Зустрівся з Європейською Бізнес Асоціацією задля обговорення планів щодо роботи податкової системи у 2023 році.

✅Представив презентацію Реформи діджиталізації ДПС 2023.

💁🏻‍♂️Обговорили хвилюючі питання для бізнесу — законопроєкти щодо регулювання алкогольного ринку, програму відбудови України, оподаткування стартапів у правовому режимі «Дія Сіті», КІК та інше.

Отримали завдання для виправлення проблемних питань і подальшої роботи.

🤝🏻Дякую за зустріч.

👨‍💻Провів цікаву зустріч з клубом фінансових директорів.

📑Обговорили реформу діджиталізації, а також інші питання, що хвилюють бізнес: перелік територій, звільнених від податку на майно, перспективи єдиного податку та вже традиційно - блокування податкових накладних.
❗️Тут ситуація дещо покращилася, але потенціал безумовно є.

Спілкування з фахівцями неабияке задоволення.
Дякую за зустріч!!!

📈Аналітики прогнозують, що ціни на срібло сягнуть 9-тирічного максимуму

💁🏻‍♂️Також очікується, що динаміка зростання вартості срібла скоріше усього буде вищою, ніж у золота.

⚡️Ключові фактори для такого прогнозу – недостатні запаси срібла та історичне спостереження, що у роки високої інфляції срібло демонструвало кращий потенціал зростання вартості, аніж золото.

💵Очікується, що цього року срібло сягне 30 доларів за одну унцію – востаннє такий рівень фіксувався у лютому 2013 року.
💰Історично у роки високої інфляції інвестиції у срібло приносили прибуток до 20%, маючи при цьому перевагу у тому, що воно значно дешевше золота.

📍Рекорд спотових цін на срібло був зафіксований у 1980 році – 49,45 долара за унцію (на фоні інфляції на рівні 13,5%), тоді як за 4 роки до того, у 1976 році воно коштувало лише 4 долари (за інфляції менш ніж 5,7%).
💁🏻‍♂️Позитивний прогноз по сріблу базується також на дисбалансі між попитом і пропозицією на нього – протягом наступних 5 років очікується дефіцит благородного металу у розмірі понад 100 млн. унцій.

📈Половина цього попиту – промисловий, і він збільшиться до 2028 року ще на 15% на тлі зростання виробництва автомобільного транспорту, сонячних батарей та електроніки.
📊У той же час пропозиція пройшла свій пік ще 5-6 років тому: торік було поставлено на світовий ринок 843,2 млн. унцій (для порівняння: у 2016 році було досягнуто рекордні для того десятиліття 900 млн. унцій).

✅Правління НБУ залишило облікову ставку на рівні 25% і прийняло рішення щодо подальшого підвищення нормативів обов’язкового резервування за поточними рахунками

🤔Щодо ставки, очікуване рішення, без сюрпризів.
💁🏻‍♂️Очікуване, бо інфляція, хоча й стабілізувалась і є контрольованою, але все ще залишається на високому рівні. Наразі цей рівень, що за підсумками 2022 року становив 26,6%, є вищим за облікову ставку.
Поточний прогноз НБУ виходить із утримання ставки 25% до кінця 1-го кварталу 2024 року (проти 2-го кварталу 2024 року у попередньому прогнозі), тож очікування покращуються і не виключно, що шлях до зниження ставки буде пройдено ще раніше.  

📈Серед інших важливих рішень – подальше збільшення нормативів обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізосіб, а також за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках банків-нерезидентів й кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій.
За гривневими рахунками – з 5% до 10%, у валюті з 15% до 20%.
Анонсовано подальше збільшення таких обов’язкових резервів у березні.

💁🏻‍♂️Це необхідно для зв’язування надлишку структурної ліквідності, що утворилась у банківській системі, зростання частки строкових депозитів, а також стимулювання переправлення частки обов’язкових резервів банків в ОВДП на ринкове фінансування дефіциту бюджету.

❗️Обидва рішення (збереження ставки 25% і підвищення обов’язкових резервів) сприятимуть підтриманню курсової та фінансової стабільності, стабілізації очікувань та врешті-решт поступовому зниженню інфляції, що й відображено в оновленому прогнозі НБУ.

📈У декілька місяців інфляція може прискоритись у річному вимірі, але далі очікується її розворот у бік зниження.

За прогнозом НБУ інфляція на кінець 2023 року сповільниться до 18,7%. І це більш кращі очікування, ніж були квартал тому в самого Нацбанку (20,8%) і значно кращий показник порівняно із закладеним у бюджеті (28%).  

