📈Банківські вклади в гривні за 2022 рік зросли на 1/5 або майже на 0,2 трлн. грн.

🏦За попередніми даними НБУ, депозити резидентів в гривні (бізнесу і населення) за рік зросли на 19,1% (+194 млрд. грн.) до 1 210 млрд. грн.

📈В тому числі депозити населення в гривні зросли на 30% (+137 млрд. грн.)

🤔Звісно оцінюючи тенденції у депозитній базі, слід зважувати, що майже увесь цей приріст сформовано за рахунок збільшення вкладів на вимогу, що потенційно збільшує ризики ліквідності для окремих банківських установ.

💁🏻‍♂️Аби змінити структуру вкладів у бік збільшення їх строковості ставки за такими заощадженнями мають бути більш конкурентними, ніж вони є на поточному рівні (зараз середньозважена ставка за новими строковими депозитами населення до року – 11,7%, при прогнозованій інфляції на цей рік – близько 20%).

💲Але будемо відвертими, поки йде війна і зберігається значна невизначеність, суттєво наростити такий портфель строкових вкладів, особливо понад 1 рік, банкам буде складно.

❇️Під час тотальної війни впевнене зростання банківських вкладів, навіть на вимогу, само по собі є беззаперечним позитивним фактом.
📍Це є ознакою збереження високого рівня довіри до банківської системи. Зазначені кошти не були зняті із системи, а отже не тиснули на капітал банків та не створювали додаткових девальваційних очікувань, а навпаки зміцнювали стійкість банківського і фінансового сектору.

💁🏻‍♂️Повертаючись назад, у перші дні, тижні і місяці війни, цьому сприяли своєчасно ухвалені рішення, які забезпечили стабільне функціонування платіжної системи, підтримку банківської системи (бланкове рефінансування, тимчасове послаблення наглядових нормативів), розширення покриття Фонду гарантування вкладів на 100% депозитів тощо.

☑️У Німеччині запущено другий LNG-термінал для прийому зрідженого газу

🇩🇪Приватна компанія Deutsche Regas вчора відкрила цей об’єкт у місті Лубмін (земля Мекленбург – Передня Померанія).
🔜Його пропускна спроможність – 5,2 млрд. кубометрів на рік, які постачатимуться на Схід Німеччини.
✔️Перший в історії Німеччини LNG-термінал у Вільгельмсхафені (земля Нижня Саксонія), належній вже державній компанії Uniper, було запущено в експлуатацію менше місяця тому, 21 грудня 2022 року. Зараз він виводиться на проектну потужність, яка становитиме близько 5,4 млрд. кубометрів газу на рік.
😌Разом вони заміщають 25% газу, який Німеччина отримувала у 2021 році від росії.

💁🏻‍♂️Вражають темпи будівництва і введення об’єктів в експлуатацію – усього півроку.
🔜Але це ще не кінець – очікуємо на відкриття найближчим часом третього LNG-терміналу Брунсбюттелі в Шлезвіг-Гольштейні, а згодом і четвертого від грецької компанії Dynagas.
💪🏻Разом вони постачатимуть німецьким споживачам мінімум 20 млрд. кубометрів газу на рік, або половину того газу, який імпортувався з росії позаторік.

Ось так на наших очах пишеться історія здобуття енергетичної незалежності Німеччини від держави-агресора.

🇨🇭Сьогодні у Давосі розпочались 53-і щорічні збори Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ).

⚡️Головна тема форуму – «Співпраця у фрагментованому світі».

🌎Провідні лідери світу зберуться аби обговорити, як протидіяти численним глобальним ризикам, в які занурився світ за останні декілька років, насамперед через війну, розв’язану рф проти України, та сповільнення світової економіки.

👇🏻Як зазначається у флагманському звіті ВЕФ «Глобальні ризики - 2023»:

💭«Перші роки цього десятиліття ознаменували особливо руйнівний період в історії людства. Повернення до «нової норми» після пандемії COVID-19 було швидко перервано спалахом війни в Україні, започаткувавши серію нових криз у сфері енергетики та продовольчої безпеки і піднявши на порядок денний проблеми, які здавалося були вирішені десятиліттями суспільного прогресу»

👇🏻Глобальні очікування і прогнози на короткострокову перспективу, оприлюднені напередодні саміту, є доволі песимістичними:

🔺82% із 1200 бізнес та публічних лідерів, опитаних у рамках дослідження сприйняття глобальних ризиків, очікують, що у найближчі 2 роки світ буде перебувати у стані постійної волатильності під впливом криз та мульти-шоків.

