❗️Держстат опублікував галузеву статистику за минулий рік

В реальному вимірі за 2022 рік (проти попереднього року):
📉Будівництво впало на 65,1%, в тому числі житлове на 62,4%
📉Промислове виробництво впало на 36,9%, в тому числі добувна промисловість на 37,9%, переробна на 41,2%, виробництво і розподіл е/е, газу, тепла на 30,7%.
📉Вантажообіг впав на 42,7%, пасажирообіг впав на 50,4%.
📉Роздрібна торгівля (оборот) впала на 21,4%

💁🏻‍♂️Цифри падіння у базових галузях дають більше розуміння масштабу і динаміки втрат в економічній активності, спричинених агресією рф.
📊Зокрема, з помісячної динаміки промисловості зрозуміло, що найбільше падіння було у березні минулого року, коли промвиробництво скоротилось більш ніж на половину. Із звільненням півночі та північного сходу у квітні розпочалось поступове відновлення, що тривало до вересня, але воно було зірвано через терористичні обстріли енергетичної інфраструктури з боку рф.

🏭Серед галузей промисловості найбільші втрати зафіксували експортно-орієнтовані галузі, в т.ч. із концентрацією промислових активів у зоні бойових дій (добування залізної руди впало на 61,7%, виробництво коксу впало на 58,2%, металургійне виробництво впало на 66,5%,), енергоємні галузі (хімічне виробництво впало на 62%), галузі, що зазнали важких руйнувань (нафтопереробка), або галузі зав’язані на інші постраждалі сектори (як наприклад виробництво будівельних матеріалів впало на 65,4%).

💁🏻‍♂️Менше постраждали галузі, орієнтовані на внутрішній ринок, насамперед у частині виробництва товарів першої необхідності (харчпром, легка промисловість, фарма), певні види машинобудування, падіння в яких було меншим за загальний показник промислового виробництва. У цьому контексті роздрібна торгівля також очікувано показала менші втрати порівняно з іншими базовими галузями.

Щодо перспектив поточного року, не повинно бути зайвих ілюзій.

🪖Допоки триває війна і зберігається значна невизначеність (щодо військових ризиків, посівної, роботи зернового коридору, міграції населення тощо), відновлення базових галузей буде слабким. З іншого боку, з середини лютого ми не маємо дефіциту е/е в системі та планових відключень. Тому частина негативних очікувань наразі відпала.

Завдання на цей рік в реальному секторі економіці залишається незмінним - стабілізація динаміки базових галузей та створення умов для їх швидкого відновлення після війни.

Китайсько-російська «безграничная дружба» виявляється не такою вже безмежною

❌На минулих вихідних найбільша логістична компанія Китаю припинила морські відвантаження товарів до росії.  

⚓️OOCL Logistics, яка оперує флотом з 70 контейнеровозів (серед них є навіть два судна-криголами), відмовилась відправляти у Владивосток зі своїх складів у Шанхаї та Шеньчжені навіть вже оплачені замовлення.

💭Компанія повідомила своїм російським контрагентам, що вона не прийматиме товари для постачання компаніям з рф, не надаватимуть свої і не завантажуватиме контейнери сторонніх перевізників для доставки у росію.

Причина – запроваджені проти росії обмеження і побоювання щодо вторинних санкцій у разі їх обходження.

🌎OOCL Logistics має понад 140 офісів у 40 державах світу.
🛳️OOCL Logistics належить Orient Overseas – одному з найбільших у світі операторів контейнерних перевезень, штаб-квартира якого розташована в Гонконзі.

💰Контрольний пакет акцій Orient Overseas у 2018 році придбала китайська державна компанія (!!!) Cosco Shipping за 6,5 млрд. доларів.
❗️Підконтрольність державі – це певний сигнал, адже, розуміючи систему прийняття рішень у Китаї, бан на роботу з росією – це точно не смілива самодіяльність менеджменту.

💁🏻‍♂️Це вже третій неприємний для держави агресора дзвіночок від так званих «дружніх країн», що не приєднувались до санкцій ЄС та G7.

🇹🇷З 1 березня Уряд Туреччини розповсюдив серед місцевих компаній список санкційних товарів із забороною постачати їх до росії.

Влада рф спробувала налагодити зупинений Туреччиною «паралельний імпорт» через Казахстан, однак там у відповідь запроваджують з 1 квітня онлайн-систему для відстеження товарів, які привозять до країни з метою подальшого реекспорту для обмеження можливостей обходу санкцій російським компаніям.

