🏠✔️Вже два з половиною роки в країні працює державна програма доступного іпотечного кредитування «єОселя».
В її рамках видано близько 16,9 тис. кредитів на загальну суму майже 27,8 млрд. грн.
Проте серед учасників програми усього 2,6 тис. позичальників-військовослужбовців за контрактом (15,4%) та 370 ветеранів війни (2,2%).

Чому так мало❓
▪️По-перше, кредити видають лише тим, хто пройшов перевірку, а саме аналіз платоспроможності кандидата щодо розміру боргового навантаження та достатності його доходу для обслуговування кредиту. Це непросто, враховуючи, що середня зарплата в Україні нині 18,6 тисяч гривень, а для обслуговування, приміром, «ветеранського» кредиту на квартиру вартістю 2,5 млн. грн. треба мати тільки на щомісячні платежі у перші три роки 23-25 тис. грн. Не всі звільнені з військової служби, у тому числі й за станом здоров’я, через проблеми на ринку праці та високе безробіття мають роботу. Та й не всі військовослужбовці-контрактники отримують по 100+ тис. грн., щоб вважатись достатньо платоспроможними.
▪️По-друге, через високі стартові умови: оскільки переважна більшість і військовослужбовців, і ветеранів мають вік старше 26 років, то для них мінімальний початковий внесок – 20% вартості предмета іпотеки (приміром, для згаданої квартири вартістю 2,5 млн. грн. треба відразу сплатити 0,5 млн. грн.).
▪️По-третє, через процентну ставку. Для діючих військовослужбовців вона нібито й невисока – 3%, однак для ветеранів – вже 7%. Також на 7% переводяться у тому числі й ті військовослужбовці, чий контракт завершився, або хто змушений залишити службу за станом здоров’я – для цього встановлена щоквартальна перевірка статусу.
Теоретично урядовці передбачили, що роботодавець позичальника може здійснити компенсацію першого внеску за кредитом, частини процентної ставки та частини суми повернення кредиту. Питання – чи є відповідні можливості та ресурси у бюджеті ЗСУ, які є роботодавцем військовослужбовців-контрактників, чи в цивільних роботодавців – для тих ветеранів, яких вони беруть на роботу, як на мене – риторичне.
▪️По-четверте, через те, що держава роками привчала українців не вірити у стабільність правил гри, і всі вже знають, де буває «безкоштовний сир». Не стала винятком і «доступна іпотека». У початкових умовах кредитування за програмою «єОселя» передбачалось, що відсоткова ставка становитиме 3% чи 7% на весь строк дії кредитного договору (до 20 років). Однак у серпні 2024 року умови підкорегували – починаючи з 11 року 3% перетворюється на 6%, а 7% - на 10%. І ніхто не дасть жодної гарантії, що через деякий час такі ставки не почнуть діяти не з одинадцятого, а, приміром, з шостого року, а з одинадцятого – вони становитимуть умовно 12% та 20%.
Та навіть якщо такого не станеться, житло вартістю 2,5 млн. грн. за весь строк користування кредитом у 20 років обійдеться позичальнику у 4 млн. грн.

Наскільки такі умови можна вважати «доступними», та відповідь на питання – чому єОселя не користується попитом серед ветеранів – очевидні.
💁‍♂️Ініціюю звернення до Уряду з пропозицією переглянути умови іпотечного кредитування для військовослужбовців та ветеранів, зокрема, щодо можливості збереження початково встановлених процентних ставок на весь строк дії кредитного договору та їх зниження для ветеранів до рівня, встановленого для військовослужбовців-контрактників.

Щодо питання майбутнього торгівельного режиму з Європейським Союзом.
Минулого тижня Європейський Парламент підтримав продовження лібералізації допуску української металургійної продукції до ЄС.
Депутати проголосували за пролонгацію призупинення імпортних мит та квот на такі позиції імпорту з України, як залізо та сталь, термін дії яких закінчується 5 червня 2025 року.
✅Пропозицію було прийнято 354 голосами «за», 147 євродепутатів проголосували «проти», ще 53 – «утрималися».

Новий регламент діятиме протягом наступних трьох років, до червня 2028 року, і вступить в силу після його затвердження Радою ЄС.
Таким чином, українські металурги зможуть і надалі постачати свою продукцію до ЄС на умовах «без мит і квот», так, як було дозволено із запровадженням у червні 2022 року Регламенту про автономні торгові преференції.
Але тільки металурги.
Щодо інших – на жаль, маємо констатувати закінчення «економічного безвізу», який тривав три роки.