📉2/3 респондентів іншого опитування очікують на настання глобальної рецесії у поточному році.

📈Криза вартості життя, спричинена рекордною продовольчою і енергетичною інфляцією у світі, і боротьба із нею, що призводить до зростання процентних ставок і боргового навантаження, названа головним глобальним викликом у коротко-строковій перспективі.

💁🏻‍♂️Разом із традиційними екологічними ризиками, мілітаризація економік та посилення геополітичного/економічного протистояння, соціальна поляризація та руйнування соціальної згуртованості фігурують серед топ-5 глобальних ризиків на найближчі 2 роки.

🇺🇦Безперечно наша держава буде у топ-фокусі цьогорічного форуму у Давосі.
Бо закінчення війни, яка є найбільшою у Європі із часів Другої світової війни, відбудова України у загальновизнаних світом кордонах, пропорційне покарання росії як агресора і створення нової архітектури глобальної безпеки, яка унеможливлює повторення таких неспровокованих війн у майбутньому, і є ключом до розрядки у світі і зниження глобальних ризиків.

Впевнений, що цьогорічний Давос стане продуктивною площадкою для обговорення світовою демократичною спільнотою формули миру в Україні і узгодження подальших кроків для її реалізації.

📈Стрімко зростає попит і на танкери для скрапленого природного газу
👆🏼у продовження до теми введення в експлуатацію LNG-терміналів у Німеччині

💁🏻‍♂️Це результат не тільки відмови європейських споживачів від російського трубопровідного газу. Ставку на СПГ, як більш екологічний порівняно з вугіллям ресурс, роблять і країни Азії, що розвиваються (насамперед, Японія і Китай).
📈Катар стрімко розвиває своє Північне родовище, плануючи збільшити обсяги експорту скрапленого газу з 77 млн. тонн до 126 млн. тонн до 2027 року.

💥Усе це викликало бум на ринку будівництва танкерів для скрапленого природного газу.
У 2022 році їх світові замовлення встановили новий історичний рекорд – 163 судна (це більш ніж вдвічі перекрило попередній рекорд 2021 року).
📊Для порівняння: усього у світі зараз експлуатується близько 650 СПГ-танкерів.
Корейські суднобудівні компанії, які є лідерами їх виготовлення (70% світового ринку), отримали у 2022 році 105 замовлень, їх виробничі потужності заповнені під зав’язку на найближчі три роки.
Їх – виробничих потужностей – нестача у Кореї разом з дефіцитом спеціалізованого персоналу (адже СПГ-танкери – це найбільші за розміром судна у світі, ї їх неможливо збудувати на першій-ліпшій верфі, потрібні ще й вузькоспеціалізовані фахівці) підштовхнули до буму замовлень у Китаї.
📍Якщо у 2021 році китайцям замовили виготовлення лише 11 газовозів, то у 2022 році – вже 57 суден.

💁🏻‍♂️Експерти очікують, що найближчими роками попит на СПГ-танкери зростатиме, хоч і не такими темпами, як торік, але на 40-50 суден щорічно.
Адже тільки для реалізації проекту на катарському Північному родовищі знадобиться мінімум 150 газовозів…

⚡️Сьогодні відбулась чергова зустріч з бізнесом.
💁🏻‍♂️Провів зустріч з представниками Всеукраїнської Аграрної Ради та Українського клубу аграрного бізнесу.

📱Представив аграрному бізнесу наш план роботи на 2023 рік у сфері оподаткування, зокрема, реформу діджиталізації —податкову у смартфоні.
✔️Обговорили актуальні питання правозастосування щодо оподаткування в аграрній сфері.

🤝🏻Працюватимемо в робочих групах, долучаючи до них представників аграрного бізнесу.

Працюємо у взаємодії далі.
Дякую за зустріч.