🤔Трохи новин для розуміння того, що відбувається у сусідньому Мордорі – зовсім лаконічно.

👌🏻У Тульській області засудили до 2 років колонії батька, який підтримав свою доньку-шестикласницю, яка на початку вторгнення росії в Україну намалювала антивоєнний малюнок.

🏫У Москві скасовують уроки і примусово зганяють старшокласників на лекцію знаного пропагандиста, генерального директора «россия сегодня» кисєльова «про ворогів росії та українських нациків».

❌На Сахаліні за доносом місцевого депутата від «єдиної росії» комунальники знищили графіті зі співачкою Земфірою, яка, за словами донощика, «годами разлагала умы подрастающего поколения трансляцией извращенных западных представлений о жизни».

💁🏻‍♂️«Федеральна служба виконання покарань» запропонували найбільшому виробнику російської зброї корпорації «ростех» «задіяти засуджених для виготовлення і постачання продукції для потреб державної корпорації з розробки, виробництва і експорту промислової продукції» (хто пам’ятає історію часів сталіна – ГУЛАГ ініціює відновлення «шарашок», проте з деякими відмінностями – якщо за часів радянського диктатора туди переводили засуджених «політичних» в’язнів – талановитих інженерів та конструкторів, то у сучасній росії це будуть звичайні кримінальні зеки).  

🍒Ну і вишенька на торті (до цього СРСР навіть у найтоталітарніші роки не додумався) – фсб отримає цілодобовий дистанційний доступ до замовлень усіх операторів служб таксі росії, а також інформацію – якою карткою здійснювалась оплата.

🙂З кожним днем ця територія стрімко віддаляється від стандартів цивілізованого світу.

🤔Дещо дивною є реакція ЗМІ на НЕновину по відновлення ставок оподаткування палива з 1 липня 2023 року.

💁🏻‍♂️Річ в тім, що зазначене рішення ВР прийняла ще в вересні 2022 року, відклавши відновлення ставок на 1 липня 2023 року.

❗️Законопроєкт урядовий.

💁🏻‍♂️Схоже один із заступників керівника БЕБ разом з командою серйозно взявся за викорінення нелегального виробництва тютюну.

❗️Вчора завершено 6 обшуків та припинена діяльність підпільного виробника тютюну в Закарпатській області. Кількома днями раніше, попереджено ввезення на митну територію держави лінії для виробництва тютюну під виглядом лінії з виробництва мила (Одеська митниця).

Такий підхід не можна не вітати.

Важливо аби ці заходи мали не винятковий характер, а стали системними. Та завжди завершувалися вироками суду.

❗️Щодо сплати податку на Google

💰За результатами поданих за ІV квартал 2022 року спрощених декларацій з податку на додану вартість платниками податку задекларовано майже 52.1 млн. дол США або 1,9 млрд. гривень, що більше на 12,1 млн дол або 0,4 млрд. грн. ніж у ІІІ кварталі 2022 року.

Найбільші суми задекларовані: (play.google.com), (apple.com), (google.com), (valvesoftware.com), (playstation.com), (netflix.com), (etsy.com).

💁🏻‍♂️Станом на 01.01.2023 року знаходиться на обліку 86 осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам на митній території України та подають звіти.
🚗У лютому – березні 2023 року такі компанії, як Убер і Болт стали платниками цього податку.

☑️У 2023 році міжнародні компанії вже сплатили податок на додану вартість за постачання електронних послуг фізичним особам на митній території України до державного бюджету України 1,9 млрд. гривень.

Вісім тижнів поспіль нафтове експортне мито дає бюджету росії менше 50 млн. доларів

💁🏻‍♂️Попри запевнення її чиновників про те, що росії вдалося повністю перенаправити на інші ринки потоки нафти після того, як щодо неї були застосовані обмеження.
💲Але востаннє планка у 50 млн. доларів була перевищена на тижні, який закінчився 27 лютого.

При цьому особливих змін ані у ціні на нафту, ані у розмірі мита майже не відбулося:
📌період 15 січня – 14 лютого: середня ціна Urals - 50,5 долара за барель, експортне мито - 1,94 долара за барель;
📌період 15 лютого – 14 березня: середня ціна Urals - 50,8 долара за барель, експортне мито - 1,95 долара за барель.

