✅За результатами сьогоднішнього засідання Комітету рекомендовано прийняти у першому читанні за основу законопроєкт N9030 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції»

🌎Законопроєкт розроблено з метою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних практик та сучасних трендів розвитку виноробної галузі, а також:

❌зняття необґрунтованих адміністративних бар’єрів для діяльності суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових;
✅створення сприятливих умов для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні.

🍇Ініціатива допоможе створити економічні стимули для розвитку малого виноробства і збільшити кількості малих виробництв виноробної продукції, а також забезпечить відкриття нових виробництв та створення нових робочих місць і підвищення зайнятості, а також збільшення бюджетних надходжень.

🛃Комітетом рекомендовано прийняти за основу законопроєкт N9014-1 про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу

🇪🇺Законопроєкт передбачає розширення можливості використання митних декларацій та електронної транзитної системи, запроваджених внаслідок приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту, для здійснення не лише транскордонних перевезень вантажів (що вже реалізовано), а також і для внутрішніх перевезень вантажів під митним контролем територією України.

Комітетом також рекомендовано прийняти:

🏦 в першому читанні за основу законопроєкт N8393 про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України.

💁🏻‍♂️Метою законопроєкту є удосконалення порядку справляння судового збору для позивачів, які сплачували судовий збір без граничного обмеження його розміру у період до 15 грудня 2017 року та розблокування права Національного банку України на здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю банків, а також небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких ним здійснюється, у формі інспекційних перевірок.

🇪🇺 Комітетом рекомендовано прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт N8131 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки

Більше про закон в пості вище👆🏼

🇪🇺 Комітетом рекомендовано прийняти в першому читанні за основу законопроєкт N5762 про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва

💁🏻‍♂️Законопроєкт передбачає створення правового поля функціонування ринку дистилятів та спиртних напоїв з урахуванням європейських практик, узгодження положень законодавства щодо ліцензування виробництва та продажу спиртових дистилятів та рідин для електронних сигарет, сертифікації в законодавчо регульованій сфері, а також встановлення спрощених процедур отримання ліцензій на виробництво та реалізацію спиртових дистилятів та спиртних напоїв для суб’єктів малого підприємництва, що дозволить забезпечити робочими місцями населення у сільській місцевості, створить додаткові умови для переробки сільськогосподарської продукції.

🤔Поки ми спостерігаємо за ситуацією на фінансовому ринку США, пов’язаною з банкрутством Silicon Valley Bank (SVB) і Signature Bank, тривожний сигнал йде з «країни банків» - Швейцарії.

🇨🇭Ім’я цього сигналу - Credit Suisse, другий за розміром банк Швейцарії, заснований у далекому 1856 році.

📉Усього за 15 днів березня котирування його акцій впали на 35%, у тому числі безпосередньо 15 березня – на 18%, вийшовши на історичний мінімум.

💁🏻‍♂️У той же час вартість кредитних дефолтних свопів (CDS), які забезпечують захист від невиконання банком своїх кредитних зобов’язань і демонструють рівень загрози дефолту, сягнула історичного максимуму – 553,8 б.п.  
📈Торік чистий збиток банку зріс до 7,3 млрд. швейцарських франків.
Нині капіталізація банку складає лише 5% від показників, досягнутих перед світовою кризою 2008 року.

Останні декілька років Credit Suisse потрапив у декілька великих скандалів.
Зокрема, він інвестував кошти своїх клієнтів в фінтех-стартап Greensill, який збанкрутував у 2021 році, що коштувало клієнтам втрату 10 млрд. дол.

Ще одна невдала операція – фінансування фонду Archegos, який працював на ринку ризикових акцій і також зазнав банкрутства.

🏦Банк вже декілька місяців намагається скоротити видатки (у ньому працює майже 50,5 тис. осіб) та залучити додаткове фінансування, але поки безуспішно.
💁🏻‍♂️Сьогодні керівник Національного банку Саудівської Аравії Амар аль Худайрі (ця установа у грудні 2022 року стала найбільшим акціонером Credit Suisse, зосередивши у себе 9,9% його акцій) на питання, чи допоможе він швейцарському банку, дав досить промовисту категоричну відповідь – «абсолютно ні».