💁🏻‍♂️Цьому сприятимуть збереження фіксованого курсу, що підкріплюватиметься значними обсягами міжнародної допомоги (не менше 38 млрд. дол. у 2023 році) і беземісійним фінансуванням дефіциту бюджету, незмінні ЖК-тарифи для населення, підтримання відносно жорстких монетарних умов, все ще слабкий споживчий попит, сповільнення глобальної інфляції тощо.

📊Попри покращення інфляційних прогнозів, очікування щодо економічної динаміки об’єктивно погіршились.
😒Прогноз зростання економіки знижено до 0,3% (з 4% квартал назад), що пов’язано із терористичним атаками росією енергетичної інфраструктури і збільшенням очікувань продовження фази активних військових дій до кінця цього року.

📉Прогноз номінального ВВП погіршено до 5 985 млрд. грн. (порівняно із 6175 млрд. грн. квартал тому). Звертаю увагу, бо це є ризиком для виконання бюджету за доходами поточного року, розрахованого на більш оптимістичному сценарії (+3,2% - реальне зростання, 6280 млрд. грн. - номінальний ВВП).

🏦За оцінками НБУ, стійке відновлення економіки із середньорічними темпами від 5% розпочнеться у 2024-2025 рр., головною умовою яких є відчутне зменшення безпекових ризиків. Утім, звісно це мінімум, який не враховує ефект від програми масштабної модернізації України.

🐆Поєднавши ресурси партнерів на відбудову із нашими зусиллями по набуттю членства в ЄС та інтеграції у спільний європейський ринок, за 5-7 років відбудови і модернізації матимемо всі шанси перетворитись на нового східноєвропейського економічного тигра, хоча нам українцям звісно більше до вподоби – леопард!

🏦Разом з Головою української групи міжнародної парламентської платформи взаємодії із Світовим банком та МВФ Ярославом Железняком провів зустріч з Гевіном Греєм та іншими представниками моніторингової місії МВФ.

🤝🏻Подякував партнерам за послідовну підтримку України у найскладніші часи.

📑Обговорили плани роботи Комітету на 2023, реформу «податкова у смартфоні», основні виклики для країни, стабільності публічних фінансів, а також шляхи їх мінімізації.

Досягли порозуміння з усіх питань порядку денного.
Працюємо далі.

🇺🇸США планують протягом 5 років стати світовим лідером з експорту скрапленого природного газу

💁🏻‍♂️Днями я писав про історичний рекорд замовлень на газовози.
Він викликаний різким зростанням інтересу до збільшення постачання СПГ.

👋🏻 Європа каже остаточне прощавай російському газу. 20 січня у Німеччині відкрито вже третій (введений в експлуатацію після 21 грудня 2022 року, коли було запущено перший в історії країни) плавучий термінал для прийняття СПГ потужністю 7,5 млрд. кубометрів на рік.
📈Відповідно збільшуватимуть обсяги виробництва і провідні світові виробники СПГ.

🤩На днях стало відомо про амбітні плани другого експортера у світі США – у найближчі п’ять років посунути з першого місця Катар.
📈Для цього очікується збільшити обсяги експорту до 169 млн. метричних тонн СПГ до 2027 року.
Робота у цьому напрямі тривала і торік: зокрема, 89% укладених угод – це замовлення американського СПГ.

💁🏻‍♂️У цьому році очікується прийняття остаточного інвестиційного рішення по п’яти проектам з виробництва СПГ загальним обсягом 54,5 млн. тонн, три з яких знаходяться у США:
📌Plaquemines LNG, проект Venture Global (фаза 2),
📌Port Arthur LNG, проект Sempra (фаза 1)
📌Rio Grande LNG, проект от NextDecade (фаза 1).
В черзі на затвердження у якості потенційних проектів у 2023 році:
📌Lake Charles LNG компанії Energy Transfer,
📌Calcasieu Pass 2 LNG компанії Venture Global,
📌Fast LNG компанії New Fortress Energy,
📌Papua LNG компанії Total Energie.

📈Усього, за прогнозами, світовий попит на СПГ у 2023 році сягне 401 млн. тонн, що на 2% більше, ніж в 2022 році, а світове постачання СПГ зросте на 3% - до рівня 415 млн. тонн.

🌎Маємо вдалий старт бюджетного року щодо залучення фінансування

💁🏻‍♂️Початок нового бюджетного року зазвичай є непростим з огляду на більші розриви у ліквідності на казначейському рахунку.
💰Цього року завдання забезпечення безперервності фінансування є ще більш складним через те, що дефіцит складає половину від видатків бюджету. Тому від ритмічності і прогнозованості надходження бюджетного фінансування залежить вчасність і повнота бюджетних видатків.  