🤔Отже, якби «повне перенаправлення» відбулося, то федеральний бюджет отримав би навіть трохи більше.
Висновок: або брешуть, або торгують через сірі та чорні схеми, в обхід бюджету.
Або і перше, і друге.

🏦Коли приймали бюджет росії, у розрахунки доходної частини закладали ціну нафти Urals на рівні 70,1 долари за барель.
Ураховуючи, що після початку війни традиційний спред між сортами Urals і Brent коливався у діапазоні 23-36 доларів, це означає, що Brent має коштувати 93-106 долари за барель.
Водночас, він з грудня минулого року торгується нижче ніж 90 доларів, а у березні – у діапазоні 70-80 доларів.
Поки що перспектив суттєвого зростання – не видно.

Отже, і далі зростаючий дефіцит федерального бюджету доведеться затикати за рахунок Фонду національного добробуту.

Про генну інженерію, про те, що людство маніпулює природою впродовж всієї своєї історії і про вплив модифікації генів на наше майбутнє.

Бет Шапіро «Життя, яким зробили його ми»

Рекомендую.

https://youtu.be/SFQCqeZHUG8

💁🏻‍♂️2022 рік став «роком сировинних трейдерів»

💰Війна в Україні і «екстремальна волатильність» на енергетичних ринках (приміром, десятикратне зростання газу до піку у серпні, а згодом падіння на 65% до кінця 2022 року) створили умови, за яких сировинні трейдери отримали рекордні прибутки.
Про це заявили керівники цих компаній на конференції FT Commodities Global Summit, що відбулася у Лозанні.
📄Їх слова підкріплюються оприлюдненими даними фінансової звітності.

🇳🇱Компанія Vitol (Нідерланди) – лідер світового нафтового ринку – заявила, що їй вдалось у 2022 році майже подвоїти свій оборот (505 млрд. доларів проти 279 млрд. доларів у 2021 році). Прибуток не було озвучено, однак експерти вважають, що він зросте більш ніж у 2 рази порівняно з рекордним показником 2021 року і перевищить 10 млрд. доларів.

🇸🇬Торговий дім Trafigura (Сінгапур), який є світовим лідером з торгівлі металами, отримав рекордний прибуток у 3,5 млрд. доларів за IV квартал 2022 року, на додачу до рекордного чистого прибутку в розмірі 7,1 млрд. доларів за фінансовий рік, що закінчився в жовтні 2022 року.

📈Прибуток торговельного дивізіону компанії Glencore до оподаткування склав минулого року 6,4 млрд. доларів (+73% порівняно з 2021 роком).

🇨🇭Компанія Mercuria (Швейцарія) повідомила про чистий прибуток у 2022 році у 3,0 млрд. доларів, що на 140% більше ніж у 2021 році.

Однак керівники сировинних трейдерів визнали, що у 2023 році їм навряд чи вдасться поліпшити чи навіть повторити результати попереднього року через дві ключові причини – сировинні ринки поступово виходять на звичайний рівень волатильності, а криза у банківському секторі може знизити можливості щодо доступу до капіталу.

❗️Вийшли дані по зведеному бюджету у січні - лютому 2023 року

З найбільш важливого:
💰Доходи зведеного бюджету – 351,7 млрд. грн, в тому числі гранти – 88 млрд.грн.
📈Проти аналогічного періоду минулого року доходи зведеного бюджету збільшились на 30% (+80,5 млрд. грн.), але у співставних показниках (без грантів) залишились майже без змін («мінус» 1,4%). Перший місяць був напружений щодо збору податків, у лютому ситуація покращилась.

📈Видатки зведеного бюджету – 481,8 млрд. грн. Проти аналогічного періоду минулого року видатки зросли у 2,2 рази.

🪖Військовий бюджет займає 60% у видатках зведеного бюджету:
▪ Оборона – 49,7%

📌 Безпека і громадський порядок – 11,1%
📌Соцзахист – 16,8%
📌Освіта – 8%
📌Охорона здоров’я – 5,7%
📌Загальнодержавні функції – 5,1% (в т.ч. обслуговування держборгу – 2,8%)
📌Економічна діяльність – 2%
📌Інші функції – 1,6%

Дефіцит зведеного бюджету (з врахуванням кредитування) – 128 млрд. грн., в т.ч. держбюджет – 161,3 млрд. грн. Тобто місцеві бюджети залишались профіцитними (+33,3 млрд. грн.).

