 2023 році цей процес помітно пригальмував. Визнання банками NPL пришвидшиться після завершення діагности якості активів і достатності капіталу найбільших 20 банків з боку НБУ. Очікується, що частка NPL може сягнути до 50% (30% від діючого кредитного портфелю на початок війни).

Поточні фінансові показники сектору є адекватними, аби «переварити» очікуване зростання непрацюючих кредитів:
📍Норматив адекватності регулятивного капіталу на 1 травня – 21% (має бути не менше 10%)  
📍Прибуток банків за 4 місяці 2023 року + 44 млрд. грн. (прибуток з врахуванням результату минулого року + 66,8 млрд.грн.)
📍Відрахування в резерви під можливі збитки за кредитами – 107 млрд. грн. (на 1 квітня)
Розчистка «проблемних» активів банків і суттєве нарощування кредитування – два ключових завдання, які стоятимуть перед банками, банківським регулятором, фінансовою владою країни після завершення війни. Повномасштабне відновлення вимагатиме ширшого залучення банків до відбудови і збільшення кредитного портфелю до ВВП. Такий рівень був помітно нижчим, ніж у сусідніх країнах ЄС, і до війни (за даними Світового банку, у 2021 у Литві – 37,5%, Польщі – 46,4%, Чехії – 53,7%, тоді як в Україні 23,5% ВВП).  

💁🏻‍♂️Упевнений, що з врахуванням минулого досвіду скорочення частки NPL, послідовного регулювання, спрямованого  повернення банків до ринкових умов, міжнародної підтримки, яка продовжує визначати значний рівень ліквідності в системі, структури капіталу, де 80% припадає на державні і іноземні банки, банківська  система має успішно справитись із зазначеними викликами. Утім багато чого в активізації здорового кредитування буде залежати від реалізації широкої повістки реформ по вступу до ЄС, насамперед, у частині зміцнення верховенства права.  
Відверто шокований масовістю звернень щодо додаткових комісій при обміні валюти, безпідставно кваліфікованої обмінниками як зношена.
❗️Менш ніж за добу понад 400.

Велика кількість скарг стосується і порушень з боку державних банків. Поряд з цим більша кількість скарг на нелегальні обмінники (увага МВС!).
Обговорили з керівництвом Нацбанку. Державні банки та фінансові компанії днями отримують жорсткі попередження про неприпустимість такої поведінки. Для тих, хто не зрозуміє — за попередженнями підуть санкції.
Комітет рекомендував прийняти у першому читанні за основу законопроєкт N9230 "Про валюту і валютні операції" щодо відповідальності за порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту.

💁🏻‍♂️Необхідність прийняття Закону зумовлена ситуацією, яка склалася з вітчизняними підприємствами-експортерами, коли вони поставили свої товари та послуги покупцям з російської федерації або республіки білорусь ще до початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України та досі не змогли отримати кошти від таких контрагентів.

Внаслідок цього українським експортерам загрожує відповідальність відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" за неодержання грошових коштів за договором та порушення строку розрахунків, встановленого законом.

📑Тобто, законопроєкт передбачає звільнення резидентів України - суб’єктів господарювання, які за операціями з експорту товарів/послуг, поставлених контрагентам – резидентам рф або республіки білорусь до 24 лютого 2022 року, не одержали грошових коштів від таких контрагентів, від відповідальності.
📑Комітет розглянув законопроєкт N8139 та альтернативні до нього — було вирішено рекомендувати прийняти доопрацьований  Комітетом законопроєкт «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» за основу

📑Також Комітетом рекомендовано прийняти доопрацьований законопроєкт України N8176 про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України в першому читанні за основу.


💁🏻‍♂️Окрім того, що прийняття даних законопроєктів допоможе якомога швидше виконати міжнародні договори України у сфері охорони людського життя на морі, також це створить комфортні умови забезпечення ефективності проведення морською пошуково-рятувальною службою операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі, в морському пошуково-рятувальному районі України.

👇🏻Зазначеними законопроєктами пропонується надати пільги по сплаті ввізного мита  та ПДВ при ввезенні в Україну товарів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а саме:

📍морських пошуково-рятувальних суден, які ввозяться для використання виключно в якості пошуково-рятувальних одиниць для проведення операцій з пошуку і рятування людей, що зазнають лиха на морі;

📍суднового спорядження та суднових запасних частин таких суден за кодами УКТ ЗЕД, визначеними в проектах.

📍спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден.
🛃Комітетом рекомендовано прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт N9014-1 про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу

🇪🇺Законопроєкт передбачає розширення можливості використання митних декларацій та електронної транзитної системи, запроваджених внаслідок приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту, для здійснення не лише транскордонних перевезень вантажів (що вже реалізовано), а також і для внутрішніх перевезень вантажів під митним контролем територією України.
🏦Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N9315 про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів за основу

Вказаний законопроєкт розроблений з метою руйнування схеми ухилення від оподаткування ПДВ та акцизним податком під виглядом здійснення операцій з продажу тютюнових виробів магазинами безмитної торгівлі.

💰Нагадаю, що втрати від нелегального обігу тютюнових виробів становлять близько 22 млрд грн на рік.

Законопроєктом пропонується на період до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборонити поміщення у митний режим безмитної торгівлі та продаж (постачання) магазинами безмитної торгівлі, а також розміщення у них вироблених в Україні товарів за товарними позиціями 2401–2404 згідно з УКТ ЗЕД.