🏦Нагадаю, що левову частку бюджетного дефіциту у сумі майже 1,29 трлн. грн. маємо закрити за рахунок зовнішніх надходжень. Для цього бюджетом - 2023 заплановано залучення трохи більше 38 млрд. дол. у вигляді зовнішніх кредитів і грантів, тобто біля 3,2 млрд. дол. на місяць.

💵Поки що йдемо з випередженням цього графіку. Зокрема, з 1 по 25 січня 2023 року на фінансування бюджету вже залучено майже 4,3 млрд. дол. зовнішньої допомоги, в т.ч. 3245 млн. дол. від ЄС, 1000 млн. дол. від США, що складає 78% всього бюджетного фінансування з початку року. Решта (1186 млн. дол.) – розміщення військових ОВДП на ринкових умовах.

🤝🏻Отже, завдяки партнерам, Україні вдалося уникнути ризиків розривів у бюджетній ліквідності на початку року і забезпечити ритмічність фінансування всіх необхідних невійськових видатків, в тому числі соціальних виплат, медичних гарантій, підтримку критичної інфраструктури, надання міжбюджетних трансфертів тощо.

💵Відбувся перший «фінансовий Рамштайн»

✔️26 січня відбулось перше засідання Наглядової ради міжвідомчої Координаційної Платформи донорів. Ініціатива, яка отримала неофіційну назву «фінансового або економічного Рамштайну», призначена для координації зусиль донорів і української влади щодо існуючих і нових механізмів підтримки бюджету, стабілізації економіки і відновлення/ модернізації України.
🌏Платформа включає представників урядів країн G7, ключових МФО, але є відкритою для усіх союзників і партнерів України.  

💁🏻‍♂️Платформу створено за аналогією із «енергетичним Рамштайном», започаткованим на донорській конференції у Парижі у грудні минулого року у відповідь на терористичні атаки рф на енергетичну інфраструктуру, і власне військового Рамштайну – ініціативи, яка виявилась надзвичайно успішною для координації надання союзниками військової допомоги Україні.    

❗️У ході засідання наша сторона презентувала 4 пріоритетні сфери для відновлення: енергетика, розмінування, будівництво житла, критична інфраструктура (газо-,тепло,-водопостачання, лікарні, освітні заклади, дороги, мости), нагальні ремонтні роботи за якими оцінюються у 5,7 млрд. дол., а проекти відновлення загалом у 17 млрд. дол.

📑У частині фінансування бюджету було обговорено перспективи повноцінної програми з МВФ починаючи із 2-го кварталу 2023 р. та інші інструменти залучення поки що негарантованого фінансування.
Захід відбувся у форматі установчої відео-конференції, тому говорити про конкретні домовленості зарано.

🔜Але не сумніваюсь, що змістовні результати не забаряться. Наступне засідання заплановано на початок березня поточного року.

🔥Друзі, чудові новини!
🔜Розмитнення авто в Дії зовсім скоро.

📑Наразі спільно з командою Мінцифри Комітет на робочих групах опрацьовує законопроєкти.
💁🏻‍♂️Послуга створюється за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS»

📱Але можна не чекати на імплементацію законопроєктів і вже зараз подивитися як працюватиме послуга та дізнатися більше про реформу

https://rozmytnennia.diia.gov.ua/

👇🏻Перейшовши за посиланням можна:

✔️затестити нову систему розрахунку;
✔️ порахувати, як зміниться вартість;

❗️І найголовніше 👉🏻 залишити свій фідбек😉


Отож, запрошую подивитися, як працюватиме послуга та залишити свої пропозиції 😌

✔️Завершено фінансування виплат пенсій за січень

❗️Попри війну і складну ситуацію в економіці – виконання усіх соціальних зобов’язань держави лишається одним з найважливіших завдань для нашої команди.

💰На січневі пенсійні виплати направлено 50,4 млрд. грн., у тому числі:
📌41,1 млрд. грн. – через уповноважені  банки (100% коштів вже зараховано на картки пенсіонерів);
📌9,3 млрд. грн. – через АТ «Укрпошта» (доставлено одержувачам понад 95% профінансованих сум, 100% буде завершено буквально днями).
Окрім цього, у січні Пенсійним фондом, чий функціонал ми розширили задля економії видатків на державне управління, профінансовано:
📌3,9 млрд. грн. – на виплату житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
📌1,7 млрд. грн. – на страхові виплати (допомогу по тимчасовій втраті працездатності, допомогу по вагітності і пологах, одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей).

💁🏻‍♂️Колапс ринку платіжних систем відміняється. Зрада теж.

✔️Все буде працювати, як годинник.

🏦Провів зустріч з керівництвом НБУ та Міжнародною платіжною асоціацією.

Дякую за взаєморозуміння та співпрацю!