⚡️Цифра дня⚡️

❗️1 трлн. грн. – бюджетні видатки на ЗСУ з початку війни

🪖За даними Держказначейства, з початку війни і до кінця 2022 року прямі видатки на ЗСУ – виплату грошового утримання військовослужбовців та закупівлю товарів і послуг для збройних сил – склали 1003,5 млрд. грн. або 45% всіх видатків загального фонду державного бюджету за цей період.

📈Сумарні ж видатки на безпеку і оборону були ще більшими. За даними РНБО, минулого року вони сягнули 1536,6 млрд. грн. або 57% від видатків державного бюджету за 2022 рік. Для порівняння це більше, ніж усі видатки держбюджету у 2021 році (1490 млрд. грн.).

💰Отже у 2022 році тільки бюджетні видатки на відсіч російської агресії році складуть майже третину ВВП.

❗️Нагадаю це та частина видатків бюджету, яку Україна «закриває» самостійно – за рахунок податків, неподаткових надходжень, нетто-розміщення ОВДП (за мінусом їх погашення), в т.ч емісійного фінансування з боку НБУ.

🏦За рахунок цих джерел минулого року попередньо було залучено 1576 млрд. грн. (з них чверть забезпечив Нацбанк, викупивши військові ОВДП). Цих коштів з невеликим запасом як раз і вистачило, щоб профінансувати сумарні витрати на безпеку і оборону.

💁🏻‍♂️Також нагадаю, що із 2023 року ми маємо намір відмовитись від емісійного фінансування дефіциту бюджету, аби не посилювати тиск на інфляцію і обмінний курс у найближчий перспективі.

💸Ці прості застереження і розрахунки слід брати до уваги при моделюванні параметрів дохідної, видаткової частини бюджету і джерел фінансування бюджету у військовий період.

😉Блогери, які є одночасно фахівцями по Китаю, залізничниками, експертами із сучасного військового озброєння, податковими консультантами і самопроголошеними пророками, звісно вам про це не розкажуть.

🤔Є новини, якими не встигаєш поділитися, а вони вже потребують оновлення

✍️16 січня було підписано Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду між Україною та Європейським Союзом щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у сумі 18 млрд. євро.
💰Вони мали піти на забезпечення першочергових соціальних та гуманітарних видатків державного бюджету, зокрема – на заробітну плату працівників державних органів та бюджетних установ освітньої, медичної сфери, виплату пенсій, фінансування окремих програм державної соціальної допомоги, підтримку малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, ВПО тощо.

🔥Не минуло і доби, а вже сьогодні, 17 січня перші 3 млрд. євро були перераховані Єврокомісією Україні.
💁🏻‍♂️📈Таким чином, наразі фінансова допомога, отримана від Європейського Союзу, збільшилась вже до 33,3 млрд. євро, а до кінця 2023 року – складе вже понад 49 млрд. євро.

Искренне не могу понять, чему так лучезарно улыбаются на фотографиях находящиеся в Давосе народные депутаты Украины.

🤬Росія посилила кібератаки проти України.

Держава-агресор намагається знищити нас не тільки на полі бою, ракетними ударами вбиваючи мирне населення та руйнуючи інфраструктуру.
❌Вона намагається дезорганізувати наш інформаційний простір та системи управління.

💁🏻‍♂️Торік, за даними Компютерної групи реагування на надзвичайні ситуації, було здійснено понад 2000 кібератак, у тому числі:
➕500 атак на урядові ресурси та системи управління;
➕400 атак проти комерційного, енергетичного, фінансового, телекомунікаційного та програмного секторів;
➕300 атак (тобто менш ніж шоста частина з них) були націлена на військові цілі.

🛑Ворог свідомо змістив акцент від атак на мілітарні системи на атаки на системи державного управління та системи життєзабезпечення населення.

💁🏻‍♂️Атакуючи ресурси постачальників електричної і теплової енергії та води,  інтернет-провайдерів, постачальників послуг зв’язку – він сподівається зробити наше життя нестерпним до такого ступеню, щоб за будь-яку ціну змусити наше військово-політичне керівництво сісти за стіл переговорів.

😉Даремне сподівання – наші умови миру (включаючи справедливе покарання усіх російських військових злочинців) залишаються незмінними.