Керівництво Credit Suisse змушено було виступити із заявою про виявлення «істотних недоліків» при складанні фінансової звітності за останні роки, та про те, що внутрішній контроль за нею не був ефективним.

Учора відомий американський фінансист Роберт Кійосакі в ефірі телеканалу Fox зробив заяву: «наступним банком, який піде, буде Credit Suisse».

Слідкуємо за розвитком подій…

🤯Інфляція в Аргентині перевищила 100% уперше з 1991 року

📈У лютому 2023 року споживчі ціни в країні збільшились на 102,5% порівняно з лютим минулого року.
Більший показник у Латинській Америці – тільки у Венесуелі (537,7%).

💁🏻‍♂️Порівняно з січнем ціни зросли на 6,6%, а усього за два місяці – на 13,1% (при підготовці бюджету на 2023 рік прогнозувалось, що інфляція складе 60%).

📈Найбільше за місяць (порівняно з січнем) подорожчали продукти харчування та безалкогольні напої – на 9,8%, послуги зв'язку – на 7,8%, готелі та ресторани – на 7,5%.

🥩Але найбільше зросли ціни на основний продукт харчування в країні – яловичину (на 35%).

🏦Експерти вважають причиною високої інфляції слабку податково-бюджетну та грошово-кредитну політику, невдалі спроби боротись зі зростанням цін за допомогою контролю над ними, а також «нереально сильну» національну валюту.

💲Хоча останній фактор є спірним – на початку століття за долар давали 2 аргентинських песо, у березні 2013 року – 5 песо, у березні 2022 року – 109 песо, а у березні 2023 року – 202 песо.

Прискорення інфляції наряду з посухою, що може негативно позначатись на врожаї (АПК – один з провідних секторів економіки), може призвести до поглиблення рецесії – за пронозами експертів ВВП країни у 2023 році може скоротитися на 3%.

Влада росії планує повернути шкільні значки

🤡Давно, у СРСР вони вже були – спочатку жовтеняцькі, потім піонерські, врешті-решт комсомольські. З його розпадом і крахом руху до комунізму померли і оці ідеологічні атрибути.

Однак на росії (яка, на відміну від усього цивілізованого світу, що прагне наближати майбутнє), вже давно обрала стратегічний курс у минуле, вирішили косплеїти СРСР буквально в усьому.
На двадцять третій рік епохи путінізму руки дійшли і до значків.

💁🏻‍♂️Депутатка з держдупи росії Лантратова виступила з такою ініціативою. Наведу пряму цитату, щоб читачі побачили, що відбувається у головах наших ворогів (не рядових, «просунутих», це ціла перша заступниця голови комітету думи з питань освіти):

«шкільні значки мають стати предметом гордості підростаючого покоління, атрибутом патріотизму, високих моральних принципів, як було в Радянському Союзі, коли діти з гордістю носили значки не тільки в школі, але і вдома (!!!!!). Носіння шкільних значків є важливим елементом виховання, приналежності, ідентифікації. Це проста, але дуже важлива річ».

🐏Минув місяць – і Міносвіти росії концептуально підтримало ідею про використання значків у шкільній формі, а розробку та затвердження їх дизайну опрацюють із рухом дітей та молоді «Рух перших».

Та вже краще б відразу чіпувались, щоб легше було їх потім ідентифікувати…

🏦Правління НБУ залишило облікову ставку на рівні 25%, ставка за депозитними сертифікатами овернайт зменшена до 20%.

💁🏻‍♂️По обліковій ставці, очікуване рішення. Інфляція хоча і знижується 2-й місяць поспіль (до 24,9% у лютому) і продовжить послаблюватись у наступні місяці, але війна триває, а обумовлені нею цінові ризики залишаються на порядку денному.

💲Останнім часом ці ризики додатково посилились через необхідність збільшення видатків і дефіциту бюджету, погіршення перспектив продовження зернового коридору, посилення волатильності на світових фінансових ринках.

🏦За власним прогнозом НБУ очікує збереження поточного рівня ставки до 1- го кварталу 2024 року. Утім за сприятливого розвитку подій і продовження стійкого зниження інфляції ймовірно, що питання перегляду ставку постане раніше.