🤬10000 доларів хабарів за одну зміну.
У війну…
🤬Хабар за пропуск будь-якого товару. За прискорення оформлення. За генератори.
За провезення заборонених товарів.
У війну…
🤬Чіткий прейскурант з тарифами. З кожного!
У війну…

🫣Чи один такий пост Орлівка? Ні. Це не виключення, це правило. Чи знає про це керівництво? Очевидно, так! Чи скаржиться про недостатність повноважень брати хабарі та необхідність чіткого слідування закону? Не чули…

🤯Хлопці, Демченки, Черкаські і інші видатні професіонали митної справи, добре, що вам не відомо словосполучення офіцерська честь. Якби було відомо, вже застрелилися б.
Після цих фото і відео, на які дивитися соромно…

https://youtu.be/rpO1E8AmavA

📉Експорт російської деревини у 2022 році скоротився на 20,8%
 
💁🏻‍♂️Причина – «корисні» санкції та падіння попиту в Китаї через COVID-обмеження. 
🪵Державі-агресору вдалось експортувати 23,3 млн. кубометрів деревини хвойних та листяних порід (проти 29,4 млн. кубометрів у 2021 році).

⚡️Зазначається, що західні країни зменшили закупівлю російських пиломатеріалів приблизно вдвічі.
Найбільше скоротились поставки на європейський ринок: якщо у 2021 році Росія експортувала на нього 4 млн. кубометрів хвойних пиломатеріалів та 0,4 млн. кубометрів - з листяних порід дерев, то за підсумками 2022 року цей показник скоротиться більш ніж удвічі – усього до 1,9 млн. кубометрів.

🌎Імпорт російської деревини припинили Тайвань, Макао, Індонезія, Беліз, Куба, Нова Зеландія, Пакистан, Непал, Кілінг (Кокосові острови) та Аргентина.
Те, що раніше призначалося до європейського ринку, який вирізнявся високо платоспроможним попитом, частково вдалось влаштувати на Близькому Сході та Північній Африці.

😉Схоже, з кожним днем дедалі більше російської сировини для потенційних покупців виявляється «с душком»…

Санкції проти морських поставок російської нафти поки що не дають бажаного ефекту.

❌З 5 грудня 2022 року Європейський Союз обмежив ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель та заборонив покупцям, які будуть укладати контракти дорожче цієї стелі, користуватися західними судноплавними і страховими компаніями.  
💁🏻‍♂️Після цього вартість основної російської нафти Urals дійсно опустилась нижче 40 доларів, але…
«Обмеження» ціни по суті застосовується на умовах FOB Rotterdam та FOB Augusta – тобто вартість нафти та послуг з її завантаження на борт (фізично у портах Приморськ, Усть-Луга чи Новоросійськ), замість раніше застосовуваної вартості CIF Rotterdam и CIF Augusta (тобто з усіма витратами на транспортування і страхування, за винятком розвантаження у портах призначення, яке оплачує покупець).
🫣Після запровадження санкцій основними покупцями російської нафти стали Китай та Індія, які відмовились приєднатися до обмежень, запроваджених ЄС та G7, тому FOB Rotterdam та FOB Augusta – лише теоретичний показник.
І у цьому плані важливу роль стало відігравати не та ціна, яка зазначена в контракті на постачання нафти, а та, яку росія отримає реально від покупця.

📉Росії вдалось скоротити свої витрати на фрахт якісних західних танкерів, страхування їх разом з товаром у поважних і авторитетних західних страхових компаній.
🔴 Натомість росія почала заробляти додаткові кошти, придбавши за безцінь десятки танкерів, які відслужили практично весь граничний термін експлуатації та вже мали б бути порізані на металобрухт, і перетягнувши на себе плату за доставку нафти азійським кінцевим споживачам.
Додаткові доходи утворюються й від того, що страхування таких поставок теж почали брати на себе відповідні російські, нерідко «смітникові» компанії.
💁🏻‍♂️За оцінками експертів, у результаті рф отримає до 40 доларів за барель від власне нафти як товару, і ще 20-25 доларів за перевезення і страхування, а отже разом – 60-65 доларів.
🤔А за спотових цін, що склались за останні два тижні і перебувають у діапазоні 55-60 доларів (тобто практично укладаючись під «стелю») – відповідно 80-85 доларів (з урахуванням доставки і страхування).
🫣Це робить запроваджені проти росії санкції «комфортними» для неї, щоб мати достатньо для продовження фінансування війни проти України.
🤯І це тільки від постачання в «білу».
😓Не кажу вже про те, скільки держава-агресор заробить на різних сірих схемах – від змішування її з марками нафти неросійського походження, переливу з борту на борт у відкритому морі до застосування тіньового флоту танкерів (наприклад, тільки танкерний флот Кіпру «втратив» 20% свого складу, який був знятий з обліку у національному реєстрі судноплавства)…