Біль втрати близьких незмірно страшний невідворотністю цього горя.
Жахом від усвідомлення слова НІКОЛИ.
Ніколи більше.
Не зустрінеш, не потиснеш руку, не посміхнешся у відповідь, не набереш посеред ночі. Не відчуєш надійне плече поряд…

Ні. Плече поряд буде завжди. І в радості, і в горі, і в нашій боротьбі, і в нашій Перемозі. Яку ми здобудемо разом із вами, друзі.

Денис. Женя. Юра. Ви у нашому строю назавжди.

Назавжди в моєму серці.

Царство Небесне та вічна пам'ять усім загиблим.

У нас погані новини для грального ринку. Якщо одним словом - догралися.

Їх ставка на чорне не зіграла. А схема з т.з. міскодінгу, яку вони реалізували разом з деякими банками з метою ухилення від оподаткування, повністю розкрита та доведена. Гроші доведеться доплатити разом із штрафами, а декому доведеться сісти.

У війну будь-які ігри з державою вкрай небезпечні. Особливо якщо ставку робиш на чорне.

✅Від початку повномасштабної війни Україна отримала міжнародної допомоги більш ніж на 113 млрд. євро

За даними Кільського інституту світової економіки, 40 держав світу, а також Європейський Союз та його інституції надавали нам фінансову, гуманітарну та військову допомогу.
🌍П’ятірка лідерів за загальними обсягами допомоги – США, ЄС, Великобританія, Німеччина та Канада.

💁🏻‍♂️За часткою свого ВВП, у яку оцінюється допомога Україні, найбільший внесок зробили Естонія (1,3% ВВП на двосторонній основі та через ЄС), Латвія (1,1% ВВП), Польща (0,7% ВВП), Литва (0,7% ВВП), Словаччина (0,5% ВВП).
Якщо виокремити обсяги військової допомоги – лідерами є США (22,9 млрд. євро), Великобританія (4,1 млрд. євро), ЄС (3,1 млрд. євро), Німеччина (2,3 млрд. євро), Польща (1,8 млрд. євро).

💶В розрізі фінансової допомоги наші головні донори – ЄС (30,3 млрд. євро) і США (15,1 млрд. євро).

🤝🏻Не менш важлива допомога – видатки на підтримку наших громадян, які через війну були змушені опинитись за кордоном.
💁🏻‍♂️Обсяги допомоги ним з боку Польщі оцінюються у 1,0% ВВП цієї країни, Чехії та Болгарії – по 0,8% ВВП, Естонії, Латвії та Литви – по 0,5% ВВП.

🇪🇺🇺🇸Вдячні кожній з 40 держав світу та Європейському Союзові за допомогу і підтримку.

🤔Доволі часто доводиться чути тезу, що зниження податків, особливо податків на споживання, зокрема ПДВ, призведе до падіння цін і зниження інфляції.

💁🏻‍♂️Дійсно, в теорії підвищення податків на споживання, окрім інших ефектів (наприклад, скорочення доходів домогосподарств) призводить до зростання цін, тоді як зниження ставки податків на споживання навпаки має своїм наслідком зменшення цін.

📊Утім ефект перекладання податків на ціни є не лінійним, і залежить від багатьох факторів, наприклад від рівня конкуренції на товарних ринках, як попит на окремі товари реагуватиме на зміну ціни (еластичність попиту), виробничих можливостей виробників, одночасного застосування зменшеної ставки ПДВ тощо.

🇪🇺Численні дослідження на цю тему, у тому числі на прикладі країн ЄС, які вдавались до зміни ставки ПДВ для подолання наслідків останніх двох криз – світової фінансової та covid - 19 – свідчать, що ефект перекладання є більшим у випадку підняття податків, і меншим у випадку їх зниження. Тобто підвищення ставки ПДВ мало більший вплив на зміну цін, ніж її зменшення.

🇺🇦У випадку України, під час війни, яка призвела до зростання вартості енергоносіїв, порушень у ланцюгах створення доданої вартості і поставок, загострила проблеми на ринку робочої сили тощо, ефект перекладання зниження ставки ПДВ буде ще нижчим.