➡️8 числа завершився травневий «великий» пленарний тиждень у Європарламенті, наступний – 16-19 червня, тобто через 10 днів після того, як автоматично припиниться дія наданих нам три роки тому автономних преференцій, і ми по суті повернемось у режим торгівлі з ЄС на умовах 2021 року.

Була дуже примарна, один шанс на мільйон, надія – що ми якимось дивом потрапимо на «короткий» пленарний тиждень ЄП, який триватиме у Брюсселі менше доби – з 15 години 21 травня до 13 години 22 травня – але і вона розтанула.
В оприлюдненому остаточному порядку денному питань, пов’язаних з «економічним безвізом» з Україною – нема.
Як нема їх і на «пленарці» ЄП 16-19 червня, що, свою чергою, означає проліт засідання Європейської Ради, яке відбудеться 26-27 червня, і можливості ухвалення «політичної директиви».

❕Про те, що чергового продовження «економічного безвізу» не буде, нас попереджали європейські партнери ще у травні минулого року.
Повинні були пам’ятати про це, і ще рік тому, у червні 2024 року, почати відпрацьовувати новий торгівельний режим після 5 червня 2025 року.
Враховуючи те, що для нас він має значно більш важливе значення, ніж для ЄС – це для української продукції понад 50% експортного потоку прямує на ринок ЄС, а не європейської – в Україну.
Дорогоцінний час було згаяно, Мінекономіки цікавіший був кешбек, який вони розкручували усе друге півріччя минулого року.
Нині з Європи поступають інсайдерські сигнали, що партнери готують певні перехідні умови, які будуть кращими, ніж умови торгівлі до початку повномасштабної війни, але гіршими, ніж під час дії економічного безвізу.
Проте вони з’являться не завтра. Йдеться про часовий проміжок від трьох до шести місяців, і вони не набудуть чинності автоматично з ініціативи Єврокомісії – потрібно буде рішення Європейського Парламенту та Ради ЄС, а це теж ще додатковий час.
А якщо говорити про те комплексне системне рішення, яке почали обмірковувати рік тому (але Україна віддала ініціативу, сподіваючись, що її повинна підготувати та реалізувати сторона ЄС), а саме – закріплення нового більш ліберального режиму торгівлі між Україною та Європейським Союзом шляхом внесення змін до Угоди про асоціацію – то це може зайняти ще більше часу.
💁‍♂️Тож не треба сидіти і очікувати на подарунки, а йти і домовлятися про точкові лібералізації по найбільш важливих для нас експортних позиціях (у першу чергу – аграрних: кукурудзі та інших зернових культурах, цукру, меду) шляхом ухвалення окремих регламентів про секторальні преференції, як це вдалось зробити по залізу та сталі.

Український бізнес не просить подачок – йому потрібні дешеві гроші, справедлива дерегуляція і захист від воєнних ризиків. На часі забезпечити елементарні умови для тих, хто тримає економіку і дає людям роботу.

Розширюю канали спілкування з громадськістю та бізнесом - тепер і в LinkedIn.

Додавайтеся до контактів за посиланням.

Вітаю ФК Шахтар Донецьк із здобуттям Кубка України!
Переможець у протистоянні із ФК Динамо Київ визначився у драматичній серії пенальті.
Вболівав за своє рідне місто, Київ. Але перемагає сильніший, або як у серії пенальті – у кого нерви виявились міцнішими.
Драматична гра, гідна фіналу, яка точно сподобалась уболівальникам.

💲📊За останні 12 місяців найбільше подорожчали капуста, морква, «автоцивілка», подешевшав – дизель (Держстат)
По кошику із 54 товарів і послуг, цінову динаміку яких відстежує Держстат, за останні 12 місяців (квітень 2024/ квітень 2025) найбільшими темпами подорожчали:
▪️Капуста (+276%)
▪️Морква (+223%)
▪️Автоцивілка (ОСЦПВ) (+135%)
▪️Яблука (+88%)
▪️Яйця (+77%)
▪️Буряк (+77%)
▪️Крупи ячні (+43%)
▪️Олія соняшникова (+39%)
▪️Борошно пшеничне (+38%)
🔻Водночас, за останні 12 місяців подешевшала тільки одна позиція – дизельне пальне (-1,2%). Ще на одну позицію – сало – ціна майже не змінилась (+0,2%).