Дефіцит із значним запасом було профінансовано за рахунок внутрішніх запозичень (різниця між залученнями і погашеннями - 42,7 млрд. грн.) і зовнішніх запозичень (сальдо – 136,9 млрд. грн.).

💁🏻‍♂️Отже завдяки покращенню адмініструванню податків у лютому, пожвавленню внутрішнього ринку запозичень і ритмічному надходженню зовнішньої допомоги, старт бюджетного року виявився непоганим із певним запасом ліквідності на ЄКР.

🏦Утім ілюзій не має. Країна другий рік живе в умовах жорсткого військового бюджету. Якщо дивитись на державний бюджет, з якого фінансуються військові витрати, то з внутрішніх джерел (податки, неподаткові надходження, сальдо ОВГЗ) ми зібрали за 2 місяці 239 млрд.грн. і стільки ж витратили напряму на оборону.
🪖Допоки триває війна, збільшення простору для фінансування видатків, поза межами військового бюджету і соціальної сфери, забезпечення якої лежить зараз майже повністю на союзниках, знаходиться на боці внутрішніх джерел у детінізації і підвищенні ефективності державних закупівель, на боці зовнішніх – у залученні додаткових коштів на швидку відбудову.

💁🏻‍♂️Продовжуємо слідкувати з тим, що відбувається чи пов’язано з Credit Suisse.

🏦По-перше, пішов у відставку глава Центрального банку Саудівської Аравії Амар аль-Худаірі. Він послався на «особисті причини», однак саме при ньому у листопаді 2022 року головний банк королівства придбав 9,9% акцій Credit Suisse, ставши найбільшим його акціонером. Саме він у відповідь на питання журналістів щодо можливостей надання підтримки швейцарським банкірам оголосив про категоричну відмову, тим самим фіналізувавши питання – чи зможе банк далі працювати.
🤔Зазвичай перед купівлею такого пакету акцій емітент ретельно перевіряється. Чому така перевірка, попри численні матеріали у ЗМІ щодо високо ризикових та вкрай невдалих операцій Credit Suisse не упередила покупця, тим більше настільки професійного як Центральний банк Саудівської Аравії, від укладення угоди – питання.

🏦По-друге, швейцарський регулятор фінансового ринку (Finma) вирішив додатково вивчити ситуацію – як діяли топ-менеджери Credit Suisse напередодні його обвалу.
На доречні зауваження журналістів – а чому це не було зроблено раніше – керівниця Finma Марлен Амстад повідомила, що протягом останніх років регулятором було порушено проти Credit Suisse шість (!!!) виконавчих проваджень.

💁🏻‍♂️Але банк продовжував свої ризикові операції, до останнього – ще наприкінці лютого та початку березня – маніпулював звітністю, аж допоки не обвалився остаточно.
По-третє, банк UBS, який бере участь у поглинанні Credit Suisse, змінить свого керівника. З 5 квітня генеральним директором і головою ради директорів банку замість Ральфа Хамерса стане 62-річний Серджіо Ермотті, який присвятив роботі у банківській системі 47 років (так, це не помилка, його кар’єра розпочалась у 15 років у якості асистента у Cornèr Banque). Він вже очолював UBS, у 2011 році ставши генеральним директором банку після скандалу із залученням у шахрайські схеми і запровадивши значно більш суворі внутрішні корпоративні стандарти. Йому належить знакова фраза: «Я хочу чітко пояснити, що ні особистий інтерес, ні будь-яка сума доходу не дорожчі за репутацію банку». Ермотті очолював UBS майже 10 років – найдовше, ніж будь-хто в його історії. Його принципи і величезний досвід безумовно стануть у нагоді у процесі розчищення «авгієвих стаєнь» Credit Suisse.

🤔Остаточні висновки з історії з Credit Suisse звісно робити рано, але два уроки напрошуються вже зараз.
1. Скільки б років банку не було – 5 чи 167 – не має «абсолютно невразливих» банків, і всесвітньо відомий бренд – не страховка від банкрутства. Особливо якщо топ-менеджмент дозволяє собі те, що дозволяли у Credit Suisse.
2. Коли після світової фінансової кризи 2008-2009 років запровадили нові дуже жорсткі регуляції,  запевняли, що тепер раптового банкрутства великих банків вдасться уникати, «пацієнта» будуть підхоплювати на ранніх стадіях.