❗️Також проєктом пропонується заборонити продаж в Duty Free за однією розрахунковою операцією в обсязі, що перевищує 40 сигарет, або 10 сигар чи 20 сигарил , а також встановити адміністративну відповідальність за порушення такої заборони.
🇪🇺 Комітет рекомендував Парламенту прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт N5762 про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва

📑Законопроєкт передбачає створення правового поля функціонування ринку дистилятів та спиртних напоїв з урахуванням європейських практик, узгодження положень законодавства щодо ліцензування виробництва та продажу спиртових дистилятів та рідин для електронних сигарет, сертифікації в законодавчо регульованій сфері, а також встановлення спрощених процедур отримання ліцензій на виробництво та реалізацію спиртових дистилятів та спиртних напоїв для суб’єктів малого підприємництва, що дозволить забезпечити робочими місцями населення у сільській місцевості, створить додаткові умови для переробки сільськогосподарської продукції.
❗️Разом з Михайлом Федоровим відзвітували про хід діджиталізаціі податкової служби.
Вже сьогодні зроблено досить багато, однак попереду ще більше.

👇🏻Про досягнення і плани - у презентації нижче.
Україна продовжує стабільно фінансувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами.

💸 В останній місяць весни на ці цілі спрямовано 38,8 млрд. гривень, зокрема на:

📌 фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду –  22,7 млрд. грн.;

📌 соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини – 10 млрд. грн.;

📌 підтримку малозабезпечених сімей, надання пільг і житлових субсидій – 3,7 млрд. грн.;

📌 соціальний захист дітей та сім’ї – 2,1 млрд. грн.;

📌 соціальний захист осіб з інвалідністю – 0,3 млрд. грн.

🧾 Усього протягом січня – травня на соціальні виплати виділено 194,8 млрд. грн.

🤝 Вдячні усім свідомим бізнесам, які наповнюють бюджет податками, а також усім нашим міжнародним партнерам, завдяки яким нам вдається виконувати усі наші соціальні зобов’язання перед громадянами.
🏦 Вчора відбулося засідання комітету, на якому ми заслухали інформацію НБУ щодо додаткових заробітків валютних обмінників на «зношених» купюрах.

💵Спочатку про зношеність. Купюра може НЕ прийматися обмінниками, якщо є значно зношеною або пошкодженою.

Ознаки незначної зношеності, при яких купюри приймаються, врегулювані Постановою НБУ #1 від 02.01.2019 (у додатку)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001500-19#Text

Такі купюри обмінники зобовʼязані приймати без жодних доплат. При цьому, критерії для зношеності НБУ перегляне в бік помʼякшення.

За прийняття зазначених купюр не може братися додаткова комісія або застосовуватися інший курс.

📋 У випадку порушення слід звертатися до НБУ онлайн (https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals) або на електронну пошту nbu@bank.gov.ua, використовуючи спеціальну форму (https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection).

🙋 Не треба мовчати. Такі порушення є підставою для позбавлення ліцензій.
Також домовилися врешті прикрити діяльність нелегальних обмінників.
Про них можете повідомляти і в НБУ, і мені
.
💰 Маємо черговий рекордний показник міжнародних резервів

💵 На початок червня міжнародні резерви України склали 37 311 млн. дол., що є найбільшим показником за більш ніж 11 років (з серпня 2011 р.) і є дуже близьким до історичного рекорду (38,4 млрд. дол. на 1 травня 2011 року).

📈 За квітень міжнародні резерви зросли на 3,8% (+1 368 млн. дол.).

👇 Як і в минулі місяці, на притік валюти і збільшення резервів у травні вплинули 2 основні фактори:

📌 Значні обсяги надходжень зовнішньої фінансової допомоги в сумі 3 249 млн. дол. (це макрофінансова допомога від ЄС, грант від США, позика від Світового банку)  і розміщення валютних ОВДП на суму 1 074 млн. дол. Тоді як на погашення і обслуговування держборгу у валюті, включно з МВФ, Україна сплатила 938 млн. дол.

📌 Контрольована ситуація на валютному міжбанку. Через сезонні чинники, порушення у роботі зернового коридору і обмеження на експорт аграрної продукції до сусідніх країн ЄС, баланс попиту і пропозиції валюти на міжбанку прогнозовано погіршився, однак залишився кращим, ніж, зокрема, взимку.

💸 Чисті валютні інтервенції НБУ у травні на підтримку курсу збільшились до 1,9 млрд.дол. (+0,5 млрд. дол. до квітня), проте це все ще нижче, ніж у грудні 2022 – лютому 2023 (2,9 млрд. дол. в середньому на місяць).

За оцінками НБУ, міжнародні резерви наразі еквівалентні 4,9 місяців майбутнього імпорту при рекомендованому мінімумі 3 місяці. Це адекватний рівень резервів, достатній для підтримки фіксованого курсу і стабілізації валютних очікувань.
🤝🏻Дякую Всеукраїнській аргарній раді за цікаву, насичену та подекуди гарячу зустріч з сільськогосподарськими товаровиробниками.

Розумію і розділяю стурбованість аграріїв стосовно нелегального ринку зерна. Погоджуюся із необхідністю продовження відновлення довоєнних правил на прифронтових територіях.

📑Домовилися про необхідність проведення консультацій по деяким законопроєктам, ініційованим ВАР за участю Мінфіну наступного тижня.