👨🏻‍💻На цьому каналі неодноразово розглядали фактори впливу на інфляцію. Це:
▫️Сезонні фактори у вигляді несприятливих погодних умови влітку і восени минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини, окремих сирих продуктів харчування. У випадку овочів/ фруктів традиційно вдаються в знаки також обмежені потужності для зберігання, решти культур - незадовільна якість посівного матеріалу та інші фактори.
▫️Фундаментальні чинники, які штовхають угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення.
▫️У випадку автоцивілки – змінились нові правила страхування, які набули чинності з 1 січня 2025 року, в т.ч. щодо збільшення максимальних страхових виплат відповідно до стандартів ЄС. 

💁‍♂️Очікується, що у травні - червні річна (за останні 12 місяців) інфляція почне спадати. Утім багато буде залежати від нового урожаю та продовження війни, яка сама по собі залишається вагомим про-інфляційним фактором, що тисне на витрати бізнесу.
Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець 2025 року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.
 

Фото, якого ви точно не очікували. Але ж гарно, погодьтеся.

З Днем вишиванки, друзі!
Сьогодні в парламенті, як і в усьому світі, ми шануємо наші народні символи. Це не тільки про вишиванки, це про єдність, культуру й історію.

Бути українцем – велика честь🇺🇦

Провели робочу групу з представниками бізнесу, Мінфіну та ДПС щодо помʼякшення критеріїв Території високого рівня податкової довіри.
Дуже велика зацікавленість бізнесу щодо відповідності статусу резидента. В зумі ледь вистачило місць. Дякую за слушні зауваження, які ми сприймаємо та переважно враховуємо.

Особливо, що стосується наявності/відсутності поодиноких штрафів за неподання податкової звітності.

Найближчим часом проведемо додаткові консультації та вийдемо на текст законопроєкту, який обовʼязково обговоримо перед реєстрацією.

Ні, Український парламент не планує запускати ніякі резерви. Тим більше стратегічні. Тим більше bitcoin.
Це взагалі не справа парламенту.
Не ведіться на проплачені фейки.

Нещодавно ще раз підтвердив для себе, що відсутність належного контролю за виконанням Закону нівелює будь-які високі цілі, які ставилися під час його прийняття. Недаремно говорять “закон як дишло - куди повернеш туди і вийшло”.

Вже майже рік в Україні криміналізована відповідальність за товарну контрабанду. Разом з колегами активно працював над текстом відповідного законопроекту, для того щоб зберегти баланс - покарати винних та одночасно з цим не допустити тиску на білий бізнес. Ставили перед собою амбітні цілі - потрібно знизити рівень тіньової економіки в країні та забезпечити додаткові надходження до бюджету.

Що ж ми маємо в результаті неповних 11 місяців застосування такої відповідальності!

❗️424 iPhone. 20 мільйонів грн. І ніхто не сів. І це лише в одній справі.

Пам'ятаєте, в січні ДМСУ та БЕБ браво звітували про затримання величезної партії “стратегічно важливого” товару для нашої країни - телефонів iPhone в кількості 424 шт на 500 тис $

Вже через місяць БЕБ прозвітував про завершення слідства у справі і направлення її до суду (погодьтеся така оперативність в розслідуванні може викликати лише компліменти).

Разом з цим, новина про розгляд судом цієї справи залишилася без висвітлення, а вона вже розглянута.

Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 25 березня 2025 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та правопорушником. Накладено на правопорушника штраф у розмірі 850 000 грн. з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з переміщенням товарів через митну територію України. Разом з цим, безпосередні предмети злочину судом повернуто у зону митного контролю для здійснення митних формальностей, бо саме про це домовилися прокурор з правопорушником у відповідній угоді.

Що було далі легко передбачити. Правопорушник подав заяву до митниці про отримання цих телефонів та митну декларацію на їх експорт, яка була оформлена митницею (виникає запитання і до митників, які оформили таку декларацію, і до прокурора - як можна одночасно заборонити займатися діяльністю, пов’язаною з переміщенням товарів і повернути їх для здійснення митних формальностей).

Чи для цього депутати приймали Закон, щоб правопорушник міг спокійно вивезти предмети злочину з України? Якщо і далі будуть укладатися подібні угоди, ми ніколи не поборемо контрабанду як явище.

P.S. Мабуть би на цьому ця історія і закінчилася, якби не польські митники, які не пропустили телефони до Польщі, у зв'язку з чим останні повернулися до Львівської митниці.
Буду тримати Вас в курсі щодо дотримання законності під час розпорядження митним органом цими товарами, а також щодо інших цікавих кейсів у цій категорії.