Виявилось, що це не зовсім так – доведено у лютому-березні 2023 року. Очевидно, що час іде, з’являються нові інструменти роботи – тож регуляції також мають оновлюватись і йти у ногу з часом. Та й самим регулюючим органам не завадить більша пильність – у режимі 24/7.

❗️Рада директорів МВФ ухвалила програму розширеного фінансування (EFF) для України

Основні параметри програми:
▪ Строк – 48 місяців (4 роки)
▪ Обсяг – 15,6 млрд. дол. (11,6 млрд. SDR)
▪ Перший транш – 2,7 млрд. дол. (2 млрд. SDR),  виплачується одночасно із затвердженням програми
▪ Орієнтовний обсяг на перший рік – 4,5 млрд.дол. (3,3 млрд. SDR)
▪ Перегляд і виплата наступних траншів – поквартально
Ключові завдання програми (агреговано)
▪ Підтримка економічної та фінансової стабільності в умовах надзвичайної невизначеності (через звуження потреби у фінансуванні бюджету, вирішення проблем платіжного балансу, зміцнення банківської системи).
▪ Відновлення стійкості державного боргу. У рамках програми група офіційних кредиторів погодилась продовжити зупинку виплат по обслуговуванню і погашенню боргу перед ними до кінця 2026 р. і прийняти остаточне рішення по реструктуризації до кінця дії програми EFF.
▪ Залучення додаткового зовнішнього фінансування. Програма є частиною пакету підтримки України загальною вартістю 115 млрд. дол., наданих як гарантії фінансування від G7, ЄС та інших донорів.
▪ Просування реформ, які сприятимуть відновленню України на шляху вступу до ЄС у післявоєнний період.
Реалізація програми розрахована на 2 етапи:
▪ Перший (2023-2024 рр.).  Основна увага буде зосереджена на (i) реалізації бюджету на 2023 рік і збільшенні мобілізації доходів, у т.ч. шляхом уникнення нових заходів, які можуть підірвати податкові надходження, (ii) підтримці стійкого зниження інфляції та стабільності обмінного курсу, у т.ч. шляхом забезпечення відповідного рівня валютних резервів, (iii) сприянні довгостроковій фінансовій стабільності, у тому числі шляхом підготовки оцінки стану банківського сектора та оновлення фінансової стратегії, (iv) проведення реформ з покращення державного управління та боротьби з корупцією.
▪ На другому (2025-2027) етапі (i) у монетарній політиці, як дозволять умови, відбудеться повернення до гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції, (ii) у фіскальній політиці прийнято середньострокову стратегію національних доходів разом із посиленням управління державними інвестиціями, (iii) у політиці довгострокового зростання просуватимуться структурні реформи, що сприятимуть підвищенню продуктивності і зміцненню інституцій, для підтримки відновлення та повоєнної реконструкції, в тому числі у контексті вступу до ЄС.

Основні параметри макро-прогнозу від МВФ:
▪ ВВП (реальна зміна): 2023 – «мінус» 3%/+1%, 2024 – 3,2%
▪ Споживча інфляція (кінець року): 2023 – 20%, 2024 – 12,5%
▪ Безробіття: 2023 – 20,9%, 2024 – 11,9%
▪ Реальні зарплати: 2023 – «мінус» 2%, 2024 - +2,5%.
▪ Фіскальний баланс (за виключення грантів): 2023 - 28,2% ВВП, 2024 - 21,7% ВВП
▪ Державний борг: 2023 – 98,3% ВВП, 2024 – 105% ВВП.  
▪ Міжнародні резерви: 2023 – 29,6 млрд. дол., 2024 – 32,4 млрд. дол.
Більше деталей у Меморандумі про економічну і фінансову політику, який буде опубліковано згодом.

❗️Є перші цифри виконання бюджету в частині податкової в березні

Надходження до загального фонду держбюджету становлять 67,8 млрд грн.
План перевиконано на 4,2% або майже на 3 млрд грн.