💁🏻‍♂️Водночас, правління прийняло низку заходів для подальшого скорочення профіциту банківської ліквідності і зниження її тиску на інфляцію, а саме:

📌З 7 квітня 2023 р. ставка за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт знижується до 20% (зараз 23%).

📌Запроваджуються 3 –місячні ДС по фіксованій ставці на рівні облікової. Можливість розміщення коштів на такий ДС буде залежати від структури строкових депозитів банку, вимоги до якої будуть оголошені незабаром. Перший тендер вже 7 квітня.

📌З 11 травня пільгові нормативи за обов’язковим резервами по строковим депозитам (0% - у гривні, 10% - у валюті) розповсюджуватимуться лише на вклади зі строком від 3-х місяців.

Зазначені кроки сприятимуть подальшому зростанню процентних ставок за строковими вкладами, підвищенню привабливості гривневих депозитів, захисту їх від інфляції, а отже стабілізації інфляційних і валютних очікувань.

Щорічно Україна втрачає 30 млрд грн держбюджету через тіньовий ринок алкоголю та тютюну. А українці, навіть не підозрюючи, купують контрафактні товари.

Показовий кейс. Зафіксували продаж понад 50000 пляшок алкоголю з однаковою акцизною маркою. Значить, що 49999 разів люди купували «палену» горілку або що кошти з продажів не йшли в бюджет.

Це точно треба змінювати. Тому створюємо унікальну електронну систему обігу підакцизних товарів. У ній фіксуватимуться усі операції з перевезення, зберігання та продажу товарів.

Ключовим елементом стане електронна марка акцизного податку. Це спеціальний двовимірний цифровий код, який наноситимуть на товар. Кожен українець зможе зчитати його через Дію, щоб зрозуміти — перед ним оригінал чи контрафакт.

Із законопроєктом про еАкциз нам активно допомагає комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Незважаючи на супротив, законопроєкт пройшов перше читання та вже скоро буде на другому. Дякую голові комітету Данилу Гетманцеву за допомогу.

Окрема подяка за підтримку у впровадженні еАкцизу Мінфіну, Державній податковій службі та USAID / UK aid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.

Детальніше, як все працюватиме та які можливості створить для ринку, читайте у моїй колонці для РБК-Україна.

Разом з колегами зареєстрували законопроект N9113, яким передбачається внесення змін до ПКУ та ЗУ «Про управління об’єктами державної власності» для створення максимально сприятливих умов щодо роботи державної програми доступного кредитування єОселя.

💁🏻‍♂️Дані зміни дозволять вивільнити кошти, що будуть скеровані «Укрфінжитлом» на фінансування соціально важливих програм по забезпеченню житлом громадян – попередньо близько 18 тис. родин зможуть придбати понад 1 млн 243 тис кв. м. житла.

🏠Крім цього, спрямовані на кредитування кошти повернуться у бюджет через податки будівельного сектору, що пожвавиться внаслідок іпотеки.

🇩🇰Данія створює потужний фонд для допомоги Україні

💰Його розмір перевищить 7 млрд. датських крон (1 млрд. доларів).

💁🏻‍♂️З огляду на розміри Данії – ця держава буде одним з лідерів у наданні підтримки Україні.

Фонд фінансуватиме три напрямки:
📍військова підтримка (придбання зброї, військового обладнання та проведення тренувань) - 5,4 млрд. данських крон;
📍цивільна підтримка (на невідкладні гуманітарні потреби, а також на довгострокову реконструкцію) - 1,2 млрд. данських крон.
📍підтримка бізнес-ініціатив, завдяки яким данські компанії зможуть зробити внесок у відновлення України - 0,4 млрд. данських крон.

Виділення усіх коштів складатимуть пакет допомоги від Данії Україні у 2023 році.

🪖Окрім цього, на 2024-2027 роки зарезервовані кошти, які покриватимуть витрати на заміну військової техніки, переданої Україні у 2022 і 2023 роках.

✔️Данія вже надала Україні військову підтримку на суму близько 5 мільярдів данських крон, і вчора було оголошено про черговий пакет військової допомоги у розмірі 1 млрд. крон (140 млн. дол.).

Урядовці країни заявили, що завдяки новоствореному Українського фонду Данія «прагне підтримувати високий рівень військової підтримки».

🤝🏻Дякуємо керівництву і народу Данії за потужну допомогу!