P.P.S. І ще питання - які правові аргументи навів злочинець аби переконати прокурора «домовитися» без застосування спец конфіскації предметів злочину? Не те, щоб прокурор порушив при цьому закон, але в чому правова логіка такого дивного рішення?

📰🇪🇺Надходять інсайди щодо умов «перехідного періоду», який буде запропоновано Україні щодо торгівлі з ЄС.
Новин дві, і обидві, м’яко кажучи, погані.

➡️По-перше, річні квоти безмитних поставок хочуть поділити на 12 місячних квот.
Тобто якщо раніше в залежності від товарної позиції безмитне постачання могло припинитись у березні, червні, серпні чи жовтні, то тепер «лічильник» може включатись щомісяця, а стоп-кран – обмежувати поставки умовно 3, 5 або сьомого числа відповідного місяця. На перший погляд нібито просто арифметика, однак укладання і виконання контрактів точно стане складнішим та більш нервовим.

➡️По-друге, скоротять самі квоти.
Найбільшого удару, за інформацією інсайдерів, зазнають виробники кукурудзи, для яких квота у річному вимірі скоротиться до 650 тис. тонн. (для порівняння – торік в Європу відвантажено понад 14 млн. тонн, або майже половина, річна безмитна квота – майже 11,2 млн. тонн, п’ятимісячна – 4,7 млн. тонн), тобто безмитної торгівлі практично не буде.
Квота на цукор скоротиться більш ніж удвічі – до 40,7 тис. тонн (торік загальний експорт солодкого товару встановив рекорд цього століття – майже 750 тисяч тонн, з яких близько 40% було поставлено до держав ЄС; у 2024 році ми достроково вибрали річну квоту у 262,6 тис. тонн, до 5 червня могли розраховувати на безмитні 109 тис. тонн).
Обмежень зазнає і інша продукція – мед, м’ясо птиці.

Як це позначиться на нашій економіці❓
Аграрна галузь – наш основний експортер, частка якого у загальних обсягах – близько 60%, і, звісно, обмеження позначаться на її фінансовому стані та можливостях.
Свою чергою для українського аграрного експорту дуже важливий саме європейський ринок.
Торік ми стали третім постачальником сільськогосподарської продукції до Об’єднання, пропустивши попереду тільки Бразилію (17,1 млрд. євро) і Велику Британію (16,6 млрд. євро), та випередивши США (12,0 млрд. євро) і Китай (10,0 млрд. євро).
Торік поставки української аграрної продукції до ЄС принесли нам 13,1 млрд. євро.

👨🏻‍💻За експертними оцінками, нові умови торгівлі після завершення «економічного безвізу» можуть коштувати нам -3,5 млрд. євро у річному вимірі.
Доволі відчутний удар – у 2025 році весь місячний товарний експорт становить у середньому 2,9 млрд. євро, і компенсувати такі втрати аграрного експорту на інших ринках практично нереально.

Переговори у Стамбулі завершені. Враження двояке. Україна зробила все, щоб засвідчити наше прагнення до миру. Протилежна сторона - на весь світ продемонструвала іншій настрій.

Тим не менше, рішення Президента не дивлячись на всі обставини, відправити наших перемовників на зустріч з опонентами вважаю абсолютно вірним. І те, що відбулась перша за три роки пряма зустріч делегацій – ми, безсумнівно, можемо записати собі в актив. Домовленість про обмін полоненими, також гарна новина, адже наші захисники повернуться додому. Водночас, досягти основної мети – добитися від опонентів не вдалося. Попередні вимоги і налаштованість російської делегації показали, що переговори будуть украй важкі.

Що нам робити далі? Я вважаю, що потрібно до кінця використати можливості дипломатії, навіть, у таких складних умовах. Працювати у тісній координації з нашими американськими та європейськими партнерами, щоб схилити опонентів до продуктивних переговорів. Добиватись зустрічі на рівні лідерів та послідовно наполягати на необхідності припинення вогню.

Скептики скажуть, що досягти мети нереально. Але хто міг ще місяць назад сказати, що можливим стане сам факт знаходження української та російської делегації за одним столом для обговорення умов припинення вогню та мирної угоди? Це також вважали нездійсненним, проте зустріч відбулась. Сподіваюсь, вона стане першою, в серії переговорів, що призведуть до миру, а не останньою перед черговим витком екскальції.