Суттєве перевиконання показників відбулось з:
📌податку на прибуток (+4,1 млрд грн або +18,6%), що зумовлено граничним терміном сплати податку за результатами квартального (4кв. 2022)/ річного (2022 рік) декларування;
📌акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) (+2,7 млрд грн або у 1,4 раза більше), що пояснюється діями з детінізації ринку тютюну (+2,3 млрд грн або у 1,4 раза більше) та горілки (+0,3 млрд грн або у 1,7 раза більше);
- ПДФО (+1,3 млрд грн або +11,0%), за рахунок виплат заробітних плат військовослужбовцям.

При сплаті ПДВ у сумі 24,4 млрд грн, у березні 2023 року платникам на рахунки відшкодовано найбільшу суму ПДВ за відповідні періоди 2020 та 2021 років:
– 14,5 млрд грн.

Світовий ринок M&A впав до найнижчої позначки за останнє десятиріччя

💰Обсяги злиття та поглинання за І квартал 2023 року склали 575,1  млрд. доларів проти 1,1 трлн. доларів за аналогічний період 2022 року, скоротившись на 48%.

💁🏻‍♂️По ключових регіонах угоди M&A розподілились наступним чином:
⚡️США: 282,7 млрд. дол. (-44%);
⚡️Азійсько-Тихоокеанський: 176,1 млрд. дол. (-29%);
⚡️Європа: 81,87 млрд. дол. (-70%).

💁🏻‍♂️Серед найбільших угод:
⚡️купівля компанією Pfizer Inc розробника препаратів для лікування раку Seagen (43 млрд. дол.);
⚡️угода консорціуму, створеного Silver Lake, з виробником програмного забезпечення Qualtrics International Inc (12,5 млрд. дол.);
⚡️поглинання компанією CVS Health Corp надавача послуг первинної медичної допомоги Oak Street Health Inc. (10,6 млрд. дол).

📈Серед основних причин зниження активності щодо M&A експерти називають високу інфляцію, зростання процентних ставок, посилення антимонопольного законодавства та макроекономічну невизначеність.
🏦До цього у найближчій перспективі додадуться наслідки банківської кризи, яку провокують банкрутства великих банків у США та Швейцарії, унаслідок чого прогнозується ризик скорочення доступу до фінансування.

🤔Усе це разом лаконічно визначили як «дефіцит впевненості».
Водночас експерти відзначають і резерви для розширення операцій M&A – у багатьох компаніях накопичилось чимало непрофільних і малодоходних активів, які можуть бути виставлені на продаж або виділені в окремі фірми, щоб розчистити портфель активів у бік підвищення їх ефективності.

❗️Щодо надходжень по Митниці з плану у 38,3 млрд. грн виконано 35,9 млрд.грн

📉Впали обсяги постачань нафтопродуктів та міндобрив.

Кожний розбудовує демократичні інститути як вміє.
Безжалісна демократія від Паріматч.

Хедж-фонди змінюють свої стратегії на ринках енергоресурсів

⚡️Розпродаж ф’ючерсів і опціонів на нафтопродукти фіксується найбільшими темпами за останні 6 років.
📈За період з 7 по 21 березня було продано 281 млн. барелів нафтопродуктів – найбільше, ніж продавалося за двотижневі періоди з травня 2017 року.
📉Сукупні позиції хедж-фондів скоротились з 570 млн. барелів до 289 млн. барелів – практично удвічі.
При цьому, закриваючи «довгі бичачі позиції» (на 163 млн. барелів), відкривають переважно «короткі ведмежі позиції» (на 115 млн. барелів).

💁🏻‍♂️Протягом останнього тижня під розпродаж потрапило практично усе у сегменті нафти і нафтопродуктів -  Brent (-63 млн. барелів), WTI (-48 млн. барелів), американський бензин (-15 млн. барелів), американський дизель (-6 млн. барелів), європейський газойль ( -10 млн. барелів).

💰Головною причиною менеджери хедж-фондів називають збереження високої інфляції та побоювання щодо більш жорстких умов кредитування на тлі проблем у великих банках, що підвищує ризики рецесії або зменшення темпів зростання економік.

🇺🇸 Натомість ресурси, що вивільняються, спрямовуються на закупівлю газу у США.
Хоч поточні запаси газу є на значно вищому рівні, ніж зазвичай на цей період, однак вони скоротяться до кінця 2023 року через збільшення виробництва електроенергії з використанням газу, користуючись тим, що ціни на газ на американському ринку наблизились до 30-тирічного мінімуму, що, у свою чергу, зробило цю технологію вигіднішою, ніж виробництво електроенергії з використанням вугілля.