📄✔️В ООН оновили прогноз розвитку світової економіки у 2025 році.
Ключове з передбачень фахівців Департаменту ООН з економічних та соціальних питань:
Прогноз зростання світового ВВП у 2025 році зменшено до 2,4% - це нижче 2,9%, досягнутих торік і на 0,4% менше січневого прогнозу ООН.
Зростання тарифів загрожує збільшенням витрат, порушенням глобальних ланцюжків постачання та посиленням фінансової нестабільності. Невизначеність щодо торгівельної та економічної політики разом з нестабільною геополітичною обстановкою змушує компанії відкладати або скорочувати прийняття важливих інвестиційних рішень, що загострює проблеми, включаючи високий рівень заборгованості та млявий ріст продуктивності, ще більше підриваючи перспективи світового зростання.

🔻Зростання сповільниться як у країнах, що розвиваються, так і в розвинених країнах – це уповільнення носить всеосяжний характер.
Зростання у США скоротиться дуже відчутно – з 2,8% у 2024 році до 1,6% у 2025 році. При цьому більш високі тарифи та політична невизначеність, як очікується, чинитимуть тиск на приватні інвестиції та споживання.
У ЄС прогнозується зростання ВВП на рівні 1% у 2025 році (на рівні 2024 року) на тлі слабшого експорту та вищих торгових бар'єрів.
Очікується, що в Китаї зростання уповільниться до 4,6% цього року, відображаючи стримані споживчі настрої, збої в експортно-орієнтованому виробництві та проблеми, що продовжуються в секторі нерухомості.
Декілька інших великих економік, включаючи Бразилію, Мексику і Південноафриканську республіку, також зіштовхуються зі зниженням темпів зростання через ослаблення торгівлі та інвестицій та падіння цін на сировинні товари.
Індія, чий прогноз зростання на 2025 рік був переглянутий у бік зниження до 6,3 відсотка, залишається однією з найбільших економік, що швидко зростають.

❕Інфляційні ризики зберігаються – у той час як глобальна інфляція знизилася з 5,7% у 2023 році до 4% у 2024 році, ціновий тиск залишається високим у багатьох економіках.
До початку 2025 року інфляція перевищила середні показники до пандемії у двох третинах країн, при цьому у більш ніж 20 країнах, що розвиваються, спостерігаються двозначні показники.
Продовольча інфляція, що в середньому перевищує 6%, найбільше позначається на найбідніших групах населення, особливо в Африці, Південній та Західній Азії. Вищі торгові бар'єри та природні катастрофи ще більше посилюють інфляційні ризики, наголошуючи на необхідності скоординованої політики, що поєднує надійні грошово-кредитні заходи, цільову фіскальну підтримку та довгострокові стратегії для стабілізації цін та захисту найбільш уразливих верств населення.
Центральні банки стикаються з важкими компромісами між управлінням інфляційним тиском, що посилюється викликаними тарифами ціновими шоками, і стимуляцією економіки, що сповільнюється. Обмежений фіскальний простір, особливо в країнах, що розвиваються, скорочує можливості урядів ефективно пом'якшувати економічний спад.

▪️Погіршення глобальних перспектив – для багатьох країн, що розвиваються, ці песимістичні економічні прогнози підривають перспективи створення робочих місць, скорочення бідності та вирішення проблеми нерівності. Для найменш розвинених країн, де очікується уповільнення зростання з 4,5% у 2024 році до 4,1% у 2025 році, зниження експортних доходів, посилення фінансових умов та скорочення потоків офіційної допомоги за програмами розвитку загрожують ще більше підвищити ризик боргової кризи.
Ескалація торгової напруженості підриває багатосторонню торговельну систему, залишаючи малі економіки у дедалі більш вразливому становищі.
На тлі уповільнення світового зростання, підвищення інфляції очікується і зменшення вдвічі темпів зростання світової торгівлі – з 3,3% у 2024 році до 1,6% у 2025 році.

👥Як зазначили у Департаменті ООН з економічних та соціальних питань, зміцнення багатосторонньої співпраці має важливе значення для вирішення цих проблем. Відродження заснованої на правилах торгової системи та надання цільової підтримки вразливим країнам матимуть вирішальне значення для сприяння сталому та інклюзивному розвитку.

З днем науки, друзі!

Того і тих, хто заглядає у майбутнє, рухаючи світ вперед, руйнуючи все старе та віджиле, даючи світу шанс та істину, або шлях у прірву. Хоча, ні останнє - це скоріше плід рук політиків.

У нас наука - це те, що не завдяки, а всупереч. Тим більша шана нашим справжнім українським науковцям, що роблять, а не вдають. Вас небагато, але тим більша вам шана.
Знімаю капелюха, та міцно тисну руку!