📈Також очікується, що на скорочення запасів вплине збільшення експорту СПГ з США до Європи, а отже ціни у другому півріччі на американський газ можуть вирости.
На цьому фоні за останні 7 тижнів хедж-фонди придбали права на обсяг, еквівалентний майже 22 млрд. кубометрів газу.

Стало відомо, скільки процентів буде нараховано на безпрецедентну підтримку у розмірі більше третини ВВП, виділену для порятунку Credit Suisse

🏦Усього буде надано 250 мільярдів швейцарських франків, які виділять Credit Suisse та UBS у рамках трьох траншів:
1) 50 млрд. франків екстреної допомоги ліквідності Credit Suisse під заставу у вигляді іпотечних кредитів та цінних паперів (ELA): під облікову ставку Національного банку Швейцарії (1,5%) + 0,5% за отримання доступу до ресурсу;
2) 100 мільярдів франків додаткової допомоги ліквідності (ELA+): під облікову ставку Національного банку Швейцарії (1,5%) + 3,0% за отримання доступу до ресурсу;
3) 100 млрд. франків додаткової державної підтримки ліквідності Credit Suisse: премію за ризик у розмірі 3,0% (з них 1,5% - Національному банку, 1,5% - Уряду Швейцарії) + 0,25% Уряду Швейцарії за зобов’язання з державної підтримки ліквідності.
Це нижчі ставки, ніж запропонував торік Уряд Швейцарії, коли виділив 10 млрд. франків надзвичайної державної кредитної лінії енергетичним компаніям, які отримали доступ до ресурсу за облікову ставку 1,5% + 4-8% додатково.

Однак якщо підсумувати витрати на обслуговування усіх трьох ліній – це обійдеться обом банкам у понад 10 мільярдів франків (10,95 мільярда доларів) у вигляді відсотків.

📉Країни-боржники різко скоротили платежі по запозиченнях від росії

💰У 2022 році їй було повернуто усього 11,13 млрд. рублів за двосторонніми позиками, тоді як російський бюджет розраховував отримати 48,68 млрд. рублів (тобто, виплачено було менше 23% від плану).
💁🏻‍♂️У попередні роки суми платежів були у 5-6 разів вищими. Приміром, у 2021 році позичальники повернули росії понад 52 млрд. рублів.
Більша частина минулорічних платежів надійшла у першому кварталі.

✖️Однак після початку повномасштабного вторгнення в Україну Мінфін США та ЄС ввели заборону на здійснення будь-яких операцій з центробанком, мінфіном та Фондом національного добробуту росії, а згодом запровадили санкції проти ВЕБ.РУ, який був агентом з приймання виплат від інших держав.
Позичальники скористались цим формальним приводом і практично припинили виплати на користь росії.
🏦На цей рік у бюджеті росії передбачено надходження від позичальників 40,3 млрд. рублів, проте на кінець березня отримали лише 0,3 млрд. рублів.
Була зроблена спроба запустити механізм відступлення права боргу, коли держава продасть борг юридичним особам, проти яких немає санкцій, а ті спробують стягнути кошти з іноземних держав-позичальників. Однак, як бачимо по надходженнях, з цим поки що повне фіаско – якщо держава не може стягнути позичені нею кошти, то якою буде вірогідність, що держави-позичальники будуть розраховуватись з російськими приватними компаніями.

🤔Є у цій всій історії ще й політичний момент – адже із загальної суми заборгованості у майже 49 млрд. доларів переважна більшість припадає на «дружні» або нейтральні країни, зокрема – Білорусь (8,5 млрд. доларів), Бангладеш (4,4 млрд. доларів), Індія (3,3 млрд. доларів), В’єтнам (1,5 млрд. доларів), Ємен (1,2 млрд. доларів).
Ці країни або підтримують позицію росії на різних міжнародних площадках (приміром, під час голосувань в ООН), або утримуються від голосування за проукраїнські резолюції та заяви.
Тому заради збереження такого статус-кво доводиться уникати тиску на них і стійко другий рік терпіти неплатежі.

Як казав бункерний диктатор: «нравится, не нравится – терпи, моя красавица».
Все як бажав.

Головне про Меморандум з МВФ.

https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/analytics-and-forecasts/za-yakih-umov-ukraina-otrimae-kredit-mvf-golovne-pro-vimogi.htm